КУЛЁЧЕК

gener. kulīte, maisiņš

gener. cartoccio

gener. (от собств.) Niklasstiefel

gener. Bonbontüte

* * *

gener. cornet

по́чка I

бот. burĝono.

по́чка II

анат. reno.

* * *

1) анат. riñón m

2) мн. почки кул. riñonada f

* * *

Кусочек

1) (часть чего-л.) шматок (-тка), шматочок (-точка), кусок (-ска), кусень (- сня), кусочок (-чка), кусник (-ка), кусничок (-чка), (зап.) штука, штученька, кавалок (-лка), кавалочок (-чка), кавальчик (-ка). [Проханий шматок горло дере (Приказка). Миска пшона, кусок сала, то до мене вся приправа (Пісня). Кусок полотна (Полт.). Відвалив криги оттакий кусень (Казка). І розірвав свою міцну присягу, мов кусничок гнилої шовковинки (Куліш). Іцка розірвало на штуки (Франко). Живцем порубали на штуки (Маковей). Білі пальці - на кавальці, а рученьки - на штученьки (Пісня). То і курку, і печеню, і кавалок кишки, все, що було у торбині, стеребив до кришки (Рудан.)]. Лакомый -чек - ласий шматочок. -сок кожи - шкурат, шкураток (-тка). [Дметься мов шкураток на вогні (Квітка)]. -сок дерева, железа - кусок дерева, заліза. -сок мыла - брусок (-ска) мила. В мелкие -ки - на шмаття, на шкамаття, на к[г]амуз, вдрізки, на дрізки, на (в) скалочки, (пров.) на канцурки, на ґанзур; срвн. Вдребезги. [Вхопив мене і розтерзав на шмаття (Куліш). На шкамаття шматували тіло (Франко). Строщити на дрізочки (Номис). Розіб'ю в скалочки отой каламарчик (Г. Барв.). Так той меч на канцурки й розскочився (Манж.). Солому б'є на ґанзур (Сл. Гр.)]. Резать на - ки - кришити, краяти, батувати; срвн. Резать, Крошить. Составлять из -ков - штукувати. [Штукована спинка в палятурці (Звин.)];

2) (ломоть) скиба, скибка, скибочка, кусок, кусень, шматок, луста, лустка, лусточка, партика, (диал.) кімса, ламанець, минтус. [Відрізав скибку хліба і грубо посолив її (Коцюб.). Скибка кавуна, дині. Бог дав роток, дасть і кусок (Номис). Добрий кусень лежав у нього за пазухою (Франко). Хліба шматок дасть біг (Номис). Хоч яшна луста, та пшеничне слово (Номис). Лустку хліба посолю (Кониськ.). Іди робити на хліба партику (Сл. Гр.). Пастух за ворота, кімса в його коло рота (Номис). Ішов старець по долині з ламанцями у торбині (Гліб.)]. -чек (ломтик) сала - кришеник. [На стіл повну миску сала кришениками (Кониськ.)]. Он имеет -сок хлеба - він шматок хліба має; він живе в достатках, він не знає біди;

3) (клочок) клапоть (-птя), клаптик, латка, латочка, скибка, скибочка. [Купив клаптик землі (Грінч.). Вихопив з моїх рук папір, порвав і, ховаючи клаптики, кинув на мене погляд повний гніву (Васильч.). Велике щастя - латочка землі (Коцюб.). Крутиться один з одним на своїй скибці (Коцюб.)];

4) (о твёрдой массе) грудка, грудочка, дріб (р. дробу), дрібок (-бка), дрібочок (-чка). [Цур дурня та масла грудка! (Номис). Грудочка соли (Сл. Гр.). Дріб соли, дріб! (Веснянка). Дайте соли два дрібочки, посолити огірочки (Пісня). Доволі кинуть курева дрібочок (Л. Укр.)]. -сок, -сочек сахара, мела, льда - грудка, грудочка цукру, крейди, льоду;

5) -сок (материи: штука) - штука, (полотна: скаток) сувій (-вою). [Прийшов мужик до крамниці, сукно оглядає, перекинув штук із двадцять, все не добирає (Рудан.)].

* * *

1) шмато́к, -тка́, кусо́к, -ска́; шмат, ку́сень, -сня, ку́сник; диал. кава́лок, -лка; ( комок) гру́дка; ( клочок) кла́поть, -птя; ( ломоть) ски́ба, ски́бка

2) (отрез, штука ткани) шту́ка, суві́й, -во́ю, кусо́к; поста́в, -у

* * *

1. ( электромашинный) generator

включа́ть генера́тор на нагру́зку — cause a generator to pick up (the) load

генера́тор возбужда́ется — the generator builds up

в слу́чае вы́хода генера́тора из стро́я … — upon loss of a generator …

генера́тор выде́рживает нагру́зку (напр. номинальную) [m2]в тече́ние … — the generator carries its (e. g., rated) load for …

генера́тор искри́т под щё́тками — the generator sparks under the brushes

генера́торы нагружа́ются равноме́рно ( при параллельной работе) — the generators divide the load well

генера́тор нагру́жен норма́льно ( при параллельной работе) — the generator takes its share of load

генера́тор начина́ет возбужда́ться — the generator picks up

генера́тор недогру́жен ( при параллельной работе) — the generator takes less than its share of the load

генера́тор перегру́жен ( при параллельной работе) — the generator takes more than its share of the load

генера́тор перехо́дит в режи́м электродви́гателя — the generator goes motoring

генера́тор рабо́тает на холосто́м ходу́ — the generator operates at no load

генера́тор рабо́тает паралле́льно с … — the generator operates in parallel with …

разгоня́ть генера́тор — allow a generator to come up to speed, bring up a generator to speed

генера́торы синхронизи́рованы ( при параллельной работе) — the generators are in synchronism

синхронизи́ровать генера́торы по загора́нию ламп — synchronize the generators by the light-lamp method, synchronize light

синхронизи́ровать генера́торы по погаса́нию ламп — synchronize the generators by the dark-lamp method, synchronize dark

ста́вить генера́тор под нагру́зку — throw a generator on (the) load

2. ( источник электрических или электромагнитных колебаний)

1) ( первичный источник колебаний) oscillator

2) ( источник сигналов) generator

возбужда́ть генера́тор — drive an oscillator

запуска́ть генера́тор — activate [enable, turn on] an oscillator

настра́ивать генера́тор измене́нием ё́мкости — tune an oscillator capacitively [by varying the tuned-circuit capacitance]

настра́ивать генера́тор измене́нием индукти́вности — tune an oscillator inductively [by varying the tuned-circuit inductance]

генера́тор начина́ет генери́ровать — the oscillator is kicked into oscillations

отключа́ть генера́тор — disable [turn off] an oscillator

переводи́ть генера́тор в двухта́ктный режи́м — convert an oscillator to push-pull operation

генера́тор постро́ен на ла́мпе …— the oscillator uses [is based on, is built around] a … valve

генера́тор постро́ен по схе́ме (напр. ёмкостной трёхточки) — the oscillator is (set up as) a … (e. g., Colpitts circuit)

генера́тор раска́чивается — the oscillator is building [builds] up (oscillation)

синхронизи́ровать генера́тор какой-л. частото́й — lock an oscillator to a frequency

срыва́ть колеба́ния в генера́торе — quench [turn off] an oscillator

авари́йный генера́тор — emergency generator

асинхро́нный генера́тор — induction generator

ацетиле́новый генера́тор — acetylene generator

ацетиле́новый генера́тор систе́мы «вода́ на карби́д» — water-to-carbide acetylene generator

ацетиле́новый генера́тор систе́мы вытесне́ния — recession(-type) acetylene generator

ацетиле́новый генера́тор систе́мы «карби́д в во́ду» — carbide-to-water acetylene generator

ацетиле́новый генера́тор систе́мы погруже́ния — dipping(-type) acetylene generator

ацетиле́новый генера́тор сухо́го ти́па — dry-residue acetylene generator

аэрозо́льный генера́тор — aerosol generator, fogger

бала́нсный генера́тор — balanced oscillator

генера́тор бегу́щей волны́ — traveling-wave-tube [TWT] oscillator

бесколле́кторный генера́тор — brushless generator

бесщё́точный генера́тор — brushless generator

генера́тор бие́ний — beat-frequency oscillator

брызгозащищё́нный [брызгонепроница́емый] генера́тор — splash-proof generator

генера́тор Ван-де-Гра́афа — Van de Graaf [(electrostatic) belt] generator

вертика́льный генера́тор — vertical-shaft generator

генера́тор видеочастоты́ — video-frequency signal generator

генера́тор возбужда́ющих и́мпульсов — drive-pulse generator, driver

вольтодоба́вочный генера́тор — booster (generator)

вспомога́тельный генера́тор — auxiliary generator

генера́тор вызывно́го то́ка — ringing generator

генера́тор высо́кой частоты́

1. (исходный или задающий источник в. ч. колебаний) radio-frequency oscillator

2. (блок, включающий задающий в. ч. генератор, усилители, множители частоты и т. п.) radio-frequency generator

га́нновский генера́тор — Gunn(-effect) oscillator

генера́тор гармо́ник ( не путать с генера́торами гармони́ческих или синусоида́льных колеба́ний) — harmonic generator (not to be confused with a harmonic or sinusoidal oscillator)

гетерополя́рный генера́тор — cross-field [heteropolar] generator

гла́вный генера́тор мор. — propulsion generator

генера́тор гла́вных синхронизи́рующих и́мпульсов — master clock

гомополя́рный генера́тор — homopolar generator

горизонта́льный генера́тор — horizontal-shaft generator

двухко́нтурный генера́тор — tuned-input, tuned-output oscillator

двухполя́рный генера́тор — bipolar generator

двухта́ктный генера́тор — push-pull oscillator

джозефсо́новский генера́тор — Josephson source

диапазо́нный генера́тор — variable-frequency oscillator, VFO

динатро́нный генера́тор — dynatron oscillator

дугово́й генера́тор — arc converter

ё́мкостно-резисти́вный генера́тор — RC-oscillator

задаю́ший генера́тор — master oscillator

генера́тор заде́ржанных и́мпульсов — delayed pulse oscillator

генера́тор заде́ржки — delay generator

генера́тор за́днего полустро́ба — late-gate generator

закры́тый генера́тор — (totally) enclosed generator

запира́ющий генера́тор — blanking-pulse generator

заря́дный генера́тор — charging generator

звуково́й генера́тор — audio-signal [tone] generator

генера́тор звуково́й частоты́ — audio-signal [tone] generator, audio(-frequency) oscillator

генера́тор звуково́й частоты́, вызывно́й — voice-frequency ringing generator, low-frequency signalling set

зу́ммерный генера́тор — buzzer oscillator

измери́тельный генера́тор — ( без модуляции выходного сигнала) test oscillator; ( с модуляцией выходного сигнала) signal generator

генера́тор и́мпульсного напряже́ния — high-voltage impulse generator

генера́тор и́мпульсного то́ка — surge current generator

и́мпульсный генера́тор (источник колебаний, генерирующий под воздействием собственных или внешних импульсов) — pulse oscillator

и́мпульсный, хрони́рованный генера́тор — timed pulse oscillator

генера́тор и́мпульсов (любой источник управляемых последовательностей импульсов, в том числе механический, электромеханический, электронный и т. п.) — pulse generator, pulser

генера́тор и́мпульсов за́данной фо́рмы — pulse waveform generator

генера́тор и́мпульсов, маломо́щный — low-level pulser

генера́тор и́мпульсов, ма́тричный — matrix-type pulse generator

генера́тор и́мпульсов, мо́щный — power pulser

генера́тор и́мпульсов, электро́нный — electronic pulse generator

генера́тор инду́кторного вы́зова — subharmonic generator, ringing converter

инду́кторный генера́тор — inductor generator

интегра́льный генера́тор — integrated(-circuit) oscillator

интерполяцио́нный генера́тор — interpolation oscillator

искрово́й генера́тор ( напр. для индукционного нагрева) — spark-gap converter (e. g., for induction heating)

генера́тор ка́дровой развё́ртки — vertical-scanning [frame-scan, frame-sweep, vertical sweep] generator [circuit]

калибро́вочный генера́тор — calibration oscillator

камерто́нный генера́тор — tuning-fork oscillator

генера́тор кача́ющейся частоты́ [ГКЧ] — sweep-frequency [swept-frequency] generator; ( без конкретизации типа) swept-signal source

генера́тор кача́ющейся частоты́ осуществля́ет кача́ние ( в пределах нужного диапазона) — the swept-frequency source sweeps (across the frequency range of interest)

квадрату́рный генера́тор — quadrature oscillator

ква́нтовый генера́тор — quantum-mechanical oscillator

ква́нтовый генера́тор ИК-диапазо́на — infrared [IR] laser, iraser

ква́нтовый, опти́ческий генера́тор [ОКГ] — laser (см. тж. лазер)

ква́нтовый, опти́ческий генера́тор бегу́щей волны́ — travelling wave laser

ква́нтовый, опти́ческий жи́дкостный генера́тор — liquid laser

ква́нтовый, опти́ческий и́мпульсный генера́тор — pulse(d) laser

ква́нтовый, опти́ческий инжекцио́нный генера́тор — injection laser

ква́нтовый, опти́ческий ио́нный генера́тор — ion(ic) (gas) laser

ква́нтовый, опти́ческий комбинацио́нный генера́тор — Raman laser

ква́нтовый, опти́ческий молекуля́рный генера́тор — molecular laser

ква́нтовый, опти́ческий монои́мпульсный генера́тор — giant-pulse laser

ква́нтовый, опти́ческий генера́тор на пигме́нтах — dye laser

ква́нтовый, опти́ческий генера́тор на руби́не — ruby laser

ква́нтовый, опти́ческий генера́тор на стекле́ с неоди́мом — Nd glass laser

ква́нтовый, опти́ческий полупроводнико́вый генера́тор — semiconduction laser

ква́нтовый, опти́ческий регенерати́вный генера́тор — cavity laser

ква́нтовый, опти́ческий генера́тор с модуля́цией добро́тности — Q-switched laser

ква́нтовый, опти́ческий генера́тор с непреры́вным режи́мом генера́ции — CW laser

ква́нтовый, опти́ческий генера́тор с электро́нной нака́чкой — electron-beam-pumped laser

ква́нтовый, опти́ческий твердоте́льный генера́тор — solid-state laser

ква́нтовый, опти́ческий хими́ческий генера́тор — chemical laser

ква́нтовый генера́тор СВЧ(-диапазо́на) — maser (см. тж. мазер)

ква́нтовый генера́тор СВЧ, акусти́ческий — acoustic maser

ква́нтовый генера́тор СВЧ, га́зовый — gas maser

ква́нтовый генера́тор СВЧ, и́мпульсный — pulse(d) maser

ква́нтовый генера́тор СВЧ не аммиа́ке — ammonia gas maser

ква́нтовый генера́тор СВЧ на осно́ве циклотро́нного резона́нса — cyclotron resonance [electron cyclotron] maser

ква́нтовый генера́тор СВЧ на порошке́ — powder maser

ква́нтовый генера́тор СВЧ на пучке́ моле́кул — molecular-beam maser

ква́нтовый генера́тор СВЧ на руби́не — ruby maser

ква́нтовый генера́тор СВЧ, полупроводнико́вый — semiconductor maser

ква́нтовый генера́тор СВЧ, регенерати́вный — cavity maser

ква́нтовый генера́тор СВЧ, регенерати́вный отража́тельный — reflection-type cavity maser

ква́нтовый генера́тор СВЧ, регенерати́вный

проходно́й генера́тор — transmission-type cavity maser

ква́нтовый генера́тор СВЧ, полупроводнико́вый — semiconductor maser

ква́нтовый генера́тор СВЧ с интерферо́метром Фабри́—Перо́ — Fabry-Perot maser

ква́нтовый генера́тор СВЧ с опти́ческой нака́чкой — optically pumped maser

ква́нтовый генера́тор СВЧ, твердоте́льный — solid-state maser

ква́нтовый генера́тор СВЧ, фоно́нный — phonon maser

ква́нтовый генера́тор с нака́чкой ла́зером — laser pumped maser

ква́нтовый генера́тор субмиллиметро́вого диапазо́на — submillimeter (wave) maser, smaser

ква́рцевый генера́тор — crystal oscillator

клистро́нный генера́тор

1. (источник сигнала, подсоединён прямо к волноводу) klystron generator

2. (источник высокочастотных колебаний, напр. гетеродин) klystron oscillator

когере́нтный генера́тор — coherent oscillator, Coho

генера́тор (колеба́ний) с вне́шним возбужде́нием — radio-frequency [r.f.] power amplifier

кольцево́й генера́тор — ring oscillator

генера́тор компенса́ции парази́тных сигна́лов передаю́щей тру́бки тлв. — shading generator

генера́тор компенса́ции тё́много пятна́ тлв. — shading(-correction) generator

генера́тор коро́тких и́мпульсов — narrow-pulse generator

ла́мповый генера́тор — брит. valve oscillator; амер. vacuum-tube oscillator

генера́тор лине́йно-возраста́ющего напряже́ния ( [m2]то́ка) — saw-tooth (voltage, current) generator

генера́тор лине́йно-па́дающего напряже́ния ( [m2]то́ка) — phantastron

магнетро́нный генера́тор — magnetron oscillator

магнитогидродинами́ческий генера́тор — magnetohydrodynamic [MHD] generator, magneto-fluid-dynamic [MFD] generator

магнитогидродинами́ческий генера́тор на неравнове́сной пла́зме — non-equilibrium magnetohydrodynamic generator

магнитострикцио́нный генера́тор — magnetostriction oscillator

магнитоэлектри́ческий генера́тор — permanent-magnet generator

генера́тор масшта́бных ме́ток да́льности — calibration mark(er) generator

генера́тор ме́ток вре́мени — time-mark generator

генера́тор ме́ток да́льности — range-mark(er) generator

многото́ковый генера́тор — multiple-current generator

генера́тор, модели́рующий диагра́мму напра́вленности — beam-pattern generator

молекуля́рный генера́тор — molecular-beam maser

надтона́льный генера́тор (в синтезаторах частоты, возбудителях дискретного спектра и т. п.) — interpolation oscillator

генера́тор нака́чки — pump oscillator; ( параметрического усилителя) pump

генера́тор на кре́мниевом дио́де, транзи́сторах, R и C и т. п. — silicon-diode, transistor, RC-, etc. oscillator

генера́тор на то́пливных элеме́нтах — fuel-cell generator

генера́тор незатуха́ющих колеба́ний — continuous-wave [CW] oscillator

генера́тор нейтро́нов — neutron generator

генера́тор несу́щей частоты́ — ( в ВЧ телефонии) carrier oscillator; ( в системах на боковых частотах) carrier generator

неявнопо́люсный генера́тор — implicit-pole generator

генера́тор ни́зкой частоты́ — audio(-frequency) oscillator; audio signal generator

генера́тор одино́чных и́мпульсов — single-pulse generator

опо́рный генера́тор ( в синтезаторах частоты и возбудителях дискретного спектра) — frequency standard (assembly)

опо́рный генера́тор явля́ется исто́чником высокостаби́льной опо́рной частоты́, на осно́ве кото́рой получа́ются все остальны́е часто́ты, испо́льзуемые в радиоста́нции — the frequency standard produces an accurate, stable reference frequency upon which all frequencies used in the radio set are based

генера́тор па́ра — steam generator

параметри́ческий генера́тор — parametric oscillator

генера́тор па́чек и́мпульсов — pulse-burst [series] generator

педа́льный генера́тор — foot-operated [pedal] generator

генера́тор пе́ны горн. — froth generator

генера́тор пере́днего полустро́ба — early-gate generator

генера́тор переме́нного то́ка — alternating current [a.c.] generator, alternator

генера́тор переме́нного то́ка, многочасто́тный — multifrequency alternator

генера́тор пилообра́зного напряже́ния ( [m2]то́ка) — saw-tooth voltage (current) generator

генера́тор пла́вного диапазо́на — variable frequency oscillator, VFO

пла́зменный генера́тор — plasma oscillator

генера́тор пла́змы, дугово́й — arc plasma generator

генера́тор повы́шенной частоты́ — rotary frequency changer, rotary changer converter

генера́тор погружно́го исполне́ния — submerged [submersible] generator

погружно́й генера́тор — submerged [submersible] generator

генера́тор постоя́нного то́ка — direct-current [d.c.] generator

генера́тор по схе́ме ё́мкостной трёхто́чки — Colpitts oscillator

генера́тор по схе́ме индукти́вной трёхто́чки — Hartley oscillator

генера́тор по схе́ме моста́ Ви́на — Wien-bridge oscillator

генера́тор по схе́ме Ше́мбеля — electron-coupled oscillator, ECO

генера́тор преры́вистого де́йствия — chopping oscillator

генера́тор прямоуго́льных и́мпульсов — square-wave generator

генера́тор псевдослуча́йной после́довательности — PR sequence generator

генера́тор пусковы́х и́мпульсов — trigger(-pulse) generator

генера́тор равновероя́тных цифр — equiprobable number generator

генера́тор развё́ртки — брит. time-base (generator), time-base circuit; амер. sweep generator

генера́тор развё́ртки да́льности — range-sweep generator

реакти́вный генера́тор — reluctance generator

резе́рвный генера́тор — stand-by generator

релаксацио́нный генера́тор — relaxation oscillator

генера́тор релаксацио́нных колеба́ний — relaxation oscillator

реле́йный генера́тор — relay pulse generator

самовозбужда́ющийся генера́тор — self-excited generator

самохрони́рующийся генера́тор — self-pulsed oscillator

генера́тор сантиметро́вого диапазо́на — SHF oscillator

генера́тор с вну́тренней самовентиля́цией — built-in-fan-cooled generator

генера́тор с водоро́дным охлажде́нием — hydrogen-cooled generator

генера́тор СВЧ ( не путать с генера́тором сантиметро́вого диапазо́на) — microwave oscillator (not to be confused with SHF oscillator)

сельси́нный генера́тор — synchro generator

генера́тор се́тки часто́т — (frequency) spectrum generator

генера́тор се́тки часто́т с ша́гом 10 кГц — a 10 kHz spectrum generator

генера́тор сигна́лов — signal generator

генера́тор сигна́лов, часто́тно-модули́рованный — FM signal generator

генера́тор си́мволов — symbol generator

генера́тор синусоида́льных колеба́ний ( не путать с генера́тором гармо́ник) — harmonic [sinusoidal] oscillator (not to be confused with harmonic generator)

генера́тор синхрои́мпульсов тлв. — synchronizing(-signal) [sync] generator

синхро́нный генера́тор

1. эл. synchronous generator

2. радио, тлв. locked oscillator

генера́тор с и́скровым возбужде́нием — spark-excited oscillator

генера́тор с ква́рцевой стабилиза́цией — crystal-controlled oscillator

генера́тор с колеба́тельным ко́нтуром в цепи́ ано́да — брит. tuned-anode oscillator; амер. tuned-plate oscillator

генера́тор с колеба́тельным ко́нтуром в цепи́ ано́да и се́тки — брит. tuned-anode, tuned-grid [TATG] oscillator; амер. tuned-grid, tuned-plate [TGTP] oscillator

генера́тор с колеба́тельным ко́нтуром в цепи́ се́тки — tuned-grid oscillator

генера́тор случа́йных сигна́лов ( в информационных системах) — random-signal generator

генера́тор случа́йных собы́тий — random event generator, randomizer

генера́тор случа́йных чи́сел мат. — random number generator, randomizer

генера́тор с нару́жной самовентиля́цией — built-in blower-cooled generator

генера́тор с незави́симым возбужде́нием

1. эл. separately excited generator

2. радио r.f. power amplifier

генера́тор с незави́симым охлажде́нием — separate fan-cooled generator

генера́тор с непо́лным включе́нием колеба́тельного ко́нтура — tapped-down oscillator

генера́тор с нея́вно вы́раженными полюса́ми — non-salient pole generator

генера́тор со́бственных нужд (станции, подстанции и т. п.) — house generator

генера́тор со скоростно́й модуля́цией — velocity-modulated oscillator

генера́тор со сме́шанным возбужде́нием — compound generator

генера́тор с отрица́тельной крутизно́й — negative-transconductance oscillator

генера́тор с отрица́тельным сопротивле́нием — negative-resistance oscillator

генера́тор с паралле́льным возбужде́нием — shunt(-wound) generator

генера́тор с попере́чным по́лем — cross-field [heteropolar] generator

генера́тор с после́довательным возбужде́нием — series(-wound) generator

генера́тор с посторо́нним возбужде́нием — r.f. power amplifier

генера́тор с постоя́нными магни́тами — permanent magnet generator

генера́тор с продо́льным по́лем — homopolar generator

генера́тор с протяжё́нным взаимоде́йствием — extended interaction oscillator

генера́тор срыва́ющей частоты́ — quench(ing) oscillator

генера́тор с самовозбужде́нием ( автогенератор) — self-excited [feedback] oscillator

генера́тор, стабилизи́рованный ква́рцем — crystal-controlled oscillator

генера́тор, стабилизи́рованный ли́нией — line-controlled oscillator

генера́тор станда́ртных сигна́лов — standard-signal generator

генера́тор с тормозя́щим по́лем — retarding-field [positive-grid] oscillator

стоя́ночный генера́тор мор. — harbour generator

генера́тор строб-и́мпульсов — gate generator

генера́тор стро́чной развё́ртки — horizontal-scanning [line-scan, line-sweep, horizontal-sweep] generator [circuit]

стру́йный генера́тор — fluid oscillator

генера́тор ступе́нчатой фу́нкции — step-function generator

генера́тор субгармо́ник — subharmonic generator

генера́тор с фа́зовым сдви́гом — phase-shift oscillator

генера́тор с часто́тной модуля́цией — frequency-modulated oscillator

генера́тор с электро́нной перестро́йкой частоты́ — voltage-tuned oscillator

генера́тор с я́вно вы́раженными по́люсами — salient-pole generator

генера́тор та́ктовых и́мпульсов — clock pulse-generator

тахометри́ческий генера́тор — tacho(meter-)generator

твердоте́льный генера́тор — solid-state oscillator

теплово́й генера́тор — heat generator

термоаэрозо́льный генера́тор — thermal aerosol generator

термоэлектри́ческий генера́тор — thermoelectric generator

термоэлектри́ческий, изото́пный генера́тор — isotopic thermoelectric generator

термоэлектро́нный генера́тор — thermionic generator, thermionic converter

тиратро́нный генера́тор — thyratron oscillator

генера́тор тона́льного вы́зова — ( без конкретизации частоты) v.f. [voice-frequency] ringer; ( c точным указанием частоты) 2100-Hz ringer; 500-Hz ringer

транзитро́нный генера́тор — transitron oscillator

трёхто́чечный генера́тор ( обобщённое название) — impedance voltage divider oscillator

трёхто́чечный генера́тор с ё́мкостной обра́тной свя́зью — Colpitts oscillator

трёхто́чечный генера́тор с индукти́вной обра́тной свя́зью — Hartley oscillator

трёхфа́зный генера́тор — three-phase generator

генера́тор уда́рного возбужде́ния — shock-excited oscillator

генера́тор уда́рных волн ав. — shock-wave generator

генера́тор у́зких строб-и́мпульсов — narrow gate [strobe-pulse] generator

у́ксусный генера́тор — vinegar generator

ультразвуково́й генера́тор — ultrasonic generator

ультразвуково́й генера́тор для сня́тия на́кипи — ultrasonic descaler

униполя́рный генера́тор — homopolar [unipolar] generator

генера́тор, управля́емый напряже́нием — voltage-controlled oscillator, VCO

фотоэлектри́ческий генера́тор — photoelectric generator

генера́тор Хо́лла — Hall generator

генера́тор хрони́рующий генера́тор — timing oscillator

генера́тор чи́сел — number generator

генера́тор ЧМ ( для измерений методом качающейся частоты) — sweep generator, swept-signal source

генера́тор широ́ких строб-и́мпульсов — wide gate [strob-pulse] generator

генера́тор шу́ма — noise generator

эквивале́нтный генера́тор напряже́ния — constant-voltage generator (Thevenin equivalent)

эквивале́нтный генера́тор то́ка — constant-current generator (Norton equivalent)

электростати́ческий генера́тор — electrostatic generator

электростати́ческий, ле́нточный генера́тор — belt-type electrostatic generator

электростати́ческий, ро́торный генера́тор — rotary electrostatic generator

электрофо́рный генера́тор — influence machine

этало́нный генера́тор — reference [standard] oscillator

явнопо́люсный генера́тор — explicit-pole generator

* * *

мн. (ед. бито́чек м.) кул.

см. битки

* * *

gastron. albóndigas

1) анат. rein m

2) мн.

* * *

1) gener. bourgeon (на деревьях, bour.), yeux, œil, nodule, rognon (в рудной жиле), rognon (у животных)

2) obs. gemme

3) botan. bouton, maille

4) eng. bouton (растения), rognon (в рудной жиле)

5) anat. rein

6) simpl. rognon (у человека)

уменьш., кул.

1) картуз (-за), кашкет (-та), (собствен. козырёк) козир (-ря), козирок (-рка). [Хто ходить у картузі, так у того чорти в пузі (Номис). Зустрічав їх там, збивши на потилицю кашкета (Васильч.). Паробічка в жупанині, на голові козир (Основа). На ньому був козирок з червоною стрічкою навкруги (Н.-Лев.)]. Лихо заломленный -туз - на-бакир збитий кашкет. Надеть на голову -туз - покласти, убрати, надіти кашкета (на голову). Все теперь надели -тузы - всі тепер убралися в кашкети;

2) (бумажный мешёчек) папіряний мішечок, папіряна торбинка. -туз табаку - пачка тютюну;

3) артил. - картуша, набійна ладунка, ладунка з порохом.

* * *

1) ( головной убор) карту́з, -а, кашке́т; кашке́тка, козиро́к, -рка́

2) ( бумажный кулёк) міше́чок, -чка, торби́нка; ( для хранения табака) гама́н, -а, гамане́ць, -нця́, капшу́к, -а

3) воен. карту́з

1) (вкусный) ласий, сласний, ласний, (редко) лакомий, ум. ласенький, сласненький. [Великий кавун, як жар червоний, дуже ласа штука (Грінч.). Мачуха дала на сніданок дітям чогось ласенького (Номис). В Києві нічого сласного не здобудеш (Куліш). Гроші лакома річ (Номис)]. -мый кусочек - ласий (сласний) шматочок (-чка), ласий (сласний, ласний) кусок (-ска) (кусочок), лакомина. [На ласий шматочок найдеться куточок (Чуб.). На (с)ласний кусок найдеться куток (Номис)];

2) (охочий до сластей, падкий к чему) ласий на що и до чого, (редко) лакомий на що. [Всякий ласий на чужі ковбаси (Номис). До грошей я не дуже ласа (Шевч.). Ви лакомі на чужі гроші (Н.-Вол. п.)].

* * *

1) с дат. п. а) на вопрос: где, по чему - по кому, по чому (в ед. ч. с дат. и с предл. п. п., во мн. ч. только с предл. п.). Ходить по комнате, по саду, по двору - ходити по кімнаті (по хаті), по саду, по двору и по дворі. Ходить по лесу, по полю, по горе (без определённого направления) - ходити по лісі (и по лісу, по гаю), по полю, по горі (и реже лісом, гаєм, полем). [По діброві вітер віє, гуляє по полю (Шевч.). Ой чиї то воли по горі ходили?]. Плавать по морю, по реке, по воде - плавати по морю, по річці, по воді (Срв. п. 1 б.). Гулять по городу, по улице - гуляти по місту (по городу), по вулиці. Путешествие по Италии - подорож по Італії (и Італією). Смерть (болезнь) не по лесу ходит, а по людям - смерть (пошесть) не по лісі (по лісу) ходить, а по людях. Везли хлеб, да растрясли его по всей дороге - везли хліб та й порозтрушували його по всій дорозі. (Срв. п. 1 б.). Разослать приказ по волостям, ездить по знахарям, пойти по рукам, расти по оврагам - порозсилати наказ по волостях, їздити по знахарях, піти по руках, рости по ровах (по рівчаках). По селениям и по городам - по селах і по містах. [По степах та хуторах (Д. Марк.). Служила вона по своїх, служила по жидах, служила й по купцях (Мирн.). Трудно стало старенькій по людях жити]. По горах и по долам - по горах і по долинах, горами й долинами. Ударить по голове, по лицу, по зубам - ударити по голові, по лиці и по лицю, по зубах. [Не по чім і б'є, як не по голові]. Пойти по-миру - піти з торбами, попідвіконню. По всей Украине гремела его слава - на всю Україну, по всій Україні голосна була (лунала) його слава. По всему свету пошёл слух - на ввесь світ, по всьому світу пішла чутка. Ударить по рукам - ударити по руках. Сковать кого по рукам и по ногам - скувати кого на руки і на ноги, скувати кому руки й ноги. Стол стоял посредине комнаты - стіл стояв посеред (посередині) хати. По обеим сторонам улицы - по обидва боки вулиці, по обабіч вулиці. По праздникам, по праздничным дням - в свята, в святні дні, святами, святними днями. Он принимает по вторникам - він приймає у вівтірки, вівтірками, (еженедельно) що-вівтірка. Заседания происходят по пятницам - засідання відбуваються у п'ятниці, п'ятницями, (еженедельно) що-п'ятниці. По зимам мы дома, по летам на заработках - у зиму ми вдома, а в літо на заробітках. По временам - часами, часом. Растёт не по дням, а по часам - росте не що- днини, а що-години, росте, як з води йде; б) (Для обозначения направления движения, пути следования - на вопрос: вдоль чего - употребляется конструкция с твор. пад.). Итти по улице, по дороге, по аллее, по тропинке - йти вулицею; дорогою, алеєю, стежкою. [Ой, ішов я вулицею раз, раз (Пісня). Ой ходила дівчина бережком]. Проходить итти по полю - проходити, йти полем. Дорога пролегала по горе, по болоту - дорога йшла горою, болотом. Ехать по железной дороге - їхати залізницею. Плыть по Днепру, по морю (по определённому пути) - пливти Дніпром, морем. Плавание по Днепру и его притокам - плавба Дніпром та його допливами. Переслать по почте, по телеграфу - переслати поштою, телеграфом; в) (согласно, сообразно с чем, по причине чего, по образу, по примеру чего) з чого, за ким, за чим, (реже) по кому, по чому; через що, відповідно до чого. По приказанию, по декрету - з наказу, за наказом, за декретом. По повелению тирана - за тиранським велінням, з тиранського наказу. По определению суда - за вироком суду. По поручению - з доручення, за дорученням. Я сделал это по совету отца, по его совету - я зробив це за порадою батьковою, за його порадою. По рассеянности, по недоразумению - з неуважности, з непорозуміння и через неуважність, через непорозуміння. По ошибке - помилкою, через помилку. Это произошло по ошибке - сталося це помилкою (через помилку, за обмилки). Он сделал это по ненависти ко мне - він зробив це з ненависти до мене. Высказаться, писать по поводу чего-либо - висловитися, писати з приводу чого. По какому поводу вы пришли ко мне? - з якого приводу (за яким приводом) ви прийшли до мене? [Приїхав я до Київа за тим приводом, щоб…]. По этому случаю (= поводу), по какому случаю - з цієї нагоди, з якої нагоди. По случаю столетия со дня рождения… - з нагоди столітніх роковин з дня народження… По случаю (= случайно) дёшево продаётся, мебель - випадком (випадково) дешево продаються меблі. По счастливой случайности - щасливим випадком, через щасливий випадок. По несчастному случаю, по несчастию - через нещасний (нещасливий) випадок, нещасним випадком (случаєм), через нещастя, (к несчастию) на нещастя. По несчастью виноват в этом я - на нещастя я цьому (в цьому) винен (причиною). Товарищ по несчастью - товариш нещастям. По лицу, по глазам его было видно, что… - з виду (з твари), з очей його було знати (видно), що… (и по виду, по очах). [Видно милу по личеньку, що не спала всю ніченьку, видно милу по білому, що журиться по милому]. По его голосу было слышно - з голосу його чути було. [З голосу його чути, що він наче чогось зрадів (Кониськ.)]. По тому тону, каким сказаны эти слова - з того тону, яким сказано ці слова. По тому вниманию, с каким он выслушал меня, видно было… - з тієї уваги, з якою він вислухав мене, видно було… Узнать кого по голосу - пізнати кого з голосу (по голосу). По когтям и зверя знать - з пазурів (и по пазурях) звіря знати. [Видно пана по халявах]. По платью встречают, по уму провожают - по одежі стрічають, а по уму виряджають. По Сеньке и шапка - по Савці свитка, по пану шапка. По одёжке протягивай ножки - по своєму ліжку простягай ніжку. Судить по наружности, по внешнему виду - судити з окола, з зовнішнього (з околишнього) вигляду. По прошению, по просьбе, по ходатайству - на прохання, на просьбу (редко з просьби), на клопотання. Он уволен в отставку по прошению - він звільнений в відставку на прохання. По моей просьбе - на моє прохання, на мою просьбу. По требованию - на вимогу. По предложению министра - на пропозицію (внесення) и за пропозицією (за внесенням) міністра. По моему соображению - на мою гадку (думку). По принуждению, по охоте - з (при)мусу, з принуки, з охоти. [Не з мусу я прийшла так, а з охоти (Куліш). Як не даси з просьби, то даси з грозьби (Номис)]. По своей (собственной) воле, по неволе - з своєї (власної) волі, своєю (власною) волею, з неволі (неволею). По наущению - з намови. По вашей милости - з вашої ласки. По чьей вине (по моей вине) это произошло - з чиєї причини (з моєї причини, через мене) це сталося. По той причине - з тієї (з тої) причини. По многим причинам - з багатьох причин. По болезни - через х(в)оробу, за х(в)оробою. По незнанию, по непониманию, по глупости - з незнання (знезнавки), з нерозуміння, з дурного розуму (через незнання, через нерозуміння, через дурний розум). [Тільки знезнавки та з нетямучости можна ставити українському письменству на рахунок «национальную» узость (Єфр.)]. Не по-хорошу мил, а по-милу хорош - не тим любий, що хороший, а тим хороший, що любий. Судя по этому, по тому, что… - судячи з цього, з того, що… Книга уже по тому одному заслуживает внимания - книга вже через те саме (тим самим) варта уваги. По несогласию - через незгоду. По случаю жестоких морозов занятия в школе временно прекращены - за лютими морозами навчання (науку) в школі тимчасово припинено. По принципиальным соображениям, мотивам - з принципових (принципіяльних) міркованнів (мотивів). [Автор цієї промовистої тиради зараз-же зрікається - правда, з мотивів не принципіяльних - свого заміру (Єфр.)]. По старинному обычаю - (за) старим (давнім) звичаєм и по старому (давньому) звичаю. [По старому звичаю - до чаю]. По своему обыкновению - своїм звичаєм. Служить по выборам - служити з вибору (вибором). По примеру своих предшественников - за прикладом своїх попередників. По всем правилам (требованиям) науки - за всіма правилами (приписами, вимогами) науки. По приложенному образцу - за доданим зразком, на доданий зразок. Приложить по одному образцу (экземпляру) каждого издания - додати по одному зразкові (примірникові) кожного видання. Одет по последней моде - вдягнений за останньою модою. Высчитать по формуле - вирахувати за формулою. Распределять, классифицировать по каким-л. признакам - поділяти, класифікувати за якими ознаками. Становиться по росту - ставати за зростом (відповідно до зросту). По очереди, по старшинству - за чергою, за старшинством. По порядку - поряду. Рассказывай все по порядку - усе поряду розповідуй. Считать по порядку - рахувати (лічити) з ряду, від ряду, вряд. Заплатить по счёту - оплатити рахунок. Выдать по чеку - видати на чек. Получить по счёту, по ордеру - одержати на рахунок, на ордер. По рассказам старожилов - за оповіданнями старожитців. По донесениям корреспондентов - за дописами кореспондентів. По закону, не по закону - за законом, за правом, проти закону, проти права. Наследовать по праву - спадкувати правом (з права). По общему согласию - за спільною згодою. Жениться на ком по любви, по расчёту - оженитися (одружитися) з ким з любови, з інтересу. Он мне родня по жене - він мені родич через жінку (по жінці). Наши братья по Адаму - наші брати по Адаму (через Адама). Назвать кого по имени, по фамилии - назвати кого на ймення (на імено), на прізвище. [Єсть у Київі чоловік на ймення Кирило, на прізвище Кожом'яка. Був чоловік на ім'я Захарія (Св. П.)]. Восточно-славянскую семью называют иначе русскою по имени той русской династии… - східньо-слов'янську сім'ю звуть инакше руською за йменням тієї руської династії… Немец по происхождению - німець родом, з роду. В античной поэзии различались слоги долгие по природе и по положению - в античній поезії розрізнювано склади довгі з природи (з натури, природою, натурою) і позицією. Итти по следам за кем-либо - іти слідом (слідами) за ким, іти в чий слід (в чиї сліди). По течению - за водою, уплинь за водою. Пустить, пойти по ветру - пустити, піти за вітром. Ходить, обращаться по солнцу - ходити, обертатися за сонцем. По шерсти, против шерсти - за шерстю, проти шерсти. Зарегистрироваться по месту жительства, явиться по месту приписки - зареєструватися, відповідно до місця, при місці, на місці пробування (мешкання), з'явитися на місце припису. По месту назначения - до призначеного місця. По месту службы - (на вопрос: куда) на місце служби, (где) на місці (при місці) служби, на службі. [Оповіщення про суд послано їм на місця служби. Пеню вивернуть з його на службі]. Он арестован по доносу - він заарештований за доказкою, через доказку. По обвинению в убийстве - за обвинуваченням (обвинувачуючи) в убивстві (душогубстві). По подозрению в измене - за підозренням (приздру маючи) в зраді. Мучили людей по одному подозрению в чём-л. - мучили людей на саме підозрення в чому. На деле и по праву - ділом і правом (з права). По чести - по честі. По совести - по совісті. По справедливости - по правді. По правде сказать - кажучи направду, як по правді казати. Будет по слову твоему - буде за словом твоїм. По свидетельству историков - за свідченням істориків. По словам вашего брата - як каже (мовляв) ваш брат. По моим, по его наблюдениям - за моїми, за його спостереженнями. По моей теории - на мою теорію. По моему мнению - на мою думку. По моему - по моєму, як на мене. Высказаться по вопросу о чём-л. - висловитися в якій справі, в справі про що. Комиссия по составлению словаря, по землеустройству, по исследованию производительных сил страны - комісія для складання словника, для землевпорядкування, для досліджування продукційних сил країни. Работы по сооружению моста, по осушению болот, по обсеменению полей - роботи (праця) коло збудування мосту, коло висушення боліт, коло обсіяння полів. Лекции по истории литературы - лекції з історії літератури (письменства). Литература по этнографии, по этому вопросу - література що-до етнографії, що-до цього питання про етнографію, про це питання. Обратиться к кому по делу - звернутися (удатися) до кого за ділом (за справою, в справі). По этому делу - за цим ділом (за цією справою), в цій справі. Обратиться по адресу - звернутися на адресу. По сердцу, по душе, по вкусу, по разуму - до серця, до любови, до душі, до смаку (до вподоби), до розуму. [Учення те було і не до серця, і не до розуму (Яворн.)]. По плечу, не по плечу - до плеча, не до плеча, (по силам) до снаги, не до снаги. Не по моим зубам - не на мої зуби, не про мої зуби. Специалист по внутренним болезням - спеціяліст на внутрішні х(в)ороби, на внутрішніх х(в)оробах. Смотря по погоде, по погоде глядя - як яка погода, як до погоди. По нынешним временам - як на теперішній час (-ні часи). Плата по работе - плата від роботи, як до роботи. Награда мала по его заслуге - нагорода мала як на його заслугу. По сравнению с кем, с чем - проти кого, проти чого, як рівняти (рівняючи) до кого, до чого. По направлению к чему - до чого. По отношению к кому, к чему - що-до кого, що-до чого, відносно кого, чого, обіч кого, чого, проти кого, чого. По отношению ко мне это несправедливо - що-до мене (відносно мене) це несправедливо; срв. Относительно, Отношение. Расставить столбы по дороге - порозставляти стовпи уздовж (уподовж) дороги. Итти, ехать по столбам - іти, їхати стовпами (уподовж стовпів). По дороге, по пути (= в дороге) - дорогою. Мне с тобою не по дороге - мені не по дорозі (не дорога) з тобою. Спуститься по верёвке - злізти по (и на) мотузку, мотузком. Взобраться по трубе - вилізти ринвою. По-украински, по-французски, по-турецки и т. п. - по-українському, по-французькому, по-турецькому и т. п. По-христиански, по-царски, по- барски - по-християнському, по-царському, по-панському. По рублю с каждого - по карбованцю з кожного (з душі, вульг. з носа, з чуба). Мы ехали по десяти вёрст в час - ми в'їздили по десять верстов на годину. По уменьшённой цене - за зменшену ціну. По первому, по пятому, по десятому разу - уперше, уп'яте, удесяте; в) (на вопрос: в каком отношении, относительно чего, чем) на що, що-до чого, но чаще всего просто твор. пад. По форме, по цвету, по своему строению они напоминают… - формою, кольором, своєю будовою вони нагадують… По красоте нет ей равной - красою (вродою), на красу (на вроду) нема їй рівні. [Були (шовковиці) всякі: і червоні і білі на ягідки]. Сложный по своему составу - складний своїм складом (на свій склад, що-до свого складу). По виду (по наружности) он очень симпатичен - виглядом (на вигляд, на взір) він дуже симпатичний. По виду ему около тридцати лет - на вигляд (на погляд, на око, на взір, на позір, з вигляду, з виду, з лиця) йому близько трицятьох років. По силе и непосредственности чувства, по оригинальности сюжета это произведение превосходит все остальные - силою і безпосередністю почуття, оригінальністю сюжета цей твір переважає всі инші, над усіма иншими вивищується. И по форме и по содержанию это прекрасная вещь - і формою (і що-до форми, і на форму) і змістом (і що-до змісту, і на зміст) це чудова річ. По существу своего содержания - що-до істоти свого змісту. По количеству народонаселения этот город занимает первое место в стране - числом (що-до числа) людности це місто займає перше місце (стоїть на першому місці) в країні. По своим географическим и климатическим особенностям эта территория принадлежит… - своїми географічними і кліматичними ознаками (особливостями) или що- до своїх географічних і кліматичних ознак (особливостей) ця територія належить… По своим антропологическим признакам население этой страны делится на… - своїми антропологічними ознаками (що-до своїх антропологічних ознак) людність цієї країни ділиться на… Измерять по длине, по ширине, по высоте - виміряти на довжиню, на шириню, на височиню;

2) с вин. пад. а) (на вопрос: во что на сколько) - по що. Сукно по два рубля аршин - сукно по (в) два карбованці за аршин. Они получили по два рубля - вони здобули по два карбованці. [Дає на рік по сто червоних. У жнива часом платять косарям по карбованцю в день або й по два карбованці (Н.-Лев.)]. Сделать по два вопроса каждому - задати по два питання кожному. Строиться по два, по три, по четыре - шикуватися по два (по двоє), по три (по троє), по чотири, б) (на вопрос: по что, по кого, до какой поры) до чого, по що, по кого. По сие время - досі, до цього часу и по сей час. С 1917 по 1925 год - з 1917-го аж до 1925-го року. По гроб тебя не забуду, по гроб твой друг - до смерти тебе не забуду, до смерти (до гробу) твій друг (приятель). Высотою по локоть, по грудь - заввишки по лікоть, по груди (до ліктя, до грудей). По шею - по шию, до шиї. По колена - по коліна, до колін. [Уже діда вода по коліна поняла]. Увяз по колена, по пояс - угруз по коліна, по пояс. Он по уши в долгах - він в боргах, як в реп'яхах. По ту гору, по лесок, по речку вся земля наша - аж до тієї гори, до того ліска (гайка), до тієї річки (аж по ту гору, по той лісок, по ту річку) земля все наша. По эту, по ту сторону, по обе стороны - по цей, по той бік, при цей, при той бік, по обидва боки, обаполи чого (срв. Оба). По одну, по другую сторону - по один, по другий бік, (реже) (по) при один, при другий бік. [У нас одна хата при один бік сіней, а друга - при другий бік (Звин.)]

3) с предл. пад. (на вопрос: по ком, по чём, после чего) - за ким, за чим и по кому, по чому. Плакать, тосковать, тужить, скучать, вздыхать по ком, по чём - плакати, нудьгувати, тужити, журитися, скучати, зідхати за ким, за чим (реже по кому, по чому). [Дурна дівчина нерозумная за козаченьком плаче. Кого кохає, за тим і зідхає]. Плакать по брате, по сетре - плакати за братом, за сестрою. Звонить по ком, по чьей душе - дзвонити по кому, по чиїй душі. [Подзвонили по дитяті у великий дзвін]. Носить траур по родителям - носити жалобу по батьках. По смерти отца - по смерті батька, після смерти батька. По заходе солнца - по заході сонця. По обеде - по обіді, після обід(у). По окончании праздников - по святах. По истечении, по прошествии срока - по скінченні строку, як вийде (дійде, скінчиться) строк. По возвращении его из путешествия - після повороту з подорожи. По возвращении его в отечество - після повороту до рідного краю. По истечении трёх недель - по трьох тижнях, в три тижні після чого. [Одна умерла на зелену неділю, а одна - як ячмінь жали, в три неділі після тієї (Борз. п.)]. По мне, по нём, по ней (пожалуй) - про мене, про нього, про неї, як на мене, як на нього, як на неї. По мне, по нём хоть трава не расти - про мене (про нього) хоч вовк траву їж. По нём (ней) видно было, что дома не всё обстоит благополучно - по ньому (по ній) видно було, що дома не все гаразд. [Хіба-ж ти не помітив по їй, що вона й здавна навіжена? (М. Вовч.)]. Дочь по отце пошла, сын по матери - дочка в батька вдалася, син у матір вийшов (удався). Руби дерево по себе - рубай дерево по собі. Выстрелить по ком - вистрілити (стрелити) на кого (в кого). По чём сукно? - по чім сукно? Поалеть - почервоніти, порожевіти; (сделаться более алым) почервонішати. -лел восток - почервонів схід.

* * *

1) с дат. п. а) на вопрос: где, по чему - по кому, по чому (в ед. ч. с дат. и с предл. п. п., во мн. ч. только с предл. п.). Ходить по комнате, по саду, по двору - ходити по кімнаті (по хаті), по саду, по двору и по дворі. Ходить по лесу, по полю, по горе (без определённого направления) - ходити по лісі (и по лісу, по гаю), по полю, по горі (и реже лісом, гаєм, полем). [По діброві вітер віє, гуляє по полю (Шевч.). Ой чиї то воли по горі ходили?]. Плавать по морю, по реке, по воде - плавати по морю, по річці, по воді (Срв. п. 1 б.). Гулять по городу, по улице - гуляти по місту (по городу), по вулиці. Путешествие по Италии - подорож по Італії (и Італією). Смерть (болезнь) не по лесу ходит, а по людям - смерть (пошесть) не по лісі (по лісу) ходить, а по людях. Везли хлеб, да растрясли его по всей дороге - везли хліб та й порозтрушували його по всій дорозі. (Срв. п. 1 б.). Разослать приказ по волостям, ездить по знахарям, пойти по рукам, расти по оврагам - порозсилати наказ по волостях, їздити по знахарях, піти по руках, рости по ровах (по рівчаках). По селениям и по городам - по селах і по містах. [По степах та хуторах (Д. Марк.). Служила вона по своїх, служила по жидах, служила й по купцях (Мирн.). Трудно стало старенькій по людях жити]. По горах и по долам - по горах і по долинах, горами й долинами. Ударить по голове, по лицу, по зубам - ударити по голові, по лиці и по лицю, по зубах. [Не по чім і б'є, як не по голові]. Пойти по-миру - піти з торбами, попідвіконню. По всей Украине гремела его слава - на всю Україну, по всій Україні голосна була (лунала) його слава. По всему свету пошёл слух - на ввесь світ, по всьому світу пішла чутка. Ударить по рукам - ударити по руках. Сковать кого по рукам и по ногам - скувати кого на руки і на ноги, скувати кому руки й ноги. Стол стоял посредине комнаты - стіл стояв посеред (посередині) хати. По обеим сторонам улицы - по обидва боки вулиці, по обабіч вулиці. По праздникам, по праздничным дням - в свята, в святні дні, святами, святними днями. Он принимает по вторникам - він приймає у вівтірки, вівтірками, (еженедельно) що-вівтірка. Заседания происходят по пятницам - засідання відбуваються у п'ятниці, п'ятницями, (еженедельно) що-п'ятниці. По зимам мы дома, по летам на заработках - у зиму ми вдома, а в літо на заробітках. По временам - часами, часом. Растёт не по дням, а по часам - росте не що- днини, а що-години, росте, як з води йде; б) (Для обозначения направления движения, пути следования - на вопрос: вдоль чего - употребляется конструкция с твор. пад.). Итти по улице, по дороге, по аллее, по тропинке - йти вулицею; дорогою, алеєю, стежкою. [Ой, ішов я вулицею раз, раз (Пісня). Ой ходила дівчина бережком]. Проходить итти по полю - проходити, йти полем. Дорога пролегала по горе, по болоту - дорога йшла горою, болотом. Ехать по железной дороге - їхати залізницею. Плыть по Днепру, по морю (по определённому пути) - пливти Дніпром, морем. Плавание по Днепру и его притокам - плавба Дніпром та його допливами. Переслать по почте, по телеграфу - переслати поштою, телеграфом; в) (согласно, сообразно с чем, по причине чего, по образу, по примеру чего) з чого, за ким, за чим, (реже) по кому, по чому; через що, відповідно до чого. По приказанию, по декрету - з наказу, за наказом, за декретом. По повелению тирана - за тиранським велінням, з тиранського наказу. По определению суда - за вироком суду. По поручению - з доручення, за дорученням. Я сделал это по совету отца, по его совету - я зробив це за порадою батьковою, за його порадою. По рассеянности, по недоразумению - з неуважности, з непорозуміння и через неуважність, через непорозуміння. По ошибке - помилкою, через помилку. Это произошло по ошибке - сталося це помилкою (через помилку, за обмилки). Он сделал это по ненависти ко мне - він зробив це з ненависти до мене. Высказаться, писать по поводу чего-либо - висловитися, писати з приводу чого. По какому поводу вы пришли ко мне? - з якого приводу (за яким приводом) ви прийшли до мене? [Приїхав я до Київа за тим приводом, щоб…]. По этому случаю (= поводу), по какому случаю - з цієї нагоди, з якої нагоди. По случаю столетия со дня рождения… - з нагоди столітніх роковин з дня народження… По случаю (= случайно) дёшево продаётся, мебель - випадком (випадково) дешево продаються меблі. По счастливой случайности - щасливим випадком, через щасливий випадок. По несчастному случаю, по несчастию - через нещасний (нещасливий) випадок, нещасним випадком (случаєм), через нещастя, (к несчастию) на нещастя. По несчастью виноват в этом я - на нещастя я цьому (в цьому) винен (причиною). Товарищ по несчастью - товариш нещастям. По лицу, по глазам его было видно, что… - з виду (з твари), з очей його було знати (видно), що… (и по виду, по очах). [Видно милу по личеньку, що не спала всю ніченьку, видно милу по білому, що журиться по милому]. По его голосу было слышно - з голосу його чути було. [З голосу його чути, що він наче чогось зрадів (Кониськ.)]. По тому тону, каким сказаны эти слова - з того тону, яким сказано ці слова. По тому вниманию, с каким он выслушал меня, видно было… - з тієї уваги, з якою він вислухав мене, видно було… Узнать кого по голосу - пізнати кого з голосу (по голосу). По когтям и зверя знать - з пазурів (и по пазурях) звіря знати. [Видно пана по халявах]. По платью встречают, по уму провожают - по одежі стрічають, а по уму виряджають. По Сеньке и шапка - по Савці свитка, по пану шапка. По одёжке протягивай ножки - по своєму ліжку простягай ніжку. Судить по наружности, по внешнему виду - судити з окола, з зовнішнього (з околишнього) вигляду. По прошению, по просьбе, по ходатайству - на прохання, на просьбу (редко з просьби), на клопотання. Он уволен в отставку по прошению - він звільнений в відставку на прохання. По моей просьбе - на моє прохання, на мою просьбу. По требованию - на вимогу. По предложению министра - на пропозицію (внесення) и за пропозицією (за внесенням) міністра. По моему соображению - на мою гадку (думку). По принуждению, по охоте - з (при)мусу, з принуки, з охоти. [Не з мусу я прийшла так, а з охоти (Куліш). Як не даси з просьби, то даси з грозьби (Номис)]. По своей (собственной) воле, по неволе - з своєї (власної) волі, своєю (власною) волею, з неволі (неволею). По наущению - з намови. По вашей милости - з вашої ласки. По чьей вине (по моей вине) это произошло - з чиєї причини (з моєї причини, через мене) це сталося. По той причине - з тієї (з тої) причини. По многим причинам - з багатьох причин. По болезни - через х(в)оробу, за х(в)оробою. По незнанию, по непониманию, по глупости - з незнання (знезнавки), з нерозуміння, з дурного розуму (через незнання, через нерозуміння, через дурний розум). [Тільки знезнавки та з нетямучости можна ставити українському письменству на рахунок «национальную» узость (Єфр.)]. Не по-хорошу мил, а по-милу хорош - не тим любий, що хороший, а тим хороший, що любий. Судя по этому, по тому, что… - судячи з цього, з того, що… Книга уже по тому одному заслуживает внимания - книга вже через те саме (тим самим) варта уваги. По несогласию - через незгоду. По случаю жестоких морозов занятия в школе временно прекращены - за лютими морозами навчання (науку) в школі тимчасово припинено. По принципиальным соображениям, мотивам - з принципових (принципіяльних) міркованнів (мотивів). [Автор цієї промовистої тиради зараз-же зрікається - правда, з мотивів не принципіяльних - свого заміру (Єфр.)]. По старинному обычаю - (за) старим (давнім) звичаєм и по старому (давньому) звичаю. [По старому звичаю - до чаю]. По своему обыкновению - своїм звичаєм. Служить по выборам - служити з вибору (вибором). По примеру своих предшественников - за прикладом своїх попередників. По всем правилам (требованиям) науки - за всіма правилами (приписами, вимогами) науки. По приложенному образцу - за доданим зразком, на доданий зразок. Приложить по одному образцу (экземпляру) каждого издания - додати по одному зразкові (примірникові) кожного видання. Одет по последней моде - вдягнений за останньою модою. Высчитать по формуле - вирахувати за формулою. Распределять, классифицировать по каким-л. признакам - поділяти, класифікувати за якими ознаками. Становиться по росту - ставати за зростом (відповідно до зросту). По очереди, по старшинству - за чергою, за старшинством. По порядку - поряду. Рассказывай все по порядку - усе поряду розповідуй. Считать по порядку - рахувати (лічити) з ряду, від ряду, вряд. Заплатить по счёту - оплатити рахунок. Выдать по чеку - видати на чек. Получить по счёту, по ордеру - одержати на рахунок, на ордер. По рассказам старожилов - за оповіданнями старожитців. По донесениям корреспондентов - за дописами кореспондентів. По закону, не по закону - за законом, за правом, проти закону, проти права. Наследовать по праву - спадкувати правом (з права). По общему согласию - за спільною згодою. Жениться на ком по любви, по расчёту - оженитися (одружитися) з ким з любови, з інтересу. Он мне родня по жене - він мені родич через жінку (по жінці). Наши братья по Адаму - наші брати по Адаму (через Адама). Назвать кого по имени, по фамилии - назвати кого на ймення (на імено), на прізвище. [Єсть у Київі чоловік на ймення Кирило, на прізвище Кожом'яка. Був чоловік на ім'я Захарія (Св. П.)]. Восточно-славянскую семью называют иначе русскою по имени той русской династии… - східньо-слов'янську сім'ю звуть инакше руською за йменням тієї руської династії… Немец по происхождению - німець родом, з роду. В античной поэзии различались слоги долгие по природе и по положению - в античній поезії розрізнювано склади довгі з природи (з натури, природою, натурою) і позицією. Итти по следам за кем-либо - іти слідом (слідами) за ким, іти в чий слід (в чиї сліди). По течению - за водою, уплинь за водою. Пустить, пойти по ветру - пустити, піти за вітром. Ходить, обращаться по солнцу - ходити, обертатися за сонцем. По шерсти, против шерсти - за шерстю, проти шерсти. Зарегистрироваться по месту жительства, явиться по месту приписки - зареєструватися, відповідно до місця, при місці, на місці пробування (мешкання), з'явитися на місце припису. По месту назначения - до призначеного місця. По месту службы - (на вопрос: куда) на місце служби, (где) на місці (при місці) служби, на службі. [Оповіщення про суд послано їм на місця служби. Пеню вивернуть з його на службі]. Он арестован по доносу - він заарештований за доказкою, через доказку. По обвинению в убийстве - за обвинуваченням (обвинувачуючи) в убивстві (душогубстві). По подозрению в измене - за підозренням (приздру маючи) в зраді. Мучили людей по одному подозрению в чём-л. - мучили людей на саме підозрення в чому. На деле и по праву - ділом і правом (з права). По чести - по честі. По совести - по совісті. По справедливости - по правді. По правде сказать - кажучи направду, як по правді казати. Будет по слову твоему - буде за словом твоїм. По свидетельству историков - за свідченням істориків. По словам вашего брата - як каже (мовляв) ваш брат. По моим, по его наблюдениям - за моїми, за його спостереженнями. По моей теории - на мою теорію. По моему мнению - на мою думку. По моему - по моєму, як на мене. Высказаться по вопросу о чём-л. - висловитися в якій справі, в справі про що. Комиссия по составлению словаря, по землеустройству, по исследованию производительных сил страны - комісія для складання словника, для землевпорядкування, для досліджування продукційних сил країни. Работы по сооружению моста, по осушению болот, по обсеменению полей - роботи (праця) коло збудування мосту, коло висушення боліт, коло обсіяння полів. Лекции по истории литературы - лекції з історії літератури (письменства). Литература по этнографии, по этому вопросу - література що-до етнографії, що-до цього питання про етнографію, про це питання. Обратиться к кому по делу - звернутися (удатися) до кого за ділом (за справою, в справі). По этому делу - за цим ділом (за цією справою), в цій справі. Обратиться по адресу - звернутися на адресу. По сердцу, по душе, по вкусу, по разуму - до серця, до любови, до душі, до смаку (до вподоби), до розуму. [Учення те було і не до серця, і не до розуму (Яворн.)]. По плечу, не по плечу - до плеча, не до плеча, (по силам) до снаги, не до снаги. Не по моим зубам - не на мої зуби, не про мої зуби. Специалист по внутренним болезням - спеціяліст на внутрішні х(в)ороби, на внутрішніх х(в)оробах. Смотря по погоде, по погоде глядя - як яка погода, як до погоди. По нынешним временам - як на теперішній час (-ні часи). Плата по работе - плата від роботи, як до роботи. Награда мала по его заслуге - нагорода мала як на його заслугу. По сравнению с кем, с чем - проти кого, проти чого, як рівняти (рівняючи) до кого, до чого. По направлению к чему - до чого. По отношению к кому, к чему - що-до кого, що-до чого, відносно кого, чого, обіч кого, чого, проти кого, чого. По отношению ко мне это несправедливо - що-до мене (відносно мене) це несправедливо; срв. Относительно, Отношение. Расставить столбы по дороге - порозставляти стовпи уздовж (уподовж) дороги. Итти, ехать по столбам - іти, їхати стовпами (уподовж стовпів). По дороге, по пути (= в дороге) - дорогою. Мне с тобою не по дороге - мені не по дорозі (не дорога) з тобою. Спуститься по верёвке - злізти по (и на) мотузку, мотузком. Взобраться по трубе - вилізти ринвою. По-украински, по-французски, по-турецки и т. п. - по-українському, по-французькому, по-турецькому и т. п. По-христиански, по-царски, по- барски - по-християнському, по-царському, по-панському. По рублю с каждого - по карбованцю з кожного (з душі, вульг. з носа, з чуба). Мы ехали по десяти вёрст в час - ми в'їздили по десять верстов на годину. По уменьшённой цене - за зменшену ціну. По первому, по пятому, по десятому разу - уперше, уп'яте, удесяте; в) (на вопрос: в каком отношении, относительно чего, чем) на що, що-до чого, но чаще всего просто твор. пад. По форме, по цвету, по своему строению они напоминают… - формою, кольором, своєю будовою вони нагадують… По красоте нет ей равной - красою (вродою), на красу (на вроду) нема їй рівні. [Були (шовковиці) всякі: і червоні і білі на ягідки]. Сложный по своему составу - складний своїм складом (на свій склад, що-до свого складу). По виду (по наружности) он очень симпатичен - виглядом (на вигляд, на взір) він дуже симпатичний. По виду ему около тридцати лет - на вигляд (на погляд, на око, на взір, на позір, з вигляду, з виду, з лиця) йому близько трицятьох років. По силе и непосредственности чувства, по оригинальности сюжета это произведение превосходит все остальные - силою і безпосередністю почуття, оригінальністю сюжета цей твір переважає всі инші, над усіма иншими вивищується. И по форме и по содержанию это прекрасная вещь - і формою (і що-до форми, і на форму) і змістом (і що-до змісту, і на зміст) це чудова річ. По существу своего содержания - що-до істоти свого змісту. По количеству народонаселения этот город занимает первое место в стране - числом (що-до числа) людности це місто займає перше місце (стоїть на першому місці) в країні. По своим географическим и климатическим особенностям эта территория принадлежит… - своїми географічними і кліматичними ознаками (особливостями) или що- до своїх географічних і кліматичних ознак (особливостей) ця територія належить… По своим антропологическим признакам население этой страны делится на… - своїми антропологічними ознаками (що-до своїх антропологічних ознак) людність цієї країни ділиться на… Измерять по длине, по ширине, по высоте - виміряти на довжиню, на шириню, на височиню;

2) с вин. пад. а) (на вопрос: во что на сколько) - по що. Сукно по два рубля аршин - сукно по (в) два карбованці за аршин. Они получили по два рубля - вони здобули по два карбованці. [Дає на рік по сто червоних. У жнива часом платять косарям по карбованцю в день або й по два карбованці (Н.-Лев.)]. Сделать по два вопроса каждому - задати по два питання кожному. Строиться по два, по три, по четыре - шикуватися по два (по двоє), по три (по троє), по чотири, б) (на вопрос: по что, по кого, до какой поры) до чого, по що, по кого. По сие время - досі, до цього часу и по сей час. С 1917 по 1925 год - з 1917-го аж до 1925-го року. По гроб тебя не забуду, по гроб твой друг - до смерти тебе не забуду, до смерти (до гробу) твій друг (приятель). Высотою по локоть, по грудь - заввишки по лікоть, по груди (до ліктя, до грудей). По шею - по шию, до шиї. По колена - по коліна, до колін. [Уже діда вода по коліна поняла]. Увяз по колена, по пояс - угруз по коліна, по пояс. Он по уши в долгах - він в боргах, як в реп'яхах. По ту гору, по лесок, по речку вся земля наша - аж до тієї гори, до того ліска (гайка), до тієї річки (аж по ту гору, по той лісок, по ту річку) земля все наша. По эту, по ту сторону, по обе стороны - по цей, по той бік, при цей, при той бік, по обидва боки, обаполи чого (срв. Оба). По одну, по другую сторону - по один, по другий бік, (реже) (по) при один, при другий бік. [У нас одна хата при один бік сіней, а друга - при другий бік (Звин.)]

3) с предл. пад. (на вопрос: по ком, по чём, после чего) - за ким, за чим и по кому, по чому. Плакать, тосковать, тужить, скучать, вздыхать по ком, по чём - плакати, нудьгувати, тужити, журитися, скучати, зідхати за ким, за чим (реже по кому, по чому). [Дурна дівчина нерозумная за козаченьком плаче. Кого кохає, за тим і зідхає]. Плакать по брате, по сетре - плакати за братом, за сестрою. Звонить по ком, по чьей душе - дзвонити по кому, по чиїй душі. [Подзвонили по дитяті у великий дзвін]. Носить траур по родителям - носити жалобу по батьках. По смерти отца - по смерті батька, після смерти батька. По заходе солнца - по заході сонця. По обеде - по обіді, після обід(у). По окончании праздников - по святах. По истечении, по прошествии срока - по скінченні строку, як вийде (дійде, скінчиться) строк. По возвращении его из путешествия - після повороту з подорожи. По возвращении его в отечество - після повороту до рідного краю. По истечении трёх недель - по трьох тижнях, в три тижні після чого. [Одна умерла на зелену неділю, а одна - як ячмінь жали, в три неділі після тієї (Борз. п.)]. По мне, по нём, по ней (пожалуй) - про мене, про нього, про неї, як на мене, як на нього, як на неї. По мне, по нём хоть трава не расти - про мене (про нього) хоч вовк траву їж. По нём (ней) видно было, что дома не всё обстоит благополучно - по ньому (по ній) видно було, що дома не все гаразд. [Хіба-ж ти не помітив по їй, що вона й здавна навіжена? (М. Вовч.)]. Дочь по отце пошла, сын по матери - дочка в батька вдалася, син у матір вийшов (удався). Руби дерево по себе - рубай дерево по собі. Выстрелить по ком - вистрілити (стрелити) на кого (в кого). По чём сукно? - по чім сукно? Поалеть - почервоніти, порожевіти; (сделаться более алым) почервонішати. -лел восток - почервонів схід.

* * *

1) с дат. п. по с предложн. п., а также переводится иными предлогами или конструкциями без предлогов, в частности: (при указании на пространство, поверхность) по; (при обозначении направления действия, пути движения - чаще) конструкции с твор. п. без

2) с вин. п. (в значении: до, вплоть до чего-л.) до (чого); по (що)

3) с предложн. п. (после чего-л.) пі́сля (чого); по (чому); конструкции без предлогов

4) (с дат. п. в сочетании с личными мест. и с предложн. п. в сочетании с мест. 3-го лица в значении: согласно с желанием, привычками; на основании чьего-л. примера; по внешнему виду кого-л.; под силу кому-л.) по (кому); также передаётся другими предлогами и беспредложными конструкциями

5) (с дат. п. и с предложн. п. при словах: "скучать", "тоска") за (ким-чим); (при словах: "траур", "тризна", "поминки") по (кому-чому)

6) ( с числительными) (с дат. п.) по (с предложн. п.)

получить одержувати, одержати (реже отримувати, отримати), діставати, дістати, відбирати, відібрати, здобувати, здобути що, здобуватися, здобутися на що, брати, побирати, мати що, приймати, при(й)няти що, осяг(ну)ти що и чого, (достигнуть чего) доступити, доскочити чого, (о мн.) поодержувати, поотримувати и т. д. [Кожний, хто просить, одержує (Єв.). І все, чого попросите в молитві з вірою, дістанете (Єв.). І от дістав, чого хотів, чого душа його бажала (Рудан.). А молодий, веселенький, що достав свого, йде важно (Квіт.). Кай Люцій свідчить ранами своїми, що він здобув, воюючи за Рим (Куліш). Блаженні тихії, бо вони осягнуть землю (Єв.)]. -чить письмо, деньги - одержати (дістати, відібрати) листа, гроші. Он -чает большое жалованье, большие деньги - він здобуває (дістає, має, бере, побирає) велику платню, великі гроші. [Нанявся до пана, бере по п'ять рублів на місяць (Харк.)]. -чить деньги по ассигновке, по чеку - одержати гроші на асигнату, на чек. -чить что-л. в руки - при(й)няти до рук. -чай, -чайте деньги - приймай, приймайте (бери, беріть) гроші. Этот купец -чает материи из-за границы - цей крамар дістає (здобуває, відбирає) матерії з-за кордону. Он -чил всё, что требовал - він дістав (здобув, відібрав) усе, чого вимагав. -чить обратно, -чить назад - одержати (відібрати) назад. -чить ответ, весть, известия о чём - дістати (відібрати) відповідь, звістку, відомості за (про) що. -чить отказ - зустрі(ну)ти відмову, не дістати (не здобути) згоди, (шутл.) дістати відкоша, (с)піймати (вхопити, з'їсти) облизня. -чить приказ - здобути (дістати) наказ. -чить разрешение, свидетельство - дістати (здобути) дозвіл, посвідку (посвідчення). -чить место, должность, назначение - дістати службу, посаду, призначення. -чить стипендию - дістати стипендію. -чить наследство, -чить что-л. в наследство - дістати (відібрати) спадщину, спадок, дістати (відібрати, здобути, прийняти) у спадку що, в спадщину що, одідичити що. -чить помощь - дістати, здобути допомогу (поміч). -чать образование, воспитание - здобувати освіту, виховання, побирати науку, освічуватися, виховуватися. -чить высшее образование - здобути вищу освіту. -чить награду, премию, похвальный отзыв - дістати (здобути) нагороду, премію, хвального присуду. -чить выговор, замечание - дістати нагану, догану. -чить наказание, -чить должное - прийняти кару, прийняти (відібрати) належне. -чать телесные наказания (розги, линейки и т. п.) - діставати в шкуру. -чить по физиономии - дістати в лице, (вульг.) злапати (з'їсти) ляпаса. -чить фигу - з'їсти дулю, біса з'їсти, лизнути шилом патоки. -чать впечатления извне - одержувати, діставати, здобувати, (с)приймати вражіння зокола. -чить от чего пользу - користь узяти з чого. -чить прибыль от чего-нибудь - прибуток узяти з чого и на чому. Я -чил большой барыш от этого дела - я узяв великий бариш з цього діла, на цьому ділі. Казна -чит от этого миллион - скарб матиме (візьме) з цього (на цьому) мільйон, заробить на цьому мільйон. -чить убыток от спекуляции - понести шкоду від спекуляції, на спекуляції. -чить возможность - дістати спромогу, спромогтись на що, здобутися на що. -чить дар речи - дістати мову. [Він вірить, що великодної ночи всяка німина дістає мову Єфр.)]. -чить повреждение - зазнати ушкодження. -чить вечное блаженство - добутися, доступити вічного раювання, осягнути вічного раювання, здобутися на вічне раювання. [Всім прощай, і прощення доступиш (Франко)]. Дело -чило огласку - справа набула розголосу, була розголошена. Это вино -чило неприятный вкус - це вино набуло неприємного смаку. -чать форму чего-л. - набирати форми чого. -чить насморк, лихорадку - захопити нежить, пропасницю. Получаемый - одержуваний, отримуваний, відбираний, здобуваний и т. д. Полученный - одержаний, отриманий, відібраний, здобутий и т. д. -ный опыт - набутий досвід. Налоги, подати, которые не могут быть -чены - податки, оплатки, що їх не можна повиправляти (посправляти), невиправні податки, оплатки.

* * *

несов.; сов. - получ`ить

1) оде́ржувати, оде́ржати, отри́мувати, отри́мати; (принимать для выполнения; заполучать) дістава́ти, діста́ти; (деньги, письма) відбира́ти, відібра́ти

2) (что - приобретать, добывать) здобува́ти, здобу́ти (що); (звание, положение) дістава́ти, діста́ти (що); (значение, распространение) набува́ти, набу́ти, набира́ти, набра́ти (чого)

притвориться

1) кем-либо - удавати, удати (з себе) кого, чинитися, (зап.) робитися ким, (прикидываться) прикидатися, прикинутися, приставлятися, приставитися ким; срв. Прикидываться. [Він навіть ображеного удає (Єфр.). Він удавав, ніби нічого не чує (Крим.). Удав, що спить. Захарко прикидався здивованим (Крим.). Багатирями чиняться (Борзен.). Не чинися глухим, коли тобі не позаступало (Франко). Приставивсь, ніби-то заснув (Неч.-Лев.)]. -ряться, -риться больным, спокойным, робким - удавати, удати х(в)орого (недужого), спокійного, боязкого, чинитися, прикидатися, прикинутися, х(в)орим, спокійним, боязким… -ться бедным - біднитися, збіднюватися, збіднитися. [Увійшла баба в хату, збіднилась, хлипа (Чек.)]. -ться мёртвым - знеживитися, притаїтися мертвим (Куліш), удати мертвого;

2) см. Притворяться (под Притворять).

* * *

1) ( закрываться) причиня́тися, причини́тися и попричиня́тися

2) страд. (несов.) причиня́тися; прихиля́тися