-
1 молокомір
техн. молокоме́р -
2 поплавцевий молокомір
поплавко́вый молокоме́рУкраїнсько-російський політехнічний словник > поплавцевий молокомір
-
3 отпаивать
I. -ся, отпаять, -ся відлютовувати, -ся, відлютувати, -ся. -нный - відлютований.II. -ся, отпоить, -ся1) випоювати, -ся, випоїти, -ся. [Випоїли теля молоком];2) (отравленного) відпоювати, -ся, відпоїти, -ся. [Отруївся був, та насилу молоком відпоїли]. - нный -1) випоєний;2) відпоєний.* * *I несов.; сов. - отпо`ить1) (откармливать молоком, пойлом) випо́ювати, ви́поїти2) ( лекарством) відпо́ювати, відпої́тиII несов.; сов. - отпа`ятьвідпа́ювати, відпая́ти, відлюто́вувати, відлютува́ти -
4 вспаивать
вспоить випоювати, випоїти, вигодовувати, вигодувати (молоком, пойлом). Вспоенный - випоєний, згодований молоком, пійлом.* * *несов.; сов. - вспо`итьвипо́ювати, ви́поїти; ( вскармливать) вигодо́вувати, вигодувати, згодо́вувати, згодува́ти; (выращивать, воспитывать) вико́хувати, ви́кохати -
5 заправлять
и Заправливать заправить1) (опять вправить, вставить) за[на]правляти и за[на]правлювати, за[на]правити що, управляти и управлювати, управити що куди, (засовывать) засувати, засунути, (о мн.) позаправляти, повправляти, позасовувати що куди. [Управити звихнену (ногу, руку)]. -вить брюки в сапоги - засунути штани в чоботи;2) кем- н., чем-н. (управлять, распоряжаться) - орудувати ким, чим, керувати ким, чим, (верховодить) верховодити ким и над ким. [Він тепер орудує банком (Кониськ.). Невістка нами орудувала (Г. Барв.). Керувати державою. А над усіма був найстарший маршалка: він всіма верховодив (Рудч.). Жінка верховодила над ним, як хотіла (Кониськ.)];3) (приправлять еду, напитки) заправляти и заправлювати, заправити, засмачувати, засмачити що чим; о еде теснее: (толчен. салом с зеленью) затовкувати, затовкти, (тёртым салом) затирати, затерти, (растёртым пшеном) заминати, зам'яти (замняти), (мукой, пережарен. на жиру) засмажувати, засмажити, запряжувати, запряжити, (о мног.) позасмажувати, позапряжувати, (сметаной или молоком) забілювати, забілити. [Заправляла борщ олією (Сл. Гр.). Прибудь-же, мій миленький, в неділю уранці - заправлю горілки в кришталевій пляшці (Метл.). Медову кипучу силу словом заправляє (Куліш). Затовчений свіжим салом з зеленою цибулею і кропом куліш (Н.-Лев.). Забілила борщ];4) (заряжать) заправляти и заправлювати, заправити. [Старший брат кониченька сідлає, а підстарший ружжо заправляє, хотять тую зозуленьку вбити (Метл.)]. -вить лампу - заправити лямпу;5) (запрашивать) заправляти, заправити за що з кого; см. Запрашивать. [Заправив, як за рідного батька (Приказка)]. Заправленный - заправлений, управлений; засунутий, засунений; (о еде, напитках) заправлений, засмачений, затовчений, затертий, зам'ятий, засмажений, запряжений, (сметаной, молоком) забілений.* * *несов.; сов. - запр`авить1) заправля́ти, запра́вити и мног. позаправля́ти2) кул. заправля́ти, запра́вити и мног. позаправля́ти; ( сдабривать) засма́чувати, засмачи́ти, диал. затушко́вувати, -ко́вую, -ко́вуєш, затушкува́ти, підбива́ти, підби́ти (підіб'ю́, піді́б'є́ш); ( толчёным салом) зато́вкувати, затовкти́, -вчу́, -вче́ш; ( поджаренным луком) засма́жувати, -жую, -жуєш, засма́жити и мног. позасма́жувати; (крошеной зеленью, салом) закри́шувати, закриши́ти, -кришу́, -кри́шиш3) (несов.: руководить, быть заправилой) ору́дувати, -дую, -дуєш; верхово́дити -
6 кровь
1) кров (-ви), (реже) крів (р. крови, кро[и]ві), ум. крівця, (пров.) крівля, керва, руда (- ди), (вульг. преим. о -ви от удара в драке) юха, юшка, паюха, мазка. [Без бою, без крови (Крим.). Поженемося за баришем, а скільки криві братньої нап'ємося (Квітка). Кров'ю вона умивалась (Шевч.). Крів'ю обкипіла вся наша давнина (Л. Укр.). Усі руки в крови (Харківщ.). Як вода, крівля по світі буде розливатись (Руданськ.). Так він крівлею і вмився (О. Пчілка). Руда - не вода (Номис). Людська крівця не водиця, розливати не годиться (Номис). Шабля моя не раз паюхою вмилась (К. С.). Мазкою хоче хто умитись, кому не жаль своїх зубів (Котл.)]. -вь артериальная - кров червона, (венозная) чорна (погана) кров. Лицо у неё -вь с молоком - лице у неї мов кров з молоком; лице у неї біле як кипень і рум'янці грають. -вью кровь омыть - кров за кров; кров змити кров'ю. Проливать -вь - лити, проливати (сов. пролити) кров. [Зараз будуть тут лить неповинную кров (Грінч.)]. Обагрить -вью - см. Обагрять. Покрываться, покрыться (запекшейся) -вью - о(б)кипати, о(б)кипіти кров'ю. [Окипіло серце гарячою кров'ю (Пісня)]. Запекшаяся -вь - закипіла(я) кров. Покрытый запекшейся -вью - закипілий, обкипілий кров'ю. Покрывается -вью что - кров обкипає на чому, кров'ю обкипає що. Лужа -ви - калюжа крови, кривава річка (криниця). [Де стояла Бондарівна - кривава криниця (Пісня)]. Лежал в луже -ви - підплив кров'ю, лежав підплитий кров'ю (крівлею), лежав у калюжі крови. Запачкать -вью - умазати в кров, укровити, закровити, (сильно) заюшити кого, що. Облиться -вью - умитися кров'ю, (грубо) мазкою. Сердце обливается -вью - серце кривавиться. [І серце кривавиться, як згадаю, яка мінлива людська доля (Грінч.)]. Побить в -вь кого - спустити кров кому, (грубо) спустити юху (мазку) кому, помажчити кого. Ушибиться в -вь - забитися до крови, (сильно) об'юшитися. -вь ударила в голову кому - кров ударила (бухнула, линула) до голови кому. Изойти, истечь -вью - зійти кров'ю, збезкровіти. Он истёк -вью - він зійшов кров'ю, він збезкровів. Пустить -вь - кинути (спустити) кров (руду), відкрити жилу кому. [Кинув їй руду з руки (Квітка)]. Хоть -вь с носа - хоч кров з носа. Крови (регулы) - місячка, краска;2) (в значении рода, племени, колена, поколения) кров (-ви). Родная -вь - своя кров, рідна кров. Это у него в -ви - це в його родиме. Голос -ви - кров озивається, голос крови. От -ви Рюриковой - з Рюрикової крови, з Рюрикового роду (коліна). Принц королевской -ви - принц королівської крови, королівського роду, коліна;3) бот. - см. Драконова кровь, Зверобой.* * *кров, -і; диал. крі́вля; (преим. от удара в драке) ю́шка, мазка́; руда́, -ди́; (порода, происхождение животных) плід, род. п. плоду -
7 подбеливать
подбелить підбілювати, підбілити, (о мног.) попідбілювати кого, що; (молоком или сметаной кушанье) забілювати, забілити що. Подбелённый - підбілений; забілений.* * *несов.; сов. - подбел`ить1) підбі́лювати, підбіли́ти и попідбі́лювати2) (кушанье - молоком, сметаной) забі́лювати, забіли́ти -
8 молокомер
-
9 поплавковый молокомер
поплавце́вий молокомі́рРусско-украинский политехнический словарь > поплавковый молокомер
-
10 молокомер
-
11 поплавковый молокомер
поплавце́вий молокомі́рРусско-украинский политехнический словарь > поплавковый молокомер
-
12 болтушка
1) копистка;2) см. Болтун 1 и Болтунья;3) бовтанка, бевка, калапаця, путря. [Зварить бувало лемішку, водою розпустить та й сьорбає. Мати не втерплять, капнуть йому молока до тої бевки. (Фр.)];4) яєшня (сбитая с молоком).* * *I см. болтун, болтунья II1) ( пойло) бо́втанка, бо́втачка; диал. бе́вка2) ( яичница) бо́втанка3) ( орудие для взбалтывания) копи́стка -
13 выпаивать
выпоить випоювати, випоїти. [Випоїла все молоко телятами. Четверо телят молоком випоюємо]. Выпоенный - випоєний.* * *I несов.; сов. - в`ыпаятьвипа́ювати, ви́паяти, вилюто́вувати, ви́лютуватиII несов.; сов. - в`ыпоитьвипо́ювати, ви́поїти -
14 кувшин
глек (-ка и -ка), глечик (-ка), (простой глиняный) гладуш (-ша), (кринка) гладущик (-ка), гладушка, (реже) гладишка; (жбан) жбан (-ну), диал.: джбан, (д)збан, ж[з]банок (- нка). [Марія встала та й пішла з глеком по воду до криниці (Шевч.). Накрий столи, насип вино у глеки (Крим.). Глечиком води набрав (Рудан.). Купила глечик (гладущик, гладишку) молока (Чернігівщ.) На столі стояла гладушка з молоком (Звиног.)]. Повадился -шин по воду ходить, там ему и голову сломить - до часу збан воду носить; поти ж[з]бан (глек) воду носить, поки вухо увірветься.* * *гле́чик, увел. глек; ку́холь, -хля, ку́хва; ( с крышкой) жбан, збан, джбан, дзбан; диал. глади́шка; ( глиняный сосуд с узким горлом) ба́нька -
15 лактометр
лактометр (-ра), молокомір (-ра).* * *спец.лакто́метр -
16 молокомер
с.-х.молокомі́р -
17 молочник
1) (посуда) молочник;2) (продавец молока) молочник;3) (любитель молока) молочник;4) см. Млекопитающий и -щее(ся);5) (детёныш млекопитающего животного) сосун (-на), сосунець (-нця);6) (телёнок вспоенный молоком) молочняк (-ка);7) бот. Leontodon L. - любочки, кульбаба, молочник (-ку);8) бот. - см. Молочай.* * *1) ( сосуд) моло́чник2) ( продавец молока) моло́чник; ( занимающийся молочным делом) молоча́р, -я -
18 наполнять
наполнить1) что чем - сповнювати и сповняти, сповнити, повнити, наповнювати, наповняти, наповнити, (заполнять) заповнювати и заповняти, заповнити, (до краёв) виповнювати и виповняти, виповнити, сповнювати, сповнити и т. п. вщерть (до самых краёв: по самі вінця), (посуду, помещение ещё) запорожнювати и запорожняти, запорожнити що чим, (сыпучим, жидкой пищей) насипати, насипати, (жидкостью) наливати, налити и (зап.) налляти що в що, куди и що чим, (о мног.) посповнювати, посповняти, понаповнювати, понаповняти, позаповнювати, позаповняти, повиповнювати, повиповняти, позапорожнювати, позапорожняти, понасипати, поналивати. [Сповнімо кубки! (Куліш). Темрява сповняла глибокі яри та долини (Грінч.). Люди кожну кімнату сповнили ґвалтом (Коцюб.). Кубочки посповняла (Мил.). Сполоханий гомін повнить дерева (Дніпр. Ч.). Тут тобі, серденько, в степу погибати, червоною кров'ю річки наповняти (Метл.). Невідомі люди заповнювали кімнати (Виннич.). Дим всю хату заповняє (Франко). Кров'ю річки й озера виповнювали (Куліш). Тиша виповняла ввесь двір (Коцюб.). Не виповниш Дніпра-Славути слізьми (Куліш). Глибокії долини волоською кров'ю повиповнював (Ант.-Драг.)]. -нять воз кладью - навантажувати (наладновувати) воза (віз); срв. Нагружать;2) (отвлеч. и метаф.) сповнювати, сповняти, сповнити, переймати, перейняти, проймати, про(й)няти, понімати, по(й)няти, наливати, налити, (о мног.) посповнювати, посповняти, попереймати, попроймати, поналивати кого, що чим. [Се хвилювало й сповнювало чуттям зворушеної вдячности (Н.-Лев.). Вітер сповняв Зінькові груди молодою силою (Грінч.). Всю землю сповнила слава чуткою про його (Куліш). Радощі, що серце понімають (М. Вовч.). Душу переймали ніжні чари (Крим.)]. Наполненный -1) сповнений, наповнений, заповнений, виповнений, запорожнений, насипаний, налитий и (зап.) наллятий, посповнюваний и т. п. [Передаючи сповнену чарку (Васильч.). Посуд, позапорожнюваний усякими напоями (Н.-Лев.)];2) сповнений, про(й)нятий, перейнятий, налитий, поперейманий, попройманий чим. [Очі в неї сповнені були слізьми (М. Вовч.). Раз добром налите серце вік не прохолоне (Шевч.)]. Сочинение -ное ошибками - твір повний помилок. -ться -1) сповнюватися и сповнятися, сповнитися, посповнюватися и посповнятися; бути сповнюваним, сповненим, посповнюваним и т. п. [Відро вже сповнилось водою (Сл. Гр.). Покої сповнились людьми (Н.-Лев.). Чарка повнилась вином (Греб.). Хата вся виповнялася людьми, що надіходили (М. Вовч.)]. У коровы вымя -ется молоком - корова наливає, у корови вим'я наливається. У неё глаза -нились слезами - у неї очі зайшли сльозами (слізьми), у неї очі сповнилися сліз;2) сповнюватися и сповнятися, сповнитися, перейматися, перейнятися, пройматися, про(й)нятися, поніматися, по(й)нятися, наливатися, налитися чим, (о мног.) посповнюватися, посповнятися, поперейматися, попройматися, поналиватися; бути сповнюваним, сповненим, посповнюваним и т. п. [У його груди плачем сповнялися тяжким (Самійл.). Вся істота сповнилася радістю (Черкас.). Душа її переймалася жалем до тієї людини (Київщ.). Серце понялося гнівом та помстою (Леонт.)].* * *несов.; сов. - нап`олнитьнапо́внювати, -нюю, -нюєш и наповня́ти, наповнити и мног. понапо́внювати и понаповня́ти; ( заполнять до предела) випо́внювати и виповня́ти, ви́повнити; (преим. перен.) спо́внювати и сповня́ти, спо́внити, несов. по́внити; ( наливать) налива́ти, нали́ти, -ллю́, -ллє́ш и налля́ти, -ллю́, -ллє́ш и мног. поналива́ти -
19 начадить
начадити, наробити чаду, (при неодуш. субъекте) начадіти. [Так начадила молоком, що й не продихнеш (Київщ.). Наробила чаду (Брацл.)]. -ться - начадитися, (при неодуш. субъекте), начадітися.* * *начади́ти, -джу, -диш -
20 обильный
рясний, буйний, достатній, розкішний, сутий [Спорядили обід сутий (Рудан.)], густий, вальний. [Вальний сніг на дорозі]. См. Изобильный. -ный грибами - грибний; (зверями) звірний; (источниками) джерелястий; (лесами) лісний; (мёдом) медний; (молоком) молочний, молочливий; (морозами) морозяний, морозовий; (семенами) сім'янистий; (травой) травний, травнистий; (цветом) рясноквітний.* * *1) ( имеющийся в изобилии) рясни́й, бага́тий, дові́льний; (пышный, роскошный) пи́шний, розкі́шний; ( буйный) бу́йний; ( густой) густи́й; ( большой) вели́кий; ( сильный) си́льний; ( многочисленный) числе́нний; ( щедрый) ще́дрий, щедро́тний2) ( изобилующий) бага́тий; (о плодах и перен.) рясни́й
- 1
- 2
См. также в других словарях:
молокомір — іменник чоловічого роду … Орфографічний словник української мови
Молоком облиться — Яросл. Получить много молока от одной коровы. ЯОС 6, 54 … Большой словарь русских поговорок
молокомір — а, ч. Прилад для вимірювання кількості надоєного молока … Український тлумачний словник
Кофе с молоком — Café au lait … Википедия
ВПИТАТЬ В СЕБЯ С МОЛОКОМ МАТЕРИ — кто что Усвоить с самых ранних лет. Имеется в виду, что лицо, группа лиц, сообщество людей (Х) благодаря среде, в которой эти люди выросли, органично восприняли основы какого л. мировоззрения, систему ценностей, морально этические нормы, обычаи и … Фразеологический словарь русского языка
ВПИТАТЬ С МОЛОКОМ МАТЕРИ — кто что Усвоить с самых ранних лет. Имеется в виду, что лицо, группа лиц, сообщество людей (Х) благодаря среде, в которой эти люди выросли, органично восприняли основы какого л. мировоззрения, систему ценностей, морально этические нормы, обычаи и … Фразеологический словарь русского языка
ВПИТЫВАТЬ В СЕБЯ С МОЛОКОМ МАТЕРИ — кто что Усвоить с самых ранних лет. Имеется в виду, что лицо, группа лиц, сообщество людей (Х) благодаря среде, в которой эти люди выросли, органично восприняли основы какого л. мировоззрения, систему ценностей, морально этические нормы, обычаи и … Фразеологический словарь русского языка
ВПИТЫВАТЬ С МОЛОКОМ МАТЕРИ — кто что Усвоить с самых ранних лет. Имеется в виду, что лицо, группа лиц, сообщество людей (Х) благодаря среде, в которой эти люди выросли, органично восприняли основы какого л. мировоззрения, систему ценностей, морально этические нормы, обычаи и … Фразеологический словарь русского языка
ВСАСЫВАТЬ В СЕБЯ С МОЛОКОМ МАТЕРИ — кто что Усвоить с самых ранних лет. Имеется в виду, что лицо, группа лиц, сообщество людей (Х) благодаря среде, в которой эти люди выросли, органично восприняли основы какого л. мировоззрения, систему ценностей, морально этические нормы, обычаи и … Фразеологический словарь русского языка
ВСАСЫВАТЬ С МОЛОКОМ МАТЕРИ — кто что Усвоить с самых ранних лет. Имеется в виду, что лицо, группа лиц, сообщество людей (Х) благодаря среде, в которой эти люди выросли, органично восприняли основы какого л. мировоззрения, систему ценностей, морально этические нормы, обычаи и … Фразеологический словарь русского языка
ВСОСАТЬ В СЕБЯ С МОЛОКОМ МАТЕРИ — кто что Усвоить с самых ранних лет. Имеется в виду, что лицо, группа лиц, сообщество людей (Х) благодаря среде, в которой эти люди выросли, органично восприняли основы какого л. мировоззрения, систему ценностей, морально этические нормы, обычаи и … Фразеологический словарь русского языка
