Перевод: с русского на украинский

с украинского на русский

злой

  • 1 злой

    Зол 1а) (дурной, недобрый) лихий, злий, недобрий, клятий, лютий, злісний, злі[о]сливий. [Лихий доброго попсує (Номис). На світі лихих людей більш ніж добрих (Кониськ.). Лихий намір. Нехай собі злії люди що хотять говорять (Шевч.). Вона дуже недобра: б'є своїх пасинків, їсти їм не дає (Звин.). Схаменися, лютий враже (Ворон.). Ну, та й зліслива у мене жінка (Кан. п.). Приміта: у клятої жінки коси тверді (Звин.). Злісна думка (Крим.)]; (злобный, причиняющий зло другим) злий, лихий, заїдливий, (бранно) катаржний. [Зняли з нього головоньку злії басурмани (Метл.). Собаки злі - покусають та не заговорять (Шевч.)]. Злой дух - нечиста сила, враг, мара. Злые духи - нечиста сила (см. Дух 1). Злой гений - лихий геній. Злой умысел - лихий, злий намір, зло(в)мислення. Злой человек - лиха людина, злобитель, бузувір. Злое дело - злочинство. Злой поступок - лихий вчинок. Злая женщина - недобра жінка, злісниця, з'їдуха, бузувірка (см. Злючка). Злая критика - злісна критика. Злая судьба, рок - лиха доля, зла доля, люта, зла недоля, недоля, лиха година, (бездолье) безталання; срвн. Злосчастие. [Лиха доля і під землею надибає (Номис). Злая доля може на тім боці плаче (Шевч.). Ой, лихая година моя! Одцуралась родина моя! (Макс.)]. Злой, как змея - лихий, як гадюка, гадюкуватий. [Вона, кажуть, дуже гадюкувата (Кон. п.)]. Делать злое (зло) - лихо коїти, чинити кому. Злейший враг - лютий, найлютіший, завзятий ворог. [Побачив знайомого муляра поруч із своїм завзятим ворогом (Франко)]. Злые травы - шкідливі трави, лихе зілля; б) (выражающий злость: о глазах, губах, смехе и т. д.) лютий, недобрий, злий, злісний, сердитий. [Недобрий сміх (Крим.). Недобра радість (Коцюб.). Зиркнув на нього лютим поглядом (Кримськ.). Очі були ніби сердиті (Н.-Лев.). Злісний сміх (Л. Укр.)]; в) (бедственный, жестокий) лютий, лихий; см. Жестокий, Лютый. [Свою Україну любіть, любіть її… во врем'я люте (Шевч.). Люта недоля. Їм лірник співав про колишню неволю, про панську сваволю лихую (Л. Укр.)]; г) (буйный, сильный: о ветре, морозе и т. д.) лютий, клятий, сердитий. [Зима люта; вітер свище (Руданськ). Сердитий вітер завива (Шевч.)]; д) (о болезнях: тяжёлый, жестокий) лютий, клятий, лихий, тяжкий. [Люта хвороба. Лиха гарячка]; е) (о горчице, хрене и т. п.) сердитий, лютий, клятий. [Сердитий хрін];
    2) (сердитый) злий, лихий, лютий; см. Сердитый. [Устав сьогодні дуже злий (Звин.)]. Быть злым на кого - бути лихим, лютим на кого, бути лихої волі на кого, злувати на (и проти) кого, (опис.) лихим духом дихати на кого, злим (лихим) оком дивитися на кого; см. Злобствовать. [І пан був лихої волі на його (Свидн.)]. Очень злой - дуже лихий, злий, лютий и т. д.; (прелютый) прелютий, запрелютий. Он на вас очень зол - він на вас дуже лихий, злий, (фамил.) храп має.
    3) (ретивый) завзятий. Дядя был злой рыбак - дядько був завзятий рибалка.
    * * *
    злий; ( недобрый) лихи́й; ( злобный) злі́сний, злосли́вий, злости́вий, злісли́вий: ( сердитый) серди́тий; (жестокий, лютый) лю́тий; ( свирепый) мордо́ваний

    Русско-украинский словарь > злой

  • 2 лихой

    I. прлг.
    1) (бойкий, удалой) - а) (о человеке) хвацький, моторний, голінний, бадьорний бадьористий, жвавий, бравий. -хой малый - моторний парубок (-бка), голінний хлопець, зух (-ха), козир (-ря), козак (-ка); срв. Лихач 1. [Еней був парубок моторний і хлопець хоть куди козак (Котл.)]. -хой ездок - бравий їздець (-дця). -хое дело - молодецька справа; б) (о лошади) баский. [Поїхала в своїм ридвані баскими конями, як звір (Котл.)];
    2) (худой, злой, злобный) лихий, злий; срв. Злой 1. [Як до тебе ходити, тебе вірно любити? В тебе батько лихий, в тебе мати лиха, і собаки лихі (Пісня). Злая доля (Шевч.)]. -хая болезнь - погана слабість, лиха (французька) хвороба, пранці (-ців). -хой глаз - лихе (урічливе, урічне) око. -хое дело - недобре діло, лихий учинок (-нку), злочинство. -хая сторона - лиха країна (сторона). -хой человек - лиха людина. -хим (благим) матом кричать - см. Мат. -ха беда почин - важко розгойдатися, а далі легко. -хое споро: не умрёт скоро - погань сивіє, та не старіє. -хое лихим избывается - на люту х(в)оробу лютий і вік. Тот не лих, кто во хмелю тих - хто п'є та спить, той не грішить;
    3) (сердитый) злий, лихий, лютий, сердитий на кого. За что до нас ты лих? - за що (чого) ти злий (лихий) на нас? За що на нас ти злуєш?
    II. сщ.
    1) (злой дух) нечистий, нечиста сила, лихий, дідько; см. Дьявол и Чорт;
    2) (враг) ворог, лиходій (-дія), напасник.
    * * *
    I
    ( приносящий беду) фольк. лихи́й; ( злой) злий; ( плохой) пога́ний; ( тяжкий) тяжки́й, важки́й
    II
    ( храбрый) хоро́брий, відва́жний; ( удалой) молоде́цький, бадьори́стий; ( залихватский) хва́цький; ( бойкий) жва́вий, мото́рний; ( бравый) бра́вий; ( о коне) баски́й

    Русско-украинский словарь > лихой

  • 3 дух

    1) (бестелесное существо, доброе или злое) дух. [Янголи - небесні духи]. Злой дух (дьявол) - нечистий дух, нечистий, нечиста сила, враг. Злой дух в виде призрака, морочащий людей - мара (ув. марюка, марище), мана. [Мара його обмарила. Згинь ти, марюко!]. Духи (привидения, призраки) - духи, привиди. [Кругом духи, маняки, відьми та русалки (Кул.)];
    2) (душа, духовн. начало, направление, решимость) дух. [Малі тілом, та великі духом (Ном.). Багатство духа. Якимсь пантеїстичним духом обвіяна поезія Кримського (Єфр.). Нову статтю написано в тім самім дусі]. Русский и польский дух - русчина і польщина (Кул.), руськість і польськість. Воспрянул -хом кто - дух вступив у кого, піднісся духом хто. [В мене аж трохи дух вступив (Франко)]. Падать, пасть -хом - занепадати духом, сов. занепасти духом. Поднять дух, придать духа - додати кому духа[у], відваги, духу піддати. Собраться с -хом - набратися духу (смілости, відваги), добрати смілости, зібратися на відвагу (Стеф.). Упадок -ха - підупад духу, зневір'я. [Хвилинне зневір'я не розбило ясного світогляду письменника (Єфр.)]. Упавший духом - занепалий духом. Не хватило духа - не стало відваги;
    3) (расположение, настроение) дух, гумор, настрій (р. -рою). [У веселому дусі (настрої)]. Не в духе - не в доброму дусі, не в доброму гуморі, в поганому настрої. Не в духе быть - матися на дусі погано, не в доброму дусі (гуморі, настрої) бути [На дусі він мавсь препогано], (насмешл.) он не в духе - у нього муха в носі;
    4) (дыхание) - дух, віддих, дихання. [Над ним воли своїм духом дихали (Чуб.)]. Дух захватывает - дух захоплює (захопляє), дух забиває (займає), дух спирається (запирається). Дух захватило - сперло (зіперло) дух, захопило дух, перехопило дух, забило дух, запнуло дух, дух занявсь, дух забивсь. Перевести дух - віддихатися, віддихати, віддихнути, -ся передихнути, відсапати, -ся, відсапнути, -ся, звести дух. [Дайте мені дух звести (М. Вовч.)]. Притаить дух - затаїти (заперти, затамувати) дух (віддих), мовчати й тихо дихати. Испускать (-тить) дух (умирать) - пускатися (пуститися) духу, спускати (спустити) душу, зітхнути или визіхнути духа, спускати (спустити) дух, (опис.) богові душу віддати;
    5) (пар) пара, дух. [Дихнеш, то пару (дух) видко, - так холодно в хаті];
    6) (запах) дух (ум. душок, р. -шка), пах. [Куривсь для духу яловець (Котл.). Вовчий дух. Національний душок. Московський дух]; (вонь) поганий дух, сморід (р. -роду). Тяжёлый дух - важкий дух (напр., у кімнаті). Идёт дух - чути, вже чути. [Цього сала не беріть: уже чути];
    7) (быстрота) дух, мент, мах. В один дух - удух. [Завтра удух були-б удома (М. Лев.)]. Во весь дух - що-духу, (фамил.) на всі заставки. [Що-духу бігти]. Духом, душком - духом, душком, одним духом, за один дух; вмах, миттю, вмент. [Душком винив пиво (Коц.)]. Живым духом - живим махом; одна нога тут, друга там. Что есть духу - скільки духу, що дух у тілі (М. Вовч.), на всю витягу. Вольный дух (умерен. теплота в хлебн. печи) - легкий дух;
    8) (исповедь) сповідь (р. -ди). Быть на духу - на сповіді бути, сповідатися, сов. висповідатися. Итти на дух - до сповіди йти. Ни слуху, ни духу о нём - слухи загули за ним, ні звістки, ні чутки про нього, ні слуху, ні вісти про нього, слід за ним загув.
    * * *
    1) дух, -у

    па́дать ду́хом — занепада́ти (па́дати) ду́хом, зневі́рюватися

    2) миф. дух, -а

    до́брый \дух — до́брий дух

    3) ( дыхание) дух, -у; по́дих, -у, ві́ддих, -у, ди́хання

    [одни́м, еди́ным] ду́хом — (быстро, мигом) [одни́м, єди́ним] ду́хом, за оди́н дух, вмить, ми́ттю; (в один приём, сразу) [одни́м, єди́ним] ду́хом, за оди́н дух; душко́м

    4) ( воздух) дух, -у

    лесно́й \дух — лісови́й дух

    5) ( запах) дух, -у; пах, -у

    тяже́лый \дух — важки́й дух

    Русско-украинский словарь > дух

  • 4 недобрый

    прлг.
    I. 1) недобрий (для кого, до кого), (злой) лихий, злий; (негуманный, бесчеловечный) нелюдяний (для кого); (неприязненный) недобрий, неприязний (до кого). [В (його) голосі забриніло щось жорстке, недобре (Л. Укр.). Лиха людина (Київщ.). Який він добрий був для вас, а ви для його сиріт такі нелюдяні (Свидн.). Хто (з нас був) неприязний, - щоб добрости вчився (Самійл.)];
    2) (дурной) недобрий, лихий, (нехороший) негарний, поганий; (неблагоприятный) недобрий, лихий, злий. [Прийшли вісті недобрі (Шевч.). Слава на все село недобрая стала (Шевч.). Надійде година злая (Рудан.)]. -рый глаз - лихе (пристрітне, наврочливе, урічливе, урічне) око. [Лихим оком глянули на нас (Гоголь)]. -рое дело (о грабеже, разбое) - лихе діло, лихий учинок, злочинство. -рые люди (молодцы) - недобрі люди (хлопці). -рое место - нечисте місце. -рый товар - недобрий (недобротний, поганий) крам. В -рый час - в недобру (лиху) годину, в недобрий час, недоброї (лихої) години. [Шануйтеся в недобру годину (Шевч.). В недобрий час з того нерівні ти насміялась (Шевч.)].
    II. Недобрый, сщ. -
    1) недобрий (-рого), лихий, злий (-ого). [З лихими я лиха, а з добрими добра (Кониськ.)];
    2) (чорт) лихий, нечистий (-ого), нечиста сила, дідько. [Приніс його лихий (Київщ.)].
    * * *
    1) прил. недо́брий; ( злой) лихи́й, злий

    в \недобрыйое вре́мя, в \недобрый ую по́ру, в \недобрыйый час — в недо́бру (в лиху) годи́ну

    в недо́брий (в лихи́й) час; глаза́ горе́ли \недобрый ым огнём — о́чі блища́ли недо́брим вогне́м

    \недобрыйая усме́шка — недо́бра (зла) по́смішка

    \недобрыйое ме́сто — пога́не (лихе́) мі́сце

    \недобрыйые лю́ди — ( о разбойниках) лихі́ (недо́брі) лю́ди

    \недобрыйые ру́ки — ли́хі (злі) ру́ки

    \недобрыйый глаз — лихе́ (недо́бре) о́ко

    \недобрыйый сон — недо́брий (пога́ний) сон

    помина́ть (укоря́ть) \недобрый ым сло́вом — зга́дувати (доріка́ти) недо́брим (лихи́м) сло́вом

    2) в знач. сущ. миф. лихи́й, -ого, нечи́стий

    Русско-украинский словарь > недобрый

  • 5 аспид

    змей злой человек) гаспид. геол. (разновидность глинистого сланца) писарський лупак, грифель.
    * * *
    I
    1) зоол. а́спід, -а
    2) бран. га́спид
    II геол.
    а́спід, -у

    Русско-украинский словарь > аспид

  • 6 бросить

    1) кинути, метнути, вергнути. Б. швырком - шпурнути, швиргонути, пожбурити. Б. во что (многое) - покидати, повкидати, пометати. [Покидали (повкидали) горобців у кашу. Всіх турків у Чорнеє море пометали]. Б. в тюрьму - закинути до в'язниці. Б. с размаху - кидонути. Б. с силой - бебехнути, бубухнути, гепнути, прянути. [Бебехнув (гепнув) ним об землю. Прянула мене на землю]. Б. с шумом - торохнути, хрьо[я]пнути. [Як хряпне відра об землю]. Б. мокрое, густое - ляпнути. [Ляпнула глиною в стіну]. Б. якорь - закинути кітву, кітвицю, якір. Б. жребий - кинути, метнути жереб (жеребок), пожеребкувати. Б. взгляд - зиркнути, скинути на когось очима, блимнути оком (очима), (на)кинути (намигнути) оком. Б. злой взгляд - кинути (метнути) злими очима, бликнути. [Бликнув на мене скоса]. Б. в дрожь - морозом усипати. [Чую - крик: так мене морозом і всипало];
    2) кого, что (оставить) кинути, покинути, лишити, залишити, зацурати кого, що, відкинути кого. [Твою дочку хоче взяти, мене, бідну, зацурати]. Б. работу - закинути працю, пуститися діла. [Діла зовсім пустився, ні про що не дбає]. Б. (прекратить) заниматься чем, делать что - занедбати, покинути, закинути що. [Занедбав музику, ніколи скрипки в руки не бере. Покинув курити. Я вже давно закинув співати]. Б. на произвол судьбы - кинути на призволяще. См. ещё Брошенный.
    * * *

    Русско-украинский словарь > бросить

  • 7 гений

    геній (р. генія).
    * * *
    ге́ній

    до́брый \гений чей — до́брий ге́ній чий

    злой \гений чей — злий ге́ній чий

    Русско-украинский словарь > гений

  • 8 замысел

    Замысл задум (-му), замисл, намис(е)л (-слу), замір, намір (-ру), думка. [Душа в великих задумах кохалась (Куліш). Мені товаришів немає для замислів моїх (Л. Укр.). Відгонить наперед вигаданим намислом (Єфр.). Які заміри в наших ворогів? (Грін.)]. -сел злой против кого - замір на кого. Это широкие -слы - то широкі намисли, то широко задумано (закроєно).
    * * *
    за́дум, -у, за́мисел, -слу

    \замысел слы — мн. за́думи, -мів, за́мисли, -лів; ( козни) за́міри, -рів

    Русско-украинский словарь > замысел

  • 9 злобный

    злосливий, злісний, злобний, злобливий, лихий, лютий, клятий. [Злосливий язик (Самійл.). Злослива рука (Франко). Злісний сміх (Крим.). Лиха радість наливає Хомине серце (Коцюб.). Гостра злобна епіграма (Л. Укр.). Будь милостива, будь не злобна (Котл.). Не піду за цигана: цигани дуже кляті (Звин.)].
    * * *
    зло́бний, злі́сний; (зложелательный, злой) злобливий, злосли́вий, злости́вий

    Русско-украинский словарь > злобный

  • 10 злоумышленный

    зло(в)мисний, лиходумний, (злой) лихий; см. Злонамеренный.
    * * *
    злочи́нний; ( совершаемый со злым намерением) зловми́сний

    Русско-украинский словарь > злоумышленный

  • 11 недуг

    недуга (-ги, ж. р.), недуг (-гу, м. р.), слабість (-бости), х(в)ороба, х(в)орість (-рости), неміч (-мочи). [Не смерть страшна, а недуга (Номис). Зароди смертельної недуги (Франко). (Публіка) прибула сюди, щоб визволитись від своїх недугів (Л. Укр.). Сонце гоїть усі слабості тіла і духа (Л. Укр.). Сон то, чи друга, страшніша, неміч вас похилила (Мирний)].
    * * *
    неду́га, неду́г, -у, сла́бість, -бості; ( болезнь) хворо́ба, хво́рість, -рості

    злой (роково́й, тя́жкий) \недуг г — важка́ (тяжка́, лю́та, смерте́льна, безви́хідна) неду́га, тяжка́ (неща́дна, лиха́, страшна́) хворо́ба, тяжка́ сла́бість

    душе́вный (серде́чный) \недугг — душе́вна (серде́чна) неду́га

    Русско-украинский словарь > недуг

  • 12 незлой

    незлий, нелихий; срв. Злой.
    * * *
    незли́й

    Русско-украинский словарь > незлой

  • 13 презлой

    дуже злий (лихий, лютий), презлий, прелихий, прелютий; см. Злой. -зло - дуже люто (сердито), (злобно) дуже злісно (злосливо); см. Зло (нар.).
    * * *
    ду́же злий; злю́щий, злю́чий, презли́й; (плохой, недобрый) ду́же лихи́й, прелихи́й; ( очень жестокий) ду́же лю́тий, прелю́тий

    Русско-украинский словарь > презлой

  • 14 рок

    рит.
    до́ля; ( фатум) фа́тум, -у

    злой \рок к — лиха́ до́ля (иногда: годи́на)

    Русско-украинский словарь > рок

  • 15 Злее

    Злей
    1) ср. ст. от нрч. Зло - зліше, лютіше, злісніше від, за кого, ніж хто. Он злее его обращается с людьми - він зліше від його поводиться з людьми;
    2) ср. ст. от Злой - лихіший (-ша, -ше), зліший, лютіший, злісніший, клятіший від, за кого, ніж хто. Она злее старой ведьмы - вона лютіша від старої відьми (за стару відьму).

    Русско-украинский словарь > Злее

  • 16 Злобивый

    Злобливый злобливий, злосливий; см. Злобный, Злой.

    Русско-украинский словарь > Злобивый

  • 17 Зол

    см. Злой.

    Русско-украинский словарь > Зол

См. также в других словарях:

  • злой — прил., употр. очень часто Морфология: зол, зла, зло, злы; злее; нар. зло 1. Злым называют недоброго человека, который плохо относится к другим людям. Расскажите ребёнку, что бывают «злые дяди» и «злые тети», что не надо разговаривать с чужими на… …   Толковый словарь Дмитриева

  • злой — Злобный, злостный, злопамятный, злоречивый, злокозненный, злорадный, злющий, лихой, лютый, мстительный; желчный, раздражительный, сердитый, ехидный, колкий, ядовитый, язвительный, едкий, ярый; злюка, зляка, ведьма, бесовка, гарпия, зверь, змея… …   Словарь синонимов

  • ЗЛОЙ — ЗЛОЙ, злая, злое; зол, зла, зло. 1. только полн. прил. к зло в 1 знач. (книжн.). Злое начало. Злой дух. 2. Охваченный, проникнутый злом. Злые силы. Злая воля. Злой умысел. Злое чувство. 3. Дурной, недобрый, бедственный (книжн.). Злая година. «Не… …   Толковый словарь Ушакова

  • Злой —  Злой  ♦ Méchant    Злой человек – существо парадоксальное. Согласно традиционному определению, он якобы творит зло ради зла, что, однако, предполагает наличие в нем некой уже реализованной порочности (дурной или дьявольской натуры) и тем самым… …   Философский словарь Спонвиля

  • Злой Ой — Злой Ой! Годы 2005 Страна  Россия …   Википедия

  • ЗЛОЙ — ЗЛОЙ, злая, злое; зол, зла, зло; злее; злейший. 1. Заключающий в себе зло (в 1 и 2 знач.). З. умысел. З. рок (несчастная судьба). 2. Полный злобы, злости. З. мальчик. Злейший враг. З. взгляд. Зло (нареч.) подшутить. 3. перен. Причиняющий сильную… …   Толковый словарь Ожегова

  • злой до — старательный, рьяный, лютый до, усердный Словарь русских синонимов. злой до прил., кол во синонимов: 4 • лютый до (4) • …   Словарь синонимов

  • злой — ЗЛОЙ, злая, злое. Настоящий, ярко выраженный, характерный. злой волчара очень богатый, модный, преуспевающий человек …   Словарь русского арго

  • злой — ая, ое; зол, зла, зло; злейший. 1. Наполненный чувством вражды, недоброжелательности (противоп.: добрый). З. человек. З., как собака. З., как змея. У кого л. сердце з. З. гений чей л. (о том, кто оказывает на кого л. дурное влияние, причиняет ему …   Энциклопедический словарь

  • Злой — I прил. 1. Преисполненный чувства злобы, вражды, недоброжелательности (о человеке). Ant: добрый отт. Испытывающий злобу; сердитый, раздражённый. отт. Язвительный, насмешливый. отт. Свирепый, лютый (о животных). 2. Выражающий злобу, раздражение …   Современный толковый словарь русского языка Ефремовой

  • Злой — См. лихой В. В. Виноградов. История слов, 2010 …   История слов

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
… Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»