-
1 хлестать
усилит. хлестан`уть; несов.; сов. - хлестн`уть1) хльо́скати и хльо́стати, хльо́снути; хля́пати, хля́пнути, шмо́ргати, шморгну́ти и шморгону́ти; ( стегать) стьоба́ти, стьобну́ти, шмага́ти, шмагну́ти и усилит. шмагону́ти, сікти́ (січу́, січе́ш), сікну́ти и усилит. сікону́ти, тьо́пати, тьо́пнути, тю́жити несов., цви́гати, цви́гнути, сов. ушква́рити, ушкварну́ти, увірва́ти, урва́ти; диал. швя́кати, швя́кнути, мо́рскати, мо́рскнути, несов. шльо́гати; (плетью, кнутом) хви́ськати, хви́сьнути и хви́снути, хля́скати, хля́снути, цьво́хати и цьво́хкати, цьво́хнути, несов. хворости́ти; ( бить ладонью) ля́скати и усилит. ляскоті́ти, ля́снути2) (о волнах: ударяться, плескаться) плеска́ти (пле́ще и плеска́є), плесну́ти, хлю́пати, хлю́пнути3) (несов.: лить - о сильном дожде) пері́щити, сі́кти, хлюпота́ти, хлюпоті́ти; пра́ти (пере́), поро́ти (по́ре), тю́жити; диал. хлю́скати, хля́пати4) ( о ветре) шмага́ти, шмагну́ти и усилит. шмагону́ти5) (несов.: изливаться потоком) цебені́ти, тю́жити, цви́гати6) (лить, плескать какую-л. жидкость) плеска́ти (плещу́, пле́щеш и плеска́ю, плеска́єш), хлю́пати, хлю́пнути7) ( пить много - обычно спиртного) хлиста́ти (хлищу́, хли́щеш), хлисну́ти, хлебта́ти, хлебну́ти и хлебону́ти, хлепта́ти, хлепну́ти и хлепону́ти, несов. ду́длити, смокта́ти; сов. хильну́ти, хлебесну́ти -
2 делиться
усилит.1) діли́тися, поділя́тися, розділя́тися; ( распределяться) розподіля́тися2) (предоставлять кому-л. часть своего) діли́тися, поділя́тися3) мат. діли́тися4) страд. розподіля́тися, діли́тися, поділя́тися; розділя́тися -
3 крутануть
усилит.крутону́ти -
4 скребануть
усилит.шкрябону́ти; см. скребнуть -
5 топотня
усилит.тупотня́, тупотня́ва; гупотня́ва; лопотня́ -
6 затрещать
1) (ломаясь, разрываясь) затріщати, (лопаясь) залущати, (захрустеть) захрущати; (начать издавать треск) затріскоті[а]ти, залускоті[а]ти, зацокоті[а]ти, затерчати, задеренчати; срвн. Трещать. [Дерево затріщало. Свічка затріскотала. Соловей затерчав]. Масло -щало на огне - масло зашкварчало на огні;2) (заговорить скороговоркой) заторохтіти, зацокоті[а]ти, задренькотіти, засвіготати.* * *1) затріща́ти, залу́скати, усилит. затріскоті́ти, затріскота́ти, залускоті́ти; ( о лязгающих звуках) заляща́ти; (о барабане, пулемёте) зату́ркати, затурча́ти, усилит. затуркотіти, -коти́ть, затуркота́ти, -ко́че; (о пулемёте, автомате) зацокоті́ти, -коти́ть, зацокота́ти, -ко́че; ( зашипеть на огне) зашкварча́ти; (о дребезжащем звуке, о коростеле) задерча́ти, диал. зади́ркати, задирча́ти2) (перен.: о речи) заторохті́ти, -хчу́, -хти́ш и усилит. заторохкоті́ти, зацокоті́ти, зацокота́ти, заляща́ти и усилит. заляскоті́ти, зату́ркати, затурча́ти, усилит. затуркоті́ти, затуркота́ти; ( скороговоркой) задріботіти, -бочу́, -боти́ш, задрібота́ти, -бочу́, -бо́чеш3) (перен.: начать разрушаться) затріща́ти -
7 трещать
1) тріща́ти, усилит. тріскоті́ти, тріскота́ти; ( издавать треск) лускати, усилит. лускоті́ти, диал. луща́ти; (о моторе, автомате) тиркоті́ти, ти́ркати; (о треске при выстрелах, при разрывах) трі́скати; ( хрустеть) хру́скати, хряскоті́тиголова́ трещи́т — голова́ тріщи́ть (розва́люється, як не розва́литься)
карма́н трещи́т [от де́нег] у кого́ у — кише́ні по́вно в ко́го; ку́ри гро́шей не клюю́ть у ко́го
моро́з трещи́т — ( в сильном морозе) моро́з [аж] тріщи́ть
2) (о птицах, насекомых) тріща́ти, усилит. тріскоті́ти, тріскота́ти; торохті́ти; (стрекотать - о кузнечике, сверчке) цві́ркати, цвірча́ти и усилит. цвіркота́ти и цвіркоті́ти, ти́ркати; ( свистеть) сюрча́ти, сю́ркати; ( цокотать) цокота́ти, цокоті́ти; (о насекомых: жужжать) дзиґоті́ти, дзикоті́ти; ( о коростелях) дерча́ти, де́ркати, деркоті́ти3) (перен.: говорить без умолку) торохті́ти, цокота́ти, цокоті́ти, ляскоті́ти, ляща́ти, тріща́ти и усилит. тріскоті́ти и тріскота́ти, цвіркота́ти, цвіркоті́ти, теркота́ти, теркоті́ти, сокори́ти, сокота́ти, сокоті́ти; ( скороговоркой) дріботі́ти, дрібота́ти -
8 хлебать
несов.; сов. - хлебн`уть и усилит. хлебан`уть1) хлебта́ти, хлебну́ти и усилит. хлебону́ти; хлепта́ти, хлепну́ти и усилит. хлепону́ти; ( прихлёбывая) сьо́рбати и сьорба́ти, сьо́рбнути и усилит. сьорбону́ти; ( глотать) ковта́ти, ковтну́ти; (есть жидкое вульг.) лига́ти, лигну́ти и усилит. лигону́ти; ( пить) хлиста́ти и диал. хли́ськати, хлисну́ти, сов. хильну́ти, хлебесну́ти, диал. хлипну́ти2) (сов. перен.: испытать, перенести) набра́тися, зазна́тихлебну́ть го́ря — набра́тися (зазна́ти; хильну́ти, сьо́рбнути) го́ря (ли́ха, біди́); ви́пити гі́рку (до́бру, по́вну, не малу́)
-
9 хлопать
несов.; сов. - хл`опнуть1) ля́скати и усилит. ляскоті́ти, ля́снути, хло́пати, хло́пнути, ля́пати, ля́пнути; хля́пати, хля́пнути; (несов.: крыльями) лопоті́ти, лопота́ти; (о пробках, выстрелах) ба́хкати, ба́хнути; ( дверью) грю́кати и усилит. грюкота́ти и грюкоті́ти, грю́кнути и усилит. грюкону́ти, гу́пати, гу́пнути, гу́ркати, гу́ркнути, гря́кати, гря́кнутихло́пать глаза́ми — клі́пати (бли́мати, лу́пати) очи́ма
хло́пать уша́ми — перен. розві́сити ву́ха; хля́пати (диал. кла́пати) ву́хами
2) (в ладоши, по плечу) пле́скати (плещу́, пле́щеш и плеска́ю, плеска́єш), плесну́ти, ля́пати, ля́пнути3) (кнутом, по лицу) ля́скати и усилит. ляскоті́ти, ля́снути, хльо́скати и хльо́стати, хльо́снути, лу́скати, лу́снути, сов. усилит. лулу́снути4) ( пить - об алкогольных напитках) ду́длити несов., сов. хильну́ти, дмухну́ти5) (перен.: тратить деньги) уга́чувати и гати́ти, угати́ти -
10 встряхивать
-ся, встряхнуть, -ся стріпувати, -ся, стріпнути, -ся, стріпонути, -ся, струсювати, -ся, струснути, -ся, струсонути, -ся, струхнути, -ся, обтріпувати, -ся, трепнути, - ся, тріпнути, -ся, потрусити, підтрусити. [Підтруси мішок, щоб овес утрусивсь]. В-нуть головою - мотнути. Встряхнуть сильно - трепонути, тріпонути. [Як трепонув мене, мало душа не вилетіла].* * *несов.; сов. - встряхн`уть1) стру́шувати, струси́ти и струсну́ти и струхну́ти и стряхнути и усилит. струсону́ти стрясону́ти, трясти́, трусну́ти и усилит. трусону́ти и трясону́ти, стрі́пувати, стріпну́ти и усилит. стріпону́ти; ( выколачивать пыль) трі́пати, трі́пнути и трі́пнути и усилит. тріпону́ти2) перен. розвору́шувати, розворуши́ти; ( потрясать) потряса́ти, потрясти́; ( всколыхивать) сколи́хувати, сколихну́ти -
11 дёргать
дёрнуть, дергонуть сіпати, сіпнути, сіпонути; смикати, смикнути, смиконути; шарпати, шарпнути, шарпонути, (двери, окна) торгати, торгнути, торгонути. [То не мила злегка торгає уночі моє вікно (Крим.). Вітер торгає віконницями; о, чуєте, як торгонув!]. Дёргать за ухо, за волосы - скубти, поскубти, скубонути; чубити, почубити. Дёргать дёрганцы, посконь - брати плоскінь. Дёрнула меня нелегкая - надало мені, надав мені нечистий. Дёрнул водки - смикнув (смиконув) горілухи, хлиснув горілки. Дёрганный - сіпаний, шарпаний, торганий; (о поскони) браний. Дёрнутый - сіпнутий, смикнутий, шарпнутий, скубнутий, чублений.* * *несов.; сов. - дёрнуть1) (тянуть, тащить) сми́кати, сми́кнути и усилит. смикону́ти, ша́рпати, ша́рпнути и усилит. шарпону́ти, сі́пати, сі́пнути и усилит. сіпону́ти; (за волосы, за уши) скубти́ и скуба́ти, скубну́ти; (за дверь, окно, ставень) то́ргати, то́ргнути, то́рсати, торсону́ти2) ( о судорожных движениях) сі́пати, сі́пнути, смикати, сми́кнути3) (несов.: назойливо беспокоить) сми́кати, ша́рпати4) (несов.: выдергивать, удалять) рва́ти, вирива́ти; ( вытягивать) витяга́ти; (коноплю, лён) брати, вибира́ти5) (несов.: издавать отрывистые звуки - о коростеле) ди́ркати, де́ркати, дирча́ти, усилит. деркота́ти, деркоті́ти -
12 решительно
нареч.1) рішу́че; ( категорически) категори́чно; ( смело) зва́жливо; (твёрдо, настойчиво) притьмо́м и при́тьмом, притьма́ и при́тьмаде́йствовать \решительно но — ді́яти рішу́че
\решительно но возрази́ть — рішу́че (категори́чно) запере́чити
2) (совершенно, совсем) зо́всім; ( окончательно) остато́чно; ( абсолютно) абсолю́тно\решительно но ка́ждый — абсолю́тно ко́жний; усилит. кожні́сінький
\решительно но никако́й — абсолю́тно нія́кий, усилит. анія́кий, ніякі́сінький, аніякі́сінький
\решительно но никого́ — абсолю́тно ніко́го, усилит. аніко́го, нікогі́сінько, анікогі́сінько
\решительно но ничего́ не зна́ет (не уме́ет) — зо́всім нічо́го (абсолю́тно нічо́го, усилит. анічо́го, нічогі́сінько, анічогі́сінько) не зна́є (не вмі́є)
3) (в сочетании с формами от "весь": без исключения) геть уве́сь; геть-чи́сто весь, усе́ чи́сто;\решительноно всё съе́ли — геть усе́ (геть-чи́сто все, все чи́сто, все до кри́хти) з'ї́ли
-
13 рявкать
несов.; сов. - р`явкнуть1) (о животных; о машинах, орудиях; о гудке, сирене) реві́ти и ревти́, ревну́ти и усилит. ревону́ти, рика́ти, рикну́ти; га́ркати, га́ркнути и усилит. гаркону́ти, ря́вкати, ря́вкнути2) ( о людях) га́ркати, га́ркнути и усилит. гаркону́ти, ря́вкати, ря́вкнути, реві́ти и ревти́, ревну́ти и усилит. ревону́ти, рика́ти, рикну́ти -
14 сыпануть
1) си́пнути, усилит. сипону́ти; ( рассеивая горсть зерна) сійну́ти2) (перен.: о пулемётной очереди; о дожде) сікну́ти, сікону́ти (усилит.), різну́ти, різону́ти (усилит.), поросну́ти; ( часто и мелко застучать) задрібота́ти, -бочу́, -бо́чеш, задріботі́ти, -бочу́, -бо́тиш3) (перен.: двинуться массой) сипну́ти, усилит. сипону́ти -
15 грохать
несов.; сов. - гр`охнуть1) грю́кати, грю́кнути и усилит. грюкону́ти; гря́кати, гря́кнути, гу́ркати, гу́ркнути, тара́хкати, тара́хнути, торо́хкати и торо́хати, торо́хнути, тра́хкати, тра́хнути, гро́хати и гро́хкати, гро́хнути и усилит., грохону́ти; (громыхать, громыхнуть) гри́мати, гри́мнути, несов. усилит. гримкоті́ти, грюкота́ти, грюкоті́ти2) (сов.: бросить, уронить с грохотом) тара́хнути, тра́хнути, хря́снути, хря́пнути, хрьо́пнути, бебе́хнути, бря́знути, ге́пнути, гри́мнути -
16 да
нар.1) еге, так. [Дощ надворі? - Так, дощ]. Конечно да - еге-ж, авжеж, атож; да ведь - таж, та…ж, а(д)же-ж, та(д)же-ж. [Підеш зо мною? - Авже-ж. Та він же там і не був. Таже-ж сказала, що прийде напевно. А(д)же-ж ти сам бачив]. Ни да, ни нет - ні так, ні сяк. Да как - коли. [Коли подивляться, що вбитий, - з переполоху ну втікать (Шевч.)];2) (сз.) та, і, й. [Сичі в гаю перекликались, та ясен раз-у-раз скрипів (Шевч.). Старі вже стали батько й мати]. Да и - та й, (= но и) ба; в начале предложения - а. [Чогось мені на серденьку та й не легко (Чуб.). Не дрімає цар московський, ба й ті не дрімають (Рудан.). Та й став він по- инакшому думати. А жаль-же мені літечка тепленького];3) (но) але, та, дак, так, отже. [І хотіла-б, так не можу. Думалося одно, отже сталося инше. Не хочеш, дак мусиш]. Да… же - та нубо! но! [Та нубо-кажіть! или Кажіть-но! = да говорите же! Та нубо не пустуй!];4) да будет - хай буде, най (нехай);5) да и ну - та й давай, ну, нум. [Та збіг на грядки та й давай сонячники ламать. З переполоху ну втікать! (Шевч.)].* * *I част.2) вопросит. так; еге́, усилит. еге́ ж; (а) га; (неужели, разве) невже́, [так] хіба́; ( в самом деле) справді3) усилит. та4) (в сочетании с глаг. 3-го лица наст., буд. вр.: пусть) хай, неха́йII союз1) ( соединительный и присоединительный) та, і, й2) ( противительный) та, але́; ба ні -
17 дерябнуть
бацнути, зацідити, затопити. [Зацідив у вухо. Затопив по пиці].* * *1) ( захватить) хапну́ти и усилит. хапону́ти, гребну́ти, заграба́стати2) ( выпить) хильну́ти, хлебну́ти и усилит. хлебону́ти, хлепну́ти, смикну́ти и усилит. смикону́ти, теле́пнути3) (огреть, хватить) диал. ба́цнути, упері́щити, опері́щити, заціди́ти, затопи́ти, опереза́ти, упереза́ти -
18 застучать
-ся застукати, (сильно) загрю[у]кати, загрю[у]котіти, загримати, загримо(х)тіти (М. Вовч.); (о сердце) застукати, затокотіти; (об экипаже) заторохтіти, загуркотіти; (о дожде) запорощати. [Дощ запорощав у вікно].* * *засту́кати, усилит. застукоті́ти; ( громко) загрю́кати, усилит. загрюкоті́ти, загрюкота́ти; ( загрохотать) затара́хкати; ( загреметь) заторготі́ти, -гочу́, -готи́ш; ( глухо) застугоні́ти; ( глухо и сильно) загу́пати; ( заколотить) закалата́ти; ( зубами) закла́цати, зацо́кати, усилит. зацокоті́ти, зацокота́ти -
19 захлопать
(начать хлопать в ладоши) заплескати, заляскати, залопотіти (в долоні), (дверью) загрюкати (дверима), (кнутом) захвостати (батогом), (глазами) закліпати, залупати (очима); (о парусе) заполоскати, захлюпо(с)тати, заляпотіти. [Заплеще в долошки (Мирн.). Олеся зареготалась і заляскала в долоні (Н.-Лев.). Він залупав очима. Загрюкали дверима]. - пали в ладони - заплескали в долоні. -пать крыльями - забити, з(а)лопотіти крилами.* * *1) заля́скати и усилит. заляскоті́ти, захло́пати, заля́пати; ( крыльями) залопоті́ти, -поти́ть, залопота́ти, -поче; (о пробках, выстрелах) заба́хкати; ( дверью и) загрю́кати и усилит. загрюкоті́ти и загрюкота́ти, загу́пати; загу́ркати\захлопать пать глаза́ми — заклі́пати очи́ма
2) ( в ладоши) заплеска́ти, -плещу́, -пле́щеш, заля́скати и усилит. заляскоті́ти, заля́пати -
20 капать
капнуть и Кануть1) (падать каплями) капати (-паю, -паєш и каплю, -плеш, -плють), капнути, крапати (-паю, -паєш и -плю, -плеш), крапнути, (иногда: о дожде, крови) цяп(к)ати, цяпнути и цянути, (о слезах, крови иногда) канути, сов. канути; (учащённо, беспрерывно) капотіти, крапотіти, ляпотіти, цяпотіти. [Чую сльози на моє лице капають, капають (Грінч.). Дощик, дощик капає дрібненько (Пісня). Дощик крапле (Рудч.). Дав Бог весну, віє теплом, із стріх вода капле (Пісня). Капле кровця у криницю (Рус. Дн.). Хоч по капельці дощик крапа на камінь, а таки проїсть його (Квітка). Кровцю пустила - кровця цяпала; де кровця цяпне, церковця стане (Kolb.). Ой зоре, зоре! - і сльози кануть (Шевч.). З палаша кровця кане (Голов.). Дощик, дощик, аж із стріхи капотить (Пісня). З стріхи ляпотить (Грінч. III). День і ніч дощі холодні б'ють о вікна, цяпотять (Франко)]. Пот -пал с его лица - піт капав йому з лиця. С кровли -плет - з стріхи капає, капле. Свеча -ет - свічка капає. Над нами не каплет - на голову нам не тече; дощ не йде;2) -пать, капнуть что (лить по капле) - капати, капнути що у що, куди. -пай лекарство по пяти капель в ложечку воды - капай ліки по п'ять крапель у ложечку води;3) (пропускать сквозь себя капли) протікати, текти. Крыша, потолок -плет - дах, стеля протікає, тече.* * *несов.; сов. - к`апнутькра́пати и усилит. крапоті́ти, кра́пнути, ка́пати и усилит. капоті́ти; (проливать, ронять капли на что-л.) ля́пати и усилит. ляпоті́ти, ля́пнути
См. также в других словарях:
усилит. — усил. усилит. усилительный усил. Словарь: С. Фадеев. Словарь сокращений современного русского языка. С. Пб.: Политехника, 1997. 527 с … Словарь сокращений и аббревиатур
усилит. — усилительный … Русский орфографический словарь
-ста — усилит. част., напр. пожалуйста; у Пушкина, История села Горюхина: Все ли ста здесь? – повторил староста. – Все ста , – отвечали граждане . Др. примеры у Халанского (ИОРЯС 4, 267 и сл.), Шлякова (РФВ 40, 125 и сл.). Этимология затрудняется… … Этимологический словарь русского языка Макса Фасмера
прото — усилит. приставка в сложениях по образцу греч. заимствований с прото . Из πρωτο [в свою очередь – из πρωτος первый ] (протопоп, протоиерей, протодиакон и т. д.) образуют также протобестия, протоканалья и др.; см. Преобр. II, 136; Малиновский, РF… … Этимологический словарь русского языка Макса Фасмера
ПОВТОРИТЕЛЬ — усилит. каскад с коэфф. усиления, близким к 1 (но меньше 1). Распространены П. на транзисторах (см. рис.) эмиттерный (на биполярном транзисторе) и истоковый (на полевом транзисторе); в устройствах с электронными лампами используют катодный П. Из… … Большой энциклопедический политехнический словарь
кишмя кишеть — усилит. = кишеть … Словарь многих выражений
УСИЛИТЕЛИ ЭЛЕКТРИЧЕСКИХ КОЛЕБАНИЙ — устройства, в к рых осуществляется повышение мощности электрич. колебаний с частотами 0/3хl012 Гц за счёт преобразования энергии стороннего источника питания (накачки) в энергию усиливаемых колебаний. Физ. явления, используемые для преобразования … Физическая энциклопедия
Кисленько — I к исленько нареч. качеств. обстоят. разг. 1. ласк. к нареч. кисло I 2. усилит. к нареч. кисло I II к исленько нареч. качеств. обстоят. разг. 1. ласк. к нареч. кисло II 2. усилит. к нареч … Современный толковый словарь русского языка Ефремовой
Ладненько — I л адненько нареч. качеств. обстоят. разг. 1. ласк. к нареч. ладно I 2. усилит. к нареч. ладно I II л адненько нареч. качеств. обстоят. разг. 1. ласк. к нареч. ладно II 2. усилит. к нареч … Современный толковый словарь русского языка Ефремовой
Жирненько — I нареч. качеств. разг. 1. ласк. к нареч. жирно I 2. усилит. к нареч. жирно I II нареч. качеств. разг. 1. ласк. к нареч. жирно II 2. усилит. к нареч. жирно II … Современный толковый словарь русского языка Ефремовой
Жирнехонько — жирнёхонько I нареч. качеств. нар. поэт. 1. ласк. к нареч. жирно I 2. усилит. к нареч. жирно I II нареч. качеств. нар. поэт. 1. ласк. к нареч. жирно II 2. усилит. к нареч. жир … Современный толковый словарь русского языка Ефремовой
