-
1 тяжкий
-
2 тяжкий
1) тяжки́йтя́жкое наказа́ние — тяжка́ ка́ра
2) ( тяжёлый) поэз. важки́йпусти́ться во все тя́жкие (во вся тя́жкая) — пусти́тися на всі заста́вки; ( опуститься) пусти́тися бе́рега
-
3 маетный
( тяжкий) тяжки́й, важки́й, суту́жний; ( изнурительный) вто́мний, висна́жливий; ( хлопотливый) клопітли́вий, кло́пітний, клопітки́й -
4 жестокий
1) жорстокий, лютий, нелюдський, немилосердний, запеклий, суворий. [Жорстока людина. Запекла душа. Суворий батько];2) тяжкий, суворий, нестерпний. -кий мороз, холод - тяжкий (лютий) мороз, холод. -кая зима - сувора (люта) зима. -кая обида - тяжка (люта) образа. -кая печаль - тяжка туга. -кая болезнь - тяжка хороба. -кая боль - пекучий, нестерпний, лютий біль. -кий ветер - скажений (страшенний) вітер.* * *жорсто́кий; ( лютый) лю́тий; ( безжалостный) немилосе́рдний; (упорный - преим. о боях, сопротивлении) запе́клий\жестокийая месть — лю́та (жорсто́ка) по́мста
\жестокий ий мороз — лю́тий моро́з
-
5 маятный
1) (тяжкий) тяжкий, важкий; (утомительный) втомний; (полный забот) клопітний;2) (жаркий) гарячий, жаркий, (душный) душний, парний, паркий.* * *см. маетный -
6 мучительный
болючий, болісний, стражденний, тяжкий, (адский) пекельний, лютий, (невыносимый) нестерпний. [Страшні болючі спогади (Крим.). Болісний стогін (Крим.). Панська робота важка та пекельна (Мирн.)]. -ная болезнь - болюча (тяжка) недуга (хвороба). -ная боль - лютий (пекельний) біль. Его поставили в -ное положение - він опинився в болючому (тяжкому) становищі. Он постоянно находится в -ном беспокойстве - він раз-у-раз (завжди) в лютому неспокої (в тяжкій тривозі). -ное горе - болюче (стражденне) горе (лихо).* * *бо́лісний, болю́чий; ( тяжкий) тяжки́й; ( невыносимый) несте́рпний, лю́тий -
7 тяжёлый
важки́й; ( тяжкий) тяжки́й; ( затруднительный) скрутни́й; ( трудный) тру́дний; ( угнетающий) гнітю́чий; ( о воздухе) несві́жий; ( о задаче - ещё) складни́й; ( о работе - ещё) висна́жливий -
8 тяжёлый
важки́й; ( тяжкий) тяжки́й; ( затруднительный) скрутни́й; ( трудный) тру́дний; ( угнетающий) гнітю́чий; ( о воздухе) несві́жий; ( о задаче - ещё) складни́й; ( о работе - ещё) висна́жливий -
9 вольготный
вільним вільний, не тяжкий. [Їм життя не тяжке: їдять, гуляють, сплять].* * *приві́льний, дозві́льний; вільго́тний; ( свободный) ві́льний -
10 грузный
важкий, тяжкий, дебелий, гладкий масивний. Грузно - важко. [Важко сів на лаву]. Грузно опуститься - плюхнути. [Плюхнув у крісло (М. Вовч.)].* * *важки́й; диал. грузьки́й; ( неповоротливый) неповоротки́й; ( громоздкий) громіздки́й; ( толстый) гладки́й, товсти́й, дебелий -
11 дотягивать
дотянуть1) см. Дотаскивать, дотащить. [Як віл в ярмі, оттак я день за днем свій плуг тяжкий до краю дотягаю (Франко)];2) дотягати, дотягти, докаланити, докоротати. [Хоч як береглися з сіном, а тільки до половини зими дотягли (Грінч.). Докаланив він дня і зразу, як тільки стемніло, побіг до дівчини. Так-сяк, то тим, то сим докаланили вечір. Де мені віка свого докоротати]. Дотянуть до известного времени, скупо пользуясь чем - (вульг. провинц.) докандибити. [Чи стане, чи не стане нам хліба докандибити?];3) (в музыке, пении) доносити, витягати, витягти. [Кузино, ви не доносите в тонах на пів-аршина, - саркастично сказала Христина (Неч.-Лев.). Починайте нижче, бо так я не витягну].* * *несов.; сов. - дотян`утьдотяга́ти и дотя́гувати, дотягти́ и дотягну́ти -
12 злой
Зол 1а) (дурной, недобрый) лихий, злий, недобрий, клятий, лютий, злісний, злі[о]сливий. [Лихий доброго попсує (Номис). На світі лихих людей більш ніж добрих (Кониськ.). Лихий намір. Нехай собі злії люди що хотять говорять (Шевч.). Вона дуже недобра: б'є своїх пасинків, їсти їм не дає (Звин.). Схаменися, лютий враже (Ворон.). Ну, та й зліслива у мене жінка (Кан. п.). Приміта: у клятої жінки коси тверді (Звин.). Злісна думка (Крим.)]; (злобный, причиняющий зло другим) злий, лихий, заїдливий, (бранно) катаржний. [Зняли з нього головоньку злії басурмани (Метл.). Собаки злі - покусають та не заговорять (Шевч.)]. Злой дух - нечиста сила, враг, мара. Злые духи - нечиста сила (см. Дух 1). Злой гений - лихий геній. Злой умысел - лихий, злий намір, зло(в)мислення. Злой человек - лиха людина, злобитель, бузувір. Злое дело - злочинство. Злой поступок - лихий вчинок. Злая женщина - недобра жінка, злісниця, з'їдуха, бузувірка (см. Злючка). Злая критика - злісна критика. Злая судьба, рок - лиха доля, зла доля, люта, зла недоля, недоля, лиха година, (бездолье) безталання; срвн. Злосчастие. [Лиха доля і під землею надибає (Номис). Злая доля може на тім боці плаче (Шевч.). Ой, лихая година моя! Одцуралась родина моя! (Макс.)]. Злой, как змея - лихий, як гадюка, гадюкуватий. [Вона, кажуть, дуже гадюкувата (Кон. п.)]. Делать злое (зло) - лихо коїти, чинити кому. Злейший враг - лютий, найлютіший, завзятий ворог. [Побачив знайомого муляра поруч із своїм завзятим ворогом (Франко)]. Злые травы - шкідливі трави, лихе зілля; б) (выражающий злость: о глазах, губах, смехе и т. д.) лютий, недобрий, злий, злісний, сердитий. [Недобрий сміх (Крим.). Недобра радість (Коцюб.). Зиркнув на нього лютим поглядом (Кримськ.). Очі були ніби сердиті (Н.-Лев.). Злісний сміх (Л. Укр.)]; в) (бедственный, жестокий) лютий, лихий; см. Жестокий, Лютый. [Свою Україну любіть, любіть її… во врем'я люте (Шевч.). Люта недоля. Їм лірник співав про колишню неволю, про панську сваволю лихую (Л. Укр.)]; г) (буйный, сильный: о ветре, морозе и т. д.) лютий, клятий, сердитий. [Зима люта; вітер свище (Руданськ). Сердитий вітер завива (Шевч.)]; д) (о болезнях: тяжёлый, жестокий) лютий, клятий, лихий, тяжкий. [Люта хвороба. Лиха гарячка]; е) (о горчице, хрене и т. п.) сердитий, лютий, клятий. [Сердитий хрін];2) (сердитый) злий, лихий, лютий; см. Сердитый. [Устав сьогодні дуже злий (Звин.)]. Быть злым на кого - бути лихим, лютим на кого, бути лихої волі на кого, злувати на (и проти) кого, (опис.) лихим духом дихати на кого, злим (лихим) оком дивитися на кого; см. Злобствовать. [І пан був лихої волі на його (Свидн.)]. Очень злой - дуже лихий, злий, лютий и т. д.; (прелютый) прелютий, запрелютий. Он на вас очень зол - він на вас дуже лихий, злий, (фамил.) храп має.3) (ретивый) завзятий. Дядя был злой рыбак - дядько був завзятий рибалка.* * * -
13 изводиться
известись1) (приходить в упадок) переводитися, перевестися, зводитися, звестися, (о мн.) попереводитися позводитися, нищитися, понищитися, (гал.) піти ніворотом. [Господарство звелося ні на що; вся худоба попереводилася (Харківщ.). На цій роботі одежа нищиться, а на нову не заробиш (Остерщ.). Пасіка по смерті небіжчика Леся не пішла ніворотом (Франко)];2) (худеть, истощаться) зводитися, звестися, марніти, змарніти, помарніти, заневірніти (Харківщ.). [Од безсоння звелась: п'яту ніч не спимо, не гасимо світла (Коцюб.). Усі помарніли за цей тяжкий час (Київ). Так молодиця заневірніла, наче з домовини встала (Сл. Гр.)].* * *несов.; сов. - извест`ись1) (мучиться, терзаться) му́читися, заму́читися; (чахнуть, хиреть) змарнува́тися сов., занапасти́тися, -пащу́ся, -пасти́шся сов., марні́ти, змарні́ти, перево́дитися, переве́стися и мног. поперево́дитися2) (выводиться, исчезать) перево́дитися, переве́стися3) страд. несов. перево́дитися; тра́титися (тра́титься) ма́рно, витрача́тися ма́рно; зво́дитися; ни́щитися, вини́щуватися, вибавля́тися; му́читися -
14 карцер
карцер (-ру). [Ворожила йому нулі, єдиниці, карцер та инші шкільні біди (Васильч.)]. Исправительный -цер - карний карцер. Отвести в -цер - відпровадити до карцеру. Посадить в -цер - завдати до карцеру кого. Строгий -цер - тяжкий карцер.* * *ка́рцер -
15 лихой
I. прлг.1) (бойкий, удалой) - а) (о человеке) хвацький, моторний, голінний, бадьорний бадьористий, жвавий, бравий. -хой малый - моторний парубок (-бка), голінний хлопець, зух (-ха), козир (-ря), козак (-ка); срв. Лихач 1. [Еней був парубок моторний і хлопець хоть куди козак (Котл.)]. -хой ездок - бравий їздець (-дця). -хое дело - молодецька справа; б) (о лошади) баский. [Поїхала в своїм ридвані баскими конями, як звір (Котл.)];2) (худой, злой, злобный) лихий, злий; срв. Злой 1. [Як до тебе ходити, тебе вірно любити? В тебе батько лихий, в тебе мати лиха, і собаки лихі (Пісня). Злая доля (Шевч.)]. -хая болезнь - погана слабість, лиха (французька) хвороба, пранці (-ців). -хой глаз - лихе (урічливе, урічне) око. -хое дело - недобре діло, лихий учинок (-нку), злочинство. -хая сторона - лиха країна (сторона). -хой человек - лиха людина. -хим (благим) матом кричать - см. Мат. -ха беда почин - важко розгойдатися, а далі легко. -хое споро: не умрёт скоро - погань сивіє, та не старіє. -хое лихим избывается - на люту х(в)оробу лютий і вік. Тот не лих, кто во хмелю тих - хто п'є та спить, той не грішить;3) (сердитый) злий, лихий, лютий, сердитий на кого. За что до нас ты лих? - за що (чого) ти злий (лихий) на нас? За що на нас ти злуєш?II. сщ.1) (злой дух) нечистий, нечиста сила, лихий, дідько; см. Дьявол и Чорт;2) (враг) ворог, лиходій (-дія), напасник.* * *I( приносящий беду) фольк. лихи́й; ( злой) злий; ( плохой) пога́ний; ( тяжкий) тяжки́й, важки́йII -
16 мудрёный
1) (замысловатый) мудрий, мудерний, мудрований, мудрячий, хитрий, хитромудрий, мудрагельський, (морочливый) морокуватий, (затейливый) вигадливий, штукарний, (трудный) важкий, тяжкий. [Невелика штучка, та мудра (Чуб. I). Мудерний він чолов'яга: ніяк його не розбереш, який він - чи добрий, чи лихий (М. Грінч.). Мова сієї поеми аж геть, мудрована (Куліш)]. -ное дело, -ная вещь - мудра (хитра) штука, мудрота, мудрація, мудрощі (-щів и -щей). [Налюшники плести - не мудра штука (Звин.). Рало - не дуже хитра штука: його будлі-який чоловік зробить (Звин.). А ми втнемо рукавця і нові, хіба мудрація велика! (Гліб.)]. -ное это дело - мудра це справа. -ная работа - морокувата ((за)морочлива) робота. -ная задача - мудре завдання, мудра за(в)дача;2) хитрий, мудрий; см. Мудрый. Утро вечера -нее - ніч - порадниця-мати: порадить, що починати (що казати).* * *1) ( замысловатый) му́дрий, мудро́ваний; хи́трий; ( трудный для выполнения) важки́й, трудни́й2) ( странный) чудни́й; ( причудливый) химе́рнийу́тро ве́чера мудрене́е — посл. ра́нок пока́же, за́втра буде видні́ше
-
17 надсадный
1) насадний, надсадний. -ный щит - насадний щит (-та);2) надсадний, надсильний, (трудный) важкий, тяжкий.* * *надса́дний -
18 натужливый
-
19 неотёсанный
1) необтесаний, некряжований, небрусований, нетесаний, колодуватий. [Необтесаний і тяжкий ярем мужицького багатства (Стефаник). Об цю скелю нетесану розбилося вельможне панство (Куліш)];2) перен. - неотесаний, невигладжений, нескребе[а]ний, простакуватий, простуватий, простий, вайлуватий, макухуватий, хамлуватий, мурлякуватий, мурмилуватий, тюхтіюватий, лобурюватий, незграбний, мамулуватий, ломакуватий, брусоватий, неоковирний, мугирний, мугирюватий, мугирякуватий, (сиволапый) репаний; срв. Неотёса. [Звідки він - бородатий, мамулуватий? (Хвильовий)]. -ное (сиволапое) мужичьё (пренебр.) - репана мужва (Полт.).* * *1) неоте́саний, необте́саний2) перен. неоте́саний, нете́саний, хаму́луватий, ре́паний; незгра́бний -
20 пост
I. піст (р. посту). Великий пост - великий піст, велике говіння. Петров пост - петрівка. Рождественский пост - пилипівка. Успенский пост - спасівка. Во время -та, в пост - постом, у піст. Соблюдать пост - додержувати, держатися посту, постувати. Строгий пост - тяжкий піст. Налагать (наложить) на себя пост, изнурять (изнурить) себя -том - себе (свою душу) постом припощувати (припостити).II. Пост -1) (должность) пост (-ту), посада, уряд (-ду); (занимаемое место, а также переносно: пост писателя, обществ. деятеля и т. п.) постать (-ти), місце (-ця). Занимать пост, быть, находиться на -ту - держати пост, посаду, уряд, бути на посту, на посаді, на уряді (и при уряді). [Старшина мала зверхність над товариством, поки держала свій уряд (Куліш)]. Он занимает высокий пост - він держить (має) високий пост (уряд, посаду). Должностные лица все были на (при) своих -тах - урядові особи всі були на (при) своїх постах (урядах, посадах). Пусть каждый твёрдо стоит на своём -ту, пусть никто не сходит с своего -та - хай кожен твердо стоїть на своїй постаті, хай ніхто не сходить з своєї постати, не кидає своєї постати;2) воен. - пост, чата, варта. Стоять на -ту - стояти на посту, на чатах, на варті.* * *Iпост, -аII церк.на посту́ — на посту́
піст, род. п. по́сту
- 1
- 2
См. также в других словарях:
Тяжкий — Тяжкий … Википедия
тяжкий — Тяжелый, тягостный, невыносимый, мучительный, томительный. Ср. . См. важный, мучительный, трудный.. пуститься во все тяжкие... Словарь русских синонимов и сходных по смыслу выражений. под. ред. Н. Абрамова, М.: Русские словари, 1999. тяжкий 1. см … Словарь синонимов
тяжкий — • тяжкий гнет • тяжкий грех • тяжкий недуг • тяжкий проступок … Словарь русской идиоматики
Тяжкий — ТЯЖКИХ ТЯЖКОВ ТЯЖОВ Тяжкий и тяжелый, и злой. (Э) Но в словаре Даля так говриться о нечистом, злом духе. Само же прилагательное тяжкий имеет значение тяжелый в но переносном значениии., о человеке неучживчивого нрава, приносщий неудачу.. Тяжов от … Русские фамилии
ТЯЖКИЙ — ТЯЖКИЙ, тяжкая, тяжкое; тяжек, тяжка, тяжко (книжн.). 1. То же, что тяжелый в 1 знач. (поэт.). «Тяжкий млат, дробя стекло, кует булат.» Пушкин. 2. То же, что тяжелый во всех знач., кроме 1, 14, 15 и 16, но с большей выразительностью. «И снова… … Толковый словарь Ушакова
ТЯЖКИЙ — ТЯЖКИЙ, тяжелый, б.ч. в перен. Тяжкое время, ответственость. Грехи тяжки. Ох, тяжко мне! Тяжкость жен. свойство, качество ·по·прилаг. Тяжкой сущ., муж. (дух) и тяжкая жен. (сила) сев., вост. злой, нечистый. Тяжкун пермяц. некошный, нелегкий,… … Толковый словарь Даля
ТЯЖКИЙ — ТЯЖКИЙ, ая, ое; тяжек, тяжка, тяжко; тягчайший. Очень тяжелый (во 2, 4, 5 и 7 знач.). Т. труд. Т. характер. Тяжкое, тягчайшее преступление. Тяжкое зрелище. Тяжкие сомнения. Тяжкое предчувствие. • Во все тяжкие пуститься (разг.) 1) начать делать… … Толковый словарь Ожегова
тяжкий — тяжкий, кратк. ф. тяжек, тяжка (допустимо тяжка), тяжко, тяжки (не рекомендуется тяжки); сравн. ст. тяжче (неправильно тяжчее) … Словарь трудностей произношения и ударения в современном русском языке
Тяжкий вред здоровью — см. Умышленное причинение тяжкого вреда здоровью … Энциклопедия права
Тяжкий вред здоровью — Эта статья или раздел описывает ситуацию применительно лишь к одному региону. Вы можете помочь Википедии, добавив информацию для других стран и регионов. Тяжкий вред здоровью вред здоровью … Википедия
Тяжкий — Слово Т. используется в Синод. пер. Библии, как правило, для обозначения тяжелого физич. труда (Исх 2:11), а также когда речь идет о непомерных тяготах (податях, дани, личных затруднениях, наказаниях, см. 3Цар 12:14; Флп 2:26; Ис 47:6). Слово Т.… … Библейская энциклопедия Брокгауза
