-
1 навзнак
-
2 навзнак
= навзнаки́; нар.на́взничь; ( при глаголах со значением упасть) плашмя́ -
3 навзнак
nawznakприсл. -
4 навзнак
გულაღმა -
5 навзнак
дагары -
6 навзнаки
= навзнак -
7 გულაღმა
навзнак -
8 nawznak
навзнак, горілиць -
9 навзничь
нрч. навзнак, навзнаки, наознак, горілиць, (диал.) горізнач, (вверх животом) горічерева, догори-черева. Упасть -ничь - упасти навзнак (навзнаки, наознак, горізнач). [Він так і впав навзнак (ЗОЮР I). Упала наознак, - тепер лежить (Проскур.)]. Лежать -ничь - лежати навзнак (навзнаки, наознак, горілиць, горічерева, догори-черева). [Нерухомая, навзнак лежала вона (Л. Укр.). Івась лежав навзнаки (М. Лев.). Лежить горілиць (Кам'янеч.). Тільки і можна животом лежати, а горічерева або боком і не думай (Квітка). Крутнувсь догори-черева (Номис)].* * *нареч.на́взнак, навзнаки́, горі́лиць и горіли́ць; догориче́рева -
10 лежачий
-
11 навзнаки
см. навзнак -
12 back
1. n1) спина2) спинка (стільця тощо)3) спинний хребет; поперек4) задня (зворотна) сторона; задній план5) виворіт, спід, підкладка6) гребінь (хвилі, пагорба)8) обух9) гірн. найвищий рівень (виробки)11) спорт. захисник (у футболі)12) корито; чан; великий бак◊ back to back — впритул
◊ to turn one's back upon (on) smb. — відвернутися від когось, порвати стосунки з кимсь
◊ to put (to set) smb.'s back up — розгнівати когось
◊ to be at the back of smb. — підтримувати когось, бути на чиємусь боці
2. adj1) заднійback edge (margin) — друк. внутрішнє (корінцеве) поле
back elevation — вигляд ззаду, задній фасад
back vowel — фон. голосний заднього ряду
2) віддалений, дальнійback street — віддалена (глуха) вулиця
3) зворотний4) запізнілий, відсталий; старийa back number (issue) of a magazine — старий номер журналу
5) амер. затриманий, прострочений (про платіж:)6) військ. тиловийback areas — військ. тили, тилові райони
3. adv1) ззаду, позадуkeep back! — не підходьте!, відійдіть назад!
to sit back — зручно усістися, відкинутися на спинку крісла
2) назад, у зворотному напряміback and forth — назад і вперед; туди й назад
3) знову4) осторонь, віддалік5) тому6) указує на зворотну дію4. v1) підтримувати, підкріпляти2) закріпляти (якір)3) зміцнювати, підпирати4) субсидувати, фінансувати5) рухатися у зворотному напрямі; відступати, задкувати; осаджувати; іти заднім ходом6) сідати на коня, їхати верхи7) класти на підкладку8) прилягати ззаду9) амер., розм. носити на спині10) бути спинкою (підкладкою); бути фоном□ back down — відступати, відмовлятися
□ back off — гальмувати, сповільнювати
□ back out of — ухилятися від
□ back up — підтримувати; давати задній хід
◊ to back the wrong horse — помилитися, прорахуватися, поставити не на того коня
* * *I [bʒk] n1) спина3) pl високоякісні, першосортні шкури5) спинний хребет; хребет; поперек, крижі6) задня, тильна частина ( чого-небудь)8) задня, більш віддалена частина ( чого-небудь); задній план9) зворотний бік; зворот, виворіт10) гребінь (хвилі, гори)11) нагота, неприкрите тіло ( коли мова йде про одяг); одяг12) cпopт. захисник (тж. full back); half back півзахисник13) мop. кіль; кільсон15) нижня дека ( музичного інструмента)16)II [bʒk] a1) заднійback elevation — тex., бyд. вид ззаду, задній фасад
back lighting — кiнo контржурне освітлення
back projection — кiнo рирпроекція
2) віддалений, далекийback alley — глухий провулок; нетрі, задвірки
back district — aмep. сільський район, глухомань
3) зворотний4) запізнілий, відсталий; старий; допотопний5) пepeв.; aмep. затриманий, прострочений; виплачений за минулий час6) вiйcьк. ТиловийIII [bʒk] adv1) позаду, заkeep back! — не підходь!, відійди!
2) назад3) знову4) тex. ( у напрямку) проти годинникової стрілки5) тому6) із запізненням; з відставаннямto pay back — віддати борг; відплатити
IV [bʒk] vback from — осторонь, далеко від
1) підтримувати ( проект), підкріплювати ( аргументацію) (тж. back up)2) закріплювати ( якір); зміцнювати; підпирати ( стіну); нахиляти; притуляти3) субсидіювати; фінансувати4) ставити (на гравця, боксера, коня)5) (on) сподіватися, розраховувати на (кого-небудь, що-небудь)6) рухати у зворотному напрямку; осаджувати; відводитиto back the oars — мop. табанити
to back water — мop. табанити; відступатися, відступати
7) рухатися у зворотному напрямку, іти заднім ходом; відходити, відступати; задкувати8) сідати на коня; їхати верхи; об'їжджати коня9) покривати; прилаштувати спинку; ставити на підкладкуto back a book — оправити, переплести книгу
10) примикати, приєднувати ( ззаду)11) підписувати, скріплювати підписом; затверджувати; візувати; фін. індосувати ( вексель)12) акомпанувати; супроводжувати музикою (тж. back up)13)V [bʒk] nto back and rill — мop. лежати в дрейфі пересуватися зиґзаґами aмep. вагатися, проявляти нерішучість
корито; чан; великий бак -
13 backward
1. n поет.минуле2. adj1) зворотний (про рух)2) відсталийbackward children — розумово (фізично) відсталі діти
3) пізній, запізнілий; минулий4) забарний; неохочий; боязкий, сором'язливий; несміливий, нерішучий3. adv1) назад; задки2) у зворотному напряміbackward march! — кругом, марш! (команда)
3) навпаки; задом наперед4) на гірше* * *I n; поет. II a1) зворотний (звич. про рух)2) відсталийbackward children — розумово або фізично відсталі діти
3) пізній; запізнілий4) повільний, гайний; який робить що-небудь неохоче; боязкий, соромливий; нерішучийIII adv1) назадbackward and forward — назад, вперед; досконально, ретельно
3) навпаки, задом наперед4) перекручено, спотворено; помилково5) на гірше -
14 supine
In лінгв.супінIIadj1) що лежить горілиць (навзнак)supine position — мед. лежаче положення
2) долонею вгору3) розташований зверху (про частину тіла)4) лінивий, ледачий, бездіяльний5) байдужий, інертний, млявий, пасивний6) поет. похилий* * *I [`s(j)uːpain] n; грам. II ['s(j)uːpain] a1) який лежить горілиць, на спині ( про людину); долонею вгору ( про руку); розташований зверху ( про частину тіла)2) ледачий, бездіяльний3) байдужний, інертний, млявий, пасивний4) пoeт. похилий -
15 supinely
adv1) навзнак, горілиць, на спині2) ліниво3) байдуже, інертно, мляво, пасивно4) похило* * *['s(j)uːpainli]advгорілиць, на спині [див. supine2] -
16 supineness
n1) лежання горілиць (навзнак)2) лінощі; бездіяльність3) байдужість, інертність, млявість, пасивність* * *[`s(j)uːpainnis]n2) лінощі, бездіяльність3) байдужість, інертність, млявість, пасивність -
17 pin-fall
nпадіння на обидві лопатки (навзнак) -
18 дагары
горілицьдогоринавзнак -
19 лежать
1) лежати на чому, в чому, біля чого, під чим, (покоиться) спочивати. [Боже поможи, а сам не лежи (Номис)]. -жать на спине, на животе, на боку - лежати на спині, на череві, на боці. -жать ничком - лежати ниць (ницьма, долічерева). [Лежали ницьма на землі (Новомоск.)]. -жать навзничь - лежати навзнак(и) (горілиць, горізнач, горічерева). -жать в противоположные стороны головами - лежати митусем (митусь), (шутл.) валетиком. [Полягали як треба, а вранці митусем лежали (Козелечч.)]. -жать калачиком - верчика лежати. -жать в постели, в люльке - лежати у ліжку (у колисці). -жать пластом, лежнем - лежати лежма. [Лежма лежу хвора (Звягельщ.)]. -жать без сознания в обмороке - лежати непритомним. -жать замертво - лежати, як мертвий. -жать камнем - лежати каменем (як камінь). -жать боком (на боку) - лежати боком (боками), (валяться) кабанувати. [Городянські пани лежать боками (Яворн.). Не хочеться мені уставати, - щось я утомився, - так би й кабанував цілісінький день (Аф.-Чужб.-Шевч.)]. Имеется возможность вволю -жать - доліжно кому. [Чи доїжно, чи доліжно тобі? - питають наймичку (Номис)]. -жать больным - у недузі лежати. [Жінка в недузі лежала (М. Вовч.)]. -жать при смерти - лежати на смерть (на смертельній, на смертній постелі). -жать в родах - лежати в полозі (пологах). [А там жінка молоденька лежить у полозі (Руданськ.)]. Теперь он на погосте -жит - тепер він на цвинтарі спочиває;2) (быть положену, о неодуш. предм.) лежати. Потолок -жит на балках - стеля лежить на легарях (ощепинах) та на сволокові. Хлеб -жит - хліб лежить. Плохо -жит что-л. - легко лежить щось. [Не гріх тоді й підняти, що легко лежить (Мирн.)];3) (оставаться без употребления, движения) лежати, (понапрасну) дармувати. Хорошая слава -жит, а худая по дорожке бежит - добра слава лежить, а погана біжить. Худые, вести не -жат на месте - лихі вісті не лежать на місці. У него в сундуке -жит много денег - у його в скрині сила грошей (грошви). У него тысячи -жат в банках да в акциях - у його тисячі по банках та в акціях. -жать в дрейфе на якоре (морск.) - стояти (бути) на кітві (на якорі), лежати в дрейфі (дрейфувати). -жать невозделанным (агроном.) - вакувати, (целиною) облогувати, лежати облогом. [Третє літо ці дві десятині облогують (Харківщ.)];4) (быть расположену) лежати, бути, знаходитися, (расположиться) розлягтися, розгорнутися. [Основа лежить під самим Харковом (Куліш). Наше село розляглося по яру (Звин.)]. Весь город -жит как на ладони - все місто - як на долоні (розгорнулося). Селение - жит на большой дороге - село при битій дорозі (над шляхом). Киев -жит на запад от Харькова - Київ знаходиться від Харкова на захід;5) (иметься, быть) бути, лежати. Между нами -жала целая бездна - між нами була (лежала) ціла безодня (прірва). На улицах -жит непроходимая грязь - на вулицях (стоїть) невилазно багно (сила болота). На этом имении - жит тысяча рублей долгу - на цьому маєткові лежить тисяча карбованців боргу;6) (иметь склонность) лежати, хилитися, нахил мати до чого. Моё сердце к нему не -жит - моє серце не лежить до його;7) (заключаться, состоять) полягати, лежати, бути в чому. -жать в основе, в основании чего-л. - лежати в основі чого, бути за підставу (основу, підвалину) для чогось;8) (находиться на ответственности) бути на відповідальності чиїйсь, лежати, зависати на кому, на чиїй голові. [На твоїй голові все зависло (Каменечч.)]. Всё хозяйство - жит на нём - все господарство на його відповідальності, всі господарські справи лежать на ньому, належать до його. На ней -жит весь дом - до неї належать усі хатні справи, (принуд.) вся хата звисла на неї. -жать на обязанности кого-л. - бути чиїм обов'язком (на чиєму обов'язку). Содержание семьи -жит на моей обязанности - утримання родини (утримувати родину) це мій обов'язок, моя повинність. -жать на совести - лежати, тяжіти на совісті; срвн. Тяготеть. -жит на душе, на сердце (тяготит) - лежить, тяжить (каменем) на душі (серці), обтяжує душу (серце). Этот долг -жит у меня на душе - цей борг обтяжує мені душу (каменем лежить, тяжить на моїй душі). Лежащий - що лежить, (прилаг.) лежачий. [Лежачого не б'ють (Прик.)]. -щий выше - горішній, (ниже) долішній. -щий вокруг - околични[і]й, дооколични[і]й; срвн. Окружающий. [З дооколичних сіл припливуть на ниви звуки дзвонів (Стефан.)]. -щий хорошо - добре припасований (прилаштований), (о платье) гарно облеглий, доладній, доладу (по)шитий, як улитий. [Як улита свитка (Мирг.)].* * *лежа́ти\лежать на боку́ (на печи́) — перен. виле́жуватися, ледарюва́ти, байдикува́ти, ба́йди (ба́йдики) би́ти
-
20 wznak
[взнак]advгорілиць, навзнак
- 1
- 2
См. также в других словарях:
навзнак — присл. Обличчям догори, на спині; на спину. || перев. зі сл. упасти, простягтися і т. ін. Пластом, як пласт … Український тлумачний словник
навзнак — присл. (обличчям догори, на спині), горілиць, навзнаки, догоричерева, голічерева, горічерева, крижви … Словник синонімів української мови
навзнак — прислівник незмінювана словникова одиниця … Орфографічний словник української мови
взнак — навзнак, горілиць див. узнак … Зведений словник застарілих та маловживаних слів
догоричерева — присл., розм. На спину, догори обличчям; навзнак, горілиць … Український тлумачний словник
навзнаки — присл. Те саме, що навзнак … Український тлумачний словник
розпластаний — а, е. 1) Дієприкм. пас. мин. ч. до розпластати. 2) у знач. прикм.Який лежить пластом, навзнак або на грудях, обличчям донизу. 3) у знач. прикм., розм. Який витягнувся в стрімкому русі (перев. про коней) … Український тлумачний словник
розпластувати — ую, уєш, недок., розпласта/ти, а/ю, а/єш, док., перех. 1) Класти пластом, навзнак або на груди, обличчям донизу. 2) Широко розставляти, розводити в різні боки (руки, крила). || перев. док. Широко, вільно розкинути в різні боки (гілки, листя і т.… … Український тлумачний словник
розпластуватися — уюся, уєшся, недок., розпласта/тися, а/юся, а/єшся, док. 1) Лягати пластом, навзнак або на груди, обличчям донизу. || перен., розм. Запобігати перед ким небудь, підлещуватися до когось. || Широко простягатися, займати великий простір. 2)… … Український тлумачний словник
догоричерева — присл. (на спину, догори обличчям), навзнак, горілиць … Словник синонімів української мови
