Перевод: со всех языков на все языки

со всех языков на все языки

the+lower+orders

  • 21 order

    order [ˊɔ:də]
    1. n
    1) поря́док; после́довательность;

    order of priorities очерёдность ( мероприятий и т.п.)

    ;

    in alphabetical (chronological) order в алфави́тном (хронологи́ческом) поря́дке

    ;

    in order of size ( importance, etc.) по разме́ру (по сте́пени ва́жности и т.п.)

    2) прика́з, распоряже́ние; предписа́ние;

    O. in Council зако́н, издава́емый от и́мени англи́йского короля́ и та́йного сове́та и проше́дший че́рез парла́мент без обсужде́ния

    ;

    order of the day воен. прика́з по ча́сти или соедине́нию [см. тж. 14)]

    ;

    one's orders амер. воен. полу́ченные распоряже́ния

    ;

    under the orders of... под кома́ндой...

    3) поря́док, споко́йствие;

    to keep order соблюда́ть поря́док

    ;

    to call to order призва́ть к поря́дку [см. тж. 14)]

    ;

    order!, order! парл. к поря́дку!

    4) слой о́бщества; социа́льная гру́ппа;

    the lower orders просто́й наро́д

    5) род, сорт; у́ровень; сво́йство;

    talent of another order тала́нт ино́го поря́дка

    6) зака́з;

    made to order сде́ланный на зака́з

    ;

    on order зака́занный, но не доста́вленный

    ;

    repeat order повто́рный зака́з

    ;

    orders on hand эк. портфе́ль зака́зов

    7) строй, госуда́рственное устро́йство;

    social order обще́ственный строй

    8) зоол., бот. отря́д; подкла́сс
    9) ры́царский или религио́зный о́рден
    10) pl церк. духо́вный сан;

    to be in (to take) orders быть (стать) духо́вным лицо́м

    ;

    to confer orders рукополага́ть

    11) архит. о́рдер
    12) знак отли́чия, о́рден
    13) мат. поря́док; сте́пень
    14) поря́док ( ведения собрания и т.п.); регла́мент; уста́в;

    order of business пове́стка дня

    ;
    а) пове́стка дня;
    б) мо́да, мо́дное тече́ние ( в искусстве, литературе и т.п.. [см. тж. 2)];

    to call to order амер. откры́ть ( собрание) [см. тж. 3)]

    ;

    on a point of order к поря́дку веде́ния собра́ния

    ;

    to be in order быть прие́млемым по процеду́ре

    15) воен. строй, боево́й поря́док;

    close (extended) order со́мкнутый (расчленённый) строй

    ;
    а) похо́дный поря́док;
    б) похо́дная фо́рма;

    parade order строй для пара́да

    16) о́рдер; разреше́ние; про́пуск;

    admission by order вход по пропуска́м

    17) о́рдер;

    cheque to (a person's) order фин. о́рдерный чек

    18) поря́док, испра́вность;

    to get out of order испо́ртиться

    ;

    in bad order в неиспра́вности

    ;

    to put in order привести́ в поря́док

    19) хоро́шее физи́ческое состоя́ние;

    his liver is out of order у него́ больна́я пе́чень

    20) амер. зака́з порцио́нного блю́да ( в ресторане)
    ◊

    tall ( или large) order тру́дная зада́ча, тру́дное де́ло

    ;

    in order амер. надлежа́щим о́бразом

    ;

    in order that с тем, что́бы

    ;

    in order to для того́, что́бы

    ;

    of the order of приме́рно

    ;

    in short order бы́стро; амер. неме́дленно, то́тчас же

    ;

    to be under orders воен. дожида́ться назначе́ния

    2. v
    1) прика́зывать; предпи́сывать; распоряжа́ться
    2) направля́ть;

    to be ordered abroad быть напра́вленным за грани́цу

    ;

    to order smb. out of the country вы́слать кого́-л. за преде́лы страны́

    3) зака́зывать
    4) приводи́ть в поря́док
    5) назнача́ть, пропи́сывать ( лекарство и т.п.)
    6) предопределя́ть
    order about кома́ндовать, помыка́ть

    Англо-русский словарь Мюллера > order

  • 22 order

    1. noun
    1) порядок; последовательность; order of priorities очередность (мероприятий и т. п.); in alphabetical (chronological) order в алфавитном (хронологическом) порядке; in order of size (importance, etc.) по размеру (по степени важности и т. п.)
    2) порядок, исправность; to get out of order испортиться; in bad order в неисправности; to put in order привести в порядок
    3) хорошее физическое состояние; his liver is out of order у него больная печень
    4) порядок; спокойствие; to keep order соблюдать порядок; to call to order призвать к порядку; order!, order! к порядку!
    5) порядок (ведения собрания и т. п.); регламент; устав; order of business повестка дня;
    order of the day
    а) повестка дня,
    б) мода, модное течение (в искусстве, литературе и т. п.); to call to order amer. открыть (собрание); on a point of order к порядку ведения собрания; to be in order быть приемлемым по процедуре
    6) строй, государственное устройство; social order общественный строй
    7) mil. строй, боевой порядок; close (extended) order сомкнутый (расчлененный) строй;
    marching order
    а) походный порядок;
    б) походная форма; parade order строй для парада
    8) слой общества; социальная группа; the lower orders простой народ
    9) приказ, распоряжение; предписание; Order in Council закон, издаваемый от имени английского короля и тайного совета и прошедший через парламент без обсуждения; order of the day mil. приказ по части или соединению; one's orders amer. mil. полученные распоряжения; under the orders of... под командой...
    10) заказ; made to order сделанный на заказ; on order заказанный, но не доставленный; repeat order повторный заказ; orders on hand econ. портфель заказов
    11) ордер; cheque to (a person's) order fin. ордерный чек
    12) ордер; разрешение; пропуск; admission by order вход по пропускам
    13) amer. заказ порционного блюда (в ресторане)
    14) знак отличия, орден; Order of Lenin орден Ленина
    15) рыцарский или религиозный орден
    16) род, сорт; свойство; talent of another order талант иного порядка
    17) ранг
    18) (pl.) eccl. духовный сан; to be in (to take) orders быть (стать) духовным лицом; to confer orders рукополагать
    19) math. порядок; степень
    20) zool. bot. отряд; подкласс
    21) archit. ордер
    tall (или large) order трудная задача, трудное дело
    in order amer. надлежащим образом
    in order that с тем, чтобы
    in order to для того, чтобы
    of the order of примерно
    in short order быстро; amer. немедленно, тотчас же
    to be under orders mil. дожидаться назначения
    Syn:
    class
    2. verb
    1) приводить в порядок
    2) приказывать; предписывать; распоряжаться
    3) направлять; to be ordered abroad быть направленным за границу; to order smb. out of the country выслать кого-л. за пределы страны
    4) заказывать
    5) назначать, прописывать (лекарство и т. п.)
    6) предопределять
    order about
    Syn:
    demand
    * * *
    1 (n) заказ; заказ-наряд; письменный приказ об уплате денег; порядок; порядок ведения; последовательность; приказ; приказ брокеру о покупке или продаже ценных
    2 (v) заказать; заказывать; приказать; приказывать
    * * *
    * * *
    [or·der || 'ɔrdə(r) /'ɔːd-] n. порядок, последовательность; пропуск, устав, упорядоченность; расположение, исправность; хорошее физическое состояние, чистота, спокойствие; строй, государственное устройство; регламент, боевой порядок; степень, уровень; ордер, приказ; предписание, инструкция, распорядок, распоряжение, разнарядка; заказ v. приказывать, велеть, распоряжаться; направлять, назначать, предписывать, прописывать; заказать; приводить в порядок, упорядочивать, предопределять
    * * *
    заказ
    заказать
    заказыв
    заказывать
    замолвить
    запретить
    исправность
    назнач
    наказ
    наклонение
    направл
    наряд
    настроение
    ордер
    повелеть
    поручение
    порядок
    последовательность
    предписание
    предписания
    предписать
    предписывать
    приказ
    приказание
    приказать
    приказывать
    прислать
    присылать
    распоряжаться
    распоряжение
    распоряжения
    согласие
    строй
    указание
    уладить
    улаживать
    упорядоченность
    устройство
    * * *
    1. сущ. 1) слой общества, социальная группа 2) церк. а) чин, степень священства б) мн. духовный сан 3) а) религиозный орден б) рыцарский орден 4) знак отличия 5) архит. ордер 6) мат. порядок 7) естеств. отряд 8) порядок, расположение в определенном порядке; последовательность, очередность (во времени или пространстве) 9) исправность, порядок; хорошее физическое состояние 10) порядок, система, заведенный порядок (преим. во фразах типа:) 2. гл. 1) располагать в определенном порядке, упорядочивать; приводить в порядок; архаич. выстраивать в боевом порядке 2) а) управлять б) предопределять 3) приказывать; предписывать; отдавать распоряжения, давать инструкции; назначать, прописывать (лекарство и т. п.)

    Новый англо-русский словарь > order

  • 23 низшие слои общества

    Универсальный русско-английский словарь > низшие слои общества

  • 24 order

    1. n
    1) порядок, послідовність; розташування, розміщення (в певному порядку)
    2) спокій, заведений порядок
    3) справність; добрий стан, лад

    to get out of order — зіпсуватися, вийти з ладу

    4) добрий фізичний стан
    5) регламент; правила процедури; порядок ведення (зборів тощо)
    6) суспільний лад, устрій
    7) військ. стрій, бойовий порядок
    8) мат. степінь
    9) ряд
    10) архт. ордер
    11) наказ, розпорядження; інструкція

    oral order — військ. усний наказ

    12) дозвіл; перепустка; ордер
    13) вексель, чек
    14) замовлення
    15) амер. порція, замовлення (в ресторані)
    16) верства суспільства, соціальна група
    17) військ. ранг; чин; звання
    18) орден; відзнака

    the order of Merit — орден «За заслуги»

    19) рицарський (релігійний) орден
    20) товариство, організація (приватних осіб)
    21) церк. група духовних осіб
    22) pl духовний сан
    23) церк. один з дев'яти чинів ангелів
    24) рід; сорт; властивість
    25) зоол., бот. ряд; підклас
    26) амер. стиль, тенденція

    a tall order — важке завдання, надмірна вимога

    in order that, in order to — для того, щоб

    on the order of — приблизно, орієнтовно; щось на зразок...

    in short order — швидко, негайно

    order of business — а) порядок денний (зборів тощо); б) питання (пункт) порядку денного

    order of the day — а) порядок денний; б) парл. питання, призначене для розгляду на певний день

    2. v
    1) наказувати; розпоряджатися
    2) посилати; відсилати
    3) призначати; приписувати (ліки)
    4) замовляти
    5) упорядковувати, доводити до ладу
    6) розташовувати, розкладати (в певному порядку)
    7) висвячувати в духовний сан
    8) визначати

    order off — спорт. виводити, виганяти (гравця)

    order arms! — військ. до ноги! (команда)

    * * *
    I n
    1) порядок, послідовність; розташування, розміщення ( у певному порядку)
    2) справність, порядок, хороший стан; хороший ( фізичний) стан
    3) порядок, спокій; заведений порядок; дотримання закону, правил
    5) порядок ведення ( зборів); правила процедури, регламент

    on a point of order — по процедурі, відповідно до процедури /регламенту/

    in order — відповідно до правил, до регламенту; доречний; природний; логічний

    6) вiйcьк. шикування, стрій
    7) мaт. порядок, степінь
    8) apxiт. ордер
    10) наказ, розпорядження; інструкція
    11) icт. дія
    12) ордер; дозвіл; пропуск; контрамарка
    13) вексель; чек
    15) aмep. порція, замовлення ( у ресторані)
    16) верства суспільства; соціальна група
    17) вiйcьк. ранг; чин, звання
    18) відзнака; орден
    19) кавалери одного (того ж) ордена
    20) лицарський або релігійний орден
    21) товариство, організація ( приватних осіб)
    22) цepк. група духовних осіб

    holy /full/ orders — духівництво, духовенство

    minor orders — церковні служники (псаломщики, читці, воротарі); pl духовний сан; один з дев'яти чинів ангелів

    23) рід, вид, сорт; властивість
    24) зooл., бoт. ряд; підклас; порядок
    25) aмep. стиль; тенденція
    26) aмep.; c-г. кондиційний стан тютюнового листа, вологість листя тютюну
    II v
    1) наказувати; розпоряджатися
    2) направляти, посилати
    3) призначати, прописувати ( ліки)
    5) упорядковувати; приводити в порядок
    6) розташовувати, розподіляти ( у певному порядку)
    7) aмep.; c-г. приводити листя тютюну в кондиційний стан
    9) визначати, зумовлювати

    English-Ukrainian dictionary > order

  • 25 clases inferiores, las

    (n.) = lower orders, the
    Ex. The 1849 committee recommended that a lending library was important if the lower orders were to be attracted to make full use of books, and a reading room would certainly be needed.

    Spanish-English dictionary > clases inferiores, las

  • 26 clases inferiores

    las clases inferiores
    (n.) = lower orders, the

    Ex: The 1849 committee recommended that a lending library was important if the lower orders were to be attracted to make full use of books, and a reading room would certainly be needed.

    Spanish-English dictionary > clases inferiores

  • 27 społeczny

    adj

    klasa/drabina/opieka społeczna — social class/ladder/welfare

    dobro/poparcie społeczne — public good/support

    ubezpieczenie społeczne — national insurance (BRIT), social security (US)

    * * *
    a.
    social, communal; (o więzi, reformach, polityce) social; (o własności, poparciu) public; ( o konfliktach) civil; ( o organizacji) voluntary; (o pracy, pracowniku – bez wynagrodzenia) voluntary, volunteer; drabina społeczna social ladder; klasa społeczna social class; choroba społeczna social disease; nauki społeczne social sciences, social science, social studies; zasiłek społeczny welfare benefit; pozycja społeczna social standing, social status, station; warstwa społeczna social stratum; pochodzenie społeczne social background; margines społeczny lowlife, scum; niziny społeczne the gutter; wyżyny społeczne upper crust; niższe warstwy społeczne the lower orders, lower classes; wysoka/niska pozycja społeczna high/low standing l. social status; wymiar społeczny social dimension; awans społeczny social advancement; działalność społeczna community work, social activism; fundusz społeczny social fund; społeczny podział pracy social division of labor; mit społeczny urban myth l. legend; wrażliwość społeczna social conscience; awans społeczny upward mobility; nastroje społeczne climate of opinion; względy społeczne social considerations; ubezpieczenie społeczne social security l. insurance; świadczenia społeczne social l. welfare services; pomoc społeczna public l. social assistance; praca społeczna community work; opieka społeczna social welfare l. service, social work, casework; pracownik opieki społecznej l. społeczny social worker; niepokoje społeczne social unrest, civil disorder; szkoła społeczna szkoln. community school; reklama społeczna public service announcement; dom opieki społecznej residential home; w interesie społecznym in the public interest; obniżyć swój status społeczny come down in the world; u szczytu/dołu drabiny społecznej at the top/bottom of the social ladder.

    The New English-Polish, Polish-English Kościuszko foundation dictionary > społeczny

  • 28 estofa

    f.
    ancestry, lineage, brocade.
    pres.indicat.
    3rd person singular (él/ella/ello) present indicative of spanish verb: estofar.
    imperat.
    2nd person singular (tú) Imperative of Spanish verb: estofar.
    * * *
    1 figurado class, type
    * * *
    SF
    1) (=tejido) quilting, quilted material
    2) (=calidad) quality
    * * *
    femenino (pey) sort, type
    * * *
    femenino (pey) sort, type
    * * *
    ( pey)
    sort, type
    gente de baja estofa the riffraff ( pej)
    se mezcló con gente de su estofa he mixed with other people like him o of his kind o of his sort
    * * *

    Del verbo estofar: ( conjugate estofar)

    estofa es:

    3ª persona singular (él/ella/usted) presente indicativo

    2ª persona singular (tú) imperativo

    Multiple Entries:
    estofa    
    estofar
    estofa f pey baja estofa, low class
    estofar verbo transitivo
    1 Culin to stew
    2 Arte to quilt
    ' estofa' also found in these entries:
    Spanish:
    calaña
    * * *
    estofa nf
    Pey
    de baja estofa lower-class;
    son gente de baja estofa they're from the lower orders
    * * *
    f
    :
    * * *
    estofa nf
    clase: class, quality
    de baja estofa: low-class, poor-quality

    Spanish-English dictionary > estofa

  • 29 tenue

    tĕnŭis, e (in the poets also as dissyl. tēnuis, and hence sometimes written ten-vis, Lucr. 1, 875; 2, 232; 3, 232 al.; cf.

    tenuia and tenuius, trisyl.,

    id. 4, 66; 4, 808; 3, 243, v. Carey, Lat. Prosody, § 47), adj. [root in Sanscr. tanu; ten., Gr. teinô; prop. stretched out, drawn out; v. teneo; hence], thin, fine, close, etc. (syn.: gracilis, exilis).
    I.
    Lit.
    1.
    Of texture, fine, thin:

    subtemen,

    Plaut. Merc. 3, 1, 20:

    vestes,

    Tib. 2, 3, 53:

    vestes,

    Ov. A. A. 3, 707:

    amictus,

    id. M. 4, 104:

    togae,

    Hor. Ep. 1, 14, 32:

    toga filo tenuissima,

    Ov. A. A. 3, 445:

    tunicae,

    id. F. 2, 319:

    natura oculos membranis tenuissimis vestivit et saepsit,

    Cic. N. D. 2, 57, 142:

    pellis,

    Ov. A. A. 3, 77:

    arietes tenuioris velleris,

    Col. 7, 2, 5.—
    2.
    Of substance, thin, rare, fine:

    tenue caelum (opp. crassum),

    Cic. Fat. 4, 7; so,

    tenue purumque caelum,

    id. Div. 1, 57, 130: aër, rare (with purus), id. N. D. 2, 16, 42; cf.:

    aethereus locus tenuissimus est,

    id. ib. 2, 15, 42:

    capilli,

    Ov. Am. 1, 14, 5:

    comae,

    Tib. 1, 9, 68:

    rima,

    Ov. M. 4, 65:

    vinum,

    thin, watery, Plin. 14, 9, 11, § 80; 15, 28, 33, § 110; 23, 1, 22, § 39:

    aqua,

    clear, Ov. F. 2, 250; cf.

    sanguis (opp. crassus),

    Plin. 11, 38, 90, § 221:

    agmen (militum),

    Liv. 25, 23, 16:

    acies,

    Tac. A. 1, 64; cf.

    pluviae,

    Verg. G. 1, 92.—
    3.
    Of form, slim, thin, lank, slender, fine:

    penna,

    Hor. C. 2, 20, 1:

    cauda (piscis),

    Ov. M. 4, 726:

    acus,

    id. Am. 3, 7, 30:

    tabellae,

    Mart. 14, 3, 1:

    nitedula,

    thin, lank, meagre, Hor. Ep. 1, 7, 29; cf.:

    canes macie tenues,

    Nemes. Cyn. 137:

    Gellius,

    Cat. 89, 1:

    Thais,

    Mart. 11, 101, 1:

    umbra (defuncti),

    Tib. 3, 2, 9; cf.:

    animae (defunctorum),

    Ov. M. 14, 411; id. F. 2, 565. —
    4.
    Of sounds, weak, thin: vox, Pompon. ap. Macr. S. 6, 4, 12 (Com. Rel. v. 59 Rib.); Quint. 11, 3, 32. —
    B.
    Transf., in gen., little, slight, trifling, poor, mean, etc.:

    oppidum tenue sane,

    Cic. Verr. 2, 2, 22, § 53; cf.:

    magnae quondam urbis tenue vestigium,

    Plin. 3, 4, 5, § 32:

    murus,

    Cic. Rep. 4, 4, 4:

    amnis,

    Plin. 3, 5, 9, § 53:

    aqua,

    shallow, Liv. 1, 4, 6; Ov. F. 2, 250; Quint. 12, 2, 11:

    rivulus,

    Cic. Rep. 2, 19, 34:

    sulcus,

    Verg. G. 1, 68:

    foramen,

    Plin. 16, 36, 66, § 165:

    intervallum,

    id. 31, 2, 2, § 4:

    insignis tenui fronte Lycoris,

    Hor. C. 1, 33, 5:

    tenuem victum antefert copioso,

    Cic. Tusc. 3, 20, 49; so,

    victus,

    id. Fin. 2, 28, 90; id. Lael. 23, 86; Hor. S. 2, 2, 53:

    mensa,

    id. C. 2, 16, 14:

    cibus,

    Phaedr. 4, 13, 7:

    tenuissimum patrimonium,

    Auct. Her. 4, 38, 50:

    opes,

    Cic. Quint. 1, 2:

    res (familiaris),

    Hor. Ep. 1, 20, 20; cf.

    census,

    id. ib. 1, 7, 56:

    honores,

    Nep. Milt. 6, 2:

    praeda,

    Caes. B. G. 6, 35:

    tenuissimum lumen,

    Cic. N. D. 2, 19, 50:

    pumex,

    i. e. light, Prop. 3 (4), 1, 8. — Transf., of poor persons:

    tenuis (opp. locuples),

    Cic. Off. 2, 20, 70:

    servus sit an liber, pecuniosus an tenuis,

    id. Inv. 1, 25, 35:

    fortunae constitui tenuiorum videbantur,

    id. Sest. 48, 103; cf.:

    locupletissimi cujusque census extenuarant, tenuissimi auxerant,

    id. Verr. 2, 2, 55, § 138:

    tenuis et obaeratus,

    Suet. Caes. 46:

    Regulus,

    Plin. Ep. 2, 20, 13.—With gen.:

    tenuis opum,

    Sil. 6, 19.—
    II.
    Trop.
    A.
    Fine, nice, delicate, subtle, exact (syn.:

    elegans, subtilis): tenuis et acuta distinctio,

    Cic. Ac. 2, 14, 43; cf.:

    tenues autem differentias (praecepta) habent,

    Sen. Ep. 94, 35:

    (oratores) tenues, acuti,

    Cic. Or. 5, 20; so,

    orator,

    id. ib. 24, 81; Quint. 12, 10, 21:

    aures,

    Lucr. 4, 913:

    cura,

    Ov. P. 4, 6, 37:

    Athenae,

    elegant, Mart. 6, 64, 17:

    rationes latiore specie, non ad tenue limatae,

    Cic. Ac. 2, 20, 66:

    textum dicendi,

    Quint. 10, 1, 64.— Subst.: tĕnŭe, is, n., that which is subtle (opp. comprehensibile), Lact. 7, 4, 12.—
    B.
    Transf. (acc. to I. B.), weak, trifling, insignificant, mean, low:

    cum tenuissimā valetudine esset,

    weak, feeble, delicate, Caes. B. G. 5, 40:

    tenuis atque infirmus animus,

    id. B. C. 1, 32:

    ingenium (opp. forte),

    Quint. 10, 2, 19:

    tenuis et angusta ingeni vena,

    id. 6, 2, 3: tenuis exsanguisque sermo, Cic. de Or. 1, 13, 57; Quint. 8, 3, 18:

    in ininimis tenuissimisque rebus labi,

    Cic. de Or. 1, 37, 169:

    tenuissimarum rerum jura,

    id. Caecin. 12, 34:

    artificium perquam tenue et leve,

    id. de Or. 1, 28, 129:

    grammatica, ars tenuis ac jejuna,

    Quint. 1, 4, 5:

    inanis et tenuis spes,

    Cic. Rosc. Com. 14, 43; cf.:

    spes tenuior,

    id. Att. 3, 19, 2:

    suspitio,

    id. Caecin. 15, 43:

    causa tenuis et inops,

    id. Fam. 9, 12, 2:

    curae,

    Verg. G. 1, 177:

    gloria,

    id. ib. 4, 6:

    damnum,

    Tac. A. 12, 39:

    negotia paulo ad dicendum tenuiora,

    Quint. 12, 9, 8:

    nec sua plus debet tenui Verona Catullo,

    i. e. to the author of trifling, amorous lays, Mart. 10, 103, 5; v. tenuo, II. —
    2.
    Esp., of rank, standing, etc., low, inferior, common:

    tenuiores,

    men of lower rank, the lower orders, Cic. Leg. 3, 10, 24; cf.:

    tenuis L. Virginius unusque de multis,

    id. Fin. 2, 20, 66:

    tenuissimus quisque,

    id. Verr. 2, 1, 47, § 123:

    homines,

    id. Mur. 34, 70; cf.:

    commoti animi tenuiorum,

    id. ib. 23, 47:

    si obscuri erunt aut tenues,

    id. Part. Or. 34, 117:

    qui tenuioris ordinis essent,

    id. Leg. 3, 13, 30:

    adulescentes tenui loco orti,

    Liv. 2, 3, 2. — Hence, adv.: tĕnŭĭter.
    1.
    Lit.
    a.
    Thinly:

    alutae tenuiter confectae,

    Caes. B. G. 3, 13.—
    b.
    Indifferently, poorly: Da. Quid rei gerit? Ge. Sic, tenuiter. Da. Non multum habet, Quod det, etc., Ter. Phorm. 1, 2, 95.—
    2.
    Trop.
    a.
    Finely, acutely, exactly, subtilely:

    tenuiter disserere,

    Cic. Or. 14, 46:

    tenuiter multa, multa sublimiter tenere,

    Plin. Ep. 4, 27, 1:

    scribere (with argute),

    id. ib. 6, 21, 4:

    tenuiter et argute multa disserit,

    Gell. 6, 2, 6.— Comp.:

    illae (argumentationes) tenuius et acutius et subtilius tractantur,

    Cic. Inv. 2, 16, 51.—
    b.
    Lightly, slightly, superficially:

    mihi nimium tenuiter Siculorum erga te voluntatis argumenta colligere videor,

    Cic. Verr. 2, 2, 65, § 157; Auct. Her. 3, 8, 15; 4, 36, 48.— Sup.:

    tenuissime aestimare,

    Cic. Verr. 2, 4, 16, § 35.

    Lewis & Short latin dictionary > tenue

  • 30 tenuis

    tĕnŭis, e (in the poets also as dissyl. tēnuis, and hence sometimes written ten-vis, Lucr. 1, 875; 2, 232; 3, 232 al.; cf.

    tenuia and tenuius, trisyl.,

    id. 4, 66; 4, 808; 3, 243, v. Carey, Lat. Prosody, § 47), adj. [root in Sanscr. tanu; ten., Gr. teinô; prop. stretched out, drawn out; v. teneo; hence], thin, fine, close, etc. (syn.: gracilis, exilis).
    I.
    Lit.
    1.
    Of texture, fine, thin:

    subtemen,

    Plaut. Merc. 3, 1, 20:

    vestes,

    Tib. 2, 3, 53:

    vestes,

    Ov. A. A. 3, 707:

    amictus,

    id. M. 4, 104:

    togae,

    Hor. Ep. 1, 14, 32:

    toga filo tenuissima,

    Ov. A. A. 3, 445:

    tunicae,

    id. F. 2, 319:

    natura oculos membranis tenuissimis vestivit et saepsit,

    Cic. N. D. 2, 57, 142:

    pellis,

    Ov. A. A. 3, 77:

    arietes tenuioris velleris,

    Col. 7, 2, 5.—
    2.
    Of substance, thin, rare, fine:

    tenue caelum (opp. crassum),

    Cic. Fat. 4, 7; so,

    tenue purumque caelum,

    id. Div. 1, 57, 130: aër, rare (with purus), id. N. D. 2, 16, 42; cf.:

    aethereus locus tenuissimus est,

    id. ib. 2, 15, 42:

    capilli,

    Ov. Am. 1, 14, 5:

    comae,

    Tib. 1, 9, 68:

    rima,

    Ov. M. 4, 65:

    vinum,

    thin, watery, Plin. 14, 9, 11, § 80; 15, 28, 33, § 110; 23, 1, 22, § 39:

    aqua,

    clear, Ov. F. 2, 250; cf.

    sanguis (opp. crassus),

    Plin. 11, 38, 90, § 221:

    agmen (militum),

    Liv. 25, 23, 16:

    acies,

    Tac. A. 1, 64; cf.

    pluviae,

    Verg. G. 1, 92.—
    3.
    Of form, slim, thin, lank, slender, fine:

    penna,

    Hor. C. 2, 20, 1:

    cauda (piscis),

    Ov. M. 4, 726:

    acus,

    id. Am. 3, 7, 30:

    tabellae,

    Mart. 14, 3, 1:

    nitedula,

    thin, lank, meagre, Hor. Ep. 1, 7, 29; cf.:

    canes macie tenues,

    Nemes. Cyn. 137:

    Gellius,

    Cat. 89, 1:

    Thais,

    Mart. 11, 101, 1:

    umbra (defuncti),

    Tib. 3, 2, 9; cf.:

    animae (defunctorum),

    Ov. M. 14, 411; id. F. 2, 565. —
    4.
    Of sounds, weak, thin: vox, Pompon. ap. Macr. S. 6, 4, 12 (Com. Rel. v. 59 Rib.); Quint. 11, 3, 32. —
    B.
    Transf., in gen., little, slight, trifling, poor, mean, etc.:

    oppidum tenue sane,

    Cic. Verr. 2, 2, 22, § 53; cf.:

    magnae quondam urbis tenue vestigium,

    Plin. 3, 4, 5, § 32:

    murus,

    Cic. Rep. 4, 4, 4:

    amnis,

    Plin. 3, 5, 9, § 53:

    aqua,

    shallow, Liv. 1, 4, 6; Ov. F. 2, 250; Quint. 12, 2, 11:

    rivulus,

    Cic. Rep. 2, 19, 34:

    sulcus,

    Verg. G. 1, 68:

    foramen,

    Plin. 16, 36, 66, § 165:

    intervallum,

    id. 31, 2, 2, § 4:

    insignis tenui fronte Lycoris,

    Hor. C. 1, 33, 5:

    tenuem victum antefert copioso,

    Cic. Tusc. 3, 20, 49; so,

    victus,

    id. Fin. 2, 28, 90; id. Lael. 23, 86; Hor. S. 2, 2, 53:

    mensa,

    id. C. 2, 16, 14:

    cibus,

    Phaedr. 4, 13, 7:

    tenuissimum patrimonium,

    Auct. Her. 4, 38, 50:

    opes,

    Cic. Quint. 1, 2:

    res (familiaris),

    Hor. Ep. 1, 20, 20; cf.

    census,

    id. ib. 1, 7, 56:

    honores,

    Nep. Milt. 6, 2:

    praeda,

    Caes. B. G. 6, 35:

    tenuissimum lumen,

    Cic. N. D. 2, 19, 50:

    pumex,

    i. e. light, Prop. 3 (4), 1, 8. — Transf., of poor persons:

    tenuis (opp. locuples),

    Cic. Off. 2, 20, 70:

    servus sit an liber, pecuniosus an tenuis,

    id. Inv. 1, 25, 35:

    fortunae constitui tenuiorum videbantur,

    id. Sest. 48, 103; cf.:

    locupletissimi cujusque census extenuarant, tenuissimi auxerant,

    id. Verr. 2, 2, 55, § 138:

    tenuis et obaeratus,

    Suet. Caes. 46:

    Regulus,

    Plin. Ep. 2, 20, 13.—With gen.:

    tenuis opum,

    Sil. 6, 19.—
    II.
    Trop.
    A.
    Fine, nice, delicate, subtle, exact (syn.:

    elegans, subtilis): tenuis et acuta distinctio,

    Cic. Ac. 2, 14, 43; cf.:

    tenues autem differentias (praecepta) habent,

    Sen. Ep. 94, 35:

    (oratores) tenues, acuti,

    Cic. Or. 5, 20; so,

    orator,

    id. ib. 24, 81; Quint. 12, 10, 21:

    aures,

    Lucr. 4, 913:

    cura,

    Ov. P. 4, 6, 37:

    Athenae,

    elegant, Mart. 6, 64, 17:

    rationes latiore specie, non ad tenue limatae,

    Cic. Ac. 2, 20, 66:

    textum dicendi,

    Quint. 10, 1, 64.— Subst.: tĕnŭe, is, n., that which is subtle (opp. comprehensibile), Lact. 7, 4, 12.—
    B.
    Transf. (acc. to I. B.), weak, trifling, insignificant, mean, low:

    cum tenuissimā valetudine esset,

    weak, feeble, delicate, Caes. B. G. 5, 40:

    tenuis atque infirmus animus,

    id. B. C. 1, 32:

    ingenium (opp. forte),

    Quint. 10, 2, 19:

    tenuis et angusta ingeni vena,

    id. 6, 2, 3: tenuis exsanguisque sermo, Cic. de Or. 1, 13, 57; Quint. 8, 3, 18:

    in ininimis tenuissimisque rebus labi,

    Cic. de Or. 1, 37, 169:

    tenuissimarum rerum jura,

    id. Caecin. 12, 34:

    artificium perquam tenue et leve,

    id. de Or. 1, 28, 129:

    grammatica, ars tenuis ac jejuna,

    Quint. 1, 4, 5:

    inanis et tenuis spes,

    Cic. Rosc. Com. 14, 43; cf.:

    spes tenuior,

    id. Att. 3, 19, 2:

    suspitio,

    id. Caecin. 15, 43:

    causa tenuis et inops,

    id. Fam. 9, 12, 2:

    curae,

    Verg. G. 1, 177:

    gloria,

    id. ib. 4, 6:

    damnum,

    Tac. A. 12, 39:

    negotia paulo ad dicendum tenuiora,

    Quint. 12, 9, 8:

    nec sua plus debet tenui Verona Catullo,

    i. e. to the author of trifling, amorous lays, Mart. 10, 103, 5; v. tenuo, II. —
    2.
    Esp., of rank, standing, etc., low, inferior, common:

    tenuiores,

    men of lower rank, the lower orders, Cic. Leg. 3, 10, 24; cf.:

    tenuis L. Virginius unusque de multis,

    id. Fin. 2, 20, 66:

    tenuissimus quisque,

    id. Verr. 2, 1, 47, § 123:

    homines,

    id. Mur. 34, 70; cf.:

    commoti animi tenuiorum,

    id. ib. 23, 47:

    si obscuri erunt aut tenues,

    id. Part. Or. 34, 117:

    qui tenuioris ordinis essent,

    id. Leg. 3, 13, 30:

    adulescentes tenui loco orti,

    Liv. 2, 3, 2. — Hence, adv.: tĕnŭĭter.
    1.
    Lit.
    a.
    Thinly:

    alutae tenuiter confectae,

    Caes. B. G. 3, 13.—
    b.
    Indifferently, poorly: Da. Quid rei gerit? Ge. Sic, tenuiter. Da. Non multum habet, Quod det, etc., Ter. Phorm. 1, 2, 95.—
    2.
    Trop.
    a.
    Finely, acutely, exactly, subtilely:

    tenuiter disserere,

    Cic. Or. 14, 46:

    tenuiter multa, multa sublimiter tenere,

    Plin. Ep. 4, 27, 1:

    scribere (with argute),

    id. ib. 6, 21, 4:

    tenuiter et argute multa disserit,

    Gell. 6, 2, 6.— Comp.:

    illae (argumentationes) tenuius et acutius et subtilius tractantur,

    Cic. Inv. 2, 16, 51.—
    b.
    Lightly, slightly, superficially:

    mihi nimium tenuiter Siculorum erga te voluntatis argumenta colligere videor,

    Cic. Verr. 2, 2, 65, § 157; Auct. Her. 3, 8, 15; 4, 36, 48.— Sup.:

    tenuissime aestimare,

    Cic. Verr. 2, 4, 16, § 35.

    Lewis & Short latin dictionary > tenuis

  • 31 tenvis

    tĕnŭis, e (in the poets also as dissyl. tēnuis, and hence sometimes written ten-vis, Lucr. 1, 875; 2, 232; 3, 232 al.; cf.

    tenuia and tenuius, trisyl.,

    id. 4, 66; 4, 808; 3, 243, v. Carey, Lat. Prosody, § 47), adj. [root in Sanscr. tanu; ten., Gr. teinô; prop. stretched out, drawn out; v. teneo; hence], thin, fine, close, etc. (syn.: gracilis, exilis).
    I.
    Lit.
    1.
    Of texture, fine, thin:

    subtemen,

    Plaut. Merc. 3, 1, 20:

    vestes,

    Tib. 2, 3, 53:

    vestes,

    Ov. A. A. 3, 707:

    amictus,

    id. M. 4, 104:

    togae,

    Hor. Ep. 1, 14, 32:

    toga filo tenuissima,

    Ov. A. A. 3, 445:

    tunicae,

    id. F. 2, 319:

    natura oculos membranis tenuissimis vestivit et saepsit,

    Cic. N. D. 2, 57, 142:

    pellis,

    Ov. A. A. 3, 77:

    arietes tenuioris velleris,

    Col. 7, 2, 5.—
    2.
    Of substance, thin, rare, fine:

    tenue caelum (opp. crassum),

    Cic. Fat. 4, 7; so,

    tenue purumque caelum,

    id. Div. 1, 57, 130: aër, rare (with purus), id. N. D. 2, 16, 42; cf.:

    aethereus locus tenuissimus est,

    id. ib. 2, 15, 42:

    capilli,

    Ov. Am. 1, 14, 5:

    comae,

    Tib. 1, 9, 68:

    rima,

    Ov. M. 4, 65:

    vinum,

    thin, watery, Plin. 14, 9, 11, § 80; 15, 28, 33, § 110; 23, 1, 22, § 39:

    aqua,

    clear, Ov. F. 2, 250; cf.

    sanguis (opp. crassus),

    Plin. 11, 38, 90, § 221:

    agmen (militum),

    Liv. 25, 23, 16:

    acies,

    Tac. A. 1, 64; cf.

    pluviae,

    Verg. G. 1, 92.—
    3.
    Of form, slim, thin, lank, slender, fine:

    penna,

    Hor. C. 2, 20, 1:

    cauda (piscis),

    Ov. M. 4, 726:

    acus,

    id. Am. 3, 7, 30:

    tabellae,

    Mart. 14, 3, 1:

    nitedula,

    thin, lank, meagre, Hor. Ep. 1, 7, 29; cf.:

    canes macie tenues,

    Nemes. Cyn. 137:

    Gellius,

    Cat. 89, 1:

    Thais,

    Mart. 11, 101, 1:

    umbra (defuncti),

    Tib. 3, 2, 9; cf.:

    animae (defunctorum),

    Ov. M. 14, 411; id. F. 2, 565. —
    4.
    Of sounds, weak, thin: vox, Pompon. ap. Macr. S. 6, 4, 12 (Com. Rel. v. 59 Rib.); Quint. 11, 3, 32. —
    B.
    Transf., in gen., little, slight, trifling, poor, mean, etc.:

    oppidum tenue sane,

    Cic. Verr. 2, 2, 22, § 53; cf.:

    magnae quondam urbis tenue vestigium,

    Plin. 3, 4, 5, § 32:

    murus,

    Cic. Rep. 4, 4, 4:

    amnis,

    Plin. 3, 5, 9, § 53:

    aqua,

    shallow, Liv. 1, 4, 6; Ov. F. 2, 250; Quint. 12, 2, 11:

    rivulus,

    Cic. Rep. 2, 19, 34:

    sulcus,

    Verg. G. 1, 68:

    foramen,

    Plin. 16, 36, 66, § 165:

    intervallum,

    id. 31, 2, 2, § 4:

    insignis tenui fronte Lycoris,

    Hor. C. 1, 33, 5:

    tenuem victum antefert copioso,

    Cic. Tusc. 3, 20, 49; so,

    victus,

    id. Fin. 2, 28, 90; id. Lael. 23, 86; Hor. S. 2, 2, 53:

    mensa,

    id. C. 2, 16, 14:

    cibus,

    Phaedr. 4, 13, 7:

    tenuissimum patrimonium,

    Auct. Her. 4, 38, 50:

    opes,

    Cic. Quint. 1, 2:

    res (familiaris),

    Hor. Ep. 1, 20, 20; cf.

    census,

    id. ib. 1, 7, 56:

    honores,

    Nep. Milt. 6, 2:

    praeda,

    Caes. B. G. 6, 35:

    tenuissimum lumen,

    Cic. N. D. 2, 19, 50:

    pumex,

    i. e. light, Prop. 3 (4), 1, 8. — Transf., of poor persons:

    tenuis (opp. locuples),

    Cic. Off. 2, 20, 70:

    servus sit an liber, pecuniosus an tenuis,

    id. Inv. 1, 25, 35:

    fortunae constitui tenuiorum videbantur,

    id. Sest. 48, 103; cf.:

    locupletissimi cujusque census extenuarant, tenuissimi auxerant,

    id. Verr. 2, 2, 55, § 138:

    tenuis et obaeratus,

    Suet. Caes. 46:

    Regulus,

    Plin. Ep. 2, 20, 13.—With gen.:

    tenuis opum,

    Sil. 6, 19.—
    II.
    Trop.
    A.
    Fine, nice, delicate, subtle, exact (syn.:

    elegans, subtilis): tenuis et acuta distinctio,

    Cic. Ac. 2, 14, 43; cf.:

    tenues autem differentias (praecepta) habent,

    Sen. Ep. 94, 35:

    (oratores) tenues, acuti,

    Cic. Or. 5, 20; so,

    orator,

    id. ib. 24, 81; Quint. 12, 10, 21:

    aures,

    Lucr. 4, 913:

    cura,

    Ov. P. 4, 6, 37:

    Athenae,

    elegant, Mart. 6, 64, 17:

    rationes latiore specie, non ad tenue limatae,

    Cic. Ac. 2, 20, 66:

    textum dicendi,

    Quint. 10, 1, 64.— Subst.: tĕnŭe, is, n., that which is subtle (opp. comprehensibile), Lact. 7, 4, 12.—
    B.
    Transf. (acc. to I. B.), weak, trifling, insignificant, mean, low:

    cum tenuissimā valetudine esset,

    weak, feeble, delicate, Caes. B. G. 5, 40:

    tenuis atque infirmus animus,

    id. B. C. 1, 32:

    ingenium (opp. forte),

    Quint. 10, 2, 19:

    tenuis et angusta ingeni vena,

    id. 6, 2, 3: tenuis exsanguisque sermo, Cic. de Or. 1, 13, 57; Quint. 8, 3, 18:

    in ininimis tenuissimisque rebus labi,

    Cic. de Or. 1, 37, 169:

    tenuissimarum rerum jura,

    id. Caecin. 12, 34:

    artificium perquam tenue et leve,

    id. de Or. 1, 28, 129:

    grammatica, ars tenuis ac jejuna,

    Quint. 1, 4, 5:

    inanis et tenuis spes,

    Cic. Rosc. Com. 14, 43; cf.:

    spes tenuior,

    id. Att. 3, 19, 2:

    suspitio,

    id. Caecin. 15, 43:

    causa tenuis et inops,

    id. Fam. 9, 12, 2:

    curae,

    Verg. G. 1, 177:

    gloria,

    id. ib. 4, 6:

    damnum,

    Tac. A. 12, 39:

    negotia paulo ad dicendum tenuiora,

    Quint. 12, 9, 8:

    nec sua plus debet tenui Verona Catullo,

    i. e. to the author of trifling, amorous lays, Mart. 10, 103, 5; v. tenuo, II. —
    2.
    Esp., of rank, standing, etc., low, inferior, common:

    tenuiores,

    men of lower rank, the lower orders, Cic. Leg. 3, 10, 24; cf.:

    tenuis L. Virginius unusque de multis,

    id. Fin. 2, 20, 66:

    tenuissimus quisque,

    id. Verr. 2, 1, 47, § 123:

    homines,

    id. Mur. 34, 70; cf.:

    commoti animi tenuiorum,

    id. ib. 23, 47:

    si obscuri erunt aut tenues,

    id. Part. Or. 34, 117:

    qui tenuioris ordinis essent,

    id. Leg. 3, 13, 30:

    adulescentes tenui loco orti,

    Liv. 2, 3, 2. — Hence, adv.: tĕnŭĭter.
    1.
    Lit.
    a.
    Thinly:

    alutae tenuiter confectae,

    Caes. B. G. 3, 13.—
    b.
    Indifferently, poorly: Da. Quid rei gerit? Ge. Sic, tenuiter. Da. Non multum habet, Quod det, etc., Ter. Phorm. 1, 2, 95.—
    2.
    Trop.
    a.
    Finely, acutely, exactly, subtilely:

    tenuiter disserere,

    Cic. Or. 14, 46:

    tenuiter multa, multa sublimiter tenere,

    Plin. Ep. 4, 27, 1:

    scribere (with argute),

    id. ib. 6, 21, 4:

    tenuiter et argute multa disserit,

    Gell. 6, 2, 6.— Comp.:

    illae (argumentationes) tenuius et acutius et subtilius tractantur,

    Cic. Inv. 2, 16, 51.—
    b.
    Lightly, slightly, superficially:

    mihi nimium tenuiter Siculorum erga te voluntatis argumenta colligere videor,

    Cic. Verr. 2, 2, 65, § 157; Auct. Her. 3, 8, 15; 4, 36, 48.— Sup.:

    tenuissime aestimare,

    Cic. Verr. 2, 4, 16, § 35.

    Lewis & Short latin dictionary > tenvis

  • 32 order

    1.n.
    1) тәртіп, жүйелілік, рет

    in order — орнында, қалпында

    out of order — ретсіз, тәртіпсіз, дұрыс емес

    2) тыныштық, тәртіп
    3) бұйрық
    4.тапсырыс
    5) төлем қагаз, ордер
    6) мақсат
    7) қауым, топ

    the lower orders — жай халық, бұқара халық

    8) орден (құрмет белгісі)
    9) қатар
    10) отряд, тап тармағы (өсімдік және жәндіктер жіктеуінде)
    2.v.
    1) бұйрық ету, басқару

    order (a person) about — біреуге бұйыру, бұйрық беру

    2) тапсырыс беру
    3) белгілеу, анықтау
    4) жазып беру

    English-Kazakh dictionary > order

  • 33 warstwa

    - wy; -wy; dat sg - wie; f
    (pokład: atmosfery, izolacji) layer; (zewnętrzna: farby) coat
    * * *
    f.
    1. ( pokład) layer; ( ochronna) covering, coating; (farby, lakieru) coat; ( dekoracyjna) overlay; ( cegieł) course; (tkaniny, sklejki, papieru toaletowego) ply; warstwa kulturowa archeol. culture layer; warstwa ozonowa ozone layer; warstwa podkładowa techn. priming; pokryty warstwą kurzu coated with dust; pokryty warstwą lodu sheeted with ice; górne warstwy atmosfery upper atmosphere.
    2. socjol. stratum; warstwa społeczna social stratum; warstwa wyższa upper class; warstwy średnie middle classes; niższe warstwy społeczne the lower orders, lower classes.
    3. geol. stratum; warstwa osadowa horizon, deposit.

    The New English-Polish, Polish-English Kościuszko foundation dictionary > warstwa

  • 34 pullum

    1.
    pullus, i, m. [root pu-, to beget; cf. puer; Gr. pôlos; Engl. foal].
    I.
    A young animal, young, a foal (cf. fetus):

    asininus,

    Varr. R. R. 2, 8, 2:

    equinus,

    Col. 6, 29, 1:

    onagrorum,

    Plin. 8, 44, 69, § 171:

    glirium,

    Varr. R. R. 3, 15:

    ranae,

    Hor. S. 2, 3, 314:

    columbini,

    Cic. Fam. 9, 18:

    gallinacei,

    Liv. 32, 1; Col. 8, 5, 7:

    pavonini,

    Varr. R. R. 3, 9:

    anserum,

    id. ib. 3, 10:

    ciconiae,

    Juv. 14, 74:

    ex ovis pulli orti,

    chicks, Cic. N. D. 2, 48, 124:

    asinam, et pullum filium,

    Vulg. Zach. 9, 9.—
    B.
    In partic., a young fowl, a chicken, Hor. S. 1, 3, 92; 2, 2, 121; id. Ep. 2, 2, 163; Sen. Q. N. 4, 6, 2; cf.:

    pulli implumes,

    Hor. Epod. 1, 19.—So of the sacred chickens, used in divination:

    cum cavea liberati pulli non pascerentur,

    Cic. N. D. 2, 3, 8.—
    II.
    Transf.
    A.
    Of persons.
    1.
    As a term of endearment, dove, chick, darling:

    meus pullus passer, mea columba,

    Plaut. Cas. 1, 50:

    strabonem Appellat paetum paeter, et pullum, male parvus Si cui filius est,

    Hor. S. 1, 3, 45; Suet. Calig. 13 fin.; M. Aur. ap. Front. Ep. ad Anton. 1, 1 Mai.—
    2.
    Pullus milvinus, qs. young kite, of an avaricious person, Cic. Q. Fr. 1, 2, 2, § 6.—
    B.
    Of plants, a sprout, young twig, Cato, R. R. 51; 133; Pall. 4, 9.
    2.
    pullus, a, um, adj. dim. [for purulus, from purus], pure: veste pullā candidi, Varr. ap. Non. 368, 28.
    3.
    pullus, a, um, adj. [kindr. with pellos].
    I.
    Dark-colored, blackish-gray, dusky, blackish:

    lepus superiore parte pulla, ventre albo,

    Varr. R. R. 3, 12, 5:

    nigra terra, quam pullam vocant,

    Col. 1, praef. §

    24: color lanae pullus atque fuscus,

    id. 7, 2, 4:

    ne maculis infuscet vellera pullis,

    Verg. G. 3, 389:

    hostia,

    Tib. 1, 2, 62:

    capilli,

    Ov. Am. 2, 4, 41:

    myrtus,

    dusky, dark-green, Hor. C, 1, 25, 18; cf.

    ficus,

    id. Epod. 16, 46.—ESD. freq.: pulla vestis, a dark-gray garment (of dark-gray or undyed wool, the dress of mourners and of the lower orders), of mourners, Varr. ap. Non. 549, 33;

    also called toga pulla, not worn at funeral repasts,

    Cic. Vatin. 12, 30; 13, 31.—Hence, subst.: pullum, i, n., a dark - gray garment, Ov. M. 11, 48:

    pullo amictus,

    Liv. 45, 7; Flor. 4, 2, 45.— Plur.:

    pulla decent niveas (puellas),

    Ov. A. A. 3, 189.—
    II.
    Transf.
    a.
    In allusion to the clothing of the poor:

    pulla paupertas,

    Calp. Ecl. 7, 26;

    80: ipse praetor cum tunicā pullā sedere solebat,

    Cic. Verr. 2, 4, 24, § 54.—

    Prov.: non possum togam praetextam sperare, cum exordium pullum videam,

    i. e. a bad beginning cannot make a good ending, Quint. 5, 10, 71.—
    b.
    Of language:

    pullus sermo,

    the vulgar speech, Varr. L. L. 9, 26, 33.—
    c.
    (From mourning attire.) Sad, sorrowful, mournful ( poet.):

    si mihi lanificae ducunt non pulla sorores stamina,

    Mart. 6, 58, 7:

    nere stamina pulla,

    Ov. Ib. 246.

    Lewis & Short latin dictionary > pullum

  • 35 pullus

    1.
    pullus, i, m. [root pu-, to beget; cf. puer; Gr. pôlos; Engl. foal].
    I.
    A young animal, young, a foal (cf. fetus):

    asininus,

    Varr. R. R. 2, 8, 2:

    equinus,

    Col. 6, 29, 1:

    onagrorum,

    Plin. 8, 44, 69, § 171:

    glirium,

    Varr. R. R. 3, 15:

    ranae,

    Hor. S. 2, 3, 314:

    columbini,

    Cic. Fam. 9, 18:

    gallinacei,

    Liv. 32, 1; Col. 8, 5, 7:

    pavonini,

    Varr. R. R. 3, 9:

    anserum,

    id. ib. 3, 10:

    ciconiae,

    Juv. 14, 74:

    ex ovis pulli orti,

    chicks, Cic. N. D. 2, 48, 124:

    asinam, et pullum filium,

    Vulg. Zach. 9, 9.—
    B.
    In partic., a young fowl, a chicken, Hor. S. 1, 3, 92; 2, 2, 121; id. Ep. 2, 2, 163; Sen. Q. N. 4, 6, 2; cf.:

    pulli implumes,

    Hor. Epod. 1, 19.—So of the sacred chickens, used in divination:

    cum cavea liberati pulli non pascerentur,

    Cic. N. D. 2, 3, 8.—
    II.
    Transf.
    A.
    Of persons.
    1.
    As a term of endearment, dove, chick, darling:

    meus pullus passer, mea columba,

    Plaut. Cas. 1, 50:

    strabonem Appellat paetum paeter, et pullum, male parvus Si cui filius est,

    Hor. S. 1, 3, 45; Suet. Calig. 13 fin.; M. Aur. ap. Front. Ep. ad Anton. 1, 1 Mai.—
    2.
    Pullus milvinus, qs. young kite, of an avaricious person, Cic. Q. Fr. 1, 2, 2, § 6.—
    B.
    Of plants, a sprout, young twig, Cato, R. R. 51; 133; Pall. 4, 9.
    2.
    pullus, a, um, adj. dim. [for purulus, from purus], pure: veste pullā candidi, Varr. ap. Non. 368, 28.
    3.
    pullus, a, um, adj. [kindr. with pellos].
    I.
    Dark-colored, blackish-gray, dusky, blackish:

    lepus superiore parte pulla, ventre albo,

    Varr. R. R. 3, 12, 5:

    nigra terra, quam pullam vocant,

    Col. 1, praef. §

    24: color lanae pullus atque fuscus,

    id. 7, 2, 4:

    ne maculis infuscet vellera pullis,

    Verg. G. 3, 389:

    hostia,

    Tib. 1, 2, 62:

    capilli,

    Ov. Am. 2, 4, 41:

    myrtus,

    dusky, dark-green, Hor. C, 1, 25, 18; cf.

    ficus,

    id. Epod. 16, 46.—ESD. freq.: pulla vestis, a dark-gray garment (of dark-gray or undyed wool, the dress of mourners and of the lower orders), of mourners, Varr. ap. Non. 549, 33;

    also called toga pulla, not worn at funeral repasts,

    Cic. Vatin. 12, 30; 13, 31.—Hence, subst.: pullum, i, n., a dark - gray garment, Ov. M. 11, 48:

    pullo amictus,

    Liv. 45, 7; Flor. 4, 2, 45.— Plur.:

    pulla decent niveas (puellas),

    Ov. A. A. 3, 189.—
    II.
    Transf.
    a.
    In allusion to the clothing of the poor:

    pulla paupertas,

    Calp. Ecl. 7, 26;

    80: ipse praetor cum tunicā pullā sedere solebat,

    Cic. Verr. 2, 4, 24, § 54.—

    Prov.: non possum togam praetextam sperare, cum exordium pullum videam,

    i. e. a bad beginning cannot make a good ending, Quint. 5, 10, 71.—
    b.
    Of language:

    pullus sermo,

    the vulgar speech, Varr. L. L. 9, 26, 33.—
    c.
    (From mourning attire.) Sad, sorrowful, mournful ( poet.):

    si mihi lanificae ducunt non pulla sorores stamina,

    Mart. 6, 58, 7:

    nere stamina pulla,

    Ov. Ib. 246.

    Lewis & Short latin dictionary > pullus

  • 36 простой народ

    сущ. commons, the lower orders, common people

    Большой англо-русский и русско-английский словарь > простой народ

  • 37 простой народ

    2) Religion: vulgar, vulgus
    4) Psychology: commonality, demos
    6) Advertising: common people

    Универсальный русско-английский словарь > простой народ

  • 38 tenuis

        tenuis e, adj. with comp. tenuior and sup. tenuissimus    [2 TA-], drawn out, meagre, slim, thin, lank, slender: Pinna, H.: acus, fine, O.: avena, V.: animae (defunctorum), O.—Of texture, thin, fine, close: vestes, O.: togae, H.: toga filo tenuissima, O.: natura oculos membranis tenuissimis saepsit.—Of substance, thin, rare, fine, slight: caelum: athereus locus tenuissimus est: agmen (militum), L.— Little, slight, trifling, inconsiderable, insignificant, poor, mean: oppidum: aqua, shallow, L.: tenuem fontibus adfer aquam, i. e. a little water, O.: sulcus, V.: Insignis tenui fronte Lycoris, low, H.: semita, narrow, V.: cibus, Ph.: opes: census, H.: praeda, Cs.: tenuissimum lumen: ventus, a breeze, V.—Of persons, poor: servus sit an liber, pecuniosus an tenuis.— Plur m. as subst: tenuīs praemio, stultos errore permovit: fortunae constitui tenuiorum videbantur: cuiusque censum tenuissimi auxerant.—Fig., fine, nice, delicate, subtle, exact: distinctio: cura, O.: rationes non ad tenue elimatae.— Weak, trifling, insignificant, mean, poor, slight: tenuissima valetudo, delicate, Cs.: sermo: in tenuissimis rebus labi: artificium: spes tenuior: curae, V.— Low in rank, mean, inferior, common: tenuiores, the lower orders: tenuis L. Virginius unusque de multis: tenuissimus quisque: adulescentes tenui loco orti, L.
    * * *
    tenue, tenuior -or -us, tenuissimus -a -um ADJ
    thin, fine; delicate; slight, little, unimportant; weak, feeble

    Latin-English dictionary > tenuis

  • 39 простой народ

    commons, the lower orders, common people

    Русско-Английский новый экономический словарь > простой народ

  • 40 bas peuple

    Dictionnaire Français-Anglais > bas peuple

Страницы

См. также в других словарях:

  • (the) lower orders — the lower orders UK US noun [plural] british old fashioned people from a low social class Thesaurus: people from a low social classsynonym …   Useful english dictionary

  • the lower orders — UK / US noun [plural] British old fashioned people from a low social class …   English dictionary

  • lower orders — n old fashioned the lower orders an offensive expression for ↑working class people considered as a group …   Dictionary of contemporary English

  • lower orders — noun plural : lower classes you had the marks of the lower orders on you Anthony West * * * the ˌlower ˈorders [lower orders] noun …   Useful english dictionary

  • lower orders — noun old fashioned the lower orders an expression meaning people of a low social class, used especially by people who consider themselves to be better and more important …   Longman dictionary of contemporary English

  • The four Orders — Order Or der, n. [OE. ordre, F. ordre, fr. L. ordo, ordinis. Cf. {Ordain}, {Ordinal}.] [1913 Webster] 1. Regular arrangement; any methodical or established succession or harmonious relation; method; system; as: (a) Of material things, like the… …   The Collaborative International Dictionary of English

  • lower orders — plural noun dated the lower classes …   English new terms dictionary

  • High Table, Lower Orders — is a BBC Radio 4 comedy drama murder mystery written by the late Mark Tavener and set in a fictional Cambridge college in crisis. The first series was broadcast in six episodes from February 18 2005, and the second series was broadcast April 7 –… …   Wikipedia

  • The Myst Reader —   …   Wikipedia

  • The Coliseum —     The Coliseum     † Catholic Encyclopedia ► The Coliseum     The Coliseum, known as the Flavian Amphitheatre, commenced A.D. 72 by Vespasian, the first of the Flavian emperors, dedicated by Titus A.D. 80. The great structure rises in four… …   Catholic encyclopedia

  • The Picture of Dorian Gray — Dorian Gray redirects here. For other uses, see Dorian Gray (disambiguation). For other uses, see The Picture of Dorian Gray (disambiguation). The Picture of Dorian Gray   …   Wikipedia

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
… Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»