-
1 нерідний
-
2 нерідний
-
3 нерідний
ögey -
4 названий
-
5 чужий
1) ( який належить іншому) smb. else's, another's, other'sприсвоїти чужу думку — to borrow an idea; to plagiarize
чужий термінал комп. — visitor terminal
3) ч (як ім.) stranger, foreigner; outsider -
6 всесвітня історія
ВСЕСВІТНЯ ІСТОРІЯ - зміна станів суспільства в загальних структурах темпоральності (тобто порядку подій перетворення минулого у прийдешнє), що характеризується зрушеннями в долі, способі життя народів, їх діяльності і цінностях у площині збагачення загальнолюдського досвіду. В.і. розкриває єдність певних чинників життєдіяльності її суб'єктів (народів, соціально-політичних спільностей та особистостей) через багатоманітність форм, шляхів і варіантів здійснення людської присутності у світі. Такі чинники В. і. виступають у вигляді універсальних структур економічного розвитку (ринкової самоорганізації, грошового обміну, вироблення додаткової вартості, відношень власності тощо); виробничого процесу (росту продуктивних сил суспільства, організації виробничих відносин, розділу форм праці та її усуспільнення, оречевлення робочої сили тощо); політичної активності (механізмів влади, форм демократії чи деспотії, основ державно-правового будівництва); культурної творчості (загальних архетипів, категорій діяльності, її символічного морфогенезу й інформаційної результативності); пізнавальної діяльності (парадигм та форм наукової картини світу, підстав науково-технічного прогресу, форм становлення базису безумовності в осягненні істини тощо); смисложиттєвого затвердження буття (трансценденції абсолюту, моральних імперативів, істини - добра - краси, кохання, зв'язку поколінь, екологічних принципів олюднення довкілля). Ці універсальні структури виникають не водночас, а розгортаються у часі, детермінуючи певні епохи В. і. На її перших фазах першорядне значення мають географічне середовище та ріст народонаселення; потім (з неолітичною революцією) зростає значення аграрного виробництва, а згодом і чинники ранніх цивілізацій, що пов'язані з державою та міжнародними відносинами. В епоху "вісьового часу" (III - VIII ст. до н. е.) дедалі більшого значення (поряд із попередніми структурами) набувають духовні стимули історичного процесу. З формуванням індустріального суспільства вирішального значення набувають усі форми економічної стимуляції. В XX ст. на хвилі науково-технічної революції та зародження постіндустріального суспільства духовне виробництво починає конкурувати з матеріально-виробничою діяльністю, відбувається інформатизація усієї техносфери людства. Вже з появою перших універсальних структур історичного розвитку виникають потенції та тенденції формоутворення В. і., яка актуально самоздійснюється з виникненням планетарного простору взаємовідносин народів на початку індустріальної доби. Розгортання історичних підстав єдності В. і. дозволяє ставити питання про її стадії, тобто типологічні риси певних епох, які визначають історичний поступ. Ці типологічні стадії Маркс характеризував як суспільно-економічні формації, що пов'язані з різними рівнями розвитку продуктивних сил та відповідних відносин власності. В узагальненому вигляді Маркс поділяє формації на докапіталістичні та власне капіталістичну, яку - шляхом революційного стрибка із "царства необхідності" у "царство свободи" - повинно замінити комуністичне майбутнє усього людства. Для В. і. характерною є також фундаментальна культурна диференціація людства, яка втілюється у т. зв. локальних цивілізаціях, котрі поєднують як діахронні, так і синхронні аспекти історичного процесу. І хоч локальні цивілізації (напр., антична чи буддійська в її індійському та далекосхідному варіантах) мають не стадіальні, а культурні відмінності, цивілізаційний підхід до В. і. не заперечує рівнів розвитку соціальності. Вони позначаються первісним суспільством, що змінюється епохою ранніх цивілізацій із наступним переходом до традиційних суспільств. Після них виникає індустріальне суспільство, яке у XX ст. трансформується у постіндустріальне. Ці суспільні перетворення визначають історичний поступ. Але внаслідок нерівномірності історичного процесу суспільства (у вигляді реліктів, муміфікованих форм соціальності, укладів чи нереалізованих можливостей) продовжують співіснувати з прогресивними тенденціями трансформації соціальних відносин на індустріальній та постіндустріальній основах. Процеси глобалізації, які розкривають планетарний масштаб В. і., виступають також як парадигмація (набуття зразковості західноатлантичної цивілізації) і тому породжують фундаментальні соціальні та національні суперечності. В. і. розгортається через суперечності, конфлікти, революції, війни, навіть катастрофи і має багатовекторне здійснення. Розрізняються, напр., східний та західний шляхи розвитку соціальності. Перший характеризує поєднання влади і власності, а другий - їх розділення в напрямі затвердження приватної ініціативи та економічної свободи. З певною мірою умовності розрізняється також індустріальна Північ та світовий Південь. За таким розрізненням криються колізії В. і. Сучасний світовий процес характеризується прискоренням історичного розвитку, що породжує парадокси "футурошоку", спричиненого неузгодженістю швидких змін з адаптацією людей до майбутнього, що насувається надто швидко. Постає питання про ліміти розвитку згідно з лінійним зростанням виробництва матеріальних благ, котре викликає екологічні потрясіння та потребує посилення "вертикалі" ціннісного, духовного наповнення. Доконечним є також персоналістський аспект, який характеризується розвитком людських сутнісних сил - від первісного родового існування до можливостей індивідуального господарювання (з появою залізних знарядь праці) і далі - до соціокультурного розкриття особистості в її національній ідентифікації та гуманістичної цінності. В. і. формує багатоманітність біографій людей та розширює спектр рольових структур їх діяльності.С. Кримський -
7 край
I ч ім.1) ( крайня частина чогось) border, side, rim, verge, extremity; end; ( кручі) brink, edge; (посуду, рани) brim, lipкрай дороги — wayside, roadside
на краю могили — at death's door, one foot in the grave
через край — limitless, without limit, enough and to spare
переливати(ся) через край (через вінця) — to overflow, to overbrim, to run over
повний до країв — full to the brim, brimful
2) ( місцевість) country, land, region3) ( адміністративно-територіальна одиниця в Росії) krai, region, territory4)покласти край — to put an end (to), to make an end (of), to put one's foot down
дійти до краю — to run to an extreme, to be reduced to extremity
передній край військ. — first line, forward positions
II прийм.на краю могили — at death's door, on the brink of death; on the edge of the grave
beside, at, by, near
См. также в других словарях:
нерідний — прикметник … Орфографічний словник української мови
нерідний — а, е. 1) Який не перебуває у кровній спорідненості з ким небудь. 2) Не свій; запозичений, чужий … Український тлумачний словник
нерідний — (про членів родини й узагалі родичів який не перебуває у кревній спорідненості з ким н.); названий, наречений (якого почали вважати родичем кому н.); прибраний (про названого батька / матір); прийомний (якого прийняли в чужу родину) … Словник синонімів української мови
лагідний — а, е. 1) Спокійний, сумирний, тихий. || Ніжний, ласкавий. || Який виражає спокій, доброту, ласку, ніжність. || Злагоджений, дружній (про життя, взаємини тощо). || Пройнятий доброзичливістю, приязню, ласкою. 2) Приємний для сприймання; нерізкий, м … Український тлумачний словник
неоднорідний — а, е. 1) Різний щодо свого складу, розміру і т. ін. || Який становить суміш двох або більше компонентів. 2) грам. Функціонально нерівноправний з іншим і який не може об єднуватися з ним сурядним зв язком. Неоднорідні члени речення … Український тлумачний словник
лагідний — спокійний, сумирний, тихий, ніжний, ласкавий; нерізкий, м який (приємний для сприймання); шовковий, доброзичливий, приязний; злагоджений, дружній (про життя, взаємини) … Словник синонімів української мови
коефіцієнт нерівномірності споживання газу — коэффициент неравномерности потребления газа irregularity coefficient of gas consumption *Ungleichförmigkeitsfaktor des Gasverbrauchs – відношення середньої фактичної витрати газу за певний період (сезон, добу, годину) до середньої витрати за… … Гірничий енциклопедичний словник
чужий — а/, е/. 1) Належний комусь іншому, не власний, не свій. || Здобутий, зароблений не своєю працею, не своїми зусиллями. || у знач. ім. чуже/, жо/го, с. Те, що надбане іншим. || Який є продуктом мислення кого небудь іншого (про думки, ідеї, слова і… … Український тлумачний словник
вітчим — а, ч. Чоловік, що стає батьком дітей своєї дружини, яка має їх від попереднього одруження; нерідний батько … Український тлумачний словник
названий — I н азваний а, е. Дієприкм. пас. мин. ч. до назвати. || на/звано, безос. присудк. сл. II назв аний а, е. Який не перебуває в кровних, родинних зв язках; нерідний. Названа мати … Український тлумачний словник
пасинок — нка, ч. 1) Нерідний син одного з подружжя, який доводиться рідним іншому. || перен. Той, хто позбавлений необхідного, зазнає неприємностей від кого , чого небудь. 2) Бічний пагін рослини … Український тлумачний словник