Перевод: с русского на украинский

с украинского на русский

выпить

  • 1 выпить

    см. Выпивать.
    * * *

    Русско-украинский словарь > выпить

  • 2 выпивать

    выпить
    1) випивати, випити; (с жадностью) видудлювати, видудлити, вижлу[о]ктати, спивати, спити (іспити). [Запале насіння, коріння пускає і силу чужую без жалю спиває]; (часть) надпивати, надпити;
    2) (о хмельном) випивати, випити, чаркати, чаркуватися, чарчину вкинути, хилити, вихиляти, хильнути, вихилити, кубрячити, торкати, торкнути, клюкати, смикати, смикнути, хлебеснути, укутати; (сразу, очень быстро) черкнути, дмухнути, видмухнути, хильцем ковтнути. Выпивать много (шутливо) - палю забивати. Выпить следует - по чарці треба. Выпить по случаю чего - покропити що, запити могоричі. Выпить в заключение - на потуху; (на дорогу) випити на коні, гладити дорогу; (за чьё здоровье, счастье) пити до кого, перепивати кого. Выпить лишнее - перебрати через край, добре перехилити. Есть постоянные случаи выпить - (шутл.) нашим усе чарчина ворочається. Любить выпить - (шутл.) не проливати, частенько до скляного бога прикладатися;
    3) выпивать (иметь привычку) - запиватися, у горілку вкидатися, заживати чарку, не розминатися з чаркою, закидати, хилити чарку, куликати. Быть выпивши - бути на підпитку, на підпитках, бути підпилим, підпитим, під чаркою, підчарченим, підп'яним; у голові було, у голові джмелі гули.
    * * *
    несов.; сов. - в`ыпить
    1) випива́ти, ви́пити и мног. повипива́ти
    2) (несов.: иметь склонность к спиртным напиткам) випива́ти; чаркува́ти

    Русско-украинский словарь > выпивать

  • 3 брудершафт

    побратимство. Выпить на б. - випити на побратимство (на «ти»).
    * * *
    побрати́мство

    пить, вы́пить [на] \брудершафт — пи́ти, ви́пити [на] бруде́ршафт

    Русско-украинский словарь > брудершафт

  • 4 глотать

    глотнуть, проглотить ковтати, ковтнути, проковтнути, глитати, гли(т)нути, проглинути, (грубо) лигати, лигнути. Глотать слюнки - слинку ковтати.
    * * *
    несов.; сов. - глотн`уть
    ковта́ти, ковтну́ти и проковтну́ти; (с жадностью, торопливо) глита́ти, глитнути, вульг. лига́ти, лигну́ти; (сов.: выпить) дмухну́ти

    глота́ть во́здух — ковта́ти (хапа́ти) пові́тря

    глота́ть слёзы — перен. ковта́ти сльо́зи

    глота́ть слова́ — перен. ковта́ти слова́

    глота́ть слю́нки — перен. ковта́ти сли́нку; шутл. ї́сти о́близні

    Русско-украинский словарь > глотать

  • 5 дёрнуть

    -ся см. Дёргать, -ся.
    * * *
    1) см. дёргать 1), 2)
    2) (отправиться куда-л.) майну́ти, махну́ти; чкурну́ти, дерну́ти
    3) ( выпить) хильну́ти, хлебну́ти и усилит. хлебону́ти, хлепну́ти, сми́кнути и усилит. смикону́ти, теле́пнути
    4) (о музыке, танце) ушква́рити, ужа́рити, урі́зати

    Русско-украинский словарь > дёрнуть

  • 6 дерябнуть

    бацнути, зацідити, затопити. [Зацідив у вухо. Затопив по пиці].
    * * *
    1) ( захватить) хапну́ти и усилит. хапону́ти, гребну́ти, заграба́стати
    2) ( выпить) хильну́ти, хлебну́ти и усилит. хлебону́ти, хлепну́ти, смикну́ти и усилит. смикону́ти, теле́пнути
    3) (огреть, хватить) диал. ба́цнути, упері́щити, опері́щити, заціди́ти, затопи́ти, опереза́ти, упереза́ти

    Русско-украинский словарь > дерябнуть

  • 7 заключение

    1) (в тюрьму и т. п.) ув'язнення, зачиняння (оконч. зачинення), замикання (замкнення, замкнуття), завдавання (завдання), закидання (закинення) до в'язниці. [Поставився до свого ув'язнення цілком байдужно]. Тюремное -ние - (тюремне) ув'язнення, в'яз(н)ення, замкнення.[Сажає її у тяжке в'язення (О. Левиц.)]. Домашнее -ние - домове в'яз(н)ення (О. Левиц.). Одиночное -ние - самотнє замкнення. Предварительное -ние - досудове замкнення, попереднє ув'язнення (замкнення). Наказать тюремным -нием - покарати в'язницею. Подвергнуть -нию - замкнути, забрати (узяти) до в'язниці, в тюрму, за сторожу, (гал.) дати за ключ;
    2) (вывод) висновок (-новку). [Який висновок треба зробити з ваших слів? Висновок експертної комісії. Висновок прокурора]. Вывести -ние - зробити висновок, виснувати. Давать своё -ние - подавати свій висновок, висловлювати (подавати) свою думку. На ваше -ние - на вашу думку, на ваш висновок;
    3) кінець (-нця), закінчення. В -ние - в кінці всього, на закінчення, наостанці, наостанку, напослідок, наприкінці. -ние счетов - замкнення рахунків. Выпить в -ние - випити наостанку, на потуху;
    4) -ние условия, договора, контракта - складання умови, договору, контракту, підписування, підписання умови, договору, контракту. -ние мира, перемирия - замирення.
    * * *
    1) ( действие) за́мкнення, (неоконч.) замика́ння; ув'я́знення, (неоконч.) ув'я́знювання; помі́щення; укла́дення, (неоконч.) уклада́ння, склада́ння
    2) ( тюремное) ув'я́знення

    подверга́ться \заключение нию — ув'я́знюватися, -нююся, -нюєшся

    3) ( вывод) ви́сновок, -вку
    4) (окончание, завершение) закі́нчення, заве́ршення

    в \заключение ние — на закі́нчення

    Русско-украинский словарь > заключение

  • 8 залп

    випал (-лу), густостріл (-лу), гуртовий стріл; (почётный) сальва. Давать залп - випалювати, випалити, сальвувати, засальвувати. Залпом - випалом, гуртовим стрілом; (вдруг) одразу, раптом. Стрелять, выстрелить -пом - стріляти, стрілити випалом, гуртом, сальвою, (пров.) одним бу[а]хом, бу[а]хнути. [А гармати - як бухнуть усі одним бухом! (Звин.)]. Дать залп по ком, чём - випалити в (на) кого, в (на) що. -пом пли (пали)! - випалом паль! Выпить -пом - одразу (з одного разу) вихилити, одним хилом, одним замахом и за одним замахом випити. [Налив горілки, шелепнув (хлопнул) за одним замахом (Бордуляк)]. Сказать, проговорить -пом - сказати, промовити (проказати) (за)одним духом, одним бухом, бухнути.
    * * *
    залп, -у, ви́пал, -у, [групови́й] по́стріл (-у)

    Русско-украинский словарь > залп

  • 9 залпом

    нареч.
    ви́палом, гуртови́м стрі́лом; одра́зу; (выпить, высказать) одни́м хи́лом одни́м ду́хом

    Русско-украинский словарь > залпом

  • 10 замачивать

    замочить
    1) замочувати, замочити, (платье внизу ещё) забовтувати, забовтати, задрипувати, задрипати, забрьохувати, забрьохати чим; (росой) зарошувати, заросити; (уриной) замочувати, замочити (вульг.) засцикати, засцяти що; (коноплю) мочити, помочити (коноплі); (о мн.) позамочувати, позабовтувати, позадрипувати и т. д. [І риби не зловив, собі штани замочив (Чуб. III)]. -вать бочку - замочувати бочку;
    2) (о дожде) намочувати, намочити, помочити, (слегка) за[при]кроплювати, за[при]кропити;
    3) (выпить немного) закроплюватися, закропитися, замочуватися, замочитися. Замоченный - замочений, забовтаний, задрипаний, забрьоханий; зарошений, закроплений; засцяний; (дождём) намочений, помочений, (слегка) за[при]кроплений.
    * * *
    несов.; сов. - замоч`ить
    1) замо́чувати, замочи́ти, -мочу́, -мо́чиш и мног. позамо́чувати, сов. помочи́ти; ( росой) заро́шувати, зароси́ти, -рошу́, -ро́сиш и мног. позаро́шувати, обро́шувати, оброси́ти, сов. пороси́ти; (сов.: одежду) диал. забе́йкати
    2) ( опускать в воду для обработки) замо́чувати, замочи́ти и мног. позамо́чувати; ( коноплю) мочи́ти, помочи́ти

    Русско-украинский словарь > замачивать

  • 11 здоровье

    здоров'я, дужість. Отсутствие -вья - безздоров'я. Беречь -вье - шанувати здоров'я. Дай бог -вья кому - дай боже здоров'я кому, поздоров боже кого. Лишить -вья кого - здоров'я збавити кому. Набираться -вья - набирати здоров'я. Ослабевать -вьем - занепадати (занепасти) (на здоров'ї). С надорванным -вьем - занепалий. Его -вье падает - він упадає на здоров'ї. Плохое -вье - лихе здоров'я. Слабый -вьем - кволий. Пить (выпить) за чьё -вье - пити (випити), здоровкатися до кого, поздоровкати кого. Пей (пейте) на -вье - здоров пий, пийте здорові, здорові пивши. Если -вье позволяет, то… - як здоров'я змагає, то… Поправить -вье - порятувати (підправити) здоров'я. Спрашивать о -вьи - питати за (на) здоров'я. Как -вье? - як ся маєш (маєте)? чи живі-здоровї? яково-можете? (гал.) як дужі? На -вье ему - на здоров'я йому, нехай здоров ходить.
    * * *
    здоро́в'я

    Русско-украинский словарь > здоровье

  • 12 кокать

    -ся, кокнуть -ся цокати, -ся, цокнути -ся; (ударять, -ся) ударяти, -ся, ударити, -ся; (разбивать, -ся) бити, -ся, розбивати, -ся, розбити, -ся. Чайник -нул - чайник розбився. -нуть стаканчик (выпить) - хильнути, торкнути, смикнути чарчину. -ться яйцами (на Пасхе) - цокатися крашанками, навбитки гуляти (грати), ковтатися. Давай -ться - давай навбитки.
    * * *
    несов.; сов. - к`окнуть
    цо́кати, цо́кнути; ( разбивать) розбива́ти, розби́ти

    Русско-украинский словарь > кокать

  • 13 любить

    -бливать
    1) (чувствовать страсть, быть влюблённым) кохати, любити кого, кохатися, любитися в кому. [Ой, знаю, знаю, кого кохаю, тільки не знаю, з ким жити маю (Пісня). Ой, знати, знати, хто кого любить: горне до серденька, ще й приголубить (Пісня). Любиш батька, матір, а кохаєш милого (Мирн.). Нема тії дівчиноньки, що я в ній кохався (Метл.)]. -бить сильно, крепко - дуже, тяжко, рідно, рідненько кохати, любити кого. [Я люблю тебе рідненько (М. Вовч.)]. Он её -бил безумно - він її шалено кохав. -бить пылко, страстно - палко, жагуче кохати, любити кого. -бить искренно - щиро кохати, любити кого. Кого -лю того и бью - хто кого любить, той того й губить. -бить друг друга - кохати, любити одно одного, кохатися, любитися; срв. Любиться. [Любімося, кохаймося, як ті голубочки (Пісня). Ой, коли ми кохалися, сухі дуби розвивалися (Пісня)];
    2) (питать расположение к кому, к чему) любити, полюбляти, залюблювати и -ляти кого. [Усі його в нас любили, - балакливий був чоловік, веселий, громадський (М. Вовч.). Всі сусіда полюбляють (Пісня). Вовки, бачте, вовкулаку не залюблюють (Г. Барв.)]. -бить друг друга - любитися, мати любов між собою. [Любітеся, брати мої! (Шевч.)]. Он -бит родителей - він любить батьків. Я тебя -лю как самого себя - я тебе люблю як себе самого. -бить родину - любити батьківщину, рідний (свій) край. -бить больше всего на свете - любити над усе в світі. [Над усе в світі любив ті деревця (М. Вовч.)];
    3) (иметь наклонность к чему, быть любителем чего, быть охотником до чего) любити, полюбляти, бути охочим, ласим до чого, любитися, кохатися в чому. [Люблю розмовляти (Шевч.). Не полюбляю я цього (Зміївщ.)]. Он -бит труд - він любить працювати, він охочий до праці. Я -лю фрукты - я люблю садовину, мені садовина до смаку (смакує). Я -лю жизнь в деревне - я люблю (мені до вподоби) жити на селі. Я больше -лю это блюдо - мені смакує більше ця страва. Я -лю больше эту работу - мені ця робота більше до вподоби, я волію цю роботу; срв. Предпочитать. Он -бит свободу - він любить волю. Он -бит гулять - він любить (охочий, ласий) гуляти. Она -бит пение - вона любить співи, охоча до співів. Он -бит выпить - він любить чарку, він ласий (голінний) до чарки, (шутл.) до скляного бога. Это растение -бит тень - ця рослина любить холодок. Сосна -бит песчаную почву - сосна любить піскуватий ґрунт. Деньги -бят счёт - гроші лічбу люблять. -бишь кататься, -би и саночки возить - любиш узяток, люби й даток; заїздив конячку - неси сам кульбачку. -бить науку, искусство, театр - любити науку, мистецтво, театр, кохатися в науці, у мистецтві, в театрі, бути охочим до науки, до мистецтва, до театру;
    4) (жалеть) жалувати. [Чи добре тобі тут, сину, чи жалують тебе? (Н.- Лев.)]. Любящий - що любить, що кохає; (полный любви) люблячий, люб'ячий, прихильний. [Люблячою рукою списує Бордуляк (Єфр.). Такий він люб'ячий до мене (М. Вовч.). Прихильним оком подививсь на сина (Крим.)]. -щий что (любитель чего) - охочий, щирий, голінний, ласий до чого, на що; срв. Любитель. -щий детей - дітолюбний.
    * * *
    (кого-что) люби́ти, полюбля́ти (кого-що); подо́бати (кого-що); ( питать любовь к чему) коха́тися, милува́тися (в чому); (преим. быть влюблённым) коха́ти

    Русско-украинский словарь > любить

  • 14 мастер

    1) майстер (-тра), (очень гредко) майстро (-ра); ум. майстерок (-рка), майстрочко. [По роботі пізнати майстра (Номис). Сякий-такий майстерок, а натесав трісочок (Приказка)]. Золотых дел -тер - золотар (-ря), золотарник (-ка), золотник (-ка), ум. золотарик, золотничок (-чка). Каретный, тележный, экипажный -тер - стельмах (-ха). Корабельный -тер - корабельний майстер, корабляр (-ра), корабельник. Оружейный -тер - зброяр (-ра), збройов(н)ик (-ка), зброєроб, (устар.) пушкар (-ря); (ружейный) рушничник, рушничний майстер. Седельный -тер - сідляр (-ра), кульбачник. Часовой -тер - годинникар (-ря), (устар.) дзиґарник, дзиґармайстер (-стра). -тер-специалист - фаховий майстер, фахо[і]вець (-хо[і]вця). -тер цеховой - цеховий майстер, цеховик (-ка). Горе -тер - попсуй- майстер, (пренебреж.) партач (-ча), (добродушно) майстер-шпичка. Дело -ра боится - діло майстра знає. Если не -тер, то и не берись делать - коли не коваль, то й заліза не погань; коли не пиріг, то й не пирожися (Приказки);
    2) (искусник) майстер, майстерник, митець (- тця), мистець (-ст(е)ця), умілець (-льця), (фам.) мастак (-ка), мистюк (-ка); срв. Искусник и Мастак. -тер в чём, на что, что делать - майстер, майстерник, митець, мистець, мастак, мистюк, тімаха, зугарний, зугарен, кебетний, дотепний, удатний, майстерний на що, до чого, що робити. [Майстер до чужих кайстер (сумок) (Приказка). Незрівнянний майстер на життьові контрасти (изображать жизненные контрасты) (Єфр.). Ви справді митець говорити промови (Н.-Лев.). Митець до танців (Свидниц.). Мистець пити (Куліш). Я до жалю не мастак (Котл.). Зугарний теревені правити (Сл. Гр.). На ябеди кебетний (М. Левиц.). На що, на що, - на це (плести ясла) дотепний був (Глібов). Біля Рози вдатний він на жарти (Самійл.). Я майстерний до сього діла (Сл. Гр.)]. Большой -тер выпить - великий недурень випити (Куліш). Не -тер - не майстер, не митець, не мистець, не мастак, незугарний и т. п. Он -тер своего дела - він на своє діло майстер, він знавець свого діла, він фаховець у своїй справі. -тер на выдумки (забавные) - майстер (митець, мистець) на вигадки, штукар (-ря), чмут (-та). [На всі вигадки митець (Свидниц.)]. -тер на все руки - майстер (митець, мистець) на все, (майстер) на всі штуки, моторний, моторливий, моторнячий на все, зугарний (кебетний, удатний) до всього. [О, він на всі штуки! (Звин.). Моторнячий на все (Хорольщ.)];
    3) (квалифиц. рабочий, старший в производстве) майстер. [Треба притягати до права майстрів, що випускають поганий хліб (Пр. Правда)]. -тер младший, старший - майстер менший, старший;
    4) (о художнике, писателе и т. п.) майстер. [Кращі речі світових майстрів (письменства) (Грінч.)].
    5) (учитель) майстер, учитель, навчитель (-ля); (орденский) магістер (-стра);
    6) (титул у англичан) мастер (-ра);
    7) (охотн.: о гончей) передовик, передняк (-ка).
    * * *
    1) ма́йстер, -тра
    2) ( искусник) ма́йстер, мите́ць, -тця́, мисте́ць, майсте́рник; маста́к, -а

    Русско-украинский словарь > мастер

  • 15 муха

    энтом. Musca L. муха, соб. мушва. [До спасівки мухи на пана роблять, а в спасівку на себе (Номис). І де ця мушва береться? (Харк.)]. -ха комнатная (M. domestica L.) - муха хатня, муха домова. -ха синяя (M. vomitoria L.) - грайка, бурчало, гучок (-чка). -ха трупная (Cynomyia (Calliphora) mortuorum L.) - (муха) трупниця, суєтка-трупниця. -ха мясная, мясоедка (Sarcophaga carnaria L.) - м'яснуха, суєтка м'ясна, заплювиця. -ха цветочная (Syrphus Latr.) - повисюха, полуденник. -ха обыкновенная навозная (Scatophaga stercoraria L.) - плюгавка-погнійка. -ха шпанская (Cantharis L.) - майка, помиток (-тка), шпанська муха. -ха гессенская (Cecidomyia destructor say.) - гесенська муха. -ха осенняя (жигалка) - спасівська муха, джиґавка. -ха-наживка - жировиця. -ха белая (снежинка) - біла муха. [Вже й білі мухи літають (Луб.)]. -ха одолевает скотину, лошадей - муха б'є худобу, коні. Так тихо, что слышно как -ха пролетит - тихо, що й муху чути як летить; тихо як в усі; тихо, хоч мак сій. Докучлив как -ха - уїдливий як муха. Льнёт как -ха - липне як муха. Делать из -хи слона - робити з мухи слона. Он -хи не убьёт - він і мухи не скривдить. Убить -ху (выпить) - убити муху. Он под -хой - він під мухою (під чаркою). За -хой с обухом - за мухою з обухом.
    * * *
    му́ха

    му́хи — мн. мухи, род. п. мух; собир. мушва́

    быть под му́хой (с му́хой) — бу́ти напідпи́тку (під ча́ркою)

    Русско-украинский словарь > муха

  • 16 неаккуратно

    нрч.
    1) неакуратно, недбало, неретельно, несправно; неакуратно, неохайно, нечепурно; срв. Неаккуратный;
    3) (неумеренно) над міру. -но выпить - над міру випити, перебрати міру.
    * * *
    нареч.
    неакура́тно; неоха́йно; недба́ло

    Русско-украинский словарь > неаккуратно

  • 17 откушать

    1) ( окончить еду) кінчи́ти (скінчи́ти) ї́сти; ( позавтракать) посні́дати; ( пообедать) пообі́дати; ( поужинать) повече́ряти; ( напиться) напи́тися [ча́ю, ка́ви]
    2) ( поесть) пої́сти, попої́сти ( выпить) ви́пити; ( отведать) покуштува́ти, скуштува́ти

    Русско-украинский словарь > откушать

  • 18 перепивать

    перепить (лишнее) перепивати, перепити, (о мног.) поперепивати; (выпить всё) попити. -пить кого - перепивати, перепити кого. [Він усіх перепив].
    * * *
    несов.; сов. - переп`ить
    перепива́ти, перепи́ти, и поперепива́ти

    Русско-украинский словарь > перепивать

  • 19 подслащивать

    и Подслащать подсластить підсолоджувати, підсолодити, присолоджувати, присолодити, (о мног.) попід[попри]солоджувати. [Пиття підсолодила (Грінч.). Усі свої розмови підсолоджує філософією чесности з собою (Єфр.)]. Подслащённый - підсолоджений, присолоджений, (о мног.) попід[попри]солоджуваний. - щивающий (в знач. прил.) - підсолодливий. [Підсолодливі уваги (Крим.)]. -ся - під[при]солоджуватися, бути під[при]солодженим. -ститься (выпить лишнее) - лизнути.
    * * *
    несов.; сов. - подсласт`ить
    підсоло́джувати, підсолоди́ти и попідсоло́джувати, присоло́джувати, присолоди́ти; (преим. перен.) осоло́джувати, осолоди́ти

    Русско-украинский словарь > подслащивать

  • 20 посошок

    1) паличка; патеричка; ціпочок, костурок, костуронька (-ки); ґирлижка, кийок; см. Посох. -шок выпить - випити на коні, дорогу погладити, стременного випити;
    2) -шок узловатый, бот. Phlomis tuberosa L. - кропива глуха, свиняча бабка, медов(н)ик, нечуй- вітер.
    * * *
    1) уменьш. па́личка, ціпо́к, -пка́, ціпо́чок, -чка; посошо́к, -шка́
    2) ( рюмка водки на дорогу) оста́ння ча́рка [на доро́гу], стременне́, -о́го, ча́рка на доро́гу (на ко́ні), відхо́жа ча́рка

    Русско-украинский словарь > посошок

Страницы
  • 1
  • 2

См. также в других словарях:

  • выпить — См …   Словарь синонимов

  • ВЫПИТЬ — ВЫПИТЬ, выпью, выпьешь, повел. выпей. 1. совер. к пить. Выпить воды. Он выпить не дурак. 2. совер. к выпивать. Толковый словарь Ушакова. Д.Н. Ушаков. 1935 1940 …   Толковый словарь Ушакова

  • ВЫПИТЬ — ВЫПИТЬ, см. выпивать. Толковый словарь Даля. В.И. Даль. 1863 1866 …   Толковый словарь Даля

  • ВЫПИТЬ — ВЫПИТЬ, пью, пьешь; питый; совер., что. 1. см. пить. 2. выпивши, в знач. сказ. В подпитии, под хмельком (прост.). Пришёл домой выпивши. Толковый словарь Ожегова. С.И. Ожегов, Н.Ю. Шведова. 1949 1992 …   Толковый словарь Ожегова

  • выпить — I.     ПИТЬ/ВЫПИТЬ     ПИТЬ/ВЫПИТЬ, выпивать/выпить, высасывать/высосать, осушать/осушить, разг. выдувать/выдуть, разг. вытягивать/вытянуть, разг. выцеживать/выцедить, разг. попивать, разг. посасывать, разг. потягивать, разг.… …   Словарь-тезаурус синонимов русской речи

  • выпить — что и чего. 1. что (полный охват предмета действием). Выпить всю воду. Выпить молоко, которое оставила мать. 2. чего (частичный охват предмета действием). Выпить молока. Выпить вина. Сергей от обеда отказался, выпил, не слезая с седла, воды и… …   Словарь управления

  • выпить — пью, пьешь; вы/пей; вы/пив и, (нар. разг.), вы/пивши; св. см. тж. выпивать, выпиваться, выпивши, выпивка 1) что и чего Проглотить, принять внутрь какую л. жидкость. В …   Словарь многих выражений

  • Выпить на ты — ПИТЬ НА ТЫ с кем. ВЫПИТЬ НА ТЫ с кем. Устар. То же, что <a href=»/dict/frazslov/article/3/6800.htm»>пить <на> брудершафт</a> с кем. С первого стакана, выпитого на ты, мы стали неразлучными друзьями (А. Марлинский. Поездка в… …   Фразеологический словарь русского литературного языка

  • выпить — ▲ скушать ↑ жидкость выпить проглотить жидкость. испить. осушить (# стакан). попить. отпить. пригубить. промочить горло. напиться. прост: выдуть (# всю бутылку). вытянуть. упиться. надуться (# чаю). насосаться. нахлебаться. опиться. до дна… …   Идеографический словарь русского языка

  • ВЫПИТЬ — Как выпить дать. Жарг. мол. Шутл. Наверняка. /em> От поговорки как пить дать. Белянин, Бутенко, 70 …   Большой словарь русских поговорок

  • выпить — см.: Пивка для рывка (дать, врезать, выпить); чайковский …   Словарь русского арго

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
… Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»