-
1 eltüzel
1. сжигать/сжечь, истапливать/ истопить; (bizonyos mennyiségű tüzelőt) изжигать/изжечь; (sokat) пережигать/пережечь;az összes tűzifát \eltüzelték — пережгли все дрова; télen öt köbméter fát tüzeltünk el — за зиму (у нас) сгорело пять кубометров дров;egy egész köbméter fát \eltüzel — истапливать/ истопить целый кубометр дров;
2.kat.
\eltüzeli — а muníciót израсходовать боеприпасы -
2 faragvány
[\faragványt, \faragványa, \faragványok] {fából, csontból síby резьба; резная работа íarakás 1. (cselekvés) укладка дров в поленницу;2. (eredménye) штабель h./ поленница дров -
3 csomó
• пучок• стопка напр: книг• узел даже морск.скорость* * *формы: csomója, csomók, csomót1) у́зел мcsomóra kötni — завя́зывать/-вяза́ть узло́м
2) сучо́к м; комо́к м3) пучо́к м4) мно́жество с, ма́сса ж, ку́ча кого-чего* * *[\csomót, \csomója, \csomók] 1. (bog} узел;a \csomó szorosan meg van kötve — узел туго затянулся; \csomóba köt — связывать/ связать в узел; \csomóra köt — завязать узлом; \csomót kibogoz/kiold — развязать v. разпутать узел; \csomót köt — завязывать/завязать v. затягивать/затянуть узел; \csomót köt a cérna végére — завязать узел/узелок на конце нитки; \csomót köt a zsebkendőjére — завязать узелок (на память); szól. \csomót köt a nyelvére — замкнуть рот;szoros \csomó — тугой узел;
2.szétvágja a gordiusi \csomót — рассечь v. разрубить гордиев узел;átv.
gordiusi \csomó — гордиев узел;3. (ételben) сгусток, комок;4. (szövetben) узелок;a \csomókat. kiszedi a posztóból — выщипывать узелки из сукна;
5. növ. сук, сучок, колено, узел;a bambusznád \csomói — коленья бамбука; szól. nem kell a kákán is \csomót keresni — не всякое лыко в строку;bokrosodási \csomó — узел кущения;
6. (fában) свиль;7. orv. узел;sebészi \csomó — хирургический узел;aranyeres \csomó — геморроидальная шишка;
8. csill. узел;9. fiz. узел;rezgési \csomó — узел колебаний;
10. müsz. узел;11. haj. кноп, штык; (sebesség mértékegysége a hajózásban) узел; морская миля; 12.egy \csomó hagyma — пучок лука; hogy a petrezselyem \csomója? — сколько стоит пучок петрушки;(nyaláb) — пук, пучок; (köteg) кипа, вязанка, связка; (gombolyag) клуб, клубок; (gyapjú\csomó) охлопок;
13. (sár, hó stby.) ком(ок);14. (halmok, halom) куча, груда, множество, масса;egy \csomóba rakja a könyveket — в одну стопу складывать книги; egy \csomóbán — в одном пучке; \csomókban hull a haja — у него клочьями выпадают волосы; a cukorból kimarkol egy \csomót — он взял горсть сахара;jó \csomó — большая куча; значительное количесвто;
15. (jelzőként; tömeg, nagy mennyiség) ворох, куча, копна, клок;nagy \csomó adósságot csinált — он сделал много долгов; egy \csomó borösüveg — батарея бутылок; egy \csomó ember — много людей; толпа; egy \csomó gyermek — куча детей; egy \csomó haj. — клок волос; egy \csomó papír — ворох бумаг; egy \csomó pénz — куча денег; jó \csomó pénzébe kerül — это встанет ему в копеечку; egy \csomó ruha — ворох платьев; egy \csomó széna — клок/клочок сена; egy \csomó tűzifa — вязанка дров; (hír) egy \csomó újság куча новостейegy \csomó adat — ряд данных;
-
4 fa
• дерево• дрова* * *1. сущ1) де́рево с2) древеси́на ж3) дрова́ мн2. прилдеревя́нный, из де́рева* * *+1[\fa`t, \fa`ja, \fak] 1. (növény) дерево, rég., vál. древо;egyenes (törzsű) \fa — прямоствольное дерево; félmagas törzsű \fa — невысокое дерево; ferde törzsű \fa — косослойное дерево; fiatal \fa — молодое дерево; подрост; kis \fa — деревцг, деревцо; (gyökerén álló) kiszáradt/ korhadt/száraz \fa сухое/сухостойное дерево; сухостой; lombos \fa — лиственное дерево; magas törzsű \fa — высокоствольное дерево; sudár \fa — стройное дерево; tűlevelű \fa — хвойное дерево; növ. tűlevelű \fa`k — хвойные (Coniferae v. Coniferales); útmenti \fa — подорожное дерево; \fa alakú — древообразный, древовидный; a \fa hosszmetszete — долевой разрез дерева; vall. a tudás \fa`ja — древо познания добра и зла; a \fara bevés/felró vmit — сделать зарубки на дереве; \fa`ra mászik — лазить по деревьям; влезать/влезть на дерево; \fat dönt — повалить дерево; kivágja a \fa`t — рубить/срубить дерево; \fa`t nyír — стричь v. подстригать деревья; \fat ültet — сажать/посадить дерево;csavarodott (növésű)\fa — кривоствольное/кривое дерево;
2.nem épületfának való \fa — нестроевой лес; faragott \fa — тёсаный лес; fűrészelt \fa — пилёный лес; пилолес, пиломатериал; hántatlan \fa — круглый лес; hengeres \fa — круглый лесоматериал; круглое бревно; ipari \fa — поделочный лес; légszáraz \fa — лес воздушной сушки; széldőntött \fa — валежник от ветровала; úsztatott \fa — плавной лес; росплывь; fűrészelés után a \fa`nak egy nyáron át száradnia kell — после пилки дрова должны перелетовать;(fatest, faanyag) — дерево, лес; (kivágott) лес; срубленные деревья; (lábon) álló \fa лес на корню; растущий лес;
3. (tűzifa) дрова s., tsz.;\fat szerez be — запасать дрова; \fa`t hasogat — раскалывать/расколоть v. накалывать/наколоть дрова; \fat vág — колоть дрова; \fa`val tüzel — жечь дрова; топить дровами;aprított/ vágott \fa — колотые дрова;
nem kell-e egy kis \fa`t tenni a tűzre? не подкинуть ли дровец в печку? 4.eres (mintájú) \fa — узорчатая древесина; görcsös \fa — древесина с наростами/капами; keskeny évgyűrűs \fa — узкослойная/мелкослойная древесина; tömör \fa — плотная древесина; \fara metsz — гравировать по дереву; \fa`.ból készült — деревянный, щепной; égetéssel \fa`ra rajzol — выжигать/выжечь по дереву;(faanyag) — древесина;
5.(fa alkatrész) az ablak \faja — деревянная оконная рама;
6. sp. (tekebábú) пешка, кегля;7. (jelzőként) деревянный, дрегесный; 8.nagy \faba vágja a fejszéjét — не по песню затянуть; он взялся за слишком трудное дело; ordít, mint a \fa`ba szorult féreg — реветь белугой; \fa`ból vaskarika — бессмыслица, вздор; kemény \fa`ból faragott (ember) — двужильный; őt nem olyan \faból faragták — быть (человеком) другого склада; nem vagyok \fa`ból — все мы люди/человеки; azt sem tudja mi \fa`n terem — он об этом понятия не имеет; hát ez mi \fan termett? — чтоатоза фрукт? rossz \fa`t tett a tűzre он что-то натворил; biz. он набаламутил v. накуролесил; \fat lehet a hátán vágni — он позволяет на себе дрова колоть; maga alatt vágja a \fa`t — он сам себе яму копает; magad alatt ne vágd a \fa`t — не плюй в колодец, пригодится воды напиться; a \fa`tól nem látja az erdőt — за деревьями/из-за деревьев леса не видно; из-за деревьев не видеть леса; за кустами не увидеть леса; по лесу ходит, дров не найдёт; közm. amilyen a \fa, olyan az almája — с кем поведёшься, от того и набрёшься; ember hiba nélkül, \fa csomó nélkül nincsen — на всякого мудреца довольно простоты; a \fak nem nőnek az égig — уши выше лба не растут; a \fa`t gyümölcséről, az embert tetteiből ismerheted meg — дерево смотри в плодах, человека в делах +2szól.
úgy maradt, mint a szedett \fa — он остался без ничего/никого; один одинёшенек;[\fat] zene. фа -
5 fuvar
* * *формы: fuvarja, fuvarok, fuvartперево́зка ж, транспортиро́вка ж, прово́з м* * *[\fuvart, \fuvarja, \fuvarok] 1. (szállítás) перевозка, возка, nép. ездка;három \fuvar rá való tégla maradt — кирпичей осталось на три возки; a tűzifát kétszeri \fuvarral szállítja házhoz — привезти дрова в две ездки;fekete \fuvar — левая перевозка;
2.(mennyiségjelzőként) egy \fuvar fa — возка дров;
3. ld. fuvardíj -
6 köbméter
* * *формы: köbmétere, köbméterek, köbmétertкуби́ческий метр м; кубоме́тр м, куб м* * *1. кубический метр; кубметр;2. (mennyiségjelzőként) кубометр/куб чего-л.;egy \köbméter fa — кубометр/куб дров
-
7 rák
рак болезнь,животное* * *формы: rákja, rákok, rákot; зоол, медрак м* * *[\rakott, \rakjon, \rakna] 1. (fektetve) класть/ положить; (а**а} ставить/поставить; (bele-, fel-, rárak) класть; (rátesz, ráhelyez) накладывать/наложить; (összerak) складывать/ сложить; (szétrak, elrendez) расставлять/ расставить; (elhelyez) укладывать/уложить, помещать/поместить; (elrak, eltesz) убирать/ убрать; (vmi alá) подставлять/подсвтавить; (púpoz, felhalmoz) наваливать/навалить, громоздить; (vmi közé) прокладывать/проложить; (vmi köré) обкладывать/обложить;ágyba \rak — уложить в постель/кровать; egymásra \rakja a zsákokat — наваливать один мешок на другой; együvé \rakja a könyveket — составить книги вместе; halomba \rak — укладывать v. наваливать в кучу; helyre \rak — класть/ положить на место; keresztbe \rak — положить крест-накрест; zárójelbe \rak — помещать/поместить в скобки; fát \rak a tűzre — подложить дров в печку; flastromot \rak a sebre — наложить пластырь на рану; прилепить пластырь к ране; holmiját bőröndbe \rakja — складывать/сложить вещи в чемодан; a könyveket (a) szekrénybe \rakja — убирать/убрать книги в шкаф; egy halom könyvet \rak az asztalra — навалить на стол кучуábécésorba \rak — расставлять/расставить по алфавиту;
книг;pénzt \rak a zsebébe — класть деньги в карман; a sebesültet hordágyra \rakja — укладывать/уложить раненого на носилки; az üvegholmik közé szalmát \rak — прокладывать/проложить солому между стеклянными вещами;melegvizes palackot \rak maga köré — обкладываться горячими бутылками;
2. {rakományt} грузить, погружать/погрузить, нагружать/нагрузить; biz. (súlyt, terhet, átv. is} наваливать/ навалить;a köveket szekérre \rakja — нагружать камни на тележку; átv. az ő vállára \rakták a munka nehezét — на него навалили чёрную работу;hajóra \rak — грузить на судно;
3. (pl. padlót, útburkolatot) стлать/настлать v. постлать;parkettát \rak — стлать/постлать паркет
-
8 szállítás
• доставка• поставка• транспорт грузовой* * *формы: szállítása, szállítások, szállítástдоста́вка ж; перево́зка ж; транспортиро́вка жház-hoz szállítás — доста́вка на дом
* * *[\szállítást, \szállításа, \szállítások] 1. (közlekedési eszközön) возка; (odaszállítás) подвоз, biz. подвозка к чему-л.; (vhonnan vhová) отвоз, своз; {egyik helyről a másikra) перевозка, транспортирование, транспортировка, транспорт, отправление, отправка; (különböző helyekre) развоз, nép. развозка;háztól házig \szállítás — перевозка домашних вещей с квартиры на квартиру; igás/fogatos \szállítás — гужевой транспорт; katonai \szállítás — военная перевозка; légi \szállítás — воздушный транспорт; авиатранспорт, аэротранспорт; szárazföldi \szállítás — сухопутный транспорт; tengeri \szállítás — морской транспорт; vasúti \szállítás — железнодорожный/рельсовый транспорт; vízi \szállítás — водный транспорт; az áruk (különböző helyre való) \szállítása — развоз товаров;folyami \szállítás — речной транспорт;
2. (eljuttatás a megrendelőhöz) поставка, доставление, доставка;határidőre való \szállítás — поставка в срок; házhoz \szállítás — доставка на дом; késedelmes \szállítás — запоздалая поставка; súlyhiánnyal való \szállítás — недогрузка;állami \szállítások — государственные поставки;
3.jóvátételt \szállítások — репарационные поставки;
4. biz. (elhozás) принос, доставление, доставка;tűzifa \szállítása — доставка дров;
5.bány.
érc felszínre \szállítása — выкатка руды -
9 szekér
• воз телега• повозка• телега* * *формы: szekere, szekerek, szekeretпово́зка ж, теле́га ж* * *[szekeret, szekere, szekerek] 1. повозка, телега; (kisebb) тележка;egylovas \szekér — телега в одну лошадь; ekhós \szekér — фургон; tört. harci \szekér — боевая колесница;derék nélküli \szekér — повозка без кузова; роспуск;
2. (megrakott) воз;nagy \szekér — возище; \szekéren szállít — возить гужом;málnás \szekér — воз с поклажей;
3.egy \szekér fa — воз дров;egy \szekérre való rakomány — воз;
4.az imperialisták szekeréhez köti az országot — привязать страну к колеснице империалистов; megfordítja a szekere rúdját — повернуть оглобли; tolja vki nek a szekerét — продвигать чьё-л. дело; помогать кому-л.;átv.
vminek a szekeréhez köti magát — привязать себя к колеснице чего-л.;5.mit.
Fortuna szekere — колесо Фортуны;6.közm.
aki a más szekerén ül, nem oda megy, ahová akar, hanem ahová viszik — с чужого кони среди грязи долой -
10 személyzeti
• \személyzeti osztályкадровый отдел• \személyzeti osztályотдел кадров* * *формы: ek, személyzetitszemélyzeti osztály — отде́л м ка́дров
* * *1. персональный;\személyzeti főnök — заведующий личным составом; \személyzeti osztály — отдел кадров; a \személyzeti\személyzeti előadó — референт по кадрам;
osztály főnöke начальник отдела кадров;2.vasút.
\személyzeti jegy — служебный билет;3.\személyzeti szoba — служебная комната; (kissé rég.) комната для прислуги;
4. haj., rep., kot экипажный -
11 tűz
• огонь все значения• пожар* * *I tűzформы: tüze, tüzek, tüzet1) ого́нь мtüzet rakni — разводи́ть/-вести́ ого́нь м
2)tüzet kérni — проси́ть прикури́ть
szabad egy kis tüzet? — позво́льте прикури́ть!
3) пожа́р мII tűzniформы глагола: tűzött, tűzzön1) ста́вить/поста́вить пе́ред собо́й (целью, задачей)3)tűz a nap — со́лнце печёт (ему́ го́лову)
* * *+1ige. [\tűzott, \tűzzön, \tűzne]Its. 1. (vmire, vmibe, vmihez) накалывать/наколоть, насаживать/насадить на что-л.; прикалывать/приколоть к чему-л.; (más helyre v. másképp) перекалывать/переколоть; (tűvel v. tűre) нашпиливать/нашпилить на что-л., пришпиливать/пришпилить к чему-л.; (beleszúr, rászúr) втыкать/воткнуть во что-л., натыкать/наткнуть на что-л.;a lepkét gombostűre \tűzi — наколать v. наткнуть бабочку на булавку; szalagot \tűz a kalapjára — приколоть ленту на шляпу; a szalagot más helyre kell \tűzni — бант надо переколоть на другое место; virágot \tűz a gomblyukába — втыкать цветок в петличку; virágot \tűz a hajába — пришпилить цветок к волосом; virágot \tűz a kabátjára (gomblyukába) — приколоть цветок к пиджаку;a kukacokat a horgokra \tűzte — он насадил червей на крючки;
2. (iratot vmihez) подкалывать/подколоть;a kérvényt az (ügy)irathoz \tűzi — подкалывать прошение к делу;
3. (rávarr, ruhafélére) строчить, прострачивать/прострочить;4. (steppel, pl. paplant) стегать, простёгивать/ простегать; 5. (feltesz, odaerősít, kitűz) насаживать/насадить на что-л., прикреплять/ прикрепить к чему-л.; (zászlót is) водружать/ водрузить; 6. átv. (célt, feladatot stb.) ставить/ поставить что-л.;maga elé \tűzcélul \tűz — ставить себе целью;
a) (célként) — ставить/поставить перед собой;b) (szabályként) взять за правило;műsorra \tűz — включить что-л. в программу;IIkalap kell, fejemre \tűz — а пар нужна шлапа — голову печёт солнце; szemébe \tűz — а пар солнце бьёт ему в глаза +2tn.
\tűz — а пар солнце пелит v. печёт;fn. [tüzet, tüze, tüzek] 1. огонь h.; (kisebb} огонёк; (nagyobb) táj. огнище;lassan parázsló \tűz — медленно тлеющий огонь; szabad \tűz — костёр; a \tűz eloltása — тушение огни; a \tűz szítása — раздувание огни; a \tűz ég — огонь горит; a \tűz elaludt — огонь погос; a \tűz parázslik — огонь тлеет; \tűz be vet — бросать/бросить в огонь; vál. предавать/предать сожжению; átv., szól. \tűzbe megy vkiért — идти за кого-л. в огонь и воду; átv. \tűzbe teszi a kezét vkiért — ручаться головой v. давать/дать голову на отсечение за кого-л.; a lábas a \tűzön van — кастрюля стоит на огне; (még) tesz vmit (fát, forgácsot síby a \tűzre подкладывать/подложить что-л. в огонь; még tesz fát v. szenet a \tűzre — подбрасывать/подбросить дров v. уголь в печку; tüzet csihol — высекать/высечь огонь; éleszti a tüzet — выдувать огонь; eloltja a tüzet — тушить/потушить огонь; tüzet fog — заниматься/заняться, (átv. is) зажигаться/зажечься, загораться/загореться, разгораться/разгореться; a padlás tüzet fogott — чердак загорелся; на чердаке загорелось; a szomszédos ház tüzet fogott — соседний дом занялся; tüzet gyújt/rak — разводить/развести огонь; (átv. is) tüzet hány/okád изрыгать v. извергать пламя; átv. метать гром и молнии; szól. úgy fél vkitől, mint a \tűztői — бояться кого-л. как огни; jobban fél vmitől, mint a \tűztői — пуще огни бойться чего-л.; játszik a \tűzzel — играть с огнём;bengáli \tűz — бенгальский огонь;
2. (máglya, tábortűz) костёр, огнище;tüzet rak — раскладывать/разложить костёр;
3. (tűzvész) пожар; átv., nép. красный петух;\tűz ütött ki — вспыхнул пожар; a \tűz belekapott a szomszédos épületekbe — пожар захватил соседние постройки; a \tűz áldozata/ martaléka — жертва/добыча огни; a \tűz áldozatául esik v. martaléka lesz — стать добычей огня;\tűz van ! — пожар! горит!;
4.vall.
az örök \tűz — неугасимый огонь;a poklok tüze адский огонь; biz. пекло;5. (dohányzással kapcsolatban) огонь h.;adj tüzet! — дай мне прикурить! tüzet kért он попросил дать огни;tüzet ad vkinek — подносить спичку кому-л.;
legyen szíves, egy kis tüzet! позвольте прикурить ! 6.\tűz ! (vezényszó) — огонь!; aknavető \tűz — миномётный огонь; aknavető \tűzben — под миномётным огнём; előkészítő \tűz — подготовительный огонь; gyalogsági \tűz — огонь пехоты; légvédelmi \tűz — зенитный огонь; oldalazó \tűz — фланкирующий огонь; összpontosított \tűz — сосредоточенный огонь; pásztázó \tűz — настильный огонь; tüzérségi \tűz — артиллерийский огонь;kat.
огонь h., стрельба; (vminek a belövése v. lövetése) — обстрел;tüzérségizavaró \tűz — беспокоящий огонь; \tűz alá vesz — обстреливать/ обстрелять, простреливать/прострелить; брать/взять под обстрел; \tűzalatt áll — быть v. находиться под обстрелом; \tűz alatt tart — обстреливать/обстрелять; держать под обстрелом; üzet nyit — открывать/открыть огонь; (vezényszó) tüzet szüntess! прекратить огонь!; tüzet vezet — вести огонь; tüzet viszonoz — отстреливаться/отстрелиться; \tűzzel áraszt el — простреливать простелить;\tűzben — под артиллерийским огнём;
7.két \tűz között — между двух огней; между молотом и наковальней;átv.
két \tűz közé szorul — очутиться между двух огней;8. a'tv.(drágakő ragyogása) игра, огонёк;9. (bor ereje, zamata) крепость (вина); 10.átv.
{láz} — жар; (a betegnek) egy \tűz a teste (больной) весь горит;11. átv. огонь; {szemé} огонь, блеск;csupa \tűz a szeme — её глаза горят огнём; (lelkesedik) глаза у неё пылают;
12. (hevület, lelkesülés) огонёк, задор, пламя, пыл, пылкость, горячность, воодушевление; (lendület) жар, разгар, пыл; (szenvedély) увлечение, страстность, рвение;\tűzbe hoz — зажигать/зажечь, прожигать/прожечь, распалять/распалить; beszéde \tűzbe hozott (engem) — его речь зажла меня; \tűzbe jön vmitől — загораться/ загореться чём-л.; разгораться/разгореться, распаляться/распалиться, накаливаться v. накаляться/накалиться, раззадориваться/ раззадориться, горячиться/разгорячиться, кипятиться/вскипятиться; e szavaktól \tűzbe jött — его бросило в жар от этих слов;forradalmi \tűz — пожар революции;
a forradalmi harc tüzében в огне революционной борьбы;a megpróbáltatások/szenvedélyek tüzében в горниле испытаний/страстей -
12 tűzifa
* * *формы: tűzifája, tűzifák, tűzifátдрова́ мн* * *дрова;s., tsz.;nyers \tűzifa — сырые дрова; a \tűzifa összerakása — кладка дров;aprított \tűzifa — колотые дрова; швырок;
tűzifát vág/hasít колоть дрова -
13 aprít
[\aprított, \aprítson, \aprítana] колоть/расколоть v. наколоть; накалывать/наколоть; дробить/ раздробить; (р/ kenyeret) крошить/накрошить; (vág, kaszabol) рубить; сечь;bizonyos ideig \aprít — проколоть; fát \aprít — накалывать дров; рубить дрова; a levesbe kenyeret \aprít — покрошить хлеба в суп; átv. \aprítja az ellenséget — рубить v. сечь неприятеляvalamennyit/sokat \aprít — перекалывать/переколоть;
-
14 beszerez
1. доставать/достать, приобретать/ приобрести, заводить/завести; (vásárol) покупать/купить; {ellátja magát vmivel) обзаводиться чём-л.;2. (készletet szerez) заготавливать v. заготовлять/заготовить; {nagyobb mennyiségben) наготавливать/наготовить, запасать/запасти, запасаться/запастись чём-л.; nép. напасаться/напастись; (lassacskán összegyűjt) biz. принакопить что-л. v. чего-л.;beszerzi téli faszükségletét — заготовлять дрова на зиму; аапасать/запасти дров; запасаться/запастись дровами на зиму; \beszerezte a szükséges holmikat — он запасся необходимыми вещами; minden információt \beszerez vkiről — наводить/навести справки о ком-л.; be kell szerezni egy házőrző kutyát — надо завести сторожевую собаку;beszerzi az adatokat vkiről, vmiről — наводить/ навести справки о ком-л., о чём-л.;
3.\beszerez vkit vminek — устраивать/устроит кого-л,. кем-л.;\beszerezte házmesternek a villájába — он устроил v. взял его дворником в свой особняк -
15 fahasítás
-
16 faköteg
-
17 falopás
самовольная порубка; похищение из леса деревьев; (tűzifáról) кража дров -
18 faragóbak
műsz. плаха; козлы для обтбсывания дров -
19 fáskamra
дровяной сарай; дровяник; сарай для дров -
20 faszállítás
перевозка дров/леса
См. также в других словарях:
дров. — дров. дровяной склад Словарь: С. Фадеев. Словарь сокращений современного русского языка. С. Пб.: Политехника, 1997. 527 с … Словарь сокращений и аббревиатур
Дров наломать — ДРОВА, дров, дровам. Поленья для топки. Колоть, пилить д. Берёзовые, еловые, осиновые д. Плахи пойдут на д. (в топку). Толковый словарь Ожегова. С.И. Ожегов, Н.Ю. Шведова. 1949 1992 … Толковый словарь Ожегова
дровітня — іменник жіночого роду приміщення для дров; колода, на якій рубають дрова розм … Орфографічний словник української мови
дров'яний — прикметник … Орфографічний словник української мови
дров'яник — іменник чоловічого роду розм … Орфографічний словник української мови
дров'яний — а/, е/. Прикм. до дрова. Дров яний попіл. || Признач. для зберігання дров. ||Придатний на дрова … Український тлумачний словник
дровітня — і, ж., розм. 1) Приміщення для дров; місце, де зберігають дрова. 2) Колода, на якій рубають дрова … Український тлумачний словник
дровітня — піднавіс для дров … Лемківський Словничок
дров. — дровяной склад … Словарь сокращений русского языка
Дров бы съел — Пск. Шутл. О сильном чувстве голода. ПОС 9, 210 … Большой словарь русских поговорок
Дров наколоть да в рот натолкать — кому. Прикам. накормить кого л. чем попало. МФС, 63 … Большой словарь русских поговорок