-
1 ясно
1) нареч. я́сно; вира́зно; погі́дно2) (в знач. сказ.: понятно) я́сно, очеви́дно, зрозумі́ло3) (в внач. сказ.: о погоде) ясно, погі́дно4) в знач. утверд. част. звича́йно, я́сно, зві́сно, авже́ж, адже́ ж5) в знач. вводн. сл. звича́йно, зві́сно -
2 ясно-блакитний
физ. све́тло-голубо́йУкраїнсько-російський політехнічний словник > ясно-блакитний
-
3 ясно-брунатний
физ. све́тло-кори́чневыйУкраїнсько-російський політехнічний словник > ясно-брунатний
-
4 ясно-жовтий
физ. све́тло-жёлтый -
5 ясно-зелений
физ. све́тло-зелёный -
6 ясно-рожевий
физ. све́тло-ро́зовый -
7 ясно-синій
физ. све́тло-си́ний -
8 ясно-сірий
физ. све́тло-се́рый -
9 ясно-червоний
физ. све́тло-кра́сный -
10 живо
1) (оживлённо, быстро) жваво, моторно, живо. [Після чарки розмова пішла жвавіш (Неч.-Лев.). Жваво метнулися до роботи. Моторненько, дівчатка, увихайтеся, бо вже нерано, а діла ще багато. Ну, живо, живо! день не жде];2) виразно, ясно. [Я виразно це пам'ятаю. Чи ясно ви собі це уявляєте?].* * *нареч.1) (наглядно, картинно, ярко) жи́во2) (сильно, остро) жи́во; ду́же3) (оживлённо; бойко) жва́во4) ( быстро) шви́дко, ско́ро; ху́тко, жи́во -
11 коротко
1) коротко [Де коротко, там і рветься (Номис). Молись та коротко (Куліш)]. -ко стричь - стригти коротко, при самій голові, прикро (Борзен.). -ко привязать лошадь - коротко прив'язати коня. Рассказать -ко - розповісти коротко (коротенько). Говоря -ко (- роче), -роче сказать - коротенько (коротше) кажучи, коротше слово, швидше-б сказати, найшвидше сказати, одно слово. [Той кінь з ґанджею, щось у нього в середині є, швидше-б сказати вам, він бракований та й усе (Чигир. п.)]. -ко и ясно - коротко й ясно;2) близько. Я с ним -ко знаком - я з ним близько (добре) знайомий. -ко знать кого - близько (добре) знати кого, (фам.) знати кого, як облупленого. Я хочу узнать его -роче - я хочу познайомитися (спізнатися) з ним ближче.* * *тж. кор`отко; нареч.1) ко́роткоко́ро́тко говоря́ — вводн. сл. жарг. ко́ротко ка́жучи
2) бли́зько -
12 недоумевать
недомислюватися и недомислятися, недомірковуватися, недорозуміватися, (не понимать) не розуміти, (грубее) не тямити, не могти втямити, (колебаться) вагатися, (быть неуверенным) бути непевним, (не знать, что делать, сказать и т. п.) не знати, що робити, сказати и т. п., (быть в нерешительности) (бути) ні в сих, ні в тих; (изумляться) дивуватися, чудуватися; (чаще как песенный оборот) не здумати думки, не змислити мисли. [Кохання своє він зустрів, як раптову катастрофу; спочатку він нічого не міг утямити й запитував себе, що-ж власне з ним робиться (В. Підмог.)]. Что же вы -ваете? всё ясно - чого-ж ви не розумієте (не (в)тямите, вагаєтеся, втямити не можете)? все ясно. -ваю, что бы это значило - не можу зрозуміти (втямити) (или не врозумію), що-б це мало значити (визначати, означати). Оставалось только -вать и удивляться - лишалося тільки дивуватися і чудуватися. Недоумевая - недомислюючись, недомірковуючись; не розуміючи, не тямлячи; вагаючись; см. ещё Недоуменно и Недоумение (В -нии). [Недомислюючись, я питаю себе: «Як се сталося?» (Крим.). «Тероризм не здається мені чимсь диким», - казав я, все недомірковуючись, куди це він гне (Крим.)].* * *не розумі́ти, не могти́ (не мо́жу, не мо́жеш) зрозумі́ти; ( колебаться) вага́тися, не зна́ти, що роби́ти; ( изумляться) дивува́тися (диву́юся, диву́єшся), ди́вом, дивува́ти (дивува́тися), чудува́тися, -ду́юся, -ду́єшся, диал. зуміва́тися, -ва́юся, -ва́єшся -
13 Насветло
нрч. уже ясно. Светлым -ло - ясно-преясно, яснісінько. -
14 выражать
-ся, выразить, -ся1) см. Обнаруживать, -ся, обнаружить, -ся;2) (определять) визначати, -ся, визначити, -ся. [Повинність соціялістів під час війни не можна визначити однією думкою (Грін.)];3) (словами) висловлювати, -ся, висловити, -ся. [Не так висловив], виливати, -ся словом, вилити, -ся словом, у слові; (высказывать, -ся) виповідати, -ся, виповісти, -ся, вимовити, змовити. [Кожен народ виповідає свої думки, свій погляд по- свойому. Не змовлю я своєї думки]. Если можно так выразиться - коли можна так висловитися; сказати-б. [Характеризує воно дух епохи, передає її, сказати-б, непропащі пахощі (Єфр.)]. Выразить на письме - висловити листовно, списати. Выражать пением - вимовляти співом, виспівувати. -ать мимикой - говорити на мигах, мімікувати. Выражать нетерпение - нетерпеливитися. В-ать охоту - охотитися, поохотитися. В-ать желание принять участие в чём, присоединиться к чему - зголошуватися, зголоситися до чого;4) (передавать) віддавати, віддати. [Що-ж до букви ю, то вона має віддавати в старій сербській графіці звук jo (Кримськ.)]. Выражаемый -1) виявлюваний;2) визначуваний;3) висловлюваний, вимовлюваний. Выраженный -1) виявлений;2) визначений;3) висловлений, вимовлений, виповіджений; (переданный) відданий. Ясно, определённо выраженный - виразний. [Виявляється виразне бажання сховати частину правди (Грінч.)].* * *несов.; сов. - в`ыразить1) виража́ти, ви́разити; ( словами) висло́влювати, ви́словити; ( отражать) відбива́ти, відби́ти; ( обнаруживать) виявля́ти, ви́явити; ( передавать) передава́ти, переда́ти\выражать жела́ние — висло́влювати, ви́словити (виявляти, ви́явити, виража́ти, ви́разити) бажа́ння
2) (обозначать, исчислять) виража́ти, ви́разити -
15 Десна
ясна (р. ясен), ясла (р. ясел), (очень редко) ясно, ясло (ед., ср.). [Вирвати з ясен].* * *геогр.Десна́ -
16 десна
ясна (р. ясен), ясла (р. ясел), (очень редко) ясно, ясло (ед., ср.). [Вирвати з ясен].* * *анат.я́сна, род. п. я́сен -
17 зачем
чого, чом, чому, до чого, пощо, за-для чого, для чого, нащо, навіщо, про що, про віщо, (с раздражением) на біса, якого дідька. [Коли зле гадаєш, чом Бога благаєш? (Номис). Слово, чому ти не твердая криця, що серед бою так ясно іскриться? (Л. Укр.). Костю, чого це ти перед татом говориш оттакечки? (Крим.). Нащо вона здалась тобі, така білоручка? (Мова). Але навіщо сей нікчемний жарт? (Самійл.). Про що життя тим, що їм на душі гірко? (Куліш). Куди їм вже податись. Пощо? - питали вони себе (Коцюб.)]. Зачем-то - чогось, чомусь, за-для чогось, для чогось, нащось, навіщось. Не зачем - нема чого, нема пощо.* * *I нареч. II-нибу́дь нареч. для чо́го-не́будь; ( с какой-либо целью) чого́сь, наві́щось, на́щось, чому́сь -
18 известняк
минер. вапняк (-ку). [Вапняк дуже твердий камінь, здебільшого ясно-сірого кольору (Троян.)].* * *мин.вапня́к, -у -
19 изглаживаться
изгладиться1) вирівнюватися, вирівнятися, бути вирівняним;2) згладжуватися, згладитися, бути згладженим;3) (из памяти) затиратися, затертися в пам'яті, згладжуватися, згладитися в пам'яті, зникати зникнути, виходити, вийти, вивітрюватися, вивітритися з пам'яти (з тямки). [Не міг ваш образ ніколи затертися в нашій пам'яті (Крим.). Усі прикрі вражіння згладилися в пам'яті (Крим.). І все, що давно з пам'яти зникло, зненацька так ясно з'явилось (Л. Укр.). Жити і вмирати буду, а тота хвиля не вийде мені з пам'яти (Франко). Почуваю, що дещо вже вивітрюється з тямки (Крим.)]. И память уже -лась об этом - і з пам'яти людям уже те вийшло (зникло), і спомин про те вже зник, згас. [Спомин про їх уже згас (Грінч.)]. Память об этом событии никогда не -тся - пам'ять (спогад) про цю подію ніколи не забудеться.* * *несов.; сов. - изгл`адитьсязгла́джуватися, згла́дитися; ( стираться) стира́тися, сте́ртися (зітре́ться)\изглаживаться ться из па́мяти — згла́джуватися, згла́дитися (стира́тися, сте́ртися) з па́м'яті, затира́тися, зате́ртися в па́м'яті
-
20 излагать
изложить викладати, викласти и виложити, виповідати, виповісти, виповіщати, виповістити, (выражать) висловлювати, висловити що. [Викладав свої погляди гостям (Коцюб.). Ясно й широко виповіщу свою справу (Куліш). Свої думки висловлюйте зрозуміло (Київ)]. -ть неясно - викладати невиразно, висловлювати незрозуміло, неясно. -ть своими словами - переказувати, переказати, переповідати, переповісти, викладати, викласти що своїми словами. -ть письменно - викладати, виложити (викласти) на письмі, списувати, списати що. [Хмельницький списав на папері, чого козаки од короля бажають (Куліш)]. -ть подробно (обширно, обстоятельно), коротко, сжато - викладати, висловлювати докладно (просторо, широко), коротко, стисло. -ть подробности, причины - подавати, наводити подробиці, причини. -ть своё мнение - висловлювати свою думку. -ть дело - викладати справу. Изложенный - викладений, виложений, висловлений, переказаний. [Систематично виложена теорія (Київ). Стисло висловлений зміст промови (М. Грінч.)]. Об -ном сообщается для сведения - про зазначене подається до відома. -ться - викладатися, висловлюватися, бути викладеним, висловленим.* * *Iполата́ти, облата́ти, ви́лататиII несов.; сов. - излож`итьвиклада́ти, ви́класти; ( высказывать) висло́влювати, ви́словити
См. также в других словарях:
ЯСНО — ЯСНО. 1. нареч. к ясный. Ясно светит солнце. Ясно видно. Ясно говорить. 2. в знач. сказуемого, кому чему и с союзом что . Понятно, безусловно (разг.). «А ясно только в трюм лишь стоит заглянуть, что кораблю часа не дотянуть.» Крылов. «Да, улетая … Толковый словарь Ушакова
ясно — См. конечно, следовательно, ясный коротко и ясно... Словарь русских синонимов и сходных по смыслу выражений. под. ред. Н. Абрамова, М.: Русские словари, 1999. ясно конечно, следовательно, очевидно; несомненно, определенно, однозначно, чеканно,… … Словарь синонимов
ЯСНО-Е — ЯСНО ... Первая часть сложных слов со знач. ясный (во 2 знач.), чистого светлого тона, напр. ясно жёлтый, ясно зелёный. Толковый словарь Ожегова. С.И. Ожегов, Н.Ю. Шведова. 1949 1992 … Толковый словарь Ожегова
ясно-... — ЯСНО ... Первая часть сложных слов со ясный (во 2 знач.), чистого светлого тона, напр. ясно жёлтый, ясно зелёный. Толковый словарь Ожегова. С.И. Ожегов, Н.Ю. Шведова. 1949 1992 … Толковый словарь Ожегова
Ясно — деревня в Порховском районе Псковской области, Красноармейская волость Ясно! второй сольный альбом Влади из группы «Каста» … Википедия
ясно — (Источник: «Полная акцентуированная парадигма по А. А. Зализняку») … Формы слов
ясно — ясно, нареч. и в знач. сказ … Русский орфографический словарь
Ясно! — У этого термина существуют и другие значения, см. Ясно. Ясно! Студийный альбом Влади из «Касты» Дата выпуска 13 февраля 2012 года Записан 2011 Жанр рэп … Википедия
ясно — сказ., употр. сравн. часто 1. Когда вы говорите, что на улице ясно, вы хотите сказать, что на небе нет туч и светит солнце. 2. Когда вам что либо ясно, это означает, что вы хорошо понимаете это. Гражданин, вам всё ясно? 3. Когда вы говорите про… … Толковый словарь Дмитриева
ясно — • абсолютно ясно • абсолютно ясно • до боли ясно • совершенно ясно … Словарь русской идиоматики
ясно — см.: ежу ясно … Словарь русского арго
