Перевод: с русского на украинский

с украинского на русский

сказ

  • 1 сказ

    1) ро́зповідь, -ді, о́повідь
    2) ( речь) мо́ва; ( слово) сло́во

    вот [тебе́] — и

    весь \сказ з — от (ось) тобі́ й усе́, оце́ й усе́, от і все

    Русско-украинский словарь > сказ

  • 2 сказ

    техн. ра́ковина ( в литье)

    Українсько-російський політехнічний словник > сказ

  • 3 водобоязнь

    сказ, скаженівка, скажениця. В. причинить кому - сказити кого. Заболеть -нью - сказитися. Яд -ни - скаженина.
    * * *
    мед.
    [соба́чий] сказ, -у, водобоя́знь, -ні; каз, -у, скажени́на, скажені́вка, скажени́ця

    Русско-украинский словарь > водобоязнь

  • 4 неизвестно

    сказ. безл. предл. невідомо, не знати, (невесть: не знати[ь], незвісно, нема(є) відома. [Втік невідомо куди (М. Вовч.). Що то було за божище, - невідомо (Л. Укр.). Ну, не, знати ще, що воно буде (Франко). Що з їм сталося, - не знати (Грінч.). Не знати, скільки в цих оповіданнях було правди (Грінч.). Не знати куди поїхав (Вінниччина). Не знати в яку пору (Рудан.). Не знать по-якому говорять (Сл. Гр.). Незвісно, чи багато людей прихилилося до штунди (Крим.). Обцілувала мене, незвісно чому дивуючись (Крим.). Немає відома, чим вам годити! (Л. Укр.)]. -но, кто, что - невідомо, хто, що; невідома річ, хто, що. [Невідомо, хто справжній рушій життя (В. Підмог.)].
    * * *
    1) нареч. невідо́мо
    2) в знач. сказ. невідо́мо, не зна́ти, нема́є ві́дома

    Русско-украинский словарь > неизвестно

  • 5 бобо

    сказ.
    бо́ляче, боли́ть

    Русско-украинский словарь > бобо

  • 6 неудивительно

    сказ. безл. предл. недивно, не диво, не дивниця, не дивота. [І не диво: що інтересно чоловікові, не може бути зовсім не до вподоби об'єктові його студій (Грінч.). Ви занедужали… перевтома… - се й не дивниця (Л. Укр.)]. -но, что… - недивно (не диво, не дивниця, не дивота), що… [Він встав разом з курми; йому то й не дивота, - у нього робота (В. Гжицьк.)].
    * * *
    предик.
    неди́вно, не дивина́

    Русско-украинский словарь > неудивительно

  • 7 пересказывание

    -сказ переказування, переказ (-зу).
    * * *
    перека́зування; переповіда́ння

    Русско-украинский словарь > пересказывание

  • 8 удобно

    1) нареч. зру́чно; вигі́дно
    2) (в знач. сказ.: достаточно удобства) зру́чно, вигі́дно
    3) (в знач. сказ.: подходяще) зру́чно; ( выгодно) ви́гідно
    4) (в знач. сказ.: уместно, прилично) зру́чно

    Русско-украинский словарь > удобно

  • 9 что

    I мест.
    1) що, род. п. чого́

    а что? — а [хіба́] що?; або що́?

    во что бы то ни ста́ло — хоч би там що [було́], будь-що́, будь-що-бу́дь, за вся́ку ціну́

    за что? — за що?, за ві́що?

    не́ за что — нема́ за що́ (за ві́що), ні́ за що

    не́ к чему — в знач. сказ. ні́ до чого; ( нечего) нема́ (нема́є) чого́, нічо́го

    ни во что не ста́вить кого́, ни во что ста́вить (цени́ть, счита́ть) кого́, ни за что счита́ть кого́ — ма́ти (вважа́ти) кого́ за ніщо́ (ні за що́); за неві́що ма́ти кого́; не ма́ти кого́ за бо́же пошиття́

    ни за что [на све́те] — (нареч.: никоим образом) ніза́що [в сві́ті]

    ни за что, ни за что ни про что, ни про что, ни за что ни про что — ( напрасно) ні за що; ні за́ що ні про́ що

    ни к чему́ — ні до чо́го

    ни при чём [быть] — ні при чо́му [бу́ти]

    ни с чем [уйти́, верну́ться] — ні з чим [піти́, поверну́тися]

    [ну] что ж (же)?, что [ж, же] де́лать? — ( ничего не поделаешь) [ну] що ж?, що [ж] зро́биш (поро́биш)?

    смотря́ что к чему́ — зважаючи на те, що до чо́го

    хоть бы что кому́ — в знач. сказ. хоч би що кому́

    что говори́ть — в знач. вводн. сл. що [й] каза́ти

    что до ко́го-чего́ — щодо ко́го-чо́го

    что [ни] попа́ло — що [не] попа́ло; ( всё) будь-що

    что придётся — що доведе́ться, що прийде́ться

    что уго́дно — що завго́дно, будь-що́, аби́що

    что [вам] уго́дно? — чого́ [ви] хо́чете?

    что с во́зу упа́ло, то пропа́ло — посл. що з во́за впа́ло, те пропа́ло

    3) (при сопоставлении нескольких предложений: одно - другое - третье) одно́ - і́нше - і́нше, що - що - що, де́що - де́що - де́що
    4) (в знач. сказ.: в каком состоянии или положении находится кто-что) як; (каков, какой) яки́й; ( кем или чем является) що
    5) ( сколько) скі́льки; ( иногда) що
    6) (в риторических вопросах и восклицательных предложениях: как) як; ( изредка) що; ( какой) яки́й

    [уж] на что — вже ж яки́й (перед сущ. или прил.) вже ж як (перед нареч. или глаг.)

    что-что, а... — що-що, а

    чего́-чего́, а... — чого́-чого, а

    чему́-чему́ а... — чому́-чому́, а

    что ну́жды? — яка потре́ба?; ( к чему) наві́що?, на́що?

    что по́льзы? — яка́ ко́ри́сть?

    что то́лку? — яка́ ра́ція?, яки́й сенс?

    7) (почему, зачем) чого́; ( по какой причине) чому́, чом; ( с какой целью) для чо́го, наві́що, на́що

    с чего́, из чего́ — зві́дки (на основании чего, откуда); чого́ ( почему)

    к чему́? — ( зачем) наві́що?, на́що?

    к чему́? что? — наві́що (на́що, до чо́го) це?

    чего́ ра́ди?, ра́ди чего́?, для чего́? — чого́?; что так? чого́ [ж] це [так]?, чому́ [ж] це [так]?

    что так по́здно? — чого́ так пі́зно?

    8) (что-нибудь, что-то) що, щось, що-не́будь; ( кое-что) де́що
    9) в знач. вопросит. част. що
    10) (в знач.: что я говорю, даже не) та що там
    II союз
    1) що
    2) (при сравнении: как) фольк. як; ( словно) на́че, нена́че, немо́в, мов
    3) (с повторением в знач.: ли - ли, хоть - хоть) чи - чи
    4) ( если) якщо́, коли́, як
    5) (после того, как; как только) як, як ті́льки, ті́льки-но, ті́льки що, щойно; ( когда) коли́
    6) в знач. част. фольк. як

    что го́род, то но́ров — посл. що край, то й звича́й; що крини́ця, то й води́ця; що сторона́, то і́нша новина́; що ха́тка, то і́нша га́дка

    Русско-украинский словарь > что

  • 10 бешенство

    1) (водобоязнь) сказ, каз, скаженість, шаленість;
    2) лють (р. -ти), шал, шаленство, шальга, озвіріння. Прийти в -во - сказитися, посатаніти, розсатаніти, озвіріти. [Розсатанівши, той ухопив брата за горло]. Привести в -во, довести до -ва - сказити. [Така наруга сказила-б хоч кого]. Яд -ва - скаженина. [Заким староста зібрався повезти Захара до лікаря, скаженина взяла своє].
    * * *
    1) сказ, -у; каз; скажени́на, скажені́вка, скажени́ця
    2) перен. скаже́ність, -ності, оскажені́ння; ( неистовство) шале́нство, шал, -у, шале́ність, лють, -ті, лю́тість, -тості, лю́тощі, -щів, несамови́тість, -тості, навіже́ність, навіже́нство

    Русско-украинский словарь > бешенство

  • 11 больно

    1) (физически) боляче, болько, дошкульно, жалко (от укуса). [Як-же жалко вкусила мене муха!];
    2) (душевно) боляче, боліз[с]но, уразливо, тяжко. [Як соромно буде, як боляче! Прикрі спогади уразливо хвилювали його]. Больно (физ. и морально) кому от чего - болить кого що. [Боліла мене тая пуга. Те вікно його боліло (Коц.) = ему было больно от этого окна, это окно причиняло ему боль. Мене болить, що Римом зватись може така потвора (Л. Укр.)];
    3) вельми, дуже, тяжко. [Хороший тута вельми очерет (Л. Укр.). Вареники? оце я тяжко люблю]. Не больно (не очень), не больно много - не гурт, не дуже, не надто. [Логіки має вона не гурт (Крим.)]. Он не больно умён - він не дуже (вельми, надто) розумний.
    * * *
    I
    1) нареч. бо́ляче и боляче́
    2) в знач. сказ. бо́ляче́, боли́ть
    3) (в знач. сказ.: обидно, досадно) бо́ляче́, при́кро, ура́зливо и уразли́во; ( тяжело) тя́жко
    II
    (нареч.: очень) ду́же, ве́льми; ( слишком) на́дто; ( сильно) си́льно

    Русско-украинский словарь > больно

  • 12 впору

    впору, вчас, вчасно, в свій час, саме в час, до речи. Быть впору (об одежде, обуви) - бути в міру, до міри, як улипнути.
    * * *
    нареч.
    1) ( по мерке) у мі́ру, до мі́ри
    2) (в знач. сказ. с неопр.: можно) мо́жна; ( остаётся лишь) лиша́ється ті́льки, мо́жна ті́льки (лише́)
    3) (в знач. сказ. с неопр.: пора, своевременно) пора́, впо́ру, вча́сно, са́ме в час, са́ме

    Русско-украинский словарь > впору

  • 13 невинный

    и Невинен
    1) (невиновный) - невинний (в сказуемом и невинен), безвинний (в сказ. и безвинен), безневинний, (неповинный) неповинний (в сказ. и неповинен). [Суд не страшний для того, хто невинний (Л. Укр.). Безумства сліпого невинная жертво! (Грінч.). О, скільки спалено невинних! (Сосюра). За лихий язик сестри дурної скараєте безвинну? (Куліш). Я - безвинний (Кониськ.). Сей чоловік безвинен (Куліш). Безневинних б'ють (Мирний). Безневинні люди страждають (Київщ.). Чи вона-ж його неповинного оборонила? (Грінч.)]. -ный, -нен в чём - невинний (и невинен) у чому. Он -нен в этом, в том - він невинний (не винен) у цьому (и цьому), у тому (и тому). Кровь -ная - кров невинна (Л. Укр.), кров неповинна (Грінч.); б) см. Невиновный 2;
    2) (непорочный, простодушный) невинний, безвинний, безневинний. [Ви невинна душею дитина (Крим.). Ворог невинні душі побивав (Рудан.). Чужинець в долини ці прийшов щасливі, тихі, і звичаї невинні поламав! (Грінч.). Я над безвинне немовля простіший (Куліш). (Квітки) білі, чисті, як безвинні панни (Н.-Лев.). Засмутив я душу ще безвинну (Самійл.). Скорчив безневинну гримаску (Крим.)]. -ный взгляд, голос - невинний (безвинний) погляд, голос. -ная дружба, ласка, любовь, радость - невинна (безвинна) приязнь, ласка, любов (-не кохання), радість (- ні радощі). С -ным видом - з невинним (з без(не)винним) виглядом;
    3) (физически девственный) невинний, неблазний, незайманий, чистий. -ная девушка - невинна (неблазна, незаймана, чиста) дівчина;
    4) (безобидный) невинний, (безвредный) незавадний, нешкідливий, (скромный) скромний. [Невинна байка, надрукована у невинному «Дзвінку» (Грінч.). Перевів розмову на инакші теми, пустяковинні й зовсім невинні (Крим.)]. -ный вздор - невинні дурниці (нісенітниці), невинна всячина (пустячина). -ная игра - невинна гра. -ное средство (лекарство) - невинні ліки, невинний спосіб (лік). -ное тщеславие - невинна амбітність (пустославність), невинний (нешкідливий, незавадний) гонор, невинна (нешкідлива, незавадна) пиха. -ные увеселения - невинні (простенькі, скромні) забавки (втіхи, розваги).
    * * *
    неви́нний; ( невиноватый) невинува́тий; ( безвинный) безви́нний, безневи́нний; ( целомудренный) цнотли́вий

    Русско-украинский словарь > невинный

  • 14 нездорово

    нрч. нездорово; непожиточно; х(в)оробливо, болісно; срв. Нездоровый.
    * * *
    1) нареч. нездо́рово
    2) (в знач. сказ.: вредно для здоровья) шкідли́во
    3) (в знач. сказ.: неблагополучно) неблагополу́чно; нела́дно

    Русско-украинский словарь > нездорово

  • 15 неловко

    нрч.
    1) неспритно, (неуклюже) незграбно, (диал., вульг.) неоковирно, невковирно, (мешковато: об одежде) бахмато, (о человеке) вайлувато, (непроворно) немоторно, неметко, (неумело) невправно; срв. Ловко. [Трохи незграбно гладив її долонею по білій головці (Л. Укр.)]. Вы всё делаете -ко - ви все робите (у вас все робиться) незграбно (немоторно, невправно). Он -ко танцует - він незграбно танцює; він невправно танцює;
    2) (неудобно: о вещи) незручно, не з руки, невигідно, непохватно, (немётко) незамашно, некидко. [Підмости сіна, бо невигідно сидіти (Звин.). Сідайте в крісло, - на тому стільці невигідно вам буде (Київ). Непохватно склав, то й незручно нести (Мирг.)]. -ко сделанный, пошитый - недоладно (не до ладу) зроблений, пошитий. Платье -ко сидит - вбрання лежить негарно (не до ладу, недоладно, неуклюже: незграбно, мешковато: бахмато);
    3) (неудобно: о положении и т. п.) ніяково, незручно, негарно, недобре, (диал.) ніяко, яковось, варівко. [Синявський ніяково посміхнувся (Ле). Розмову починає незручно якимись уривками (Грінч.)]. Делается, сделалось -ко - робиться (стає), зробилося (стало) ніяково (незручно, недобре). [Тому й зовсім ніяково стало (Номис). Романові робиться ніяково (Васильч.)]. Он чувствует себя -ко - він себе почуває ніяково (ні в сих, ні в тих), він ніяковіє. Он почувствовал себя, ему стало -ко - йому стало ніяково, він зніяковів. Вы поступили -ко - ви зробили (вчинили) негаразд (недобре, негарно);
    4) (неметко) невлучно; невлучливо, невлучко. [І знову невлучно ударив (Київ)];
    5) (сказ. безл. предл.) - а) ніяково, незручно, негарно, недобре, (диал.) ніяко, яковось, варівко. [Андрієві було ніяково (Коцюб.). Спочатку було якось варівко: чужа людина, очевидно, трохи псувала настрій (Коцюб.)]. Ему здесь как- то -ко - йому тут якось ніяково (недобре). Ему -ко встречаться с вами - йому ніяково (образно: не видне око) зустрів[ч]атися з вами; б) (не годится, не подобает) не личить, не годиться, не випадає, ніяково, незручно, негарно, недобре, не до ладу, неподоба, (диал.) нечля, ніяко, яковось, (неприлично) непристойно, (зап.) непризвоїто. [Ніяково мені з старцями знатися (Мартин.). Він почував себе ніяково (Полт.). Ні, Марку, ніяко мені матір'ю сидіти (Шевч.). Іскинь, іскинь, бо неподоба, не пристає хустина до лоба (Пісня). Нечля в день коло церкви блукати (Н.-Лев.). Тепер вже мені яковось іти по воду (Кременч.). Якось навіть непризвоїто самій проходжуватися (Л. Укр.)]. Как-то -ко хвалить своих - якось-то не випадає вихваляти своїх (Л. Укр.).
    * * *
    1) нареч. неспри́тно, невпра́вно; незуга́рно; незгра́бно; незру́чно, невигі́дно; невда́ло, недоте́пно; невлу́чно; невпра́вно; ні́яково и нія́ково, нія́ко; незру́чно
    2) (нареч.: нехорошо) недо́бре, негара́зд; ( неудобно) му́лько
    3) в знач. сказ., незру́чно; нія́ково; незру́чно

    чу́вствовать себя́ \неловко ко — почува́ти себе́ нія́ково (незру́чно)

    мне \неловко ко — мені́ незру́чно (нія́ково)

    Русско-украинский словарь > неловко

  • 16 необходимо

    нрч.
    1) конче, доконче, конечно, доконечно, невід[од]мінно, неминуче, (в филос. яз.) необхідно. -мо нужно - конче (доконче, неминуче, невідмінно, прикро) треба, (крайне -мо) до скруту треба, неминуча потреба. [Видання книжок для народнього читання, яких прикро було треба (Грінч.). Туди він не часто забігав: хіба вже до скруту чого треба (Мирний)];
    2) (сказ. безл. предл.) неминуче, конечно, доконечно, (в филос. яз.) необхідно, (нужно) треба, потрібно. [Бо неминуче - їхати туди (Крим.). Вам тепер сховатися конечно (Самійл.). Хоч хочете, не хочете, - треба привикати (Пісня). Свобода може співіснувати з абсолютною необхідністю, бо необхідно, щоб ми були вільні (Кандід)]. Кроме того -мо заметить, что… - крім того треба (потрібно) зазначити, що… Мне -мо его видеть - мені неминуче (конче) треба його бачити. -мо, чтобы он здесь остался - треба (конечно), щоб він тут зостався (залишився). -мо представить сведения - треба (конче треба) подати відомості.
    * * *
    1) нареч. необхі́дно; ( неизбежно) немину́че; ( непременно) неодмі́нно
    2) в знач. сказ. необхі́дно; ( очень нужно) ко́нче (доко́нче, доконе́чне, доконе́чно) тре́ба (потрі́бно)

    Русско-украинский словарь > необходимо

  • 17 неприлично

    нрч.
    1) непристойно, незвичайно, негоже, неподобно;
    2) (сказ. безл. предл.) непристойно, не годиться, негоже, неподобно, неподоба, не личить, не випадає, (диал.) яковось, нечля. [Із старшими людьми так балакати не годиться (Звин.). В неділеньку прийти та до тебе негоже (Грінч. III). Неподоба дівці до козака та виходити (Пісня). Мені не випадає так казати (Волинь). І не хотілось-би йти в гості, та яковось, бач (Кобеляч.). За їх нечля навіть говорити з порядними людьми (Н.-Лев.)].
    * * *
    1) нареч. непристо́йно; незвича́йно; неподо́бно
    2) в знач. сказ. непристо́йно, не годи́ться, не ли́чить, не випада́є

    Русско-украинский словарь > неприлично

  • 18 нехорошо

    1) нрч. - недобре, негарно, негаразд, негоже, (плохо) погано, кепсько, зле, злецько, (не по-хорошему) не по-доброму, по-недоброму, не по-гарному, по-негарному. [Недобре стилізована фраза (Грінч.). А негаразд, недобре! - зібралася громада, дожида, а він там десь ще дляється (Грінч.). Злецько їй живеться у сватів (Липовеч.). Очі дивляться по- негарному (Крим.)]. -шо жить с кем - не в злагоді (в незлагоді) жити, не ладнати з ким. Оканчиваться, окончиться -шо - кінчатися (кінчитися), (с)кінчитися недобре (погано, зле, негаразд), (для кого, чего) виходити, вийти на зле. Поступать, поступить -шо - робити (чинити), зробити (вчинити) недобре (негаразд, негарно, погано, зле), (с кем) поводитися, повестися недобре и т. д. з ким. [Ой негаразд запорожці, негаразд вчинили: степ широкий, край веселий та й занапастили (Пісня)]. Чувствовать себя -шо - почувати себе (зап. почуватися) недобре (погано, зле, негаразд, кепсько). [Вона почуває себе трохи зле сьогодні (Олесь)]. Почувствовать себя -шо - почути себе (зап. почутися) недобре (негаразд). Он почувствовал себя -шо - йому стало недобре (погано, негаразд, зле). Здесь -шо пахнет - тут тхне (чути) чимсь поганим (недобрим), (реже) тут погано пахне, (грубо) тут чимсь (щось) смердить;
    2) (сказ. безл. предл.) недобре, негарно, (скверно) негоже, (плохо) погано, кепсько, зле; (не следует) не годиться, не личить. [Недобре, як на сонних дітей місяць сипле промінням (М. Вовч.). Негарно (не годиться) таке робити (Київщ.). Чи було нам так негоже, як тепер ми дожились? (Самійл.). Зле без дружини жити (Чуб. V)]. -шо кому, сделалось (стало) кому - недобре (погано, негаразд, зле) кому, стало кому, завадило кому. [З твари знати було, щоЯвдосі справді негаразд (Кониськ.). Поїхав я на ярмарок, та як мені завадило, так я у той-же день і вернувсь (Квітка)]. -шо на душе - недобре (зле) на душі. [Мене мучила совість, на душі було зле (Крим.)]. -шо с вашей стороны - негаразд ви чините (вчинили); як на вас, негарно, що ви…, (книжно) недобре (негарно, негаразд) з вашого боку.
    * * *
    1) нареч. недо́бре, нега́рно, него́же; (не так, как следует; неловко) негара́зд; ( плохо) пога́но
    2) в знач. сказ. недо́бре, нега́рно; ( плохо) пога́но

    Русско-украинский словарь > нехорошо

  • 19 нипочём

    нрч.
    1) (дёшево) ні по чому, за-півдарма, за безцінь (продається). У нас огурцы -чём - в нас огірки за-півдарма (продаються);
    2) (безразлично, всё равно) байдуже, дарма, ані гадки. [Що там не кажуть про його, йому байдуже (Сл. Ум.). Дарма йому, що й чоботи в дірках! (Грінч.). Хоч гори усе, йому ані гадки (Сл. Ум.)];
    3) (плёвое дело) недорого, за іграшку, (пустяковина) дурниця, дрібниця. Ему солгать -чём - збрехати йому не дорого (за іграшку, дурниця, дрібниця).
    * * *
    перен.
    1) ( чрезвычайно дёшево) ні по чо́му, за бе́зцінь, за безцінок; дурні́сінько
    2) (в знач. сказ.: пустяк) дрібни́ця; пусте́; ( плёвое дело) за і́грашку, за і́грашки
    3) (в знач. сказ.: ничего не значит) байду́же и ба́йдуже

    ему́ всё \нипочём м — йому до всьо́го ба́йдуже (все дарма)

    4) ( ни за что) нізащо

    Русско-украинский словарь > нипочём

  • 20 охота

    1) охота, хіть (р. хіти), бажання. [Велику хіть до малювання має. Роблю з своєї охоти, а не з наказу = делаю по своей -те, а не по приказанию. Немає бажання жити]. С -той - з охотою, залюбки, охочим серцем, охоче; см. Охотно. С большой -той - з великою охотою, охочим серцем, (вприпрыжку) з вискоком, з вистрибом. -та есть у кого, -та берёт кого - охотиться хто, хіть бере кого. Нет -ты - не охота, не бере охота. Прошла -та у кого - відхотілося кому, знеохотився хто. Если есть -та - як охота. Пришла -та - спала охота кому. -та разбирает - охота шибає кого, охота зносить кого, кортить кого. Возбуждать, возбудить -ту у кого, в ком - розохочувати, розохотити кого. Придавать, придать -ту кому - підохочувати, підохотити кого. Почувствовать -ту - зохотитися до чого. Отбить -ту у кого - знеохотити кого. Потерять -ту к чему - знеохотитися до чого. Из'явить, выразить -ту - зохотитися, поохотитися; (о мног.) позохочуватися. -та пуще неволи - охота гірше неволі (Ном.);
    2) лови, влови (-вів), полювання, мисливство, ловецтво, стрілецтво. Добыть на -те - уполювати, наполювати, виполювати. Место для -ты - ловище.
    * * *
    I
    1) полюва́ння; ( ловля) ло́ви, -вів, уло́ви, лови́тва, уло́в, -у
    2) ( как промысел) мисли́вство
    II
    1) (склонность, стремление) охо́та, хіть, род. п. хо́ті, охо́тка; ( желание) бажа́ння
    2) в знач. сказ. охо́та; хо́четься
    3) ( период течки) ті́чка

    в охо́ту — а) в знач. нареч. охо́че, залюбки́, [з] охо́тою, скі́льки хо́чеш (разг. хоч); б) (в знач. сказ.: хочется) хо́четься, до вподо́би; охо́та

    Русско-украинский словарь > охота

Страницы

См. также в других словарях:

  • сказ — сказ, а …   Русское словесное ударение

  • сказ — сказ, а …   Русский орфографический словарь

  • сказ — сказ/ …   Морфемно-орфографический словарь

  • сказ — вот и весь сказ.. Словарь русских синонимов и сходных по смыслу выражений. под. ред. Н. Абрамова, М.: Русские словари, 1999. сказ кубаир, повествование, описание, очерк, эпопея, дзерури, рассказ, повесть, история Словарь русских синонимов …   Словарь синонимов

  • СКАЗ — СКАЗ, сказа, муж. 1. Повествование, ведущееся от лица рассказчика (нар. поэт., лит.). Проблема сказа у Лескова. 2. Термин некоторых грамматик, обозначающий или сложное синтаксическое целое или ритмико синтаксическую единицу речи (грам. неол.,… …   Толковый словарь Ушакова

  • Сказ — специфическая по своей интонации и стилю форма изложения фольклорных произведений; отсюда под С. разумеют такой характер изложения в литературных произведениях, к рый воспроизводит речь произведений устной словесности, а в более широком смысле… …   Литературная энциклопедия

  • сказ — а; м. 1. Эпическое произведение устного народного творчества о событиях прошлого или современности, в котором повествование ведётся от лица рассказчика. С. о народном герое. С. о великой битве. Уральские сказы. Северные сказы. С. передаётся из… …   Энциклопедический словарь

  • Сказ — Сказ  вид литературно художественного повествования, подражающий фольклорным произведениям стилем, специфической интонацией и стилизацией речи для воспроизведения речи сказителя устных народных жанров или живой простонародной речи вообще.… …   Википедия

  • СКАЗ — СКАЗ, а, муж. 1. Народное эпическое повествование. С. о народных героях. 2. В литературоведении: повествование, имитирующее речь рассказчика и ведущееся от его лица. Сказы Лескова. • Вот (тебе) и весь сказ (разг.) сказано окончательно, нечего… …   Толковый словарь Ожегова

  • Сказ — СКАЗ, см. Стилизация. Лермонтовская энциклопедия / АН СССР. Ин т рус. лит. (Пушкин. Дом); Науч. ред. совет изд ва Сов. Энцикл. ; Гл. ред. Мануйлов В. А., Редкол.: Андроников И. Л., Базанов В. Г., Бушмин А. С., Вацуро В. Э., Жданов В. В.,… …   Лермонтовская энциклопедия

  • СКАЗ — СКАЗ, особый тип повествования, ориентированный на современную живую, резко отличную от авторской, монологическую речь рассказчика, вышедшего из какой либо экзотической для читателя (бытовой, национальной, народной) среды. В С. широко… …   Литературный энциклопедический словарь

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
… Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»