Перевод: с русского на украинский

с украинского на русский

быстро

  • 1 быстро

    нар. швидко, хутко, прудко, живо, (шибко) шпарко, борзо. Быстро-быстро - швидко-прудко. [Він линув швидко-прудко, наче вітер (Крим.)]. Как можно быстрее (скорее) - як-найшвидше, притьмом. [Щоб притьмом мені було зроблено!].
    * * *
    нареч.
    1) шви́дко, би́стро, ско́ро, пру́дко, шпа́рко, ху́тко, мерщі́й; бо́рзо; мото́рно, ме́тко, хва́тко
    2) шви́дко, би́стро, ско́ро

    Русско-украинский словарь > быстро

  • 2 подниматься

    и Подыматься подняться підійматися (підниматися), під(ій)нятися, здійматися, (зниматися), знятися, здійнятися, підводитися, підвестися, зводитися, звестися, підноситися, піднестися, зноситися, знестися, (о мног.) попідійматися, поздійматися, попідводитися, позводитися; (стр. з.) бути піднятим, знятим, підведеним, зведеним, піднесеним, (при помощи рычага) підважуватися, підважитися, бути підваженим. [Дим до неба підіймавсь (Шевч.). Огонь розгорається, здіймається все вище й вище (Васильч.). Там високо блакитио-темне небо знимається у зорях осяйних (Грінч.). Підвелись похилені голови (Єфр.). Нехай лихий знесеться, хоч до неба (Св. П.). Нижча половина рами (у вікні) підводиться вгору]. -маться, -няться с места, с постели, со стула (вставать) - підводитися, підвестися, зводитися, звестися (на ноги), підійматися, під(ій)нятися, здійматися, знятися з місця, з постелі, з крісла; срв. Вставать. [Підвелася з крісла (Коц.). Не хтів вставати, однак мусів звестися (Коц.). Хоче знятися з лави, та не сила (М. Вовч.)]. Он с места не -мается - він з місця не підводиться (не рушить). Гости -нялись и ушли - гості знялись і пішли. Он упал, но тотчас же -нялся - він упав, але зараз-же під[з]вівся (піднявсь). Больной -нялся - хворий підвівся. [Лежав місяців зо три; далі підвівсь. Ходжу і роблю (Тесл.)]. Всходы -маются - сходи підбиваються вгору (Грінч.). -маться (вставать) - вставати, встати, підійматися, піднятися, (быстро) схоплюватися, схопитися, (о мног.) повставати, посхоплюватися. [Сонце так рано схопилося]. Мы -нялись до рассвета - ми встали (схопилися) ще вдосвіта (ще на світ не благословилось). -маться на ноги (букв. и перен.) - спинатися, с[зі]п'ястися, зіпнутися (зіпнуся, зіпнешся и т. д.), здійматися, знятися, зводитися, звестися на ноги, (порывисто) схоплюватися, схопитися, схвачуватися, схватитися, зриватися, зірватися на (рівні) ноги. [Звівся на ноги (Коцюб.)]. Люди її якось вигодували закіль знялась на ноги (Г. Барв.). Тільки сп'ялося на ноги (подросло), вже хоче жити по-своєму (Берд. п.). Україна почала на власні ноги в письменстві спинатись (Єфр.)]. - маться на цыпочки - спинатися, с[зі]п'ястися, зіпнутися навспинячки, на дибошки или на ноги. Разоренному -няться трудно (оправиться) - зубоженому важко піднятися, стати на ноги. Заяц -нялся в четырёх шагах от собак - заяць знявся (скочив) кроків за чотири від собак. -маться (о руке, голове) - з[під]водитися, з[під]вестися, здійматися, знятися, підноситися, піднестися. [У мене рука не здіймається її ударити (Мирн.). Рука на тебе не зведеться (Макс.)]. Руки не -маются что-л. делать - руки не беруться (не здіймаються) що робити (или до роботи). -маться на гору, по лестнице - здійматися, знятися, братися на гору, по сходах; срв. Взбираться. -маться (в высь: о птицах, дыме, солнце и т. д.) - підійматися, піднятися, здійматися, знятися, з[під]носитися, з[під]нестися на що, в що, (часто о солнце, луне) підбиватися, підбитися, підбиратися, підібратися, (реже) підходити, підійти, підхоплюватися, підхопитися, (о птицах, иногда) під[з]биватися, під[з]битися, вибиватися, вибитися. [Високо піднісся орел сизокрилий (Самійл.). Він піднісся по-над звичайну, прозаїчну буденщину (Крим.). Зносяться молитви до неба. Сонце піднялося височенько (Неч.-Лев.). Сонце вже високо підбилось вгору (Неч.-Лев.). Сонце вже геть підійшло (Крим.). Сиві голубоньки, здіймітеся вгору (Чуб.). Підбивсь сизий голубочок угору високо (Чуб.). Уже качки зносяться. З галасом знялось вороння (Коц.)]. -нялась стая голубей - знялася зграя голубів. -нялся рой пчёл - знявся рій бджіл. -мались высокие здания - здіймались високі будинки. -няться на воздух, -ться на аэроплане - знятися в повітря, знятися на літакові. Вот те высоты, на которые может -няться свободный человеческий дух - ось ті високості, на які (куди) здійнятись може вільний дух людський (Коц.). Занавес -мается - завіса (запона, заслона) підіймається, зноситься. -маться (о пыли, тучах, тумане, дыме, паре и т. д.) - здійматися, знятися, підійматися, піднятися, зноситися, знестися, уставати, устати, повставати, повстати, ставитися, (о пыли ещё) збиватися, збитися, куріти, закуріти. [Знялася курява (Васильч.). Курява ставилась за бричкою (Свидн.). Повстав легенький туман (Неч.-Лев.). Встає хмара з-за лиману (Шевч.). Збилася така курява. Пил закурів (Хвильов.)]. -маться (о ветре, буре, грозе, метели) - здійматися, знятися, рушати(ся), (з)рушити(ся), (быстро: срываться) зриватися, зірватися, схоплюватися, схопитися, уставати, устати, звіятися, (о ветре, безл.) завітрити. [І знялася велика вітряна буря (Св. П.). Здіймається (встає) буря, гроза. Рушився більший вітер (Мирн.). Зірвалася шура-буря]. -лась гроза, метель - знялася (рушила) завірюха, буря. Ветер -нялся - знявся, схопився (зірвався) вітер, или безл. завітрило (заветрило). -нялась волна (волнение) - знялася, встала хвиля. [Встала на Чорному морі бистрая хвиля (Дума)]. - маться (о шуме, крике, ссорах, войне и т. д.) - зчинятися, зчинитися, здій[зни]матися, з(дій)нятися, підійматися, під(ій)нятися, повставати, повстати, уставати, устати, збиватися, збитися. [Що-дня зчинялась яка історія (Грінч.). Зчинявся невимовний регіт (хохот) (Крим.). За столом здіймався страшенний заколот (Коц.). Знявся такий крик, наче кого різали (М. Вовч.). Знялася революція (Доман.). На селі піднявся галас (Неч.-Лев.). Як підниметься кашель (Квітка). Встають війни. Така буча (суматоха) збилася (М. Вовч.)]. -мается горячий спор - зчиняється палка спірка (Грінч.). Пламенем -нялся народный гнев - полум'ям знявся народній гнів (Коц.). -лась тревога - знялася тривога. -маться (вырастать) - виганятися, вигнатися, підганятися, підігнатися, уганяти, у(ві)гнати. [Росла вона, уганяла хутче від козакового внука Михайла (М. Вовч.)]. -маться (о волосах, шерсти) - підійматися, піднятися, ставати, стати (дибом, диба, дубом, догори); срв. Дыбиться 1. [І догори піднявсь у мене волос]; (об ушах) насторош[ч]уватися, насторош[ч]итися, нашорошуватися, нашорошитися. -маться на дыбы (о лошади) - зводитися, звестися, спинатися, сп'ястися, ставати, стати гопки, диба, цапа; срв. Дыбиться 2. Тесто -мается - тісто підходить (угору). Вода -мается - вода прибуває, підживає, підходить. Вода в реке -мается - вода в річці прибуває, йде вгору. Вода -нялась в реке на сажень - води в річці прибуло на сажень, вода в річці підійшла (піднеслася) на сажень. Река -нялась - ріка підійшла, піднеслася, знялася, прибула. Термометр -нялся на десять градусов - тепломір (градусник) піднявся (піднісся) на десять ступенів. Барометр -мается - барометр підіймається, підноситься, йде вгору. -мается настроение, голос - здіймається, підноситься настрій, підноситься голос. -маться выше обыдёнщины - підноситися по-над буденщину (Крим.). -маться (о благосостоянии, промышленности, просвещении и т. д.) - підноситися, піднестися, іти, піти вгору (Куліш). -маться (войной и т. д.) на кого, против кого - ставати, стати, уставати, устати, повставати, повстати, підійматися, піднятися, здійматися, знятися, зводитися, звестися на кого, на що, проти кого, проти чого. [Чи там раду радять, як на турка стати (Шевч.). Повстаньмо-ж тепера усі, як один (Л. Укр.). Встане народ на народ (Св. П.). Зведись, народе, простягни руку на свою правду (Коц.)]. -нялось восстание в стране - здійнялось повстання в краю (Л. Укр.). Все -нялись на общего врага - усі встали на спільного ворога. -маться, -няться на защиту своих прав, своей страны - ставати, стати до оборони (на оборону) своїх прав, свого краю. -няться в оборону кого - устати за кого, за що, обстати за ким, за чим. Знамя свободы -мается - прапор волі зводиться, зноситься, підноситься. -маться (о цене) - іти, піти вгору, (быстро) підскакувати, підскочити. [Ціна пішла вгору. Ціна на хліб раптом підскочила (Коцюб.)]. -маться в цене - у гроші йти. Цена на хлеб -мается - ціна на хліб іде вгору (росте). Хлеб в цене -мается - хліб іде в гроші. -маться на хитрости - братися, узятися на способи, на штуки, на хитрощі.
    * * *
    несов.; сов. - подн`яться
    1) підніма́тися и підійма́тися, підня́тися и підійня́тися и попідніма́тися и попідійма́тися; (всходить, взбираться, восходить) схо́дити и зіхо́дити, зійти́; ( взлетать) зліта́ти, злеті́ти; ( взноситься) зно́ситися, знести́ся; (о дыме, пламени, птицах, солнце, перен.) здійма́тися, здійня́тися и поздійма́тися, зніма́тися, зня́тися и позніма́тися, підно́ситися, піднести́ся и попідно́ситися; (о солнце, птицах) підбива́тися, підби́тися; ( о солнце) встава́ти, вста́ти, підво́дитися, підвести́ся; (появляться: о тумане) повстава́ти, повста́ти
    2) (о голове, глазах) підво́дитися, підвести́ся и попідво́дитися, підніма́тися, підня́тися и попідніма́тися, зво́дитися, звести́ся и позво́дитися
    3) ( вставать) підніма́тися и підійма́тися, підня́тися и підійня́тися и попідніма́тися и попідійма́тися, встава́ти, вста́ти; ( с места) підво́дитися, підвести́ся и попідво́дитися, зво́дитися, звести́ся и позво́дитися, (поспешно, порывисто) схо́плюватися, схопи́тися и посхо́плюватися
    4) (возвышаться, выделяясь) підніма́тися и підійма́тися, підня́тися и підійня́тися и попідніма́тися и попідійма́тися, здійма́тися, здійня́тися и поздійма́тися, зніма́тися, зня́тися и позніма́тися, підно́ситися, піднести́ся и попідно́ситися, підво́дитися, підвести́ся и попідво́дитися, зво́дитися, звести́ся и позво́дитися, постава́ти, поста́ти, зно́ситися, знести́ся, вино́ситися, ви́нестися, несов. підви́щуватися
    5) (на кого-что, против кого-чего - восставать) підніма́тися и підійма́тися, підня́тися и підійня́тися и попідніма́тися и попідійма́тися (проти кого-чого, на кого), встава́ти, вста́ти, става́ти, ста́ти (на кого), повстава́ти, повста́ти (проти кого-чого)
    6) (повышаться, увеличиваться) підніма́тися и підійма́тися, підня́тися и підійня́тися и попідніма́тися и попідійма́тися; (о поверхности, об уровне, перен) підви́щуватися, підви́щитися и попідви́щуватися; (перен.) підно́ситися, піднести́ся и попідно́ситися
    7) (начинать проявляться, возникать) підніма́тися и підійма́тися, підня́тися и підійня́тися и попідніма́тися и попідійма́тися, здійма́тися, здійня́тися и поздійма́тися; зніма́тися, зня́тися и позніма́тися; ( начинаться) почина́тися, поча́тися; (о шуме, скандале) зчиня́тися, зчини́тися, учиня́тися, учини́тися; (внезапно: о ветре, шуме, смехе) схо́плюватися, схопи́тися; (о мыслях, чувствах) встава́ти, вста́ти

    Русско-украинский словарь > подниматься

  • 3 проноситься

    пронестись
    1) проношуватися, пронестися, бути проношуваним, пронесеним;
    2) (о живых существах, звуке, свете и т. п.) линути, пролинути, проноситися и проношуватися, пронестися, пробігати, пробігти, перебігати, перебігти, шугати, шугнути. [У маленькій голівоньці линула думка по думці (Грінч.). Темні хмари проношувалися небом (М. Вовч.). Пронеслася надо мною буря (Куліш). Пробігла була чутка, що він помер. Думка промайнула (перебігла) в голові. Коні швидко перебігли повз нас. Санки шугали проз їх, як птиці]. -сь очень быстро - см. Промчаться. -ться быстро как молния - (о мыслях) блискати, блискотіти, блиснути. [Здогади блискотіли в голові (Крим.)].
    * * *
    I см. пронашиваться II несов.; сов. - пронест`ись
    проно́ситися, пронести́ся; ( быстро пробегать) проліта́ти, пролеті́ти, ли́нути, проли́нути, несов. промайну́ти, майну́ти; ( о звуках) луна́ти, пролуна́ти

    Русско-украинский словарь > проноситься

  • 4 выбегать

    I. выбежать
    1) вибігати, вибігти. [Вибіг за ворота]. В-жать быстро - вихопитися. [Холодно, а ми повихоплювались без свиток];
    2) збігати, збігти. [Молоко в печі збігло].
    II. 1) вибігати, виганяти, збігати, оббігати, вига(й)сати, вимахати. [Все село вимахала, покіль тебе знайшла];
    2) (добыть беганьем) вибігати, набігати. [Бігала хліба позичити, та насилу окраєць вибігала. Набігала собі лиха].
    * * *
    I в`ыбегать
    ви́бігти, ( побывать всюду) збіга́ти, виганя́ти, ви́гасати
    II выбег`ать
    несов.; сов. - в`ыбежать
    вибіга́ти, ви́бігти и мног повибіга́ти, ( быстро) вихо́плюватися, ви́хопитися и мног. повихо́плюватися, сов. ви́мчати

    Русско-украинский словарь > выбегать

  • 5 живо

    1) (оживлённо, быстро) жваво, моторно, живо. [Після чарки розмова пішла жвавіш (Неч.-Лев.). Жваво метнулися до роботи. Моторненько, дівчатка, увихайтеся, бо вже нерано, а діла ще багато. Ну, живо, живо! день не жде];
    2) виразно, ясно. [Я виразно це пам'ятаю. Чи ясно ви собі це уявляєте?].
    * * *
    нареч.
    1) (наглядно, картинно, ярко) жи́во
    2) (сильно, остро) жи́во; ду́же
    3) (оживлённо; бойко) жва́во
    4) ( быстро) шви́дко, ско́ро; ху́тко, жи́во

    Русско-украинский словарь > живо

  • 6 защебетать

    1) защебетати, однокр. щебетнути. [Як об весні ластівка, що як защебече… так усім весело (Квітка). Защебетав жайворонок угору летючи (Шевч.)];
    2) (заговорить быстро) защебетати, зацокотіти, зацокотати, заляскотіти.
    * * *
    защебета́ти, -бечу́, -бе́чеш, однокр. щебетну́ти; (преим. о птицах) заджеркотати, заджеркоті́ти, заджерґота́ти, -ґочу́, -ґо́чеш, заджерґоті́ти, -ґочу́, -готи́ш; ( быстро и дробно заговорить) заляскоті́ти, -кочу́, -коти́ш

    Русско-украинский словарь > защебетать

  • 7 катить

    1) (двигать плавно) котити, (о реке) нести. [Котить чорна безодня безмірні вали (Л. Укр.)]. Котя - котячи, котом, (о яйце) павкотка;
    2) (быстро двигаться) котити, катати; срвн. Катиться и Катать 3. [Реве, стогне хуртовина, котить, верне полем (Шевч.). Ну, що ж, катай в участок! (Васильч.)]. -тить во всю - гнатися, махати. Он катит на лихих конях - він жене (чеше) баскими кіньми;
    3) см. Катать 1.
    * * *
    1) коти́ти
    2) ( быстро передвигаться) ката́ти, коти́ти, коти́тися

    Русско-украинский словарь > катить

  • 8 отжаривать

    отжарить
    1) (изжарить сверху) припекти, присмажити - см. Обжарить 1;
    2) (кончить жарить, изжарив всё) попекти, посмажити, пошкварити, попряжити и т. д. См. Жарить 1;
    3) (в бане) добре випарити кого;
    4) кого (высечь) віджарити, відчухрати, відчесати, відшмагати, від(ш)парити, відхльостати кого;
    5) -вать (быстро делать что-л.) - см. Жарить 2. -жарить - ужарити, відкатати, учесати, учистити, усмалити, ушкварити, утяти… См. Жарить 2. -ривать (-рить) трепака - жарити (вжарити), шкварити (ушкварити) гопака.
    * * *
    несов.; сов. - отж`арить
    1) (несов.: кончить жарить) дожа́рити, пожа́рити, досма́жити, посма́жити, кінчи́ти (скінчи́ти) жа́рити (сма́жити); спекти́, попекти́
    2) (быстро, ловко делать что-л.; бить) шква́рити, ушква́рити и відшква́рити, жа́рити, ужа́рити, рі́зати, урі́зати; (отхватывать, откалывать) тну́ти, утну́ти, тя́ти, утя́ти

    Русско-украинский словарь > отжаривать

  • 9 перелетать

    перелететь перелітати (перелітувати), перелетіти и перелинути, (о мног.) поперелітати, (быстро) перешугнути. [По кущах пташки перелітують (М. Вовч.). Через темний ліс ясним соколом перелини (перелинь). Перелетів море].
    * * *
    I несов.; сов. - перелет`еть
    переліта́ти, перелеті́ти и попереліта́ти; (несов.: быстро) перешугну́ти; (несов.: летя, передвигаясь, переместиться) перелинути
    II
    (несов.: полетать везде или обо всех, многих) переліта́ти

    Русско-украинский словарь > перелетать

  • 10 стремиться

    1) ( быстро двигаться) мча́ти, мча́тися, стремі́ти, -млю́, -ми́ш; ( лететь) леті́ти (лечу́, лети́ш), поэз. ли́нути; (быстро течь, нестись) ри́нути; ( рваться) рва́тися (рву́ся, рве́шся)

    вода́ \стремиться тся с гор — вода́ ри́не (мчить) з гір

    2) (направляться, идти к определённой цели) прямува́ти, -му́ю, -му́єш, простува́ти, -ту́ю, -ту́єш

    он \стремиться тся к свое́й це́ли — він пряму́є (просту́є) до своє́ї мети́

    3) (хотеть, желать) пра́гнути; ( стараться) намага́тися; ( рваться) рва́тися; ( тянуться) тягти́ся, -гну́ся, -гнешся, тягну́тися; ( порываться) порива́тися

    \стремиться ться к вла́сти — прагнути [до] вла́ди, рва́тися (тягну́тися, порива́тися) до вла́ди

    \стремиться ться к зна́ниям — пра́гнути знань (до знань)

    \стремиться ться к идеа́лу — пра́гнути (порива́тися) до ідеа́лу

    \стремиться ться к про́чному ми́ру — пра́гнути стійко́го ми́ру

    \стремиться ться везде́ побыва́ть — пра́гнути скрізь (всю́ди) побува́ти

    4) мат. прямува́ти, -му́є, наближа́тися

    \стремиться ться к преде́лу — прямува́ти (наближа́тися) до грани́ці

    Русско-украинский словарь > стремиться

  • 11 сыпать

    1) си́пати, -плю, -плеш; ( быстро говорить) чеса́ти (чешу́, че́шеш)

    \сыпать пал снег — си́пав сніг

    \сыпатьть остро́тами — си́пати до́тепами

    так — и

    \сыпать плет — ( быстро говорит) так і че́ше

    2) ( стремительно бежать) ката́ти, чеса́ти, си́пати

    сыпь домо́й! — ката́й (чеши́, сип) додо́му!

    3) ( сбрасывать в воду сеть) спец. закида́ти

    Русско-украинский словарь > сыпать

  • 12 чуткий

    1) (быстро и легко воспринимающий обонянием, слухом) чуйни́й, чутки́й; (осторожный, настороженный) сторо́жкий

    \чуткий слух — чу́йний (чутки́й) слух

    \чуткий сон — чутки́й (сторожки́й) сон

    2) (перен.: быстро реагирующий на воздействие, раздражение) чутки́й, чутли́вий; ( впечатлительный) вразли́вий; ( восприимчивый) сприйня́тливий
    3) (перен.: отзывчивый) чу́лий, чу́йний, чутли́вий; ( внимательный) ува́жний

    чу́ткое отноше́ние — чу́ле (чу́йне, чутли́ве; ува́жне) ста́влення

    чу́ткое се́рдце — чу́ле се́рце

    \чуткий прибо́р — чутли́вий при́лад

    Русско-украинский словарь > чуткий

  • 13 бежать

    1) бігти (біжу), бігати (-гаю, -гаєш), (редко употр.). Не в силах -ать - не підбіжу. -ать быстро, изо всех сил - чухрати, махати, гнати (жену, -неш), гонити, летіти, лупити, чесати, мести, стригти, чкурити, катати; (насм.) - в кошечу, в собачу ристь. Броситься -жать - дременути, лепеснути, герсонути, дати ногам волю; (о многих) - сипнути [Сипнули всі у ліс густий]. -ать врассыпную (о многих) - пороснути в розтіч. -ать без памяти - бігти не своїми ногами, не тямлючи себе. -ать без оглядки - бігти необзир;
    2) -ать куда, откуда -тікати, утікати, утекти, утеком піти. [Втеком пішли з свого краю]. -ать со света - бігти з світу, з блеску. -ать из тюрьмы со взломом - виламатися з в'язниці.
    * * *
    1) несов. бі́гти, біжу́, біжи́ш; ( течь) текти́
    2) (несов., сов.: убегать, убежать) тіка́ти и утіка́ти, утекти́; (избегать, избежать) уника́ти, уни́кнути; (несов.: чуждаться) цура́тися

    Русско-украинский словарь > бежать

  • 14 браться

    1) братися. [Береться за голову];
    2) (б. за что, за какое-либо дело) братися чого (до чого), заходжуватися, забиратися до чого, братися до роботи, підійматися чого, ставати до чого. [Наш хлопчик уже й граматки береться. Їх треба провчити… тільки не так трохи треба захожуватися (Грінч.). Забираємося ми з сином до роботи. Удавали з себе фаховців, майстрів, і підіймалися заводити в панських пущах лісові промисли (Ор. Левицьк.). Не ставай до цього діла, бо недотепний зробити]. Берущийся за что-либо - беручкий. Быстро за всё берущийся - скорохват;
    3) (б. поспешно) прихвачуватися. [Прихвачуйтесь усі, то швидче зробимо];
    4) (б. за руки) забиратися за руки. [Дівчата забираються за руки та й крутяться круг теї верби];
    5) (= происходить) братися. [Звідки беруться ті великі багатства?];
    6) (б. не за своё дело) шитися не в своє діло.
    * * *
    1) бра́тися; (приниматься за что-л.) заходитися, захо́джуватися, приклада́тися
    2) страд. бра́тися; збиратися; здобува́тися; забира́тися; бра́тися, дола́тися

    Русско-украинский словарь > браться

  • 15 буйный

    буйний. [а) Буйні голови. Буйні козаки. б) Буйний вітер. в) Буйна трава. Буйне жито]. Буйное помешательство - бешкетне (бунтовливе, бурхливе) божевілля.
    * * *
    1) бу́йний, розбу́рханий, буйне́нький, буйне́сенький
    2) ( быстро растущий - о растительности) бу́йний, кипу́чий; ( пышный) пи́шний, розкі́шний; ( о злаках) дорі́дний
    3) мед. неспокі́йний, бу́йний, невгамо́вний, нестри́мний

    Русско-украинский словарь > буйный

  • 16 быстрина

    (быстрое течение воды; место, где вода, течет быстро) бистриня, бистри[і ]нь, бистря (р. -рі), бистра вода, стрижень (р. -жня) (только о месте).
    * * *
    бистрина́, бистрі́нь, -ні, бистря́

    Русско-украинский словарь > быстрина

  • 17 ввёртываться

    ввертеться, ввернуться ввертатися, ввертітися, ввернутися, вкручуватися, вкрутитися, вкрутнутися.
    * * *
    несов.; сов. - вверн`уться
    1) укру́чуватися, укрути́тися, уві́рчуватися, уверті́тися
    2) (быстро, ловко проникать) прослиза́ти, прослизну́ти (куди́); ( внезапно появляться) виника́ти, ви́никнути (де)

    Русско-украинский словарь > ввёртываться

  • 18 взглядывать

    взглянуть поглядати, поглянути, глянути, споглядати, споглянути, (с)позирати, (с)позирнути. В. быстро - зиркати, зиркнути, зводити (звести) очі, скидати (скинути) очі (очима) на кого, скидати, скинути, закидати, закинути погляд, поглядом на кого, (сов.) вергнути, метнути, стрельнути, бликнути, глипнути очима. В. искоса, недовольно - поглядати, глянути скрива, зизом. В. исподлобья - поглядати, (сов.) (по)глянути и т. д. з- під лоба, сторч. В. друг на друга - скидатися, скинутися очима, поглядати, (поглянути) між собою, ззиратися, ззирнутися.
    * * *
    несов.; сов. - взглян`уть
    1) диви́тися, подиви́тися, гляді́ти, гля́нути, погляда́ти, погля́нути, сов. згля́нути; ( посматривать) зи́ркати и позира́ти, зи́ркнути и зирну́ти, спогляда́ти, спогля́нути
    2) (перен.: обращать внимание) диви́тися, подиви́тися, гляді́ти, гля́нути, сов. погля́нути

    Русско-украинский словарь > взглядывать

  • 19 вмиг

    вмить, миттю, в одну мить, вмент, враз, вмах, вдух, притьмом. [Миттю він скочив на коня. Наздогнали його вмах]. Срв. Быстро.
    * * *
    нареч.
    уми́ть, ми́ттю; ( вдруг) враз, нара́з

    Русско-украинский словарь > вмиг

  • 20 вноситься

    внестися, внашиваться вноситися, внестися, заноситися, занестися, впроваджуватися, впровадитися, запроваджуватися, запровадитися, заводитися, завестися, вписуватися, вписатися, заквитатися; подаватися, податися, См. Вносить. [До мови запроваджуються неологізми. Всі витрати заводяться (вписуються) до книжки. План робіт подається до комісії].
    * * *
    несов.; сов. - внест`ись
    1) (быстро вбегать, въезжать) урива́тися, увірва́тися, уліта́ти, улеті́ти
    2) страд. несов. вно́ситися; зано́ситися, заво́дитися

    Русско-украинский словарь > вноситься

См. также в других словарях:

  • быстро — быстро …   Орфографический словарь-справочник

  • быстро — Живо, бойко, бегло, проворно, поспешно, спешно, скоро, стремительно, торопливо, борзо, резво, оживленно, лихо, шибко, мгновенно, опрометью, вскачь, рысью. Несется на всех парусах. Бежать со всех ног, во весь дух, во весь опор, во всю мочь, во всю …   Словарь синонимов

  • быстро — (9*) нар. 1.Нар. к быстрыи: быстро поидѣмъ СбТр XII/XIII, 21; старци быстро шествоваху КТур XII сп. XIV, 6; Нынѣ новоражаѥмии агньци, быстро путь перуще, скачють, и скоро къ мт҃рмъ възращающесѩ, веселѩтсѩ Там же, 21; зосима же забы свою старость …   Словарь древнерусского языка (XI-XIV вв.)

  • БЫСТРО: — БЫСТРО: БЫСТРО... Первая часть сложных слов со знач.: 1) быстрый, быстро, напр. быстродействующий, быстрорастворимый, быстросъёмный, быстрорежущий, быстросохнущий; 2) с быстрым, с быстрыми, напр. быстроглазый, быстрокрылый, быстроногий,… …   Толковый словарь Ожегова

  • быстро... — быстро... Первая часть сложных слов со знач.: 1) быстрый, быстро, напр. быстродействующий, быстрорастворимый, быстросъёмный, быстрорежущий, быстросохнущий; 2) с быстрым, с быстрыми, напр. быстроглазый, быстрокрылый, быстроногий, быстроходный.… …   Толковый словарь Ожегова

  • Быстро... — быстро... Начальная часть сложных слов, вносящая значение сл.: быстрый I 1. (быстрокрылый, быстроногий, быстрорастущий, быстрорежущий и т.п.). Толковый словарь Ефремовой. Т. Ф. Ефремова. 2000 …   Современный толковый словарь русского языка Ефремовой

  • быстро... — БЫСТРО... Первая часть сложных слов. Вносит зн. сл.: быстрый, с быстротой. Быстрокрылый, быстрорастущий, быстросменный, быстроходный …   Энциклопедический словарь

  • быстро — нар. Пост. пр.: смысловая группа образа действия. ЛЗ Скоро, стремительно. Словообразовательный анализ, Морфемный анализ: Для увеличения кликните на картинку Непост. пр.: неизм. Основа словоформы: быстро Основа слова: быстро …   Морфемно-словообразовательный словарь

  • быстро — см.: Лысину быстро причёсывать …   Словарь русского арго

  • быстро — • жутко быстро …   Словарь русской идиоматики

  • быстро — I. Характер движения II. Быстро/медленно …   Словарь синонимов русского языка

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»