Перевод: с русского на украинский

с украинского на русский

убогий

  • 1 убогий

    1) прил. убо́гий; ( бедный) бі́дний; (нищенский, скудный) злиде́нний, нужде́нний, мізе́рний; ( ничтожный) нікче́мний
    2) в знач. сущ. убо́гий, -ого; зли́день; ( калека) калі́ка

    Русско-украинский словарь > убогий

  • 2 нищенский

    1) (свойств., принадлеж. нищему) старчачий, старчий, старецький, жебрачий, жебрацький, прохацький, дідівський, (бедняцкий) бідняцький, (пренебр.) злидняцький, злидарський, харпацький, убозький. [Сліпці в старчачій одежі (Корол.). Користуючись старчачою платою за свою каторжанську працю (Яворн.). Поводатар хоч молодий, та вже знає всі старчі пісні (Звин.). Жебрацька торба (Франко)]. -ная жизнь - злидняцьке (злидарське, харпацьке) життя. [До пів-смерти працювало, щоб убезпечити своє життя злидарське (Кониськ.)]. -кий хлеб - жебраний (прошений, проханий) хліб. [Ходити за жебраним хлібом (Л. Укр.)];
    2) (скудный, убогий) злиденний, мізерний, убогий. [За се їм харч злиденну вистачають (Куліш). Все на нім брудне, злиденне (Крим.)]. -кое угощение - злиденне (мізерне) частування.
    * * *
    1) старча́чий, жебра́цький, старці́вський, старе́чий; ( бедняцкий) злида́рський, злидня́цький
    2) (перен.: скудный) злиде́нний, нужде́нний; мізе́рний; ( убогий) убо́гий

    Русско-украинский словарь > нищенский

  • 3 нищий

    прлг.
    I. убогий, бідний, злиденний, нужденний, (ц.-слав.) нищий; см. ещё
    II. Нищий. [Все злодії забрали, - тепер я голий і вбогий (Брацл.). Хто вродиться того дня, вмре нищим (Куліш)]. -щий студент - бідний (злиденний) студент, студент-злидар (нуждар) (- ря). -щая братия - жебрущ[ч]і братчики (люди), жебруща братва, жебрущ[ч]е браття, соб. старецтво, старчота, жебрацтво, жеброта, дідова; см. ещё
    II. Нищий (Нищие). [Жебрущі люди (Рудан.). Найзлиденніша старчота (Куліш). То ще жеброта з-під плота (Приказка)]. -щий духом - убогий духом, убогодухий, душев[у]богий, нищий душею. [Блаженні вбогі духом (Куліш). Радуйтеся, вбогодухі! (Шевч.). Ученики нетвердії, душеубогі (Шевч.). Не вас мені, сердечних, жаль, сліпці ви, нищії душею (Шевч.)]. -щий умом - бідний (убогий) на розум. Делать, сделать -щим кого - убожити, зубожити, збіднити, зголити, пустити на жебри кого. -щая трава, бот. Clematis vitalba L. - ломиніс (-носу) (звичайний).
    II. Нищий, сщ. - старець (р. старця), жебрак (-ка), (реже) жебран (-на) и (редко) жебранник (-ка), прошак (-ка) и (реже) прохач (-ча), дід (р. діда), дідовин (-на), торбань (-ня), торбій (- бія), нищун (-на) (Куліш), (диал.) рахман (-на), лигир (-ря), либець (-бця), ум.-ласк. старчик, ув.-презр. старцюга, (ребёнок -щий) старча (-чати), старченя (-няти); (перен.: бедняк) бідняк, (пренебр.) злидняк (-ка), злидар, нуждар (-ря), злидень (-дня), харпак, голяк (-ка), голодраб, голоколінок (-нка). [«Гей, старченя! Стривай лишень!» - «Я не старець, пане!» (Шевч.). Він старця перебраний тихцем прийшов до мене (Франко). Отсе вам дар, старцюги! (Млака). Простягнута рука жебрака (Рада). Жебран ходить, хліба просить (Чуб. V). Називається жебранник: ходе він собі, жебрає (Мартин.). «Чого так собаки гавкають?» - «Та там прошак прийшов» (Липовеч.). Київські прохачі (Н.-Лев.). Набрав, як дід у торбу (Приказка). Захтів у діда випросить хліба (Приказка). За дідовином, за його сином, тра рано вставати, торби латати (Гол. II). Дайте цьому голоколінку хоч із хліба скоринку (Чуб. V). Поти рахман (старець) плохий, поки собаки не обступлять (Номис). А, сякий-такий, землі хотів харпакам, слободи! (Тесл.)]. Нищая, сщ. - старчиха, жебрачка, прош[х]ачка, баба, ум.-ласк. старчишка; (перен.: беднячка) біднячка, (пренебр.) злиднячка, харпачка. [Прийшла якась старчиха, одріжте скибку хліба (Звин.). Нам самим хліба не стане, як кожній жебрачці давати (Брацл.). Ти нас хочеш поробити черницями, прохачками! (Н.-Лев.). Баба в торбу візьме (так пугают детей) (Номис). Ач який! йому харпачки жалко! (Грінч.)]. Нищие, сщ. - старці (-ців) и (соб.) старецтво, жебраки (-ків) и (соб.) жебрацтво и т. п., (ц.-слав.) нищі (- щих), нищуни (-нів); см. ещё
    I. Нищий (-щая братия). [Слухали, як старці співають (Шевч.). Старці для усіх одчиняють пофарбовані двері «ларка» (Сосюра). Голодні жебраки (Самійл.). Оддай нищим, а собі ні з чим (Номис)].
    * * *
    1) прил. бідний, убо́гий, злиде́нний, нужденний

    \нищий ий (\нищий щ) ду́хом — убо́гий ду́хом; поэз. убогоду́хий; душеубо́гий

    2) в знач. сущ. ста́рець, -рця, жебра́к, -а; старцю́га, харпа́к, -а, торбо́тряс, торбе́шник; ( бедняк) зли́дар, -я, злидня́к, -а, диал. злиде́нник

    Русско-украинский словарь > нищий

  • 4 бедный

    1) убогий, бідний, немаючий, неможний, незаможний, нужденний, злиденний, тісний, голий, харпак. Беднёхонький - біднісінький, голісінький. Бедный-пребедный - бідний та перебідний. Б. чем - бідний на що. Стать -ным - збідніш[щ]ати. Прикидываться, прикинуться -ным - збіднюватися, біднитися, збіднитися, ницитися, збідкатися, знебожитися, зсинобожитися;
    2) бідолашний, бідашний, бідний, сердечний, горопашний.
    * * *
    бі́дний; мізе́рний; ( убогий) убо́гий, злиде́нний, нужде́нний; ( несостоятельный) незамо́жний

    Русско-украинский словарь > бедный

  • 5 жалкий

    1) (растрогивающий) жалісний, жалібний, жалісливий, сердечний, зворушливий [Плаче жалісна мати. Жалібна пісня. Жалісливі слова. Несповита заплакана сердечна дитина (Шевч.)]; (вызыв-щий сострад. внешн. своим видом или внутрен. слабостью: плохой, плохенький) нужденний, злиденний, мізерний, жалю го[і]дний, благий. [Вигляд в його був нужденний: обличчя змарніло, очі позападали (М. Лев.). Нужденна хата. Злиденне становище (жалкое положение). Ох, мізерні жарти! Така мізерна дитина. Мізерне світло. На ньому блага одежина. Жалю годний професор];
    2) (несчастный, беззащитный) бідолашний, нещасний, бідний. [Вовк задавив біделашну овечку];
    3) (ничтожный, презренный, пустой) нікчемний, убогий, хирний, хирющий. [Нікчемна людина. Що ті Римляни убогі! (Шевч.). Їхнє хирне діло (Єфр.). Мовчи, хирюща дівчино!].
    * * *
    1) (вызывающий жалость, достойный сострадания) жалюгі́дний; ( страдальческий) жа́лібний и жалі́бний, жа́лісний; ( беспомощный) безпора́дний
    2) (невзрачный, неказистый, убогий) жалюгі́дний, злиде́нний, нужде́нний, убо́гий, ми́ршавий; ( ничтожно малый) мізе́рний; ( ничтожный) нікче́мний
    3) (выражающий скорбь, тоску, страдание), диал. жа́лібни́й, жа́лісний

    Русско-украинский словарь > жалкий

  • 6 губить

    губити, занапащати, збавляти, нищити, понищати, погубляти, запропащати, тратити, марнувати; зганяти зо світу, збавляти. [В тісній темниці свої найкращі молоді літа, в тяжкій журбі вона занапащає (Грінч.). Сам тепер своє я щастя трачу (Крим.). Довіку буде убогий на чужій ниві марнувать свою силу (Коц.). Не марнуй-бо часу, берися до роботи. Ти своїм піяцтвом зо світу себе зганяєш. Нащо кинув хліб у воду? нащо збавляєш добро?].
    * * *
    губи́ти; збавля́ти; ( приводить к гибели) занапаща́ти, запропаща́ти, погубля́ти, вигу́блювати, вигубля́ти, стра́чувати, запропа́щувати; (уродовать, коверкать - о жизни) ні́вечити; ( уничтожать) ни́щити

    Русско-украинский словарь > губить

  • 7 дойный

    дійний. Дойный скот, соб. - дійняк. [Та ще к тому убогий: сорок тисяч дійняку, ялівнику без ліку (Пісня)].
    * * *
    ді́йний

    до́йная коро́ва — ді́йна коро́ва

    Русско-украинский словарь > дойный

  • 8 молодецкий

    1) молодецький, молодечий, парубоцький, парубочий. -кий вечер - молодецький вечір. -кий обычай - молодецький (молодечий, парубоцький) звичай;
    2) (удалой) молодецький, молодечий, юнацький, козацький, (бравый, ухарский) хвацький, зухуватий, бадьористий, бадьорний. [Гей, як крикнув цар турецький та на свої слуги молодецькі (Пісня). Стан високий, ус козацький, чорні брови і юнацький погляд сміливий, палкий (Грінч.). Де-ж сила його молодеча? Він-же і зброї в руці не вдержить (Л. Укр.). Хвацьке запорозьке військо викоренили (Стор.). Вибирай все молодців: чи убогий, чи багатий, аби був зухуватий (Чуб. V). Сам був такий бадьористий: козаки казали проміж себе - «орел» (Стор.)].
    * * *
    молоде́цький, молоде́чий

    Русско-украинский словарь > молодецкий

  • 9 надрывать

    надорвать
    I. 1) надривати, надірвати, (слегка) наривати, нарвати (редко), (наддирать) наддирати, наддерти и (реже) надідрати, (о мног. или во мн. местах) понадривати, понаддирати що. [Маруся косу чеше, а що начеше, то на Дунай однесе, а що надриває, то й на Дунай пускає (К. Старина). З краєчків трохи понаддирали газету (Київщ.)];
    2) (перен.: надсаживать) надривати, надірвати, підривати, підірвати, надсаджувати, надсадити, (о мног.) понадривати, попідривати, понадсаджувати. -ть голос - надривати, надірвати, рвати, порвати, зривати, зірвати голос. [Надривати мій чистий голос диким голосінням (Куліш)]. -рывать горло криком - надривати (надсаджувати) горло криком (кричучи). -ть грудь, живот (непосильной работой) - надсаджувати, надсадити груди, живіт, порушувати и порушати, порушити, надрушувати, надрушити що у грудях, у животі, уривати, під[у]вереджувати, під[у]вередити живіт (надсильною працею), підвереджуватися, підвередитися (з надсильної праці). [Вона любила свою роботу, при якій утрачала голос, надсаджувала груди (Коцюб.). Підняла важко та й порушила в животі щось (Чернігівщ.). Нехай степу ногами не зміряє, живота не вриває. (Лукаш.)]. -ть животы, животики от смеха - рвати, порвати кишки (боки) з реготу. -ть здоровье - підривати, підірвати здоров'я, надвереджати и надвереджувати, надвередити себе, занепадати, занепасти; срв. Подрывать 3. [Ти так занепав, синку, своєю чумачкою (чумаченьем), що й не пізнаєш тебе (Харківщ.)]. -ть лошадь - підривати, підірвати, надсаджувати, надсадити, (быстрой ездой) переганяти, перегнати, запалювати, запалити коня; срв. Загонять 2. -рвать память - надірвати (надвередити) пам'ять. -рывать сердце, душу кому - надривати (краяти, рвати, шматувати) серце, душу, (зап.) уривати серце кому. [А мені журба серце надриває (Черн.). Дівчино, не плач, не рви мого серця (М. Грінч.). «Ооой!» - голосом, що аж душу шматував, кричав Захар (Крим.)]. Надрывающий сердце, душу - надсадливий. [Щось жалісно квилить, чується якесь ридання, якийсь надсадливий, нервовий плач (Крим.)]. Надорванный -
    1) надірваний, наддертий и надідраний, понадриваний, понаддираний. [Наддерті записочки (Крим.)];
    2) надірваний, підірваний, надсаджений, понадриваний, попідриваний, понадсаджуваний; зірваний; порушений, надрушений, під[у]вереджений; надвереджений, занепалий; перегнаний, запалений. [Надірваний роками тяжкої праці організм (Пр. Правда). Порушений живіт (Борзенщ.)]. -ный голос - надірваний (зірваний, надсілий, ирон. драний) голос. [Почав верещати тонким і надірваним голосом (Коцюб.). У писаря хрипкий і драний голос (Проскурівна)]. -ное здоровье - підірване (занепале) здоров'я. С -ным здоровьем кто - з підірваним здоров'ям, занепалий хто. [Я убогий, занепалий од самої молодости (Куліш)]. -ться -
    1) надриватися, надірватися, (слегка) нариватися, нарватися, (наддираться) наддиратися, наддертися, (о мног. или во мн. местах) понадриватися, понаддиратися; бути надриваним, наддираним, надірваним, наддертим, понадриваним, понаддираним. [Град побив буряки, - листя понадривалося (Брацлавщ.). Як нарвалося трохи, то й далі буде дратися (Богодух.). Сіпнула за папірець, а він наддерся (Київщ.)];
    2) (перен.: надрывать себя) надриватися, надірватися, підриватися, підірватися, надсаджуватися, надсадитися, (о мног.) понадриватися, попідриватися, понадсаджуватися. У меня сердце, душа -ется от чего (от жалости и т. п.) - серце, душа мені надривається (крається, рветься) з чого (з жалю и т. п.). [Страхіття й дивитися (як він гірко плакав)! аж серце краялося (Крим.)]. Моё здоровье -рвалось - моє здоров'я занепало (підірвалося, підтялося). Мои силы -ваны - мої сили підірвані (підтяті), моя сила занепала. -ться от крика - надриватися, надірватися, підірватися, надсідатися, надсістися з крику (кричучи), кричати аж розриватися (перериватися, роздиратися). -рываться от лая - валувати, ґвалтувати, гавкати аж перериватися (розсідатися). -ться от плача - надриватися, надірватися, підірватися, надсідатися, надсістися з плачу (плачучи). -рываться над работой - рватися (перериватися) коло (в) праці. [Плугач оре, і в праці рветься (Номис). Роблю - перериваюся, а все не догоджу (Київщ.)]. -ться от тяжёлой работы, поднимая тяжести и т. п. - надриватися, надірватися, підриватися, підірватися, надсаджуватися, надсадитися, надсідатися, надсістися, надвереджуватися, надвередитися, під[у]вереджуватися, під[у]вередитися, порушитися, зрушитися, урватися, (о мног.) понадриватися, понадвереджуватися и т. п. з тяжкої праці (на тяжкій праці), підіймаючи вагу и т. п. [Не підриватимуться на тяжкій роботі (Рада). Хто переносить каміння, той може надсадитися (Куліш). Не надсівшися, не вмерти (Номис). Не піднімайте, бо надвередитеся! (Н.-Лев.). Не дуже греби, - увередишся (Стор.). Помалу, а то ще урвешся (Липовеч.)]. Хоть -вись, а дай - хоч надсядься, а дай. -рываться со смеху - кишки (боки) рвати (сов. порвати) із сміху (з реготу), перериватися з реготу, зсідатися. [Хлопці аж кишки порвали з реготу (Квітка). Аж боки рвав з сміху (Н.-Лев.). Аж переривається з реготу (Хорольщ.). Він було аж зсідається та регоче (Сл. Гр.)]. Лошадь -рвалась - кінь підірвався (надсадився).
    II. Надрывать, надрыть - надривати, надрити, (надкапывать) надкопувати, надкопати, (о мног. или во мн. местах) понадривати, понадкопувати що. Надрытый - надритий, надкопаний, понадриваний, понадкопуваний. -ться - надриватися, бути надриваним, надритим, понадриваним и т. п.
    * * *
    несов.; сов. - надорв`ать
    надрива́ти, надірва́ти и мног. понадрива́ти; (здоровье, силы) підрива́ти, підірва́ти и мног. попідрива́ти; ( надсаживать) надсаджувати, надсади́ти, -саджу́, -са́диш

    \надрывать рва́ть го́лос — надірва́ти (надсади́ти) го́лос

    \надрыватьть ду́шу — надри́вати, надірва́ти (надсаджувати, надсадити) ду́шу

    \надрыватьть живо́т (живо́тики) со сме́ху (от хо́хота) — рва́ти, порва́ти кишки́ (животи́) зо смі́ху (від смі́ху, від ре́готу, з ре́готу) сов. надірва́ти пу́па зо сміху и т. п

    \надрывать рывать горло (глотку) — надрива́ти (надса́джувати) горло (глотку)

    Русско-украинский словарь > надрывать

  • 10 неимущий

    бідний, убогий, незаможний, незасібний, недостатній, немаючий, (ц.-слав.) неймущий. [Най багатий немаючим поможе (Франко). Багацько роздавав я старцям, бідним, неймущим (Стор.)].
    * * *
    незамо́жний, немаю́чий, неіму́щий

    Русско-украинский словарь > неимущий

  • 11 несчастный

    нещасний, безщасний, (не только несчастливый) нещасливий, (бездольный) бездольний, (бесталанный) безталанний, (горемычный) бідолашний, (диал.). горопашний, (злополучный) сердешний, (жалкий, убогий) мізерний, нужденний, злиденний, жалюгідний. [Ой, я нещасний, що маю діяти? (Пісня). Ідіть на фабрики й заводи, нещасні торбарі! (П. Тичина). Прийдуть безщасним щасливії дні (Грінч.). Не забули вони нас безщасних (Дніпр. Ч.). Безщасний чоловік той, хто не знає латини (Яворн.). Хлопці з гіллям обдирають безщасні дерева (Грінч.). Летім у край мій нещасливий (Олесь). Що-ж я, бездольна, при старощах моїх, робитиму? (Грінч.). Для инших це особа ненавидна, а мені він видається тільки дуже безталанною людиною (Крим.). Люди добрі, пожалійте бідолашного піїту! (Самійл.). Почала бідолашна Русь нову криваву війну (Куліш). Сердешна дитина, обідрана, ледве-ледве несе ноженята (Шевч.). Гостей зачинених своїх сердешним чаєм напували (Шевч.). Од жаху горопашна дитина забилась у саму глибиню печери (Яворн.). Мій повелитель на всіх мізерних проливає милость (Куліш). Приїхало сюди воно таке миршаве, обшарпане, мізерне (Н.-Лев.). Приняв злиденного, як брата (Самійл.)]. -ный, -ная (как сщ.) -ный человек, -ная женщина - нещасний, -на, нещасливий, -лива, бідолашний, -на, сердешний (-ого), -на (-ої), (сщ.) нещасник, -ниця (ум. нещасничка), безщасник, -ниця, бідолаха, бідаха, сердега, горопаха (общ. р.), небога (ж. р.); срв. Несчастливец, -вица. [Русалоньки взяли… її, сердешную, та й залоскотали (Шевч.). Так били і товкли, аж кості хрускали в небоги (Самійл.)]. -ная головушка - бідна головонька. -ный день - нещасливий (недобрий) день. -ный случай - нещасливий випадок, пригода, лиха пригода, (диал.) лиховина. -ная судьба - лиха (нещаслива, безщасна, щербата, нужденна, гірка) доля, недоля, бездо[і]лля (-лля), безталання (-ння). Куда тебе -ному! - де (куди) тобі нещасному (мізерному, грішному)! Делать, сделать -ным кого - робити, зробити нещасним кого, унещасливлювати, унещасливити кого.
    * * *
    1) прил. неща́сний; ( несчастливый) нещасли́вий; ( о человеке - с сожалением) серде́шний, безща́сний, безтала́нний, бідола́шний, серде́чний; ( мизерный) прен. мізе́рний
    2) ( приносящий несчастье) неща́сний, нещасли́вий; ( бедственный) лихи́й

    \несчастныйая до́ля — неща́сна (нещасли́ва, лиха́) доля

    \несчастныйый слу́чай — неща́сний (нещасли́вий) ви́падок

    3) в знач. сущ. неща́сний, -ого, нещасли́вий; серде́шний, серде́га, бідола́ха; диал. серде́га, сара́ка

    Русско-украинский словарь > несчастный

  • 12 неумный

    нерозумний, (немудрый) немудрий, убогий на розум, (глупый) дурний, (бестолковый) безголовий. [Най розумний нерозумних на розум наводить (Франко). Премудрих немудрі засудять (Шевч.). Судді ті такі вбогі на розум були, що… (Доман.). Із таким обличчям найбільш бувають люди безголові (Куліш)].
    * * *
    нерозу́мний

    Русско-украинский словарь > неумный

  • 13 окружаться

    окружиться (стр. и возвр. залог)
    1) обкреслюватися, обкреслитися, обче[і ]ркуватися, обчеркнутися;
    2) оточатися, оточуватися, оточитися, обгортатися, о(б)горнутися, обставлятися, обставитися, повитися; (изгородью) обгородитися, о(б)парканитися. [Хоробрий Тите, обгорнись народом (Куліш). Річка обставилася стіною темнозеленого очерету (Мирн.). Вколо Смотричем повився Кам'янець убогий (Рудан.). Село Триліси дубовими палями опарканилось (Куліш)]. -житься туманным сиянием (о солнце, луне) обгородитися. [Як місяць або сонце обгороджено кругом - буде лютий мороз, а влітку - вітер (Грінч.)].
    * * *
    1) ото́чуватися; обставля́тися; обгорта́тися
    2) обво́дитися

    Русско-украинский словарь > окружаться

  • 14 подлый

    1) падлючий, падлючний, падлюцький, підлий, ниций. -лое дело - безчесна справа. Делаться, сделаться -лым - спідлюватися, спідлитися, падлючитися, спадлючитися. Сделавшийся -лым - спідлений, спідлілий;
    2) (стар. сословн. термин) посполитий, простий;
    3) (низкого качества) підлий, нікчемний. [Попривозили найпідлішого краму];
    4) (несчастный, убогий) мізерний.
    * * *
    1) пі́длий; (преим. о поступках) підло́тний, падлю́чий, падлю́чний; ( низкий) ни́ций
    2) ( принадлежащий к низшему сословию) ист. посполи́тий, про́сти́й

    Русско-украинский словарь > подлый

  • 15 прежалкий

    1) дуже жалісний (жалібний, жалісливий, зворушливий); дуже нужденний;
    2) дуже бідолашний (нещасний);
    3) дуже нікчемний, дуже убогий, дуже мізерний. См. Жалкий.
    * * *
    жалюгі́дний

    Русско-украинский словарь > прежалкий

  • 16 пропитываться

    пропитаться
    I. годуватися, прогодуватися, харчуватися, прохарчуватися, вихарчуватися, харчитися, прохарчитися, живитися, виживитися, контентуватися, проконтентуватися. [Багатий дивується, як убогий годується (Ном.). Аби сам вихарчувавсь (прохарчивсь), а продавати й не думай (Звиног.)].
    II. Пропитываться, пропитаться чем - просякати, просякнути, пересякати, пересякнути, насичуватися и насичатися, насититися, напоюватися, напоїтися, проходити, пройти чим, набиратися, набратися чого, чим, убирати, увібрати в себе що, всмоктувати, всмоктати в себе що; (только запахом) пропахатися, напахатися тим; (влагой) змокріти, навох(ну)ти; (известью) вапніти, звапніти; (переносно) перейматися, пере(й)нятися чим. [Одежа на йому просякла нафтою. Всі оповідання просякли авторських суб'єктивізмом (Крим.). Рукав на простріленій руці пересяк кров'ю. Повітря насичується димом. Кров'ю земля напоїлась (Рудан.). Одежа пройшла димом на пожежі. Сорочки не посохли, а дужче змокріли, бо вільгости набралися (Поділля). Руки ніби всмоктали в себе ті пахощі і тепер ніяк їх не позбудешся (М. Грінч.). Напахалась цибулею (Львів). Ґніт нафтою набереться, тоді горіти буде (Поділля). Де-далі сягатиме демократизація письменства, то глибше й дужче перейматиметься воно народніми основами (Єфр.)]. -ся липким чем - перелипнути чимсь. [Волосся у вогкій могилі гниллою пасокою перелипло (Крим.)]. Пропитавшийся чем - просяклий, пересяклий, насичений, напоєний чим; пропаханий, напаханий чим; (переносно) пере(й)нятий чим. [Перейнятий забобонами].
    * * *
    несов.; сов. - пропит`аться
    (чем) просяка́ти, прося́кнути и прося́кти, наси́чуватися, насити́тися (чим); ( ароматом) напа́хуватися, напаха́тися (чим); ( впитывать в себя) набира́тися, набра́тися (чого); (перен.) пройма́тися, пройня́тися (чим)

    Русско-украинский словарь > пропитываться

  • 17 сирый

    1) ( одинокий) самі́тний и самітни́й, само́тній, самоти́нний; ( сирота) сирота́
    2) (перен.: бедный, убогий) убо́гий; ( сиротливый) сиротли́вий, сиро́тний; ( беспомощный) безпора́дний

    Русско-украинский словарь > сирый

  • 18 тощавый

    диал.
    1) худи́й; ( отощавший) охля́лий; ( чахлый) мізе́рний; ( от недоедания) захарчо́ваний
    2) (пустой - о колосе, растении) поро́жній; ( чахлый) ча́хлий, худи́й
    3) (перен.: убогий) убо́гий; ( бедный) бі́дний

    Русско-украинский словарь > тощавый

  • 19 тощий

    1) худи́й; усилит. худю́чий, худю́щий; ( отощалый) ви́снажений, охля́лий; ( чахлый) мізе́рний; ( испитой) ви́смоктаний
    2) ( пустой) поро́жній

    на \тощий желу́док — натще́ и на́тще; натщесе́рце, натощака́, натоща́к

    то́щая кишка́ — анат. поро́жня ки́шка

    3) ( бедный) бі́дний; ( убогий) убо́гий
    4) (с недостаточным содержанием чего-л.) пісни́й; ( о почве) худи́й; ( о злаках) ча́хлий, мізе́рний

    \тощий сыр — пісни́й сир

    \тощий у́голь — спец. пісне́ вугі́лля

    то́щая гли́на — спец. валка́ гли́на

    5) ( недостаточно выразительный) невира́зний; ( слабый) слаби́й

    Русско-украинский словарь > тощий

  • 20 утлый

    1) ву́тлий, у́тлий; ( хилый) кво́лий, хирний, хирля́вий, хире́нний, хи́рий, хи́рявий; (ветхий, одряхлевший) старе́зний, старе́нний, трухля́вий, тру́хлий
    2) ( убогий) убо́гий; мізе́рний; ( ничтожный) нікче́мний

    Русско-украинский словарь > утлый

Страницы
  • 1
  • 2

См. также в других словарях:

  • УБОГИЙ — УБОГИЙ, бедный, неимущий, нужный, скудный, нищий. Беден бес (у него Бога нет), а человек убог (и нужен). Бог милостию не убог. Убогий хлеб, милостыня. Убогий достаток. Бог не убог, а Никола милостив. Милостив Бог, а я, по Его милости, не убог.… …   Толковый словарь Даля

  • УБОГИЙ — УБОГИЙ, убогая, убогое; убог, убога, убого. 1. Крайне бедный, находящийся в нужде, нищий. «Ты и убогая, та и обильная, ты и могучая, ты и бессильная, матушка Русь!» Некрасов. «Убогий мужик и хлеба не ест, богатый и мужика съест.» (посл.). || в… …   Толковый словарь Ушакова

  • убогий — См …   Словарь синонимов

  • УБОГИЙ — УБОГИЙ, ая, ое; ог. 1. Крайне бедный, нищенский. Убогое жилище. Убогое воображение (перен.). 2. Немощный, увечный, жалкий на вид (разг.). Убогая старуха. Убогого (сущ.) обидели. | сущ. убогость, и, жен. Толковый словарь Ожегова. С.И. Ожегов, Н.Ю …   Толковый словарь Ожегова

  • убогий — ая, ое; убо/г, убо/га, убо/ги 1) Отличающийся крайней бедностью; нищий. Убогое селение. Убогий вид. Отец Леонов был русский коренной дворянин, израненный отставной капитан, человек лет в пятьдесят, ни богатый, ни убогий, и что всего важнее самый… …   Популярный словарь русского языка

  • убогий — I см. убогий 1); ого; м. Подайте убогому! Помогите убогому! II ая, ое; убо/г, а, о. см. тж. убогий, убогая, убого, убогость, убожество …   Словарь многих выражений

  • убогий — @font face {font family: ChurchArial ; src: url( /fonts/ARIAL Church 02.ttf );} span {font size:17px;font weight:normal !important; font family: ChurchArial ,Arial,Serif;}  =  прил. бедный, лишенный сил, больной; (πενιχρός) чуждый;… …   Словарь церковнославянского языка

  • убогий — Древнерусское – оубогъ (бедный, нищий, увечный). Древнерусская форма синонимична церковнославянскому «небогъ» (бедный), образованной с приставкой не от общего для обоих слов праславянского корня bogъ со значением «бедность». Время появления слова …   Этимологический словарь русского языка Семенова

  • Убогий Бога боится и богача боится, а богатый никого не боится. — Убогий Бога боится и богача боится, а богатый (до поры) никого не боится. См. БОГАТСТВО ДОСТАТОК …   В.И. Даль. Пословицы русского народа

  • Убогий на богатого сердится, а за ним вслед без шапки находится. — Убогий на богатого сердится, а за ним вслед без шапки находится. См. БОГАТСТВО УБОЖЕСТВО …   В.И. Даль. Пословицы русского народа

  • Убогий мужик и хлеба не ест; богатый - и мужика съест. — Убогий мужик и хлеба не ест; богатый и мужика съест. См. ГОРЕ БЕДА …   В.И. Даль. Пословицы русского народа

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
… Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»