Перевод: с русского на все языки

со всех языков на русский

(о+днях)

  • 101 недавно

    парен.
    Английские эквиваленты различаются по отношению к прошлому, считая от момента речи.
    1. lately — недавно, на днях, последнее время (обыкновенно с перфектными формами глагола; lately относится к событиям наименее удаленным от момента речи): I have seen him quite lately. — Я его видел совсем недавно. It must have happened quite lately and we all remember the event. — Это случилось совсем недавно, и мы все хорошо помним это событие. Не has been unwell just lately. — Последнее время ему нездоровится. She has been feeling ill jusl lately. — Она последнее время себя плохо чувствует.
    2. of late — последнее время (обыкновенно с перфектными формами глагола; имеет более книжную и официальную форму): She hasn't been feeling too well of late. — Ей последнее время что-то нездоровится.
    3. recently — недавно ( относится к событиям наиболее отдаленным от момента речи): It happened as recently as a few days ago. — Это произошло совсем недавно, несколько дней тому назад.
    4. the other day — недавно, несколько дней тому назад, на днях: We discussed the problem the other day but did not come to any decision. — Мы обсуждали этот вопрос недавно, но не пришли ни к какому рсшению./Мы обсуждали этот вопрос на днях, но ничего не решили.

    Русско-английский объяснительный словарь > недавно

  • 102 тилоэш

    тилоэш
    Г.
    в ближайшие дни; на днях, в ближайший из будущих дней

    Тилоэш колташ отправить в ближайшие дни;

    тилоэш толеш приедет на днях.

    Тилоэш пӓшӓ ӹштӓш эчеӓт командировкыш толат манын, ӹнянем. А. Канюшков. Надеюсь, что на днях опять приедешь в командировку.

    Марийско-русский словарь > тилоэш

  • 103 сокращаться

    2) Aviation: diminish in bulk
    4) Railway term: crumple
    5) Economy: fall away
    6) Accounting: slump
    7) Food industry: shrinkability, trub
    8) Metrology: cancel
    9) Makarov: boil, collapse, compress, de-escalate, depopulate (о населении), pass off, restrict, retract, run down, thin (в числе), to de-escalate, draw in, fine away, fine down, fine off, close in (о днях), draw in (о днях), cut down on expenses (ограничивать себя в расходах)

    Универсальный русско-английский словарь > сокращаться

  • 104 становиться длиннее

    1) General subject: draw out (о днях)
    2) Makarov: draw out (тж. о днях)

    Универсальный русско-английский словарь > становиться длиннее

  • 105 замелькать

    сов.
    comenzar a aparecer y desaparecer; comenzar a aparecer ( появляться); comenzar a refulgir (a fulgurar); comenzar a sucederse rápidamente (сменяя друг друга - о днях, неделях и т.п.)
    * * *
    v
    gener. comenzar a aparecer (появляться), comenzar a aparecer y desaparecer, comenzar a refulgir (a fulgurar), comenzar a sucederse rápidamente (сменяя друг друга - о днях, неделях и т. п.)

    Diccionario universal ruso-español > замелькать

  • 106 катиться один за другим

    v
    1) gener. rotar (о днях, годах и т.п.)
    2) liter. rodar (о днях, годах и т.п.)

    Diccionario universal ruso-español > катиться один за другим

  • 107 намедни

    нареч. уст., прост.
    hace poco; hace unos días ( на днях)
    * * *
    нареч. уст., прост.
    hace poco; hace unos días ( на днях)
    * * *
    adv

    Diccionario universal ruso-español > намедни

  • 108 на

    предл.
    I. 1) с вин. п. - а) на вопрос: куда, на кого, на что (для обозначения предмета, на который направлено действие) - на кого, на що. [На слуги свої, на турки яничари зо-зла гукає (Ант.-Драг.). Подивися в воду на свою вроду (Приказка). Напосівся на мене, щоб дав йому грошей (Сл. Гр.). Сонце гріє, вітер віє з поля на долину (Шевч.)]. Указывать на кого пальцем - пальцем на кого показувати. Смотреть на кого - дивитися на кого. Закричать на кого - закричати на кого. Доносить, клеветать на кого - доказувати (доносити) на кого, клепати, набріхувати на кого, обмовляти кого. Жаловаться на кого - скаржитися на кого, (зап.) оскаржувати кого. Подать жалобу иск на кого - скласти скаргу, позов на кого. Сердиться, роптать на кого - сердитися (гніватися, ремствувати) на кого. Я надеюсь, полагаюсь, рассчитываю на вас - я маю надію (надіюся), покладаюся (здаюся), рахую на вас. Я беру это на себя - я беру це на себе. Он много берёт на себя - він (за)багато бере на себе. Жребий пал на него - жереб (жеребок) упав на його (випав йому). На него наложен денежный штраф - на нього накладено грошову пеню, його оштрафовано. Посягать, посягнуть на чью жизнь - на чиє життя важити, поважитися, робити, зробити замах на кого. Оскалить зубы на кого - вищірити зуби на кого, проти кого. Итти войной на кого - іти війною на (проти) кого. Отправлять, -ся в поход на кого - виряджати, іти в похід на кого, проти кого; (реже) під кого. [Виряджали нас в похід під турка (Грінч. II)]. Собака лает на воров - собака гавкає (бреше) на злодіїв. Грех да беда на кого не живёт - з ким гріха та лиха не буває! Он похож на отца, на мать - він схожий (скидається) на батька, на матір, він подібний до батька, до матери. Итти, всходить, взойти, ехать на гору - іти, сходити, зійти, їхати на гору. [На гору йду - не бичую, а з гори йду - не гальмую (Пісня)]. Взлезть на стену, на дерево - вилізти на мур (на стіну), на дерево. Выйти на крыльцо - вийти на ґанок. Намазать масло на хлеб - намазати масла на хліб, намазати маслом хліб. Сесть на землю, на пол - сісти долі, сісти на землю, на поміст (на підлогу). Бросить кого на землю - кинути кого на(об) землю. Наткнуться на камень - наткнутися на камінь. Положить на стол - покласти на стіл. Окна выходят на улицу - вікна виходять на вулицю. Это действует на здоровье, на нервы - це впливає (має силу) на здоров'я, на нерви. Броситься кому на шею - кинутися кому на шию. Сесть кому на голову, на шею - на голову, на шию кому сісти. Приходить на ум - спадати на думку; см. Приходить 1. Иметь притязания на ум - мати претенсію на розум. Ум на ум не приходится - розум до розуму не приходиться. Говорить на ухо - говорити на ухо. Стать на колени - см. Колено 1. Кто назначен на это место? - хто призначений (кого призначено) на цю посаду. Верить, надеяться на слово - вірити, мати надію на слово чиє, (реже) на слові чиїм. [Маючи надію на твоїм слові (Сл. Гр.)]. Ссылаться на закон - посилатися (покликатися) на закон (на право). Отвечать на письмо - відповідати (відписувати) на лист (на листа). На что это похоже! - що це таке! на що це (воно) схоже! Положить стихи на музыку - покласти вірші на музику. Переводить на украинский язык - перекладати на українську мову. Писать на украинском языке - писати українською мовою, (зап.) в українській мові. Вариации на тему - варіяції на тему. Всплывать на поверхность воды - спливати поверх води, випливати на- поверха. [Наче дровиняка, спливає поверх води його загоріле тіло (Мирн.)]. Посадить на хлеб и на воду - посадити на самий хліб і воду. Он на все руки - він на все (до всього) придався, він на все здатний. Несмотря на - не вважаючи (не зважаючи) на; см. Несмотря; б) на вопрос: куда (для обозначения предела движения, цели) - на що, (реже) до чого. [Ой, полети, галко, ой, полети, чорна, на Дін риби їсти (Пісня)]. Держать путь на север - простувати (прямувати) на північ (до півночи). Оборотись на восток, на запад - повернися на схід, на захід (сонця). [Повернувся на схід сонця (Сл. Гр.)]. Путешествие на Восток - подорож на Схід. Я еду в Париж на Берлин и на Кельн - я їду до Парижу на (через) Берлін і на (через) Кельн. На базар, на ярмарку - на базар (на місто), на ярмарок и у базар (у місто), у ярмарок. [Наймичка разів зо три бігала в базар і щось приносила цілими в'язанками (Мирн.). Заплакала Морозиха, ідучи на місто (Грінч. III)]. Карета въехала на двор - карета в'їхала (заїхала) у двір. Перейдите, станьте на эту сторону - перейдіть, станьте на цей бік (по цей бік, з цього боку), (по)при цей бік. Идти на середину избы, комнаты - йти насеред хати, кімнати. [Вона тихо встає і йде насеред хати (Грінч.)]. Выйти на работу - піти на роботу, (к работе) до роботи. [Сини пополуднали і пішли знов до роботи (Н.-Лев.)]. Пойти, поехать на охоту - піти, поїхати на полювання (на лови). [Раз в-осени пан поїхав на лови (Рудч.)]. Итти на войну - іти на війну. Ехать на воды - їхати на води. Вести на казнь - вести на страту (на скарання). Вызвать на поединок - викликати на дуель (гал. на поєдинок). Звать на свадьбу - закликати (запрош[х]увати) на весілля; в) на вопрос: когда (для обозначения будущего времени или вообще определённого момента времени) - на що; срв. О, об 2. На другой день - другого дня, на другий день. На третью ночь - третьої ночі, на третю ніч. [А на третю нічку вийшла на зорі (Грінч. III)]. На новый год, на пасху - на новий рік (нового року), на великдень (великоднем). [На новий рік прибавилось дня на заячий скік (Номис). На великдень, на соломі проти сонця, діти грались собі крашанками (Шевч.)]. На завтра - на(в)завтра. На следующий год - на той рік, на наступний рік. На будущее время - на прийдешній (на дальший) час. В ночь с 4-го на 5-е июля - уночі з четвертого на п'яте липня. В ночь на 5-е июля - уночі проти п'ятого липня. С понедельника на вторник - з понеділка на вівторок. Со дня на день - з дня на день, з днини на днину (на другу), день відо дня; г) на вопрос: на сколько времени - на (який час). [На рік пішов з дому (Сл. Гр.). По два карбованці, мовляв, косареві на день (Г. Барв.)]. Едешь на день, а хлеба бери на неделю - їдеш на день, а хліба бери на тиждень. Отпуск на двадцать восемь дней - відпустка на двадцять вісім день. На несколько дней - на кілька (декілька, скількись) день. На два года - на два роки; ґ) на вопрос: на что, на сколько (для обозначения количества, меры, цены) - на що, за що. [Не на те козак п'є, що є, а на те, що буде (Приказка). Що в дівчат ума й за шеляг нема (Лавр.)]. Я купил это на свои собственные деньги - я купив це на (за) свої власні гроші. Променять что на что - проміняти що на що. [Проміняв на личко ремінець (Приказка)]. Помножить пять на четыре - помножити п'ять на чотири. На половину меньше - на половину менше. Убавить на треть, на половину - зменшити на третину, на половину. Разделить на двое - розділити (поділити) на двоє, на дві частини[і]. На четыре, на пять миль вокруг чего - на чотири, на п'ять миль круг (навкруг, навколо) чого. [Круг містечка Берестечка на чотири милі мене славні запорожці своїм трупом вкрили (Шевч.)]. На всё небо - на все небо. [Хмара розпливалася на все небо (Васильч.)]. Обед был накрыт на четырёх - обід був накритий на чотирьох (на чотири душі). Купить на три рубля, на пять рублей - (по)купити на три карбованці, на п'ять карбованців чого. Я купил книг на сто рублей - я (по)купив книжок на сто карбованців. Один на один - сам на сам; (с глазу на глаз) на дві пари очей; д) на вопрос: как, для чего на что (для обозначения цели, обстоятельства) - на що, про що, до чого. [Христа ради дайте на дорогу (Шевч.). Мабуть бог так дає про те, щоб менше люди грішили (Г. Барв.). Молодим до читання, старішим до розумного рахування (Куліш)]. На это платье пошло много материи - на це убрання пішло багато (чимало) краму. Он много тратит на книги - він багато витрачає на книжки. Отдать, взять вещь на хранение - віддати, узяти річ на перехованку (на сховок, на схорону). Играть на деньги, не на деньги - грати на гроші, не на гроші (так собі). Смолоть пшеницу на муку - з[по]молоти пшеницю на борошно. [Помололи пшеницю на борошно (Сл. Гр.)]. Осудить на смерть кого - засудити на смерть (на голову, на скарання) кого. На помощь голодным - на допомогу голодним. Шить рубаху на праздник - шити сорочку про свято. На чёрный день - про чорний день, про лиху годину. На случай - про случай; на випадок чого. На случай несчастья, пожара - на випадок нещастя, пожежі. На ваш счёт - на ваш рахунок, вашим коштом. Пройтись на чей счёт (переносно) - (до)кинути про кого, (шутл.) водою бризнути на кого. На риск - на риск, на відчай. На жизнь и на смерть - на життя і на смерть. Убить, -ся на смерть - забити, -ся на смерть. [На смерть порубав (Желех.)]. На смерть испугал ты меня - до смерти (на смерть) налякав (перелякав) ти мене. Покупать на вес - купувати на вагу що. На беду - на біду, на лихо, на нещастя. На встречу - см. Навстречу. На силу - см. Насилу. На память - а) на пам'ять, на спомин, на згадку; б) (наизусть) на пам'ять; см. Память 2. На голодный, желудок - на голодний шлунок, на голодне черево, (натощак) на тще серце;
    2) с предл. п. - а) на вопрос: где, на ком, на чём - на кому, на чому. [Ой, на горі та женці жнуть (Пісня). На сонці полотно сушили (Сл. Гр.). У латаній свитиночці, на плечах торбина (Шевч.)]. Пасти лошадей на лугу - пасти коні на луці (на леваді). Сидеть на стуле - сидіти на стільці. Книга лежит на столе - книжка лежить на столі. Я не могу писать на этом столе, он слишком высок - я не можу писати на цьому столі (за цим столом), він (аж) надто високий. Рана на руке - рана на руці. Нести, держать ребёнка на руках - нести, держати дитину на руках. Сухарь хрустит на зубах - сухар хрумтить на зубах. Со слезами на глазах - із слізьми в очах, з очима сповненими слізьми (сльозами). Это происходило на моих глазах - це відбувалося перед моїми очима (у мене перед очима, при моїх очах). Стой на месте, будь на глазах - стій на місці, будь на очах. У меня не то на уме - в мене не те на думці. На небе и на земле - на небі і на землі. На небосклоне - на обрії. На Севере, на Востоке, на Кавказе - на Півночі, на Сході, на Кавказі. Города, лежащие на Днепре - міста, що лежать (по)над Дніпром. На берегу озера - на березі (над берегом) озера. На дне бутылки - на дні пляшки. На всех углах улиц - на (по) всіх ріжках вулиць. На каждом шагу - на кожному ступені (кроці); де ступну (ступнеш и т. п.). Быть на обеде, на ужине, на балу у кого - на обіді, вечері, на балі у кого бути. [На обіді в його був (Сл. Гр.)]. Быть, купить что на базаре, на ярмарке - бути, купити що на (у) базарі, у (на) ярмарку. Жить на конце улицы - жити (сидіти) на (в) кінці вулиці. Мы живём на конце села - ми сидимо кінець села (на край села). Я живу на улице Ленина - я живу на вулиці Леніна. На ней было бархатное платье - на їй було оксамитове вбрання, вона була в оксамитовому вбранні. Вся работа на мне, на моей обязанности - уся робота на мені (на моїй голові, за мною). [Свекруха тільки піч витопить, а то вся робота за мною (Черніг.)]. На вас есть должок - за вами невеличкий борг. Остерегайтесь этих людей: это обманщик на обманщике - стережіться цих людей: це шахрай на шахраєві (це самі шахраї). На его месте - на його місці, бувши їм. Быть женатым на ком - бути жонатим (одруженим) з ким, держати кого. Основываться на законе - спиратися на законі (на праві и на закон, на право), ґрунтуватися на законі (на праві). Он на этом помешался - він на цьому збожеволів. Спасибо и на этом - дякую (дякуємо) і за це. Резать на меди - різьбити (вирізувати, рити) на міді. Писать на бумаге - писати на папері. Держаться. плавать на воде, на поверхности воды - держатися, плавати на воді (поверх води, на поверхах). Переправиться через реку на пароме, на лодке - переправитися (перевезтися) через річку пороном (на пороні), човном (у човні). Ехать на лошадях - їхати кіньми, (верхом) їхати (верхи) на конях. Ехать на почтовых - їхати поштарськими (кіньми), їхати поштою (поштаркою). Я еду на своих лошадях - я їду своїми кіньми. Плыть на парусах, на вёслах - плисти під вітрилами, на веслах. Драться на шпагах - битися на шпадах. Передать на словах - переказати на словах (словесно). Играть, ваиграть на чём (на скрипке на рояле и т. п.) - грати, заграти на що и на чому (напр. на скрипку и на скрипці, на роялі). [Дай заграю я на дудку, а то давно вже грав (Драг.). На бандурці виграває: «Лихо жити в світі» (ЗОЮР I)]. Ходить на костылях - ходити на милицях (з ключками). Пальто на вате, на шёлковой подкладке - пальто на ваті, на шовковій підбивці. Карета на лежачих рессорах - карета на лежачих ресорах. На ходу, на лету, на скаку - на ходу, на ле[ьо]ту, на скаку. Телега тяжела на ходу - віз важкий на ходу и до ходу. На коленях - см. Колено 1. На цыпочках - см. Цыпочки. На четвереньках - см. Четвереньки. На корточках - см. Корточки. Компания на акциях - акційне товариство; б) на вопрос: где (для обозначения должности или состояния) - на чому. Быть на службе - бути (перебувати) на службі (на посаді). Стоять на часах - бути на варті (на чатах). На побегушках - см. Побегушки. На смертном одре - на (при) смертельній постелі, на божій дорозі, відходячи світу сього; в) на вопрос: когда, как (для обозначения времени, поры, состояния, обстоятельства) - на чому. На этой, на прошедшей неделе - на цьому (на цім) тижні, на тому (на минулому, на тім, на минулім) тижні и цього тижня, того (минулого) тижня. [На тім тижні зроблю (Липовеч.)]. На днях - цими днями. На святках - святками. На досуге - на дозвіллі. На отъезде - на від'їзді, від'їздячи. Жениться на тридцатом году - оженитися на тридцятому році;
    3) (в сложных словах) на, у, про, ви. На жёстком матраце не долго належишь - на твердому матраці не довго влежиш (вилежиш). С голодным желудком не долго наработаешь - з голодним шлунком не довго проробиш (виробиш).
    II. На -
    1) (мн. нате), глаг. нрч. - (ось) на! (ось) нате! ось маєш! ось маєте! ось візьми! ось візьміть! (с вин. п.). [На тобі паляницю, на тобі й другу! (Звин.). Нате-ж вам і ніж (ножа)! (Київ). На, їж! (Київщ.)]. На, это тебе на водку - ось на, це тобі на горілку. На, возьми! - на, візьми! ось візьми! ось маєш! На, отнеси это письмо на почту - (ось) на, віднеси цього листа (цей лист) на пошту;
    2) междом. - о! диви! дивіть! [Дивіть! Як дитина примічає (Звин.)]. На, да ты уж здесь! - о (оце тобі)! та ти вже тут! Вот тебе на! - от тобі й маєш! ото маєш! от тобі й на! (поговорка) от(т)ака ловися! [За правду б'ють, за брехню віри не дають, - оттака ловися! (Основа 1861)]. На вот, что наделал! - диви ти (ось тобі й на), чого накоїв!
    * * *
    I предл.
    1) с вин. п. на (кого-що)

    положи́ть кни́гу на сто́л — покла́сти кни́жку (кни́гу) на стіл

    сесть на ме́сто — сі́сти на мі́сце

    глу́х на одно́ ухо́ — глухи́й на одно́ (на одне́) ву́хо

    ста́рше на шесть лет — ста́рший на шість ро́ків

    взять на не́которое вре́мя — узя́ти на яки́йсь (на де́який) час

    на бу́дущее вре́мя — на майбу́тній час, на майбу́тнє; ( впредь) нада́лі

    на за́втра — на завтра

    помножить на два — помно́жити на два; (при словах, обозначающих время, в сочетании с прилагательными "следующий", "другой" и т. п. обычно переводится конструкциями без предлогов); на (що)

    на сле́дующий день — см. день; (при обозначении срока, непосредственно предшествующего чему-л.) на (що), про́ти (чого)

    в ночь на пя́тое ию́ня — в ніч на пя́те че́рвня, вночі про́ти п'я́того че́рвня; (после глаголов "идти", "сзывать", "вставать) на (кого-що), до (чого)

    идти́ на работу — іти́ на роботу (до робо́ти)

    сзыва́ть на бой — склика́ти на бій (до бо́ю); (при указании цели, назначения чего-л.) на (що), про (що)

    учи́ться на сле́саря — учи́тися на слю́саря

    отре́з на пальто́ — відріз на пальто́

    ве́домость на вы́дачу зарплаты — відомість на ви́дачу зарпла́ти

    на вся́кий слу́чай — см. всякий

    на пра́здник — на свя́то; ( для праздника) про свя́то

    2) с предложн. п. на (кому-чому)

    лежа́ть на кровати — лежа́ти на лі́жку

    на его́ отве́тственности — на його́ відповіда́льності

    выступа́ть на съе́зде — виступати на з'ї́зді; ( при обозначении разного рода обстоятельственных отношений) на (кому-чому), при (кому-чому), (чого), перед (ким-чим); (при передаче образа действия иногда переводится также наречием; при обозначении отрезка времени, в пределах которого совершается действие, переводится также конструкциями без предлогов)

    служи́ть на фло́те — служи́ти на (у) фло́ті

    на мои́х глаза́х — на моїх оча́х, у ме́не пе́ред очи́ма, пе́ред мої́ми очи́ма

    на ста́рости лет — на (при) ста́рості літ

    на [э́тих] днях — см. день

    на той (на бу́дущей) неде́ле — см. неделя

    на той (на про́шлой) неде́ле — см. неделя; (при обозначении орудия или средства, с помощью которых совершается действие) на (чому, що), у (що)

    игра́ть на свире́ли — грати на сопілці (на сопі́лку, в сопі́лку)

    игра́ть на роя́ле — гра́ти на роя́лі; (при глаголах "ехать", "переправляться" для обозначения способа передвижения) на (кому-чому); чаще переводится конструкциями без предлогов

    е́хать на парохо́де — ї́хати паропла́вом (на паропла́ві)

    прилете́л на самолёте — прилеті́в літако́м (на літаку́); ( при указании признака) на (кому-чому), з (ким-чим)

    стол на трёх но́жках — стіл на трьох ні́жках (з трьома́ ні́жками)

    матра́с на пружи́нах — матра́ц на пружи́нах; (в значении предлога "за") на (чому), за (що)

    спаси́бо на до́бром сло́ве — спаси́бі на до́брому сло́ві (за до́бре сло́во); (выражения "говорить", "читать", "писать" на том или ином языке переводятся без предлога)

    говори́ть на не́скольких языка́х — говори́ти кількома́ мо́вами

    обуча́ться на родно́м языке́ — навча́тися рі́дною мо́вою

    писа́ть на украи́нском языке́ — писа́ти украї́нською мо́вою

    II част.
    на

    на, возьми́! — на, візьми́!

    вот тебе́ [и] на, вот те на́ — см. вот

    на́-ка, на́-поди, да и на́-поди — диви́сь, диви́сь ти, ти диви́сь, диви́, диви́но, ти диви́, глянь, ти глянь

    III част.

    како́й (что) ни на е́сть — см. ни I 2)

    Русско-украинский словарь > на

  • 109 Насносях

    нрч. на останніх днях, в останній надії, (пров.) на-вискоці, (зап.) в цілові. [Я тоді оцим хлопцем ходила, на останніх днях була (Харківщ.). Жінка моя зараз на-вискоці, то й не може на суд стати (Липовеч.). Наша корова в-цілові ходить (Огон.)].

    Русско-украинский словарь > Насносях

  • 110 день

    * * *
    в разн. знач. дзень, род. дня муж.

    на днях — гэтымі днямі, (только в прошлом) надоечы

    в один прекрасный день — аднаго разу, аднаго дня, аднойчы

    третьего дня — заўчора, пазаўчора

    день-деньской — цалюткі (цэлы) дзень, з раніцы да вечара

    не по дням, а по часам — не па днях, а па гадзінах

    Русско-белорусский словарь > день

  • 111 день

    м

    день рожде́ния — birthday

    день Побе́ды — Victory Day

    це́лый день — all day long

    че́рез день — in a day, every other/second day

    до́брый день! — good afternoon!

    в оди́н прекра́сный день — one fine day

    - на днях
    - на этих днях
    - со дня на день
    - откладывать со дня на день

    Русско-английский учебный словарь > день

  • 112 некоторое время назад

    Русско-английский синонимический словарь > некоторое время назад

  • 113 день

    м. day

    текущие дни; последовательные календарные дниrunning days

    Синонимический ряд:
    1. на днях (сущ.) на днях
    2. задевай (глаг.) девай; задевай; подевай
    Антонимический ряд:

    Русско-английский большой базовый словарь > день

  • 114 Наречия времени

    Temporaladverbien / Adverbien der Zeit
    Наречия времени указывают wann когда, seit wann c каких пор, bis wann до каких пор, wie lange cколько времени, wie oft как часто совершается действие:
    Heute ist Dienstag; wann ist Weihnachten? - Сегодня вторник, а когда Рождество?
    Ряд этих наречий указывают на время события или действия, в том числе на:
    • настоящее время
    jetzt сейчас, nun теперь, ныне, gerade в данный момент, как раз, sofort/sogleich немедленно, augenblicklich в данный момент, gegenwärtig в настоящее время, heute, heutzutage сегдня, в наши дни
    • прошедшее время
    anfangs сначала, вначале, gestern вчера, vorgestern позавчера, bereits уже, eben, soeben только что, damals тогда, früher раньше, neulich недавно, на днях, в последнее время, seinerzeit в свое время, vorhin только что, ( un)längst (не)давно, seither с тех пор, bisher до сих пор, noch ещё, kürzlich недавно, inzwischen между тем, unterdessen тем временем, einst когда-то, однажды, einmal однажды, ehemals когда-то, jemals когда-либо, vorher раньше, заранее, seitdem с тех пор
    • будущее время
    bald скоро, demnächst скоро, morgen завтра, übermorgen послезавтра, danach, nachher затем, после этого, nächstens в скором времени, на днях irgendwann когда-нибудь, künftig в будущем, впредь, später позднее, потом
    Некоторые наречия времени носят общий характер, не указывают на конкретное время:
    abends вечерами, allezeit во все времена, всегда, dann затем, endlich/schließlich наконец, erst только, лишь, сперва, häufig часто, immer, immerzu всегда, manchmal иногда, monatlich ежемесячно, morgens по утрам, mehrmals неоднократно, nie никогда, niemals никогда, оft, oftmals часто, stets всегда, täglich ежедневно, wöchentlich еженедельно, wieder снова, zugleich одновременно
    Некоторые наречия времени обозначают:
    • момент (или период):
    anfangs сначала, bald скоро, beizeiten заблаговременно, damals тогда, dann затем, demnächst скоро, eben только что, endlich наконец, eher раньше, gerade сейчас, jetzt сейчас, neulich недавно, niemals никогда, nun теперь, schließlich наконец, seinerzeit в своё время, soeben только что, sogleich немедленно, vorerst сперва, vorhin прежде, zugleich одновременно, zuletzt напоследок, zunächst сначала, gestern вчера, heute сегодня, morgen завтра, vorgestern позавчера, übermorgen послезавтра, heutzutage нынче, früh рано, morgen завтра; wann когда
    Наречие eben только что, как раз употребляется в прошедшем и настоящем времени:
    Eben war sie noch hier. - Она (вот) только что была здесь. (прошедшее время)
    Eben tritt er ein. - Как раз он и входит. (настоящее время)
    • продолжительность:
    allezeit во все времена, bislang до сих пор, bisher пока, immer всегда, lange долго, längst давно, nie никогда, niemals никогда, noch ещё, seither с тех пор, stets всегда, zeitlebens в течение всей жизни
    • повторение, частотность:
    bisweilen иногда, häufig часто, jederzeit в любое время, mehrmals неоднократно, manchmal иногда, mitunter иногда, порой, nochmals ещё раз, оft, oftmals часто, selten редко, zeitweise время от времени, wiederum снова; täglich ежедневно, wöchentlich еженедельно, monatlich ежемесячно, jährlich ежегодно, montags по понедельникам и т.д., abends по вечерам и т.д.
    • время, относящееся к другому времени (относительное время):
    indessen тем временем, inzwischen между тем, nachher потом, seitdem, seither с тех пор, unterdessen между тем, тем временем, vorher раньше, заранее
    Наречие einst когда-то, однажды употребляется в прошедшем и будущем времени:
    Er war einst ein guter Boxer. - Он когда-то был хорошим боксёром. (прошедшее время)
    Einst wird der Tag kommen, an dem wir uns wieder sehen. - Однажды наступит день, когда мы снова увидимся. (будущее время)
    Наречия schon, bereits, noch, erst дают оценку времени (= раньше / позже чем ждали):
    Er geht bereits / schon. - Он уже уходит.
    Er kommt noch. - Он ещё придёт.
    Ich bin erst um neun Uhr aufgewacht. - Я проснулся только в 9 часов.
    Er arbeitet schon 5 Jahre, sie erst 3 Tage. - Он работает уже 5 лет, она лишь 3 дня.
    Значение некоторых наречий можно понять только из контекста. Так, значение наречий  jetzt, eben, heute, gesternзависит от момента речи.
    Наречия dann, danach, seitdem указывают на ранее названное время.

    Грамматика немецкого языка по новым правилам орфографии и пунктуации > Наречия времени

  • 115 временной интервал

    Универсальный русско-английский словарь > временной интервал

  • 116 все это произошло совсем недавно

    Универсальный русско-английский словарь > все это произошло совсем недавно

  • 117 индекс промёрзания

    Универсальный русско-английский словарь > индекс промёрзания

  • 118 оперативный запас

    Универсальный русско-английский словарь > оперативный запас

  • 119 период погашения дебито

    General subject: days sales outstanding (Равен отношению количества дней в отчётном периоде к оборачиваемости дебиторской задолженности. Показатель преобразует оборачиваемость дебиторской задолженности в её эквивалент, выраженный в днях)

    Универсальный русско-английский словарь > период погашения дебито

  • 120 период погашения кр

    General subject: days payable outstanding (Равен отношению количества дней в отчётном периоде к оборачиваемости кредиторской задолженности. Показатель преобразует оборачиваемость кредиторской задолженности в её эквивалент, выраженный в днях)

    Универсальный русско-английский словарь > период погашения кр

См. также в других словарях:

  • на днях — См …   Словарь синонимов

  • НА-ДНЯХ — НА ДНЯХ, нареч. (разг.). 1. В один из ближайших (предстоящих) дней. Он придет на днях. 2. Недавно, несколько дней тому назад. Он заезжал к нам на днях. Толковый словарь Ушакова. Д.Н. Ушаков. 1935 1940 …   Толковый словарь Ушакова

  • на этих днях — это вопрос дней, со дня на день, остались считанные дни, в самом непродолжительном времени, вопрос дней, в обозримом будущем, в ближайшем будущем, на днях, вот вот, в скором времени, в ближайшее время, скоро, сейчас, оглянуться не успеешь, не… …   Словарь синонимов

  • На днях — Разг. 1. В ближайшее время. Посиди ещё, удерживал Обломов [Судьбинского]… Нет, нет я лучше опять заеду на днях, сказал он, уходя (Гончаров. Обломов). 2. Недавно. На днях, папаша, я купил себе штиблеты, которые оказались для меня слишком узки. Не… …   Фразеологический словарь русского литературного языка

  • Сказание о последних днях митрополита Макария — Сказание о последних днях митрополита Макария, именуемое в рукописях «О немощи и о преставлении и о погребении Макария, митрополита всея Русии» (нач.: «В лето 7072 го сентября в 15 день на память великомученика Никиты Макарий, митрополит всея… …   Словарь книжников и книжности Древней Руси

  • Что вы, о поздние потомки, / помыслите о наших днях? — Из «Оды на день восшествия на всероссийский престол ее Величества Государыни Императрицы Елисаветы Петровны, самодержицы всерос сийския 1746 года» Михаила Васильевича Ломоносова (1711 1765). Что вы, о поздние потомки, Помыслите о наших днях? Дела …   Словарь крылатых слов и выражений

  • ПРЕДЛОЖЕНИЕ ДЛЯ РАССМОТРЕНИЯ НА ДНЯХ — (Early Day Motion) Предложение, вносимое рядовым членом Палаты общин для обсуждения на днях , но без указания точных сроков. Поскольку распорядок дня заседаний парламента устанавливает руководство партий, подобные предложения почти никогда не… …   Политология. Словарь.

  • на этих днях — разг. В ближайшее время или несколько дней тому назад; совсем недавно или скоро. На этих днях приезжала сестра. На этих днях будет опубликовано постановление …   Словарь многих выражений

  • случившийся на днях — прил., кол во синонимов: 1 • намеднишний (4) Словарь синонимов ASIS. В.Н. Тришин. 2013 …   Словарь синонимов

  • на днях — на днях …   Орфографический словарь-справочник

  • на днях — Мы на днях уезжаем …   Орфографический словарь русского языка

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»