Перевод: с русского на украинский

с украинского на русский

погань

  • 1 погань

    (гадость) погань (-ни), гидь (р. гиди), нечисть (-сти), гидота, мерзота, негідь (- годи). [Воші та всяка нечисть].
    * * *
    жарг.
    по́гань, -ні

    Русско-украинский словарь > погань

  • 2 дрянь

    1) (сор) сміття, нечисть (р. -ти);
    2) (незнач. худая вещь, негодное существо) дрантя (ср.), погань (р. -ни), (хлам) мотлох, негідь (р. -годи), ледач (р. -чи), ледащо, паскудь (р. -ди) [Якби добра кобила, а то дрантя. Що було доброго - порозкуповували, зосталася сама погань. З нього велика ледач. Ця дівчина така паскудь], (только одушевл.) паскуда (общ.) [Старий паскуда], дріпло [Старе дріпло], сміттюх (м. р.), посміттюха [Посміттюха яка- небудь командуватиме], невіра (общ.), (гнусная) плюгавець (р. -вця), плюгавство (ср.);
    3) (вздор) (всяка) погань, казна-що, дурниці. [В голову всяка погань лізе].
    * * *
    1) (хлам, негодные вещи) мо́тлох, -у, дра́нтя, не́гідь, -годі, пога́нь, -ні
    2) (вздор, чепуха) дурни́ці, -ни́ць, ка́зна-що, род. п. ка́зна-чого
    3) паску́да, по́гань, -ні; леда́що

    де́ло \дрянь — пога́на (ке́пська) спра́ва

    Русско-украинский словарь > дрянь

  • 3 мерзость

    1) (всё мерзкое, гадость) мерзота, гидота, бридота, мерзенство, паскудство, (гнусность) плюгавство, мерза, гид (-ду), гидь (-ди), огида, огидь (-ди), брид (-ду), бридь (- ди), гижа, погань (-ни). [Я все своє життя кохався в мерзоті (Самійл.). Яка гидота це! за віщо він мене образив? (Грінч.). Тьху, бридота! (Крим.). Несеш до мене свої страждання? своє мерзенство? (Коцюб.). Пхе, яке паскудство! (Н.-Лев.). Отаке плюгавство вчинив (Л. Укр.). Таку мерзу пустити! (Липовеч.). Ця погань мені органічно противна, мені про таку гидь соромно і помислити! (Крим.)]. -сти (мн. ч.) - мерзоти (-зот), всяка мерзота (гидота и т. п.). [Співає про мерзоти, про які апостол радить людям навіть не розмовляти (Крим.)]. -зость запустения - гидота (мерзота, торжеств. мерзість) запустіння. -зость из -стей - гидка гидота; (о человеке) гид-гидом. [Такий поганий - гид-гидом (Сл. Гр.)]. Устроить -зость кому - гидоту (мерзоту) учинити кому (Крим.). Погрязнуть, коснеть в -сти - мерзіти (Шевч.);
    2) (мерзкое существо) мерзота, гидота, огида (общ. р.), гид (-да; м. р.), паскуда (общ. р.). [Чи ісправник, чи асесор, чи друга огида (Рудан.)];
    3) (мерзкость) мерзенність, гидкість, огидність, бридкість, паскудність (-ости) чого; см. Мерзостность. -зость преступления - огидність злочину.
    * * *
    1) (качество, свойство) мерзе́нність, -ності, мерзо́тність; паску́дність
    2) (то, что вызывает омерзение) мерзо́та; паску́да; ( гадость) гидо́та; паскудство

    Русско-украинский словарь > мерзость

  • 4 нечисть

    1) см. Нечистота 2;
    2) (всё нечистое) нечисть (-та), (погань) погань (-ни), (мерзость) гидь, бридь (-ди), негідь (-годи); (насекомые) нечисть, (вши) вошва, нужа (блохи) блошня, блошва. [(Свиня) усяку нечисть жере (Манж.). Пекельна нечисть (М. Вовч.). Блощиці і всяка инша нечисть (Звин.)];
    3) (грязь на теле и перен.) леп (-пу), (диал.) туриця; (сыпь) висип (-пу), висипка; (чесотка) короста; (сифилис) пранці (-ців). [Леп брудного життя (Коцюб.). Туриця чорноморська покрила вид (Чорном.)].
    * * *
    не́чисть, -ті, по́гань, -ні

    Русско-украинский словарь > нечисть

  • 5 вытравливать

    вытравлять, вытравить
    1) витравляти, витравити, витроювати, витроїти. [Витравити ту погань із рідного письменства (Куліш). Не витравили із душі і серця (Єфр.). Біль мій не даремний, він вигоює, витроює любов (Ворон.)]. Вытравлять (из утробы) плод -зганяти (сов, зігнати) плід;
    2) (о потраве) випасувати, випасти, витолочувати, витолочити, шкоди наробити;
    3) (ядом во множ.) витруювати, витруїти, труїти, потруїти. [Витруїла мишей усіх]. Вытравленный - витравлений, випасений, витолочений; витруєний; (о плоде) зігнаний.
    * * *
    I тж. вытравл`ять; несов.; сов. - в`ытравить
    1) ( обрабатывать химическим способом) витра́влювати и витравля́ти, ви́травити
    2) (истреблять, применяя отраву, яд) витру́ювати, ви́труїти
    3) (производить потраву чего-л., выпасать) спаса́ти, спасти́, витра́влювати и витравля́ти, ви́травити; ( вытаптывать) витоло́чувати, ви́толочити и мног. повитоло́чувати
    4) охотн. виганя́ти, ви́гнати
    II тж. вытравл`ять; мор.; несов.; сов. - в`ытравить
    попуска́ти, попусти́ти, витра́влювати и витравля́ти, ви́травити; ( выпускать) випуска́ти, ви́пустити

    Русско-украинский словарь > вытравливать

  • 6 гадость

    гидота, гидь (р. гиди), погань (р. -ни), негідь (р. -годи).
    * * *
    гидо́та, ги́дкість, -кості, гидь, -ді, бридо́та; ( дрянь) не́гідь, -годі, презр. по́гань, -ні

    де́лать га́дости — ги́дити

    Русско-украинский словарь > гадость

  • 7 жужжать

    деркотіти, дзижчати, дзизкати, дзинчати, бреніти, сюрчати, брумчати, густи (гуде); (о веретене, сверчке, кузнечике) сюрчати, хурчати. [Мухи деркотять. Золоті бджоли бреніли в золотому сонячному промінні (Грінч.). Комар у вухо бренить (гуде) (Чуб.). Всі мухи тихо сиділи, лишень одна брумчала. Коники сюрчали в траві. Хрущі літали й гули. Комарик молодий своє дзинчить (Гліб.). Оса дзинькає]. Полететь жужжа - побреніти. [Бджілка побреніла до вулика]. Жужжать в уши кому - туркати в вуха кому, натуркувати кому щось. [Це ви їм усяку погань натуркуєте, до лукавности призводите! (Крим.)].
    * * *
    1) дзижча́ти; зумкоті́ти, -кочу́, -коти́ш; ( с гудением) гуді́ти, густи́ (гуду́, гуде́ш); (преим. о насекомых) дзинча́ти, дзвинча́ти, дзиґоті́ти, -ґоти́ть, дзикоті́ти, -коти́ть; ( звонко) брині́ти, -нить; (о веретене, прялке, осколках) хурча́ти, фурча́ти, фу́ркати, фуркота́ти, -ко́че, фуркоті́ти, -коти́ть, сюрча́ти, сю́ркати
    2) (твердить что-л.) ту́ркати, турча́ти, усилит. туркота́ти, -кочу́, -ко́чеш, туркоті́ти, -кочу́, -коти́ш

    Русско-украинский словарь > жужжать

  • 8 клещи

    1) (кузнечные) кліщі (-щів), (ум.) кліщики, (для вытаскивания гвоздей) обценьки (- ків). [Коли не коваль, то й кліщів не погань (Приказка). Не заганяй цвях, а витягни обценьками (Крим.)]. Сдавливать как -щами - стискати мов кліщима, скліщувати. [Рубець почав скліщувати в руках Затурського (Яворн.)];
    2) (хомутные) кліщі. [Такий кінь, що колінцями кліщі достає (Сл. Гр.)].
    * * *
    тж. клещ`и
    клі́щі, -щів; (преим. об инструменте) обце́ньки, -ків

    Русско-украинский словарь > клещи

  • 9 кузнец

    коваль (-ля), ум. ковалик, ковальчик, ув.-пренебр. ковалисько, (кователь) кувач (-ча). [Як не коваль, то й рук не погань (Приказка)]. Ученик (подмастерье) -ца - ковальчук (-ка).
    * * *
    1) кова́ль, -ля́
    2) диал. см. кузнечик

    Русско-украинский словарь > кузнец

  • 10 лихой

    I. прлг.
    1) (бойкий, удалой) - а) (о человеке) хвацький, моторний, голінний, бадьорний бадьористий, жвавий, бравий. -хой малый - моторний парубок (-бка), голінний хлопець, зух (-ха), козир (-ря), козак (-ка); срв. Лихач 1. [Еней був парубок моторний і хлопець хоть куди козак (Котл.)]. -хой ездок - бравий їздець (-дця). -хое дело - молодецька справа; б) (о лошади) баский. [Поїхала в своїм ридвані баскими конями, як звір (Котл.)];
    2) (худой, злой, злобный) лихий, злий; срв. Злой 1. [Як до тебе ходити, тебе вірно любити? В тебе батько лихий, в тебе мати лиха, і собаки лихі (Пісня). Злая доля (Шевч.)]. -хая болезнь - погана слабість, лиха (французька) хвороба, пранці (-ців). -хой глаз - лихе (урічливе, урічне) око. -хое дело - недобре діло, лихий учинок (-нку), злочинство. -хая сторона - лиха країна (сторона). -хой человек - лиха людина. -хим (благим) матом кричать - см. Мат. -ха беда почин - важко розгойдатися, а далі легко. -хое споро: не умрёт скоро - погань сивіє, та не старіє. -хое лихим избывается - на люту х(в)оробу лютий і вік. Тот не лих, кто во хмелю тих - хто п'є та спить, той не грішить;
    3) (сердитый) злий, лихий, лютий, сердитий на кого. За что до нас ты лих? - за що (чого) ти злий (лихий) на нас? За що на нас ти злуєш?
    II. сщ.
    1) (злой дух) нечистий, нечиста сила, лихий, дідько; см. Дьявол и Чорт;
    2) (враг) ворог, лиходій (-дія), напасник.
    * * *
    I
    ( приносящий беду) фольк. лихи́й; ( злой) злий; ( плохой) пога́ний; ( тяжкий) тяжки́й, важки́й
    II
    ( храбрый) хоро́брий, відва́жний; ( удалой) молоде́цький, бадьори́стий; ( залихватский) хва́цький; ( бойкий) жва́вий, мото́рний; ( бравый) бра́вий; ( о коне) баски́й

    Русско-украинский словарь > лихой

  • 11 мастер

    1) майстер (-тра), (очень гредко) майстро (-ра); ум. майстерок (-рка), майстрочко. [По роботі пізнати майстра (Номис). Сякий-такий майстерок, а натесав трісочок (Приказка)]. Золотых дел -тер - золотар (-ря), золотарник (-ка), золотник (-ка), ум. золотарик, золотничок (-чка). Каретный, тележный, экипажный -тер - стельмах (-ха). Корабельный -тер - корабельний майстер, корабляр (-ра), корабельник. Оружейный -тер - зброяр (-ра), збройов(н)ик (-ка), зброєроб, (устар.) пушкар (-ря); (ружейный) рушничник, рушничний майстер. Седельный -тер - сідляр (-ра), кульбачник. Часовой -тер - годинникар (-ря), (устар.) дзиґарник, дзиґармайстер (-стра). -тер-специалист - фаховий майстер, фахо[і]вець (-хо[і]вця). -тер цеховой - цеховий майстер, цеховик (-ка). Горе -тер - попсуй- майстер, (пренебреж.) партач (-ча), (добродушно) майстер-шпичка. Дело -ра боится - діло майстра знає. Если не -тер, то и не берись делать - коли не коваль, то й заліза не погань; коли не пиріг, то й не пирожися (Приказки);
    2) (искусник) майстер, майстерник, митець (- тця), мистець (-ст(е)ця), умілець (-льця), (фам.) мастак (-ка), мистюк (-ка); срв. Искусник и Мастак. -тер в чём, на что, что делать - майстер, майстерник, митець, мистець, мастак, мистюк, тімаха, зугарний, зугарен, кебетний, дотепний, удатний, майстерний на що, до чого, що робити. [Майстер до чужих кайстер (сумок) (Приказка). Незрівнянний майстер на життьові контрасти (изображать жизненные контрасты) (Єфр.). Ви справді митець говорити промови (Н.-Лев.). Митець до танців (Свидниц.). Мистець пити (Куліш). Я до жалю не мастак (Котл.). Зугарний теревені правити (Сл. Гр.). На ябеди кебетний (М. Левиц.). На що, на що, - на це (плести ясла) дотепний був (Глібов). Біля Рози вдатний він на жарти (Самійл.). Я майстерний до сього діла (Сл. Гр.)]. Большой -тер выпить - великий недурень випити (Куліш). Не -тер - не майстер, не митець, не мистець, не мастак, незугарний и т. п. Он -тер своего дела - він на своє діло майстер, він знавець свого діла, він фаховець у своїй справі. -тер на выдумки (забавные) - майстер (митець, мистець) на вигадки, штукар (-ря), чмут (-та). [На всі вигадки митець (Свидниц.)]. -тер на все руки - майстер (митець, мистець) на все, (майстер) на всі штуки, моторний, моторливий, моторнячий на все, зугарний (кебетний, удатний) до всього. [О, він на всі штуки! (Звин.). Моторнячий на все (Хорольщ.)];
    3) (квалифиц. рабочий, старший в производстве) майстер. [Треба притягати до права майстрів, що випускають поганий хліб (Пр. Правда)]. -тер младший, старший - майстер менший, старший;
    4) (о художнике, писателе и т. п.) майстер. [Кращі речі світових майстрів (письменства) (Грінч.)].
    5) (учитель) майстер, учитель, навчитель (-ля); (орденский) магістер (-стра);
    6) (титул у англичан) мастер (-ра);
    7) (охотн.: о гончей) передовик, передняк (-ка).
    * * *
    1) ма́йстер, -тра
    2) ( искусник) ма́йстер, мите́ць, -тця́, мисте́ць, майсте́рник; маста́к, -а

    Русско-украинский словарь > мастер

  • 12 мерзавец

    мерзотник, мерзенник, мерзосвітник, поганець (-нця), гидотник, гидот, (сильнее) гид-гидом, паскудник; (дрянь: об одном лице и соб.) мерзота, погань (-ни), паскуда. [Ах ти-ж мерзотнику! (Васильч.). Ти, мерзеннику! (Верхр.). Поганець ти - не шляхтич! (Тобіл.). Панство попустило паскудникам мене із Риму вигнать (Куліш). Кругом паскуда (Шевч.)].
    * * *
    бран.
    мерзо́тник, пога́нець, -нця, паску́да, падлю́ка, суціга

    Русско-украинский словарь > мерзавец

  • 13 негодяй

    -дяйка негідник, -ниця, поганець (-нця), поганка, (грубее) паскудник, -ниця, (об одном лице и соб.) погань (-ни), паскуда. [Такого негідника ще світ не бачив (Київ). Плаче та ридає, як рибонька б'ється, а над нею молодою поганець сміється (Шевч.)].
    * * *
    негі́дник; диал. драб

    отъя́вленный (изря́дный, неслы́ханный) \негодяй дяй — неприторе́нний (непроторе́нний, страше́нний) негідник

    Русско-украинский словарь > негодяй

  • 14 негодяйство

    негідництво, паскудство; (гнусность) погань (-ни); срв. Мерзость 1.
    * * *
    негі́дництво

    Русско-украинский словарь > негодяйство

  • 15 нежить

    сщ.
    I. нечиста сила, нечисть (-ти), погань (-ни).
    II. Нежить, глаг. - пестити (пещу, пестиш), пестувати, голубити, милувати, (редко) ніжити, (зап.) ніжити, (холить) кохати, викохувати, плекати кого, що, (перен.) в розкоші купати; срв. Лелеять. [Його (море) сонечко пестить кохано (Л. Укр.). Сумно пестила їх нічка осіння (Чупр.). Власне безсилля колисало й пестило Марту (В. Підмог.). Галя його заспокоювала, голубила (Мирний). Образ за образом проходили йому в голові, голублячи його відблиском перебутого щастя (Грінч.). Буду тобі годити, буду тебе ніжити (Квітка). Як ягідку, як пташечку, кохала, ростила (дочку) (Шевч.)]. -жить слух - голубити (тішити) слух ((в)ухо). Нежащий - що пестить и т. п.; пест(л)ивий, приголубливий. Неженный - пещений, голублений; коханий, плеканий. [Пещена Катерина не була слухняна (Грінч.)]. -ться -
    1) (стр. з.) пеститися, голубитися; бути пещеним, голубленим; кохатися, викохуватися, плекатися, бути коханим, плеканим;
    2) (возвр. з.) пеститися, пестуватися; розкошувати, (редко) ніжитися; (в постели) вилежуватися, (валяться) викачуватися. [У спеці опівденній так солодко пеститись у воді (Грінч.). Хлопчик пеститься на зеленій шовковій травиці (Грінч.). На сонці і пеститься й мліє переспіло-солодка малина (М. Рильськ.). Чому не йде до свого діла? що вона ніжиться мов пані? (М. Вовч.). Ми робимо, а вона на подушках викачується (Звин.)];
    3) (взаимн. з.) голубитися, голубкатися, милуватися, пеститися, пестуватися (з ким); срв. Ласкаться 2.
    * * *
    I глаг.
    пе́стити (пе́щу, пе́стиш) и пести́ти (пещу́, пе́стиш), ні́жити; ( голубить) голу́бити, -блю, -биш, милува́ти, -лу́ю, -лу́єш; ( баловать) ма́зати

    \нежитьть слух (у́хо, взор) — пе́стити (ні́жити; услаждать: ті́шити, потіша́ти) слух (о́чі, о́ко)

    II сущ.
    1) собир. миф. нечи́ста си́ла, не́чисть, -ті, по́гань, -ні
    2) диал. см. нежиль

    Русско-украинский словарь > нежить

  • 16 нечистота

    1) (свойство) нечистість (-тости), нечистота. -та печати - нечистість друку;
    2) (грязь) нечисть (-ти), бруд (-ду), брудота. [В хаті повно нечисти (Кониськ.). Скрізь така нечисть у хаті, що гидко й дивитися (Грінч.). Любов моя без бруду (Вороний). З душі брудоту й погань вимітає (Франко). Визволив (їх) з гріховної брудоти (Крим.)]. Душевная -та - душевна брудота, бруд (брудота) душі. -тоты - нечистоти (-тот), нечисть, бруд. [Лопатою нечисть відкидають (Номис)]. Городские -тоты - міські нечистоти, міський бруд.
    * * *
    1) (свойство, состояние) нечистота́, нечи́стість, -тості
    2) ( грязь) нечистота́, бруд, -у
    3)

    \нечистота то́ты — (мн.: отбросы, помои) нечисто́ти, -тот

    Русско-украинский словарь > нечистота

  • 17 пакостить

    1) (делать пакости, мерзости) капостити, пакостити, капості чинити кому;
    2) (марать, гадить) паскудити, каляти, поганити. [Посудини не погань];
    3) (портить) гидити, нівечити, псувати, шкодити, поганити що.
    * * *
    1) ( делать пакости) ка́постити; паску́дити; ( вредить) шко́дити
    2) ( гадить) паску́дити; (пачкать, грязнить) пога́нити
    3) ( портить) псува́ти; паску́дити

    Русско-украинский словарь > пакостить

  • 18 пакость

    1) (мерзость) капость (-сти), паскудство, паскудність, пако[і]сть (-ости), мерзенство. [Від його заздалегідь можна було сподіватися якоїсь капости]. Он для -сти это делает - він це на капость (на прикрість) робить;
    2) (нечистота) погань (-ни), гидь (-ди), негідь (-годи).
    * * *
    1) ка́пость, -ті, па́кость, па́кість, -кості
    2) ( мерзость) па́кость, па́кість; паску́дство; ( гадость) по́гань, -ні

    Русско-украинский словарь > пакость

  • 19 переводить

    перевести
    1) переводити, перевести, (о мног.) попереводити кого куди. -сти арестанта из одной тюрьмы в другую - перевести арештанта з одної в'язниці до другої. -сти глаза, взор на кого, на что - перевести очі, погляд на кого, на що. -дить глаза (с места на место) - переводити очі, поводити очима по чому. -сти разговор на что, на другую тему, предмет - звернути розмову (річ) на що, на иншу тему (на инший бік), звести мову на що, зійти на що, закинути на инше, (шутл.) заговорити з иншої бочки. [Нехай, сестро, опісля! - скаже було Кость, та й закине на друге на що-небудь (Квітка)]. -дить, -сти дух - зводити, звести дух, відводити, відвести дух, переводити, перевести дух, відсапувати(ся), відсапатися, відсапнути, віддихатися и -дихуватися, віддихатися, віддихнутися, відідхнути, відхлинути. [Дайте мені дух звести (відсапнути). Молодиця не переведе духу, верещить (М. Вовч.) Лаговський важко одсапував з того прудкого ходіння (Крим.). Візник важко оддихнувся й поскріб під шапкою (Васильч.)]. Не могу (не может) дух -сти - не здишуся, не здишеться, не відведу (не відведе) духу. [Аж не здишеться, мов тільки що вловлений горобчик (Куліш)];
    2) (в высший класс) промувати, попромувати. [Що в йому кипіло, зараз виявилось, як тільки попромували його в четвертий клас (Свид.)];
    3) переписувати, переписати, попереписувати що на кого, зводити, звести що на що. [Семилітню поволовщину звів на годову (Куліш)]. -сти имение на имя своей жены - переписати маєток на свою жінку. -дить что-л. на деньги - обертати (обернути) що на гроші. -дить рубли на франки - обертати, зводити карбованці на франки. -дить на камень, литогр. - перебивати на камінь. -дить на бумагу - перебивати, переводити на папір;
    4) переказувати, переказати, пересилати, переслати що. Я -вёл ему по почте сто рублей - я переказав (переслав) йому поштою сто карбованців;
    5) (с одного языка на другой) перекладати и -кладувати, сов. перекласти и переложити, (о мног.) поперекладати и -кладувати (з однієї мови на другу); (пояснить) перетовмачувати, перетовмачити, поперетовмачувати що. [На нашу мову Іліяду переклав Руданський. Промов по-нашому, а я приставлю таку рабиню, що по-римськи вміє, вона твої слова перетовмачить (Л. Укр.)]. -сти слово в слово - перекласти слово за словом. - водить что-л. стихами - перекладати (перекласти) віршем (віршами), перевіршовувати (перевіршувати, поперевіршовувати), переспівувати (переспівати, попереспівувати) що;
    6) (истреблять) зводити, звести, переводити, перевести, виводити, вивести, вигублювати, вигубити, вибавляти, вибавити, (неоднократ.) позводити, попереводити, повиводити, повигублювати, повибавляти. [Позводити, повиводити и т. д. мишей, всяку погань];
    7) (тратить понапрасну) переводити, перевести, марнувати, змарнувати, (о мног.) попереводити, помарнувати. -сти время, деньги - перевести, змарнувати час, гроші. Переведённый - переведений; переписаний; переказаний, пересланий; перекладений и т. д.
    * * *
    I несов.; сов. - перевест`и
    1) перево́дити, перевести́; ( о перемещении) поперево́дити; ( о разговоре) зво́дити, звести́
    2) ( пересылать - деньги по почте) перека́зувати, переказа́ти
    3) ( на другой язык) переклада́ти, перекла́сти
    4) ( рисунок) перево́дити, перевести́ и поперево́дити, перебива́ти, переби́ти и поперебива́ти
    5) (уничтожать) вини́щувати, ви́нищити, зни́щувати и ни́щити, зни́щити и пони́щити, вигу́блювати и вигубля́ти, ви́губити, зво́дити, звести́ и позво́дити
    6) ( тратить попусту) марнува́ти, змарнува́ти, несов. промарнува́ти; перево́дити, переве́сти и поперево́дити
    7) (передавать чью-л. речь, сведения) передава́ти, переда́ти

    \переводить — дух (дыха́ние) перево́дити, перевести́ дух (ди́хання, по́дих), зво́дити, звести́ дух, передиха́ти, передихну́ти, віддиха́тися и відди́хуватися, відди́хатися, віддиха́ти и відди́хувати, відди́хати и віддихну́ти; відса́пуватися, відса́патися, відса́пувати, відсапну́ти, відха́куватися, відхакну́тися, несов. ви́сапатися, несов. віддима́тися, віддува́тися

    II
    (водя за собой куда-л.) переводи́ти

    Русско-украинский словарь > переводить

  • 20 поганить

    поганити, паскудити що. [Посудини не погань. Погана птиця, що своє гніздо поганить].
    * * *
    пога́нити; паску́дити

    Русско-украинский словарь > поганить

Страницы
  • 1
  • 2

См. также в других словарях:

  • Погань — Погань  венгерская фамилия (венг. Pogány): Погань, Имре  венгерский скрипач. Погань, Йожеф  венгерский советский политический деятель …   Википедия

  • погань — гад, мразь, дрянь, гадость, гнусь, мерзость, сволочье, гнусность, пакость, мерзопакость, падла, сволота Словарь русских синонимов. погань см. негодяй Словарь синонимов русского языка. Практический справочник. М.: Русский язык. З. Е. Алексан …   Словарь синонимов

  • ПОГАНЬ — ПОГАНЬ, погани, собир., жен. (разг. презр.). Скверные, негодные к употреблению, отвратительные вещи или существа, гадость, мерзость. Всякую погань собирает. Толковый словарь Ушакова. Д.Н. Ушаков. 1935 1940 …   Толковый словарь Ушакова

  • ПОГАНЬ — ПОГАНЬ, и, жен., также собир. (прост.). 1. Мерзкая поганая вещь, вещи. Какая то п. с помойки. 2. Мерзкий человек, люди. Нечего со всякой поганью знаться. Толковый словарь Ожегова. С.И. Ожегов, Н.Ю. Шведова. 1949 1992 …   Толковый словарь Ожегова

  • погань — ПОГАН|Ь (7*), И с. собир. Иноверцы; язычники: а никтоже иметь имъ пакостити. зане в тои пакости велика пагѹба бываеть ѿ погани. смолнѧномъ и немцомъ. Гр 1229 сп. 1270–1277 (смол.); и ре(ч) старець… будеть скорбь немала. погань нашестви˫а… …   Словарь древнерусского языка (XI-XIV вв.)

  • погань — ПОГАНЬ, и, ж Собир. Разг. Сниж. То же, что мерзость. Снег таял, обнажая грязь, мусор и всякую погань …   Толковый словарь русских существительных

  • Погань Йожеф — Йожеф Погань Jószef Pogány Йожеф Погань на митинге Псевдонимы: John Pepper Дата рождения: 8 ноября 1886 Место рождения: Будапешт Дата смерти: 1 …   Википедия

  • Погань, Йожеф — Йожеф Погань Pogány Jószef Йожеф Погань на митинге. 1919 г …   Википедия

  • Погань, Имре — Имре Погань (венг. Pogány Imre; 14 июля 1893, Будапешт  25 августа 1975, Майами)  венгерско американский скрипач. Внешние изображения Концертмейстеры Нью Й …   Википедия

  • Погань Имре — Имре Погань (венг. Pogány Imre; 14 июля 1893, Будапешт 25 августа 1975, Майами) венгерский скрипач. В 1920 1927 гг. вторая скрипка Будапештского квартета, участник многочисленных европейских гастролей коллектива …   Википедия

  • Погань — ж. разг. 1. Кто либо или что либо, вызывающее отвращение. 2. Что либо гадкое, дурное. Толковый словарь Ефремовой. Т. Ф. Ефремова. 2000 …   Современный толковый словарь русского языка Ефремовой

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
… Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»