Перевод: с русского на украинский

с украинского на русский

погань

  • 21 приставать

    пристать
    1) приставати, пристати, липнути, прилипати, прилипнути, братися, взятися до чого, чіплятися, учепитися до чого и чого, наліплюватися, наліпитися на що, (во множ.) поприставати, поприлипати, почіплятися, поналіплюватися. [Багатий брат вимазав усередині кружку медом, щоб пристало те, що міритимуть (Грінч.). Болото береться до коліс (Хотин. п.). Як приложиш до тіла, так і візьметься (Радомиш. п.). Смола прилипла до рук (Ум.). По плечах було нахвоськає так, що аж сорочка до тіла прилипне (Кониськ.). Підеш на базар, наліпиться болото на чоботи, - хоч ножем зчищай (Звин.)]. -стал ко мне, как банный лист - пристав (прилип) до мене як шевська смола до чобота, узявсь до мене смолою, узявся (причепився) як реп'ях, реп'яхом узявся, причепою причепився, сльотою узявся (прив'яз);
    2) (присоединиться) приставати, пристати, прилучатися, прилучитися, (примкнуть) привернути, причалитися до кого, до чого, (во множ.) поприставати, поприлучатися до кого, до чого. [Ні до кого не пристає і до себе не приймає (Стор.). Хтось стиха завів пісню, до нього пристав ще один голос (Коцюб.). Сила людей привернулась до українства (Рідн. Край)];
    3) (привязаться, неотступно следовать) приставати, пристати, ув'язуватися, ув'язатися, ув'язнути, уплутуватися, уплутатися до кого и за ким, присотатися, присікатися, прикасатися, присахатися до кого, учепитися до кого и за ким, причепитися до кого, нав'язуватися, нав'язатися на кого; срв. Привязаться 2. [Ой ти, туго, ой ти, журбо, не пристань до мене (Метл.). Я пішла до них, а внучок уплутався за мною й собі (Новомоск. п.). Де не взялась собака в біса - чи з-під воріт, чи із-за ліси - присікалася, аж вищить (Гліб.). Раз прийшлось йому йти уночі вулицею, а відьма нав'язалась на його собакою (Драг.)];
    4) (надоедать кому; не давать покою, придираться) в'язнути, прив'язнути до кого, нав'язнути, в'язатися до кого, настирюватися и настирятися, (осою) лізти в вічі кому, (привязаться) чіплятися, причепитися до кого, учепитися до кого и кого, начепитися на кого, сікатися (н. вр. сікаюся, -каєшся…), присікуватися, присікатися до кого, сикатися (сичуся; -чешся…), скіпатися, прискіпатися до кого, наскіпуватися, наскіпатися на кого, присіпатися, присукатися до кого, накасатися на кого, навратитися на кого, ушняпитися до кого; срв. Привязываться 3. [Чого до мене в'язнеш, мов злий дух? (Грінч.). Та що це вона прив'язла до мене? (Васильч.). Чого нав'яз? (Коцюб.). Вередує та настиряється, як морочлива та настирлива дитина (Н.-Лев.). Найперше до Масі вчепилась: то ти, каже, вкрала (Свидн.). Мовчи! чого ти вчепилась душі моєї (Коцюб.). Та ну-бо годі! Чого ти причепився до його? (Грінч.). Чого ви, - каже, - начепились на мене (Тесл.). Вона як буде сікатися до тебе, то ти возьми груші і розсип (Рудч.). Присікався, як оса (Номис). Так і сичуться до нас, як чмара та (Г. Барв.). Скіпається до лісовика: нащо ти мою корову загнав? (Новомоск. п.). Чого це ти на парубка наскіпався? (Мирн.). Чого це він до мене присіпався? (Осн. 1862). Накасається на вас, як чорт на грішну душу (Козелец.). Навративсь, як собака (Манж.). Чого ти до мене вшняпився? (Липовеч.)]. Не -вай ко мне! - не в'язни, не лізь, не чіпляйся до мене! не клопочи (не мороч) мені голови! -вать, -тать к кому с требованиями, с просьбами, чтоб… - напосідати(ся), напосісти(ся) на кого, налягати, налягти, наполягати, наполягти на кого, щоб…, узятися до кого, намагати на кого, намагатися, намогтися, щоб… [Вона знає, що аби напосіла на батька, то чого хоче - того й доможеться (Мова). Люди напосідаються на мене: скликай громаду (Кониськ.). Що ти, причепо, налягаєш на мене? (Гр.). Чого се вони на мене намагають? (Кониськ.). Тепер уже наполягла, щоб купив їй оте бринькало (Мова). Раз пропала на степу в чумаків сокира; до їдного всі взялись: «Ти та й ти, псявіра» (Рудан.). Діти дуже намагались, щоб і їх узяти на храм (Грінч.)]. -стать к кому с ножём к горлу - з короткими гужами до кого приступити;
    5) (о болезни) приставати, пристати, прилипнути до кого, чіплятися и чіпатися, учепитися (диал. чепитися) кого, причепитися до кого, начепитися на кого, прикидатися, прикинутися, підкинутися, підсахнутися. [Щоби не чіпалися вроки чи дитини, чи худобини (Етн. Зб. V). Вже на кого начепиться ця погань, не скоро одчепиться (Звин.)];
    6) (к берегу) приставати, пристати, причалювати(ся), причалити(ся), привертати, привернути (до берега), (во множ.) поприставати, попричалювати(ся), попривертати (до берега); срв. Причаливать. Пароход -стаёт по пути в трёх местах - пароплав пристає дорогою в трьох місцях;
    7) (останавливаться) ставати, стати де, у кого, причалювати, причалити до кого. [Причалив до старого знайомого, щоб і Антося тут поставити, і самому перебути (Свидн.)];
    8) -стать кому, безл. (быть приличну кому) - пристати, личити, випадати, подобати кому (що робити). [Насамперед, як пристало порядному подорожному, подавсь він до коршми (Коцюб.)]. Не -стало - не пристало, не личить, не випадає, не подоба(є) (чого робити); см. Подобает, Приличествовать. [Сидіть дома на покої не пристало козакові (Боров.). Якось то не випадає вихваляти своїх (Л. Укр.)];
    9) -стать кому и к кому (быть к лицу) - личити, пасувати кому и до кого, бути до лиця кому. К нему усы не -стали - йому вуса не до лиця, йому вуса не личать. -стало, как к корове седло - пристало, як свині наритники;
    10) (выбиться, из сил) приставати, пристати, (о многих) поприставати. [Ой став коник приставати (Метл.). Моєму миленькому волики пристали (Чуб. V)].
    * * *
    несов.; сов. - прист`ать
    1) (к кому-чему) пристава́ти, приста́ти и попристава́ти (до кого-чого); ( прилипать) прилипа́ти, прили́пнути и прили́пти и поприлипа́ти (до кого-чого); ( о липких и красящих веществах) бра́тися, узя́тися (чого); ( о болезнях) чіпля́тися, вчепи́тися и причепи́тися (до кого)
    2) (назойливо преследовать, обращаться) пристава́ти, приста́ти и попристава́ти; ( цепляться) чіпля́тися, причепи́тися; несов. чіпа́тися; ( придираться) присі́куватися и сі́катися, присі́катися
    3) ( присоединяться) пристава́ти, приста́ти и попристава́ти; ( прибиваться) прибива́тися, приби́тися и поприбива́тися
    4) (на время где-л.) пристава́ти, приста́ти, става́ти, ста́ти
    5) ( о судах) пристава́ти, приста́ти и попристава́ти; ( причаливать) прича́лювати, прича́лити и поприча́лювати
    6) (несов.: быть к лицу) бу́ти до лиця́
    7) (несов.: оказаться подходящим, соответствующим) ли́чити
    8) ( уставать), диал. пристава́ти, приста́ти и попристава́ти

    Русско-украинский словарь > приставать

  • 22 рвань

    1) (собир.: рваная одежда, обувь) дра́нтя; ( лохмотья) лахмі́ття, ла́хи, -хів, ла́хмани, -нів и лахмани́, -нів; ( об одежде) дра́нка, диал. драти́на
    2) (собир.: неимущие люди) голо́та; ( оборванцы) голодра́нці, -ців
    3) бран. голодра́нець, -ндя; ( погань) по́гань, -ні, паску́да
    4) спец. рвань, -ні

    Русско-украинский словарь > рвань

  • 23 Дермо

    1) послід, кало;
    2) погань (р. -ни), дрантя (ср.).

    Русско-украинский словарь > Дермо

  • 24 Дрянца

    дрянцо дрібна погань (р. -ни), поганеньке (р. -кого); см. Дрянь.

    Русско-украинский словарь > Дрянца

  • 25 Касть

    1) (гадость) капость (-ти), (бранно) гидь (-ди), погань (-ни);
    2) (негодныя отбросы) відпади (-дів), покидьки (-ків);
    3) (кал) кало;
    4) (крыса или мышь) гризунець (-нця);
    5) (потрава) столоч (-чи), стравля.

    Русско-украинский словарь > Касть

  • 26 Колодезь

    и Колодец
    1) криниця, ум. криничка, криниченька, (диал.) ки[е]рниця, ум. ки[е]рничка, ки[е]рниченька, колодязь (-зи, ж. р. и -зя, м. р.), (зап.) студня (ум. студенька), студень (-дня). [Принести води із криниці (Рудан.). У дворі криничка, а вода з неї чиста, як сльоза (М. Вовч.). Сьогодні будемо кирницю чистити (Звиног.). Під вербами колодязь (Тесл.). На високій горі студня мурована (Гол.)]. -дезь мелкий, ямкой (без сруба) - копанка. - дезь артезианский - артезійський, верчений (Київщ.) колодязь. -дезь с проточной водой - криниця (колодязь) з текучою (біжучою) водою; криниця, де вода збігає (Звин.). Не плюй в - дезь, случится воды напиться - не плюй у криницю, доведеться води напитись или не погань криниці, бо схочеш водиці (Приказки);
    2) (техн., горн.) колодязь. -дезь буровой, вентиляционный, воздушный - колодязь свердловий, провітрювальний, повітряний. -дезь опускной, подъёмный (в печке) - колодязь додільний, догірний. -дезь пожарный, световой, смотровой - колодязь пожежний, світловий, дозірний. -дезь шахтный - колодязь шахтовий;
    3) -дцы молочные (у коров) - молочні кринички (-чок), молочні криниці (-ниць).

    Русско-украинский словарь > Колодезь

  • 27 Мерзавица

    и Мерзавка мерзотниця, мерзенниця, поганка, гидотниця, паскудниця, паскуда, мерзота, погань; срв. Мерзавец. [Ой, не бий, милий, та через ту поганку (Чуб. V)].

    Русско-украинский словарь > Мерзавица

  • 28 Необутый

    невзутий, необутий, невбутий, (диал.) незобутий, (босой) босий, (ненадетый) ненабутий, неназутий. [Невзутий я туди не піду (Звин.). Чи бач, погань розхристана, байстря необуте! (Шевч.). Аж тут леґінь набігає обдертий, невбутий (Федьк.). Посилає рано по воду - незобуту, незодягнену (Метл.)].

    Русско-украинский словарь > Необутый

Страницы
  • 1
  • 2

См. также в других словарях:

  • Погань — Погань  венгерская фамилия (венг. Pogány): Погань, Имре  венгерский скрипач. Погань, Йожеф  венгерский советский политический деятель …   Википедия

  • погань — гад, мразь, дрянь, гадость, гнусь, мерзость, сволочье, гнусность, пакость, мерзопакость, падла, сволота Словарь русских синонимов. погань см. негодяй Словарь синонимов русского языка. Практический справочник. М.: Русский язык. З. Е. Алексан …   Словарь синонимов

  • ПОГАНЬ — ПОГАНЬ, погани, собир., жен. (разг. презр.). Скверные, негодные к употреблению, отвратительные вещи или существа, гадость, мерзость. Всякую погань собирает. Толковый словарь Ушакова. Д.Н. Ушаков. 1935 1940 …   Толковый словарь Ушакова

  • ПОГАНЬ — ПОГАНЬ, и, жен., также собир. (прост.). 1. Мерзкая поганая вещь, вещи. Какая то п. с помойки. 2. Мерзкий человек, люди. Нечего со всякой поганью знаться. Толковый словарь Ожегова. С.И. Ожегов, Н.Ю. Шведова. 1949 1992 …   Толковый словарь Ожегова

  • погань — ПОГАН|Ь (7*), И с. собир. Иноверцы; язычники: а никтоже иметь имъ пакостити. зане в тои пакости велика пагѹба бываеть ѿ погани. смолнѧномъ и немцомъ. Гр 1229 сп. 1270–1277 (смол.); и ре(ч) старець… будеть скорбь немала. погань нашестви˫а… …   Словарь древнерусского языка (XI-XIV вв.)

  • погань — ПОГАНЬ, и, ж Собир. Разг. Сниж. То же, что мерзость. Снег таял, обнажая грязь, мусор и всякую погань …   Толковый словарь русских существительных

  • Погань Йожеф — Йожеф Погань Jószef Pogány Йожеф Погань на митинге Псевдонимы: John Pepper Дата рождения: 8 ноября 1886 Место рождения: Будапешт Дата смерти: 1 …   Википедия

  • Погань, Йожеф — Йожеф Погань Pogány Jószef Йожеф Погань на митинге. 1919 г …   Википедия

  • Погань, Имре — Имре Погань (венг. Pogány Imre; 14 июля 1893, Будапешт  25 августа 1975, Майами)  венгерско американский скрипач. Внешние изображения Концертмейстеры Нью Й …   Википедия

  • Погань Имре — Имре Погань (венг. Pogány Imre; 14 июля 1893, Будапешт 25 августа 1975, Майами) венгерский скрипач. В 1920 1927 гг. вторая скрипка Будапештского квартета, участник многочисленных европейских гастролей коллектива …   Википедия

  • Погань — ж. разг. 1. Кто либо или что либо, вызывающее отвращение. 2. Что либо гадкое, дурное. Толковый словарь Ефремовой. Т. Ф. Ефремова. 2000 …   Современный толковый словарь русского языка Ефремовой

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
… Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»