ожив

se ожить

se ожить

• okřeješ

• oživíš

• okřeješ

сов см. оживлять(ся).

с

1. (действие) ἡ ἀναζωογόνηση[-ις]:

2. (веселость, живость) ἡ εὐθυμία, ἡ φαιδρότητα, ἡ Ιλαρότητα:

3. (движение, суета) ἡ ζωηρότητα, ἡ ζωηράδα/ ἡ ζωηρή κίνηση (на улице и т. п.).

нареч ζωηρά [-ῶς].

ж ἡ ζωηρότητα, ἡ ζωντάνια / ἡ μεγάλη κίνηση, τό πολυσύχναστο (на улице и т. п.).

1. прич. от оживить·

2. прил в разн. знач. ζωηρός:

несов

1. (возвращать к жизни) ζωντανεύω (μετ.), (ἀνα-) ζωογονώ·

2. (энергию, активность и т. п.) ἀναζωπυρῶ.

ζωηρεύω, ζωντανεύω (άμετ.).

ожив||и́ть

прям., перен. (re)vivigi, vigligi;

\оживитьи́ться vigliĝi;

\оживитьле́ние 1. (действие) (re)vivigo, vigligo;

2. (состояние) viveco, vigleco;

на у́лице большо́е \оживитьле́ние en strato estas granda trafiko;

\оживитьлённый vigla, vivplena.

* * *

сов., вин. п.

* * *

сов., вин. п.

* * *

gener. animar (Ö. Àì.), embullar (воодушевить), galvanizar, reanimar, reavivar, vivificar

воскреснуть воскресати, воскреснути, оживати, ожити (оживіти), відживати(ся), віджити (відживіти). [Чоловік відживіє, діждавшися сонячного дня (М. Вовч.). Відживають муки в душі (Франко)]. Воскресший - воскреслий.

* * *

рел., перен.; несов.; сов. - воскр`еснуть

I. см. Жив.

II. 1) живий, (редко) живущий. [Казали помер, а він живісінький. Вона й живуща була наче мертва (М. Вовч.)]. Живой элемент (и всё живое, живущее) - живло. [За сонцем усе живло прокинулось (Мирн.)]. Остаться в живых - вижити, (о многих) повиживати. [Мої діти таки повиживали, а сестриних троє померло з обкладу]. Оставлятсь в живых - лишати живого, лишати при життю. [Лишали при життю хлоп'яток. (Св. Письмо)]. Стать живым - відживитися, оживіти. [І дихнув господь на нього, то він відживився (Рудан.)]. Стать живой действительностью, воспринять живой образ - вживитися. [Бачу його, віри не йму: се, кажу, моя думка щоденна, щочасна вживилася (М. Вовч.)]. В живой действительности - в живій дійсності, живцем. [Події в драмі проходять перед нашими очима, показуються живцем, а не в самому тільки оповіданні про них (Єфр.)]. Принимать живое участие - брати пильну (жваву) участь. Задеть кого-либо за живое - дозолити, допекти кому, упекти кого; см. Допечь, Доехать. Ни живой души - ні живого духа (Неч.- Лев.). Живой язык - жива мова. [Словник української живої мови]. Живой человеческий дух - живущий дух людський. Живая вода - вода джерельна, текуча, біжуча. Живая и мёртвая вода (в сказках) - вода живуща й зцілюща, живляща і жертвляща. Живая изгородь - живопліт (р. -плоту). На живую руку - на швидку руч, (на) швидкоруч. [Ніколи було - на швидкоруч зробила];

2) (ясный) живий, виразний, ясний. [Усе проминуло, а в споминку - живісіньке, аж сяє (М. Вовч.). Таке виразне стоїть воно перед очима];

3) жвавий, моторний, меткий, швидкий. [І натуру маю жваву (Самійл.). Такий жвавий, як рак на греблі (насмешка). Моторна дівчина]; см. Бойкий, Подвижный, Разбитной. Живая женщина, девушка - моторуха. [Там така моторуха - як на шрубах уся]. Слишком живой (о ребёнке) - вертун, вертунчик. [Такий вертун, що й на місці не всидить; так і крутиться, як тая дзиґа]. Делаться живее - жвавішати, моторнішати;

4) (лишь о музыке) доскочистий. [А ну йому марш! - і вдали такого доскочистого, аж волосся їжиться (Свидн.)].

* * *

I. 1) люди (-дей, -дям, -дьми), ласк. людоньки, людочки, (мир, общество) мир (-ру), громада; срв. Люд, Народ. [Бог богом, а люди людьми (Номис). Узяв роздав горілку людям (Март.). Ой, людоньки! Ой, людоньки, пустіте! (Л. Укр.). Людочки добрі, побіжіть за ним (Мирн.). Миру-миру до їх приходило (Гнід.)]. Молодые -ди - молоді люди, (молодёжь) молодь (-ди), (парни) парубоцтво. Старые -ди - старі люди. Окольные -ди - околичні люди. Сведущие -ди - досвідчені (тямущі) люди. Рабочие -ди - робітні (робочі) люди, робітники, соб. робітництво. Он не умеет обращаться с -ми - він не вміє поводитись із людьми. Все -ди смертны - всі люди вмирущі, смерти не відперти, всім нам там бути. Что вы за -ди? - Що ви за люди? Хто ви такі? Що ви таке? Порядочные -ди - порядні (пристойні) люди. Это очень опасные -ди - це дуже (з їх дуже) небезпечні люди. Он выходит из ряда обыкновенных -дей - з його непересічна людина. Все мы -ди, да не все человеки - всі ми люди, та не всі людський образ маємо. -ди говорят - люди кажуть, (поговаривают) дейкають, подейкують, плещуть. Добрые, злые -ди - добрі, лихі люди. [Не так тії вороги, як добрії люди (Шевч.)]. На -дях и смерть красна - на людях і смерть не страшна, гуртом і вмерти не страшно. -дей много, а человека нет - людей сила, а людини немає. Народу-то, народу - ровно -дей - миру-миру, як людей. На свете не без добрых -дей - в світі не без добрих людей. За -ми говорю - за людьми кажу; коли люди брешуть, то й я з їми. Вывести в -ди - вивести в люди, (о мн.) повиводити в люди. Выйти в -ди - вибитися в люди, вилюдніти. Что -дям, то и нам - що людям, те й нам; що громаді, те й бабі. И мы не хуже - дей - і ми не гірші за людей, і ми як люди, і ми по-при люди. В чужих -дях - між чужими людьми. Вас же за -дей считают - вас же за людей мають. На -дях - прилюдно, на людях; срв. Публично. Пойти в -ди - піти (по)між люди, піти на люди. [Не йди між люди (Шевч.)]. -дей посмотреть и себя показать - себе показати і на людей подивитися. На собрании было много -дей - на зборах було багато людей, сила людей (люду), на збори зійшлася велика громада. Покрыться -ми - укритися людьми, залюднитися. [Майдан на хвилину ожив, залюднився (Коцюб.)];

2) (слуги) люди, челядь (-ди), наймити, наймиття (-тя), слуги. [Дворова челядь (Сторож.). В тебе наймиття лихе (Пісня)]. Ваши -ди хорошо служат - ваші слуги (люди) добре служать. Он отпустил всех своих -дей - він повідпускав (з дому) всіх своїх слуг (людей).

II. Люди (назв. буквы Л в ц.-сл. азб.) - люди.

* * *

1) оживлення, оживіння, відживлення;

2) жвавість (-вости). Срв. Оживлённость.

* * *

1) ( действие) ожи́влення, віджи́влення, оживля́ння, відживля́ння; ожи́влення, оживля́ння; пожва́влення, ожи́влення, пожва́влювання, оживля́ння; ожи́влення, відно́влення, оживля́ння, відно́влювання

2) ( состояние) ожи́влення; (работы, торговли) пожва́влення; ( оживлённость) жва́вість, -вості, жи́вість; ( бодрость) бадьо́рість, -рості; ( возбуждение) збу́дження

оживить

1) (воскрешать) оживляти, оживити, відживляти, відживити, (о многих) пооживляти, повідживляти кого;

2) (сообщать бодрость) підживляти, підживити, ожвавлювати, ожвавити, розбуркувати, розбуркати кого, живити кого, що. Это несколько -вило его - це трохи відживило, підживило його. -вить себя едою, водою и пр.- підживити себе їжею, закропити, проквасити душу. Оживляющий - живлющий, живущий. -щее средство - живлюще надіб'я. Оживлённый - оживлений, відживлений; ожвавлений, жвавий, живий. -ный разговор - жвава розмова.

* * *

несов.; сов. - ожив`ить

1) ( возвращать к жизни) оживля́ти и ожи́влювати, оживи́ти и пооживля́ти, відживля́ти, відживи́ти и повідживля́ти; диал. опоживля́ти, опоживи́ти

2) (придавать живости, бодрости) оживля́ти, оживи́ти, підживля́ти, підживи́ти

3) (работу, торговлю, движение) пожва́влювати, пожва́вити, оживля́ти, оживи́ти

4) ( ткани химической чисткой) спец. оживля́ти, оживи́ти, відно́влювати и відновля́ти, віднови́ти

оживиться оживати, ожити, відживати, віджити, жвавіти, пожвавіти, ожвавитися. Глаза -вились - очі заграли.

* * *

несов.; сов. - ожив`иться

1) ( возвращаться к жизни) оживля́тися и ожи́влюватися, оживи́тися, відживля́тися, відживи́тися

2) ( становиться оживлённее) пожва́влюватися, пожва́витися, жваві́шати, пожваві́шати, оживля́тися, оживи́тися; живі́шати, поживі́шати

3) строит. (несов.) оживля́тися, ожи́влюватися, відживля́тися; оживля́тися, підживля́тися; пожва́влюватися, оживля́тися; оживля́тися, відно́влюватися, відновля́тися

-шевлённо (мов) нового духу набравшись, загорівшись духом. Воодушевлённый - надихнутий, надхнений, повний жвавого (нового) духу, піднятий духом, оживілий, (фанатически) загорілий, запалілий, (возвышенный) піднесений.