Перевод: со всех языков на все языки

со всех языков на все языки

налягати

  • 21 plug

    I n
    1) пробка, заглушка; клин; затичка
    2) кран ( на вулиці); пожежний кран
    3) eл. штепсельна вилка; штиковий контакт

    plug fuse, fuse plug — плавкий запобіжник, пробка; свіча запалювання ( spark plug рознімання)

    4) вiйcьк. поршневий затвор ( гармати)
    5) мeд. тампон; пломба
    6) гeoл. екструзивний бісмаліт
    7) гeoд. репер
    8) штранг, пресований тютюн; жувальний тютюн
    11) cл. циліндр ( капелюх)
    12) cл. загнаний або старий кінь, шкапа; невміла, незграбна людина; поганий працівник; cл. поганий боксер-професіонал; зубрила; неходова книга, книга, що не має збуту; cл. неходовий товар; cл. фальшива монета
    13) cл. плаг, рекламна вставка (включена в теле- або радіопередачу, інтерв'ю, дискусію); рекомендація
    14) куля, свинець
    15) cл.; жapг. шпаргалка
    16) дiaл. затор колод ( при сплаві)
    17) гiдp. перемичка
    18) pиб. штучна принада; блешня
    II v
    1) затикати, закупорювати, законопачувати; вставляти пробку, затичку, заглушку ( plug up)
    3) мeд. вводити тампон, тампонувати; пломбувати ( зуб)
    4) зірвати плани, перешкодити
    5) наносити удари; ударяти
    7) (at) працювати щосили, корпіти, длубатися (над чим-небудь; plug along, plug away); налягати на весла
    9) дiaл. утворювати затор ( про колоди при сплаві)

    English-Ukrainian dictionary > plug

  • 22 stretch out

    pkr v
    1) простягати; тягти(ся)

    to stretch oneself out — розтягтися; розтягувати ( запаси); заощаджувати

    6) = stretch III 5

    English-Ukrainian dictionary > stretch out

  • 23 ложиться

    лягати, (укладываться) кластися, покладатися, (опускаться) налягати, полягати на що; срв. Лечь. [Лягає тінь вечірняя на небо голубе (Крим.). Курява лягає (Шевч.). Шовкова трава на коси полягає (Пісня). Ой туман яром та налягає (Грінч. III)]. -житься спать - лягати спати, кластися спати, облягатися, (диал.) обкладатися, ляговитися, кладовитися. [Заходилися лягати спати (М. Вовч.). Ще дівчина спатоньки не клалась (Пісня). Тихо було і в спальні, коли облягалися (Коцюб.). Час уже й ляговитися (Крим.)]. -житься в постель - лягати в ліжко. -житься в десять часов - лягати в [о] десятій (годині). Я как раз -жился (спать) - я саме лягав (спати). Пора -житься (спать) - час лягати (спати), час уже кластися (облягатися). Время, когда -жатся (спать) - обляги, (у)ляги (-гів); см. Время. Хлеб -жится - хліб вилягає. -житься на якорь (бросать якорь) - кидати кітву. -житься на (в) дрейф - лягати в дрейф, дрейфувати. Как на вертись, а в могилку -жись - смерти не одперти, крути-верти, а доведеться вмерти, (шутл.) круть-верть, а під черепочком смерть.
    * * *
    ляга́ти; ( укладываться) кла́стися

    Русско-украинский словарь > ложиться

  • 24 ломить

    1) ломити, ламати; Срв. Ломать 1. [Вітер віє, гілля ломить (Грінч. III)];
    2) (о ломоте в костях, безл.) ломити, крутити, (корчить) судомити що, в чому, ломотіти в чому. [Спину мені ломить (Київщ.). На негоду у кістках мені крутить (Київщ.). У матері судомить руку (Н.-Лев.). Ломотить у костях (Верхр.)];
    3) -мить цену - ломити, гнути, загинати, гилити, загилювати (запрашивать) правити, заправляти ціну. [Куме! кажіть менше - ломіть менше (Мирн.). Таку ціну загинає, що ніхто такої не дасть (Брацлавщ.). А скільки він з нас гилить? Хіба не сто карбованців? (Звин.)];
    4) (налегать) налягати, (напирать) напирати, натискати и натискувати; (натуживаться) натужуватися. Ветер так и -мит - вітер так (з ніг) і валить;
    5) перти (пру, преш), пертися, пхатися, лізти, сунути(ся); срв. Ломиться 2. Он -мит прямо в комнату - він преться, пхається, лізе прямо (просто) до кімнати (до хати), в кімнату (в хату).
    * * *
    1) ломи́ти, лама́ти
    2) ( лезть напролом) су́нути; ( стремительно двигаться вперёд) посува́тися, вульг. пе́рти, пе́ртися
    3) (безл.: о болезненном ощущении) ломи́ти, лама́ти; ( крутить) крути́ти (кру́тить)
    4) ( запрашивать непомерную цену) ломи́ти, загина́ти

    Русско-украинский словарь > ломить

  • 25 наваливать

    навалить
    1) что, чего на что, куда - навалювати, навалити, навертати, навернути, накочувати, накотити, (о мног.) понавалювати, понавертати, понакочувати що и чого на що, куди; (набрасывать) накидати и накидувати, накидати, нагортати и нагортувати, нагорнути, (о мног.) понакидати, понагортати чого на що; срв. Приваливать 1. [Зима намети навертає (Мирн.). Було мене притопити й камінь навернути (Грінч. III). Он, понавертало цілі копи жовтої глини (Мирн.)]. -лить камень на что - навалити (навернути) камінь на що. -лить кучу соломы - навернути купу соломи. -лить сору - накидати (навернути, нагорнути) сміття. -вай больше земли - навертай (нагортай) більше землі. Снегу -лило в колено - снігу навалило (навернуло, накидало, навергало) в коліно;
    2) (накладывать тяжесть, громоздкую вещь, нагружать) навалювати, навалити, накладати, накласти и (реже) наложити, накидати, накинути, навантажувати, навантажити, (о мног.) понавалювати, понакладати, понакидати, нонавантажувати що на кого, на що, (вульг.) наричити, накрякати що. [Хоч як було наватажиш віз снопами (Куліш). Було батько як наричать гарбу, що яка-хоч пара коней не потягне, хіба воли (Бердянщ.). Такий віз наричив, що ледве воли довезли (Сл. Гр.). Там-же й віз накрякав! ледве кобила проти гори вивезла (Харк.)]. -вать вюк на мула - навалювати (накладати, накидати) в'юк на мула. -лили на меня поручения - накинули на мене (мені) доручення. На меня -лили слишком много работы - на мене накинуто (навалено) занадто багато праці (роботи);
    3) нахиляти, нахилити, (о мног.) понахиляти що на кого, на що. -вали шкап на себя - нахили шахву на себе. -вали столб больше вправо - нахили стовп(а) правіше;
    4) (сходиться во множестве) насувати, насунути, плавом напливати, напливти, навалувати, настягатися. [Ті миші, що в степу багато, не тут наплодились; вони відкільсь навалували (Новомоск.)]. Народу пропасть -лило, народ -лил на площадь - людей (народу) насунуло сила, народ насунув на майдан;
    5) (нанести течением) навалити, нагнати. Течением -лило барку на мост - берлину навалило (нагнало) точією на міст. Судно -лило на другое - судно навалило (нагнало, напли(в)ло) на инше;
    6) (в карт. игре) навалювати, навалити. [Бий і навалюй (Сл. Ум.)];
    7) охотн. - налягати, налягти. Гончие -лили на зверя - гончаки налягли на звіра. Наваленный -
    1) навалений, навернений, накочений, накиданий, нагорнений, понавалюваний, понавертаний, понакочуваний, понакиданий и понакидуваний, понагортаний и понагортуваний. [Прийшов - аж там змій каменем навернений (Гудч.). Нагорнений смітник (Крим.)];
    2) навалений, накладений и (реже) наложений, накиданий, навантажений, понавалюваний, понакладаний, понакиданий, понавантажуваний;
    3) нахилений, понахиляний.
    * * *
    I несов.; сов. - нав`алить
    1) нава́лювати, -люю, -люєш, навали́ти, -валю́, -ва́лиш и мног. понава́лювати; ( набрасывать) накидати, наки́дати и мног. понакидати, навертати, наверну́ти, -верну́, -ве́рнеш и мног. понаверта́ти; (чем-л. тяжёлым сверху) приверта́ти, привернути

    \наваливать ли́ло много сне́гу — безл. навали́ло (наки́дало; наверну́ло) бага́то сні́гу

    2) (безл. перен.: скопляться, появляться во множестве) насува́ти, насу́нути, нава́лювати, навали́ти; (сов.: набиться) нати́снутися

    \наваливать ли́ло много наро́ду — насу́нуло (навали́ло, нати́снулося) бага́то наро́ду (люде́й)

    II несов.; сов. - навал`ять
    1) нава́лювати, -люю, -люєш, наваля́ти; (сов.: накатать) накача́ти; (сов.: налепить) наліпи́ти, -ліплю́, -лі́пиш
    2) (сов.: набросать, повалить) наваля́ти; наверну́ти, -верну́, -ве́рнеш
    3) (сов.: небрежно написать, нарисовать) наля́пати и мног. поналя́пувати, наба́зграти

    Русско-украинский словарь > наваливать

  • 26 наваливаться

    навалиться
    1) (стр. з.) навалюватися, бути навалюваним, наваленим, понавалюваним и т. п.; срв. Наваливать. На тачку -тся до 40 пудов земли - на тачку накидається пуд(ів) із сорок землі;
    2) нахилятися, нахилитися, (о мног.) понахилятися. Стена -лилась на эту сторону - стіна нахилилася на цей бік;
    3) напирати, наперти, навалюватися, навалитися, спиратися, спертися, злягати, налягати, налягти, (о мног.) понапирати, понавалюватися, поспиратися, поналягати на кого, на що. Не -тесь на меня - не напирайте (не навалювайтесь, не спирайтесь, не злягайте, не налягайте) на мене. -литься на дверь - наперти (на) двері. [А биймо двері… - напрімо скільки сили (Куліш)]. -вались дружнее (поощрение гребцам, рабочим на тяге) - візьмися (наляж) жвавіше;
    4) (жадно нападать на еду) допадатися, допастися до чого. -лился как бык на барду - допався як віл до браги (як кіт до сала, як муха до меду);
    5) навалюватися, навалитися, (нападать) нападати, (насыпаться) насипатися, насипатися, (о мног.) понавалюватися, понасипатися куди. В колодец -лилось много земли - у колодязь (у криницю) навалилося (насипалося, нападало) багато землі.
    * * *
    I несов.; сов. - навал`иться
    1) нава́люватися, -лююся, -люєшся, навали́тися, -валю́ся, -ва́лишся; ( налегать) наляга́ти, налягти́, -ля́жу, -ля́жеш
    2) ( на что - набрасываться с жадностью) допада́тися, допа́стися, -паду́ся, -падешся (до чого)
    3) ( падать во множестве) нава́люватися, навали́тися; ( насыпаться) насипа́тися, наси́патися, -плеться; (сов.: нападать) напа́дати
    4) страд. несов. нава́люватися, -люється: накида́тися, наверта́тися; приверта́тися
    II
    нава́люватися, -люється

    Русско-украинский словарь > наваливаться

  • 27 наседать

    насесть
    1) (садиться во множестве) насідати, насісти, (о мног.) понасідати; (о пыли и т. п.) насідати, осідати, осісти, налягати, налягти, (налипать: о грязи, снеге) налипати, налипнути, наліплюватися, наліпитися, (во мног. местах) понасідати, наосідати, поналягати, поналипати, поналіплюватися. [До його сизокрилі орли налітали, в головах насідали (К. Старина). Скільки їх (панів), - жмінька, а гляди, як насіли землі на груди (Коцюб.)];
    2) на кого - напосідати, напосісти, насідати, насісти на кого и (реже) кого, наполягати, наполягти, напирати, наперти на кого, (нападать) напосідатися, напосістися на кого; срв. Налегать 2. [Де-далі дужче напосідав цар на хана (Леонт.). Редактори напосідали на мене, прохаючи оддати їм повість (Крим.). Я таки на його напосяду, то він оддасть (Миргор.). Дома насів жінку, чому не йшла боронити (Свидниц.). Якби-що він твердо сказав, що не дасть свого писання, то тато не дуже був-би й наполягав на його (Крим.). Так і напосівсь (на його): не держи кучером Антона, та й не держи! (Кониськ.)];
    3) (поступать на должность) сідати, сісти на посаді, вступати, вступити на посаду.
    * * *
    несов.; сов. - нас`есть
    1) насіда́ти, насі́сти, -ся́ду, -ся́деш
    2) (перен. налегать) насіда́ти, насі́сти; напосіда́ти, напосі́сти; ( приставать) напосіда́тися, напосі́стися, -ся́дуся, -ся́дешся

    Русско-украинский словарь > наседать

  • 28 овладевать

    овладеть кем, чем опановувати, опанувати кого, що, запановувати, запанувати над ким, посідати, посісти кого, що, обсідати, обсісти, налягати, налягти на кого, переймати, переняти кого, заполоняти, заполонити кого, що, заволодіти ким, чим. [Опанувала Зінька одна думка не давала йому спокою (Грінч.). Дітей посідало почуття жаху та цікавости]. -деть производством - опанувати виробництво. -вать, -деть собой - опановувати, опанувати себе, запановувати, запанувати над собою; перемагати, перемогти себе, перемогтися. -вать, -деть чьим вниманием - опановувати, опанувати чию увагу. -деть нитью разговора - опанувати розмову; запанувати в розмові. Горе, тоска овладела им - горе, туга посіла його. Овладело желание кем - обгорнуло бажання кого, взяла хіть кого, забажалося, забаглося кому. -вать, -деть крепостью, городом, позицией и т. п. - здобувати, здобути фортецю, місто, позицію і т. п. -вать, -деть землёй, имуществом чьим - посідати, посісти чиюсь землю, майно, добро, добра, заволодіти землею, майном.
    * * *
    несов.; сов. - овлад`еть
    1) ( захватывать) оволодіва́ти, оволоді́ти, опано́вувати, опанува́ти; ( присваивать) посіда́ти, посі́сти; ( брать) здобува́ти, здобу́ти
    2) (подчинять себе, придавать чему-л. нужное направление) оволодіва́ти, оволоді́ти, опано́вувати, опанува́ти
    3) (охватывать - о мыслях, чувствах) посіда́ти, посі́сти, охо́плювати, охопи́ти, обхо́плювати, обхопи́ти; опано́вувати, опанува́ти, запано́вувати, запанува́ти; ( обнимать) огорта́ти, огорну́ти, обгорта́ти, обгорну́ти, обніма́ти, обня́ти, пойма́ти, пойня́ти, поніма́ти, поня́ти; (несов.: обуревать) порива́ти
    4) (прочно усваивать что-л.) оволодіва́ти, оволоді́ти, опано́вувати, опанува́ти

    Русско-украинский словарь > овладевать

  • 29 покрывать

    покрыть покривати, крити, покрити, укривати, окривати, окрити, накривати, накрити, укрити. См. ещё Накрывать, накрыть. -вать пеленой (о тумане, мраке и т. п.) - повивати, повити, оповивати, оповити, обгортати, обгорнути що, налягати, налягти на що. - вать стол скатертью, пол ковром и т. п. - застеляти, застелити, застилати, заслати стіл скатертиною, поміст (підлогу) килимом. -вать слоем листьев и пр. - устилати, услати, устеляти, устелити, укривати, укрити. -вать голову покрывалом, платком - напинати, запинати, запнути голову, хусткою, напинатися, напнутися, запинатися, запнутися хусткою. -вать воз брезентом - укривати, напрядати воза брезентом. -вать (избу) соломой - крити, вкрити (хату, клуню) соломою; ушивати (хату); (тёсом) ґонтувати (хату); (железом) крити бляхою, побивати бляхою, бляхувати (хату). -вать меховую шубу материей - потягати, потягти, покривати, покрити шубу сукном. [Думаю потягти свою кожушку черкасином (Черн.)]. -вать цветами (расцвечивать) - квітувати. [Гляньте, як мороз квітує тафлю - так і видно, як квіти стають]. -вать лаком - скривати, скрити лаком. [Рамці доробив, - ще тільки лаком треба скрити]. Прибыль не -ла затрат - прибуток не покрив витрати. -рыть все долги - оплатитися з усіх боргів; вирівняти (виплатити) сплатити, посплачувати всі борги. - вать дефицит - вирівнювати, вирівняти дефіцит (недобір). -рыть карту - побити, укрити. [Восьмаку побив (укрив) кралею]. Его голос -вает все прочие голоса - його голос над усіма иншими горує (усі инші повершає). -вать, -рыть чей проступок - покривати, покрити що, кого, похитити кого що. [Мати покривала негарні вчинки свого сина. Мати покривала свого сина. Не тягну тебе в суд за марнотравство і перелюб, а покриваю все для чести дому (Л. Укр.). Він давав мені п'ять карбованців, щоб не виказував на його: похити мене, каже. Так я не взяв грошей і сказав, що не похитю (Павлогр.)]. Вода -рыла что - вода поняла що. -рыло водою - поняло водою. Тьма -рывала землю - темрява землю залягала, (о)повивала, обгортала. -рыло язвами - обкинуло чиряками. Покрытый - покритий, укритий, окритий, накритий; (туманом, мраком и т. п.) оповитий, обгорнутий, обгорнений; (скатертью, ковром) застелений, (растениями) устелений; (платком) напнутий, запнутий; (о шубе) потягнений. [Кожух сукном потягнений]. -тый пылью - пилом припалий. -тый дефицит - вирівняний дефіцит (недобір). -тый долг - сплачений, виплачений борг. Это -рыто мраком неизвестности - про це ні знаку, ні сліду; це вкрито туманом безвісти.
    * * *
    несов.; сов. - покр`ыть
    1) покрива́ти, покри́ти; ( накрывать) накрива́ти, накри́ти и понакрива́ти; ( укрывать) укрива́ти, укри́ти и повкрива́ти; ( застилать) застила́ти, засла́ти, застеля́ти, застели́ти; ( крышу соломой) пошива́ти, поши́ти, ушива́ти, уши́ти и повшива́ти; (водой вовремя разлива; тонким слоем чего-л.) пойма́ти, пойня́ти, поніма́ти, поня́ти; ( голову платком) запина́ти, запну́ти и зап'я́сти и позапина́ти
    2) (укрывать, укутывать, обволакивать) укрива́ти, укри́ти, покрива́ти, покри́ти, окрива́ти, окри́ти; (туманом, мраком) оповива́ти, опови́ти, повива́ти, пови́ти, огорта́ти, огорну́ти
    3) ( заглушать) заглуша́ти и заглу́шувати, заглуши́ти, покрива́ти, покри́ти
    4) ( возмещать) покрива́ти, покри́ти; ( расплачиваться) спла́чувати, сплати́ти
    5) (несов.: обругать) покри́ти
    6) ( случать животных) спец. покрива́ти, покри́ти

    Русско-украинский словарь > покрывать

  • 30 похрамывать

    накульгувати (трохи), налягати на ногу.
    * * *
    наку́льгувати, [тро́хи, зле́гка] шкутильга́ти; ( налегать на ногу) [тро́хи] наляга́ти на но́гу

    Русско-украинский словарь > похрамывать

  • 31 припадать

    припасть
    1) припадати, припасти, (прижиматься) тулитися, притулятися, притулитися, прихилятися, прихилитися, пригортатися, горнутися, пригорнутися до кого, до чого. [Василь аж до землі припадає, просить (М. Вовч.). Вона так і припала до дверей і слуха (Квітка). Все дам тобі, коли припавши поклонишся мені (Єв.). Притулилась до неї гарячим обличчям (Л. Укр.)]. -дать, -пасть на колени - уклякати, уклякнути, падати, впасти на коліна, навколішки. [Баба перед образами вклякнула (Чуб.)]. К ногам вашим -даю - до ніг ваших падаю (припадаю, стелюся). Дитя -пало к груди матери - дитина припала (притулилася, пригорнулася) до материних грудей. -дать на ногу - припадати, налягати на ногу, кульгати, накульгувати (на ногу);
    2) підпадати, підпасти. [Снігу трохи підпало)];
    3) припадати, припасти кому, нападати, напасти кого, приспічити кому. Охота учиться -пала - охота вчитися припала кому, напала кого;
    4) занепадати, занепасти, занедужувати, занедужати.
    * * *
    несов.; сов. - прип`асть
    1) припада́ти, припа́сти и поприпада́ти; ( прижиматься) притуля́тися и приту́люватися, притули́тися и попритуля́тися
    2) (несов.: слегка хромать) припада́ти [на но́гу], наку́льгувати
    3) (чем - несов.: болеть) хворі́ти, слабува́ти, слабі́ти (на що, чим); ( недомогать) незду́жати, неду́гувати, неду́жати
    4) (несов.: проявиться с силой) припа́сти

    Русско-украинский словарь > припадать

  • 32 приставать

    пристать
    1) приставати, пристати, липнути, прилипати, прилипнути, братися, взятися до чого, чіплятися, учепитися до чого и чого, наліплюватися, наліпитися на що, (во множ.) поприставати, поприлипати, почіплятися, поналіплюватися. [Багатий брат вимазав усередині кружку медом, щоб пристало те, що міритимуть (Грінч.). Болото береться до коліс (Хотин. п.). Як приложиш до тіла, так і візьметься (Радомиш. п.). Смола прилипла до рук (Ум.). По плечах було нахвоськає так, що аж сорочка до тіла прилипне (Кониськ.). Підеш на базар, наліпиться болото на чоботи, - хоч ножем зчищай (Звин.)]. -стал ко мне, как банный лист - пристав (прилип) до мене як шевська смола до чобота, узявсь до мене смолою, узявся (причепився) як реп'ях, реп'яхом узявся, причепою причепився, сльотою узявся (прив'яз);
    2) (присоединиться) приставати, пристати, прилучатися, прилучитися, (примкнуть) привернути, причалитися до кого, до чого, (во множ.) поприставати, поприлучатися до кого, до чого. [Ні до кого не пристає і до себе не приймає (Стор.). Хтось стиха завів пісню, до нього пристав ще один голос (Коцюб.). Сила людей привернулась до українства (Рідн. Край)];
    3) (привязаться, неотступно следовать) приставати, пристати, ув'язуватися, ув'язатися, ув'язнути, уплутуватися, уплутатися до кого и за ким, присотатися, присікатися, прикасатися, присахатися до кого, учепитися до кого и за ким, причепитися до кого, нав'язуватися, нав'язатися на кого; срв. Привязаться 2. [Ой ти, туго, ой ти, журбо, не пристань до мене (Метл.). Я пішла до них, а внучок уплутався за мною й собі (Новомоск. п.). Де не взялась собака в біса - чи з-під воріт, чи із-за ліси - присікалася, аж вищить (Гліб.). Раз прийшлось йому йти уночі вулицею, а відьма нав'язалась на його собакою (Драг.)];
    4) (надоедать кому; не давать покою, придираться) в'язнути, прив'язнути до кого, нав'язнути, в'язатися до кого, настирюватися и настирятися, (осою) лізти в вічі кому, (привязаться) чіплятися, причепитися до кого, учепитися до кого и кого, начепитися на кого, сікатися (н. вр. сікаюся, -каєшся…), присікуватися, присікатися до кого, сикатися (сичуся; -чешся…), скіпатися, прискіпатися до кого, наскіпуватися, наскіпатися на кого, присіпатися, присукатися до кого, накасатися на кого, навратитися на кого, ушняпитися до кого; срв. Привязываться 3. [Чого до мене в'язнеш, мов злий дух? (Грінч.). Та що це вона прив'язла до мене? (Васильч.). Чого нав'яз? (Коцюб.). Вередує та настиряється, як морочлива та настирлива дитина (Н.-Лев.). Найперше до Масі вчепилась: то ти, каже, вкрала (Свидн.). Мовчи! чого ти вчепилась душі моєї (Коцюб.). Та ну-бо годі! Чого ти причепився до його? (Грінч.). Чого ви, - каже, - начепились на мене (Тесл.). Вона як буде сікатися до тебе, то ти возьми груші і розсип (Рудч.). Присікався, як оса (Номис). Так і сичуться до нас, як чмара та (Г. Барв.). Скіпається до лісовика: нащо ти мою корову загнав? (Новомоск. п.). Чого це ти на парубка наскіпався? (Мирн.). Чого це він до мене присіпався? (Осн. 1862). Накасається на вас, як чорт на грішну душу (Козелец.). Навративсь, як собака (Манж.). Чого ти до мене вшняпився? (Липовеч.)]. Не -вай ко мне! - не в'язни, не лізь, не чіпляйся до мене! не клопочи (не мороч) мені голови! -вать, -тать к кому с требованиями, с просьбами, чтоб… - напосідати(ся), напосісти(ся) на кого, налягати, налягти, наполягати, наполягти на кого, щоб…, узятися до кого, намагати на кого, намагатися, намогтися, щоб… [Вона знає, що аби напосіла на батька, то чого хоче - того й доможеться (Мова). Люди напосідаються на мене: скликай громаду (Кониськ.). Що ти, причепо, налягаєш на мене? (Гр.). Чого се вони на мене намагають? (Кониськ.). Тепер уже наполягла, щоб купив їй оте бринькало (Мова). Раз пропала на степу в чумаків сокира; до їдного всі взялись: «Ти та й ти, псявіра» (Рудан.). Діти дуже намагались, щоб і їх узяти на храм (Грінч.)]. -стать к кому с ножём к горлу - з короткими гужами до кого приступити;
    5) (о болезни) приставати, пристати, прилипнути до кого, чіплятися и чіпатися, учепитися (диал. чепитися) кого, причепитися до кого, начепитися на кого, прикидатися, прикинутися, підкинутися, підсахнутися. [Щоби не чіпалися вроки чи дитини, чи худобини (Етн. Зб. V). Вже на кого начепиться ця погань, не скоро одчепиться (Звин.)];
    6) (к берегу) приставати, пристати, причалювати(ся), причалити(ся), привертати, привернути (до берега), (во множ.) поприставати, попричалювати(ся), попривертати (до берега); срв. Причаливать. Пароход -стаёт по пути в трёх местах - пароплав пристає дорогою в трьох місцях;
    7) (останавливаться) ставати, стати де, у кого, причалювати, причалити до кого. [Причалив до старого знайомого, щоб і Антося тут поставити, і самому перебути (Свидн.)];
    8) -стать кому, безл. (быть приличну кому) - пристати, личити, випадати, подобати кому (що робити). [Насамперед, як пристало порядному подорожному, подавсь він до коршми (Коцюб.)]. Не -стало - не пристало, не личить, не випадає, не подоба(є) (чого робити); см. Подобает, Приличествовать. [Сидіть дома на покої не пристало козакові (Боров.). Якось то не випадає вихваляти своїх (Л. Укр.)];
    9) -стать кому и к кому (быть к лицу) - личити, пасувати кому и до кого, бути до лиця кому. К нему усы не -стали - йому вуса не до лиця, йому вуса не личать. -стало, как к корове седло - пристало, як свині наритники;
    10) (выбиться, из сил) приставати, пристати, (о многих) поприставати. [Ой став коник приставати (Метл.). Моєму миленькому волики пристали (Чуб. V)].
    * * *
    несов.; сов. - прист`ать
    1) (к кому-чему) пристава́ти, приста́ти и попристава́ти (до кого-чого); ( прилипать) прилипа́ти, прили́пнути и прили́пти и поприлипа́ти (до кого-чого); ( о липких и красящих веществах) бра́тися, узя́тися (чого); ( о болезнях) чіпля́тися, вчепи́тися и причепи́тися (до кого)
    2) (назойливо преследовать, обращаться) пристава́ти, приста́ти и попристава́ти; ( цепляться) чіпля́тися, причепи́тися; несов. чіпа́тися; ( придираться) присі́куватися и сі́катися, присі́катися
    3) ( присоединяться) пристава́ти, приста́ти и попристава́ти; ( прибиваться) прибива́тися, приби́тися и поприбива́тися
    4) (на время где-л.) пристава́ти, приста́ти, става́ти, ста́ти
    5) ( о судах) пристава́ти, приста́ти и попристава́ти; ( причаливать) прича́лювати, прича́лити и поприча́лювати
    6) (несов.: быть к лицу) бу́ти до лиця́
    7) (несов.: оказаться подходящим, соответствующим) ли́чити
    8) ( уставать), диал. пристава́ти, приста́ти и попристава́ти

    Русско-украинский словарь > приставать

  • 33 притеснять

    притеснить
    1) что, кого к чему - притискати, притис(ну)ти, (припирать) припирати, приперти що, кого до чого; см. Притискивать, Прижимать. Неприятеля -ли к реке - ворога приперли до річки;
    2) кого (угнетать) - пригноблювати и пригнобляти, гнобити, пригнобити, утискати и утискувати, утиснути, притис(ну)ти, стискати, стис(ну)ти кого, (утеснять) утісняти, тіснити и тиснути, утіснити, гнітити, пригнічувати, пригнітити кого, налягати, налягти на кого, нас і насідати, насісти на кого або кого, пристязати, прис(у)тяжити, прикручувати, прикрутити кого; срв. Угнетать, Прижимать. [Треба було панам польським не дозволяти гнобити український народ (Загірн.). Тіснять убогого (Еккл.). Міщан стискала шляхта по городах (Куліш). Він ніколи не утискав Макара (Єфр.). Нехай Бог скарає того, хто насідає на кого (Номис). Один одного їсть один одного насідає (Мирн.), Дуже присутяжив людей (Грінч.)]. Притеснённый -
    1) притиснений и притиснутий, припертий до чого;
    2) пригноблений, утиснений и утиснутий, пригнічений від кого. -ная нация - пригноблена нація. -ться -
    1) притискатися, бути притисненим и притиснутим;
    2) пригноблюватися и пригноблятися, утискуватися и утискатися, утіснятися, гнітитися, пригнічуватися, бути пригнобленим, утисненим, гпригніченим від кого.
    * * *
    несов.; сов. - притесн`ить
    гноби́ти и пригно́блювати, пригноби́ти, ути́скувати и утиска́ти, ути́снути, утісня́ти, утісни́ти; ( прижимать) притиска́ти и прити́скувати, прити́снути

    Русско-украинский словарь > притеснять

  • 34 прихрамывать

    накульгувати, припадати, налягати на ногу; срв. Хромать. [Вона трошки кривенька: на праву ногу накульгує (Черніг.). На ніженьку налягає, топірцем ся підпирає (Гол.). Бігла, налягаючи трохи на ліву ногу (Коцюб.)]. -вая - накульгуючи, припадаючи, налягаючи на ногу.
    * * *
    накульгува́ти, [тро́хи] кульга́ти, [тро́хи] шкутильга́ти, [тро́хи] шкандиба́ти; прикульго́вувати, прику́льгувати, пришканди́бувати; диал. [тро́хи] шкандиля́ти

    Русско-украинский словарь > прихрамывать

  • 35 Нахрамывать

    накульгувати, припадати (налягати) на ногу.

    Русско-украинский словарь > Нахрамывать

  • 36 napierać

     1. напирати, налягати;
     2. натискати

    Praktyczny słownik polsko-ukraiński > napierać

Страницы
  • 1
  • 2

См. также в других словарях:

  • налягати — а/ю, а/єш, недок., налягти/, ля/жу, ля/жеш; мин. ч. налі/г, налягла/, налягло/; док. 1) на кого – що.Навалюючись, лягаючи, давити на кого , що небудь. || рідко. Спиратися на що небудь. •• Наляга/ти на но/гу шкутильгати. 2) н …   Український тлумачний словник

  • налягати — @font face {font family: ChurchArial ; src: url( /fonts/ARIAL Church 02.ttf );} span {font size:17px;font weight:normal !important; font family: ChurchArial ,Arial,Serif;}  глаг. (греч. συμπίπτειν ) вместе нападать, вступать в бой;… …   Словарь церковнославянского языка

  • налягати — I = налягти 1) (на що про темряву, мряку, туман тощо охоплювати, огортати собою що н.), нависати, нависнути (над чим), опускатися, опуститися (на що і над чим), спадати, спасти, спускатися, спуститися (на що і над чим) Пор. насуватися I, 1) 2)… …   Словник синонімів української мови

  • налягати — дієслово недоконаного виду …   Орфографічний словник української мови

  • налягати — 1. абапірацца; 2. настайваць …   Старабеларускі лексікон

  • давити — I (на кого що, кого що із силою налягати на когось / щось; налягати своєю вагою), надавлювати, надавити (на кого що), тиснути, натискати, натискувати, натиснути, надушувати, надушити, придавлювати, придавити (кого що), придушувати, придушити… …   Словник синонімів української мови

  • натискати — I = натискувати, натиснути (на кого що й без додатка посилено вимагати чогось, чинити тиск на когось, добиваючись виконання чого н.), тиснути, налягати, напирати, пресинґувати, напосідати, напосісти, насідати, насісти, напосідатися, напосістися… …   Словник синонімів української мови

  • давити — давлю/, да/виш; мн. да/влять; недок. 1) перех. і на кого – що, у що. Налягати своєю вагою; натискати. 2) перех., перен. Чинити утиски; гнобити. || Гнітити (про почуття, настрій). || Пересилювати що небудь у собі; приглушувати. 3) перех. і неперех …   Український тлумачний словник

  • душити — душу/, ду/шиш, недок., перех. і без додатка. 1) Умертвляти кого небудь, здавлюючи горло і насильно припиняючи дихання. || Спричиняти фізичний біль, незручність здавлюванням, натискуванням. || Налягати, натискувати на кого небудь або один на… …   Український тлумачний словник

  • душитися — душу/ся, ду/шишся, недок. 1) Умертвляти себе, здавлюючи горло і насильно припиняючи дихання. 2) Задихатися від нестачі повітря, диму, задушливого газу і т. ін. || Втрачати можливість вільно дихати від кашлю, сміху і т. ін. 3) Налягати,… …   Український тлумачний словник

  • задушувати — ую, уєш, недок., задуши/ти, душу/, ду/шиш, док., перех., чим і без додатка. 1) Заподіювати кому небудь смерть, здавлюючи горло, насильно припиняючи дихання; умертвляти. || Налягати, натискувати на кого , що небудь або стискувати з усіх боків. 2)… …   Український тлумачний словник

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
… Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»