Перевод: с русского на украинский

с украинского на русский

извлечь

  • 1 извлечь

    сов. от извлекать

    Русско-украинский политехнический словарь > извлечь

  • 2 извлечь

    сов. от извлекать

    Русско-украинский политехнический словарь > извлечь

  • 3 извлечь

    см. Извлекать.
    * * *

    Русско-украинский словарь > извлечь

  • 4 извлекать

    извлечь
    1) (кого, что откуда) витягати, витягти, видобувати, видобути, добувати, добути, виймати, вийняти кого, що відкіля. [Треба його витягти з негарного товариства (Київ). Видобули (витягли) з архіву давно забуту справу (Крим.). Кулю з рани вийнято (М. Грінч.)]. -ть зерно из ореха - вилущувати, вилущити зерно з горіха. -ть масло из маслянистых зёрен (подсолнухов, конопляного семени и т. п.) - бити олію (з сонячників, з насіння і т. и.), (из маслин, орехов и т. п.) вичавлювати, вичавити олію; (выделять) вилучати, вилучити. [Із каменя він вилучив метал (Крим.)];
    2) -кать пользу, выгоду от чего - см. Польза, Выгода;
    3) матем. -кать, -лечь (квадратный) корень из числа - добувати, добути (квадратовий) корінь з числа. Извлечённый откуда, из чего - (з)добутий, витягнений и витягнутий, вийнятий, вилучений звідки, з чого. [Здобутий з архівів Максим Залізняк (Ніков.)]. Извлекаемый - витягуваний; (мат.) добуваний. -ться - добуватися, витягатися, вийматися, бути (з)добутим, витягненим, вийнятим.
    * * *
    несов.; сов. - извл`ечь
    1) ( вытаскивать) витяга́ти и витя́гувати, -гую, -гуєш, ви́тягти, -гну, -гнеш и ви́тягнути и мног. повитяга́ти и повитя́гувати; ( добывать) видобува́ти, ви́добути, -буду, -будеш, добува́ти, добу́ти, -бу́ду, -бу́деш; ( вынимать) вийма́ти, ви́йняти, -йму, -ймеш и мног. повийма́ти

    \извлекать чь на свет — ви́тягти (ви́тягнути, ви́добути) на сві́тло [де́нне]

    2) (выделять из чего-л. путём обработки) добува́ти, добу́ти, здобува́ти, здобу́ти; (материалы, цитаты) вибира́ти, ви́брати, -беру, -береш и мног. повибира́ти, витяга́ти и витя́гувати, ви́тягти и ви́тягнути и мног. повитяга́ти и повитя́гувати
    3) (получать, приобретать) ма́ти (несов. и сов.), дістава́ти, -стаю́, -стає́ш, діста́ти, -ста́ну, -ста́неш, здобува́ти, здобу́ти

    \извлекать ть, \извлекать чь при́быль — ма́ти (дістава́ти, діста́ти) прибу́ток

    \извлекать чь уро́к — ма́ти (діста́ти, здобу́ти, ви́нести) нау́ку

    4) (перен.: вызывать, застав іять появиться) виклика́ти и викли́кувати, ви́кликати, -кличу, -кличеш
    5) мат. добува́ти, добу́ти

    \извлекать ть, \извлекать чь ко́рень — добува́ти, добу́ти ко́рінь

    Русско-украинский словарь > извлекать

  • 5 воспользоваться

    покористуватися чим, з чого, скористуватися чим, з чого, скористати(ся) з чого, (гал.) похіснуватися чим; (использовать) використати щось, зужиткувати, спожиткувати, (с)пожити щось, (гал.) схіснувати. [Дядько добре покористувався з нашої худоби (Гр.). Використав нагоду = воспользовался удобным случаем. Директор не зужиткує слів його й не накладе на нього кари (Крим.). Похіснуватися багатством (Екклезіяст). Пожити добро чесне (Шевч.). Хай собі поживе (споживе) моє добро].
    * * *
    (чем) скористува́тися и скористува́тися, скориста́тися (чим, з чого), послугува́тися (чим); ( извлечь выгоду) покористува́тися, покориста́тися (чим, з чого); ( использовать) ви́користати, пожи́ти (що)

    Русско-украинский словарь > воспользоваться

  • 6 выгода

    зиск, користь (р. -сти), бариш, вигода, пожиток (р. -тку), інтерес, (гал.) хосен (р. хісна). Извлекать, извлечь выгоду - мати з чого зиск, користуватися, покористуватися з чого, баришувати, побаришувати на чому, використовувати, використати що, (гал.) вихіснувати що. Это принесёт ему выгоду - з цього він матиме зиск, користь, бариш, вигоду, пожиток, інтерес, хосен.
    * * *
    ви́года; ( польза) ко́ристь, -ті и кори́сть; ( прибыль) зиск, -у, пожи́ток, -тку, диал. хосе́н, род. п. хісна́ и хісну́

    Русско-украинский словарь > выгода

  • 7 использовать

    (кого-что) несов., сов. використо́вувати, -то́вую, -то́вуєш, ви́користати (кого-що), послуго́вуватися, -го́вуюся, -го́вуєшся, послугува́тися, -гу́юся, -гу́єшся (чим); зужива́ти, зужи́ти, -живу́, -живе́ш (що), зужитко́вувати, -ко́вую, -ко́вуєш, зужиткува́ти (що); (сов.: извлечь выгоду) покористува́тися и покористува́тися, покориста́тися (чим, з чого)

    Русско-украинский словарь > использовать

  • 8 корень

    1) корінь (-реня), ум. корінець (-нця), корінчик, ув. коренище, кореняка, соб. коріння, ум. коріннячко. [Камінь росте без кореня (Номис)]. -рни и -ренья - коріння, корені (-нів). [Мусить плуг квітки з корінням рвати (Франко)]. -рень дерева, идущий в землю вертикально - стовба. -рень зуба, пера, ногтя - корінь зуба, пера, нігтя. -рень книги - см. Корешок 3. -рень дела - початок справи. -рень учения горек, а плоды его сладки - учитися гірко, а знати солодко; працюй гірко, а з'їси солодко (Комар). Смотреть в -рень (вещей) - дивитися в корінь (речей). Пряные -ренья - коріння, прянощі (-щів). Питаться -реньями - живитися корінням. Хлеб на -ню - хліб (збіжжя) на пні (на стеблі, в накоренку). [Запродував лихварям збіжжя ще в накоренку (Л. Укр.)]. До -ня, в -рень истреблять - до кореня, до накоренку, до коріннячка, у-пень, до-щенту, до ноги нищити (з[ви]нищувати) кого, що. Изругать в -рень кого - вилаяти на всі заставки (на всі боки, на всю губу) кого. Покраснеть до -ня волос - см. Покраснеть. С -нем рвать, вырывать, вырвать что - з корінням рвати, виривати, вирвати що, (искоренять) викоріняти и викорінювати, викоренити що. С -нем вон - геть з корінням (з коренем). Пускать, пустить -ни во что - пускати, пустити корінь (коріння) у що, (глубоко) укорінятися и укорінюватися в чому и у що, за[роз]корінятися, за[роз]коренитися, окоренитися (глибоко) в чому. [Те, що найглибше пускає своє коріння в народню душу (Грінч.). В саду вишенька вкоренилась (Грінч. III)]. Это дерево пускает отростки от -ня - це дерево пускає (виганяє, вигонить) парості (пагони, пагінки, паростя), пароститься з кореня (з коріння). Злоупотребления пустили глубокие -ни - надужиття (зловживання) геть розкоренилися. Прикрепиться -нями к чему - прикоренитися до чого. Пресечь зло в -не - припинити (знищити) зло при корені (при корінні, в корені, в зародку). В -не неправильно - в корені (в основі своїй) несправедливо (неправдиво, неправильно). При самом -не отрубить, отрезать - при самому корені (при самому корінні, прикро) відрубати, відрізати (відтяти) що. [Прикро, одрубав дерево (Хорольщ.). Прикро одрізав ніготь (Хорольщ.)]. Подсечь под -рень - підсікти (підтяти) при корені (при корінні) що. -рень за -рень - око за око. Сделанный из -ня - см. Корневой 2;
    2) (в народн. назв. различных растений) корінь, коріння. -рень белый, La erpitium latifolium L. - стародуб (-ба). -рень бобовый, Corydalis solida Sm. - ряст (-ту). -рень винный - а) (копытный, скипидарный) - см. Копетень; б) (животный, макаршин, сердечный) Polygonum Bistorta L. - ракові шийки (-йок), рачки (-ків), левурда. -рень водяной, Calla palustris L. - образки (-ків), фіялковий корінь. -рень волчий, Aconitum Napellus L. - зозулині черевички (-ків). -рень волчковый, Ononis spinosa L. и hircina Jacq. - вовчуг (-га), вовчуган, вовча (бичача) трава. -рень гвоздичный, Geum urbanum L. - гребінник, вивишник, гравілат (-ту). -рень глистный, Dictamnus albus L. - ясенець (-нця), (редко) ломиніс (-носа). -рень горький, Saussurea amara D. C. - гіркий корінь, гірчак (-ка). -рень громовый - см. Спаржа (дикая). -рень драконов, Arum dracunculus - кліщинець (-нця). -рень дубильный, Statice latifolia Smith. - кермек широколистий, дубильний корінь, чинбарник. -рень жабин, Campanula sibirica L. - дзвоник сибірський, жабин корінь. -рень железный - см. под Железный. -рень жёлтый, Statice tatarica L. - кермек татарський, жовтиво. -рень завязной, Potentilla Tormentilla Schr. - курзілля; см. Лапчатка. -рень змеиный, Vincetoxicum officinale Mnch. - ластовень (-вня), зміїний корінь. -рень золотой - а) Lilium martagon L. - см. Лилия; б) Asphodelus luteus L. - золотень (-тня) жовтий. -рень зубной - см. Камнеломка. -рень козельиовый, кошачий, очной, Valeriana officinalis L. - овер'ян (-ну), бісове (чортове) ребро, котяче зілля. -рень красильный, Rubia tinctorum L. - марена. -рень красный, Anchusa officinalis L. - воловик (- ка), рум'янка, краснокорінь (-реня), медунка, свинюшник. -рень любовный, Platanthera bifolia Rich. - любка, нічна фіялка. -рень майский - см. Петров крест. -рень Марьин - см. Пион. -рень медвежий, Meum Athamaticum - бурич ведмежий. -рень мужской, чародейский, Atropa mandragora L. - мандрагора, мандриґуля. -рень олений, Torilis Anthriscus Gmel - опуцьки (-ків), ошипок (-пка), свербигуз (-за). -рень параличный - см. Переступень. -рень печёночный, почечный, Ageratum conyzoides L. - пахучка звичайна. -рень пьяный - см. Белена. -рень раменный, Euphorbia virgata W. et K. - молочай (-чаю) лозовий, молочак (-ка), романів корінь. -рень рвотный - а) см. Копетень; б) іпекакуана. -рень сальный - см. Окопник. -рень сладкий, Scorzonera hispanica L. - зміячка еспанська, солодкий корінь. -рень собачий, чёрный, Cynoglossum officinale L. - чорнокорінь (-реня), собачий корінь (язик), воловий язик. -рень солнечный, Orobanche borealis Turcz. - вовчок (- чка) північний. -рень солодковый, Glycyrrhiza echinata L. - солодкий корінь, солодець (-дця), солодика, люкреція, люкриця. -рень сухотный, Arum maculatum L. - кліщинець (-нця) плямистий, козяча борода. -рень фиалковый, Iris florentina L. - півники флорентійські, косиця, фіялковий корінь. -рень хлебный, Psoralea bituminosa L. - псоралея. -рень царский, Imperatoria Ostruthium L. - царзілля, (редко) стародуб. -рень чемеричный, Veratrum album L. - біла чемериця, чемерика, чемерник. -рень чумный, Petasites officinalis L. - кремена лікарська. -рень алтейный, фарм. - проскурняковий корінь (-кове коріння);
    3) (перен. о человеке) дуб, дубар (-ря), непохитний, упертий, суворий;
    4) запрячь лошадь в -рень - запрягти коня в голоблі. Лошадь ходит в -ню - кінь править (бігає) за голобельного;
    5) грам. - корінь. -рень слова - корінь слова;
    6) мат. - корінь. -рень из числа а - корінь з числа а. Извлекать, извлечь -рень n-ой степени из числа а - добувати, добути кореня n-ого ступеня з числа а или коренювати, прокоренювати число а числом n.
    * * *
    1) ко́рінь, -реня

    ко́рни — мн. ко́рені, -нів, собир. корі́ння

    в ко́рне — у ко́рені; ( коренным образом) докорі́нно

    2) грам., мат. ко́рінь

    Русско-украинский словарь > корень

  • 9 накапывать

    и Накапливать накапать
    I. 1) накапувати, накапати, (внутрь) закроплювати и закропляти, закропити, (о мног. или во мн. местах) понакапувати, позакроплювати чого или чим. [Накапай мені капель (Київ). Накапала олією на настільник (Канівщ.). Закропи три капки в око (Звин.)];
    2) см. Накрапывать. Накапанный - накапаний, понакапуваний; закроплений, позакроплюваний. -ться -
    1) (стр. з.) накапуватися, бути накапуваним, накапаним, понакапуваним и т. п. [Погано накапуються каплі (Богодух.)];
    2) (вдоволь, сов.) накапатися, накрапатися; срв. Капать.
    II. Накапывать, накопать, накопнуть -
    1) (раскапывая землю) накопувати, накопати що, чого, накопнути що, (о мног. или во мн. местах) понакопувати. [Понакопували ямок - щепи садитимемо (Богодух.)];
    2) (выкапывая из земли) накопувати, накопати, (о мног.) понакопувати, (о картофеле, свёкле ещё, сов.) навибирати, набрати чого. [Картоплі накопали багато (Канівщ.)]. Накопанный - накопаний, понакопуваний. -ться -
    1) накопуватися, накопатися, понакопуватися; бути накопуваним, накопаним, понакопуваним;
    2) (вдоволь, сов.) - (в сыпучем) накопатися, наритися, напорпатися, нагребтися, нашпортатися, (в мокром, грязном) накопатися, наритися, набабратися; (наковыряться) накопатися, накопирсатися; (в вещах) накопатися, наритися, напорпатися, напоратися, нашпортатися; (навозиться) намарудитися, надлубатися, навовтузитися.
    * * *
    I несов.; сов. - нак`апать
    нака́пувати, нака́пати; (роняя капли на что-л.) наля́пувати, наля́пати и мног. поналя́пувати
    II несов.; сов. - накоп`ать
    нако́пувати, накопа́ти и мног. понако́пувати; (сов.: наделать углублений; извлечь из земли) покопа́ти; (копая, добывать) уко́пувати, укопа́ти

    Русско-украинский словарь > накапывать

  • 10 прибыль

    прибуток (-тку), зиск (-ку), бариш (-шу), набіжка, вигода, (польза) користь (-сти), пожиток (-тку). Срв. Выгода, Польза. [З прибутку голова не болить (Номас). Без ями гребля, а без накладу зиск не буде (Номис). Чи зиск, чи страта, - одна заплата (Чуб. I). Щоб мати бариш, хазяїн повинен робітникові заплатити менше, ніж той йому заробить (Єфр.). Як по копійці набіжки, то й то гаразд (Лубен.)]. Получать, -чить, извлекать, извлечь -быль от чего - мати, брати (взяти) зиск (бариш, прибуток, користь) з чого, зискати, побаришувати на чому;
    2) (рост, увеличение) прибування, зростання, більшання, при[з]більшення. Вода на -были, идёт на -быль - вода прибуває. Луна на -были - місяця прибуває. -быль населения - при[з]більшення людности; срв. Прирост.
    * * *
    1) прибу́ток, -тку, диал. набі́жка

    чи́стая \прибыль — чи́стий прибу́ток, зиск, -у

    2) (польза, выгода) ко́ристь, -ті и кори́сть, зиск, -у, пожи́ток, -тку диал. хосе́н, род. п. хісна́ и хісну́
    3) ( приращение) при́ріст, -росту и прирі́ст, -ро́сту; ( увеличение) прибува́ння, збі́льшення

    \прибыль населе́ния — збі́льшення (при́рі́ст) насе́лення

    \прибыль воды́ — прибува́ння води́

    луна́ на при́были — мі́сяця прибува́є

    Русско-украинский словарь > прибыль

См. также в других словарях:

  • ИЗВЛЕЧЬ — ИЗВЛЕЧЬ, извлеку, извлечёшь, извлекут, прош. вр. извлёк, извлекла, совер. (к извлекать) (книжн.). 1. кого что из кого чего. Вынуть, вытащить, достать откуда нибудь. Извечь пулю из тела. Извлечь меч из ножен. || перен., кого что из чего. Вывести,… …   Толковый словарь Ушакова

  • извлечь — выгоду • обладание, начало извлечь максимум • обладание, начало извлечь пользу • обладание, начало извлечь уроки • обладание, начало …   Глагольной сочетаемости непредметных имён

  • ИЗВЛЕЧЬ — ИЗВЛЕЧЬ, еку, ечёшь, екут; ёк, екла; ёкший; ечённый ( ён, ена); ёкши; совер. 1. кого (что). Вынуть, достать, добыть; вывести. И. осколок. И. сок из растения. И. пользу для себя (перен.: получить). 2. перен., что. Заставить появиться (книжн.). И.… …   Толковый словарь Ожегова

  • извлечь — 1. получить / с трудом, всё: выжать 2. см. вынуть Словарь синонимов русского языка. Практический справочник. М.: Русский язык. З. Е. Александрова. 2011. извлечь …   Словарь синонимов

  • извлечь — извлечь, извлеку, извлечёт (неправильно извлекёт), извлекут; прич. извлёкший (не рекомендуется извлекший); дееприч. извлёкши (не рекомендуется извлекши) …   Словарь трудностей произношения и ударения в современном русском языке

  • извлечь — — [http://www.iks media.ru/glossary/index.html?glossid=2400324] Тематики электросвязь, основные понятия EN extract …   Справочник технического переводчика

  • извлечь — (в разных значениях) что из чего. Извлечь осколок из раны. Извлечь сок из растения. Извлечь нужные данные из архивных материалов. Всем вашим пыткам не извлечь слезы из глаз моих (Некрасов) …   Словарь управления

  • извлечь — ИЗВЛЕКАТЬ, аю, аешь; несов. (сов. ИЗВЛЕЧЬ, еку, ечёшь), кого с чем. Надоедать, утомлять …   Словарь русского арго

  • извлечь — влеку, влечёшь, влекут; извлёк, влекла, ло; извлечённый; чён, чена, чено; св. 1. что. Вынуть, вытащить, достать откуда л. И. осколок из раны. И. меч из ножен. И. занозу. И. рукопись из шкафа. // кого. Заставить выйти, вывести кого л. откуда л. И …   Энциклопедический словарь

  • извлечь — влеку/, влечёшь, влеку/т; извлёк, влекла/, ло/; извлечённый; чён, чена/, чено/; св. см. тж. извлекать, извлекаться 1) а) что Вынуть, вытащить, достать откуда л. Извле/чь осколок из раны …   Словарь многих выражений

  • извлечь на свет божий — выложить, достать, вытянуть, вынуть, выудить, извлечь, вытащить Словарь русских синонимов …   Словарь синонимов

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»