-
1 дрожать
-
2 дрожать
-
3 дрожать
дрогнуть, задрожать тремтіти, затремтіти, дрижати, задрижати, труситися, затруситися, колотитися, заколотитися; (о слёзах, струнах) бреніти, забреніти; (сотрясаться) дриготіти (гал. дриголіти), задриготіти, движіти, задвижіти, двигтіти, задвигтіти, тіпатися, затіпатися, тіпнутися; (о свете) миг(о)тіти. [Тремтить душа моя і тіло (Самійл.). Сльози бреніли на очах (Грінч.). Губи в його почали нервово тіпатися (Грінч.). Аж земля двигтить. І движить земля, і стогне]. -ать подобно студенистому веществу - драгліти, дрягтіти. [Сало на їх так і дрягтить. Підборіддя м'яко драгліло за кожним словом]. -ать как в лихорадке - труситися, як на ножі, як в пропасниці. -ать так, что зуб на зуб не попадёт - зубами сікти (клацати, цокотіти), (вульг.) третяка вибивати. -ать от холода - тремтіти (труситися) з холоду, (шутл.) дрижаки їсти. Он дрожит от холода - дрожі (шутл. дрижаки) беруть його. См. Дрогнуть, Дрожь.* * * -
4 дрогнуть
1) см. Дрожать;2) (вздрогнуть) здвигнути, здвигнутися, стенутися, стрястися, зрушитися; (о живом существе) здригнутися, кинутися, тіпнутися. [Ударив кулаком по столу, аж вікна здвигнули (Мирн.). Здвигнулися, стенулися сіни, як бояри сіли, ще й не так стенуться, як горілки нап'ються. Увесь Київ здвигнувся (Куліш). Верби стоять - не стенуться. Вулкан зрушивсь. Він аж кинувся з переляку. Рука тіпнулася, чарка впала додолу (Л. Укр.)]. Неприятель дрогнул - ворог подавсь, завагавсь, стенувся. [Ворожі лави завагалися]. См. Дрожать, задрожать.* * *I( зябнуть) ме́рзнути, ме́рзтиII( вздрогнуть) здригну́тися, стену́тися, стину́тися; диал. здригну́ти; ( задрожать) затремті́ти, задрижа́ти; ( шевельнуться) ворухну́тися, рухну́тися; ( мигнуть) бли́мнути; ( прийти в смятение) завага́тися; ( пошатнуться) похитну́тися, схитну́тися, стену́тися, стину́тися; ( начать отступать) пода́тися -
5 вздрагивать
вздрогнуть здригатися, здригнутися, кидатися, кинутися, стенатися, стенутися, движіти, здвигатися, стрепехатися, стрепенутися, тріпнутися. [За кожним гуркотом грому вона неспокійно кидалася (Коцюб.). Від плачу стенається тіло худеньке (Л. Укр.)]. В. с испугу, особенно во сне - жахатися, (сов.) жахнутися. [І страху не раз набрався, аж крізь сон жахався (Свидн.). Грюкнув дверима, аж дитина жахнулася]. Он вздрогнул - він іздригнувсь, його струс(о)нуло.* * *несов.; сов. - вздр`огнутьздрига́тися, здригну́тися и диал. здригну́ти, стена́тися, стену́тися, стина́тися, стину́тися; ( вскидываться) кида́тися, ки́нутися; ( дрожать) тремті́ти, затремті́ти, дрижа́ти, задрижа́ти; ( содрогаться) ті́патися, ті́пнутися, стрі́пуватися, стрі́пнутися, усилит. стріпону́тися, стрепену́тися сов., здвига́тися и здви́гуватися, здвигну́тися, стру́шуватися, струси́тися и струсну́тися и усилит. струсону́тися; ( с испуга) жаха́тися, жахну́тися -
6 задрожать
задрижати, задриготіти, задвигтіти, задвижіти, затремтіти, затруситися, затрястися, заколотитися, затріпотіти; см. Дрожать. [Мов Каїн, затрусивсь увесь (Котл.). Земля затрусилася (задриготіла, задвижіла). Затремтіло місячне сяєво]. Слёзы -жали у неё на глазах - сльози забриніли їй на очах.* * *затремті́ти, -мчу́, -мти́ш, задрижа́ти; ( сотрясаясь) задвигті́ти, -гти́ть; ( затрястись) затруси́тися, -трушу́ся, -тру́сишся, затрясти́ся; ( о струне) забрині́ти; ( о свете) замигті́ти, -гти́ть, замиготі́ти -
7 лихорадка
1) пропасниця, лихоманка, трясця (-ці), трясо[а]виця, трясучка, (веснянка) веснуха. [Добридень, пропасниці! Єсть вас сімдесят сім (Чуб. I). Я на пропасницю недугував (Л. Укр.). Як же ся маєте по вашій лихоманці? (Самійл.). Трясця нашим ворогам (брань) (Чуб.)]. Болотная -ка - болотяна пропасниця (трясця). [Смерть од болотяної трясці (Крим.)]. -ка с бредом - гарячка, (в)огневиця. Гастрическая -ка - шлункова трясовиця. Жёлтая -ка - жовта пропасниця, корчій (-чія), поганка. Изнурительная -ка - виснажлива (виснажна) пропасниця, гнітючка, гнітуха. Крапивная -ка - кропив'яна пропасниця; см. Крапивница 1. Нервная -ка - нервова пропасниця. [Катерину трусила нервова пропасниця (Грінч.)]. Перемежающаяся -ка - перемінна пропасниця. -ка бьёт, трясёт кого - пропасниця (лихоманка, трясця) б'є, трусить кого, тіпає кого и ким. [Мене била (трусила) пропасниця (Крим.). Щастя - як трясця, кого схоче, того трусить (М. Вовч.). Злість тіпала обома, немов пропасниця (Коцюб.)]. -ка меня, его схватила - лихоманка (трясця) мене, його схопила, напала. [Мене трясця схопила (Н.-Лев.)]. Дрожать как в -ке - труситися (тремтіти), мов (як) у пропасниці (у лихоманці, у трясці), мов з пропасниці; труситися, мов пропасниця (лихоманка) б'є (кого). [Вся трусилася, мов з пропасниці (Грінч.)]. Лежать в -ке - лежати в пропасниці (в лихоманці), на пропасницю (на лихоманку);2) (перен.: горячка) гарячка, лихоманка. Строительная -ка - будівельна гарячка (лихоманка).* * *1) мед. пропа́сниця; ( горячка) гаря́чка; лихома́нка, тря́сця, трясу́чка; диал. трясови́ця, зимни́ця2) (сыпь, болячки) боля́чка3) перен. гаря́чка, пропа́сниця -
8 прыгать
прыгнуть стрибати, стрибнути, плигати, плигнути, (скакать) скакати, скакнути (скокнути, скікнути) и скочити, гопки скакати, вистрибувати, цибати, цибнути, штиркати (и штрикати), штиркнути, (метаться) гасати, (в танцах) гопати, гопнути, гоцати, гацати, гопки скакати. [І вона аж стрибала з радощів (Грінч.). Близько видати, та далеко стрибати. Стриба по хвилях човен (Грінч.). І зайчиком плигає (світло) біля альтанки (Коцюб.). Плигни в річку (Грінч.). Скачи, враже, як пан каже (Шевч.). А дзвінок скакав, хрипів, казився (Коцюб.). Скакає через тин, як собака (Н.-Лев.). Скочив у білу кипучу хвилю (Н.-Лев.). Коники цибають в траві (Берд. п.)]. -нуть с силой - стрибонути, плигонути, скаконути. [А собака здоровий та як плигоне йому на груди - так і звалив (Гр.)]. Он легко -гает (свойство) - він легкий на скоки. [Олеся була легка на скоки - вона перелітала з каменя на камінь як коза (Н.-Лев.)]. Любящий -гать (прыгун), имеющий свойство -гать - стрибкий, стрибучий, плигучий, скакучий. [Моторний та стрибучий виводив свій веселий спів (Грінч.). Сей горох скакучий, як молотити (Гр.)]. Прыгающий (как прилаг.) - стрибучий, плигучий. [За легкими співучими та плигучими тонами Юхимової скрипиці (Корол.)]. -гается, безл. - стрибається, плигається. [Стрибається, покіль бісом штрикається (Номис)].* * *несов.; сов. - пр`ыгнуть1) стриба́ти, стрибну́ти и стрибону́ти, плига́ти, плигну́ти и плигону́ти; ( скакать) скака́ти, скакну́ти, циба́ти, цибну́ти, несов. ско́чити, скікну́ти и скі́кнути; (несов.: топая) го́пкати2) (несов.: непроизвольно дрожать) сми́катися -
9 сотрясаться
несов.; сов. - сотряст`ись1) ( сильно трястись) трясти́ся, затрясти́ся, труси́тися (трушу́ся, тру́сишся), затруси́тися, стряса́тися, стрясти́ся, стру́шуватися, -шуюся, -шуєшся, струси́тися (струшу́ся, стру́сишся) и однокр. струсну́тися и струхну́тися ( редко) и усилит. струсону́тися; ( дрожать) тремті́ти, -мчу́, -мти́ш, затремті́ти, дрижа́ти, задрижа́ти; (преим. о сотрясении земли) двигті́ти, -ти́ть, задвигті́ти2) ( колебаться) колива́тися, заколива́тися и поколива́тися, колиха́тися (колиха́юся, колиха́єшся и коли́шуся, коли́шешся), поколиха́тися; хита́тися, захита́тися и однокр. хитну́тися3) см. потрясаться 3) -
10 трепетать
1) тріпоті́ти, тріпота́ти, тріпота́тися, трепета́ти, трепета́тися; ( дрожать) тремті́ти, дрижа́ти, ті́патися; ( чем - встряхивать) трі́пати; ( содрогаться) трі́патися, стрі́пуватися2) (мерцать о пламени, свете) мерехті́ти, бли́мати, мигті́ти, миготі́ти; ( чуть виднеясь) мрі́ти3) (перед кем-чем, при ком-чём, кого-чего - испытывать страх) тремті́ти, дрижа́ти (перед ким-чим, при кому-чому)4) ( за кого-что - тревожиться) побива́тися (за кого-що, за ким-чим, ким-чим); потерпа́ти (за кого-що) -
11 трусить
I тр`усить1) ( бояться) боя́тися, полоши́тися, поло́хатися; ( пугаться) ляка́тися; ( малодушествовать) виявля́ти легкоду́хість (-хості)2) ( дрожать перед кем-чем) тремті́ти, труси́тисяII трус`ить1) (трясти, вытряхивать) труси́ти2) см. трясти 1)III трус`ить(бежать, ехать рысцой) тю́пати, трю́хати, трюхи́кати; ї́хати (бі́гти) пі́дтюпцем (пі́дтюпки, тю́пки, тю́пцем; о лошади: труськом, диал. трухце́м) -
12 трястись
трясти́ся, труси́тися; ( от сотрясения) двигті́ти; (дрожать, содрогаться) ті́патися\трястись от хо́лода — трясти́ся (труси́тися) від хо́лоду; хапа́ти дрижаки́
\трястись над де́ньгами — труси́тися над грі́шми
См. также в других словарях:
дрожать — дрожать … Орфографический словарь-справочник
дрожать — Содрогаться, трепетать. Ср … Словарь синонимов
ДРОЖАТЬ — ДРОЖАТЬ, драгивать, трястись, быть в быстром колебательном движении; шататься взад и вперед по частям или частицами своими, беспрерырпо изменяя внешний очерк. Человек дрожит от стужи, от страху, от скупости, и потому словом этим выражают также… … Толковый словарь Даля
ДРОЖАТЬ — ДРОЖАТЬ, дрожу, дрожишь, несовер. 1. Сотрясаться, колебаться. Пол дрожит от танцев. «Слеза дрожит в твоем ревнивом взоре.» А.К.Толстой. 2. Испытывать дрожь, трястись. Он дрожал от холода. От страха у него дрожали колени. || Быть прерывистым,… … Толковый словарь Ушакова
ДРОЖАТЬ — ДРОЖАТЬ, жу, жишь; несовер. 1. Сотрясаться от частых и коротких колебательных движений, трястись, испытывать дрожь. Стёкла дрожат. Д. от холода, от страха. Колени, руки дрожат. Д. мелкой дрожью (также перен.: бояться, трепетать). 2. (1 ое лицо и… … Толковый словарь Ожегова
дрожать — дрожание — [http://slovarionline.ru/anglo russkiy slovar neftegazovoy promyishlennosti/] Тематики нефтегазовая промышленность Синонимы дрожание EN chatter … Справочник технического переводчика
дрожать — глаг., нсв., употр. часто Морфология: я дрожу, ты дрожишь, он/она/оно дрожит, мы дрожим, вы дрожите, они дрожат, дрожи, дрожите, дрожал, дрожала, дрожало, дрожали, дрожащий, дрожавший, дрожа; сущ., с. дрожание 1. Если … Толковый словарь Дмитриева
дрожать — за кого что и над кем чем. 1. за кого что (опасаться, оберегать). Дрожать за свою жизнь. Дрожать за своего ребенка. 2. над кем чем (заботиться, бережно охранять; беречь). Дрожать над детьми. Дрожать над каждой копейкой. Другой был клад… … Словарь управления
дрожать — • сильно дрожать • страшно дрожать … Словарь русской идиоматики
дрожать — Искон. Параллельное образование со значением многократного действия к дрогнуть, того же корня, что и дергать. Дрожать буквально «дергаться, вздрагивать, трястись». См. также родственные вздрогнуть, трогать (2)}} (с глухим т, ср … Этимологический словарь русского языка
дрожать — Древнерусское – дрожати. «Дрожать» – русский по происхождению глагол, вошедший в лексику русского языка в XIV в. Означает «трястись от холода или от страха». Производные: дрожь, дрожащий … Этимологический словарь русского языка Семенова