-
1 чужий
1) ( який належить іншому) smb. else's, another's, other'sприсвоїти чужу думку — to borrow an idea; to plagiarize
чужий термінал комп. — visitor terminal
3) ч (як ім.) stranger, foreigner; outsider -
2 чужий
прил.чужо́й; (не принадлежащий к данному коллективу, семье) посторо́нний; (далёкий по духу, по взглядам) чу́ждый -
3 чужий
czużyjприкм.cudzy, obcy (іноземний, невідомий)іноземна мова — język...
стороннім вхід заборонений —...ym wstęp wzbroniony
чужорідне / стороннє тіло — ciało...e
-
4 чужий
უცხო -
5 чужий
yat, yaban, yabancı, ecnebiy, ğurbet -
6 фальсифікувати чужий підпис
Українсько-англійський юридичний словник > фальсифікувати чужий підпис
-
7 на чужий роток не накидай платок
Іспансько-український та українсько-іспанський пареміологічний словник > на чужий роток не накидай платок
-
8 контрафакція
(чужий твір, використаний всупереч волі його автора) copy, infringement, ( використання чужого твору всупереч волі його автора) re-design -
9 за
I прийм.1) ( про місце перебування - позаду) behind; ( по той бік) across, over, beyond; ( поза) out ofза борт, за бортом — overboard
за містом — out of town ( city); ( далі за місто) beyond the town ( city); (на дачі, на селі) in the country
2) (коло, навколо) at3) ( згідно з) according to, in accordance with, under, by4) ( при позначенні причини) because of, through, over, by reason ofза браком (чого-небудь) — for want/lack of, lacking, in the absence of
5) ( замість) instead (of), forза нього — instead of him, in his stead
за такого-то (підпис) — per procurationem (скороч. p.proc, p.pro., p.p.)
6) ( за часів) in the time of, in the days of; (про уряд, владу) under7) ( протягом) during, at; ( у проміжок часу) within, for, inза життя — during the life (of); when alive
за рік — in a year ( year's time)
за останній час — recently, lately, of late
8) ( через якийсь час) in9) ( відправлятися) for10) ( при позначенні заняття) at, toвзятися за роботу — to set to work, to begin working
11) ( ніж) than або не перекладається;12) (заради, на підтримку) for13) ( при позначенні ціни) forза безцінь — dirt-cheap, very cheaply
продати за безцінь — to sell for nothing, to sell for a song
купити за безцінь — to buy for a song, to buy for a trifling sum
за готівку — ( against) cash ( down)
14) ( про однорідну послідовність) after, upon, byдень за днем — day by day, day after day
15) ( слідом за) afterйти за кимсь — to follow smb.
16) (як) as або не перекладається;17) (більш, понад - про вік) over; past; ( про час) after18) ( на відстані) at a distance of ( або не перекладається)20) ( при передачі співпереживання) forзаступитися за когось — to stand up for smb.; to intercede, to plead for smb., to take someone's part
прохати за когось — to intercede ( to plead) for someone, to speak on smb.'s behalf
ручитися за когось — to answer for smb.
21) ( при) under22) (при позначенні предмета, за який тримаються) by23)схопитися за голову — to be horrified, to be in despair
за винятком — except, excepting, with the exception of, except ( for), apart from, save
пити за здоров'я — to drink (to) one's health
за ваше здоров'я! — your health!, here's to you!, cheerio!, (жарг. тост) chin-chin!
за вирахуванням (чого-небудь) — less, minus, deducting, allowing ( for), with the deduction (of); except for, apart from ( крім)
за маршрутом — by way of, via
за сприяння когось — with smb.'s assistance ( help)
зачепити за щось — to hit against smth.
стежити за кимсь — to spy on ( upon) smb.
тривожитися за щось — to be anxious about smth., to worry about smth.
ходити за хворим — to nurse ( to look after) a patient
за відсутності (ого-небудь) — in the absence (of); for lack (of); for want (of)
за кадром — off screen, off-camera
за компанію — for company, to keep smb.'s company
за кулісами — in the wings, backstage; behind the scenes
за відсутності (чого-небудь) — in the absence (of); for lack (of); for want (of)
за підписом (кого-небудь) — signed (by)
за межами (чого-небудь) — outside, beyond the bounds (of)
за свій рахунок — at one's own expense, out of one's own pocket
за власний рахунок — for one's own account, on own account
за упокій — for the peace (of smb.'s soul)
за чий-небудь рахунок — on smb.'s account
II пр. III част.за чужий рахунок — at someone else's expense, at the expense of others
що він за людина? — what is he like?, what kind of man is he?
-
10 об'їдати
= об'їсти2) ( жити за чужий рахунок) to be a burden to, to eat more than one's share -
11 рахунок
ч1) ( обчислювання) calculation; counting2) ( документ) bill; (накладна, фактура) invoiceплатити по рахунку — to settle the account, to book out
3) ( в установах банку) accountвідкривати рахунок — to open an account, to set up an account for smb.
закривати рахунок — to close ( out) an account
4) спорт. score, tallyзрівняти рахунок — to even ( to equalize) the score
сухий рахунок — love game, whitewash; (рахунок, відкритий тільки однією стороною) lopsided score
5) account; expenseжити на чужий рахунок — to live at smb. else's expense, to sponge (on)
за рахунок — due to, owing to; at the expense (of)
платити за рахунком — to settle ( to square) an account; to pay one's shot
6) тк. мн.рахунки — scores, accounts
-
12 сторонній
1) прикм. outside, unconnected, irrelevant; extraneous; unauthorized; accessory, secondary; ( чужий) strange, foreignбез сторонньої допомоги — unaided, without outside assistance
2) ч (як ім.) outsider, strangerстороннім вхід заборонений — no trespassers, no trespassing; no admittance except on business
3) -
13 супротивний
1) ( протилежний) opposite; adverse (to); ( чужий) alien (to)2) ( зустрічний - про вітер) contrary, adverse (to) -
14 Гаман, Йоган Георг
Гаман, Йоган Георг (1730, Кенігсберг - 1788) - нім. філософ-просвітник; вчитель Гердера. Як теоретик руху "Буря і натиск", закладає підмурок т. зв. "філософії почуття і віри", в якій обґрунтовується теза про неспроможність понятійного мислення осягати живу дійсність. Остання, за Г., внутрішньо суперечлива, дисгармонійна, тому до неї не можна підходити без визнання принципу "сходження протилежностей"; однак цей принцип абсолютно чужий логічному мисленню, яке ґрунтується на законі неприпущення протиріччя. Г'юмівський скептицизм давав Г. додаткові аргументи щодо заперечення пізнавальних можливостей мислення. Але твердження Г'кума про наявність у людей безпосереднього чуттєвого переконання ("віри") в достовірності існування зовнішнього світу Г. некоректно поєднує із релігійною вірою, розглядаючи обидва значення віри як щось єдине. Вчення Г. стимулювало дискусію про пантеїзм (або "спінозизм"), яку розпочав Якобі. З позицій "філософії віри" він критикує раціоналізм Фіхте, Шеллінга, Гегеля, а ставлення до системи Канта вкладає в уїдливий афоризм: "Без "речі в собі" не можна увійти в цю систему, з нею - залишатися в ній". З іншого боку, Г. засуджував тяжіння Лессинга, Гете, Гердера, інших просвітників до філософії Спінози.[br]Осн. тв.: "Хрестові походи філолога" (1762); "Метакритика про пуризм розуму" (1784). -
15 інше
ІНШЕ (лат. alteritas - відмінність) - термін, основне значення якого в античній філософії задане протиставленнями: єдине - інше, тотожне - інше; потому І. постає як принцип множинності і як принцип розрізнення. У "Парменіді" Платон дав діалектику єдиного та І., котру сприйняв неоплатонізм, а в "Тімеї" розкрив сполучення тотожного таї., фукціонування їх у космічній душі, де І. постало у вигляді принципу невпорядкованого руху. Аристпопгель розумів І. як протилежне тотожному і як відмінне. І., витлумачене онтологічно, є інобуття Д. ане розуміння І. простежується у філософських вченнях, які дотримуються неоплатоністської або об'єктивно-ідеалістичної традиції. Так, у Гегеля суще й І. "світяться одне в одному". У комунікативній філософії екзистенційного спрямування І. осмислюється у контексті взаємодії "Я" і "Ти" (Ясперс, Бубер, Левінас). Філософія діалогу Бахтина розглядає І. як "подію співбуття, в якому воно є способом людської присутності у світі, "не-алібі буття". І. тлумачиться як "Інший" Бартом як властивість буденної свідомості, котра сприймає Іншого як річ, видовище, щось відщеплене й відчужене. Дельоз вбачає в І. передусім структуру поля сприйняття, яка уможливлює вихід за межі власного простору "у несвій" ("чужий"). І. як структура є оприявненням можливого світу. Для Бодріяра це означає і "кінець соціальності", репрезентованої як "європейськість". "Втрата І." характеризує постмодерну ситуацію. У фемінізмі, що ґрунтується на засадах постструктуралізму, І. розглядається крізь призму положення Деррида про подолання логоцентризму, відповідно - фаллоцентризму попередньої культури як чужої. У постфемінізмі І. осмислюється в контексті стратегій жіночої ідентичності (на відміну від чоловічої). Історична візія І. окреслювалась іще Дильтеєм, де у часовій перспективі воно опиняється всередині сущого, що переживається, тобто визначається самою історичністю буття. Досвід "чужого" як досвід "нездоланної відсутності" (Гуссерль) є предметом феноменологічних студій. В екзистенційній онтології Гайдеггера І. осмислюється у модусі "співбуття", що, розгортаючись як сучасність, веде до зустрічі різних культурних традицій. На освоєнні "чужого" як подоланні відчуження між досліджуваним текстом і його автором акцентує увагу герменевтика Гадамера (див. герменевтика філософська). У філософській антропології і культурологічних дослідженнях концепт І. як "чужого" тлумачиться засадниче і є підставою пошуку ціннісних систем індивідуальних і колективних ідентифікацій та компаративістських описів моделей "своєї" і "чужих" культур.
См. также в других словарях:
чужий — а/, е/. 1) Належний комусь іншому, не власний, не свій. || Здобутий, зароблений не своєю працею, не своїми зусиллями. || у знач. ім. чуже/, жо/го, с. Те, що надбане іншим. || Який є продуктом мислення кого небудь іншого (про думки, ідеї, слова і… … Український тлумачний словник
чужий — [чужи/й] м. (на) жо/му/ ж і/м, мн. ж і/ … Орфоепічний словник української мови
чужий — прикметник … Орфографічний словник української мови
стуждий — чужий … Зведений словник застарілих та маловживаних слів
шарапата — чужий у міському одязі … Зведений словник застарілих та маловживаних слів
ЧУЖОЙ — ЧУЖОЙ, не свой, сторонний, собь другого, незнаемый, незнакомый; не родня, не наша семьи, не из нашего дома, нашего дома; | не нашей земли, иноземный. Свое берегу, а чужого не надо. Не наше дело, чужое. В чужой дом ни за чем зашел, чужую вещь… … Толковый словарь Даля
чужой — Древнерусское – чужь, чужий (принадлежащий другому, посторонний, незнакомый, иностранный). Старославянское – чоуждь. Общеславянское tjudjь. Древнерусское слово известно с XI в. Время широкого распространения прилагательного в языке – XV–XVI вв.… … Этимологический словарь русского языка Семенова
Пимен Черный — († в 1571 г.) новгородский архиепископ. Был противником митрополита Филиппа. Когда вследствие доноса, что новгородцы готовы передаться на сторону поляков, царь Иоанн IV прибыл в Новгород и с 2 января по 13 февраля 1570 г. совершал ужасные казни,… … Большая биографическая энциклопедия
Филипп (Колычев) — Митрополит Филипп II Митрополит Московский и всея Руси 25 июля 1566 8 … Википедия
Филипп (Колычёв) — В Википедии есть статьи о других людях с именем Филипп. Митрополит Филипп II икона работы Симона Ушакова … Википедия
Колычев, Фёдор Степанович — Митрополит Филипп II Митрополит Московский и всея Руси 25 июля 1566 8 … Википедия