-
1 barb
1. n2) вусик (у риби)3) тех. задирка4) борідка (ключа)5) бот. остюк6) церк. білий плоєний нагрудник черниці7) перен. шпилька, ущипливе слово (зауваження), колкість8) берберійський кінь9) берберійський голуб10) plвет. ящур2. v1) робити зубці (щербини), защерблювати2) насаджувати шили (гачки)3) уколоти4) перен. уразити, зачепити, образити5) підрізати, підстригати; косити6) тех. знімати задирки, усувати щербини* * *I n1) колючка; вістря; зубець (стріли, рибальського гачка); шип ( колючого дроту); зазублина2) жало, колючість; стріла ( дотепності)3) заст. борода5) цepк. білий плоєний нагрудник черниці7) бoт. колючка, шип; вус8) зooл. гілка ( пера)9) тex. задирка, грат; борідка ( ключа)II v1) робити зубці, зазублини2) насаджувати гачки, шипи3) уколоти4) рідко уразити, зачепити5) рідко підрізати, підстригати; косити6) тex. знімати задирки, видаляти зазублиниIII n -
2 pique
1. n1) досада, прикрість; роздратування; образа; уражене самолюбство2) незлагода, суперечка2. v1) уколоти, уразити (самолюбство)2) збуджувати, розпалювати (цікавість)3) ав. пікіруватиto pique oneself on (upon) smth. — пишатися, чванитися чимсь
* * *I [piːk] n1) досада, прикрість, образа; уражене самолюбство2) незлагода, сварка, суперечкаII [piːk] v1) уколоти, зачепити, уразити (гордість, самолюбство); змусити кого-небудь2) збуджувати; розпалювати3) refl пишатисяIII [`piːkei] n1) тeкcт. піке2) прикраса із золотих або срібних зірочок ( на черепахових виробах)IV [`piːkei] a1) пікейний -
3 puncture
1. n1) укол, прокол; пункція2) ел. пробій (ізоляції)3) точковий отвір2. v1) проколювати, пробивати отвір2) діставати прокол3) перен. уколоти4) татуювати5) зіпсувати, зруйнувати; зробити непридатним6) мед. робити пункцію* * *I n1) укол, прокол; пункція3) eл. пробій ( ізоляції)5) укус, ужаленняII v1) проколювати; пробивати отвір; отримати прокол; уколоти2) татуювати3) приводити в непридатний стан, псувати; руйнувати4) мeд. робити пункцію -
4 jab
1. n1) штовхан, стусан; штурхан; раптовий удар2) військ. укол, удар багнетом3) короткий прямий удар по корпусу (бокс)2. v1) штовхати; пхати; бити кулаком; штурхати3) завдати удару по корпусу (бокс)* * *I n1) штовхан, стусан; раптовий швидкий удар2) вiйcьк. укол, удар багнетом, штиковий удар4) укол шприцом; упорскуванняII v1) штовхати, ударяти кулаком; тж. пхати; дати стусана -
5 Jag
1. n1) гострий виступ; зубець; гостра вершина (скелі)2) зазублина3) фестон (на сукні)4) дірка, розпірка (на сукні)5) клапоть6) обривок; уривок; фрагмент7) pl лахміття8) укол9) невеликий віз (сіна тощо)10) відчуття збудження (сп'яніння)12) пиятика2. v1) робити зазублини; вирізати зубцями (фестонами)2) шматувати, краяти3) колоти, уколоти4) тех. насікати, зарубувати5) амер., мор. укладати в бухту (трос)6) везти на возі (на в'ючаку)* * *= jaguar II -
6 jag
1. n1) гострий виступ; зубець; гостра вершина (скелі)2) зазублина3) фестон (на сукні)4) дірка, розпірка (на сукні)5) клапоть6) обривок; уривок; фрагмент7) pl лахміття8) укол9) невеликий віз (сіна тощо)10) відчуття збудження (сп'яніння)12) пиятика2. v1) робити зазублини; вирізати зубцями (фестонами)2) шматувати, краяти3) колоти, уколоти4) тех. насікати, зарубувати5) амер., мор. укладати в бухту (трос)6) везти на возі (на в'ючаку)* * *I n1) гострий виступ, зубець; гостра вершина ( стрімчака)2) зазубрина3) зубець, фестон ( на сукні)5) icт. клаптик; обривок; фрагмент; pl лахміття6) дiaл. уколII v1) робити зазубрини; вирізати зубцями або фестонами2) шматувати, батувати3) дiaл. колоти4) тex. насікати; зазубрюватиIII n1) дiaл. віз (сіна, дров)2) прост. стан, відчуття збудження3) прост. приступ (почуття е т. п.); захоплення4) cл. випивка, пиятика -
7 pick
1. n1) відбір, вибір2) розм. краща частина (чогось); щось добірне3) зібрана одночасно частина врожаю (фруктів тощо)4) удар (гострим інструментом)to take a pick — ударити, уколоти, уразити
5) гострокінцева кирка; кайло; мотика6) текст. кидок човника7) друк. чорниш8) зубочистка9) карт., розм. бубна; вино, піки2. v1) вибирати, відбирати; підбирати, добирати3) сортувати4) шукати, вишукувати5) клювати; відщипувати; їсти (маленькими кусочками)6) колупати, сколупувати7) довбати, продовбувати; протикати, проколювати; просвердлювати, пробуравлювати; пробивати8) розпушувати землю мотикою9) чистити (ягоди)12) щипати; розщипувати13) пороти, розпорюватиto pick to pieces — розпороти; перен. критикувати
14) амер. грати на струнному інструменті; бренькати; щипати струни15) обкрадати, крастиto pick smb.'s pocket — залізти комусь у кишеню
to pick smb.'s brains — привласнювати чужі думки, скористатися чужими ідеями
17) шпурляти, кидати18) колоти, простромлювати; устромляти, утикатиpick at — придиратися, чіплятися; бурчати, гризти; вертіти в руках, смикати
pick in — збирати, знімати; підмальовувати
pick on — вибирати, відбирати; розм. набридати, надокучати; дражнити
pick out — висмикувати, витягувати; вибирати; відрізняти; розуміти, схоплювати смисл; підбирати на слух; оздоблювати, прикрашати; відтіняти
pick over — відбирати, перебирати
pick up — розпушувати мотикою; піднімати; підбирати; добувати; заїжджати, заходити (за кимсь, чимсь)
I'll pick you up at two o'clock — я заїду (зайду) за вами о другій годині; знаходити; швидко навчитися (чогось); нахапатися знань; спіймати; (знову) знайти дорогу; видужувати, поправлятися; підбадьорювати, підносити настрій
a cup of coffee will pick me up — чашка кави поліпшить мій настрій; познайомитися, завести знайомство
on the way to London he picked up with Bush — по дорозі до Лондона він познайомився з Бушем; амер. прибирати (кімнату); набирати швидкості, розганятися; спорт. випереджати, обганяти; критикувати, лаяти; військ. перехоплювати літак противника; захоплювати судно
to pick up holes (a hole) — критикувати, вишукувати недоліки
* * *I [pik] n1) гостра кирка; кайло; гострий інструмент; льодоруб, штичок льодоруба ( альпінізм)2) = plectrum3) пoлiгp. чорниш; бруд, який залишається на літерах ( при друкуванні)4) дiaл.; кapт. бубни; пікиII [pik] n1) відбір, вибір2) краща частина ( чого-небудь); що-небудь добірне3) зібрана одночасно частина врожаю (ягід, фруктів)4) удар ( гострим інструментом)III [pik] v1) вибирати, відбирати; підбирати; сортувати; відбирати ( руду від пустої породи)2) збирати, знімати (квіти, врожай)3) ( out of) виймати4) шукати, вишукувати5) клювати; їсти маленькими шматочками; відщипувати; їсти6) колупати; сколупувати7) довбати; обколювати; насікати; продовбувати, протикати, пробуравлювати; розпушувати землю киркою8) чистити ( ягоди); общипувати ( птаха); знімати ( м'ясо з кісток); обгризати ( кістку); ретельно обробляти що-небудь9) щипати, розскубувати; розскубуватися; розщипуватися; розпорювати10) cл. грати на струнному інструменті11) обкрадати12) відкривати ( замок) відмичкою13) (at) критикувати, чіплятися; бурчати, гризти ( кого-небудь); тягти, смикати ( руками); чіплятисяIV [pik] n; текст. V [pik] v; діал.1) шпурляти, кидати2) втикати, устромляти -
8 pinprick
I [`pinprik] n2) досада, прикрість; невелика неприємність; "шпилька", "укол"II [`pinprik] v1) вколоти, наколоти2) уразити, уколоти; досадити -
9 prick
1. n1) укол; прокол2) колючка, голка; шип3) вістря; шило4) точка; слід (на поверхні від гострого інструмента)5) слід зайця6) с.г. виток (тютюну)1) амер. самовдоволений дурень; шахрай, мерзотник8) груб. статевий член2. v1) колоти, уколоти2) колотися3) відчувати колючий біль4) краяти, мучити5) проколювати, устромляти6) просвердлювати, прочищати голкою (отвір)7) підкувати (коня)8) наколювати (узор)9) позначати пунктиром10) робити позначки (у списку тощо)11) мор. прошивати вітрило12) залишати слід (про зайця)13) пришпорювати; їхати верхи14) підбурювати; спонукати15) прокисати (про пиво тощо)16) одягати, пишно вбирати17) причепурюватися, розкішно вбиратисяprick in, prick off, prick out — пересаджувати (розсаду)
* * *I [prik] n1) шип; колючка; голка2) укол, прокол; каяття3) вістря; голка для прочищання; шило; icт. стрекало4) точка, слід ( на поверхні від гострого інструмента)5) вeт. закуття ( на нозі коня)6) слід зайця7) c-г. виток ( тютюну)8) жapг. статевий член9) cл.; жapг. самовдоволений дурень; шахрай, мерзотникII [prik] v1) колоти; колотися2) проколювати4) мучити, терзати5) (at) втикати ( що-небудь) гостре, завдавати удару ( чим-небудь) гострим6) тex. прочищати голкою; просвердлювати; кернувати8) позначати пунктиром; мop. прокладати курс (на карті; prick out)9) наколювати, проколювати ( візерунок)10) (prick down, prick off) робити позначки ( у списку); призначати за списком осіб на посаду шерифа; відмічати; позначати ( на папері)11) мop. прошивати вітрило12) залишати слід ( про зайця); переслідувати зайця ( по сліду)13) icт. пришпорювати; швидко їхати верхи; підбурювати, спонукувати ( prick on)14) прокисати (про вино, пиво) -
10 pin-prick
1. n1) булавочний укол2) досада; прикрість; дрібна неприємність2. v1) уколоти; наколоти2) уразити, дошкулити -
11 barb
I n1) колючка; вістря; зубець (стріли, рибальського гачка); шип ( колючого дроту); зазублина2) жало, колючість; стріла ( дотепності)3) заст. борода5) цepк. білий плоєний нагрудник черниці7) бoт. колючка, шип; вус8) зooл. гілка ( пера)9) тex. задирка, грат; борідка ( ключа)II v1) робити зубці, зазублини2) насаджувати гачки, шипи3) уколоти4) рідко уразити, зачепити5) рідко підрізати, підстригати; косити6) тex. знімати задирки, видаляти зазублиниIII n -
12 jab
I n1) штовхан, стусан; раптовий швидкий удар2) вiйcьк. укол, удар багнетом, штиковий удар4) укол шприцом; упорскуванняII v1) штовхати, ударяти кулаком; тж. пхати; дати стусана -
13 pinprick
I [`pinprik] n2) досада, прикрість; невелика неприємність; "шпилька", "укол"II [`pinprik] v1) вколоти, наколоти2) уразити, уколоти; досадити -
14 pique
I [piːk] n1) досада, прикрість, образа; уражене самолюбство2) незлагода, сварка, суперечкаII [piːk] v1) уколоти, зачепити, уразити (гордість, самолюбство); змусити кого-небудь2) збуджувати; розпалювати3) refl пишатисяIII [`piːkei] n1) тeкcт. піке2) прикраса із золотих або срібних зірочок ( на черепахових виробах)IV [`piːkei] a1) пікейний -
15 puncture
См. также в других словарях:
уколоти́ть — лочу, лотишь; прич. страд. прош. уколоченный, чен, а, о; сов., перех. (несов. уколачивать). 1. разг. Колотя, утрамбовать. Завтра молотьба, надо цепы перевязать, ток уколотить. А. Н. Толстой, Осеннее золото. 2. разг. Забивая, приколачивая, покрыть … Малый академический словарь
уколоти — I див. уколювати I. II див. вколювати I … Український тлумачний словник
уколоти — 1) = вколоти, уколювати, вколювати (застромити що н. гостре, завдавши болю), шпигнути, шпигати, шпигонути, у[в]шпигнути, штрикнути, штрикати, штриконути, у[в]штрикнути, у[в]шпилити 2) = вколоти див. дошкулити … Словник синонімів української мови
уколоти — 1 дієслово доконаного виду поранити уколоти 2 дієслово доконаного виду встромити щось … Орфографічний словник української мови
уколотить — уколотить, уколочу, уколотим, уколотишь, уколотите, уколотит, уколотят, уколотя, уколотил, уколотила, уколотило, уколотили, уколоти, уколотите, уколотивший, уколотившая, уколотившее, уколотившие, уколотившего, уколотившей, уколотившего,… … Формы слов
Уколотить — I сов. перех. разг. см. уколачивать I II сов. перех. разг. см. уколачивать II Толковый словарь Ефремовой. Т. Ф. Ефремова. 2000 … Современный толковый словарь русского языка Ефремовой
уколотить — лочу, лотишь; уколоченный; чен, а, о; св. что. Разг. Забивая, приколачивая, покрыть чем л. сплошь, в большом количестве. У. веранду листами фанеры. У. всю доску гвоздями. У. забор рейками. ◁ Уколачивать, аю, аешь; нсв. У. фанерой сарай.… … Энциклопедический словарь
уколотить — лочу/, ло/тишь; уколо/ченный; чен, а, о; св. см. тж. уколачивать, уколачиваться что разг. Забивая, приколачивая, покрыть чем л. сплошь, в большом количестве. Уколоти/ть веранду листами фанеры. Уколот … Словарь многих выражений
УКОЛОТИТЬ — УКОЛОТИТЬ, уколочу, уколотишь, совер. (к уколачивать), что (прост.). 1. Умять, утрамбовать. Уколотить землю. 2. Забить во что нибудь чего нибудь в большом количестве. Уколотить дверь гвоздями. Толковый словарь Ушакова. Д.Н. Ушаков. 1935 1940 … Толковый словарь Ушакова
вштрикнути — (уштрикну/ти), ну/, не/ш, док., перех., чим і без додатка. Уколоти чимось тонким, гострим. || перен. Дошкулити чим небудь образливим … Український тлумачний словник
поколоти — I колю/, ко/леш, док., перех. 1) Розсікти, розбити на частини все чи багато чого небудь (звичайно тверді предмети). 2) Колоти (у 4 знач.) якийсь час. II колю/, ко/леш, док. 1) перех. Уколоти, спричиняючи біль, поранити, торкаючись чимсь гострим у … Український тлумачний словник
