Перевод: с русского на украинский

с украинского на русский

нерв

  • 1 нерв

    1) анат. nervus - нерв (-ва), (соб., фам.) нерва (ж. р.). [Нерви Приходенков далі не видержали, він почав ридати (Кониськ.). Мої нерви, немов чули здалека дотик оливця (Франко). По моїх напружених нервах ударила хвиля рідних, близьких мені звуків (Коцюб.). Під грім од повстань од всіх своїх нервів у степ посилаю - поете, устань! (П. Тичина). Нерва розходилася, нерва мене мучить (Київ)]. Нерв глазной (n. ophthalmicus) - очний нерв. Нерв лицевой (n. facialis) - лицевий нерв. Нерв лучевой (n. radialis) - променевий (радіяльний) нерв. Нерв оптический (n. opticus) - зоровий (оптичний) нерв. Нерв седалищный (n. ischiadicus) - сідничний нерв. Возбуждать, дразнить -вы - зворушувати (дратувати, дражнити) нерви кому, нервувати кого. [Зелена цибуля дражнила наркотично нерви й апетит (Н.-Лев.)]. Воспаление -вов - неврит (-та); см. Неврит. Расстраивать, расстроить -вы - псувати, зіпсувати (собі) нерви. Расстройство -вов - знервування, знервовання. [Мусів через малярію й болюче знервування покинути тепле Туапсе (Крим.)]. Человек с расстроенными -вами - людина з зіпсованими (хворими) нервами, знервована людина, (с расстроенными в конец, совершенно -вами) людина украй (геть) знервована. [Геть знервований Химченко не міг працювати гаразд (Крим.)];
    2) (перен.) нерв (-ва), (букв. пульс) живчик (-ка). [О, Агамемноне, великий, дуко! ти, нерве й косте грецької країни, ти серце наших військ! (Куліш)]. Движущий нерв - рушійний нерв;
    3) бот. - жилка, (диал.) хробор (-ра), жигаль (-ля).
    * * *
    анат., перен.

    де́йствовать на \нерв вы кому́ — нервува́ти кого́, ді́яти на не́рви кому́

    игра́ть на \нерв вах чьих — гра́ти на не́рвах чиї́х

    трепа́ть (мота́ть) \нерв вы кому́ — ша́рпати (тріпа́ти) не́рви кому́

    Русско-украинский словарь > нерв

  • 2 нерв

    матем.

    Русско-украинский политехнический словарь > нерв

  • 3 нерв

    матем.

    Русско-украинский политехнический словарь > нерв

  • 4 нерв

    Українсько-російський політехнічний словник > нерв

  • 5 нерв покрытия

    нерв покриття́

    Русско-украинский политехнический словарь > нерв покрытия

  • 6 нерв покрытия

    нерв покриття́

    Русско-украинский политехнический словарь > нерв покрытия

  • 7 нерв покриття

    нерв покры́тия

    Українсько-російський політехнічний словник > нерв покриття

  • 8 вагус

    ( нерв) мед. ва́гус, блука́ч, -а, блука́ючий нерв

    Русско-украинский словарь > вагус

  • 9 зрительный

    зоровий, (редко) зроковий; глядний (напр. -на заля). -ный нерв, -ное впечатление - зоровий нерв, зорове вражіння. -ный зал - заля для глядачів, глядна заля. -ная труба - зорова, підзорна, прозірна труба.
    * * *
    зорови́й

    \зрительныйый зал — зал для глядачі́в

    \зрительныйый нерв — анат. зорови́й нерв

    зри́тельский — глядача́ (род. п.)

    \зрительный ие о́тзывы — ві́дзиви (ві́дгуки) глядачі́в

    Русско-украинский словарь > зрительный

  • 10 глазодвигательный

    анат.
    окорухови́й

    \глазодвигательный нерв — окорухови́й нерв

    Русско-украинский словарь > глазодвигательный

  • 11 моторный

    1) моторовий. -ная лодка - моторовий човен (р. човна);
    2) (двигательный) моторний, руховий. -ный нерв - моторний (руховий) нерв (-ва).
    * * *
    I техн.
    мото́рний
    II псих., фиоиол.
    мото́рний, рухли́вий, рухо́мий

    Русско-украинский словарь > моторный

  • 12 обонятельный

    нюховий, нюхальний. -ный нерв, анат. - нюхальний нерв.
    * * *
    нюхови́й

    Русско-украинский словарь > обонятельный

  • 13 седалищный

    анат.
    сідни́чий

    \седалищныйый нерв — сідни́чий нерв

    Русско-украинский словарь > седалищный

  • 14 слуховой

    слухови́й

    \слуховой а́я тру́бка — мед. слухова́ тру́бка

    \слуховой о́й нерв — анат. слухови́й нерв

    \слуховой о́е окно́ — дахове́ (слухове́) вікно́

    Русско-украинский словарь > слуховой

  • 15 тройничный

    техн.
    трійнико́вий

    \тройничный нерв — анат. трійча́стий нерв

    Русско-украинский словарь > тройничный

  • 16 чувствительный

    1) чутли́вий; ( чуткий) чулий, почутли́вий

    до́брый и \чувствительный челове́к — до́бра і чу́ла (чутли́ва) люди́на

    чувстви́тельные весы́ — чутли́ва вага́, чутли́ві терези́

    2) ( сентиментальный) сентимента́льний

    \чувствительный рома́нс — сентимента́льний рома́нс

    3) (к боли, раздражению) вразли́вий, вражли́вий, почутли́вий

    \чувствительный нерв — вразли́вий нерв

    4) ( ощутимый) відчу́тний; ( заметный) помі́тний; ( донимающий) дошку́льний и дошкульни́й, диал. шкулки́й, шкульки́й

    \чувствительный расхо́д — відчу́тна (помі́тна) ви́трата

    \чувствительный хо́лод — дошку́льний хо́лод

    Русско-украинский словарь > чувствительный

  • 17 акцессориус

    мед.
    акце́соріус, додатко́вий нерв

    Русско-украинский словарь > акцессориус

  • 18 вкусовой

    смаковий. [Смаковий нерв].
    * * *
    смакови́й

    Русско-украинский словарь > вкусовой

  • 19 играть

    1) (во что) грати, гуляти в що и в чого, (тешиться) гратися, бавитися в що, (в детск. яз.) гратоньки, граватовьки, гулятоньки, гуляточки. [Гуляють у тісної баби (Рудч.). Гуляєте в креймахи? В дамки гуляєте, чи ні? (Звин.). Чи ти граєш в якоїсь іграшки, чи що? - говорила Олеся (Н.-Лев.). Можна гратися, можна бігати, бурушкатися без кінця (Васильч.). Кругом них бавилася дітвора, дзвінким реготом сповняючи повітря (Черкас.)]. -рать в куклы, в жмурки, в мячик - гуляти, гратися в ляльки, в піжмурки, в м'яча. -рать в карты, в шахматы - грати, гуляти в карти, в шахи. [Троє вірмен зараз-же з боку біля Марка гуляють у карти (Грінч.)]. -рать по большой, по маленькой - грати в велику, в малу гру. -рать на мелок - набір грати. -рать в бубнах, в пиках - грати на дзвінці, на вині. -рать (с) чем - гратися, бавитися, гулятися (з) чим. С ним как с огнём -рать - з ним як з огнем гратися, гулятися, бавитися. -рать кем - гратися, бавитися, гулятися ким. [Чи будеш ним мов пташкою гулятись, на ниточці прив'яжеш для дитини? (Куліш). Вона чула серцем, що Миколай тільки бавиться нею (Гр. Григ.)]. Судьба -рает людьми - доля грається людьми, жартує з людьми. Кошка -рает с котятами - кішка грається з кошенятами. -рает, как кот мышью - грається, як кіт (з) мишею. -рать с кем (иметь партнёром) - грати, гуляти з ким; (тешиться, забавляться) гратися, гулятися, бавитися з ким. [З собакою унучок грався (Шевч.). Вовчиця на сонці з вовченятами грається (Рудч.). Ще недавно вона з їми в ляльки гулялася, а он тепер уже порається (Грінч.)]. -рать на бирже - грати на биржі. -рать на повышение - бити на підвищення;
    2) (на музык. инструм. и о них) грати (на що и на чому, у що). [Кобзар чутно як грає і співає про Морозенка (М. Вовч.). Бас гуде, скрипка грає (Номис)]. -рать на лире, на скрипке, на дуде, на пианино, на рояли - грати на ліру (и на лірі), на скрипку (и на скрипці), на дудку (и у дудку), на піяніно (и на піяніні), на роялі. [Грає на ліру (Звин.). Сидить кобзар на могилі та на кобзі грає (Шевч.)];
    3) что - грати що. -рать кого, чью роль изображать на сцене - грати, удавати кого, чию ролю. [Він грає Гамлета (Крим.). Жінок на театрі (грецькім) удавали теж чоловіки (Єфр.). І що-найпишнішії дами з придворних вдавали на сцені субреток моторних, щоб слави і втіхи зажить (Л. Укр.)]. -рать роль чего - грати, (исполнять) відігравати, відбувати ролю чого. Это не -рает роли - це не грає ролі, це не має ваги. -рать главную или руководящую роль, -рать первую скрипку (переносно) - першу скрипку грати, перед вести в чому. [В Київі знайшов Шевченко цілу вже громаду ентузіястичної молоди, між якою перед вели Костомаров та Куліш (Єфр.)]. -рать значительную, выдающуюся роль - чимало, багато важити (в чому). -рать свадьбу - справляти весілля. [Одної неділі справляли весілля Настине з Петром, другої вінчали Гната (Коцюб.)];
    4) (об игре света, красок, лица) грати (чим), мінитися (чим). [Небо грає усякими барвами (Коцюб.). По той бік Росі грала зірниця (Н.-Лев.). На устах під чорним вусом грала усмішка (Коцюб.)]. Солнце -рает на Пасху - сонце грає, міниться на Великдень. Шампанское -рает в бокале - шампанське грає в келіху. Румянец -рает - рум'янець грає, міниться. [В обох на щоках міниться невгасимою купинкою рум'янець (Васильч.)];
    5) (бродить) грати, шумувати, мусувати, (только переносно) буяти. [Чи не той то хміль, що у пиві грає? (АД.). Мед вже почав у бочці грати (Сл. Гр.)]. Молодая кровь -рает - молода, юнацька кров грає, буяє, шумує. [Бо то не кров юнацька в мене грає (Грінч.)]. Волна -рает - хвиля грає. Играя, Играючи (шутя) - гуляючи(сь), заіграшки[у]. Это -ючи сделать можно - це гуляючи(сь), заіграшки[у] зробити можна. Игранный - граний, гуляний.
    * * *
    1) гра́ти; (во что, с кем-чем) гратися, гуля́ти, гуля́тися; ( забавляться) ба́витися, -влюся, -вишся; ( относиться несерьёзно) жартува́ти

    \игратьть в зага́дки — гра́ти в за́га́дки, зага́дувати за́га́дки [оди́н о́дному]

    \игратьть в ку́клы — гра́тися (гуля́ти, гуля́тися) в ляльки́ (з лялька́ми)

    \игратьть в ша́хматы — гра́ти (гуля́ти) в ша́хи

    \игратьть глаза́ми — гра́ти очи́ма

    \игратьть коме́дию — см. комедия

    \игратьть на би́рже — гра́ти на бі́ржі

    \игратьть на не́рвах чьих — см. нерв

    \игратьть на́ руку (в ру́ку) кому́ — гра́ти на ру́ку кому́

    \игратьть огнём (с огнём) — гра́тися з вогне́м

    \игратьть роль — а) прям. гра́ти роль; б) перен. відіграва́ти роль

    \игратьть сва́дьбу — справля́ти (гуля́ти, гра́ти) весі́лля

    \игратьть свое́й жи́знью — гра́ти свої́м життя́м

    \игратьть слова́ми — гра́ти слова́ми; ( острить) каламбу́рити

    2) ( о вине и шипучих напитках) гра́ти, виграва́ти, -грає́, шумува́ти, -му́є
    3) (сверкать, отражаясь) гра́ти, виграва́ти, міни́тися, -ни́ться, перелива́ти, перелива́тися, блища́ти, блисті́ти, -ти́ть, ся́яти, ся́ти(ся́є); (о смене оттенков, тонов) лелі́ти

    \игратьть все́ми цвета́ми [ра́дуги] — гра́ти (виграва́ти, міни́тися, перелива́ти, перелива́тися) всіма́ ба́рвами [ра́йдуги]

    4) (о чувствах, мыслях, воображении) гра́ти, шумува́ти, буя́ти
    5) ( на музыкальном инструменте) гра́ти, виграва́ти

    \игратьть в две (в четы́ре) руки́ — гра́ти (виграва́ти) в дві (в чоти́ри) руки́

    \игратьть на скри́пке — гра́ти (виграва́ти) на скри́пці (на скри́пку)

    \игратьть пе́рвую скри́пку — гра́ти пе́ршу скри́пку

    6) ( петь) диал. співа́ти

    \игратьть пе́сни (пе́сню) — співа́ти [пі́сню, пісні́]

    Русско-украинский словарь > играть

  • 20 нервизм

    фиоиол.
    нерві́зм, -у

    Русско-украинский словарь > нервизм

Страницы
  • 1
  • 2

См. также в других словарях:

  • нерв — нерв, а …   Русский орфографический словарь

  • нерв — нерв/ …   Морфемно-орфографический словарь

  • НЕРВ — НЕРВ, нерва, муж. (лат. nervus). 1. Один из многочисленных пучков волокон в виде длинных белых канатиков, идущих от головного и спинного мозга к органам чувств, мышцам, железам и пр. и дающих телу возможность двигаться и чувствовать (анат. физиол …   Толковый словарь Ушакова

  • НЕРВ — (от лат. nervus – сухожилие, жила) Nervus billi («нерв войны») – движущая сила войны (речь идет о деньгах); Nervus probandi («нерв доказательства») – суть доказательства, то, что придает доказательству силу убедительности; Nervus rerum («нерв… …   Философская энциклопедия

  • нерв — нерва, м. [лат. nervus]. 1. Один из многочисленных пучков волокон в виде длинных белых канатиков, идущих от головного и спинного мозга к органам чувств, мышцам, железам и пр. и дающих телу возможность двигаться и чувствовать (анат. физиол.).… …   Словарь иностранных слов русского языка

  • нерв — действовать на нервы, расстраивать нервы, щекотать нервы.. Словарь русских синонимов и сходных по смыслу выражений. под. ред. Н. Абрамова, М.: Русские словари, 1999. нерв фибра, вазодилятор, вазоконстриктор, вазомотор, нервы Словарь русских… …   Словарь синонимов

  • НЕРВ — НЕРВ, а, муж. 1. Один из тончайших отростков волокон, образующий разветвляющуюся систему, к рая связывает мозг с другими органами и тканями тела. Зрительные нервы. Оголённый (обнажённый) н. (также перен.: о том, кто находится в крайне нервном… …   Толковый словарь Ожегова

  • нерв — а; м. [от греч. neuron жила, нерв] 1. Анат., физиол. Отросток волокно или сплетение волокон, которые отходят от головного и спинного мозга и образуют разветвлённую систему, служащую средством управления деятельностью живого организма.… …   Энциклопедический словарь

  • нерв — сущ., м., употр. часто Морфология: (нет) чего? нерва, чему? нерву, (вижу) что? нерв, чем? нервом, о чём? о нерве; мн. что? нервы, (нет) чего? нервов, чему? нервам, (вижу) что? нервы, чем? нервами, о чём? о нервах 1. Нервы это тонкие волокна,… …   Толковый словарь Дмитриева

  • НЕРВ — НЕРВ, совокупность НЕЙРОНОВ, обеспечивающая связующее звено между НЕРВНОЙ СИСТЕМОЙ и другими частями тела у животных и человека. Чувствительные, или сенсорные, нервы (СЕНСОРНЫЕ НЕЙРОНЫ) передают нервные импульсы в ЦЕНТРАЛЬНУЮ НЕРВНУЮ СИСТЕМУ… …   Научно-технический энциклопедический словарь

  • Нерв — м. 1. Один из тончайших отростков волокон, отходящих от головного и спинного мозга и образующих разветвляющуюся систему, служащую средством управления деятельностью организма (в анатомии, физиологии). 2. Жилка на пластинках листьев растений и на… …   Современный толковый словарь русского языка Ефремовой

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
… Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»