вели

I. сущ.

1) (знатные люди) значне панство, велике панство, вельможне панство, старшина, вельможество (Куліш);

2) (знатность) значність, вельможність (-ности).

II. гл.

1) знати, (ведать) відати що, про що, (буд. в смысле н. вр.) зазнати (-наю, наєш) (с оттен. помнить, ведать) кого, чого. [Хто-ж в світі знає, що Бог гадає (Номис). Секретар нічого не відав про цю справу (Кониськ.). Я батька й матери не зазнаю (Квітка)]. Не знаю, на что решиться - не знаю, на що зважитися. Если бы знать - якби знати, якби знаття. [Якби знаття, що в неділю буде година (Васильч.)]. По чём знать, как знать - хто теє знає! хто зна! Бог знает - бог зна(є), бог вість, святий зна(є). [Але святий теє знає, чи багато в нас таких найдеться (Руданськ.)]. Чорт знает что, откуда - ка-зна, кат-зна, чорт-віть, морока зна(є) що, звідки. Не знаю - не знаю, не скажу, (я не сведом) я не вістен про що, в чому. [А за який мій гріх - того не скажу (Кониськ.). Я про те не вістен (Кониськ.)]. Не знаю что делать - не знаю що робити, не дам собі ради, не знаю на яку ступити. Не зная - не знаючи чого, про що, несвідомо. Знать не знать (ведать не ведать) - сном і духом не знати. Знайте же - так знайте; щоб (аби) ви знали. [Аби ви знали, я вже й сам про це подбав (Крим.)]. Как дам тебе, будешь знать - як дам тобі, (то) будеш знати, буде про що розказувати. Знай наших - отакі наші! Знать в лицо (в глаза), по имени - знати на обличчя, на йм'я кого. Дать знать кому - дати знати, (известить) сповістити, подати звістку кому. [Як мене не буде, то я пришлю свого товариша дати тобі знати, що мене нема (Чуб.)]. Дать знать о себе - об'явитися, оповіститися, дати (подати) звістку про себе. Дать себя знать - датися (дати себе) в знаки, датися знати, датися в тямки кому. [Ще життя не далося в знаки (Мирн.). Дамся-ж я їм у знаки (Стор.). Чи ще-ж тобі не далася тяжкая неволя знати (Дума)];

2) (уметь, понимать что) знати що, тямити що, чого, вміти чого, знатися на чому, могти чого. [Вона уміла єдину забавку - плести вінки (Л. Укр.). Як паскудно наша молода генерація вміє рідної мови (Кониськ.). Він докладно тямив церковних служб і кохався в церковних співах (Черк.). А цієї пісні можете? (Звин.)]. Он -ет дело - він знає, тямить справу, діло. Делайте, как -ете - робіть, як знаєте, як тямите; чиніть (поступайте), як знаєте. Знать грамоте - вміти читати, вміти письма. Знать по немецки - знати німецької мови, могти по-німецькому. Знать толк в чём (смыслить) - знатися на чому, знати до чого, розумітися на чому, смак знати в чому. [Знався за пасіці добре (Сим.). Він знає до худоби (Берд. п.). Він на тому розуміється (Сл. Гр.)]. Знать совесть, стыд - мати сумління, сором (лице). Знай, нрч. - см. Знай.

III. нрч.

1) (видно, заметно) знати, видн[к]о, значно, слідно. [З ким стояла, говорила - підківоньки знати (Чуб. III). Та знать на вітерець збиралось (Свидн.). Значно, що господар (Федьк.). Красот твоїх (природо) у мене ані слідно (Крим.)];

2) (вероятно) мабуть, десь, десь-то, відай; см. Вероятно.

* * *

1) (смысл) значіння и значення, розуміння. [Брати слова в тому розумінні, яке вкладає в них автор (Єфр.). Слово «лахудра» має первісне значіння: «обдерта», «обідранка» (Крим.). Хіба суспільність у широкім розумінні того слова… (Крим.)]. В полном, прямом -нии слова - у цілім, у власнім розумінні слова;

2) (важность значительность, вес) вага, сила, значіння и значення, значність, важність (-ности). [Це для мене не має жадної ваги (никакого -ния) (Сл. Гр.). Справа се великої ваги (Грінч.). Матимуть першорядне значіння (Н. Гром.)]. Иметь -ние - важити, мати вагу, силу. Иметь первостепенное -ние - мати першорядне значіння (значення), першорядну вагу. Иметь большое -ние - мати велику, значну вагу, велико, багато важити, (сов. заважити). [З инших оглядів велико важать для нас праці: Ів. Франка та Грінченка (Єфр.). Багато заважив той факт, що…(Крим.)]. Возыметь -ние - заважити, набути ваги, здобути вагу. Иметь преобладающее -ние - мати переважне значіння, переважати. Получить большое, малое -ние в чём-л., для чего-л. - заважити багато, мало у чому. [Ледве чи можна сподіватися, щоб ця справа багато заважила тепер у нашому житті (Н. Рада)]. Не лишено -ния - не без ваги. Придавать, -дать чему -ние - надавати, надати ваги чому, давати, дати вагу чому, вагу класти, покласти на що. Не придавать -ния - не (на)давати ваги чому, не багато собі робити з чого. [Великої ваги цьому не надали (Крим.). Я не багато собі роблю з того сміху (Франко)]. Придавать, придать мало -ния - легковажити, злегковажити що, важити, зважити легко чого, що. [Не годилось так легко важити тієї сили (Куліш). Він забував або легковажив те, що Шевченко казав про народ (Грінч.)]. Не следует придавать большого -ния этому случаю - не слід надавати великої ваги цьому випадкові (цій пригоді). Приобретать, -бресть -ние - набувати, набути ваги, сили, важности, забирати, забрати силу, узяти силу, увіходити, увійти в значність. [Таку силу забрали запорожці (Сторож.)]. Имеющий -ние (важный) - важний, важливий. Событие большого -ния - подія великої ваги.

* * *

1) гра, ігра (им. мн. гри и ігри, р. ігор), грання, (забава) іграшка, грашка, ігрище, грище, гулянка, забава, забавка. [Люби гру, люби й прогру (Номис). Дідона вигадала грище, Еней щоб веселіший був (Котл.). З другими дітьми він не знавсь і в грища з ними не вдававсь (Бодянський). Дівочі ігрища незабутні (Куліш). Яка-ж воно й гулянка буде, як кожен нарізно; коли вже гратися, то вкупі (Грінч.)]. -ра в карты, в шахматы, в шашки, на бильярде - гра в карти, в шахи, в дамки, на більярді. -ра азартная - газардов(н)а, запальна гра. Биржевая -ра - біржова гра. Игры (развлечения, забавы) - ігри, (р. ігор), грища, ігрища (-рищ), гульня, (і)грашки (-шок). -ры гладиаторские, олимпийские - гладіяторські, олімпійські ігри, (і)грища. [Він досі вже на грищах олімпійських отримує вінці (Л. Укр.)]. -ра на лице, в глазах - гра, міна на обличчі, в очах. -ра крови - гра, грання крови. -ра цветов - гра, міна фарб. -ра драгоценных камней - гра самоцвітів. -ра слов - гра слів. -ра природы, случая, судьбы - гра природи, випадку, долі. -ра страстей, воображения, остроумия - гра пристрастей, уяви, дотепу. -ра фантазии - гра фантазії. -ра пчёл - прийгра бджіл. -ра дипломатическая - дипломатична гра. Раскрывать -ру - виявляти, показувати гру. -ра не стоит свеч - не варта справа заходу; для такої забави шкоа й світло світити (Приказки). -ра жизнью и смертью - гра життям і смертю. -ра с огнем, с опасностью - гра з огнем, з небезпекою. Была -ра! - було клопоту! Предаваться -ре - вдаватися, вкидатися в гру;

2) (действие) гра, драння, граття на чому, в що; гуляння в що, в чого; см. Играние. [З його граття не буде пуття (Приказка)]. -ра на скрипке, на пианино - гра, грання, граття на скрипку (реже на скрипці), на піяніно. -ра пианиста, актёра - гра, грання, граття піяніста, акте[о]ра. -ра напитков - грання, шумування напоїв, трунків.

* * *

1) (во что) грати, гуляти в що и в чого, (тешиться) гратися, бавитися в що, (в детск. яз.) гратоньки, граватовьки, гулятоньки, гуляточки. [Гуляють у тісної баби (Рудч.). Гуляєте в креймахи? В дамки гуляєте, чи ні? (Звин.). Чи ти граєш в якоїсь іграшки, чи що? - говорила Олеся (Н.-Лев.). Можна гратися, можна бігати, бурушкатися без кінця (Васильч.). Кругом них бавилася дітвора, дзвінким реготом сповняючи повітря (Черкас.)]. -рать в куклы, в жмурки, в мячик - гуляти, гратися в ляльки, в піжмурки, в м'яча. -рать в карты, в шахматы - грати, гуляти в карти, в шахи. [Троє вірмен зараз-же з боку біля Марка гуляють у карти (Грінч.)]. -рать по большой, по маленькой - грати в велику, в малу гру. -рать на мелок - набір грати. -рать в бубнах, в пиках - грати на дзвінці, на вині. -рать (с) чем - гратися, бавитися, гулятися (з) чим. С ним как с огнём -рать - з ним як з огнем гратися, гулятися, бавитися. -рать кем - гратися, бавитися, гулятися ким. [Чи будеш ним мов пташкою гулятись, на ниточці прив'яжеш для дитини? (Куліш). Вона чула серцем, що Миколай тільки бавиться нею (Гр. Григ.)]. Судьба -рает людьми - доля грається людьми, жартує з людьми. Кошка -рает с котятами - кішка грається з кошенятами. -рает, как кот мышью - грається, як кіт (з) мишею. -рать с кем (иметь партнёром) - грати, гуляти з ким; (тешиться, забавляться) гратися, гулятися, бавитися з ким. [З собакою унучок грався (Шевч.). Вовчиця на сонці з вовченятами грається (Рудч.). Ще недавно вона з їми в ляльки гулялася, а он тепер уже порається (Грінч.)]. -рать на бирже - грати на биржі. -рать на повышение - бити на підвищення;

2) (на музык. инструм. и о них) грати (на що и на чому, у що). [Кобзар чутно як грає і співає про Морозенка (М. Вовч.). Бас гуде, скрипка грає (Номис)]. -рать на лире, на скрипке, на дуде, на пианино, на рояли - грати на ліру (и на лірі), на скрипку (и на скрипці), на дудку (и у дудку), на піяніно (и на піяніні), на роялі. [Грає на ліру (Звин.). Сидить кобзар на могилі та на кобзі грає (Шевч.)];

3) что - грати що. -рать кого, чью роль изображать на сцене - грати, удавати кого, чию ролю. [Він грає Гамлета (Крим.). Жінок на театрі (грецькім) удавали теж чоловіки (Єфр.). І що-найпишнішії дами з придворних вдавали на сцені субреток моторних, щоб слави і втіхи зажить (Л. Укр.)]. -рать роль чего - грати, (исполнять) відігравати, відбувати ролю чого. Это не -рает роли - це не грає ролі, це не має ваги. -рать главную или руководящую роль, -рать первую скрипку (переносно) - першу скрипку грати, перед вести в чому. [В Київі знайшов Шевченко цілу вже громаду ентузіястичної молоди, між якою перед вели Костомаров та Куліш (Єфр.)]. -рать значительную, выдающуюся роль - чимало, багато важити (в чому). -рать свадьбу - справляти весілля. [Одної неділі справляли весілля Настине з Петром, другої вінчали Гната (Коцюб.)];

4) (об игре света, красок, лица) грати (чим), мінитися (чим). [Небо грає усякими барвами (Коцюб.). По той бік Росі грала зірниця (Н.-Лев.). На устах під чорним вусом грала усмішка (Коцюб.)]. Солнце -рает на Пасху - сонце грає, міниться на Великдень. Шампанское -рает в бокале - шампанське грає в келіху. Румянец -рает - рум'янець грає, міниться. [В обох на щоках міниться невгасимою купинкою рум'янець (Васильч.)];

5) (бродить) грати, шумувати, мусувати, (только переносно) буяти. [Чи не той то хміль, що у пиві грає? (АД.). Мед вже почав у бочці грати (Сл. Гр.)]. Молодая кровь -рает - молода, юнацька кров грає, буяє, шумує. [Бо то не кров юнацька в мене грає (Грінч.)]. Волна -рает - хвиля грає. Играя, Играючи (шутя) - гуляючи(сь), заіграшки[у]. Это -ючи сделать можно - це гуляючи(сь), заіграшки[у] зробити можна. Игранный - граний, гуляний.

* * *

1) гра́ти; (во что, с кем-чем) гратися, гуля́ти, гуля́тися; ( забавляться) ба́витися, -влюся, -вишся; ( относиться несерьёзно) жартува́ти

2) ( о вине и шипучих напитках) гра́ти, виграва́ти, -грає́, шумува́ти, -му́є

3) (сверкать, отражаясь) гра́ти, виграва́ти, міни́тися, -ни́ться, перелива́ти, перелива́тися, блища́ти, блисті́ти, -ти́ть, ся́яти, ся́ти(ся́є); (о смене оттенков, тонов) лелі́ти

4) (о чувствах, мыслях, воображении) гра́ти, шумува́ти, буя́ти

5) ( на музыкальном инструменте) гра́ти, виграва́ти

6) ( петь) диал. співа́ти

чего ряснота, рясота чого, розкішшя, розкіш (-коши), при[до]вілля, призвіл (- волу) у чому, (полнота) щерть, повня, повнява у чому, чого, (достаток) достача, достаток (- тку), обычно во мн. достатки (-ків) в чому чого, (довольство) догода в чому; срвн. Обилие, Избыток. [Моїм багатством я втішався і повнею моєю веселився (Кн. Іова). І на полі у тебе буде повня (Кн. Іова). Там рясота така, що гілля підпирай (Кам. п.)]. В -лии что - уповні, удозвіль, здобіль чого. [Удозвіль хліба (Звин.). Всього в мене здобіль; скриня як налита (Г. Барв.)]. Иметь в -лии что, чего - мати удозвіль, здобіль чого, (достаточно) удостач, удосталь чого. В -лии (обильно) - рясно; в таком -лии (так обильно) - так рясно. [Співець тужливих переживаннів, яких рясно доводиться зазнавати серед нашої буденщини (Єфр.)]. Жить в -лии - жити в розкошах, в довіллі, в привіллі, гойно. -лие плодов земных - ряснота овощ[ч]ів земних (на овощ[ч]і земні), розкішшя, довілля в овочах земних или уповні, удозвіль овочів земних. Рог -лия - ріг достатку (достатків). [Вони були для мене тим рогом достатків, з якого сипалися на мене всякі раювання (Кон.)].

* * *

1) ( множество) вели́ка (величе́зна) кі́лькість (-кості), числе́нність, -ності, си́ла, ( избыток) доста́ток, -тку, диал. зби́тки, -ків, по́вня, (об урожае плодов и перен.) ряснота́ и рясно́та, рясо́та́, ря́сність, (о буйном росте и перен.) буя́ння

2) ( достаток) доста́ток, доста́тки, -ків, по́вний доста́ток, наддоста́ток, диал. гара́зди, -дів, ( богатство) бага́тство, диал. зби́тки, по́вня

імпозантно, велично.

* * *

імпозантність, імпонентність, показність, величність (-ности).

* * *

імпозантний, імпонентний, показний, величний.

* * *

1) (на дереве) кора, корина, кориця, ум. кірка, коринонька, (диал. соб.) кір'я (Вхр.), (на липе и некот. других деревьях) луб (-бу), соб. луб'я. [Ой вербо, вербо, вербице, на тобі дубова кориця (Харк.). На яворі коринонька (Сл. Гр.)]. Дубовая толчёная -ра у кожевников - здубиця. Очищать, очистить от -ры - корувати, обкорувати, обкорити. [Ті стяте (срубленное) дерево корують (Франко)]. Засохнуть в виде -ры - прикоріти, заскориніти. [Не обмила зараз, а тепер прикоріло, що й не оддереш і не обскребеш (Чернігівщ.)]. Ледяная -ра - крига, заледа. Покрываться ледяной -рой (о воде) - зашерхати, сов. зашерхнути (слегка) пришерхати, пришерхнути. -ра гололедицы - шкурка від ожеледи (Свидн.). Земная -ра - кора земна. -ра цементная - кора цементова;

2) (на драгоц. камнях) накип (-пу);

3) (на плодах) шкурка, (твёрдая) шкаралу[ю]ща, шкарупа, (на струпе и ране) шкурина, скорина; см. Корка. Струп покрылся -рою - струп заскоринів (Кон.). -ра невежества, огрубения - шкаралуща темноти, здичавіння.

* * *

коридор (-ра и -ру), (гал.) коритар (-ра), перехід (-ходу), (узкий проход) сутки (- ток), ум. суточки (-чок). [На горище з шкільного коридору вели дерев'яні східці (Васильч.). «Марто!» - гукнув Семен у коритар до покоївки (Грінч.). Стрілася мені у переході сусіда моя (М. Вовч.). Сутки, гостинець, хата, двір, - набито народу аж гнеться (Федьк.)].

* * *

буйно. [Криши дрібніше, не так буйно (М. Грінч.)]. -но говорить - говорити гостро, з серцем, (фамил.) сердито нівроку.

* * *

1) побі́льшено

2) ( резко) го́стро; ( серьёзно) серйо́зно; ( очень) ду́же

великий, чималий, буйний. -ное хозяйство - велике господарство. -ное предприятие - велике підприємство. -ная промышленность - велика промисловість. Он -ная сила - він видатна (велика, неабияка) сила. -ная буржуазия - велика буржуазія. -ные деньги - великі (недрібні) гроші. -ный вол - чабанний (чабанистий) віл. -ный (о зерне, фруктах, ягодах) - буйний, дорідний, дорідливий; (о каплях жидкости) буйний, крапли[я ]стий, крапчи[а]стий, (о слезах ещё) дорідливий (Свидн.). [Буйна (дорідна) пшениця (Київщ.). Дорідні яблука, груші. Буйні (дорідні) вишні]. -ные арбузы, дыни - великі (дорідні) кавуни, дині. -ный жемчуг - буйні перли, (собир.) буйне перло. -ная печать - буйний друк. -ное явление - велике явище. -ное недоразумение - велике (чимале) непорозуміння. -ный разговор - гостра (гнівна) розмова, (фамил.) балачка сердита нівроку.

* * *

мегаломанія, манія величности.

* * *

1) багатоскладність, великоскладність. багаточастинність, багатозбірність; велика складність (-ности). -ность машины - багатоскладність, багатозбірність машини;

2) (слова), грам. - багатоскладовість (-вости) (слова).

* * *

1) мат. - множина. -ство конечное - множина скінченна. -ство безконечное - множина нескінченна, безконечна безліч (-чи). -ство везде плотное - множина всюди-густа (всегуста);

2) (большое количество чего) сила, (слабее) багато, багацько, (редко) многість (- гости), многота, (о толпе, рыбьей стае и т. п.) тиск (-ку), валява, навальність (-ности), (гибель, пропасть) гибель (-ли), прірва, (тьма) тьма, (туча) хмара чого; срв. Масса 2. [Несуть її в труні, а народу сила, і всі плачуть (Грінч.). Понасходилося сила людей (Єфр.). Сила мишей (Л. Укр.). Сила очей уп'ялись у Петра (Гр. Григор.). Знаю силу казок (Кониськ.). Не злічити його (пісок морський) за-для многости (Біблія). Частина страшенної многоти тих, котрі заселяли колись (країну) (Павлик). В соборі тиск попівства (Самійл.). Такий тиск риби (Сл. Гр.). В столиці збилася валява люду (Леонт.). Такого валява риби! (Манж.). Снігу валява (Основа). Яблук там така валява лежить (Козелеч.). Торік у Лебедині навальність була москалів (Сл. Гр.)]. Великое, многое -ство - велика сила, сила силенна, сила силюща, силеча (-чі), великий (фам. чортів) тиск, тьма-тьмуща, тьма-темрява, страх, до смутку, до лиха, до лихої години, до напасти, до вигреба, (фам., грубо) до чорта, до дідька, до біса, до стобіса, до стобісового батька, до гаспида, до гемона, до ката, до хріна, до греця, до сина, до стилої мами, (диал.) до праса. [Йде велика сила чужих на ріднії лани (Філян.). Людей до церкви найшло сила силенна (Звин.). Земель силу силющу надбав (Кониськ.). Раків силеча (Сл. Гр.). За ними великий тиск людей (Куліш). Панства чортів тиск (Греб.). Народу там страх (Звин.). Смілости в тобі до ката (Самійл.). Назбирається їх до сина (Квітка). А на школі горобців до стилої мами (Рудан.)]. Бесчисленное -во - безліч (-чи); безлік (-ку), без-ліку, незліченна (незчисленна) безліч чого. [Безліч гаду (Куліш). Безліч рук до неї простягалось (Л. Укр.). От і лічи таку безліч (Ком. І.). Безлік водяних тварин (Щоголів). Люду зібралося тут без-ліку (Л. Укр.)]. Неизмеримое -ство - безмір (-ру), без- міри, без ліку-міри, неміряно. [Ще того поля - безмір! (Коцюб.). У них було землі неміряно (Мирний)]. Во -ве что - сила, велика сила, безліч, без-ліку чого; сила-силою, валявою, тьма-тьмою, (хмара-)хмарою. [(Гостей) сила-силою була (Квітка). Валявою йдуть люди (Черкащ.). Посіла (сарана) на всіх займищах тьма-тьмою (Біблія)]. Во -ве встречается, растёт и т. п. что - сила, безліч, без-ліку и т. п. трапляється (зустрічається), росте и т. п. чого. Они во -ве падали - сила їх, безліч їх и т. п. падало.

* * *

1) ( большое количество) си́ла, бе́зліч, -і; ( многочисленность) числе́нність, -ності

2) мат. множина́

монументальний, (вечнопамятный) вікопомний. [Коштовні монументальні пам'ятники нашого минулого (Н. Рада). Вікопомний твір людського розуму (М. Грінч.)].

* * *

1) набитий, понаби́ваний; нато́птаний; на́пханий; начи́нений, напако́ваний, набганий

2) наби́тий; настрі́ляний, настре́ляний; нарізаний; нако́лотий, нако́лений

3) ви́битий

4) наби́тий