-
1 head
1. n1) голова2) розум; глузд; здібностіa cool head — тверезий розум, розсудлива людина
a hot head — гаряча голова, запальна людина
a wise head — розумна голова, розумна людина
3) людина4) голова, керівник; начальник; головний; старшийthe head of a department — амер. начальник відділу
H. of government (of State) — глава уряду (держави)
the H. of the Army — командуючий збройними силами
5) вождь; вожак; ватажок6) верхівка, керівництво7) керівне становище8) верх, верхів'я9) головка10) колосок, волоть13) військ. головка снаряда14) насадка, ригель15) критична точка, перелом16) заголовок; рубрика; параграф20) піна; вершки (на молоці)22) капітель23) plгірн. багатий концентрат24) тех. бабка (верстата)25) мис27) шкіра на барабані29) стадо; зграяhead Mistress — директриса, жінка-директор школи
head scald — мед. парші
head tone — вступ, вступні зауваження
head over heels, heels over head — шкереберть
he has a cold in the head — він простудився, у нього нежить
I'll give my head for it — ручаюся головою, даю голову відтяти
to give smb. his head — дати комусь волю, дозволити комусь діяти на свій розсуд
to make head or tail of smth. — зрозуміти щось, розібратися в чомусь
to hit the nail on the head — попасти в точку, угадати
two heads are better than one — присл. одна голова добре, а дві — краще
2. v2) спрямовувати; вести4) давати (комусь) дорогу5) заважати, перешкоджати7) давати назву, озаглавлювати8) брати початок, витікати (про річку)10) зав'язуватися (про капусту тощо)11) наривати (про нарив)12) перен. досягати найвищої точки13) обрізати (кірку тощо)14) спорт. відбивати м'яч головою, грати головою15) відтинати головуhead back — а) заступати дорогу (противнику); б) зрізати гілки (у рослин)
head off — а) відвертати (щось), заважати (чомусь)
to head off a quarrel — відвернути сварку; б) вказати комусь правильний шлях; в) обдурити, перехитрити
head up — а) вставляти днище (в бочку); б) тримати курс на
to head a trick — карт. бити старшою картою
* * *I [hed] n1) голова; головний портрет, зображення голови; життя2) розум; здібності; ( фізіологічна) переносимість, здатність3) людина4) ( pl бeз змiн) голова худоби5) череда; зграя ( птахів)6) aмep. головний біль (особл. з похмілля)7) cл. рот9) icт. зачіска; волосся10) aмep.; cл. наркоман; фанатик, палкий шанувальник, уболівальник11) верхня частина ( чого-небудь); верх, верхівка; мop. топ ( щогли)12) передня, головна частина ( чого-небудь); перед; мop. передня, носова частина судна; ніс ( судна)13) просування вперед, прогрес15) голівка; колос, волоть ( злакових)16) витік, верхів'я ( ріки)17) заголовок; рубрика, параграф18) мeд. назріла голівка ( нариву); критична точка, перелом; криза19) головка (шпильки, гвинта, цвяха); циліндрична головка ( болта); обух ( сокири); бойок ( молота); лоб ( зубила); набалдашник ( тростини); наконечник ( стріли); головка ( тенісної ракетки); вiйcьк. головка снаряда; тex. насадка, ригель; головка20) pl лицьова сторона ( монети); орел22) підйомний навіс; відкидний верх (екіпажа, автомобіля)23) днище (бочки, цистерни); шкіра, натягнута на барабані24) елк., paд. магнітна головка ( magnetic head)25) тex. бабка ( верстата)26) тex. рухомий штамп27) бyд. верхній брус ( віконної або дверної коробки)28) apxiт. капітель, замковий камінь ( склепіння)30) гiдp. різниця рівнів; напір, висота напору, тиск ( стовпа рідини)31) метал. ливник, додаток ( при литті)32) гeoгp. мис ( часто у назвах)33) aмep.; мop.; жapг. гальюн; убиральня34) глава, керівник, начальник; головний, старший; вождь; ватажок; проводир; = headmaster35) верхівка; керівництво36) провідне, керівне положення37) лiнгв. вершина, стрижневе слово ( конструкції)II [hed] a1) верхній; передній; головний; головний, старший2) зустрічний3) призначений для носіння на голові; головнийIII [hed] v1) очолювати, стояти на чолі; іти, стояти спереду2) перевершувати; бути першим3) озаглавлювати; починати ( якими-небудь словами); починати, започатковувати, бути початком, відкривати ( текст)4) направляти; направлятися; тримати курс ( куди-небудь)5) заважати, перешкоджати ( руху); поступатися, давати ( кому-небудь) дорогу; підніматися до витоків (ріки, струмка); обходити (ріку, струмок); рухатися назустріч ( чому-небудь); ( for) викликати на себе, напрошуватися6) брати початок ( про ріку)7) насаджувати, прилаштовувати головку (до шпильки, гвіздка; head up)8) ( head up) завиватися, утворювати качани ( про капусту); колоситися ( про злакові)9) нарвати, дозріти ( про нарив); досягати найвищої, критичної точки10) зрізати верхівку (дерева, рослини; head down); знімати, прорізати (кірку, скорину); обезглавлювати11) відбивати м'яч головою; грати головою (head in; футбол) -
2 man
1. n (pl men)1) чоловік; мужчина; людинаa man of honour — порядна (чесна) людина
a man of his word — людина слова, хазяїн свого слова
a man of means — багата (заможна) людина
a man of business — ділова людина; агент; повірений
a man of law — юрист, адвокат
a man of letter — письменник, літератор
2) (без артикля) людство, людський рід3) слуга4) робітник5) студент;, випускник6) приятель, друг7) солдат, рядовий; матрос8) пішак, шашка (у грі)9) гравець (у спортивній команді)10) іст. васалif any man comes... — якщо хтось прийде
every man to his (own) taste — присл. на любов і смак товариш не всяк
a drowning man will catch at a straw — присл. і за соломинку вхопиться, хто топиться
a man is known by the company he keeps — присл. скажи мені, хто твій друг, і я скажу, хто ти
2. v1) військ., мор. укомплектовувати особовим складом3) мися. приручати (сокола тощо)4):to man oneself — мужатися, узяти себе в руки
* * *I [mʒn] n; (pl men)1) чоловік, людинаa man of law — законник; адвокат; юрист; чоловік
man and wife — чоловік, дружина; студент-випускник
senior man — старшокурсник; приятель ( при звертанні)
2) людинаman overboard! — людина за бортом!; ( без артикля) людство, людський рід
3) слуга; частіше pl робітник; солдат, рядовий, матрос; pl рядовий склад4) пішак6) гравець (у cпopт. команді)7) icт. васал8) cкop. вiд man-of-war, merchantman9) як компонент складних слів означає заняття, професію (- man)II [mʒn] v1) укомплектовувати кадрами, персоналом; вiйcьк., мop. укомплектовувати особовим складом; займати людьми; ставити людей ( до гармати); посадити людей ( на транспорт)3) refl зібрати всю свою мужність, взяти себе в руки4) миcл. приручати ( сокола) -
3 rational
1. n1) розумна істота, людина2) раціоналіст4) (the rational) філос. розумне5) логічне обґрунтування2. adj1) розумний, мислячий; наділений розумомrational beings — розумні істоти; люди
2) нормальний3) доцільний; раціональний4) розумовий; мислений5) зручний, практичний6) мат. раціональний7) поміркований* * *I n1) раціоналіст2) фiлoc. ( the rational) розумне3) = rationaleII a1) розумний, мислячий; наділений розумомrational beings — розумні /мислячі/ істоти; нормальний
2) розсудливий; розважливий; раціональний; доцільнийrational mind — здоровий ґлузд; фiлoc. раціоналістичний
3) розумовий, який відноситься до мислення4) зручний, практичний5) cпeц. раціональнийrational function — мaт. раціональна функція
-
4 reason
1. n1) причина, підставаby reason of..., for the reason that... — з тієї причини, що..., через те, що...
with good reason — з повним правом, цілком виправдано
2) аргумент, мотив, міркування3) пояснення, обґрунтування, мотивована заяваto give (a) reason — пояснити (обґрунтувати) (свою поведінку тощо)
4) лог. мала посилка (силогізму)5) можливість (події тощо)6) розум, інтелект7) здоровий розум (на противагу божевіллю)8) розсудливість, розважливість, здоровий глуздto bring smb. to reason — наводити на розум, напоумляти когось
to hear (to listen to) reason — прислухатися до голосу розуму
there is reason in what you say — у тому, що ви говорите, є здоровий глузд
it stands to reason — так; само собою (зрозуміло); ясно, певно
9) розумний вчинок; розсудлива поведінка10) справедливість, належне2. v1) міркувати, обмірковувати; робити висновкиto reason about (of, on, upon) a subject — обмірковувати щось, міркувати про щось
to reason that... — дійти висновку, що...
2) мислитиthe ability to reason makes man different from animals — здатність мислити відрізняє людину від тварини
3) обговорювати, дискутувати, дебатувати4) переконувати (когось — with, у чомусь — into); умовлятиto reason smb. into smth. (into doing smth.) — умовити когось зробити щось
5) переконувати когось (у помилковості його вчинків, у хибності його думок тощо), відмовляти (від чогось — out of)to reason smb. out of smth. — відмовити когось від чогось
6) обґрунтовувати, аргументувати; доводитиreason down — заглушити (любов тощо), прислухавшись до голосу розуму
reason out — обміркувати; дійти висновку логічним шляхом
* * *I n1) причина; підстава2) ( суб'єктивне) причина, мотив, міркування; виправдання3) пояснення, обґрунтування; вмотивована заява4) мала посилка ( силогізму)5) розум, інтелектbereft of reason — божевільний; часто здоровий ґлузд, розсудливість
II ain reason — у розумних межах; у відповідності зі здоровим ґлуздом; розумно
1) мислити, міркувати ( логічно); робити висновки; мислити2) обговорювати; дебатувати, дискутувати; розмірковувати ( уголос)3) ( with) умовляти, урезонювати ( кого-небудь); ( into) умовити, переконати ( у чому-небудь); ( out of) переконувати ( у чому-небудь)4) рр.
— обґрунтовувати, аргументувати; доводити5) icт., дiaл. ( with) сперечатися або розмовляти ( з ким-небудь) -
5 sagacious
adj1) проникливий; прозорливий; далекоглядний; розсудливий2) кмітливий, розумний, тямущий (про тварину)3) наділений тонким нюхом (слухом, зором)* * *a1) проникливий, розважливий2) тямущий ( про тварину)3) icт. який володіє тонким нюхом, слухом або зором -
6 sense
1. n1) чуттяthe five senses — п'ять органів чуттів; п'ятеро чуттів
sense of hearing (of sight, of smell, of taste, of touch) — слух (зір, нюх, смак, дотик)
sixth sense — шосте чуття, інтуїція
inner sense — внутрішнє чуття; внутрішній голос
2) почуття, відчуття3) pl свідомість; розум4) здоровий глузд5) сенс, значення, смислit doesn't make sense — у цьому немає смислу; це нісенітниця
6) загальний настрій, дух7) напрямto recover (to regain) one's senses — опритомніти
to frighten smb. out of his senses — дуже перелякати когось
2. v1) відчувати, почувати2) усвідомлювати; розуміти* * *I [sens] n1) почуття; відчуттяsixth sense — інтуїція; відчуття, сприйняття
2) pl свідомість, розумto lose one's senses — збожеволіти; розум
to come to one's senses — опам'ятатися, отямитися; здоровий ґлузд ( common sense)
3) значення, важливість ( чого-небудь); значення4) загальний настрій, дух5) cпeц. напрямокII [sens] v1) відчувати, усвідомлювати2) розуміти, усвідомлювати -
7 sensible
adj1) розумний, розсудливий, розважливийa sensible man — розсудлива (поміркована) людина
2) відчутний, помітний3) який усвідомлює (розуміє)to be sensible of smth. — усвідомлювати щось
4) який відчуває, чутливий5) притомний6) точний, чутливий (про прилад)* * *I n; філос.те, що сприймається; (по)чуттєвий об'єктII a1) розумний, розсудливий2) відчутний, помітний3) усвідомлюючий, розуміючий; який відчуває, чутливийsensible part /spot/ — слабке місце; притомний
4) чутливий ( про прилад)5) фiлoc. який сприймається почуттями, відчуттями -
8 sober
1. adj1) тверезий2) поміркований, стриманий3) спокійний; холоднокровний4) розсудливий; із здоровим глуздом5) неяскравий; спокійний, м'який (про колір, тон)6) розм. бідний; слабкий2. v1) протвережувати; приводити до притомності2) протверезитися; опритомніти3) охолоджувати; приборкувати (тж sober down)4) заспокоюватися; охолонути* * *I a1) тверезий2) помірний, поміркований ( у вживанні спиртних напоїв)3) стриманий, спокійний, холоднокровний4) здоровий, розсудливий; розважливий, тверезий5) неяскравий, спокійний, м'який ( про колір)II v1) протвережувати, приводити до тями; протвережуватися, приходити до тями ( sober up)2) ( sober down) охолоджувати, приборкувати, протвережувати; охолонути, заспокоїтися -
9 well-advised
adj1) розважливий, розсудливий; розумнийwell-advised man — обачна (розсудлива) людина
well-advised action — обміркований (виважений) вчинок
2) при своєму (повному) розумі* * *a1) розважливий2) продуманий
См. также в других словарях:
розумник — а, ч., розм. 1) Розумна, розсудлива, знаюча людина. || Тямущий, слухняний хлопчик. || Догадлива людина. 2) ірон. Той, хто вважає себе розумнішим за інших, намагається вдавати з себе розумного … Український тлумачний словник