Перевод: с русского на украинский

с украинского на русский

захватить

  • 1 захватить

    Русско-украинский политехнический словарь > захватить

  • 2 захватить

    Русско-украинский политехнический словарь > захватить

  • 3 захватить

    см. Захватывать.
    * * *

    Русско-украинский словарь > захватить

  • 4 захватить

    захопи/ти

    Русско-украинский металлургический словарь > захватить

  • 5 захватывать

    захватить
    1) (схватывать) захоплювати, захопити, захапувати, захапати, займати, зайняти, (переносно) обгортати, обгорнути, обіймати, обняти, понімати, поняти кого, що; см. Охватывать 2; (доставать) засягати, засяг(ну)ти, запосягати, запосягти. [Вітер захапує пару й односить її (Ком.). Сміливість обгорнула душу (Леонт.). Не вільний я. Кохання обняло (Грінч.). Заняв волів у спашу. Скільки оком засягнеш (Свидн.)]. Вода -тила и унесла - вода поняла й забрала, водою зайняло й занесло. Всех -тила радость - усіх поняла, обняла радість;
    2) (присваивать) захоплювати, захопити, забирати, забрати, загарбувати, гарбати, загарбати, загортати, загорнути, поривати, пі[о]рвати, запоривати, запірвати, зажирати, зажерти, заїсти, до рук прибирати, прибрати що. [Захопив царську скарбівницю (Руданськ.). Що можеш, запоривай, а я не дам (Звиног.). Ховай, невісточко, в свою скриню, що запорвеш (Н.-Лев.). Загарбав мішок грошей (Федьк,). Місто Ямпіль загорнув Міняйло (Руданськ.) Жадоба несита: все-б зажер собі (Грінч.). Заїла мого карбованця. Прибрав до рук касу];
    3) (забирать, уносить с собой) забирати, забрати, зохоплювати, захопити кого, що, (зап.) імати, імити (о мн. поімати, поімити), поняти, займати, зайняти;
    4) (застигать) захоплювати, захопити, схопити, застукати, заскочити, злапати. [Уже зоря; розійдемось, щоб нас усіх не захопив тут день (Грінч.). Застукав, як сотника в горосі (Номис). Листа Виговського злапали і до царя послали (Куліш)]. -тить по горячим следам, на месте преступления кого - с[за]хопити, піймати, запопасти, злапати на гарячому вчинку кого, спостигти, (зап.) імити кого. [Його спостигли, як він утікав (Борзенщ.). Імив злодія в коморі (Стеф.)];
    5) (схватывать) запопадати, запопасти, попасти, допадати(ся), доп'ясти, діпнути чого. [Кашлю діп'яла (Борзенщ.). Запопав у руки];
    6) (останавливать дыхание, дух) перехоплювати, перехопити, спиняти, спинити, спирати, сперти, затамовувати, затамувати кому дух(а). [Семенові затамувало дух у грудях (Коцюб.). Марусі перехопило дух (Грінч.). У Лаговського сперло духа (Крим.). Аж духи сперло Луценкові (Тесл.)]. Дыхание -ло - дух перехопило, дух занявся кому. [Дух занявсь, а сама ні з місця (Квітка)]. От страха дух -ло - з переляку дух перехопило кому. Захваченный - захоплений, захапаний, зайнятий; загарбаний; застуканий; спинений, спертий, затамований. Захватывающий - а) прич. - хто захоплює, що захоплює, забирає и т. д.; б) прил. - захватний, забирущий. [З захватними деталями (Єфр.)]. -щий интерес - захватний, поривний інтерес.
    * * *
    I несов.; сов. - захват`ить
    1) захо́плювати, захопи́ти, -хоплю́, -хо́пиш и мног. позахо́плювати; ( насильственно присваивать) зага́рбувати, зага́рбати, га́рбати, зга́рбати; ( забирать) забира́ти, забра́ти, -беру́, -бере́ш и мног. позабира́ти; ( брать с собой) бра́ти, узя́ти (візьму́, ві́зьмеш), прихо́плювати, прихопи́ти, -хоплю́, -хо́пиш; ( доставать) засяга́ти, засягну́ти и засягти́, -сягну́, -ся́гнеш; ( увлекать за собой) підбира́ти, підібра́ти, -беру́, -бере́ш; ( заполучать) запопада́ти, запопа́сти, -паду́, -паде́ш
    2) (сильно увлекать, возбуждать) захо́плювати, захопи́ти и мног. позахо́плювати; ( заставать) застава́ти, -стаю́, -стає́ш, заста́ти, -ста́ну, -ста́неш и мног. позастава́ти, захо́плювати, захопи́ти и мног. позахо́плювати; (сов.: успеть найти, застать) попа́сти; ( застигать) застига́ти, засти́гнути ( врасплох) засту́кати, сов. заско́чити
    II несов.; сов. - захват`ать
    (замусливать и перен.) заяло́жувати, -жую, -жуєш, заяло́зити, -ло́жу, -ло́зиш

    Русско-украинский словарь > захватывать

  • 6 господство

    и господствование панування, старшинування, (власть) зверхність кого над ким. [Турецьке панування. Віддав я душу під ваше панування (Самійл.). Старшинування рабів над рабами (Кул.)]. Приобрести -во, захватить -во - запанувати, запаніти, розгосподаритися. Господство их кончилось - відпанували вони своє.
    * * *
    панува́ння; ( владычество) владарюва́ння, влади́цтво; ( главенство) зве́рхність, -ності, верхове́нство

    Русско-украинский словарь > господство

  • 7 дерябнуть

    бацнути, зацідити, затопити. [Зацідив у вухо. Затопив по пиці].
    * * *
    1) ( захватить) хапну́ти и усилит. хапону́ти, гребну́ти, заграба́стати
    2) ( выпить) хильну́ти, хлебну́ти и усилит. хлебону́ти, хлепну́ти, смикну́ти и усилит. смикону́ти, теле́пнути
    3) (огреть, хватить) диал. ба́цнути, упері́щити, опері́щити, заціди́ти, затопи́ти, опереза́ти, упереза́ти

    Русско-украинский словарь > дерябнуть

  • 8 застукать

    I
    ( застучать) засту́кати; см. застучать
    II
    1) ( захватить врасплох) засту́кати
    2) ( убить ударами) заби́ти, -б'ю́, -б'є́ш

    Русско-украинский словарь > застукать

  • 9 накрывать

    накрыть
    1) кого что чем - накривати, накрити, (укрывать) укривати, укрити, (покрывать) покривати, покрити, (тяжёлой посудиной и т. п., перевернув её, ещё) навертати, навернути, (о мног.) понакривати, повкривати, понавертати кого, що чим. [Накрив очі китайкою, заслугою козацькою (Пісня). Понакривав вулики покрівлями череп'яними (Грінч.). Лягайте, дітки, спати, а я вас повкриваю гарненько, щоб не померзли (Богодух.). Навернула його коритом (Борзенщ.)]. -ть голову - надівати, надіти, накладати, накласти шапку (капелюха и т. п.) (на голову). -ть голову платком - напинати, напнути и нап'ясти, запинати, запнути и зап'ясти голову хусткою, напинатися, напнутися, запинатися, запнутися хусткою, (редко, пров.) напрядати, напря[е]нути хустку на себе. [Ти хоч-би напренула на себе хустку, чи що (Олександр.)]. -ть стол скатертью - застеляти, застелити стіл скатеркою (настільником). -ть (на) стол - накривати, накрити стіл (на стіл), застеляти, застелити стіл, готувати, наготувати стіл до обіду, до вечері. [Накривай на стіл! (Брацл.). На понакриваних столах поставили закуски та напитки (Н.-Лев.). Чи не час-би вже столи застеляти? (Н.-Лев.)]. -ть телегу (для защиты от непогоды и т. п.) - накривати, накрити віз (воза), (пров.) напрядати, напря[е]нути віз (воза). [Напрядали віз рядниною (повстю, шкурою) (Сл. Гр.)]; (захватывать кого врасплох) застукувати, застукати; заскакувати, заскочити, (поймать) злапати, зловити, (захватить) захопити кого. [Застукав, як сотника в горосі (Приказка). Нарвав він черешень, сів їсти, - Хведір його застукав: «А що ти робиш у чужому садку?» (Звин.). Не хочу, не хочу… незабаром усі ваші поприходять, застукають тут нас (Крим.). Орда людей живцем брала, де кого заскочила (Літопис Величка)]. -крыть кого на месте преступления - застукати (заскочити, злапати, зловити) кого на гарячому (вчинку). -крыть кого на два рубля - нагріти (напекти) кого на два карбованці. Накрытый -
    1) накритий, укритий, покритий, навернутий и навернений, понакриваний, повкриваний, понавертаний; напнутий, нап'ятий и напнений, запнутий, зап'ятий и запнений; накритий, понакриваний, застелений, наготовлений до обіду, до вечері. [Там серед двору столи понаставляні, понакривані (Рудч.)];
    2) застуканий, заскочений, злапаний, зловлений, захоплений. -ться -
    1) накриватися, накритися, понакриватися; бути накриваним, накритим, понакриваним и т. п.;
    2) (какой-л. одеждой) накриватися, накритися, напинатися, напнутися и нап'ястися, (редко, пров.) напрядатися, напря[е]нутися, (укрываться) укриватися, укритися, (о мн.) понакриватися, понапинатися, понапрядатися, повкриватися чим. [Стоїть дівка з козаком, накрилася рукавом (Пісня). Напнулася од дощу свитиною. (Богодух.). Один рукав підстелю, другим напрянуся (Грінч. III). Жінки понакривалися білими хустками (Комар.). В їх на плечах бурнуси, що одкидаються на голову, - понапиналися їми (Крим.). Полягали на печі, ще й кожухами повкривалися (Харківщ.)]. -кройся!, -кройтесь! - надінь (наклади) (на голову) шапку (капелюха и т. п.), надіньте (накладіть) (на голову) шапки (капелюхи и т. п.).
    * * *
    несов.; сов. - накр`ыть
    1) накрива́ти, накри́ти, -кри́ю, -кри́єш и мног. понакрива́ти; (какой-л. одеждой) напина́ти, на́пнути и нап'ясти́, -пну́, -пне́ш и мног. понапина́ти

    \накрыватьть [на] стол — накрива́ти, накри́ти [на] стіл (до сто́лу), застеля́ти, застели́ти стіл

    \накрыватьть завтра́к (обе́д, у́жин; за́втракать, обе́дать, у́жинать) — накрива́ти, накрити сніда́нок (обі́д, вече́рю; сні́дати, обідати, вече́ряти); ( приготовлять) приготовля́ти, приготува́ти и пригото́вити сніда́нок (обі́д, вече́рю; сні́дати, обі́дати, вече́ряти)

    2) ( захватывать врасплох) накрива́ти, накри́ти, засту́кувати, -кую, -куєш [на мі́сці зло́чину; на гаря́чому], засту́кати [на мі́сці зло́чину; на гаря́чому]; сов. заско́чити
    3) ( одурачивать) накрива́ти, накри́ти

    Русско-украинский словарь > накрывать

  • 10 норовить

    норавливать
    1) кому - а) (давать потачку) потурати, попускати кому, попуск (потур, пров. потолю) давати кому; б) (угождать) догоджати, годити, (лицеприятствовать) сприятельствувати кому. Сроду я никому не -вал, а жил по правде - зроду (зроду-віку, ніколи) я нікому не догоджав, а жив по правді; в) (заботиться, о ком, стараться для кого, о ком, за кого) дбати, клопотатися про (за) кого, піклуватися про кого, добра прияти кому; см. ещё ниже -вить 2. -ровя себе, понорови и людям - про себе дбати дбай, але й людей не забувай; дбаючи про себе, подбай і про людей. Всяк Демид себе -вит - всяк Іванець дбає в свій гаманець;
    2) (искать, выжидать случая) шукати (чекати, вичікувати) нагоди ((щоб или як-би) зробити що), пильнувати (щоб или як-би зробити що), (стремиться, силиться) силкуватися, намагатися, вціляти ((як-би) зробити що), гнути, (исподтишка) крастися (як- би зробити що), (реже) гонобити ((щоб или як-би) зробити що), (пров.) цахати (щоб зробити що). [Він так і гне, щоб йому досталось (Сл. Ум.). У нас теля таке, що крадеться ссати; як не додивишся, геть виссе молоко (Звин.). Я-ж так і вціляв, щоб красіння було сіреньке (Звин.). Так і гонобить кінь дременути до ліса (Корол.). Так і гонобить, щоб де-небудь украсти (Сл. Ум.). Такий вредний мужчина, - завжди гонобить, як-би чоловіка знівечити (Корол.). Оце-ж він і цахає, щоб що-небудь продати (Сл. Гр.)]. Он -вит захватить всё, он себе -вит - він шукає (чекає, вичікує) нагоди захопити (загарбати) все, він силкується (намагається) захопити (загарбати) все; він так і гне (гонобить), щоб усе захопити (загарбати);
    3) (целить) цілити(ся), націляти(ся) и націлювати(ся), лучити на (в) кого, в (на) що; срв. Метить 2 а. [Цілив (лучив) у ворону, а попав у корову (Номис)]. Он -вит в головы - він націляється (наставляється, важить) на головування, (лезет) він пнеться в голови.
    * * *
    1) норови́ти, -влю́, -ви́ш; ( настойчиво стремиться) намага́тися, силкува́тися, -ку́юся, -ку́єшся, си́луватися, -луюся, -луєшся
    2) ( в кого-что - метить) націлюватися, -лююся, -люєшся, націля́тися (на кого-що, в кого-що); ( лезть) п'ясти́ся (пну́ся, пне́шся), пну́тися (в що)

    Русско-украинский словарь > норовить

  • 11 позанимать

    (денег) напозичати, навизичати (грошей).
    * * *
    1) позайма́ти; ( захватить) позахо́плювати
    2) ( не дать скучать) зайня́ти; ( развлечь) розва́жити, порозважа́ти; ( забавить) заба́вити

    Русско-украинский словарь > позанимать

  • 12 позанять

    1) позайма́ти; ( захватить) позахо́плювати

    Русско-украинский словарь > позанять

  • 13 поймать

    піймати, у[в]піймати, спіймати, пійняти, зловити, у[в]ловити (о мн. половити), імати, поїмати, з'їмати, злапати, попасти, злавудити; (захватить) запопадати, запопасти; (застигнуть) заскочити, застукувати, застукати кого, що. [Пійміть, діду. Дід пійняв (Руд.). Пусти-но батька в поле, - чи тоді піймеш (Руд.). Поїмали сиві коні, гнідії і чорні. Коня з'їмав у отаві. Сам собі риби влови. Злапали його і помчали швидше у губернію (Квітка). Заскочили пана і крихточку налякали (М. Вовч.). Застукали, як сотника в горосі]. -ть в руки - злапати, піймати до рук, злавудити у руки (лапи). -ть в проступке - спіймати в провині. -ть на месте преступления - застукати (злапати) на гарячому вчинку. -ть на слове - піймати в слові, вловити в мові. Если бы -ал я тебя в другом месте, знал бы ты - коли-б я був запопав тебе в иншому місці, знав-би ти. Его ни на чём не -ешь (он изворотлив) - його в ложці води не піймаєш. -ал, как же - а як-же, піймав; піймав зайця за хвіст. -ал не -ал, а погнаться можно (= попытаться) - втік не втік, а побігти можна. Либо рыбку -мать, либо домой не бывать - або здобути, або вдома не бути. -ал быка за рога (иронич.) - піймав облизня. Ловит волк, а как волка-то -мают - носить вовк, понесуть і вовка. Двух зайцев ловить, ни одного не -маешь - двох зайців гониш, ні одного не вловиш. Пойманный - пійманий, упійманий, спійманий, уловлений, злапаний, заскочений, застуканий.
    * * *
    пійма́ти, спійма́ти, упійма́ти, злови́ти; зла́пати; (успеть найти, застать) попа́сти; охотн. уполюва́ти

    Русско-украинский словарь > поймать

  • 14 посягать

    посягнуть
    1) (на кого, на что) важити, поважити, важитися, поважитися на кого, на що, робити, зробити замах на кого; срв. Покушаться. [Є таємниці в Бога, їх збагнути не важмося (Л. Укр.). Важить на добро, працю, честь і щастя людське (Єфр.). Зроблено було замах на його]. -нули на моё доброе имя - на моє добре ім'я поважилися;
    2) см. Сватать, Брачиться.
    * * *
    несов.; сов. - посягн`уть
    1) ( покушаться) роби́ти за́мах, зроби́ти за́мах, ва́жити, пова́жити, ва́житися, пова́житися, посяга́ти, посягну́ти; ( замышлять) заміря́тися, замі́ритися
    2) (пытаться захватить, присвоить чужое) зазіха́ти, зазіхну́ти

    Русско-украинский словарь > посягать

  • 15 Присво[а]ивать

    и Присвоять присвоить
    1) себе что - присвоювати и присвояти, своїти, присвоїти, привлащувати и привлащати, привластити, собічити собі що. -воить чужое имущество, имение и т. п. - привластити, присвоїти чуже майно (добро), чужу маєтність і т. ин. [Завелись князі поміж собою битись, братні ділениці собі привлащувати (Куліш). Ви десятин двадцять моєї землі привластили (Кониськ.). Той ґрунт був на двох, а тепер він його своїть (Харк.). Не чуже бо добро він собі присвоїв, а своїм власним даром нас чарує (Куліш). Все собічить: і то моє, і це не ваше (Свидн.)]. -воить себе власть, право - присвоїти собі владу, узяти собі право; (захватить) загарбати собі владу, право. -воить титул, непринадлежащее имя - присвоїти титул, присвоїти (прибрати) неналежне ймення. -воить чужую мысль - присвоїти чужу думку;
    2) кому, чему что - надавати, надати кому що и чого, визнавати, визнати за ким, за чим що, признавати, признати, приділяти, приділити кому, чому що; срв. Приписывать. Закон -воил большие преимущества этой должности - закон надав великі привилеї цьому урядові;
    3) (кого к чему) призвичаювати, призвичаїти, узвичаювати, узвичаїти, призвичувати, призвичити кого до чого;
    4) (о животных) - см. Приручать. Присвоенный -
    1) присвоєний, привлащений
    2) наданий кому, визнаний за ким, признаний кому. Привилегии -ные некоторым должностям - привилеї надані деяким урядам;
    3) при[у]звичаєний, призвичений до чого;
    4) см. Приручённый.

    Русско-украинский словарь > Присво[а]ивать

См. также в других словарях:

  • ЗАХВАТИТЬ — ЗАХВАТИТЬ, захвачу, захватишь, совер. (к захватывать1). 1. кого что. Схватив, набрав, взять какое нибудь количество кого чего нибудь. Захватить горсть орехов. Захватить орцию табаку. Поезд успел захватить всех пассажиров. 2. что. Занять собою,… …   Толковый словарь Ушакова

  • захватить — См. занимать, поймать... Словарь русских синонимов и сходных по смыслу выражений. под. ред. Н. Абрамова, М.: Русские словари, 1999. захватить …   Словарь синонимов

  • ЗАХВАТИТЬ — ЗАХВАТИТЬ, ачу, атишь; аченный; совер. 1. кого (что). Хватая, взять, забрать, схватить. З. горсть конфет. Колесом захватило (безл.) край одежды. 2. кого (что). Силой овладеть кем чем н. З. чужую территорию. З. пленных. З. инициативу (перен.). 3.… …   Толковый словарь Ожегова

  • захватить — захват — [http://slovarionline.ru/anglo russkiy slovar neftegazovoy promyishlennosti/] Тематики нефтегазовая промышленность Синонимы захват EN capture …   Справочник технического переводчика

  • ЗАХВАТИТЬ — (проф.), поравняться с участником заезда, скачки на д ции …   Справочник по коневодству

  • захватить — дух захватить • действие, прерывание захватить власть • обладание, начало захватить дух • действие, прерывание захватить дыхание • действие, прерывание захватить инициативу • обладание, начало …   Глагольной сочетаемости непредметных имён

  • ЗАХВАТИТЬ — Как захватить. Пск. 1. О большом количестве чего л. 2. Досыта, вдоволь. 3. Быстро. 4. Охотно, с удовольствием. ПОС 12, 225. Где захвачу, где и прокачу. Кар. Неодобр. О небрежной работе. СРГК 5, 264 …   Большой словарь русских поговорок

  • захватить — что и чего. 1. что (полный охват предмета действием). [Таян] взломал непочатый патронный ящик; захватил в горсть патроны и побежал к морю (Горбатов). 2. чего (частичный охват предмета действием). Только хотел [Илюша] захватить еще снежку, как все …   Словарь управления

  • захватить (оставшийся в скважине инструмент) — — [http://slovarionline.ru/anglo russkiy slovar neftegazovoy promyishlennosti/] Тематики нефтегазовая промышленность EN take holdtake hold of …   Справочник технического переводчика

  • захватить трубу (элеватором) — — [http://slovarionline.ru/anglo russkiy slovar neftegazovoy promyishlennosti/] Тематики нефтегазовая промышленность EN latch on …   Справочник технического переводчика

  • захватить трубу и выбрать слабину — — [http://slovarionline.ru/anglo russkiy slovar neftegazovoy promyishlennosti/] Тематики нефтегазовая промышленность EN take a strain on pipe …   Справочник технического переводчика

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
… Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»