(оказать)

см. оказывать

оказать

1) (обнаруживать) виявляти, виявити. Он -зал большие успехи - він великі виявив успіхи. -вать своё расположение к кому - виявляти свою до кого прихильність;

2) (воздавать, делать) давати, дати, подавати, подати, учиняти, учинити, робити, зробити. -вать внимание кому - увагу давати (дати) кому. -вать доверие - віру давати (дати) кому, звірятися на кого. -вать предпочтение кому - давати (дати) и надавати (надати) перевагу кому над ким. -вать уважение, почтение кому - давати шану (шанобу) кому. -вать честь, почести кому - давати (дати) честь, хвалу кому, честь, повагу учинити кому. -ать неуважение, непочтение, пренебрежение - зневагу дати (вчинити) кому, зневажати, зневажити кого. [Матері зневагу дати]. Не -ать должного уважения кому - легко поважити кого. [Ви так легко поважили його (короля) в його послові (Куліш)]. -вать милость, любезность, одолжение, снисхождение кому - ласку робити (зробити), ласку чинити (вчинити) кому, ласку (милость) класти (покласти) на кого, допомогти ласкою кому, зглядь мати на кого, зглянутися на кого. [Згляньтесь на мене, бідну сиротину]. -вать защиту, покровительство кому - давати (дати) захист кому, взяти кого під свою руку. -вать услугу - зробити послугу кому, прислужитися кому, стати кому в пригоді. Окажите мне услугу - зробіть мені послугу, станьте мені в пригоді. Он -зал великие услуги своему отечеству - він дуже прислужився своїй батьківщині, у великій пригоді став своїй батьківщині. -вать содействие, помощь - ставати (стати) в пригоді кому, (по)давати, (по)дати помочи, поради кому, підмогти, запомогти кого чим, призволяти поміч кому, (редко) підложити руки під кого. -вать, -зать сопротивление кому, чему - опиратися, опертися проти чого, опір кому ставити, опором стояти, стати проти кого, проти чого, одсіч дати кому. [Років сто або й більш опирались громадяни проти хижої сили (Куліш)]. -вать влияние, действие - робити, зробити вплив на кого, на що, впливати, діяти на кого, на що. Тепло и холод -вают различное влияние на тела - тепло і холод різно діють на речі. Действие, которое -вают на наше тело изменения температуры - діяння (вплив), що на наше тіло справляють зміни в температурі.

* * *

несов.; сов. - оказ`ать

1) ( делать) роби́ти, зроби́ти; ( совершать) чини́ти, учини́ти; ( производить) справля́ти, спра́вити; ( проявлять) виявля́ти, ви́явити, проявля́ти, прояви́ти; ( помощь) подава́ти, пода́ти; ( предпочтение) віддава́ти, відда́ти

2) (обнаруживать, проявлять свои качества, свойства) виявля́ти, ви́явити, проявля́ти, прояви́ти; ( выказывать) пока́зувати, показа́ти

3) ( показывать) пока́зувати, показа́ти

4) (казаться, иметь вид) диал. здава́тися, зда́тися, видава́тися, ви́датися

1) ( оказать уважение) ушанува́ти

2) ( доставить удовольствие) зроби́ти приє́мність; ( оказать любезность) зроби́ти ла́ску; ( угодить) догоди́ти

3) ( принять во внимание) прост. зва́жити, узя́ти до ува́ги; ува́жити

1) (о реке, ручье) впадання;

2) вплив, сила, вага. [Літературні впливи. Вплив оточення]. Иметь влияние на кого - мати вплив на кого, мати силу (вагу) над ким. Оказывать, оказать влияние на кого, на что - робити, зробити вплив, справляти, справити вплив на кого, на що, впливати, діяти на кого, на що. [Це зробило (справило) на нього величезний вплив. Тепло і холод різно діють (впливають) на речі = тепло и холод оказывают различное влияние на тела]. Оказывать большое влияние на кого, на что - дуже впливати на кого, на що, являти велику силу над ким. Подвергаться, подвергнуться влиянию - підпадати, підпасти впливові, зазнавати, зазнати на собі впливу. Под влиянием - під(о) впливом. Приобретать влияние - забирати силу, здобувати вплив.

* * *

увага; (сильнее) пильна увага. Обращать, обратить внимание на что-л. - звертати (звернути) увагу (свою або чужу) на що, уважати, уважити на що, зважати, зважити на що, оглядатися (оглянутися) на що, класти (покласти) увагу на що, (вульг.) вдаряти (вдарити) на що; (находить привлекательным) накидати (накинути) кого оком; (сжалиться) зглянутися на кого. [На все сам звертає увагу (Рудч.). На вважають вони на літа, на вроду (Шевч.). Москаль на сльози не вдаря (Ном.). Вона недужа лежала, дак він і тоді уваги не клав (Червіг.). Я вже її накинув оком. Згляньтеся (огляньтеся) на мене невидющого!]. Обращать на себя (привлекать к себе) внимание, быть принятым во внимание - спадати, спасти кому на увагу, притягати, притягти (привертати, привернути) до себе чиюсь увагу, кидатися, кинутися на увагу комусь. [Уривок з пісні, що спав на увагу ще авторові «Исторіи Русовъ» (Єфр.). Він притяг до себе увагу таткову (Крим.). Кожному мусіла кинутися на увагу його чорна борода (Крим.)]. Обратите внимание - уваж, уважте, вважай, уважайте. Сосредоточивать внимание - збирати (зосереджувати) увагу на чому. Не обращать, не обратить внимания, оставлять без внимания - не звертати уваги, не вважати, не (по)турати на що, занехаювати, занехаяти що, занедбувати, занедбати що, нехтувати, знехтувати (занехтувати) що, чим, легковажити що. [Хай сміються, не потурай на те. Він занедбує (нехтує, легковажить) свої обов'язки]. Он, и внимания не обращает на это - він і байдуже на те, про те, до того (Квіт.). А это остаётся без внимания - а це байдуже, а про це (за це) байдуже. Принимать во внимание, в соображение что-л. - брати, взяти що на увагу, зважати, зважити на що-неб., уважати, уважити на що-неб., мати на увазі, оглядатися, оглянутися на що. Принимая во внимание - беручи до уваги що, зважаючи, уважаючи на що, маючи на увазі що, з уваги, з огляду на що, як на що, як на кого. [Маємо письменство не так-то вже й бідне, як на наші обставини]. Представлять чьему-л. вниманию - подавати, подати кому до уваги щось, ставити, поставити що-н., кому-н. перед очі, на очі. [Левицький поставив перед очі читачеві багатющу колекцію «пропащих» (Єфр.)]. Отвратить (отвлечь) внимание - відвернути (одтягти) увагу чиюсь, (вульг.) заґавити кого. [Я піду їх заґавлю, а ти бери (Мнж.)]. Оказать внимание - дати увагу комусь, показати увагу, зробити ласку. Благодарю за внимание - дякую за увагу, я вдячний за уважність (до мене, до тебе). Относиться со вниманием к чему, посвящать внимание чему-л. - віддавати увагу чомусь. Заслуживающий, достойный внимания - вартий уваги, (справедливый) слушний. [Думка ця слушна: дає вихід із становища].

* * *

1) дія, діяння;

2) (поступок) учинок (р. -нку), чин, діло, акція, (о машине) хід (р. ходу). [Часом людей тільки гарними словами вмовляють, що-ж то дією власною можна? (М. Вовч.). Фізичне діяння й протидіяння. Дія - найперша умова драми, і без дії - драми не буває (Єфр.). Треба живого, діяльного чину (Єфр.). Акції мало в цій пієсі, а самі розмови]. Привести (машину) в действие - пустити (машину) в хід. Образ действий - поводіння, поводження, спосіб поводження, (гал.) поступування; роб. Подражать чьему образу действий - поводитися так само як хтось, робити чиїм робом. Оказывать, оказать действие, производить, произвести, возыметь действие на кого на что - діяти, (подіяти) на кого, (влиять) впливати (вплинути) на кого, на що; своє діло (силу) чинити, вчинити, (свою) силу мати над ким. [Діяти на широкі маси народні. Це прикро подіяло на мене. Погроза таки вплинула (мала силу). Брехні своє діло вчинили: неповинну людину викинуто з громади]. Какое действие произвело это на него? - який вплив, яке вражіння це на його мало (зробило, справило)? Як це на його подіяло? Какое действие оказало лекарство? - Як подіяли ліки на хорого? Лекарство оказало хорошее действие - від ліків помоглося, ліки мали добру силу. Уничтожать, -жить действие чар - відробляти, відробити. [Побіжу я в Хохітву до знахурки, - в нас є така баба, що одробить. Одробляє од пристріту]. Место действия - дійове місце, дійовище. [Криниця, дійове місце тієї легенди (Ол. Пчілка.)]. Действие в драмат. произведении - дія, акт, відслона. [Драма на три дії = в трёх действиях]. Действие арифметическое - аритметична дія;

3) (юрид.) чинність (р. чинности), сила. [Найвища влада може продовжити чинність того тимчасового закону. Закон не має зворотної сили]. Военные -ия - військові дії (акції), воювання.

* * *

1) ді́я, ді́яння, чин -у; ( событие) поді́я; ( влияние) вплив, -у; ( пребывание в силе) чи́нність, -ності, си́ла; ( впечатление) вра́ження

2)

3) театр. ді́я, акт, -у

4) мат. ді́я

1) кого, что - збавити, зі[о]псувати, попсувати, (повредить, изувечить) знівечити (редко занівечити), понівечити, знехаяти, споганити кого, що; срвн. Портить. [Доброго корчма не зопсує, а лихого і церква не поправить (Номис). Збавили їй дитину: «а вона-ж у мене була слухняна та звичайненька» (Єфр.). Він аґрусом (крыжовником) збавив зуби (Звин.). Понівечите, тату, зерно: попріє воно, пропаде (Кон.). Життя стояло перед нею знехаяне лукавими замірами (Мирний.)]. -тить дорогу - розбити дорогу (шлях), (размокшую: ездой, ходьбой) згрузити, згрязити дорогу. -тить замок, ключ - збавити, скрутити замок, ключ (ключа). -тить здоровье - зіпсувати, збавити, знівечити здоров'я. -тить жизнь (в браке) - зав'язати вік, світ чий, кому. [Я твій вік зав'язала (Квітка)]. -тить отношения - попсувати відносини з ким. -тить характер - зіпсувати, збавити, (изуродовать) спотворити вдачу чию, кому. -тить дело - збавити, звести, зіпсувати справу, (иносказ.) зробити з лемеша швайку. -тить везде дело - скрізь попсувати справу, (иносказ.) куди не підеш, то золоті верби ростуть (Рудч.);

2) (свахлять) зі[о]псувати, спартачити, спаскудити, спартор[л]ити, згидити, споганити що, (о мн.) попсувати, попартачити, попартор[л]ити и т. д. [Не кажіть, щоб вона вам шила сорочку: згидить (Звин.)];

3) (сглазить) наврочити, зурочити, спристрітити, спрозорити кого; срвн. Сглазить. [Може то вона корову спристрітила? (Звин.)]. Испорченный -

1) збавлений, зі[о]псований, зіпсутий, псований, попсований, знівечений, понівечений, споганений, знехаяний. [Такий молодий хлопець, а вже такий нахабний, такий збавлений (Н.-Лев.). Був се народ псований (Куліш). Зопсовані зуби (Коцюб.). Деякі (фігури) дуже попсовані (Л. Укр.)];

2) спартачений, спаскуджений и т. д.;

3) наврочений, зурочений, спрозорений, спристрічений, причинний.

* * *

1) зіпсува́ти, -псу́ю, -псу́єш, попсува́ти, зні́вечити, поні́вечити; переве́сти; (дело, работу) спарта́чити, спарто́лити; (повредить что-л.) пошко́дити, ушко́дити; ( зрение) зба́вити

2) (оказать плохое влияние) зіпсува́ти, попсува́ти; розпаскуди́ти; (погубить, исковеркать жизнь) зні́вечити, поні́вечити

3) (навести порчу) зуро́чити

1) см. Льстивый;

2) (приятный) любий, втішний; (заманчивый) принадний, (желательный) бажаний; (почётный) почесний; (одобрительный) хвальний, похвальний, прихвальний, підхвальний, прихильний; (слишком) перехвальний. -ное внимание - втішна (почесна) увага. Оказать -ное внимание кому - вшанувати увагою кого. -ный отзыв - (по)хвальний (прихильний) відзов (-зову), (по)хвальна оцінка, (слишком) перехвальний відзов, перехвальна оцінка. -ное предложение - принадна (почесна) пропозиція. -ная рецензия - підхвальна (прихильна) рецензія. -ные слова - втішні слова. Слишком -ная похвала - перехвала. Его похвала не -на мне - до його хвали я байдужий; його хвала не цікава (не честь) мені. Награды эти не -ны мне - я не (надто) ваблюся (кваплюся) на ці нагороди.

* * *

1) ( утешительный) уті́шний; ( приятный) приє́мний; ( одобрительный) похва́льний, схва́льний; ( заманчивый) прина́дний

2) ( коварный) підсту́пний, лука́вий

1) ведмедячий, ведмежий. [Ведмедячий барліг (Грінч. I). Ведмежий суд (Греб.)]. -жья ветчина - ведмедяча (ведмежа) шинка. -жий жир (топлёный) - ведмедячий (ведмежий) лій (р. лою). -жье солнышко - ведмеже сонечко, місяць (-ця). -жья услуга - ведмежа послуга. Оказать -жью услугу - зробити ведмежу послугу, прислужитися як ведмідь. -жья шуба - ведмеже х[ф]утро, ведмеді (-дів), (тулуп) ведмежий кожух (-ха);

2) бот. -жий виноград, -жьи ягоды (Arctostaphylos Uva ursi Spr.) - мучниця. -жьи когти (Acanthus mollis) - акант (-та и -ту). -жий корень - см. Корень 2. -жья лапа - а) (Heracleum Spondylium L.) борщівник (-ку), щербач (-чу);

6) см. Машки. -жье ухо - см. Коровяк. -жье ушко (Primula Auricula L.) - первоцвіт (-ту) (садовий), аврикуля. -жий чеснок (Allium ursinum L.) - левурда.

* * *

и Надавлять надавить

1) что - надавлювати, надавити, надушувати, надушити, нагнічувати, нагнітити що, натискати и натискувати, натиснути що и на що; (об обуви, платье) намулювати и намуляти, оконч. намуляти и (зап.) намулити що; (о мног.) понадавлювати, понамулювати и т. п.; срв. Нажимать 1 и 3. [Запінка надавила мені груди (Франко). Повалив мене, та ще й коліном нагнітив (Лебединщ.). Холод натис на мозок (Коцюб.)];

2) (выжимать изв. колич. чего) начавлювати, начавити, надушувати, надушити, надавлювати, надавити, (о мног.) поначавлювати и т. п. чого; срв. Нажимать 4. [Начави (надуши) соку з цитрини (Київщ.)]. Надавленный -

1) надавлений, надушений, нагнічений, натиснутий и натиснений, намуля[е]ний, понадавлюваний и т. п.;

2) начавлений, поначавлюваний и т. п. -ться - надавлюватися, надавитися, понадавлюватися; бути надавлюваним, надавленим, понадавлюваним и т. п.

* * *

несов.; сов. - надав`ить

1) нада́влювати, -люю, -люєш, надавити, -давлю́, -да́виш и мног. понада́влювати; ( нажимать) наду́шувати, -шую, -шуєш, надушити, -душу́, -ду́шиш, натиска́ти и нати́скувати, нати́снути; ( придавливать) прида́влювати, придави́ти

2) (выжимать в каком-л. количестве) нача́влювати, -люю, -люєш, начави́ти, -чавлю, -ча́виш, нада́влювати, надави́ти и мног. понада́влювати, наду́шувати, наду́шити

3) (сов. перен.: оказать воздействие) нати́снути

1) (действие) непошанування, невшанування;

2) (отсутствие чувства уважения) непошана, нешаноба, неповага, не(по)шану[о]вання, неповажання до кого, до чого, зневага до кого, до чого и (реже) кому, чому. [Скарати вчителя за його непошану до свого начальства (Грінч.). Щоб за неповагу до старших була зараз кара (Грінч.). Побачив Турн собі зневагу (Котл.)]. С -нием относиться к кому - ставитися без пошани (поваги, шани, (по)шану[о]вання, поважання) до кого, не шанувати, не поважати кого, ставитися зневажливо до кого. Оказать кому -ние - виявити до кого (вчинити кому) непошану и т. п., не пошанувати кого.

* * *

неповага, непошана, (невнимание) неувага, (не только пренебрежение) зневага до кого, до чого. [За неповагу до старшин була кара (Грінч.). Непошана до будь-яких авторитетів (Крим.). Зневага до найкращого її почуття боліла Раїсу (Коцюб.)]. Оказывать, оказать -ние кому - чинити, вчинити зневагу кому, зневажати, зневажити кого. [Горе тому, хто вдову зневажить (Франко)]. Относиться, отнестись с -нием к кому, чему - ставитися, поставитися з неповагою (з непошаною) до кого, до чого, зневажати, зневажити кого, що. [Він узяв зневажати всяке decorum (Крим.)].

* * *

багато добра кому зробити, облагодіяти кого, обдарувати кого ласкою, добром (милостями), благодійством, оласкавити. Облагодетельствованный - обблагодіяний, кому (що йому) багато добра зроблено, обдарований ласкою, добром (милостями) від кого, оласкавлений.

* * *

вплинути, подіяти на кого, на що. [Оратор має на меті не тільки на розум слухачів подіяти, а й на почування та волю (Єфр.)].

* * *

1) кому что и кого чем - надати кому що, обдарувати, вшанувати кого чим, віджалувати, подарувати, поступити, повінити кому що, наділити кому що. [Цар надав йому дворянство (Звин.)]. -вать кому орден или кого орденом - вшанувати кого орденом, наділити кому орден(а). Срв. Жаловать 2;

2) к кому - відвідати кого, завітати до кого. Добро -вать - просимо, милости просимо, просимо до господи. Прошу -вать ко мне на обед - прошу завітати до мене на обід. Срв. Жаловать 3. -луй, -луйте (благоволи, -лите) - будь ласкав, будьте ласкаві; срв. Пожалуйста. Пожалованный - наданий, віджалуваний, наділений, подарований (срв. Жалованный); вшанований, обдарований чим.

* * *

1) (кого-что чем, кому-чему что - одарить, подарить) подарува́ти (кому-чому що); ( наделить) наділи́ти (кого-що чим); ( о правах) нада́ти (кому-чому що); ( почтить) ушанува́ти (кого-що чим); ( наградить) нагороди́ти (кого-що чим); ( оказать милость) зроби́ти ла́ску (кому)

2)

3) (к кому, куда - посетить), завіта́ти (до кого, куди), відві́дати (кого); ( зайти) зайти́ (до кого)

поміч (-мочи), допомога, помога, (подмога) підмога, підпомога, (вспомоществование) запомога, спомога, (пособие) підсоба (ум. підсобка, підсобонька), пособа, ра[я]тунок, поратунок, заратунок, рада, порада, (подкрепление) потуга, підпертя, посилок, підсилок (-лку). [Молодо оженившись, скоріше помочи діждешся. Спасибі богу за помогу. Кажи, якого тобі поратунку треба (Кониськ.). Козаки цареві посилок під воєнний час даватимуть (Куліш)]. С -щью кого, чего, при -щи кого, чего - за допомогою (за помогою, за підмогою, за поміччю) кого, чого, через що. [Через слуг до пана, а через святих до бога (Приказка)]. С божьей -щью - з божої помоги. [З божої помоги топчи вороги під ноги]. С -щью телескопа - за допомогою телескопа. Без посторонней -щи - без сторонньої помочи (допомоги, запомоги), (самостоятельно) самотужки. [Вивчився самотужки читати]. Без всякой -щи - без поради та запомоги. Денежная -щь - грошева запомога (допомога, підмога, підпомога). Вооружённая и моральная -щь - збройна і моральна підмога (підпомога). Общая -щь, -щь сообща - гуртова запомога. Общественная -щь - громадська запомога. Сбор на -щь голодающим - складка на запомогу голодним. Просить -щи у кого - прохати (просити) помочи (помоги, допомоги, запомоги, підпомоги, підмоги, поратунку) у кого. Усердно прошу -щи - щиро благаю підмоги (пособи). Обращаться за -щью к кому - вдаватися по підмогу до кого. Искать -щи у кого - шукати допомоги, помочи, підмоги, поратунку и т. п. у кого, шукати ради, поради (радоньки, порадоньки) у кого. [Не знав Андрій сам, що йому робити, що йому почати і де йому порадоньки шукати (Григ.)]. Получать, -чить -щь от кого - мати поміч з кого, мати кого на підмогу, (опис.) світу запобігти від кого. Находить в ком -щь - підмогу (підпомогу, підпертя) мати з кого. [Одна неволя другу родить і підсилює, одна з одної підпомогу має (Єфр.)]. Найти совет и -шь у кого - раду і пораду знайти в кого. [Сусідоньки приязненькі, родина недалечко - незабаром і раду знайдеш і пораду (М. Вовч.)]. Идти на -щь кому - іти на помогу, на поратунок до кого. Подать, оказать -щь кому, приходить на -щь кому - ставати (стати) до помочи (до підмоги, у помочі, у пригоді) кому, ставати на поратунок, до поратунку кому, бути в допомозі кому, дати помочи, допомоги (и допомогу, підмогу, пособу, запомогу) кому, поратунок и поратунку дати кому, поради дати кому, до помочи прийти кому, заратувати, поратувати, запомогти, підпомогти кого чим; срв. Помогать. [Як-же мені не стати тобі у пригоді, коли ти в мене найближча родина (Коцюб.). Аби вам Пречиста Діва стала до помочи, до порятунку у потребах ваших (Етн. З6. V). А тут, спасибі їм, люди до помочи прийшли (Васильч.)]. Окажите мне -щь деньгами - запоможіть, заратуйте мене грішми (грошима). Подавать кому руку -щи - підкладати, підложити, підкласти руку (руки) під кого, (по)дати кому допомогу, запомогу. [Не туди він дивиться, щоб нам руки підкладати, а щоб нас у лабетах своїх держати (Г. Барв.). Ох, ніхто-ж тепер моїй дурній голові запомоги не дасть (Мирн.)]. Мне неоткуда ожидать -щи - мені нема звідки помочи (допомоги и т. д.) ждати. Нет мне -щи ни от кого - нема мені поради (помочи, пособи и т. д.) ні від кого. Звать на -щь - звати, кликати на поміч (на помогу, на підмогу, на допомогу, на пораду), кликати до помочи. На -щь! - ра[я]туй! ратуйте! ратуйте, хто в бога вірує! Бог в -щь! - Боже поможи! помагай-бі! магай-бі! [Боже поможи, а ти, дурню, не лежи]. Податель -щи - поратівник.

* * *

протидіяння, супротивне діяння, протичинність (-ности); (сопротивление) опір (-пору), (препятствие) перека, перешкода, завада, заборона. [Фізичне діяння й протидіяння (супротивне діяння). Обережно треба поводитись, щоб не наразитись на непереможний народній опір (Н. Рада). Нема йому впину, нема заборони (П. Мирн.)]. Оказывать, оказать -ствие - опір чинити, учинити, опір ставити, поставити, опиратися, опертися проти кого, проти чого или кому, чому. Срв. Противодействовать.

* * *

1) зігра́ти; ( на музыкальном инструменте) загра́ти; ( в карты) згуля́ти

2) (перен.: оказать влияние, иметь значение) відігра́ти, зігра́ти

1) честь, -ті

2) (почёт, уважение) честь, поша́на, ша́на, шано́ба