рости

бот. Acer platanoides клен (-на), ум. кленок (-нка), кленочок (-ночка), (в народн. творч.) клен-дерево. [Рости, рости, клен-дерево (Грінч. I)]. Клён немецкий, Acer pseudoplatanus - явір (р. явора). Клён (древесина) - кленина, яворина.

* * *

пагін (-гону), ум. пагонець (-гінця), пагінчик, паріст (-росту), паросток (-стка), паростень (-сня), парість (-рости), відросток (-стка), одріст (-росту), одростень (-сня), одрість (-рости), бросток, памолодок (-дка); соб. пагіння (-ння), паговіння (-ння), памолодь (-ди). Благородный -прыск старинного рода - шляхетний паріст (порідок) давнього роду.

* * *

1) бот. па́росток, -тка

2) перен. па́росток; ( потомок) наща́док, -дка

1) піти куди, по що, до чого; (направиться, отправиться) податися, побратися до чого; (тронуться) рушити; (пуститься) потягти. [От і пішли вони одного разу влітку по ягоди (Грінч.). Батько до млина подався. Побрався шляхом-дорогою. Поїзд рушив. Та й не ївши потяг додому]. -ти вместе - піти разом, вкупі. -ти впереди - піти попереду, перед повести. [Голова повів перед (Квітка)]. -ти без дороги, наобум - піти навманя, наверле. -ти напрямик - піти навпростець, попростувати, попрямувати. -ти в театр - піти до театру (у театр). -ти в гости - піти в гості, у гостину, у бесіду, на посиденьки. -ти в село - піти на село, у село, до села. -ти за ягодами - піти по ягоди. -ти за водой - піти по воду. -ти (поплыть) по течению воды, реки - піти за водою, за течією. [Як за водою підеш - назад не вернешся]. -ти на рыбную ловлю - піти по рибу, на рибу. -ти на охоту за зайцами, за волками - піти на зайців, на вовків. -ти в люди, на люди; между людей - піти поміж люди. -ти бродяжить - піти в мандри, на побрідки, помандрувати, змандрувати. -ти бродить по свету - піти світами, у світи, піти в блуд. -ти куда глаза глядят - піти світ за очі; піти, де очі понесуть (Грінч.). Куда ни -ду - хоч куди (де) піду; куди (де) не піду; де не повернуся. [Я один тут, як той палець, де не повернуся (Рудан.)]. -ди(те)-ка сюда - ходи (ходіть)-но сюди; а ходи (ходіть) сюди. Пошли! Пошёл! (идёмте, иди!) - ходімо, гайда! -дём(те)! - ходім(о)! -шёл вон! - геть іди! геть(те)! -шёл! (отвяжись, не получишь) - дзуськи, дзусь, адзусь. -шёл к чорту - іди (геть) к чорту! геть к нечистому! до дідька! -шёл! (трогай) - торкай, рушай! (езжай быстрее) поганяй, паняй. Пади, поди! - а-гов! з дороги! -ди-ка, -ди ж ты - а диви. [І маю я діти, і ніби не маю. А диви, до матери так і горнуться, а до мене холодні (Крим.)]. Вот -ди-ж ты - от маєш. -ди-ка, вот что делается - бач, що робиться. -ди с ним - що з ним поробиш. Да -ди (вишь) - та ба. [Хоч він собі і сирота, та ба, і отцевський син не буде такий бравий козак (Квітка)]. Коли на то -шло - як на те пішлося. -шло к тому - пішлося на те, повернуло на те. Это -шло к несчастью - це пішлося на нещастя (на біду, на горе, на лихо), на біду повернуло. -шло прахом - пішло на (в) нівець (на марне, за вітром, за водою), повітрилося, випадком випало. [Повітрилася робота (Гліб.). Чужим живилися, ото воно нам випадком і випало (Кониськ.)]. -шло по-прежнему - пішло (повелося) по-старому (по-давньому). -шло наоборот - пішло діло на переверт. -шло дело в ход - пішла робота. Дело -шло в лад (хорошо) - справа пішла (повелася) добре, гаразд, на добре. -шло кому в прок - пішло в руку (на добро). [Багатство не пішло йому в руку]. -шли разногласия - пішло на нелад (розлад, розбрат). -ти за кого - піти за кого. [Путяща дівчина за тебе не піде]. -ти по миру - піти в жебри, піти з довгою рукою, на прошений хліб перейти. -ти в бега - піти на втечі, піти в світи, змандрувати. Он -шёл по другой дороге - вій пішов иншим шляхом. Лёд -шёл (тронулся) - лід рушив; крига пішла (скресла). Мороз -шёл у него под кожей - мороз пішов йому (у його) по-за шкурою, морозом сипнуло по-за шкурою. Гвоздь вбок -шёл - цвях убік пішов (погнався). Птица в отлёт -шла - птаство у вирій потягло (полетіло). Дорога -шла под гору - дорога пішла з гори. Река -шла на восток - річка пішла (повернула, скрутила) на схід. Эхо -шло по дубраве (лесу) - луна пішла гаєм (лісом). Шум - шёл по дубраве - шум (шелест) пішов дібровою. -шёл вгору (возвысился) - пішов угору. [Пішли наші вгору]. -ти по чьей дорожке (по чьим следам) - на чию стежку ступити (спасти, попасти). [Він ступив на батькову стежку. От і я на дідову стежку спала: він учора розбив кухля, а я сьогодні]. -ти разными путями (в разные стороны) - піти різно, порізнитися. [Ой, у полі три дороги різно]. -ти на уступки - поступитися. -ти в пари - заложитися. -ти ходуном - заходити ходором. [Кущі бузку захиталися, затріщали, заходили ходором, ніби несподівано звели між собою люту бійку (Васильч.)]. -ти в кого - удатися в кого, уродитися в кого. [Чорт її зна, в кого вона й уродилась така хороша (Тобіл.). І мій батько такий мався, і я в його вдався]. -ти в бубны (с бубён) - піти дзвінкою. -ти в поход - піти (рушити) в похід. -ти против кого - піти проти кого, (вульг.) сторч проти кого стати. -ти в бой - у бій піти; до бою (побою) піти; до бою стати. -ти жить к чужим людям - піти в прийми (сусіди), піти в комірне. -ти на хлеба - на чужий хліб перейти, піти на дармоїжки. На платье -шло много материи - на сукню пішло багато матерії. Под воду -ти - нирця дати. Некоторое время -ти - попойти. [Чимало ще треба попойти, поки додому дійдемо. Як-би дощик попійшов на мою капусту]. См. Итти, Ходить;

2) (согласиться) піти на що, пристати на що, пуститися на що. -ти на мир - піти на мир (на мирову), замиритися. -ти на компромисс - пристати на компроміс, вчинити компроміс (Грінч.). Не верю, чтоб он на это -шёл - не вірю, щоб він на таке пустився;

3) (начать) піти, почати, узяти. -шёл врать, хвастать - зачав (давай) брехати, хвалитися. И -шёл бранить - та й узяв (ну) лаяти. Опять -шёл дурить - знов почав коверзувати (химороди гонити). -шёл плясать - пішов танцювати. -шёл в пляс - пішов у танець. Да и -шли (болтать) - та й пішли. [Та й пішли: то чия торбина важча, то на скільки харчів стане у котрої, то як котра з дому виряджалась (Тесл.)]. -шёл расспрашивать - пішов (ну) розпитувати. Вот трава -дёт рости после дождя - от зілля рухне рости після дощу. -шла валять, -шла писать - завели, почали вже;

4) (начаться) піти, початися. -шли у них внутренние усобицы - пішли у них домові чвари (Куліш), (вульг.) і пішла у них сварка та змажка (Неч.-Лев.). -шла дружба - пішло товариство, на дружбу пішлося. [Таке товариство пішло між бузимком і хлоп'ям (Мирн.)]. Дождь -шёл - дощ пішов. Ему -шёл второй год - йому на другий (на другу весну) повернуло, йому другий поступив, йому на другий пішло. -дёт беда, растворяй ворота - лиха конем не об'їхати; біда сама не ходить

5) (поступить) піти. -ти в учителя - піти в учителі, піти учителювати. -ти в услужение - піти у найми. -ти в солдаты - піти у москалі. -ти в войско - піти до війська (у військо);

6) (кому, безлич.) повестися, пощастити, поталанити, пофортунити кому.

* * *

1) піти́; ( отправиться) пода́тися, побра́тися; ( двинуться) ру́шити; ( поплыть) поплисти́, попливти́

2) ( начать) поча́ти; піти́

3) ( начаться) поча́тися; піти́

и -ростать прирасти и -рости

1) приростати, прирости, (во множ.) поприростати до чого. [А думка проклята марою до серця так і приросла (Шевч.). Попритуляв всякому (мізинці-пальці) до руки, до ноги і уха до голови, - вони знов поприростали (Рудч.)]. -рости к чему от страха (образно) - прикипіти до чого (напр. до лави). [Як сиділа, так і прикипіла на місці (Мирн.)];

2) (увеличиваться) прибільшуватися, прибільшитися, примножуватися, примножитися, зростати, зрости.

* * *

несов.; сов. - прираст`и

догляд (-ду), нагляд (-ду), дозір (-зору). Иметь -смотр за чем - мати догляд за чим, мати нагляд над чим; срв. Присматривать 2. Рости без -смотра - рости без догляду. Ходить, пастись без -смотра (без пастуха) - ходити, пастися без догляду, самопас, ходити самопасом, самопаски, самопасно. [Про гусей він не дбав зовсім і вони ходили самопас (Франко)]. Под -тром - під доглядом, під оком. [Купа дітей під оком няньок (Франко)]. Быть под -тром - бути під доглядом, під наглядом, під дозором, бути за руками.

* * *

прозябнуть

I. 1) (о семени: прорастать) кільчитися, накільчитися, проростати, прорости, (во множ.) покільчитися, понакільчуватися, попроростати;

2) (влачить жалкое существование) нидіти (-дію, -дієш), животіти, скніти, скліти, гибіти, дні терти, капаріти, хиріти, чевріти, чучверіти. [Нидієте, а не живете (Мирн.). Їй треба волі, инакше буде нидіти, не жити (Л. Укр.). Тяжкі обставини, серед яких довелось животіти в Росії українському письменству (Єфр.). Хто не сіє, той скліє (Номис). Держать ото мене на цепу, лежу я та гибію (Мирн.). Не живе, тільки дні тре (Номис). Не живеш, а капарієш (Липов. п.)].

II. Прозябать, прозябнуть - мерзнути, змерз(ну)ти, промерзати, промерзнути; (о мног.) померзнути, попромерзати. [Ізмерз, як пес].

* * *

несов.; сов. - проз`ябнуть

1) ( в семени растения) пророста́ти, прорости́, попророста́ти, кі́льчитися, покі́льчитися; (расти, произрастать) рости́ и зроста́ти, ви́рости

2) (несов.: влачить жалкое существование) животі́ти, ни́діти, скні́ти

прора[о]сти

1) (рости сквозь что-н., начинать рости) проростати, прорости, (о мног.) попроростати. [Трава вже проростає. Мої реберечка травка проростає (Чуб.). Рундучок де-не-де проріс травичкою (М. В.)];

2) (о семени, зерне) кільчитися, покільчитися, накільчуватися, накільчитися, кільці, ключки пускати, пустити, (о мн.) покільчитися, попускати кільці, ключки, поключитися, (описат.) давати, дати проріст; (пускать побеги) проростати, прорости, порости, пароститися, попароститися. [Картопля кільчиться (Липов. п.). У його в коморі геть покільчилась пшениця (Под. губ.). Через дощі пшениця в копах поросла (Под. губ.). Приніс в собі якийсь посів, що давав проріст десь в глибині (Коцюб.)]. Проросший - пророслий, порослий, рослий, покільчений, попарощений. [Солод роблять з покільченого ячменю. Я їй дала картоплю, вже й попарощену (Звин.)]

* * *

несов.; сов. - прораст`и

1) велемудрість, премудрість (-рости);

2) хитромудрість (-рости), хитромудрощі (-щів и -щей), мудрагельство.

* * *

вести́ автомоби́ль «нака́том» — let a car free-wheel

вести́ автомоби́ль на пе́рвой, второ́й, тре́тьей ско́рости — the car drives in first, second, third gear, drive the car in first [second, third] gear

запуска́ть автомоби́ль «на ско́рости» ( с включённой передачей) — start a car in gear

автомоби́ль «клюё́т» ( при резком торможении) — the car nose-dives

консерви́ровать автомоби́ль на зи́му — lay up a car for winter

автомоби́ль «нае́здил» ( столько-то) [m2]км — the car has (so many) km on it

обка́тывать автомоби́ль — break in a (new) car

автомоби́ль облада́ет хоро́шей или плохо́й обтека́емостью — the car has good or poor wind [air] shape

оформля́ть вне́шний вид автомоби́ля — style a car

переводи́ть автомоби́ль на зи́мнюю эксплуата́цию — winterize a car

пуска́ть автомоби́ль в эксплуата́цию — put a (new) car on the road

автомоби́ль «слу́шается» руля́ изли́шне легко́ — the car oversteers

автомоби́ль «слу́шается» руля́ с замедле́нием [«ту́го»] — the car understeers

содержа́ть автомоби́ль в хоро́шем состоя́нии — keep a car properly tuned up

эксплуати́ровать автомоби́ль на ши́нах завы́шенного разме́ра — overtyre a car

эксплуати́ровать автомоби́ль на ши́нах зани́женного разме́ра — undertyre a car

автомоби́ль авари́йной слу́жбы — emergency service vehicle

аккумуля́торный автомоби́ль — battery car

безопа́сный автомоби́ль — wreck-resistant car

безра́мный автомоби́ль — frameless vehicle, unit-construction car

автомоби́ль высо́кой [повы́шенной] проходи́мости — cross-country vehicle

газобалло́нный автомоби́ль — compressed gas vehicle

газогенера́торный автомоби́ль — gas-producer vehicle

газотурби́нный автомоби́ль — (gas) turbine vehicle

грузово́й автомоби́ль — брит. lorry; амер. truck

грузово́й автомоби́ль большо́й грузоподъё́мности — heavy(-duty) truck

грузово́й, лё́гкий автомоби́ль — light(-duty) truck

грузово́й автомоби́ль ма́лой грузоподъё́мности — light(-duty) truck

грузово́й автомоби́ль с каби́ной над дви́гателем — cab-over-engine truck

грузово́й автомоби́ль с ку́зовом-платфо́рмой — platform [plank-body, flat bed] truck

грузово́й автомоби́ль с откидны́ми борта́ми — drop-side truck

грузово́й автомоби́ль сре́дней грузоподъё́мности — medium(-duty) truck

грузово́й, тяжё́лый автомоби́ль — heavy(-duty) truck

гру́зо-пассажи́рский автомоби́ль — брит. estate car; амер. station wagon, utility car

гу́сеничный автомоби́ль — track-type [crawler-type, track-laying, tracked] vehicle

двухо́сный автомоби́ль — two-axle vehicle

ди́зельный автомоби́ль — Diesel-powered [Diesel-engined] vehicle, Diesel-powered truck

автомоби́ль для вы́возки му́сора — garbage [removal, refuse collecting] truck

автомоби́ль для перево́зки скота́ — cattle truck

автомоби́ль для поли́вки у́лиц — street watering motor car

автомоби́ль для убо́рки у́лиц — communal truck, road sweeper, road broom, street cleaner

изотерми́ческий автомоби́ль — refrigerated truck

легково́й автомоби́ль — брит. (motor) car; амер. car

лесово́зный автомоби́ль — lumber carrier, timber truck

малолитра́жный автомоби́ль — economy [compact] car

микролитра́жный автомоби́ль — baby car, minicar

автомоби́ль о́бщего назначе́ния — utility vehicle

опера́торский автомоби́ль кфт. — camera car

о́пытный автомоби́ль — prototype car

парово́й автомоби́ль — steam car

пассажи́рский автомоби́ль — passenger car, passenger vehicle

автомоби́ль по доста́вке това́ров — delivery truck

пожа́рный автомоби́ль — fire-fighting vehicle, fire engine, fire appliance

полноприводно́й автомоби́ль — all-wheel-drive vehicle

почто́вый автомоби́ль — postal car, mail van, mail wag(g)on

прока́тный автомоби́ль — hire [rental] car

автомоби́ль, пу́щенный в произво́дство — production motor vehicle

автомоби́ль, рабо́тающий на сжи́женном га́зе — liquid-gas vehicle

санита́рный автомоби́ль — medical vehicle

автомоби́ль с бензи́новым дви́гателем и электри́ческой трансми́ссией — брит. petrol-electric vehicle; амер. gasoline-electric vehicle

автомоби́ль с двумя́ дви́гателями — two-engined [twin-engined] vehicle

автомоби́ль с жё́стким ве́рхом — hardtop (car)

автомоби́ль с за́дним расположе́нием дви́гателя — rear-engined car

автомоби́ль с карбюра́торным дви́гателем — брит. petrol-powered lorry; амер. gasoline-powered truck

автомоби́ль с карда́нной переда́чей — line axle car

автомоби́ль ско́рой по́мощи — ambulance (car)

автомоби́ль с ку́зовом «Универса́л» — station wag(g)on, estate car

снегоубо́рочный автомоби́ль — snow-fighting vehicle

автомоби́ль с незави́симой подве́ской колё́с — independently sprung car

автомоби́ль с несу́щим ку́зовом — frameless vehicle, unit-construction car

автомоби́ль с откидны́м ве́рхом — convertible [soft-top] car

автомоби́ль с пере́дними веду́щими колё́сами — front wheel drive car

спорти́вный автомоби́ль — sports car

автомоби́ль с при́водом на все колё́са — all-wheel drive vehicle

автомоби́ль с управля́емыми за́дними колё́сами — rear-steering car

автомоби́ль с цепно́й гла́вной переда́чей — chain driven car

автомоби́ль с четырьмя́ веду́щими колё́сами — four-wheel drive vehicle

тра́нспортный автомоби́ль — transport vehicle

трёхо́сный автомоби́ль — three-axle vehicle

эксперимента́льный автомоби́ль — experimental car

электри́ческий автомоби́ль — electric-battery car

m вспы́льчивость (caractère); вспы́шка ◄е► <при́ступ> раздраже́ния <гне́ва, ↑я́рости (de rage)>;

2. (passion) бе́шеная страсть ◄G pl. -ей►;

3. (déchaînement) poét. я́рость, неи́стовство, бушева́ние;

2. (fureur) я́рость, бе́шенство; ↑исступле́ние; исступлённая страсть ◄G pl. -ей►;

2. fig. поража́ть/порази́ть, потряса́ть/потрясти́*;

■ vi. задыха́ться; не мочь дыша́ть;

2. (ensemble> соста́в; карава́н; ряд ◄P2, pl. -ы►, верени́ца (rangée);

1) vx. штат прислу́ги, дом со шта́том прислу́ги

4. (allure) ход, движе́ние; темп, ско́рость ◄G pl. -ей► (vitesse);

2) fia идти́ споро <вовсю́>, f спо́риться ipf.;

5. (partie) часть ◄G pl. -ей► f; перёд ◄переда, P2, pl. переда►; зад ◄P2, pl. -ы►; шасси́ n indécl.;

1) de + inf быть за + ;

2) (humeur) в уда́ре, в настрое́нии;

1) Geschwíndigkeit f; Schnélligkeit f ( быстрота); Témpo n, pl -s и -pi

2) авто ( передача) Gang m (умл.)

- коробка скоростей

Altersbrand m ста́рческая гангре́на

Alterserscheinung f возрастно́е явле́ние

Altersfolge f старшинство́, возрастна́я после́довательность

Altersfürsorge f обеспе́чение в ста́рости; забо́та об инвали́дах по ста́рости