с+кого-чего

несов.; сов. - дотр`онуться

пождати, почекати (трохи, деякий час). Срв. Подождать.

* * *

предубедить кого против кого, чего упереджувати, упередити кого проти кого, проти чого. Предубеждённый - упереджений. Он против меня -дён - він проти (до) мене упереджений. -ться - упереджуватися, упередитися.

* * *

несов.; сов. - предубед`ить

несов.; сов. - спуст`ить

взыскать

1) (долг) правити (довг), виправити, доправлятися (довгу) з кого, справляти, справити (довг) з кого, шукати (довг) на кому; (подать, недоимку) (в бесспорном порядке) стягати, (вульг) грабувати, пограбувати, вибивати (недоїмки);

2) (за вину) карати, покарати, накарати (за провину). Не взыщите - не осудіть, вибачте. Взыскать своими милостями - дарувати свою ласку, обдарувати своєю ласкою.

* * *

1) ( заставлять уплатить) стяга́ти и стя́гувати, стягти́ и стягну́ти и мног. постя́гувати и постяга́ти, пра́вити и справля́ти, спра́вити, виправля́ти, ви́правити

2) ( с кого-чего - привлекать к ответственности) стяга́ти и стя́гувати, стягти́ и стягну́ти (з кого-чого); ( наказывать) кара́ти, покара́ти и скарати (кого)

выступить виступати, виступити. [Виступає як пава. Виступив проти мене. Аж піт виступив]; а теснее -

1) выступать важно, плавно - іти виступці, виступцем;

2) виходжати, виходити, (сов. вийти), вирушати, вирушити, вибиратися, вибратися. [Полковник із намету виходжає. Військо вирушило в бій];

3) резко вперёд - вириватися, вирватися. [Наперед не виривайся, ззаду не зоставайся];

4) (из ряда) висуватися, висунутися, вихилятися, вихилитися, виставати, вистати, витикатися, виткнутися. [Наша хата дуже вистає (витикається) проти инших з перії];

5) (в защиту кого, чего) ставати в обороні кого. чого, обставати, обстати за що (за чим, за ким). [За громадську справу обстати (Грінч.). Обстає за ним];

6) (против кого) ставати проти, рушати на кого;

7) (кандидатом) кандидувати (во что - на кого);

8) (пятнами) плямитися;

9) выступать наружу (вынырять) - винурятися. [Річка то ховається поміж деревами, то знов винуряється і блищить проти сонця];

10) (постепенно из воды) витавати, витонути. [Тепер і тут каміння повитавало і там потроху витає з води. Вода залляла дині, то поки воно витоне з-під води - паростки й погинуть];

11) (из границ приличия) перейти межі пристойности.

* * *

несов.; сов. - в`ыступить

1) (испытывать жажду) х(о)тіти пити, жадати пити, (книжн.) жаждувати (Св. П.). Я жажду (ты жаждешь и т. д.) - у мене (в тебе) спрага, жага; (о частях челов. тела, о растениях) жадати чого, прагнути чого. [Груди жадали (прагнули) повітря. Зів'ялі дерева прагнули вогкости (води)];

2) (сильно желать, с. стремиться) прагнути кого, чого, жадати кого, чого, бути жадобним на кого, на що. [Щастя й волі серце прагне (Франко). Слугувати прагнув я тобі (Грінч.). Давно моє серденько тебе жадає. Він жадобен на неї].

* * *

1) ( кого-чего) хоті́ти (хо́чу, хо́чеш) пи́ти (що), відчува́ти спра́гу (жагу́, зга́гу) ( до чого); уст. пра́гнути (чого́, до чо́го)

2) (перен.: страстно желать) жада́ти (кого́-чого́); ( стремиться) пра́гнути (чого́, до чо́го)

прождати, прочекати кого. чого и на кого, на що. Прожданный - прожданий.

* * *

1) ознака, познака, признака, прикмета, знак (-ку), слід (-ду) чого. [Це ознака духової слабости (Єфр.). Хоч як шукав, та не побачив навіть і познаки (Крим.). І признаки навіть нема теперки, що був став (Камен. п.)]. Верный -знак - певна ознака. Существенный -знак - істотна ознака. Отличительный -знак - відмінна ознака или просто відміна, відзнака. [Розум - ця відзнака людини]. По внешним -кам - з зовнішніх ознак. Поступок этот есть -знак прекрасной души - вчинок цей - прекрасної душі ознака. -ки болезни - ознаки (признаки) хороби. При малейшем -ке опасности - при найменшому знаку небезпеки. От прежней красоты и -ка не осталось - від попередньої краси і знаку (сліду, познаки) не лишилось. Видеть в чём -знак - бачити в чому прикмету, ознаку и т. д., мати що за знак. [Учитель тільки кивнув; се вже мали за знак, що сердитий, і примічали (Свидн.)]. Быть служить, являться -ком чего - бути ознакою, прикметою и т. д. чого, правити (служить) за ознаку чого. Это есть, является -ком силы - це - ознака сили. Нет и -ка кого, чего - нема й знаку (сліду, признаки, натями), нема й зазору (зазором), нема й прислідку кого чого. [Ніде й знаку не було якогось житла. У його курей і зазором нема (Черк. п.). Його й прислідку тут не було]. Отвечать каким-л. -кам (иметь их) - мати ознаки які. -ки делимости, мат. - ознаки подільности;

2) (примета предвещательная) прикмета; см. Примета. [Де погана прикмета, що курка півнем заспівала]. Хороший -знак - добра прикмета.

* * *

проехать

1) (мимо чего) проїжджати, проїздити, проїхати, минати, поминати, поминути що. [Усюди, де не проїздив Кобза, народ ворушився (Стор.). Стоїть циган на снігу, мужик проїжджає (Рудан.). Козаки на байдаках пороги минали (Шевч.). Ми вже той хутір поминули (Зміїв. п.)]. -хать в карете, верхом, четвёркою - проїхати в кареті; проїхати, пробігти верхи (конем), четвернею. [Пан четвернею пробіжить (М. Вовч.)];

2) (по известному месту, по чём-л. из конца в конец) переїжджати, переїздити, переїхати чим или що, проїжджати, проїздити, проїхати чим или що. [Спочину, заким піски переїдемо (Кониськ.). Як переїдеш Вересоч, так їдь куди хоч (Номис). Переїхав лісом. Над вечір другого дня він уже переїздив Києвом (Крим.). Проїхали поле, проїхали друге (Чуб.). Переїхали поле, переїхали друге, а на третім чистім полі кінь ся спотикає (Чуб.). Тридцять семисотних верст, іще з гаком, не спочиваючи переїхав (Квітка)]. -едем-ли дорогой? - чи проїдемо сюдою? Когда -жают по мостовой, то у нас в доме окна дрожат - як проїздять (переїздять) бруком, то в нашому будинку шибки дрижать;

3) (известное расстояние) проїжджати, проїздити, проїхати, в'їжджати, в'їздити, в'їхати. [Проїхав дві верстви. Ще сей посланець може й верстви не в'їхав (Свидн.). Виїздили ми пізно, в'їздили мало (Корол.)]. -жать сто километров в час - в'їздити, проїздити, пробігати сто кілометрів за(на) годину. - жать, -хать быстро - пробігати, пробігти, проскочити; (известное расстояние) перебігати, перебігти. [Проскочили ми так іще станцій зо три (Грінч.)]. -хать рысью - проїхати тюпки, вклус, клусом, труськом. -хать шагом - проїхати ходою, ступою. -хать цугом - витягом, упростяж проїхати.

* * *

1) ( лошадь) прої́жджувати и проїжджа́ти, прої́здити

2) (несов.: истратить на проезд) проїзди́ти

3) (несов.: провести определённое время в езде) проїзди́ти

несов.; сов. - собр`аться

1) збира́тися, зібра́тися (зберу́ся, збере́шся) и мног. позбира́тися; ( сходиться) схо́дитися, -джуся, -дишся и зіхо́дитися, зійти́ся (зійду́ся, зі́йдешся) и мног. посхо́дитися; ( вокруг кого-чего) гуртува́тися, -ту́юся, -ту́єшся, згуртува́тися; (вокруг кого-чего; скапливаться) ку́пчитися и ску́пчуватися, -чується, ску́пчитися и мног. поску́пчуватися, ску́плюватися, -люється, ску́питися, несов. диал. ку́питися

2) (готовиться, приготовляться что-л. сделать) збира́тися, зібра́тися, ла́годитися, -джуся, -дишся и нала́годжуватися, -джуюся, -джуєшся, нала́годитися; несов. ла́дитися, ладна́тися; ( снаряжаться) лаштува́тися, -ту́юся, -ту́єшся, налаштува́тися, споряджа́тися, споряди́тися, -джу́ся, -ди́шся, виряджа́тися, ви́рядитися, -джуся, -дишся и повиряджа́тися; диал. зла́годитися сов., прибира́тися, прибра́тися, -беру́ся, -бере́шся

3) (с чем - доставать средства, напрягать силы, мысли) збира́тися, зібра́тися (на що, з чим), сов. спромогти́ся, -мо́жуся и -можу́ся, -мо́жешся (на що); ( со средствами) стяга́тися и стя́гуватися, -гуюся, -гуєшся, стягти́ся, -гну́ся, -гнешся и стягну́тися (на що)

4) ( напрягать мышцы) напру́жуватися, -жуюся, -жуєшся, напру́житися; ( съёживаться) зіщу́люватися, -лююся, -люєшся, зіщу́литися, зщу́люватися, зщу́литися

5) страд. несов. збира́тися; склика́тися; ску́пчуватися, ску́плюватися; визби́руватися, -рується; призби́руватися; забира́тися, прибира́тися; виряджа́тися; готува́тися, ла́годитися, ладна́тися; склада́тися, збира́тися

несов.; сов. - увл`ечься

1) ( перемещаться) тягти́ся и тягну́тися, потягну́тися и потягти́ся; ( перетягиваться) перетяга́тися и перетя́гуватися, перетягти́ся и перетягну́тися

2) (целиком отдаваться чему-л.; влюбляться в кого-л.) захо́плюватися, захопи́тися

3) (втягиваться в круг каких-л. занятий под влиянием кого-чего-л.) перехо́дити, перейти́, переступа́ти, переступи́ти; (на путь чего-л.) става́ти, ста́ти, ступа́ти, ступи́ти

4) строит. (несов.) тягти́ся, тягну́тися; нести́ся; вести́ся; утя́гуватися; залуча́тися; захо́плюватися; прина́джуватися, ва́битися; зва́блюватися, спокуша́тися

1) честь, -ті

2) (почёт, уважение) честь, поша́на, ша́на, шано́ба

(что, чем) крутити що, чим. [Вир його скажений крутить (Грінч.). Обвязав каменючку мотузком і крутив нею в повітрі (Харківщ.). Вітер крутить снігом (М. Грінч.)]. - жить вокруг кого, чего - кружляти, колувати навколо кого, чого; (о птице) кружляти, круженяти. [Кружляє скрізь там галич над ланами (Л. Укр.). Коршак літає, літає, - чого він так круженяє? (Радомиськ. п.)]; (о воде в водовороте и перен.) вирувати, нуртувати. [Отам, де вода вирує, там яма (М. Грінч.). Літає павутиння, кружляє і вирує у повітрі (Л. Укр.)]. -жить кого в танце - крутити кого в танку (танцюючи). Ветер -жит пыль, песок - вітер вихорить, вітер крутить порох, пісок; (снег) вітер вихорить, хурделить; вітер крутить снігом. -жить в пути - см. Колесить. -жить голову кому - крутити, морочити голову кому, (пренебр.: путать) дурити кому голову. [Що ти мою голову дуриш?! (Звин.)].

* * *

1) (вращать, вертеть) крути́ти, кружи́ти, кружля́ти

2) см. кружиться 2)

3) (двигаться, меняя направление) крутити; кружи́ти; (извиваться - о дороге, следе) крути́тися; (блуждать, плутать) колува́ти, колеси́ти, колесува́ти

4) ( мести - о метели) крути́ти, хурде́лити, кушпе́лити

1) (известное пространство) місце (-ця, им. мн. місця, р. місць и місців), (редко місто), місцина, містина; срв.

I. Местечко. [Сідай, - місця стане (Кониськ.). Із яких то місць на той ярмарок не понавозили усякого хліба! (Квітка). Порожніх місців за столами не знайшла я (Н.-Лев.). У тих містах, де тече річка Самара (Стор.). Немає місцини в моєму дворі, щоб не скуштувала моїх сліз гірких (Мирний)]. Каждое тело занимает определённое -то - кожне тіло займає (бере, забирає) певне місце. Это не ваше -то - це не ваше місце. Здесь мало -та для двоих - тут мало місця для (на) двох. Прошу занять -та - прохаю сісти на свої місця; срв. Занимать 1. Нет -та - нема(є) місця. На -то - на місце. [Постав книжку на місце (Київщ.)]. На -те, не на -те - на (своєму) місці, не на (своєму) місці. [Усе в тебе не на місці стоїть (Київщ.)]. Всё хорошо на своём -те - все на своєму місці гарне (добре). В другое, в иное -то - в инше місце, (куда-либо) куди-инде, куди-инше. [Пішов на ярмарок, а може куди-инше (Рудч.)]. В другом, в ином -те - в иншому місці, инде, (где-либо) де(сь)-инде. [«Ходім до мене вечеряти!» - «Ні, я вже обіцявся инде» (Куліш). Треба пошукати помочі де-инде (Грінч.). Десь-инде живе (Сим.)]. Во всяком другом -те - в усякому иншому місці, скрізь-деинде. Ни в каком, ни в одном -те - в жадному місці, ніде. В разных -тах - у різних місцях; (отдельно) різно. [Ми живемо не вкупі, а різно (Звин.)]. В отдалённых -тах - по далеких світах. [Кинувся по далеких світах сіна добувати (Грінч. II)]. Из другого -та - з иншого місця. С -та на -то - з місця на місце. До этого -та - до цього місця, (до сих пор) досі, досіль, до-сюди, поти; срв. Пора. [До-сюди треба вивчити (Київщ.). От поти твій город, а далі вже мій (Грінч.)]. До какого -та - до якого місця, (до каких пор) докуди, подоки; срв. Пора. Всякие -та - всякі місця, всі усюди (-дів). По всяким, по всем -там - по всіх усюдах, скрізь. Со всех мест - з усіх місць, звідусіль, звідусюди. -тами, в некоторых -тах - місцями, (реже місцем), подекуди, де-не-де, де-де, де-куди, инде. [Місцями і женці біліли, і копи вже стояли (Свидниц.). Місцем такі були здоровенні байраки, що боже світе! (Грінч. II). Сивина подекуди із чорним волоссям (Куліш). Тихо навкруги… Лиш де-не-де прокинеться пташка (Коцюб.). Де-куди видно немов ряди великих білих комах, - то косарі (Франко). Инде протрухли дошки (Кониськ.)]. К -ту сказать - до речи, до діла сказати. [Говорить зовсім не до речи (Київщ.)]. Тут говорити вільно, аби до діла (Київщ.)]. Ваши слова здесь совсем не у -та - ваші слова тут зовсім не до речи (не до діла, но до ладу). Здесь хорошее -то для сада - тут гарне (добре) місце під сад, тут гарна (добра) місцина для саду (під сад). Долго ли проживёте в наших -тах? - чи довго проживете в наших місцях? Есть хорошие -та в книге - є гарні місця (уступи) в книжці. По -там! - на місце! на місця! Ни с -та(!) - ані руш(!), ані з місця. [Стій, кажу тобі, ані руш! (Київщ.). Як ускочила в баюру - коні, ані руш (Липовеч.). І вся варта ані з місця (Рудан.)]. Не трогайтесь с -та - не рушайтеся з місця. С -та не двинусь - з місця не зрушуся. С -та в карьер - см. I. Карьер. Нигде -та себе не найду - ніде місця собі не знайду; не знаю, де приткнутися, де приткнути себе. Он и -та не пригреет - він і місця не нагріє. Только -то тепло (бежал) - (утік) і місце холодне; см. И след простыл (под Простывать). Пора костям на -то - кістки давно просяться на спочинок. Бойкое -то - розигри (-рів), людне місце. [Він на таких розиграх живе, що хто йде, не мине (Сл. Гр.)]. Больное, слабое -то - болюче, дошкульне місце, болячка, слаба сторона. [Найпекучіші потреби та болячки свого часу (Єфр.). Він знає, що рахунки - моя слаба сторона (Франко)]. Попал на его больное -то - трапив йому саме на болюче. Верное, надёжное -то - певне місце. Возвышенное -то - високе місце, підвищення (-ння), високість (-кости). Глухое пустынное -то - глухе, безлюдне, пустельне місце, закуток (-тку), закутень (-тня), застум (-му). [Село наше у закутні такому, що ніхто туди не зайде (Кам'янеч.). І засвітився світ по застумах московських (Куліш)]. Жёсткое, мягкое -то (в вагоне) - місце тверде, м'яке. Купе на два -та - купе на дві особі, двоособове купе. Живописные -та - мальовничі місця, -ча місцевість (- вости). Защищённое -то - см. Защищённый. Лобное -то - см. Лобный. Неведомое -то, -мые та - безвість (-ти), (реже) безвісті (-тей и -тів). [Пливе у сірі безвісті нудьга (Коцюб.)]. Новозаселённое -то - новозалюднене місце, новоселиця. Общее -то - загальне місце, загальник, трюїзм (-му). -та отдалённые, не столь отдалённые - місця далекі, не такі далекі, неблизькі світи (-тів). Открытое, видное -то - відкрите місце. На открытом, на видном -те - на видноті, (пров.) на видноці. [Поклади щось на видноті, щоб було напохваті (Н.-Лев.). Пусти в сіни, не хочу стояти на видноці (Гнід.)]. Отхожее -то - см. Отхожий. Почётное -то - почесне місце; (красный угол) покуття (-ття), покуть (-ти) (в кр. углу для новобрачных) посад (-ду). [Онисю посадили на посаді (Н.-Лев.)]. Пустое -то - порожнє місце. Сборное -то - збірне місце, збірний пункт (-ту), зборище. Свалочное -то - смітник (- ка), смітнище. Святые -та - святі, праведні місця, (куда ходят на отпуст) відпустові місця. [І де ходила, в яких-то праведних містах, а в нас, сердечна, опочила (Шевч.). Відпустове місто Люрд (Калит.)]. Складочное -то, -то складки - складовище. Сохранное -то - схованка, сховище, схова, криївка, (пров.) підра (-ри) и підря (-рі). [Треба десь сховати, та схованки ніякої не знайду (Звин.)]. Спальное -то - спальне місце. Укромное -то - затишок (-шку), захист (-ту), захисток (-тку). [Край берега, у затишку, прив'язані човни (Глібів)]. Укрытое - то - скрите місце, скриток (-тку). Усадебное -то - садиба, ґрунт (-ту). Якорное -то - якірна стоянка. -то битвы, сражения - см. Побоище 2. -то водворения - місце (для) оселення. -то встречи - місце (для) зустрічи, (свидания) місце сходин. Назначено -то встречи - визначено місце (для) зустрічи; ви[при]значено місце, де зустрітися (зійтися, з'їхатися). -то действия - місце дії, дійове місце. -то (постоянного) жительства - місце (постійного) перебування (пробування, проживання). Зарегистрироваться по -ту жительства - зареєструватися при (на) місці перебування. -то заключения - місце ув'язнення, арештантська (-кої), в'язниця, тюрма. -то исполнения - місце виконання. -то для лежания, для сидения (в вагоне) - місце лежаче, сидяче. -то ловли - лови (-вів), ловище. -то назначения - місце призначення. -то нахождения - місце перебування, місце, де перебуває. По -ту назначения - до призначеного місця. -то охоты - місце полювання, ловище, (стар.) гони (-нів). -то платежа - місце виплати. -то преступления - місце, де вчинено злочин, місце злочину. На -те преступления - на місці злочину; на гарячому (вчинку). -то проезда - місце для проїзду, проїзд (-ду). [Проїзду не дав і на ступінь (Звягельщ.)]. -то рождения - місце народження; (геолог.) родовище. -то сбора, собрания - місце збору, зборище. -то службы - місце служби (урядування). По -ту службы - (на вопр.: куда) на місце служби; (где) на (при) місці служби, на службі; см. По 1. -то в театре - місце в театрі. -то у(с)покоения - місце спочинку (спочиву), спочинок (-нку). [Чия домовина?-Анакреонтів спочинок (Грінч.)]. Быть на первом, на главном -те - бути на першому місці, перед водити. Быть убитым на -те - бути вбитому, де стояв (-яла, -яло) или на місці. Взять -то (напр., для проезда) - взяти (купити) місце. Дать -то кому - дати місце кому. Занимать первое -то между кем - займати переднє (чільне) місце серед кого. Занимать, занять -то кого, чего - заступати, заступити кого, що. Иметь -то где, когда - відбуватися, діятися, траплятися, сов. відбутися, статися, трапитися, несов. и сов. мати місце де, коли. [В поліклініці не раз траплялися прикрі випадки (Пр. Правда). Цікаво навести кілька фактів, що мали місце під час перевірки в різних установах (Пр. Правда)]. Оставлять, оставить -то кому, чему - лишати, лишити, (редко) кидати, покинути місце кому, чому, для кого, для чого. [Валуєвський циркуляр не кидав місця для путящої народньої книжки (Єфр.)]. Освобождать, освободить, очищать, очистить -то - звільняти, звільнити, пробирати, пробрати місце; прийматися, прийнятися; см. Очищать 3. [Пообідали і вставайте, звільняйте місця для инших (Київщ.)]. Подхватить с -та (о лошадях) - взяти з копита. [Коні зразу стрепенулися, взяли з копита, і ми помчали з гори (Короленко)]. Производить, произвести дознание на -те - вивідувати на місці, переводити, перевести дізнання на місці. Сойтись, собраться, сложить в одно -то - зійтися, зібратися, скласти до-гурту, у-гурт, до-місця, до купи, ум. до-купки, до-купочки, до- купоньки. [Вовк, медвідь і кабан зібрались у-гурт (Рудч.). Судна наші, розсипавшись, знов зійшлись докупи (Куліш)]. Считаться -тами - рахуватися місцями. Устоять, не устоять на -те - встояти, не встояти на місці. Уступать, уступить -то кому, чему - поступатися, поступитися місцем кому, (редко) попускати, попустити місця (місце) кому, чому. [Всі (що сиділи на колоді) посунулися, поступаючась місцем (мені) (Коцюб.). Краплі котилися і зникали, щоб попустити місце новим (Грінч.)]. Наше -то свято! - дух свят при нас (при нашій хаті)! сила божа-хрестова з нами! С -та не встать, света белого не видать! - бодай я з цього місця не зійшов (не зійшла), бодай я світу не побачив (не побачила)! Не человек -том красится, а -то человеком - не місце скрасить людину, а людина місце. Невеста без -та, жених без ума - молода - грошовита: вся в дірках свита; молодий - тямуха: в голові макуха; молода без скрині, без калитки, молодий без клепки (Гуманщ.);

2) места (по отнош. к админ. центру) - місця. [Як запроваджують на місцях ленінську національну політику (Пр. Правда)];

3) (должность) посада, місце, (редко) помістя (-стя). [Дамо посаду в конторі на 1200 річних (Кониськ.). По вакаціях треба в Кам'янець за місцем (Свидниц.). Чи не знаєте, де-б тут помістя можна знайти? (М. Вовч.)]. -то конторщика - місце конторника. Доходное -то - поживна посада, тепленьке місце; срв.

I. Местечко 2. Насиженное -то - насиджене (тепле) місце. Быть при -те - мати посаду, бути на посаді. Быть без -та - бути без посади, (шутл.) сидіти на бурку, ганяти собак. Он без -та, не у -та - він без посади, він не має посади. Занимать, занять -то - обіймати, обняти, (о)посідати, (о)посісти посаду. Лишить -та - скинути з посади. Лишиться -та - (по)збутися посади, втратити посаду. Определять, определить к -ту - см. Определять 3. Поступить на -то - дістати посаду, стати на посаду. Он вполне на своём -те - він цілком на своєму місці;

4) (учреждение) установа, уряд (-ду). Оффициальное -то - урядове місце. Присутственное -то - см. Присутственный. Судебное -то - судова установа;

5) (о клади, грузе) пакунок (- нка), пака. У меня три -та багажа - у мене три пакунки;

6) анат. placenta - послід (-ду), послідень (-дня), ложисько; см. Послед 2.

* * *

1) мі́сце; ( местечко) місци́на, місти́на

2) ( служба) мі́сце; ( должность) поса́да

отчуждиться от кого, чего

1) відчужуватися, відчужатися, відчужитися, відчуженитися від кого, від чого, цуратися, відцуратися (від) кого, чого, зацурати кого, що. [Зацурала мене - словом ніколи не озветься];

2) відчужуватися, відчужатися, відчужитися, вивлащуватися, вивластитися, вивласнюватися, вивласнитися; бути відчуженим, вивласненим.

* * *

1) спомин, помин (-ну), згадка, гадка. [Ні помину, ні спомину]. И -ну, в -не нет, не было кого, чего - і (с)помину, (з)гадки про (за) кого, про (за) що нема(є), не було; і в заводі кого, чого нема(є), не було; і натями немає, не було; ані знати кого, чого; і зазором не видати. [А за велетнів і помину нема - а великанов и в -не нет (Рудан.). А про панщину не було тут і спомину (Куліш). А в мене того сала і натями немає (Козелеч.). А улицею… семинариста й зазором не видати (Свид.)]. И в -не нет - і сліду нема(є), і в заводі немає, і натями немає. О нём и -ну не было - про його й не згадувано. Лёгок на -не - про вовка помовка, а вовк тут;

2) (поминовение) помин; см. Поминки. [Віддав гроші на помин душі батькової];

3) (дар) - см. Поминок.

* * *

1) (воспоминание, упоминание) спо́мин, -у, зга́дка; и

2) ( действие) церк. помина́ння, по́мин, -у, по́мини, -нів

3) ( подарок) подару́нок, -нка, дар, -у

1) пропускання, пускання, перепускання кого, чого куди, через що;

2) (минование кого, чего) минання, о(б)минання, поминання, проминання кого, чого;

3) пропускання, упускання, перепускання, проґавлювання кого, чого;

4) (опускание) минання, проминання, поминання, пропускання чого (напр. слів, рядків, сторінок);

5) (упускание) пропускання, перепускання, упускання, проминання чого (напр. часу, пори, терміну, нагоди). -ние времени мешкая - гаяння часу. -ние лекций, заседаний - проминання, пропускання лекцій, засідань. -ние мимо ушей - слухання через верх (Г. Барв.), прослухування, пускання повз (проз) вуха;

6) через что (о жидкости) - перепускання чого через (на) що;

7) пропускання, перепускання чого (напр., води, проміння);

8) (выпивание) вихиляння. -ние по одной - вихиляння по одній. Оттенки см. Пропускать.

* * *

1) тріпоті́ти, тріпота́ти, тріпота́тися, трепета́ти, трепета́тися; ( дрожать) тремті́ти, дрижа́ти, ті́патися; ( чем - встряхивать) трі́пати; ( содрогаться) трі́патися, стрі́пуватися

2) (мерцать о пламени, свете) мерехті́ти, бли́мати, мигті́ти, миготі́ти; ( чуть виднеясь) мрі́ти

3) (перед кем-чем, при ком-чём, кого-чего - испытывать страх) тремті́ти, дрижа́ти (перед ким-чим, при кому-чому)

4) ( за кого-что - тревожиться) побива́тися (за кого-що, за ким-чим, ким-чим); потерпа́ти (за кого-що)

(что, чем) накрутити що, чим (вокруг кого, чего) накружляти навколо кого, чого; (о птице) накружляти, накруженяти; (о воде в водовороте) навирувати, нануртувати. - жить кого в танце - накрутити кого в танку (танцюючи). -жить путём - наколувати, (гал. наколесити), накинути кругу. -жить голову кому - закрутити (заморочити, задурити) голову кому. -жить речами - нахвалитися, нахизуватися, напустити туману. -ться - накрутитися чим; накружлятися, накруженятися; навируватися, нануртуватися и т. п.; срв. Кружить, -ся.