Перевод: с русского на украинский

с украинского на русский

школа

  • 1 школа

    1) шко́ла
    2) ( питомник) с.-х. шкі́лка, шко́ла

    Русско-украинский словарь > школа

  • 2 направление

    1) (действие) - а) спрямовування, напрямовування, направляння, напрямляння, справляння, напроваджування, випрямовування, накеровування, скеровування, кер(м)ування, оконч. спрямування, напрямування, направлення, напрямлення, справлення, напровадження, випрямування, накерування, скер(м)ування; б) справляння, навертання, звертання, обертання, привертання и т. п., оконч. справлення, навернення, звернення, обернення, привернення и т. п.; в) направляння, напрямляння, настановляння, напучування и т. п., оконч. направлення, напрямлення, настановлення, напучення и напутіння и т. п.; г) направляння, націляння, вимірювання и виміряння, налучання, рих[ш]тування и т. п., оконч. направлення, націлення, вимірення, налучення, вирих[ш]тування,нарих[ш]тування и т. п.; ґ) лагодження и лагодіння, налагоджування, ладнання, налаштовування, напосуджування и т. п., оконч. полагодження, налагодження и налагодіння, наладнання, налаштування, напосудження и т. п.; д) направляння, нагострювання, мантачення, оконч. направлення, нагостре[і]ння, намантачення; е) стирання, оконч. стертя (-тя). Срв. Направлять 1 - 7;
    2) (линия пути) напрям (-му), напрямок (-мку). [Вітер не змінював свого напряму (Київщ.). Держіться цього напрямку, нікуди не звертаючи, то за сонця ще доїдете (Ніс). У трьох напрямках виявилась його діяльність (Грінч.). Викривлення революційного напрямку культ-роботи (Еллан). Дали напрямок дальшому його рухові (Грінч.)]. -ние главное - головний напрям(ок). -ние господствующее, преобладающее - переважний напрям. -ние изменяющееся - мінливий напрям. -ние неправильное, ошибочное - хибний, помилковий напрям. -ние обратное - зворотний напрям. -ние прямое - простий напрям, (прямик) простець (-стця), прямець (-мця). -ние по перпендикуляру - сторчовий напрям. -ние ветра, течения, пути - напрям(ок) вітру, течії, шляху (дороги). -ние понижения местности - напрям спаду місцевости. -ние склона - напрям схилу. -ние по второму взводу (команда) - напрямок за другою чотою. Брать, взять -ние, принимать принять -ние - брати, взяти напрям(ок); прямувати, попрямувати; спрямовуватися, спрямуватися; срв. Направляться 2 и 3. [Вітер спрямувавсь на захід (Київщ.)]. Давать, дать -ние - с[на]керовувати, с[на]керувати, спрямовувати, спрямувати; срв. Направлять 1. Давать одно -ние - давати один напрям(ок). Держать -ние - простувати, прямувати; срв. Направляться 3. Изменять, изменить -ние - зміняти, змінити напрям(ок). Иметь -ние - мати напрям, (о дороге: пролегать) слатися, стелитися, держати, лежати, йти, впадати; срв. Направляться 5. Находить, найти (правильное) -ние - знаходити, знайти (правдивий) напрям(ок), (образно) взяти (вхопити) тропи (тропу). [О, знаєм, знаємо, як трудно ухопить тропи (П. Тичина)]. Показывать, показать -ние - в[по]казувати, в[по]казати напрям(ок); спрямовувати, спрямувати, скеровувати, скерувати, давати, дати напрям(ок); срв. Направлять 1. В каком -нии - в якому напрямі (напрямкові), кудою, куди; срв. Куда 1. В том -нии - в тому напрямі (напрямкові), тудою, туди; срв. Туда. В этом -нии - в цьому (в цім) напрямі (напрямкові), сюдою, сюди; срв. Сюда. Во всех -ниях - по всіх напрямах. [Виходили ліс по всіх напрямах (Київщ.)]. По -нию к чему - в напрямі (в напрямкові) до чого. По -нию голоса - на голос. [Зирнула Оксана на голос (Квітка)]. По прямому -нию (прямиком) - просто, на(в)простець, на(в)прямець, на(в)прямки; [Ідіть просто, нікуди не звертайте (Київщ.)];
    3) (школа, течение) напрям (-му), напрямок (-мку); прямування, простування (-ння), течія, школа. [Філософ Аристотелевого напряму (Крим.). Він здавна був лівого напрямку (Київ). В Росії нема одкритих політичних партій, але є політичні напрямки (Ленін). Школа своїм схоластичним прямуванням не сприяла освіті (Кониськ.). Нові течії в земстві (Грінч.)]. -ние создаёт гений - напрям (школу) творить геній. -ние журнала, сочинения - напрям(ок) журнала, твору. -ния искусства, литературы, науки, философии - мистецькі, літературні, наукові, філософські напрями (напрямки, школи), напрями (напрямки, прямування) в мистецтві, літературі, науці, філософії. [Всіх надбань різних мистецьких шкіл (Еллан)]. Эволюция литературных течений и -ний - еволюція літературних течій і напрямів (напрямків). Современные -ния - сучасні напрями (прямування);
    4) (наклонность, стремление) напрям, напрямок, прямування, простування. [Коли-б усі були такого напряму, як я (Слов'яносербщ.). Які в їх ідеали, які напрямки? (Коцюб.). Я розглядаю історичний напрямок (tendance) капіталістичного нагромадження (Азб. Ком.). Революціонери у своїх політичних переконаннях, а не в мистецьких напрямках (Еллан). Оце добре, що в вас такий напрямок (Грінч.). Поважне прямування його розуму (Н.-Лев.)]. -ние (образ) мыслей - напрям думок. Человек известного -ния - людина певного напряму. В этом обществе дурное -ние - в цьому товаристві лихий напрям, це товариство лихого напряму;
    5) (руководство) направа, керунок (-нку), (установка) налад (-ду), настанова, напрям, напрямок. [Нема у їх направи доброї (Ніс). Він гарної направи і політику життя тямить (Н.-Лев.). З батьків та матерів і дітям направа (Єл. Ум.). З усім напрямком свого пахарського життя (Мирн.)]. У него с детства дурное (худое) -ние - у його з дитинства лиха направа.
    * * *
    1) ( действие) напра́влення, (неоконч.) направля́ння; спрямува́ння, скерува́ння, (неоконч.) спрямо́вування, скеро́вування; напра́влення, (неоконч.) направля́ння; наго́стрення, (неоконч.) наго́стрювання; нала́годження, (неоконч.) нала́годжування; наве́рнення; напра́влення, (неоконч.) направля́ння; напря́млення, (неоконч.) напря́мляння
    2) (линия движения; путь развития) на́прям, -у, на́прямок, -мку, керу́нок, -нку

    \направление ние враще́ния — мат. на́прям оберта́ння

    \направление ние мысле́й — на́прям (на́прямок) думо́к

    3) (общественное течение, группировка) на́прям, на́прямок; ( течение) течія́

    литерату́рное \направление ние — літерату́рний на́прям (на́прямок)

    4) ( о документе) напра́влення

    Русско-украинский словарь > направление

  • 3 начальный

    1) початковий. [Ріка, де-далі од початкових джерел своїх, усе більшої набирає сили (Рада)]. -ные буквы - початкові букви (літери). -ная скорость - початкова швидкість. - ное состояние системы - початковий стан системи;
    2) (первобытный) первісний, (перво)початковий. [Первісна прирожденна мораль (Наш)]. -ные силы - первісні сили;
    3) (первоначальный, исходный) первісний, перший. -ное намерение - перший (первісний) намір. -ная ссора - перша сварка;
    4) (основной) основний. -ные вещества - основні речовини, елементи. -ные основания науки - (основні) засади науки, основи науки; (элементарный) початковий, елементарний, первісний. [Початкові шкільні книжечки (Куліш)]. -ное обучение - початкове навчання. -ные правила - початкові (елементарні) правила. -ное училище, -ная школа - початкова школа. [Послав сина до початкової школи (Грінч.)];
    6) (правящий) керівний, керівничий, владущий. -ные власти - керівна влада; см. Начальство 2.
    * * *
    1) початко́вий; ( первый) пе́рший

    \начальныйая школа — початко́ва шко́ла

    \начальныйое образова́ние — початко́ва осві́та; мые буквы початкові (перші) літери (букви)

    2) (первоначальный, первобытный) первісний и первісний
    3) ( являющийся начальником) начальний; в знач. сущ. старший, -ого

    Русско-украинский словарь > начальный

  • 4 правоведение

    правознавство, правництво. Школа -ния - школа правознавства, правнича школа.
    * * *
    правозна́вство

    Русско-украинский словарь > правоведение

  • 5 земледельческий

    хліборобський, землеробський, рільничий, ратайський. -кие орудия - рільниче знаряддя. -ная промышленность - хліборобська промисловість. -кое хозяйство - хліборобське господарство. -кая школа - рільнича, хліборобська школа.
    * * *
    хліборо́бський, хліборо́бний, землеро́бський, рільни́чий, рільни́цький

    Русско-украинский словарь > земледельческий

  • 6 землемерный

    мірничий, землемірний, межовий. [Межовий шнур]. -ная школа - мірнича, землемірна школа.
    * * *
    землемі́рний, межови́й

    Русско-украинский словарь > землемерный

  • 7 имя

    1) ім'я (р. ім'я и архаич. імени, им. мн. імена), й[і]мення, (диал.) імено, (название) назва, назвисько, наймення; ум. іменнячко, найменнячко. Собственное, крестное имя - власне, хрещене ім'я (ймення). Имя предмета, животного - назва речи (предмета), тварини. Имя отца, друга - батькове, приятелеве ім'я (ймення). Полное имя - повне ім'я, ймення. [Хіба не можна назвати повним іменням: Герасим? (Мова)]. Имя, отчество, фамилия - ім'я, по батькові та прізвище. Дать имя - дати кому ім'я, ймення; срвн. Нарекать, Наречь 1. Носить имя - зватися. Об'явить своё имя - назвати, об'явити своє ім'я (ймення). По имени - на ім'я (на м'я), на ймення, на назвисько, [Був чоловік на ім'я Захарія (Св. П.). На назвисько Ялина (Липов. п.)]. Быть кем только по имени - бути ким тільки (лиш) на ймення, ім'ям. Назвать кого по имени - назвати кого на ймення. Как ваше имя? - як вас на ім'я, на ймення? яке вам ім'я? як ваше ім'я (ймення)? [Не знаю, хто ви єсть і як вас на ім'я (Самійл.)]. Как его имя? - як він (його) на ім'я (на ймення)? як йому ім'я (ймення)? [А як він на ім'я? Іван? (Звин.). Як на ім'я того пана? (М. Вовч.)]. По его имени - його ім'ям, за його ім'ям, (по нём) по йому. Школа -ни Франка - школа імени Франка. Именем кого, чего, чьим -нем - в ім'я кого, чого, в ім'я чиє (чиїм ім'ям) (гал.) в імени кого. [В ім'я народу беру тебе, ворога громадського порядку (Куліш)]. Именем закона, короля, императора - в ім'я закону, ім'ям короля, імператора, (гал.) в імени цісаря. Умоляю вас именем нашей дружбы - благаю вас в ім'я нашої приязни. Во имя чего - в ім'я чого. [В ім'я моїх заслуг (Куліш)]. Во имя Бога - в ім'я боже. На имя кого - на кого, на ім'я кого (чиє). Купить усадьбу на имя жены - купити садибу на жінчине ім'я, на жінку. Письмо на имя такого-то - лист на адресу такого-то. От имени кого, от чьего имени - від кого, на ім'я кого, чиїм ім'ям, (гал.) в імени кого. [Орудували замість самого пана і на його ім'я залюдняли неміряні пустині (Куліш). Моїм ім'ям дав Девісон його (смертний присуд) (Грінч.)]. От моего имени - від мене, від мого імени, (фам.) моєю губою. [Так і скажіть йому моєю губою, що він дурень (Звин.)]. Не иметь другого имени, как - не мати иншого ім'я, як; не виходити з чого. [Просвітку йому не буде від посмішища; з байстрюка не виходитиме (Квітка)]. Имя же им легион - їм же ім'я - легіон;
    2) (репутация, слава) слава, ім'я. Доброе, честное имя - добра слава, добре ім'я. [Їм зосталась добра слава (Шевч.). Моє все багатство єсть моє добре ім'я (Котл.)]. Худое имя - недобра слава, неслава. Приобрести имя, сделать себе имя - (з)добути, придбати (собі) ім'я, славу (и слави). Замарать своё доброе имя - заплямувати (закаляти) своє добре ім'я, свою добру славу. Человек с именем - людина з ім'ям;
    3) грам. - ім'я. Имя существительное, прилагательное, числительное - іменник (речівник), прикметник, числівник (-ка). Имя собственное, нарицательное, собирательное - ім'я власне, загальне, збірне.
    * * *
    1) ім'я́, род. п. і́мені и ім'я́; (преим. о личном названии человека, о названии предметов, явлений) іме́ння, йме́ння

    во и́мя кого́-чего́ — в ім'я́ кого́-чого́

    и́менем кого́-чего́ — ім'я́м (і́менем) кого́-чого́

    и́мени кого́-чего́ — і́мені кого́-чого́

    называ́ть ве́щи свои́ми (со́бственными, настоя́щими) имена́ми — назива́ти ре́чі свої́ми (вла́сними, спра́вжніми) імена́ми

    на и́мя чьё — ( адресованный) на ім'я́ чиє́

    носи́ть и́мя — ма́ти ім'я́

    от и́мени кого́ — від і́мені кого́

    по и́мени — на ім'я́, на йме́ння

    с мировы́м и́менем — зі світови́м ім'я́м (і́менем)

    соста́вить (сде́лать) себе́ и́мя — здобу́ти собі́ ім'я́

    то́лько по и́мени — (внешне, формально) ті́льки (лише́, лиш) за на́звою (на йме́ння)

    2) грам. ім'я́

    и́мя прилага́тельное — прикме́тник

    и́мя существи́тельное — іме́нник

    и́мя числи́тельное — числі́вник

    собира́тельное и́мя — збі́рне ім'я́

    Русско-украинский словарь > имя

  • 8 исправлять

    исправить
    1) (делать прямым) виправляти, виправити, випростовувати, випростати кого, що; см. Испрямлять, Выпрямлять. Горбатого могила -вит - горбатого могила виправить (справить) или Горбатого хіба вже могила виправить (справить) (Приказка);
    2) (чинить, поправлять) направляти, направити, справляти, справити (о мн. пос[пона]правляти), лагодити, полагодити, налагоджувати, налагодити (и наладити) що; см. Поправлять, Чинить. [Машина погано шиє, треба направити (Звин.). А ну направ каганець, щось він погано світить (Бердян. п.). Через два дні взялися лагодити грубу (Кон.). Старії кайдани посправляв (Макс.)];
    3) (в общ. знач.: улучшать) виправляти, виправити, направляти, направити, поправляти, поправити, лагодити, полагодити що, (о мн.) повиправляти, понаправляти що. [Виправити свої помилки (Наш). Нехай небеса поправлять наші ледачі думки (Куліш). Дозвольте направити одну важну помилку (Грінч.). Братчики взялись думати, як-би громадське лихо полагодити (Єфр.)]. -вить корректурные ошибки - виправити коректурні помилки. -вить недоразумение - полагодити, залагодити, направити, виправити непорозуміння. -влять нравы - направляти норови, звичаї (обычаи);
    4) кого - направляти, направити (на все добре), поправляти, поправити кого. -вить кого к лучшему - направити кого на краще. Школа его -ла - школа його направила, виправила;
    5) -ть должность, обязанности (отправлять) - справляти, справити, справувати якусь службу, обов'язки, урядувати на якій посаді. -ть должность, обязанность за кого - урядувати за кого, справувати уряд чий (обов'язки чиї), за кого или просто: справувати за кого, правити(ся) за кого, заступати (замещать) кого, виконувати (исполнять) обов'язки чиї, за кого. [Іван правиться за старосту (Н.-Вол. п.)]. -влять должность секретаря - урядувати, правити(ся) за секретаря, справувати (уряд) за секретаря, заступати секретаря, виконувати обов'язки за секретаря (секретареві). Исправленный - виправлений, випростуваний; направлений, справлений, на[по]лагоджений; виправлений, на[по]правлений. -ная корректура - виправлена коректа.
    * * *
    несов.; сов. - испр`авить
    1) ( чинить) ла́годити, пола́годити, ла́дити, пола́дити, ладна́ти, поладна́ти; справля́ти, спра́вити; ( поправлять) поправля́ти, поправити
    2) (устранять недостатки, ошибки) виправля́ти, ви́правити и мног. повиправля́ти, поправля́ти, попра́вити; справля́ти, справити; (несов.: вносить поправки) пра́вити
    3) (несов.: исполнять, выполнять что-л.), вико́нувати

    Русско-украинский словарь > исправлять

  • 9 кроение

    Кройка краяння, кроїння, крій (р. крою). Школа -ки и шитья - школа крою та шиття.
    * * *
    кро́єння

    Русско-украинский словарь > кроение

  • 10 модерн

    модерний (-на, -не), модерн (-ну). Стиль -дерн - стиль-модерн, модерний стиль; (лит. и худож. школа) модерна школа, модерна (-ни). [Якуб Кадрі - письменник з турецької модерни (Крим.)].
    * * *
    моде́рн, -у

    стиль \модерн — стиль моде́рн

    Русско-украинский словарь > модерн

  • 11 мужеский

    чоловічий, (редко) мужеський, музький, (мужественный) мужні[и]й. [У мене мужній дух, а сила женська (Куліш)]. -кий пол - чоловіча (хлопчача) стать. Ребёнок -кого пола - дитина чоловічої стати, дитина-хлопець. -кий род, грам. - чоловічий рід (р. роду). -кое училище - хлоп'яча (парубоча) школа, школа для хлопців.
    * * *

    Русско-украинский словарь > мужеский

  • 12 мужской

    чоловічий, (редко) мужеський, (диал.) мужичий, (редко) мужчинський. [Чоловічий голос (Грінч.). Вона й справді багато-дечого тямить і в чоловічому господарстві (Н.-Лев.). Останній мужеський представник славного роду князів Острозьких (О. Левиц.). Дві голови - мужича і жіноча (Март.). Я оддам йому чоботи, щоб переробив підбори, а то зробив такі, як у мужчинських чоботях (Проскурівщ.)]. -кая роль - чоловіча роля. [Всі чоловічі ролі грали селяни (Грінч.)]. -кой портной - чоловічий кравець (-вця). -кая причёска - чоловіча зачіска. -кое платье - чоловіче вбрання. -кое седло - чоловіче сідло. -кое училище - хлоп'яча (парубоча) школа, школа для хлопців.
    * * *
    чолові́чий

    \мужской пол — биол. чолові́ча стать; собир. чоловіки́, -кі́в

    мужска́я ри́фма — поэт. чолові́ча ри́ма

    Русско-украинский словарь > мужской

  • 13 нормальный

    1) нормальний; (обычный) звичайний; (образцовый) зразковий, взірцевий; (полагающийся по норме) нормовий. [Нормальне становище літератури (Грінч.)]. -ный рабочий день - нормальний робочий (робітний) день. -ная температура - нормальна температура. -ный устав - нормальний (зразковий) статут. -ная школа - нормальна школа. Совершенно -ный - цілком нормальний, нормальнісінький. [Нормальнісінький результат розумової праці (Крим.)];
    2) (психически) нормальний. [Нормальна людина (Київ)];
    3) (средний) нормальний, пересічний. -ный урожай - нормальний (пересічний) врожай.
    * * *
    норма́льний

    Русско-украинский словарь > нормальный

  • 14 открываться

    открыться
    1) відкриватися, відкритися, від[роз]чинятися, від[роз]чинитися, відхилятися, відхилитися, (о мног.) повідкриватися, повідчинятися, порозчинятися, повідхилятися, (гал.) роз[о]творятися, роз[о]творитися; (о чём-л. закрытом) відтулятися, відтулитися, відтикатися, відіткнутися; (о чём-л. завешанном) відслонятися и відслонюватися, відслонитися [Завіса (запона) відслонилася]; (о чём-л. завёрнутом) від[роз]гортатися, від[роз]горнутися (о замкнутом) від[роз]микатися, від[роз]імкнутися. Окно не -вается - вікно не від[роз]чиняється. У него -крылись глаза - в його или йому розплющились очі на що, у його или йому полуда спала з очей;
    2) кому, перед кем - відкриватися, відкритися кому, перед ким, виявлятися, виявитися кому [Виявлюсь йому сам. Дуже цікавого їм нічого не виявилось], об'являтися, об'явитися кому, перед ким, звірятися, звіритися кому, перед ким з чим; (обнаруживаться) викриватися, викритися. [Воно викриється, хто це зробив (Грінч.)]. Срв. Обнаруживаться, -житься. -ся перед кем - розгортатися, розгорнутися перед ким. [Якийсь дивний рай розгорнувся перед її душею (Н.- Лев.)]. Перед вами -вается блестящее поприще общественной деятельности - перед вами блискуче поле розгортається для громадської діяльности. Перед ними -лось небольшое озеро - перед їми (ними) стало (розгорнулось) невеличке озеро. Отсюда -вается прекрасный вид на море - звідси розгортається чудовий вигляд на море. Будущее -лось перед ним - майбутнє (прийдешнє) відкрилось (виявилось) перед їм. Всё -лось - усе виявилось. Я хочу -крыться вам - я хочу звіритися вам (перед вами) з чим. -крылся заговор - викрито змову. -вается случай - випадає оказія; трапляється оказія, випадок;
    3) (находиться) відкриватися, відкритися, з[від]находитися, з[від]найтися, від[ви]шукуватися. -ваются новые источники нефти - з[від]находяться нові джерела нафти;
    4) (об открытиях, изобретениях) винаходитися, винайтися;
    5) (заводиться) відкриватися, відкритися, закладатися, закластися и заложитися. -лась техническая школа - відкрилася (заклалася) технічна школа. Новая трамвайная линия -кроется в недалёком будущем - нова трамвайна колія пройде незабаром; (начинаться) починатися, початися. -крылось трамвайное движение - почався трамвайний рух. -крылись военные действия - почалися воєнні (військові) дії;
    6) (публично) відкриватися, відкритися. [Відкрився партійний з'їзд]. В городе -лась холера - в місті показалася (об'явилася, прокинулася) холера. -вается случай - випадає (трапляється) нагода (оказія). -вается (освобождается) место управляющего - звільняється місце управителя.
    * * *
    несов.; сов. - откр`ыться
    1) відкрива́тися, відкри́тися и повідкрива́тися; відтуля́тися, відтули́тися, відслоня́тися и відсло́нюватися, відслони́тися; відчиня́тися, відчини́тися и повідчиня́тися, відхиля́тися, відхили́тися; розгорта́тися, розгорну́тися; розкрива́тися, розкри́тися; розплю́щуватися, розплю́щитися; викрива́тися, ви́критися
    2) (рассказывать о себе, признаваться) звіря́тися и зві́рюватися, зві́ритися, відкрива́тися, відкри́тися

    Русско-украинский словарь > открываться

  • 15 плавание

    плавання, пливання, (только о судах) плавба, (с)плав, плавачка. [Занудило від плавби. Дика плавачка Черемошем]. Школа -ния - школа пливання, плаву. Кругосветное -ние - (нав)кругосвітнє плавання. Каботажное -ние - каботажна плавба, поберегова плавба, каботаж. Долгое -ние - довгий плав. В дальнее -ние пуститься - у далекий плав вибратися. Неосторожное -ние по реке, нарушающее правила - необережне плавання річкою (по річці), дика плавачка (по річці).
    * * *
    пла́вання; ( действие) плавба́

    Русско-украинский словарь > плавание

  • 16 вуз

    сокр. от высшее учебное заведение
    ВНЗ (сокр. от вищий навчальний заклад), ВШ (сокр. от вища школа)

    Русско-украинский политехнический словарь > вуз

  • 17 вуз

    сокр. от высшее учебное заведение
    ВНЗ (сокр. от вищий навчальний заклад), ВШ (сокр. от вища школа)

    Русско-украинский политехнический словарь > вуз

  • 18 высший

    вищий, найвищий, зверхній. [Вища школа. Найвища влада]. Высшее положение - вище становище, зверхність (р. -ности), вищість (р. -щости). Высшие классы общества - верхи громадянства. Принадлежащий к высшему обществу - великосвітній.
    * * *
    ви́щий; ( наивысший) найви́щий, якнайви́щий, щонайви́щий

    Русско-украинский словарь > высший

  • 19 духовный

    1) (бестелесный, душевный) духовий, духовний. [Янголи - істоти духові (духовні). Завсіди українська нація почувала духовну потребу виявити своє духове життя в письменстві (Грінч.)]. -ховный отец - духов(н)ий батько. [Духовим батьком і привідцею цього руху був Драгоманов (Єфр.)]. -ные книги - божественні (духовні) книги. -ные стихи - духовні, побожні пісні. -ное пение - духовні, побожні співи. -ное завещание, духовная - духівниця, духовниця, духовна (Куліш), (редко) духівня, тестамент (р. -та);
    2) (относящийся к духовенству) духовний, духі[о]вницький. -ное звание - духовний стан. -ное происхождение - духовницький рід (р. роду). [Він духовницького роду]. -ное лицо, особа - духовна особа, духовник. [Вийшов до нас якийсь духовник, чи піп, чи чернець (Звин.)]. -ное училище - духовна школа. Духовные - духовні, духівництво. [На кого ни глянь, хоч на панів, хоч на духовних (Основа)].
    * * *
    духо́вний

    Русско-украинский словарь > духовный

  • 20 живопись

    1) (как занятие, действие, школа) малювання, малярство, живопись (р. -си) [Цим літом щиро взявся до малювання; велику картину малює. Вивчусь малярства, змалюю ту красу, що в небі (Неч.-Лев.). Кинути живопись і естетику я й не можу й не хочу, бо це моє покликання (Крим.)]. Заниматься живописью - малярувати. Заработать -сью - замалювати;
    2) (произведение, картина, картины) малювання. [Пасмом простягався промінь по церкві, виблискуючи на позлотистому іконостасі, на потемнілому малюванні (Грінч.). Чудове малювання ожило на полотні. Послав гінця до богомаза, щоб малювання накупить (Котл.). Гарним малюванням стіни обвішані (Куліш). Ой ти, дівчино, моє малювання].
    * * *
    живо́пис, -у, малюва́ння; (о занятии, действии) маля́рство

    шко́ла \живопись си — шко́ла живопису; маля́рська шко́ла

    Русско-украинский словарь > живопись

См. также в других словарях:

  • школа — школа …   Нанайско-русский словарь

  • ШКОЛА — школы, жен. [греч. schole]. 1. Низшее или среднее учебное заведение. Поступить в школу. Здание школы. Строительство школ. 2. Название учебных заведений (низших, средних, высших, специальных). Сельская школа. Начальная школа. Народная школа.… …   Толковый словарь Ушакова

  • Школа №31 — Основана: 1982 Директор: Багурина Светлана Александровна Тип: средняя общеобразовательная школа Адрес: Россия, 183053, Мурманск, ул. Героев Рыбачьего, д. 58 …   Википедия

  • Школа №87 — Школа № 87 Основана: 1958 Директор: Морозова Наталья Павловна Тип: средняя общеобразовательная школа Адрес: Ро …   Википедия

  • школа — Училище, учебное заведение, питомник, рассадник. См. общество, стиль... Словарь русских синонимов и сходных по смыслу выражений. под. ред. Н. Абрамова, М.: Русские словари, 1999. школа …   Словарь синонимов

  • ШКОЛА — это место, где шлифуют булыжники и губят алмазы. Роберт Ингерсолл Мы учимся всю жизнь, не считая десятка лет, проведенных в школе. Габриэль Лауб Нынешний школьный аттестат удостоверяет только, что его обладателю хватило способности выдержать… …   Сводная энциклопедия афоризмов

  • Школа 35 — МОУ Средняя общеобразовательная школа № 35 [logo] Основана: 1979 Директор: Гусева Татьяна Владимировна Тип: МОУ СОШ Адрес: 606015, г. Дзержинск, Нижегородская область, ул …   Википедия

  • Школа №30 — Основана: 1955 Директор: Оксана Барнаш Тип: средняя специализированная общеобразовательная школа Адрес: Украина, Херсон, 73000 Улица Молодёжная, 12 Телефон: Work(80552) 22 57 94 Cпециализированная школа № 30 школа в Херсоне. Одна из лучших школ… …   Википедия

  • школа мо — школа моистов, моизм. Филос. направление и орг ция последователей Мо Ди (Мо цзы, 5 нач. 4 в. до н.э.). Существовала в эпоху Чжаньго ( Сражающихся царств , 5 3 вв. до н.э.), расцвет приходится на 4 в. до н.э. О популярности учения М.ц. свидетельс …   Китайская философия. Энциклопедический словарь.

  • Школа —  Школа  ♦ École    Место, где учат и учатся. Это предполагает наличие учителя, который знает и передает свои знания другим, и школьников, которые не знают и приходят в школу, чтобы эти знания получить. В самом определении школы присутствует нечто …   Философский словарь Спонвиля

  • ШКОЛА — ШКОЛА, учебно воспитательное учреждение для детой и подростков школьного возраста, к рое в СССР охватывает детей от 8 до 18 лет. I. Основные принципы организации советской III.: всеобщее обязательное бесплатное обучение, единство воспитательной… …   Большая медицинская энциклопедия


Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»