деньгами

(деньгами) кредитуватися, позичати гроші, позичатися, боргуватися де, в кого. -ться, беря в кредит товары, продукты - брати вборг, набір, наборг, на віру, на повір, на кредит (крам, продукти), боргуватися де, в кого.

* * *

1) (деньгами регулярно) платня, (вообще плата) плата, заплата. [Місячна платня. Поменшила мені плату на карбованця що-місяця]. -нье деньгами и различн. припасами (содержание) - удержання, утримання. [Дійсні члени Академії, що дістають удержання, повинні жити в Київі]. Двойное -нье - подвійна платня. Третное -нье - третна платня. Добавочное -нье - додаткова платня. Жить -ньем - жити з платні. [Живу єдине з платні за службу (Кониськ.)];

2) (пожалование) - см. Жалование 1.

* * *

1) платня́, пла́та; жа́лування; ист. утри́мання

2) (награда, дар) пла́та

3) см. жалование

подкупить

1) підкуповувати, підкупляти, с[під]куплювати, с[під]купити, (о мн.) попідкуповувати, попідкупляти, попідкуплювати; закуповувати, закупляти, закупити кого, (о мн.) позакуповувати, позакупляти; (деньгами) підплачувати, підплатити кого, (о мн.) попідплачувати; (могорычём) підмогоричувати, підмогоричити, (о. мн.) попідмогоричувати;

2) (привлекать) притягати, притягти, принаджувати, принадити (о мн.) попритягати, попринаджувати. Подкупленный - підкуплений, закуплений, (о мн.) позакуповуваний, позакуплюваний, (деньгами, платою) підплачений, заплачений, (могарычём) підмогоричений.

* * *

несов.; сов. - подкуп`ить

1) підкупо́вувати и підкупля́ти, підкупи́ти, попідкупо́вувати, попідкупля́ти; ( магарычом) підмогори́чувати, підмогори́чити

2) (перен.: привлекать) прива́блювати [до се́бе], прива́бити [до се́бе], ва́бити до се́бе (несов.), прина́джувати, прина́дити, прихиля́ти до се́бе, прихили́ти до се́бе; ( очаровывать) чарува́ти, зачарува́ти

3) ( прикупать) прикупо́вувати и прикупля́ти, прикупи́ти

1) (действие): а) на(д)городження, винагородження; (за прич. убытки) відшкодовування, відшкодування; б) (наверстание) надолужування, сов. надолуження, навернення;

2) (самая плата, награда) плата, заплата, на(д)города, винагорода, віддяка, заслуга, заслужина, (за прич. убытки) відшкодування. Обусловленное договором добавочн. - ние - вимова, виговір (р. -вору). -ние (натурою или деньгами), даваемое колядникам - коляда, дохід (р. -ходу), недохід. -ние за доставку пойманного на реке - перейма.

* * *

1) ( действие) ви́нагородження, віддя́чення, (неоконч.) винагоро́джування, віддя́чування

2) ( награда) винагоро́да, ви́нагородження, нагоро́да; запла́та; диал. надгоро́да ( гонорар) гонора́р, -у

воротить

1) (поворачивать) вернути, повертати, обертати, завертати;

2) (делами, деньгами, людьми) крутити, повертати, орудувати чим, верховодити чим и над чим;

3) (глазами) поводити. [Дико поводить очима].

* * *

1) переверта́ти; ( передвигать) пересува́ти; ( поворачивать) поверта́ти; ( вращать) оберта́ти; ( вертеть) верті́ти, крути́ти; ( с силой) воро́чати; ( страницы) горта́ти, перегорта́ти

2) ( кем-чем - распоряжаться) ору́дувати (ким-чим); верхово́дити (ким-чим, над ким-чим)

за кем за чем

1) ганятися за ким, за чим, уганяти за ким, за чим [Ганялися батьки наші по степах за білорогими сугаками (Куліш). Порожнії втіхи - нема що за їми вганяти (Грінч.)], а специальнее - упадати за чим. [За новинками впадати (Л. Укр.)]. Гоняющийся, гоняющаяся за чем (любитель, любительница чего) - гонитель, гонителька за чим, на що. [Наші родителі за тим не гонителі. Я на ті оселедці не гонителька]. Гоняющийся за деньгами - грошолов;

2) (бегать, ездить взапуски) бігати (їздити) навипередки, переганятися.

* * *

1) (биться о что) битися, колотитися об що, в що, (трястись) тіпатися, тріпатися, кидатися, трястися, (ударяться) битися, стукатися. -ться головой в стену - бити(ся) головою в стінку, до стінки. Зубы -тятся - зуби цокотять. -ться лбом (низко кланяться) - поклони бити кому. Сердце -тится - серце стукоче, скаче, калатає. Сливки не - тятся - вершки не збиваються;

2) (стараться) товктися, битися, побиватися, поратися, упадати коло чого, над чим, з чим. [Настя ночі не поспить, усюди старається, б'ється, достає (Стор.). Мовчки собі побивалось, мовчки у бога долі просило (Г. Барв.)]. -шься, бьёшся, а с сумой не разминёшься - за злиднями добра не доробишся (Комар). Около хозяйства -чусь и сыт, слава богу (Салтыков) - коло хазяйства пораюся та й маю, хвалити бога, хліб і до хліба. Сколько ни -тились, ничего не вышло - скільки не порались (не вовтузились), нічого не помоглося;

3) (сокрушаться) побиватися, убиватися, мордуватися, тужити за ким, за чим. [Боже, як вона за ним побивалася! (Сл. Ум.)];

4) (перебиваться, сильно нуждаться) бідувати, бідити, бідкуватися, злиднювати, лихувати, біду тягти, біду бідувати, біду приймати, злидні приймати (годувати, мати). -ться деньгами - нуждатися грішми, бідувати на гроші. -чусь всю жизнь - усе життя б'юся, бідую;

5) (драться) битися з ким;

6) (стучаться у дверей) битися, стукатися, добуватися до чого, у що;

7) (слоняться) товктися, волочитися. [Товчеться як Марко по пеклу (Приказка)].

* * *

1) (биться, ударяться) би́тися; ( о сердце) калата́ти, ті́патися, токота́ти, токоті́ти, колоти́тися; ( о зубах) цокота́ти, цокоті́ти

2) (биться, хлопотать, стараясь достигнуть чего-л.) би́тися, товкти́ся; ( жить в нужде) бідува́ти, злидарюва́ти

3) страд. вибива́тися; би́тися, трощи́тися, товкти́ся

(кого деньгами) кредитувати кого; позичати, в позику давати гроші кому; (отпускать в кредит товары, продукты) давати вборг, набір, наборг, на віру, на повір кому, боргувати, вірити, навіряти, давати на кредит кому (крам, продукти). [Шинкарочка мене знає, на сто рублів навіряє (Пісня). Як станеш усім боргувати, то прийдеться без сорочки ходити (Номис)]. -вать счёт - кредитувати, рахунок чий.

* * *

1) (лицевой) чільний, передній. -ная (сторона дома) - чоло будинку;

2) (присутствующий) присутній, (чаще о животных и неодуш.) наявний. -ных в роте сто человек - присутніх (наявних) у роті сто чоловік(а). -ный состав войска, служащих - дійсний (наявний) склад війська, службовців. -ный состав судей - наявний склад суддів, присутні судді. -ное имущество - наявне добро (майно). -ный интерес - дійсний (явний) інтерес. -ный капитал - наявний капітал. -ные деньги - (находящиеся налицо) наявні гроші (-шей и -шів.), (свободная наличность) готові (гроші), готівка, готовик (-ка), готовина, (стар.) готовизна. [Після його зосталося готовими грішми 600 тисяч червінців (Куліш). Купив за готові (Сл. Афан.). Набір не беру, усе купую за готівку (Київщ.). Хіба не видко, що ти приїхав жити з готовика? - значить, готовик у тебе є (Кониськ.). Панове державці свої срібла, золоті пояси ковані на готовизну переводять (Куліш)]. В кассе всего двадцать рублей -ных денег - у касі наявних (готових) грошей (готівки) всього двадцять карбованців. -ный платёж, платёж -ными деньгами - платіж (виплата) готовими грішми (готівкою).

* * *

осеребрить серебрити, посеребряти, посеребрити, посріблювати, посрібляти, посріблити и посрібнити що. Осеребрённый - посеребрений, посріблений, посрібнений.

* * *

несов.; сов. - осеребр`ить

1) срібли́ти, посрібли́ти

2) ( одаривать деньгами) озоло́чувати, озолоти́ти

підкупання, (деньгами) підплачування, (могарычём) підмогоричування.

* * *

1) підкупо́вування, підкупля́ння

2) прива́блювання, прина́джування, прихиля́ння; чарува́ння

3) прикупо́вування; прикупля́ння

помочь помагати, помогти, допомагати, допомогти кому, запомагати, запомогти, спомагати, спомогти кого и кому чим и в чому, під(по)магати, під(по)могти кого и кому, пособляти, пособити, підсобляти, підсобити кому, ра[я]тувати, поратувати, заратовувати, заратувати, підратовувати, підратувати, зараджувати, зарадити кого чим, у чому, до помочи (до помоги, до підмоги, у помочі, у пригоді) ставати, стати кому чим, посилковувати, посилкувати кого, прислуговувати, прислугувати кому (содействовать) сприяти кому, (образно) підкладати руки під кого, носити воду на чий млин; Срв. Вспомогать, Пособлять, Поддерживать. [Якби не біг, хто-б нам поміг. Роби, небоже, то й бог (до)поможе. Як міг, так допоміг (Номис). Вони мене не запоможуть (Номис). Не можу я сьому запомогти (М. Вовч.). То буде йому Господь милосердний на всякім місті спомагати (Март.). Нікого не споможе, не порадить (Гн.). Коли-б не я, хто-б його поратував (Кониськ.). Вже коли не ви, так і ніхто більш не заратує мене. Один другого в роботі підратує і грішми і худобою в потребі зазичить (Франко). Як пособити йому тепер, то й він колись у пригоді стане (Грінч.). І всім йому прислуговує, що зна і що здужа (Квітка). Нехай вам доля сприяє (Гол.)]. Да -жет вам бог! - Боже поможи вам! Хай вам бог помагає (поможе)! Если вы это предпримете, я буду вам -гать - якщо ви за це візьметеся, я вам допомагатиму (підпомагатиму), пособлятиму (підсоблятиму), ставатиму до помочи (до помоги, до підмоги). -гайте друг другу - запомагайте один одного, ставайте до помочи один одному и т. п. -гать кому необходимыми средствами, чем-л. необходимым - спромагати, спромогти кого чим. [Я-ж їх спромагала, в люди виводила (Київщ.). Узграничні пани спромагали козаків зброєю і всім припасом до походу в турецькі землі (Куліш)]. -мочь кому деньгами - (до)помогти кому, запомогти, спромогти, заратувати, підмогти, підратувати кого грошима (грішми). -мочь кому в нужде - допомогти, спомогти кому, запомогти, поратувати, заратувати кого в біді, в пригоді. Он -мог мне во всех моих нуждах - він запоміг (заратував, поратував, зарадив) мене в усіх моїх потребах. -мочь кому советом - радою зарадити (порадити) кого, ради (и раду) дати кому (чим). [Ви нас за те своєю радою зарадите (Основа 1861)]. -мочь горю - зарадити, запобігти, запомогти лихові, горю. Как этому (здесь) -мочь? - як цьому (тут) зарадити (порадити)? яку цьому (тут) раду дати? А нельзя ли этому (здесь) чем-н. -мочь? - а чи-ж не можна тому що порадити (чим зарадити)? а чи-ж не можна тут чого врадити (яку раду дати)? Я тут ничем не могу -мочь - я тут нічого не враджу (не враю). Не знает чем и -мочь себе - не знає, чим і запомогтися (заратуватися, зарадитися), чим себе й порадити. -мочь себе тем, что есть - запомогтися (заратуватися, зарадитися) тих, що є, що бог дав. Он не знает, как себе -мочь в такой беде - він собі ради не добере (не прибере), він собі ради не дасть, він не вміє себе порадити у цій (у такій) пригоді. Эти капли -гают от кашля - ці каплі помагають проти кашлю, помічні на кашель. Это не -жет мне - це мені не (до)поможе (не пособить), (не выручит из беды) це мене не заратує (не вратує). Ничто не -гает - нічого не помагає(ться), не пособляє(ться), ніщо не стає в пригоді (не дає ради). Ничто не -гло - нічого не помоглося (не пособилося), ніщо не зарадило, не врадило. Это нисколько не -гает его счастью - це ані трішечки не додає до його щастя. -гите! - ра[я]туйте! пробі!

* * *

несов.; сов. - пом`очь

поміч (-мочи), допомога, помога, (подмога) підмога, підпомога, (вспомоществование) запомога, спомога, (пособие) підсоба (ум. підсобка, підсобонька), пособа, ра[я]тунок, поратунок, заратунок, рада, порада, (подкрепление) потуга, підпертя, посилок, підсилок (-лку). [Молодо оженившись, скоріше помочи діждешся. Спасибі богу за помогу. Кажи, якого тобі поратунку треба (Кониськ.). Козаки цареві посилок під воєнний час даватимуть (Куліш)]. С -щью кого, чего, при -щи кого, чего - за допомогою (за помогою, за підмогою, за поміччю) кого, чого, через що. [Через слуг до пана, а через святих до бога (Приказка)]. С божьей -щью - з божої помоги. [З божої помоги топчи вороги під ноги]. С -щью телескопа - за допомогою телескопа. Без посторонней -щи - без сторонньої помочи (допомоги, запомоги), (самостоятельно) самотужки. [Вивчився самотужки читати]. Без всякой -щи - без поради та запомоги. Денежная -щь - грошева запомога (допомога, підмога, підпомога). Вооружённая и моральная -щь - збройна і моральна підмога (підпомога). Общая -щь, -щь сообща - гуртова запомога. Общественная -щь - громадська запомога. Сбор на -щь голодающим - складка на запомогу голодним. Просить -щи у кого - прохати (просити) помочи (помоги, допомоги, запомоги, підпомоги, підмоги, поратунку) у кого. Усердно прошу -щи - щиро благаю підмоги (пособи). Обращаться за -щью к кому - вдаватися по підмогу до кого. Искать -щи у кого - шукати допомоги, помочи, підмоги, поратунку и т. п. у кого, шукати ради, поради (радоньки, порадоньки) у кого. [Не знав Андрій сам, що йому робити, що йому почати і де йому порадоньки шукати (Григ.)]. Получать, -чить -щь от кого - мати поміч з кого, мати кого на підмогу, (опис.) світу запобігти від кого. Находить в ком -щь - підмогу (підпомогу, підпертя) мати з кого. [Одна неволя другу родить і підсилює, одна з одної підпомогу має (Єфр.)]. Найти совет и -шь у кого - раду і пораду знайти в кого. [Сусідоньки приязненькі, родина недалечко - незабаром і раду знайдеш і пораду (М. Вовч.)]. Идти на -щь кому - іти на помогу, на поратунок до кого. Подать, оказать -щь кому, приходить на -щь кому - ставати (стати) до помочи (до підмоги, у помочі, у пригоді) кому, ставати на поратунок, до поратунку кому, бути в допомозі кому, дати помочи, допомоги (и допомогу, підмогу, пособу, запомогу) кому, поратунок и поратунку дати кому, поради дати кому, до помочи прийти кому, заратувати, поратувати, запомогти, підпомогти кого чим; срв. Помогать. [Як-же мені не стати тобі у пригоді, коли ти в мене найближча родина (Коцюб.). Аби вам Пречиста Діва стала до помочи, до порятунку у потребах ваших (Етн. З6. V). А тут, спасибі їм, люди до помочи прийшли (Васильч.)]. Окажите мне -щь деньгами - запоможіть, заратуйте мене грішми (грошима). Подавать кому руку -щи - підкладати, підложити, підкласти руку (руки) під кого, (по)дати кому допомогу, запомогу. [Не туди він дивиться, щоб нам руки підкладати, а щоб нас у лабетах своїх держати (Г. Барв.). Ох, ніхто-ж тепер моїй дурній голові запомоги не дасть (Мирн.)]. Мне неоткуда ожидать -щи - мені нема звідки помочи (допомоги и т. д.) ждати. Нет мне -щи ни от кого - нема мені поради (помочи, пособи и т. д.) ні від кого. Звать на -щь - звати, кликати на поміч (на помогу, на підмогу, на допомогу, на пораду), кликати до помочи. На -щь! - ра[я]туй! ратуйте! ратуйте, хто в бога вірує! Бог в -щь! - Боже поможи! помагай-бі! магай-бі! [Боже поможи, а ти, дурню, не лежи]. Податель -щи - поратівник.

* * *

1) сміти́ти (смічу́, смі́тиш) (чим)

2) ( деньгами) си́пати, -плю, -плеш, розкида́тися (чим), розкида́ти, розтри́нькувати, -кую, -куєш (що)

посмітити (трохи). -рить деньгами - покидати, потринькати грошима. Срв. Сорить.

1) п(р)олікуватися якийсь час;

2) (вещами, деньгами) покористуватися з чого (чим) якийсь час.