-
81 absit
-
82 academic
1. n1) викладач (професор, науковий працівник) вищого учбового закладу2. adj1) академічний; університетський2) теоретичний, відірваний від практики3) канонічний, традиційний4) навчальний* * *I n2) pl суто теоретичні, академічні аргументи, міркування, суперечки3) pl; = academicals4) pl навчальні заняттяII a1) університетський; академічний; фундаментальний; гуманітарний (пpoтил. технічному; про освіту)2) академічний, суто теоретичний, відірваний від практики; який не має жодного практичного значення3) канонічний, традиційний4) фiлoc. платонічний -
83 along
1. adv1) далі, уперед2) з, разом з (собою)come along! — ходімо!, пішли.!
fetch it along! — принеси (захопи) це з собою!
3) ужеright along — амер. завжди, постійно
all along — з самого початку, увесь час
to get along — жити, поживати
to get along with — робити успіхи в, досягати успіхів у
2. prepуздовж, поto go along the street — ходити (іти) по вулиці
along the river — уздовж річки, понад річкою
* * *I adv1) далі, уперед2) у довжину, уздовж; паралельно; у тому ж напрямку3) aмep. уже, ближче до ( часто well along)4) ( часто with) з, разом зcome along! — ходімо!; aмep. взявши, прихопивши з собою
5) aмep. десь, приблизно, біляright along — aмep. завжди, безперервно, постійно
all along — на всю довжину; з самого початку; увесь час
to be along — приїхати, з'явитися
II prepget go along with you! — геть звідси!; досить!
1) у просторовому значенні вказує на рух уздовж чого-небудь уздовж (по), по; розташування уздовж чого-небудь (уздовж) поall along the line — по всій лінії; у всьому; у всіх відношеннях
2) указує на хід дії протягом, під час3) указує на відповідність відповідно до, згідно з, по; на підставі -
84 amusement
n1) звич. pl розваги, веселощі; забава, утіха2) задоволення3) приємне проведення часу; радість4) відволікання уваги (з метою обману)5) роздуми, задумливість* * *n1) звич. pl розвага, звеселяння, забава; задоволення; ( приємне) заняття, приємне проведення часу3) веселощі, радість -
85 bag
1. n1) лантух, мішок, сумка2) портфель, ранець, чемодан3) рюкзак4) дипломатична пошта5) pl мішки під очима6) ягдташ; здобич мисливця7) трофеї, здобич; втрати противника8) pl розм. штани (тж pair of bags)9) pl багатство, золоті гори10) pl розм. безліч, маса, купа11) військ. котел, мішок12) вим'я13) розм. звільнення (з роботи)14) розм. баба, молодичкаbag and baggage — з усіма пожитками (манатками), цілком і повністю
2. v2) брати без дозволу, привласнювати; захоплювати (трофеї)3) брати в полон4) збивати (літаки)5) розм. схопити, арештувати6) розм. збирати (підписи)7) випинатися, відстовбурчуватися; висіти мішком; надиматися8) наповнювати повітрям, надимати (вітрила)9) розм. звільняти, виганяти (з роботи)10) жати серпом* * *I n1) мішок; торба; портфель; сумка; ранецьgum bag — спортивна сумка; гаманець; валіза; рідко рюкзак; дипломатична пошта (тж. diplomatic bag); pl мішки під очима (тж. bags under one's eyes) пневматична подушка
2) ягдташ; здобич мисливця; здобич, трофеї; втрати противника3) мішок ( міра об'єму)4) pl брюки; штани (тж. pair of bags)5) pl багатство; багатії, товстосуми; грошовий мішок6) pl велика кількість, маса; купа7) звільнення ( з роботи)8) cл. баба, молодичка, дівка9) коло інтересів; покликання; улюблене заняття10) настрій11) положення, ситуація; справи е проблеми12) джерело розчарування; перешкода; скарга13) стиль виконання ( музики)14) cл. порція наркотику; порошок кокаїну15) вiйcьк. казан, мішок16) вим'я; зooл. сумка, мішок; порожнина17) гeoл. порожнина ( у гірській породі)18) гipн. паперова оболонка ( вибухової речовини)19)bag and baggage — з усіма пожитками цілком, повністю
II va bag of wind — пустодзвін, хвалько, пустомеля
1) класти, накладати в мішки, лантухи, пакети; загнати в лузу ( шар)2) класти ( убиту дичину) у ягдташ; настріляти ( дичини); брати без дозволу; привласнювати; захоплювати; вiйcьк. збивати ( літаки); брати в полон; cл. заарештувати, схопити3) збирати; колекціонувати4) відстовбурчуватися: сидіти мішком, пузиритися; мop. наповнюватися вітром ( про вітрило)5) в'ючити, нав'ючувати6) звільняти, виганяти з роботи7) мop. збитися з курсу8) театр. підняти завісуIII v -
86 big deal
1) = big boy2) aмep. важливе заняття -
87 biz
n розм. (скор. від business)1) справа, діло; бізнес; заняття2) професія, фах3) комерційна діяльність4) фірма; торговельне підприємство* * *див. -
88 blind
1. n1) штора; маркіза; жалюзі; віконниця2) pl наочники, шори3) привід, відмовка; обдурювання; окозамилювання4) розм. запій5) тупик6) тех. заглушка7) опт. діафрагма, бленда8) військ. димова завіса; маска9) військ. снаряд, що не вибухнув2. adj1) сліпий, незрячий2) призначений для сліпих3) що не бачить (не помічає, не звертає уваги)4) що діє наосліп5) безглуздий, нерозсудливий; необачний, необережний6) невидимий, прихований7) гірн. що не має виходу на поверхню (про ствол тощо)8) неясний, невиразний, нечітко надрукований, нерозбірливийblind flange — тех. заглушка труби
10) буд. фальшивий (про вікно, двері)11) матовий (про фарбу)12) розм. п'яний (тж blind drunk)13) без квітів і плодів14) ав. за приладами, сліпийblind alley — тупик; безвихідне становище, безперспективне заняття
blind letter — лист без адреси (з неповною, з нечіткою адресою)
blind shell — снаряд, що не вибухнув, незаряджений снаряд
blind spot — мертва точка; рад. зона мовчання
2. v1) осліплювати, сліпити; позбавляти зору2) засліплювати3) затемнювати; затьмарювати4) приховувати; обманювати5) мчати з великою швидкістю6) фот. діафрагмувати7) військ. бліндажувати* * *I n1) штора, маркіза; жалюзі (тж. Venetian blind); ставня2) ( the blind) викор. з дiєcл. у мн. сліпі3) pl наочники, шори4) привід, відмовка; обман5) пиятика6) = blind alley7) миcл. засідка8) cпeц. заглушка9) фoтo шторка; oпт. діафрагма, бленда10) вiйcьк. димова завіса; димовий екран11) вiйcьк. снаряд, що не розірвавсяII a1) сліпий, незрячий; призначений для сліпих2) (to) який не бачить, не помічає, не звертає уваги3) який діє наосліп; безглуздий, безрозсудний4) невидимий, потайний; гipн. який не має виходу на поверхнюblind pit /shaft/ — гезенк, сліпа шахта
5) неясний, нерозбірливий, сліпо надрукованийblind flange — тex. заглушка труби
7) бyд. фальшивий (про вікно, двері)9) п'яний (тж. blind drunk)10) без квітів, плодів11) aв. сліпий, за приладами12)III vblind spot — aнaт. сліпа пляма ( сітківки ока); байдужність, нерозуміння
1) засліплювати, позбавляти зору; сліпити очі, засліплювати2) засліплювати, вражати3) затемнювати; затьмарювати4) приховувати, обманювати5) фoтo діафрагмувати -
89 blind alley
-
90 book
1. n1) книга, книжка2) том; глава, розділ, книга3) (the Book) Біблія4) конторська книга; книжечка6) запис укладених паріto make a book on the Derby — записати парі, укладені на скачках в Дербі
7) лібрето (опери тощо)8) pl заняттяto hit the book — амер., розм. зубрити
book learning (knowledge) — книжні (теоретичні) знання
to take smb.'s name off the books — виключити когось із списків
to close the books — тимчасово припинити справу (діло); підбити підсумок
to know smth. like the book — знати щось, як свої п'ять пальців
by the book — за правилами; як це звичайно робиться
to talk (to speak) like the book — говорити дуже авторитетно
to take a leaf out of smb.'s book — наслідувати чийсь приклад
2. v1) заносити в книгу; записувати, реєструвати3) приймати замовлення (на квитки)4) запрошувати; ангажувати (актора тощо)5) домовлятися6) узяти на замітку; завести справу7) оплатити перевезення багажу8) розм. спіймати на гарячому9) шк., розм. зрозуміти, схопити суть справи* * *I [buk] n1) книга; глава, том; ( the Book) Біблія2) зброшуровані аркуші чистого або розграфленого паперу; ( конторська) книга; що-небудь у вигляді книги, книжечки3) збірник грошових, комерційних, статистичних та ін. звітів, протоколів4) запис парі, що укладається5) aмep.; = bookmaker II7) кapт. шість перших взяток однієї зі сторін ( у вісті)II [buk] a2) книжковийIII [buk] v2) (тж. book in, book up) замовляти заздалегідь; бронювати (кімнату в готелі, квиток); брати квиток ( залізничний); приймати замовлення; оплатити перевезення багажу4) ангажувати (акторів, лектора)5) запрошувати; домовлятися6) брати на замітку; завести справу7) штрафувати; піймати на місці злочину8) cпopт. записувати номер або ім'я гравця, що порушив правила; штрафувати -
91 bore
1. n1) отвір, дірка2) гірн. свердловина, шпур3) військ. канал ствола; калібр зброїbore diameter — внутрішній діаметр, калібр
4) нудьга, нудота5) нудна людина6) нудне заняття7) бор, сильна припливна течія (в гирлі річки)2. v1) свердлити, розточувати2) бурити3) з трудом (через силу) прокладати собі шлях; протискуватися4) надокучати, набридати5) спорт., розм. відштовхнути, відпихнути; вивести противника із змагання3. past від bear* * *I [bxː] n1) висвердлений або розточений отвір2) гipн. свердловина, шпур3) вiйcьк. канал ствола; калібр зброїII [bxː] v1) свердлити, розточувати; піддаватися свердлінню2) бурити3) з трудом прокладати собі дорогу; протискуватися4) витягувати голову ( про коня)5) cпopт.; жapг. відштовхнути, відіпхнути; вивести свого супротивника зі змаганняIII [bxː] n1) нудьга2) нудна людина; занудаIV [bxː] v V [bxː] past від bear II VI [bxː] n -
92 breadwinner
-
93 calling
1. n1) покликання2) професія, фах; ремесло3) оклик; вигук4) заст. звання5) скликання6) запрошення; виклик2. adj1) кричущий, волаючий2) що гукає3) позивний* * *I [`kxːliç] n1) покликання2) професія; заняття; ремесло3) поклик; окрик; вигук; перекличка4) скликання ( парламенту)5) перекличка ( дія)6) запрошення; виклик; юp. виклик позивача на судове засіданняII [`kxːliç] a1) який кричить; кличе, окликає2) cпeц. який викликає; позивний -
94 chief
1. n1) глава, керівник; лідер; начальник; голова; шеф; завідуючий; директорchief of staff — військ. начальник штабу
2) вождь, ватажок (племені); володар, повелитель2. adj1) головний; керівний; старшийchief petty officer — мор. головний старшина
2) основний, найважливіший* * *I n1) шеф, глава, керівник; лідер; начальник; завідувач, директор; шеф ( при звертанні)3) гepaльд. верхня частина щита4) = chief-rentII a1) головний; керівний; старший2) основний; найважливіший, головний -
95 come up
phr v1) підходити2) сходити, проростати ( про рослини)3) підніматися, збільшуватися; (to) доходити; досягати ( якого-небудь) рівня4) (to) дорівнювати, відповідатиto come up to the mark — бути на належному рівні;; бути на висоті положення
5) виникати, траплятися6) ( with) наганяти, наздоганяти (кого-небудь, що-небудь)7) юp. стати перед судом чекаючи рішення8) ( against) натрапити, наштовхнутися; зіштовхнутися ( з чим-небудь)9) ( with) придумати10) мop. приводитися до вітру11) приїжджати в столицю; приїжджати з окраїни в місто або з периферії в центр -
96 dodge
1. n1) шахрайство, крутійство; обман; викрут, виверт; хитрощі; витівка2) спорт. фінт; обманний рух3) розм. хитра штука4) розм. план; прийом, спосіб2. v1) вивертатися, викручуватися2) ухилятися; уникати; хитрувати3) робити обманний рух, обводити4) шахраювати, виляти, крутити5) ховатися (від переслідування)7) рухатися (сновигати) туди й сюди8) фот., кін. одержувати комбіновані зображення* * *I n1) шахрайство, крутійство, обман, виверт, хитрість; витівка; cпopт. фінт; cл. шахрайське підприємство; афера; нечесний спосіб життя2) хитра штука; хитре пристосування3) план; прийом, спосіб4) cл. професія, заняттяII v1) ухилятися ( від удару); робити обманний рух; ухилятися ( від відповіді); обходити ( закон); махлювати, шахраювати, виляти2) ховатися ( від переслідування)3) іти крадькома, непомітно ( за ким-небудь)4) рухати назад, вперед (тж. dodge in and out); рухатися, снувати назад, вперед5) ловити, збивати ( питаннями)6) фoтo, кiнo отримувати комбіновані зображення7) звучати нестройно ( про дзвін) -
97 double
1. n1) подвійна кількість2) двійник; дублікат; копія3) прототип, прообраз4) театр. актор, що виконує у п'єсі дві ролі; дублер5) дупель (доміно)6) дуплет (більярд); подвійний удар7) дублет8) pl парна гра (теніс)9) двійка (веслування)10) спорт. два виграші (два програші) підряд11) військ. швидкий крок12) виверт, викрут, хитрощі13) складка, згин14) складений удвоє предмет2. adj1) подвійний, подвоєний; здвоєний; що складається з двох частинdouble image — телеб. подвійне зображення
2) парний3) двоякий, двоїстий4) удвічі більший, посилений, двійчастий5) двозначний6) двоєдушний, двоїстийdouble game — двоїста гра, дволичність, лицемірство
7) бот. махровий, повнийdouble snipe — зоол. дупель
3. adv1) вдвічі, вдвоє, подвійно2) удвох; парою, попарно4. v2) бути удвічі більше, переважати удвічі3) військ. здвоювати (ряди)4) театр. виконувати дві ролі; бути дублером; дублювати (в кіно)5) заміщати8) підбивати, підшивати ще один шар9) вселяти другого мешканця, ущільнювати10) військ. рухатися швидким кроком; бігти11) заплутувати слід, робити петлі, петляти; збивати з сліду12) хитрувати, обманювати, виляти13) повторювати14) робити дублікатdouble back — відгинати, загинати
double in — згинати, підгинати, складати вдвічі
double upon — обійти, оточити; брати під перехресний вогонь
* * *I ['debl] n2) дублікат; дублет; копія3) прототип, прообраз4) двійник5) миcт. актор, що виконує в п'єсі дві ролі; миcт. дублер; кiнo дублер7) pl парна гра ( теніс)8) двійка (веслування; тж. double scull)9) cпopт. два виграші або два програші підряд11) швидкий крок12) петля ( переслідуваної тварини); виверт, хитрість; петля, вигин, поворот ( ріки)13) складка; згин14) кімната на двох15) acтp. подвійна зіркаII ['debl] a1) l. подвійний, подвоєний; здвоєний; який складається з двох частинdouble sharp — мyз. дубль-діез
double flat — мyз. дубль-бемоль
double stress — гpaм. подвійний наголос
double cropping — c-г. одночасне культивування двох культур; два врожаї на рік; парний
2) подвійний3) подвійний; удвічі більший; подвоєний; посилений4) двозначний5) дволичний, двоєдушний, двоїстий; подвійнийdouble game — подвійна гра; лицемірство
6) мyз.; = duple 2; який звучить на октаву нижче7) бoт. махровийIII [`debl] adv1) удвічі, подвійно2) удвох; парою, попарноIV ['debl] v1) подвоювати; збільшувати вдвічі; подвоюватися; зростати, збільшуватися вдвічі; вiйcьк. здвоювати ( ряди)2) бути вдвічі більшим, перевершувати вдвічі3) миcт.,; кiнo виконувати дві ролі; виступати в тій же ролі, бути дублером; кiнo дублювати4) заміщати5) бити кулю дуплетом ( більярд)6) згинати, складати вдвічі ( часто double up); згинатися, складатися; робити вигин7) мop. обгинати, обходити8) підбивати; підшивати або підкладати ще один шар; обшивати, робити обшивку9) вселяти іншого мешканця, ущільнювати; поміщати іншого пасажира в те саме купе, у ту саму каюту10) вiйcьк. рухатися швидким кроком; бігти11) заплутувати слід, робити петлі ( часто про звіра); збивати зі сліду; хитрити, обманювати, виляти -
98 drop out
phr v1) опускати, випускати, пропускати (букву, ім'я); виявлятися випущеним, пропущеним2) виходити, вибувати ( зі змагань)3) кидати, залишати (навчання, заняття); вибувати -
99 engrossing
adjпоглинаючий (увагу тощо); захоплюючий, захватний* * *aпоглинаючий ( усю увага або час); захоплюючий ( про заняття) -
100 exclusive
1. n1) розм. матеріал, надрукований тільки в одній газеті2) розм. виняткове право; патент (на продаж чогось тощо)3) замкнута (відлюдна) людина2. adj1) винятковий, особливий2) несумісний3) недоступний; з обмеженим доступом4) першокласний, фешенебельний (про готель тощо)exclusive shop — розкішний (дорогий) магазин
5) модельний; зроблений на замовлення6) єдиний (у своєму роді)7) вимогливий, вибагливий8) ексклюзивний, винятковийexclusive of — за винятком, крім
* * *I [ik'skluːsiv] n1) матеріал, надрукований лише в одній газеті2) виключне право, патент3) відлюдна людина; людина, розбірлива у знайомствахII [ik'skluːsiv] a1) винятковий, особливий; ексклюзивнийexclusive right — виключне право; який виключає, несумісний
2) привілейований, престижний; який не допускає негрів, євреїв (про клуби, готелі)3) aмep. першокласний, фешенебельний ( про готель); модельний, зроблений на замовлення ( про одяг)4) єдиний ( в своєму роді); призначений винятково для якої-небудь мети; зосереджений на одному5) розбірливий, вимогливий6) лiнгв. ексклюзивний, винятковийIII [ik'skluːsiv] advexclusive of — крім, за винятком
винятково, виключно, не беручи до уваги
См. также в других словарях:
заняття — іменник середнього роду справа, праця, навчання заняття іменник середнього роду урок, лекція в навчальних закладах і взагалі навчальна вправа … Орфографічний словник української мови
заняття — I зан яття я, с. Те, чим хто небудь займається (справа, праця і т. ін.). II занятт я я/, с. Урок, лекція в навчальних закладах і взагалі навчальна вправа … Український тлумачний словник
заняття — I [зан’а/т :а] н а/т :а, р. мн. н а/т (праця, навчання) II [зан ат :а/] т :а (справа) … Орфоепічний словник української мови
забави — заняття … Зведений словник застарілих та маловживаних слів
урок — у, ч. 1) Завдання, навчальна робота, які даються учневі для підготовки до наступного заняття. 2) перев. чого. Навчальне заняття; певний проміжок часу, відведений для заняття з окремого предмета. || перев. у мн. Приватні навчальні заняття, робота… … Український тлумачний словник
гра — и, ж. (мн. і/гри, і/гор). 1) Дія за знач. грати 2), гратися 1); забава. || Заняття дітей. 2) Підпорядковане сукупності правил, прийомів або основане на певних умовах заняття, що є розвагою або розвагою та спортом одночасно. || Набір предметів для … Український тлумачний словник
справа — I и, ж. 1) Робота, заняття людини, пов язані з розумовим або фізичним напруженням; те, що робить людина, чим займається; діло, праця. || Робота, заняття і т. ін., пов язані з виробництвом, службою, громадськими обов язками і т. ін. || Уживається… … Український тлумачний словник
з — I невідм., с. Десята літера українського алфавіту на позначення приголосного звука з (вимовляється зе ). II із, зі, рідко зо, прийм., з род., знах. і оруд. відмінками. Сполучення з прийм. з, із, зі виражають: Просторові відношення: 1) з род. в.… … Український тлумачний словник
промисел — слу, ч. 1) Добування засобів існування (про полювання на кого , що небудь, ловлю когось, чогось, збирання чогось і т. ін.). || Заняття яким небудь ремеслом з метою добування засобів існування; дрібне ремісниче виробництво. || розм. Заняття чим… … Український тлумачний словник
ставати — стаю/, стає/ш, недок., ста/ти, ста/ну, ста/неш, док. 1) Приймати вертикальне положення; випрямляючись, підніматися на ноги (про людину, тварину); вставати. || Підніматися догори (про волосся, вуса і т. ін.); настовбурчуватися. Ставати на коліна.… … Український тлумачний словник
фах — у, ч. 1) Вид заняття, трудової діяльності, що вимагає певної підготовки і є основним засобом до існування; професія. || Будь який вид занять, що є основним засобом до існування. 2) Основна кваліфікація, спеціальність. || перен., розм. Справа,… … Український тлумачний словник