-
1 налягати
= налягти1) to lean on; to lie upon, to press2) ( завзято братися) to strain, to make an effortналягати на щось (на роботу, їжу) — to pitch in(to)
3)налягати на ногу (шкутильгати) — to limp, to hobble
-
2 налягати
= налягти1) налегать, налечь; (прислонившись, надавливать) наваливаться, навалиться; (только соверш. - слегка и перен. - усерднее заняться чем-нибудь) приналечь, принажать; (о тумане, тенях, тишине) ложиться, лечь; (о сне, усталости) одолевать, одолеть (кого, что)2) (только несоверш. - добиваться) настаивать; (на кого) налегать, наседать, напирать -
3 налягати
матем. налега́ть -
4 налягти
= налягати -
5 налегать
налечь1) (наваливаться, надавливать на что) налягати, налягти (пр. вр. наліг, - лягла, -лягло, -лягли), натискати и натискувати, натиснути, наважувати, наважити на що, прилягати, прилягти що, (о мног.) поналягати, понатискати и понатискувати, понаважувати на що. [Не налягай грудьми на стіл (Київщ.). Сад ззаду так і наліг на той домик (Тесл.). Наліг (натиснув) з усієї сили на підойму (рычаг) (М. Грінч.). А як наважу, двері виважу (Пісня). Не наважуй дуже на цей бік, а то перекинеш (Київщ.). Ой, да сирая земля ручки й ніжки прилягла (Чуб. V)];2) (теснить, напирать на кого - в прям. и перен. знач.) налягати, налягти, натискати и натискувати, натиснути, (о мног.) поналягати, понатискати и понатискувати на кого; (только в перен. знач.: наседать) наполягати, наполягти, напосідати(ся), напосісти(ся), насідати, насісти на кого. [Не налягайте (не натискуйте) так на мене, - ще задушите! (Київ). Почали (варяги) дуже на людей налягати (Куліш). Пани тяжко поналягали на селян (Куліш). Наполягли сини, щоб поділити їх (Канівщ.). Мировий натискає, щоб школа була (Сл. Гр.). Я таки на його напосяду, то він оддасть (Миргородщ.). Напосівся на мене так, що вже й не сила терпіти (Сл. Ум.)]. Неприятель сильно -гает - ворог дуже насідає (натискає);3) (напрягая все силы) наполягати, наполягти на що, напружуватися, напружитися, натужуватися, натужитися, намагатися, намогтися. [Напружтеся, хлопці, - ану разом! (Київ)]. Он -гает на свою работу - він наполягає на свою працю, він щиро працює;4) (нависать: о тучах, тумане, буре и перен.) налягати, налягти на що, над чим, наполягати, наполягти на що, (только в прям. знач.) прилягати, прилягти (що), (только в перен. знач.) на(по)сідати, на(по)сісти на кого, на що. [Туман наліг на широке поле (Боров.). Чорні хмари налягли над дворищем (Мирний). В кімнатах наполягла на все тиша (Васильч.). Наполягає було на мене якась нудьга (М. Вовч.). Туман прилягає (Чуб. V). Туга-печаль напосіла (Глібів). На тебе й нудьга з похмілля насідає (Основа 1862)];5) (геол.: лежать поверх чего) лежати, лягти поверх чого, (по)над чим, налягати, налягти на що. Налегающий - що (хто) налягає (наполягає и т. п.); прлг. наляжний. -щий пласт, геол. - наляжна верства. Налёгший - що (хто) наліг (наполіг и т. п.); наля[е]глий, наполя[е]глий; напосілий.* * *несов.; сов. - нал`ечьналяга́ти, налягти́, -ляжу, -ляжеш и мног. поналяга́ти; (о тумане, мгле) приляга́ти, прилягти́; (перен.: усиленно заниматься чем-л.) наполяга́ти, наполягти; (перен.: наседать на кого-л.) напосіда́тися, напосі́стися, -ся́дуся, -ся́дешся -
6 plug
1. n1) пробка; затичка; корок; чіп2) кран (звич. на вулиці)3) пожежний кран4) ел. штепсель5) військ. затвор6) мед. тампон7) пломба8) пресований тютюн; жувальний тютюн9) розм. удар10) поганий працівник11) неходова книга12) амер. неходовий товар13) амер. фальшива монета14) амер., розм. реклама; рекламна вставка15) рекомендація16) розм. ковток17) амер., розм. циліндр18) амер. шкапа19) розм. куля; свинець20) розм. шпаргалка21) зубрило22) канад., розм. затор колод (під час сплаву)plug fuse — ел. пробка
2. v1) затикати, закупорювати; законопачувати2) мед. тампонувати3) забивати в стіну дерев'яну пробку4) пломбувати (зуб)5) розм. зірвати плани, перешкодити6) ударяти, завдавати ударів7) популяризувати; рекламувати; без кінця повторювати8) загнати кулю, влучити10) канад., розм. утворювати затор (під час сплаву)11) налягати на весла* * *I n1) пробка, заглушка; клин; затичка3) eл. штепсельна вилка; штиковий контактplug fuse, fuse plug — плавкий запобіжник, пробка; свіча запалювання ( spark plug рознімання)
4) вiйcьк. поршневий затвор ( гармати)5) мeд. тампон; пломба6) гeoл. екструзивний бісмаліт7) гeoд. репер8) штранг, пресований тютюн; жувальний тютюн9) удар10) ковток11) cл. циліндр ( капелюх)12) cл. загнаний або старий кінь, шкапа; невміла, незграбна людина; поганий працівник; cл. поганий боксер-професіонал; зубрила; неходова книга, книга, що не має збуту; cл. неходовий товар; cл. фальшива монета13) cл. плаг, рекламна вставка (включена в теле- або радіопередачу, інтерв'ю, дискусію); рекомендація14) куля, свинець15) cл.; жapг. шпаргалка16) дiaл. затор колод ( при сплаві)17) гiдp. перемичка18) pиб. штучна принада; блешня19) шматок дерену ( для відновлення зеленого покриву); шматочок чого-небудь ( на пробу)II v1) затикати, закупорювати, законопачувати; вставляти пробку, затичку, заглушку ( plug up)3) мeд. вводити тампон, тампонувати; пломбувати ( зуб)4) зірвати плани, перешкодити5) наносити удари; ударяти6) без кінця повторювати ( що-небудь); вводити в моду, популяризувати ( пісеньку); рекламувати ( у нерекламних передачах радіо е телебачення)7) (at) працювати щосили, корпіти, длубатися (над чим-небудь; plug along, plug away); налягати на весла8) вирізати шматочок ( кавуна) на пробу9) дiaл. утворювати затор ( про колоди при сплаві) -
7 надвигаться
I. 1) (двигая) насоватися, надвигатися;2) (двигаясь) нарухатися.II. надвинуться1) (стр. з.) насуватися и насовуватися, бути насовуваним, насунутим и т. п.; см. Надвигать;2) (возвр. з.) насувати(ся) и (реже) насовувати(ся), сунути(ся), насунути(ся), (о мног.) понасувати(ся), понасовувати(ся), (о тучах, ночи и т. п. ещё) наступати, наступити, надходити, надійти, (преим. о тумане) налягати, налягти. [Червоний туман уставав на заході, і немов криваві примари насувалися звідти на місто (Коцюб.). Ніч насувається швидко (Л. Укр.). На світ насувала темрява (Грінч.). Ніч насунула темна (Г. Барв.). В кереї темній тихо суне ніч (Вороний). Стрічкою сунулися козаки (Стор.). Брови на очі йому понасовувались (Куліш). Наступає чорна хмара (Пісня). Хмара наступила (Рудан.). Хмара надходить над головою (Коцюб.). Наляжуть тумани (Самійл.). Злая хуртовина на нас налягає (Максим.)].* * *несов.; сов. - надв`инуться1) насува́тися и насо́вуватися, -со́вуюся, -со́вуєшся, насу́нутися и мног. понасува́тися и понасовуватися, насува́ти и насо́вувати, -со́вую, -со́вуєш, насу́нути и мног. понасува́ти; (о войске, тучах, ночи) наступа́ти, наступи́ти, -сту́пить- ( о тумане) налягати, налягти́, -ля́же\надвигаться нулись тучи — насу́нули хма́ри, нахма́рило, нахма́рилося, похма́рило, похма́рилося, похма́рі́ло, наступи́ли хма́ри
2) (перен.: приближаться во времени) наближа́тися, наблизитися, -бли́зиться, наступа́ти, наступити -
8 нажимать
нажать1) (прижимать что) натискати и натискувати, натиснути що и на що, тиснути, потискувати, потиснути що и за що, надушувати, надушити, надавлювати, надавити, нагнічувати, нагнітити що, (о мног.) понатискати, понатискувати, понадушувати, понадавлювати, понагнічувати. [Натиснув ногою лопату (Грінч.). З усієї сили натиснув на свердло (Грінч.). Натиснув кнопку від дзвоника (Київ). Потис за срібний дзвоник (Франко). Мучусь, тиснучи крейду до таблиці (Франко). Приставлю рушницю до серця й надушу ногою цингель (Коцюб.)];2) на кого (перен.) - натискати и натискувати, натиснути, (наседать) насідати, насісти, напосідатися, напосістися, налягати, налягти, (диал.) наставати, напоставати на кого, (прижимать) тіснити и тиснути, утіснити, прикручувати, прикрутити кого. [У деяких місцях співають «вічну пам'ять», і зараз-же туди поліція натискає (М. Левиц.). Щоб посунути справу, треба натиснути на декого (Київ). Що-ж ти зробиш, коли напосідаються, щоб в одну душу були ті союзи? (М. Левиц.). Коли-ж ти так на нас настаєш, то аби тя ясний грім забив! (Яворськ.)];3) (об обуви, платье и т. п.) намулювати и намуляти, (сов.) намуляти и (зап.) намулити що, в що, натруджувати, натрудити що, надушувати, душити, надушити, надавлювати, давити, надавити що, в що, (о мног. или во мн. местах) понамулювати, понатруджувати, понадушувати, понадавлювати; срв.I. Жать 1. [Намулюють мені пухирі ці чоботи (Канівщ.)];4) (выжимать изв. колич. чего) начавлювати, начавити, надушувати, надушити, видушувати, видушити, надавлювати, надавити, видавлювати, видавити, нагнічувати, нагнітити, (сыру, творогу) нагнічувати, нагнітити, напрасовувати, напрасувати, (растит. масла) набивати, набити, забивати, забити, бити, вибити, (о мног.) поначавлювати, понадушувати, повидушувати, понадавлювати, повидавлювати, понагнічувати, понапрасовувати, пона[поза]бивати чого. [Начавив дві пляшки виноградного соку (Київщ.)]. Нажимаемый - натисканий и натискуваний, надушуваний и т. п. [Пружинка, досі натискана важкою рукою, нараз звільнена, скочила на своє давнє місце (Франко)]. Нажатый -1) натиснений і натиснутий, потиснений и потиснутий, надушений, надавлений, нагнічений, понатисканий и понатискуваний и т. п.;2) намуляний и намулений, натруджений и т. п.;3) начавлений, видушений, видавлений, напрасований, набитий, забитий, вибитий и т. п. -ться -1) натискатися и натискуватися, натиснутися, понатискатися и понатискуватися; бути натисканим и натискуваним, натисненим и натиснутим, понатиск(ув)аним и т. п.;2) натискатися, натиснутися, набиватися, набитися, (о мног.) понатискатися, понабиватися; см. Набиваться 3.* * *несов.; сов. - наж`ать1) натиска́ти и нати́скувати, нати́снути, несов. тиснути; ( слегка) поти́скувати и поти́ска́ти, поти́снути; нада́влювати, надава́ти, наду́шувати, надуши́ти\нажиматьть на все кно́пки (пружины, педали) — перен. натискати (нати́скувати), натиснути на всі кнопки (пружи́ни, педа́лі)
\нажиматьть на учёбу — натискати и нати́скувати, нати́снути (налягати, налягти) на навчання
2) (выжимать в каком-л. количестве) начавлювати, нача́вити, нада́влювати, надави́ти\нажиматьть лимонного соку — нача́влювати, начави́ти (надавлювати, надавити) лимо́нного (цитринового, цитринного) со́ку
-
9 напирать
напереть напирати, наперти, натискати, натиснути, налягати, налягти, (надавливать) надавлювати, надавити, (о мног.) понапирати, понатискувати и т. п. на кого, на що. [Із-за Дніпра напирає дурний Самойлович (Шевч.). А биймо двері! напрімо скільки сили! (Куліш). Та не налягайте бо! не встою! (Звин.)]. Лёд -рает на мост - крига напирає (натискає, пре) на міст. Неприятель сильно -рал на нас - ворог міцно напирав (налягав) на нас. Он всё -рает на этот факт - він все натискає (напирає, на(по)лягає) на цей факт. Напёртый - напертий, натиснутий и натиснений, надавлений, понапираний, понатискуваний, понадавлюваний. -ться -1) (стр. з.) напиратися, бути напираним, напертим, понапираним и т. п.;2) (наваливаться) напирати(ся), наперти(ся), навалюватися, навалитися, налягати, налягти, (о мног.) понапирати(ся) и т. п.;3) (нажираться) напиратися, напертися, нажиратися, нажертися, (о мног.) понапиратися, понажиратися.* * *несов.; сов. - напер`еть1) напира́ти, напе́рти, -пру́, -пре́ш; (несов.: надавливать, теснить) натиска́ти, нати́скувати, -кую, -куєш2) (несов.: делать упор) натиска́ти, нати́скувати; напира́ти; ( налегать) наляга́ти; ( настаивать) наполяга́ти3) (набираться, скопляться) напира́тися, напе́ртися, -пру́ся, -пре́шся, натиска́тися и нати́скуватися, -кується, нати́снутися -
10 настаивать
настоять1) (жидкость) настоювати, настояти що на чому. [Горілку на калгані настоюю (Канівщ.)];2) (наживать стояньем, достаиваться до чего) настоювати, настояти, вистоювати, вистояти що, достоюватися, достоятися чого и до чого, достоювати, достояти до чого. -ять противного ветру - достоятися (су)противного вітру;3) (стоять на своём) стояти на чому, обстоювати за чим, що и (редко) за що, обстояти за чим и що, обставати за чим и за що, (реже) настоювати, настояти на чому, (редко) устоювати за що, наставати, (усиленно просить, требовать, подчеркивать) наполягати, наполягти на що, налягати, налягти на що и (редко) на чому, напосідати, напосісти на що, (добиваться) домагатися, домогтися, допоминатися, допевнятися, допевнитися чого, намагатися, намогтися, (твердить своё) правити своє, (вульг.) товкти своє, (делать по-своему) повертати, повернути на своє. [А ви не так гадаєте? на своїм стоїте? (Крим.). Тепер я сам обстоюю за тим, щоб виконати присуд той негайно (Грінч.). «Треба так зробити, щоб схотів», - обстоював за своє Рябченко (Грінч.). Чемберлен обстоював у палаті громад, щоб Гендерсон дав відповідь на запитання (Пр. Правда). Вона все встоювала, щоб Терлецька дала Олесі багато гусей (Н.-Лев.). «Чому-ж Ярина не чергується з тобою?» - наставала Юзя (Л. Укр.). Дівчинка наполягала (-вала на том, чтобы) винищити квітки (М. Вовч.). А я все наполягаю: «скажи та скажи!» (М. Вовч.). «Давай хліба!» - налягав уперто Бовдур (Франко). Старий почав був налягати, щоб… (Кониськ.). Домагається, щоб було так, як він хоче (Київщ.). Я на з'їзді допоминався, але не підтримано мене (Київщ.). «Ми приїдемо» - допоминалася сваха (Н.-Лев.). Я таки допевнюся свого (М. Грінч.). Жінка намагалася, щоб Прокіп ночував дома (Коцюб.). Він намігся, щоб я одягнувся в його хутра (Корол.). Олеся й собі намоглася їхати (-яла на том, что поедет) на поле (Н.-Лев.). Я вже чого їй не казав, - не йметься, своє править (Кониськ.)]. Он -вает, -ял на своём - він стоїть на своєму, він домагається (допоминається) свого, він налягає на своє, він обстоює своє, він домігся (допевнився) свого, він повернув на своє. [Газіс заспокоїв хана і таки повернув на своє (Леонт.)]. Он -вает, -ял, на своём требовании - він обстоює свою вимогу, він обстає за своїм, він стоїть на своєму, він править своє, він обстояв свою вимогу, він домігся того, чого вимагав (на чому наставав), він допевнився свого жадання, він свого жадання діп'яв, (фамил.) він свого торгу добив;4) см. Настоять 2 и 3. Настоенный - настояний. -ная водка - настояна горілка, настоянка (шутл.) мочена (-ної); срв. Настойка 2. [Будем мочену пити (Квітка)]. Настоянный - настояний, вистояний. -ться -1) (о жидкости) настоюватися, настоятися, натягати(ся), натяг(ну)ти(ся); бути настоюваним, настояним. [Чай добре настоюється Київ). Вишнівка настоялася (Брацл.). Зварила сливок, та ще не натягнулось добре (Київщ.). Поставте чай на самовар, нехай натягне (Київ.)];2) см. Настаивать 3. На этом -ется в сферах - на цьому стоять (за цим обстоюють или обстають) у сферах (у вищих колах);3) (вдоволь) настоюватися, настоятися, попостояти, вистоюватися, вистоятися, (о мног.) понастоюватися, повистоюватися. [Ми сьогодні в черзі настоялися добре (Київ). Добре, що перша прийшла, а то-б попостояла (Г. Барв.). Вівці, вистоявшись за день, ідуть швидко (Основа 1862)]. Настоявшийся (о жидкости) - (добре) настояний, вистояний, натяглий.* * *I наст`аиватьнастоя́ть (на чём) насто́ювати, -сто́юю, -сто́юєш, настояти (на чому); ( отстаивать) обсто́ювати, обстоя́ти (що); ( требовать) наполяга́ти, наполягти́, -ля́жу, -ля́жеш (на чому)II несов.; сов. - насто`ять(делать настой, настойку) насто́ювати, -сто́юю, -сто́юєш, настоя́ти -
11 налягти
см. налягати -
12 bucket
1. n1) відро, цеберка2) черпак, ківш3) підйомна кліть, колиска4) поршень насоса5) чарочка6) розм. старий автомобільto give the bucket — звільняти, виганяти (з роботи)
to kick the bucket — врізати дуба, померти
2. v1) черпати2) розм. гнати коня щодуху3) мчати4) налягати (під час веслування)5) розм. обдурювати, шахраювати6) спекулювати, вести нечесну гру на біржі* * *I n1) відро; цебер, баддя2) cпeц. черпак, ківш; піднімальна кліть, колиска4) шкіряна підставка для батога, карабіна або списа5) чарочка, стаканчик6) драндулетII v1) черпати2) гнати коня щосили; мчати3) навалюватися ( при веслуванні)4) обманювати, шахраювати5) спекулювати, вести нечесну гру на біржіIII nбалка, на якій підвішують окіст, тушу -
13 cinch
1. n амер.1) попруга2) надійна справа2. v1) підтягувати попругу2) натискати, напирати, налягати* * *I n; амер.1) попруга2) надійна, вирішена справа; легка справа3) безперечний кандидат; учасник змагання, якому забезпечений успіхII v; амер.2) cл. тиснути, напирати ( на кого-небудь); забезпечити (яку-небудь справу, успіх)III nсінч ( карточна гра) -
14 lean
I1. n1) пісне м'ясо; пісна частина м'ясної туші2) низькооплачувана робота3) схил, нахил2. adj1) пісний, нежирний (пром'ясо)2) худий; виснажений3) бідний, убогий; поганий4) непромисловий, бідний (про руду)IIv (past і p.p. leaned, leant)1) нахилятися, нагинатися; згинатися (уперед, над — forward, over)2) нахиляти3) спиратися (на щось — on, upon)4) прихилятися, притулятися (до чогось — on, against)□ lean back — відкинутися назад
□ lean forward — нахилитися уперед
□ lean out: to lean out of the window — висунутися з вікна
□ lean over — перегинатися
* * *I [liːn] n1) пісне м'ясо, пісна частина м'ясної туші; що-небудь невигідне; низькооплачувана робота2) пoлiгp. світлий шрифтII [liːn] a1) худий; lean stock c-г. ненагульна худоба2) нежирний, пісний ( про м'ясо)3) бідний, убогий, скудний4) непромисловий; пісний, убогий ( про руду)5) пoлiгp. світлий ( про шрифт)6) скупий, стриманий (про стиль, склад); без надмірностейIII [liːn] nнахил; cпopт. упорIV [liːn] v(leaned [-d], leant)1) нахилятися, нагинатися; згинатися; нахиляти2) (on) опиратися; покладатися (на кого-небудь, що-небудь)3) ( against) тулитися; притуляти4) схилятися, бути схильним ( до чого-небудь)5) налягати, навалюватися; чинити тиск -
15 pitch in
-
16 stretch out
pkr v1) простягати; тягти(ся)2) розтягуватиto stretch oneself out — розтягтися; розтягувати ( запаси); заощаджувати
6) = stretch III 5 -
17 yerk
1. n1) розм. удар (батогом тощо); стусан2) штурхан, штовхан2. v розм.1) хльоскати2) брикатися, вихати; штовхати, штурхати3) ображати, уражати (словами)4) сіпати; смикати* * *n; діал.1) удар; стусан2) поштовх; ривок -
18 yank
1. n1) амер. ривок; сіпання, смикання2) різкий удар2. v амер., розм.1) смикати, сіпати2) перен. налягати (на роботу); виявляти активність; діяти з розмаху3) схопити, арештувати4) розм. вигнати з роботи (за провину) -
19 lean
I [liːn] n1) пісне м'ясо, пісна частина м'ясної туші; що-небудь невигідне; низькооплачувана робота2) пoлiгp. світлий шрифтII [liːn] a1) худий; lean stock c-г. ненагульна худоба2) нежирний, пісний ( про м'ясо)3) бідний, убогий, скудний4) непромисловий; пісний, убогий ( про руду)5) пoлiгp. світлий ( про шрифт)6) скупий, стриманий (про стиль, склад); без надмірностейIII [liːn] nнахил; cпopт. упорIV [liːn] v(leaned [-d], leant)1) нахилятися, нагинатися; згинатися; нахиляти2) (on) опиратися; покладатися (на кого-небудь, що-небудь)3) ( against) тулитися; притуляти4) схилятися, бути схильним ( до чого-небудь)5) налягати, навалюватися; чинити тиск -
20 pitch in
- 1
- 2
См. также в других словарях:
налягати — а/ю, а/єш, недок., налягти/, ля/жу, ля/жеш; мин. ч. налі/г, налягла/, налягло/; док. 1) на кого – що.Навалюючись, лягаючи, давити на кого , що небудь. || рідко. Спиратися на що небудь. •• Наляга/ти на но/гу шкутильгати. 2) н … Український тлумачний словник
налягати — @font face {font family: ChurchArial ; src: url( /fonts/ARIAL Church 02.ttf );} span {font size:17px;font weight:normal !important; font family: ChurchArial ,Arial,Serif;} глаг. (греч. συμπίπτειν ) вместе нападать, вступать в бой;… … Словарь церковнославянского языка
налягати — I = налягти 1) (на що про темряву, мряку, туман тощо охоплювати, огортати собою що н.), нависати, нависнути (над чим), опускатися, опуститися (на що і над чим), спадати, спасти, спускатися, спуститися (на що і над чим) Пор. насуватися I, 1) 2)… … Словник синонімів української мови
налягати — дієслово недоконаного виду … Орфографічний словник української мови
налягати — 1. абапірацца; 2. настайваць … Старабеларускі лексікон
давити — I (на кого що, кого що із силою налягати на когось / щось; налягати своєю вагою), надавлювати, надавити (на кого що), тиснути, натискати, натискувати, натиснути, надушувати, надушити, придавлювати, придавити (кого що), придушувати, придушити… … Словник синонімів української мови
натискати — I = натискувати, натиснути (на кого що й без додатка посилено вимагати чогось, чинити тиск на когось, добиваючись виконання чого н.), тиснути, налягати, напирати, пресинґувати, напосідати, напосісти, насідати, насісти, напосідатися, напосістися… … Словник синонімів української мови
давити — давлю/, да/виш; мн. да/влять; недок. 1) перех. і на кого – що, у що. Налягати своєю вагою; натискати. 2) перех., перен. Чинити утиски; гнобити. || Гнітити (про почуття, настрій). || Пересилювати що небудь у собі; приглушувати. 3) перех. і неперех … Український тлумачний словник
душити — душу/, ду/шиш, недок., перех. і без додатка. 1) Умертвляти кого небудь, здавлюючи горло і насильно припиняючи дихання. || Спричиняти фізичний біль, незручність здавлюванням, натискуванням. || Налягати, натискувати на кого небудь або один на… … Український тлумачний словник
душитися — душу/ся, ду/шишся, недок. 1) Умертвляти себе, здавлюючи горло і насильно припиняючи дихання. 2) Задихатися від нестачі повітря, диму, задушливого газу і т. ін. || Втрачати можливість вільно дихати від кашлю, сміху і т. ін. 3) Налягати,… … Український тлумачний словник
задушувати — ую, уєш, недок., задуши/ти, душу/, ду/шиш, док., перех., чим і без додатка. 1) Заподіювати кому небудь смерть, здавлюючи горло, насильно припиняючи дихання; умертвляти. || Налягати, натискувати на кого , що небудь або стискувати з усіх боків. 2)… … Український тлумачний словник