-
101 спустя
предл. с вин п.че́рез (що), по (чому), по то́му, за (що)почти́ год \спустя тя́ — ма́йже рік по то́му
\спустя тя́ два́дцать лет — че́рез два́дцять ро́ків, по двадцяти́ рока́х
\спустя тя́ мину́ту — см. минута 1)
\спустя тя́ не́которое вре́мя — че́рез яки́йсь (де́який) час; ( со временем) зго́дом; ( вскоре) незаба́ром
немно́го \спустя тя́ — перего́дом, тро́хи зго́дом; ( вскоре) незаба́ром
-
102 средний
1) сере́дній; ( среднего размера) помі́рний; ( второй из трёх детей) середу́льший, середу́щийвы́ше \средний его — ви́ще від сере́днього, ви́ще сере́днього
не́что \средний ее — щось сере́днє
\средний ее арифмети́ческое — мат. сере́днє арифмети́чне (арифмети́чне)
\средний ее образова́ние — сере́дня осві́та
\средний ее у́хо — анат. сере́днє ву́хо
\средний его ро́ста — сере́дній на зріст, сере́днього зро́сту
\средний ий зало́г — грам. сере́дній стан
\средний ий па́лец — сере́дній па́лець
\средний их лет — сере́днього ві́ку, сере́дніх рокі́в
\средний яя величина́ — сере́дня величина́
\средний яя шко́ла — сере́дня шко́ла
2) ( посредственный) сере́дній, посере́дній; ( ничем не выделяющийся) пересі́чнийв \средний ем — в сере́дньому, пересі́чно
\средний ие спосо́бности — сере́дні (посере́дні) зді́бності
\средний ий урожа́й — сере́дній (пересі́чний) урожа́й
-
103 старость
ста́рість, -рості; ( старые лета) ста́рощі, -щівглубо́кая \старостьть — глибо́ка ста́рість
по \старостьти лет — через ста́рощі, через ста́рість
под \старостьть — під ста́рість, на схи́лі ві́ку
\старостьть не ра́дость — посл. ста́рість не ра́дість
-
104 стремиться
1) ( быстро двигаться) мча́ти, мча́тися, стремі́ти, -млю́, -ми́ш; ( лететь) леті́ти (лечу́, лети́ш), поэз. ли́нути; (быстро течь, нестись) ри́нути; ( рваться) рва́тися (рву́ся, рве́шся)вода́ \стремиться тся с гор — вода́ ри́не (мчить) з гір
2) (направляться, идти к определённой цели) прямува́ти, -му́ю, -му́єш, простува́ти, -ту́ю, -ту́єшон \стремиться тся к свое́й це́ли — він пряму́є (просту́є) до своє́ї мети́
3) (хотеть, желать) пра́гнути; ( стараться) намага́тися; ( рваться) рва́тися; ( тянуться) тягти́ся, -гну́ся, -гнешся, тягну́тися; ( порываться) порива́тися\стремиться ться к вла́сти — прагнути [до] вла́ди, рва́тися (тягну́тися, порива́тися) до вла́ди
\стремиться ться к зна́ниям — пра́гнути знань (до знань)
\стремиться ться к идеа́лу — пра́гнути (порива́тися) до ідеа́лу
\стремиться ться к про́чному ми́ру — пра́гнути стійко́го ми́ру
\стремиться ться везде́ побыва́ть — пра́гнути скрізь (всю́ди) побува́ти
4) мат. прямува́ти, -му́є, наближа́тися\стремиться ться к преде́лу — прямува́ти (наближа́тися) до грани́ці
-
105 так
1) нареч. так; ота́к; ласк. та́кечки, та́кеньки; (в сочетании с прилагательным в знач. сказ.) таки́й[и] \так ка́ждый день — [і] так (ота́к) щодня́ (ко́жного дня)
как \так? — як так?
и́менно (то́чно) \так — са́ме так; ( одинаково) так са́мо
\так и на́до — так і тре́ба
то́лько \так — ті́льки (лише́) так
\так, как... — так, як
\так же, как [и]... — так са́мо, як [і]
как..., \так [и] —... як..., так [і]
\так и \так [мол] — (взамен изложения чьей-л. речи) отак (так) і так [, мовля́в]
не \так — [, ]
что́бы... — ( для смягчения отрицания) не так (не те) [, ] щоб
\так его́ (её, их)! — ота́к (так) його́ (її́, їх)!
\так держа́ть! — так трима́ти (держа́ти)!
что (почему) \так? — чому́ (чого́) [ж] [то, це] так?, а то (це) чому́?
не \так ли? — ( при ожидании утвердительного ответа) чи (хіба́) [ж] не так?, хіба́ ж ні?
\так и сяк — а) (терпимо, сносно) [і] так і сяк, сяк і так, так-сяк, сяк-так, туди́-сюди́; б) (в знач. сказ.: о чём-л. терпимом, сносном) так-сяк, сяк-так, туди́-сюди́
[и] \так и \так; [и] \так и сяк; [и] \так и э́так — [і] так і сяк; [і] сяк і так; (иногда) [і] туди́ й сюди́; і так і перета́к
то \так, то сяк; то \так, то э́так — то так, то сяк; то сяк, то так
\так и... — так і
\так [оно́] и есть так — [воно́] і є
\так и знай (зна́йте) — так (ота́к) і знай (зна́йте); и
\так — ( и без того уже) і так
так себе́ — так собі́; ( посредственно) нічо́го собі́, нічоге́нько; ( посредственный) нічоге́нький
\так на \так — ( без придачи) так на так
2) част. так; ота́к; (в репликах, выражающих противопоставление, возражение) точелове́к лет \так сорока́ — люди́на ро́ків так (ота́к) сорока́
ну, \так что же? — ну, то що ж?
\так нет [же] — так ні [ж]
\так то́чно — воен. так то́чно; ( при утвердительном ответе) так; авже́ж
3) союз то, такне так, так так — не так, то так
так как — союз тому́ що, через те що, бо, позая́к; ( поскольку) оскі́льки; ( не в начале фразы) бо; а що
а \так как..., то... — а че́рез те що (а тому́ що; а що)..., то
так что — союз так що; (поэтому) [а] тому
\так что да́же... — так що [аж]..., що аж..., аж
\так что́бы — союз так щоб; (при заключении, выводе в значении "итак") так
\так решено́! — так ви́рішено!
-
106 толикий
-
107 тянуть
1) тягти́, тягну́ти; ( волочить) волокти́; ( пить) ціди́ти; (хмельное, трубку) смокта́ти; (тащить, незаконно брать) цу́пити\тянуть ду́шу из кого́, \тянуть за́ душу кого́ — перен. ду́шу вийма́ти з ко́го
\тянуть жи́лы из кого́ — тягну́ти (тягти́, сота́ти) жи́ли з ко́го
\тянуть за язы́к кого́ — тягти за язи́к кого́
\тянуть чью ру́ку (сто́рону) — тягти́ ру́ку за ким
2) ( влечь к себе) тягти́, ва́бити [до се́бе], порива́ти3) ( тяготеть) тяжі́ти, -жі́ю, -жі́єш и -жу́, -жи́ш4) (медлить, мешкать) зволіка́ти; тягти́\тянуть вре́мя — зволіка́ти час
5) ( весить) ва́жити, тягти́6) (о птицах: тянуться) тягти́ся, тягну́тися; ( лететь) леті́ти, поэз. ли́нути7) (безл.: о струе воздуха) тягти́; ( о неприятном запахе) нести́, тхну́ти -
108 улетать
несов.; сов. - улет`еть1) леті́ти, полеті́ти; ( отлетать) відліта́ти, відлеті́ти и повідліта́ти; (перен.) ли́нути, поли́нути, несов. відли́нути; ( отправляться) подава́тися, пода́тися2) ( о времени - миновать) мина́ти, мину́ти и мину́тися, збіга́ти, збі́гти, сплива́ти, спливти́ и спли́сти́ и спли́нути -
109 устремляться
несов.; сов. - устрем`иться1) (стремительно бросаться куда-л.) ки́датися, ки́нутися; ( двигаться) руша́ти, ру́шити; ( направляться) прямува́ти, попрямува́ти, простува́ти, попростува́ти, направля́тися, напра́витися; ( порываться) порива́тися, порва́тися; (несов.: сбегаться) збіга́тися; ( лететь) леті́ти, полеті́ти, ли́нути, поли́нути; (быстро течь, нестись) ри́нути несов., сов., порина́ти, пори́нути и порину́ти; ( мчаться) мча́ти, помча́ти, мча́тися, помча́тися2) (принимать какое-л. направление) спрямо́вуватися, спрямува́тися, скеро́вуватися, скерува́тися; ( направляться) направля́тися, напра́витися; (о взгляде, внимании) зверта́тися, зверну́тися; ( сосредоточиваться) зосере́джуватися, зосере́дитися3) (простираться в каком-л. направлении) простяга́тися, простягти́ся и простягну́тися; ( вверх) підніма́тися, підня́тися, підійма́тися, підійня́тися, підно́ситися, піднести́ся; ( тянуться) тягти́ся, потягти́ся, тягну́тися, потягну́тися; ( порываться) порива́тися, порва́тися; ( всем телом подаваться вперед) подава́тися, пода́тися4) строит. (несов.) спрямо́вуватися, скеро́вуватися; направля́тися; зверта́тися; зосере́джуватися -
110 цвет
Iзелёный, красный \цвет — зеле́ний, черво́ний ко́лір
таба́чного цве́та — тютюно́вого ко́льору
\цвет лица́ — ко́лір обли́ччя
IIя́ркие цвета́ — яскра́ві ба́рви
1) ( цветок) фольк. кві́тка, цвіт, -у2)цветы́ — (мн. "цвет" и "цветок") кві́ти, -тів, квітки́, -то́к
живы́е цветы́ — живі́ кві́ти
3) (собир.: цветы на растении, цветение) цвіт, квіт, -у; поэз. цвіті́нь, -ні, цвіті́ння, квіті́нняв цвету́ — в цвіту, в цві́ті
яблони во всём цвету́ — я́блуні цілко́м розцвіли́, я́блуні в по́вному цвіту (цві́ті)
дать \цвет — ви́кинути цвіт
ли́повый \цвет — ли́повий цвіт
4) (перен.: лучшая часть) цві́т; диал. ви́цвіт, -у, ви́цвіток, -тка\цвет наро́да — цвіт наро́ду
5) (зелень, ряска) диал. цвіті́ння6) ( сыпь) диал. шит; в(во) цве́те лет (сил) — в ро́зквіті ві́ку (сил)
-
111 человек
1) люди́на; ( лицо) осо́ба; ( душа) душа́; ( мужчина средних лет) дя́дькодо́брый \человек — до́бра люди́на
молодо́й \человек — см. молодой 1)
свой \человек — своя́ люди́на
два (три, четы́ре) челове́ка — дві (три, чоти́ри) осо́би (душі́)
пять (шесть) челове́к — п'ять (шість) осі́б (душ)
2) ( дворовый) ист. двора́к, -а, дворови́й, -о́го; ( крепостной) кріпа́к, -а; ( слуга) служни́к, -а, слуга́; ( комнатный из крепостных) козачо́к, -чка́3) (в трактире, ресторане) дорев. офіціа́нт -
112 четырёхлетка
1) чотирирі́чка, чотирилі́тка2) ( в возрасте четырёх лет) чотирьохлі́тка -
113 Замате[о]релый
(полных лет) уматер(н)ілий; (переживший цветущ. возраст) заматорілий, матерний. [Матерна дівка]; (застарелый) застарілий, задавнений; (зачерствелый) затверділий, зашкарублий, задубілий, (закоснелый) запеклий. -
114 Многий
багато-хто, багато-дехто (м. и ж. р.), багато-що, багато-дещо (ср. р.), багато-який, багато-котрий, багато, (устар.) многий. -гий зверь гибнет от лесных пожаров - багато-які звіри гинуть (багато звірів гине) від лісових пожеж (пожарів). -гое множество - велика сила, сила силенна, безліч (-чи); см. Множество 2. Многое, сщ. - багато-що (обычно употр. только формы косв. пад.: им. и р. багато-чого, д. багато-чому, в. багато-чого и (с предл.) багато на що, про що и т. п.), багато-дещо (употр. аналогично предыдущ.: багато- дечого, багато де-в-чому и багато в дечому и т. п.), багато; срв. Много 1. -гое свидетельствует об этом - багато-чого (багато-дечого) свідчить про це. Он -гое знает - він багато-чого (багато-дечого) знає. Он -гое испытал в жизни - він багато (багато-чого, багато-дечого) зазнав на віку. Во -гом - багато в чому, багато де-в-чому (в дечому). Вы на -гое должны обратить внимание - ви багато на що (де-на-що) повинні (маєте) звернути увагу. Нам надо о -гом поговорить с вами - нам треба багато про що (де-про-що) поговорити (порозмовляти) з вами. Вы не -гого стоите - ви не багато-чого варті, (грубо) ви шага варті. -гого желать, добра не видать - хто багато(-чого) бажає, той нічого (добра) не має. Многие - (только о людях) багато-хто (р. и в. багато-кого, д. багато-кому, с предл. багато в кого, багато з ким и т. п.), багато-дехто (р. и в. багато-декого, с предл. багато де-в- кого и багато в декого и т. п.), (об одушевл. и неодушевл.) багато-які (р. багато-яких, с предл. багато в яких и т. п.), багато-котрі, багато (р. багатьох, д. багатьом, в. багато и багатьох (об одушевл.) тв. багать(о)ма, предл. в багатьох и т. п.), (устар.) многий. [Багато-хто з еспанців був обтяжений золотом (Крим.). Узбройте шляхту в замках у ваших багатьох (Грінч.). Многі почали складати оповідання про події (Єв. Морач.)]. -гие мужчины - багато-хто з мужчин (з чоловіків). -гие так думали - багато-хто так думав (гадав). -гие не разделяют этого мнения - багато-хто не поділяє цієї думки, цього погляду. -гим кажется, что - багато-кому, багато- декому, багатьом здається, що. -гим из учёных - багато-кому з учених, багатьом ученим (з учених). Я слышал это от -гих - я чув це від багатьох, багато від кого (від декого, де-від- кого). -гие деревья посохли - багато-які дерева повсихали, багато дерев пос(о)хло (повсихало). -гие затруднения преодолимы - багато-які труднощі можна (даються) перемогти. По -гим причинам - з багатьох причин. В продолжение -гих лет - багать(о)ма роками, багато років, протягом (на протязі) багатьох років. Довольно -гие - досить багато, (только о людях) чимало-хто, чимало-дехто. [Чимало-кого з козаків повбивано (Київ). Чимало-дехто не хтів згоджуватися з цим (Крим.)]. -гая лета - многі літа. [Даруй, боже, многі літа цьому господарю (Чуб. III)]. -
115 Необ'ятный
неосяжний, необсяжний; безмежний, необмежний, неомірний; незбагненний; срв. Безграничный, Непостижимый. [Він цілком знайшов себе і на неосяжні обрії розгорнув рямці українського письменства (Гр. Думка). Високий чорний мур неосяжний (Кониськ.). Коли так, летімо разом в неосяжні високості (Вороний). Широкий, необмежений, незайманий степ (Коцюб.). Земля лежить величезна, неомірна (Корол.). Увесь необсяжний і неоглядний світ (Яворн.)]. -ное пространство - неосяжний (безмежний) простір, неосяжні простори. -
116 Обножь
обніж (-ножи), обніжжя, медівниця. [Вже бджола за обніжжю летіла, гудучи (М. В.)].
См. также в других словарях:
летѣти — Лететь летѣти (3) 1. Нестись по воздуху: Съ зараніа до вечера, съ вечера до свѣта летятъ стрѣлы каленыя. 17. Млъвитъ Гзакъ Кончакови: „Аже соколъ къ гнѣзду летитъ, соколича рострѣляевѣ своими злачеными стрѣлами“. Рече Кончакъ ко Гзѣ: „Аже соколъ… … Словарь-справочник "Слово о полку Игореве"
Лет — (осет. Лет) бывшее село на севере Дзауского района Южной Осетии. Лет король лангобардов. Лет, Йорген датский поэт и режиссёр. Помпоний Лет итальянский гуманист … Википедия
Лет Помпоний — (лат. Laetus Pomponius) (1428 1497), итальянский гуманист. В 1465 основал в Риме кружок гуманистов так называемую Римскую академию, где изучалась античная философия, критиковались средневековая схоластика, католическая церковь. * * * ЛЕТ… … Энциклопедический словарь
Лет Ит Би (альбом) — Лет Ит Би Коммунизм Дата выпуска май 1989 Записан 9 10 мая 1989 Жанр Концептуальный рок, индастриал, нойз, панк Лейбл ГрОб рекордс Хронология … Википедия
Лет ит райд — (англ. Let it Ride) вариация покера для казино, где игрок играет против заведения. В отличие от других игр, где игрок часто доставляет ставки в процессе игры, здесь игрок может снять две из трёх ставок. Права на игру принадлежат… … Википедия
Лет (король лангобардов) — Лет Lethu король лангобардов первая половина середина V века … Википедия
лет — парение, полет, планирование Словарь русских синонимов. лёт см. полёт Словарь синонимов русского языка. Практический справочник. М.: Русский язык. З. Е. Александрова. 2011 … Словарь синонимов
летёха — ЛЕТЁХА, и, ЛЕТЁШНИК, а, м. Лейтенант. Из арм … Словарь русского арго
летёшник — ЛЕТЁХА, и, ЛЕТЁШНИК, а, м. Лейтенант. Из арм … Словарь русского арго
ЛЕТ ПОМПОНИЙ — (лат. Laetus Pomponius) (1428 97) итальянский гуманист. В 1465 основал в Риме кружок гуманистов т. н. Римскую академию, где изучалась античная философия, критиковались средневековая схоластика, католическая церковь … Большой Энциклопедический словарь
Лет — (Let n(á)rodni podnik) авиастроительная фирма Чехословакии. Образована в 1948. В 50 х гг. выпускала по лицензии учебно тренировочный самолёт Як 11 (под обозначением С 11), самолёты «Аэро» 45 и 145. В дальнейшем разработала и строила самолёт… … Энциклопедия техники
