-
1 брати до уваги
allow, note, take note, appreciate, entertain -
2 визнавати
allow, avouch, accept, acknowledge, ( у судовому порядку) adjudge, adjudicate, ( факт тощо) admit, agnize, ( правильність чиїхось думок тощо) concede, confess, designate, disqualify, ( державу тощо) extend recognition, find, label, recognize -
3 дозволяти
allow, admit, permit, approbate, approve, authorize, bear, confirm, give one's fiat, grant, homologate, let, ratify, sanction, suffer -
4 допускати
allow, permit, ( до секретної роботи) clear -
5 задовольняти апеляцію
allow an appeal, satisfy an appealУкраїнсько-англійський юридичний словник > задовольняти апеляцію
-
6 припускати
allow, admit, agnize, assume, believe, ( можливість чогось) concede, infer, presume, suffer, suppose, suspect -
7 санкціонувати
allow, mandate, approbate, approve, confirm, endorse, give one's fiat, homologate, ratify, sanction -
8 сплачувати
-
9 схвалювати
allow, approbate, approve, commend, confirm, endorse, give one's fiat, homologate, ratify, sanction -
10 надавати знижку
allow an abatement (v.); offer a discount (v.) -
11 давати
= дати1) to give; ( вручати) to deliverдавати вихід (почуттям) — to give vent to, to give play to; to uncork
давати в позичку — to lend, to advance
давати на додачу — to throw in, to give into the bargain
давати завдаток — to give earnest ( deposit), to bind a bargain
давати згоду — to give one's consent, to consent, to yield
давати ім'я — to name, to call; ( при хрещенні) to christen, to baptize
давати на чай — to tip, to give a tip
давати свідчення — to depose, to give evidence, to testify; to bear witness (to)
давати силу — to give strength, to invigorate
давати хабара — to bribe; to grease smb.'s palm
2) ( дозволяти) to let, to allow; ( надавати можливість) to affordдавати спокій — to let alone; to leave in peace
3) (бити, вдаряти) to give (it), to hit, to strikeдавати кому-небудь в зуби — to give smb. a smack in the teeth
4) ( приносити) to yield; ( забезпечувати) to provideдавати плоди (про дерево) — to yield fruit; to result
5)давати відомості (про/по) — to furnish/supply/provide information (on)
давати відповідь — to provide/supply/give an answer
давати відсіч — to repulse, to rebuff; to reject the views ( в суперечці)
давати газу — to step on the gas; to step on it, to speed up, to rev up
давати добро — to give OK, to give the go-ahead
давати зарок — to pledge oneself, to give an undertaking
давати звіт — to account ( for), to render an account
давати клятву — to make/take/swear an oath, to swear
давати крен — to take a list, to list, to heel ( over)
давати ляпаса (кому-небудь) — to slap in the face; to cuff/box ears (of)
давати маху — to miss one's mark, to make/commit a blunder, to let the chance slip
давати місце — to make room ( for)
давати можливість — to enable, to let
давати обітницю — to vow; ( постригтися в ченці) to take the vows
давати освіту — to educate, to provide an education
давати перевагу — to advantage, to give odds, to give priority to
давати похибку мат. — to be in error
давати пояснення — to offer/provide an explanation, to supply an explanation
давати право — to entitle, to give the right, to entitle to, to confer a right, to confer a right on
давати привід — to give occasion, to give cause ( for)
давати приклад — to set an example, to set the pattern
давати промах — to slip up, to make a slip/blunder; to miss one's chance
давати прочухана (кому-небудь) — to give a telling-off/rating/scolding; to rate
давати результат — to produce/yield/give a result
давати телеграму — to send a telegram; to wire
давати тріщину — to crack, to split
давати уявлення (про кого-небудь/що-небудь) — to give an idea (of), to give an estimate, an insight
давати хід справі — to set an affair going; юр. to prosecute
давати початок — to originate, to give rise (to)
давати слово (обіцяти) — to give ( to pass) one's word
давати знати (повідомити) — to let one know, to send word
давати раду (чомусь) — to manage, to master, to cope with
давати слово (на зборах) — to give smb. the floor
давати шанс — to give a chance, to enable to give / effort an opportunity
давати ягоди — to come into berry, to berry ( про рослини)
-
12 допускати
= допустити1) ( давати змогу увійти) to admitне допускати — to bar ( from)
3) ( вважати за можливе) to admitдопускати натяжку (в тлумаченні, аргументації) — to stretch
-
13 пускати
= пустити1) ( відпускати) to let go, to allow; ( дозволяти) to permitпускати на волю — to set free, to release; ( пташку) to let out; ( собаку з прив'язі) to let loose
пускати у відпустку когось — to let smb. go on leave
2) ( впускати) to let in, to allow to enter3) ( в дію) to start, to run, to put in action, to set working; (машину тж.) to set in motion4) ( упроваджувати) to put ( into)пускати в обіг (гроші) — to issue, to put in circulation
пускати в продаж — to offer ( to put up) for sale
5) (газ, воду) to turn onпускати корінці — to take root тж.
7) ( розповсюджувати) to spread8) ( слину) to drivel; ( стрілу) to wing, to shoot, to launch; ( змія) to fly; ( дим) to exhale, to puff9)пускати кров — to let blood; to bleed
пускати в хід — to start, to set going; to give a start, to launch
-
14 задовольняти
(апеляцію, претензію тощо) allow, ( вимогу тощо) discharge, satisfy, ( потребу тощо) supply, ( відвід тощо) uphold -
15 клопотання про апеляцію
( документ) notice of motion to allow an appeal, originating motionУкраїнсько-англійський юридичний словник > клопотання про апеляцію
-
16 надавати
( кредит тощо) allow, accord, ( докази тощо) adduce, afford, ( значення тощо) attach, (владу, права, повноваження) clothe, ( право тощо) concede, confer, (в т. ч. привілеї) endow, endue, (право, повноваження тощо) entrust, extend, furnish, give, (ліцензію, право тощо) grant, ( повноваження) invest, ( привілеї тощо) octroy, proffer, provide, render, supply a reliable remedy, supply, vest, yield -
17 передбачати конфіскацію
( про закон) allow confiscation, provide for confiscationУкраїнсько-англійський юридичний словник > передбачати конфіскацію
-
18 виморожувати
= виморозитиto freeze out, to allow to freeze; to kill ( to exterminate) by freezing out (by frost, by cold) -
19 даватися
= датися1) pass. to be given2) ( бути легким для засвоєння) to be ( to come) easyне легко даватися комусь (не засвоюватися) — not come easy ( naturally) to smb.
3)не даватися комусь (ухилятися) — to dodge, to evade
даватися взнаки — to make oneself ( itself) felt
4) to let oneself, to allow oneself (бути пійманим, обдуреним) -
20 дозволяти
= дозволитиto allow, to permit, to let; to give leave (to); ( допустити) to sufferдозволяти собі надто багато — to presume, to take liberties, to make bold
якщо дозволить погода — weather permitting (скор. w.p.)
- 1
- 2
См. также в других словарях:
allow — al‧low [əˈlaʊ] verb [transitive] 1. ACCOUNTING when the tax authorities allow an amount, cost, or expense, they permit it not to be counted as part of income or profits: • You re allowed a certain amount a year in personal allowances, before you… … Financial and business terms
Allow — Al*low , v. t. [imp. & p. p. {Allowed}; p. pr. & vb. n. {Allowing}.] [OE. alouen, OF. alouer, aloer, aluer, F. allouer, fr. LL. allocare to admit as proved, to place, use; confused with OF. aloer, fr. L. allaudare to extol; ad + laudare to praise … The Collaborative International Dictionary of English
allow — al·low /ə lau̇/ vt: to give approval of or permission for: as a: to grant fulfillment of allow ed her petition for relief b: to decide in favor of allow a deduction on a tax return c: to permit to be presented … Law dictionary
allow — 1. This verb matches admit in having a wide range of common uses, transitive and intransitive, with that clauses, and with an infinitive complement. For several centuries it has alternated in many meanings with the phrasal verb allow of; some of… … Modern English usage
allow — [ə lou′] vt. [ME alowen < OFr alouer < ML allocare, ALLOCATE; assoc. with OFr alouer < L allaudare, to extol < ad , to + laudare, to praise] 1. to let do, happen, etc.; permit; let [we weren t allowed to go] 2. to let have [she… … English World dictionary
allow — [v1] admit; acknowledge acquiesce, avow, concede, confess, grant, let on, own; concepts 60,82 Ant. deny, refuse, reject allow [v2] permit an action accord, accredit, admit, approve, authorize, bear, be big*, be game for*, brook, certify,… … New thesaurus
Allow — Al*low , v. i. To admit; to concede; to make allowance or abatement. [1913 Webster] Allowing still for the different ways of making it. Addison. [1913 Webster] {To allow of}, to permit; to admit. Shak. [1913 Webster] … The Collaborative International Dictionary of English
allow — ► VERB 1) admit as legal or acceptable. 2) permit to do something. 3) (allow for) take into consideration when making plans or calculations. 4) provide or set aside for a particular purpose. 5) admit the truth of. DERIVATIVES … English terms dictionary
allow me — allow ˈme idiom used to offer help politely • ‘Allow me,’ he said, taking the tray from her. Main entry: ↑allowidiom … Useful english dictionary
allow — (v.) early 14c., to commend or praise; late 14c., recognize or admit (a privilege, excuse, etc.) as valid; sanction, permit; early 15c., take into account or give credit for (of business matters), from Anglo Fr. alouer, O.Fr. aloer (13c.) allot,… … Etymology dictionary
allow — 1 permit, suffer, *let, leave Analogous words: tolerate, endure, stand, brook (see BEAR): accede, acquiesce (see ASSENT): *yield, submit, defer Antonyms: inhibit Contrasted words: *forbid, prohibit, enjoin: * … New Dictionary of Synonyms
