с+кого-чего

війна, розмир. -на оборонительная и наступательная - війна оборонча (відпорна) і нападча (зачіпна); (междоусобная, гражданская) усобиця, чвари, домова (громадянська) війна. Вести войну - воюватися, провадити (точити) війну. Выступить войной против кого, чего - іти воювати кого, воюватися проти кого.

* * *

час (р. часу), пора, час-пора, часина, година, доба (р. доби), діб (ж. р.) (р. доби). Короткое время - малий час, часочок, часинка, мала часина. В короткое время - за малий час, не за великий час, за малу часину. Продолжительное время - великий час, довший час. Во время (во времена) кого, чего - за кого, за чого, за часів кого, чого, під що, підчас чого, при чому, по-при що, серед чого (и просто орудн. пад.). [Був ще за панського права кухарем (Грінч.). То було за царя Панька, як земля була тонка. За часів Соломона. За часів наростання народньої сили, письменство вело за руку наш народ (Єфр.). Мочила коноплі під холод та захолодила ноги (Тесл.). При добрій годині всі куми й побратими. Серед бурі страшно на морі. Це діялося постом = во время поста]. Во-время - см. ниже В своё время. Со времени - від часу, від часів. [Від часу революції]. До времени - до якогось часу, покіль-що. С какого времени? - відколи? з якого часу? С этого времени - відтепер, з цього часу. С того времени - відтоді, відтогді, з того часу, з тих часів. С давнего времени - з давніх часів, здавна, з давньої давнини, з давнього давна, з давніх давен, од найдавніших давен. С незапамятных времён - з-поконвіку, з передвіку, з правіку. С того времени, как - з того часу як, відколи, одколи. [Відколи прийшов, ще й слівцем не прохопивсь]. В какое время? - якого часу? Около того времени - близько того часу. В это время - в цей час, під цей час, сей час, тут, у цю пору, в ці пори. А в это время - аж тут, аж під цей час. В то время - тоді, того часу, в той час, під той час, тими часами, на той час, на ту пору. В то же время - рівночасно, одночасно, в той-таки час, в той самий час. В одно время - заразом. [Не всі бо заразом! Я думаю й слухаю заразом]. В одно и то же время - за одним заходом, одночасно. [Франко мусів бути за одним заходом і воїном, і робітником (Грінч.)]. Тем временем - тимчасом, поки-що. В то время, как - як, тимчасом як. [Як були ми в його, бачили його брата]. Всё время - раз-у-раз, раз-по-раз. В своё время - за свого часу, свого часу, в свій час, (своевременно) на свій час. Не в своё время - не в час, невчасно, не свого часу. Всему своё время - на все свій час. Для своего времени - як на свій час, як для свого часу. Во всякое время - повсякчас, повсякчасно, на всяку діб. Это было не в наше время - це ще не за нас було, не в наші часи те діялося. В недавнее время - недавніми часами. В прежнее время - попередніми часами, за попередніх часів, давніших літ, перше, попереду, (вульг.) допреж сього, спрежду. В последнее время - останнім часом, останніми часами. В старое время - за давнього часу, в старовину. По теперешним временам - як на тепер, як на ці часи. До последнего времени - до недавна. В другое время - иншим часом. До сего времени - досі, до сього часу. До того времени - доти, доті[и]ль, (диал.) дотля. До поры до времени - поки-що, доки-що, до слушного часу, до часу. [До часу глек воду носить (посл.)]. До позднего времени - допізна, до пізньої години. Раньше времени - без часу. На-время - на час, до часу, про час. [Хай буде про час і така, навпослі я зроблю гарну]. На некоторое время - на якийсь час. На определ. время - на безрік. На вечные времена - на вічні часи, на безвік, в вічний час. Спустя, через некоторое время - згодом, згодя, перегодом, з- перегодом, перегодя, небавом, незабаром, невдовзі, невзадовзі, далі-подалі, далі-далі, по якійсь годині, за якимсь часом. Спустя долгое время - по довгому часі. В непродолж. времени - см. Вскоре. С течением времени - де-далі, з часом. В течении некоторого времени - на протязі (протягом) якогось часу. В течение непродолжит. времени - не за великий час, на протязі (протягом) недовгого часу. От времени до времени - час од часу, з часу до часу. По временам, время от времени - часами, десь-не-десь, коли-не-коли, десь- колись. В ночное время - уночі, нічною добою, нічної доби, вночішнього часу. Время предрассветное - досвіток. Время дообеденное - задобіддя, задобідня година. В обеденное время - в обіди. Время послеобеденное - пообідній час, сполуденок (р. -нку). Время перед вечером - підвечірок (р. -рку). Время, когда ложатся спать - ляги, обляги, вляги, лягмо, лягови, (нареч.) облягома. [Іде він до неї о пізніх лягах. Облягома приїхав. Були пізні лягма. У пізні лягови пряду]. Время вставания - устанок. [Робив од устанку до смерку]. Утреннее время - зарання, заранок. [Півень співа поки зарання, а потім спить]. Время года - пора, доба року. Время после зимы, когда ещё возвращаются зимние явления - відзимка. Время между весною и летом - залітки. Время, когда греет солнце - вигріви. Время пахания - оранка. Время уборки сена - косовиця, гребовиця. Время перед новой жатвой, перед новым хлебом - передні[о]вок (р. -вка). Время жатвы - жнива. Время возки копен - возовиця, коповіз (р. -возу). Время рождения овец - обкіт (р. -коту). Время, когда пасётся скот - пасовиця. Время роения пчёл - рійба, ройовиця. Время собирания мака - макотрус. Время опадания листьев - листопад. В свободное время - на дозвіллі, гулящого часу, вільного часу, на гулянках, гулянками, гуляючи. Есть время - є коли. Отсутствие свободного времени - нікольство. Не хватать, не доставать времени - ніколитися. [Не поможу тобі, бо й самому ніколиться]. Нет времени - нема коли, ніколи, не маю часу. Удобное, благоприятное время - добра нагода, добра година, слушний час, сприятлива година. Надлежащее время - слушний час. Неблагоприятное, бедственное время - лихий час, лихоліття, лиховщина, тяжка година, знегіддя, знегода. В условное время - в належиту годину. В лучшие времена - за кращих часів. Определённое время - визначений (призначений) час (термін). В определённое время (в опред. сроки) - певними речінцями. Теперешнее время - теперішні часи, сьогочасність (р. -ности). Старые времена - старі часи, давнина, старовина, старосвітчина. Время, в которое жили деды - дідівщина, дідизна. Настоящее время - час теперішній (и грамм.). В настоящее время - тепер, тепереньки, теперечки, сейчас, нині. До настоящ. времени - донині, дотепер. Время прошлое, давно минувшее - час минулий, давній, давно минулий (и грамм.), давні часи, давня давнина. Время будущее - час майбутній, прийдешній (и грамм.). На будущее время - на далі, на дальший час, на потомні часи. В давние времена - давньою порою, давніми часами, у давні давна. Относящийся к этому, к тому, к новому времени - сьогочасній, тогочасній, тоговіковий, тодішній, новочасній. Условленное время, проведенное в обучении ремеслу - термінування. Время летит - час біжить, час не змигнеться. Требующий, отнимающий много времени - забарний, загайний, бавний, забавний. Время прибавочное (для работы) - надробочий час. Время упущено - проминуто час, (шутл.) пора перепорилася.

* * *

кем чем гидувати (з) кого, (з) чого (и ким, чим), бридити, -ся ким, чим.

* * *

1) завозитися, завезтися, бути завезеним. Товары к нам -зятся издалека - крам до нас завозять (привозять) здалека. Письма к нам -зятся почтальоном по пути - листи до нас завозить поштар по дорозі;

2) запоратися, заволоводитися, почати поратися; см. Возиться.

* * *

1) ( начать беспокойно двигаться) завовту́зитися, -ту́жуся, -ту́зишся, закуйо́вдитися, -джуся, -дишся

2) (с кем-чем, около кого-чего - начать заниматься кропотливым делом) запо́ратися (коло кого-чого, з ким-чим); ( засуетиться) заметуши́тися (коло кого-чого)

дивування, здивування, (гал.) здивовання, чудування, з(а)чудовання, зачудовання, подив (-ву), подивління, здуміння (Л. Укр.). От -ния - з дива, з подиву, з дивування, з зачудовання. В -нии - у диві, у подиві, у дивуванні, здивований, з(а)чудований. Притти в -ние - см. Изумиться.

* * *

ви(й)няток (-тку), виїмок (-їмку), (процесс) виключення, вилучення, вийняття. [Поки людині вірю, то вірю в усьом без винятку (Грінч.). Основним мотивом усіх історичних праць Антоновича (за деякими лише виїмками) єсть протиставлення двох чинників (Доман.). Вилучення з селянських громад поодиноких осіб - явище вже дуже давнє (Доман.)]. Без -ния - без винятку, без виїмку. Всё без -ния - всі без винятку, геть усі, всі огулом. Всё без -ния - все без винятку, все загалом, геть усе. За -нием кого, чего - з винятком, за виїмком кого, чого, вийнявши що; поминувши, виключивши кого, що. За -нием (отчислением) такой-то суммы - вирахувавши (відвернувши) таку-от суму. За небольшими -ниями - за невеличкими винятками, за малим не все (вся, всі). [В Норвегії за малим не вся земля в руках дрібних або середніх власників (Доман.)]. За -нием этого - поминувши це; по-за цим. [Та по-за цими хибами оповідання се гарне (Грінч.)]. Как -ние - як виняток, як (за) виїмок, винятково, виїмково. Представлять, составлять -ние - являти (собою), давати виняток, бути за виняток. -ние целого числа (из дроби), мат. - вилучення цілого числа (з дробу).

* * *

1) ( действие) ви́ключення, (неоконч.) виключа́ння; ви́ведення, (неоконч.) виво́дження; ви́лучення, (неоконч.) вилуча́ння

2) (уклонение от нормы, отступление от правила) ви́няток, -тку, ви́йняток, -тку

1) (срвн. ст. от прил. Красный в знач. красивый) (кого, чего) кращий, гарніший, вродливіший за кого, від кого, за що, від чого, ніж хто, ніж що. [Він мені за всіх кращий (Полтавщ.)]. Сделать -ше - прикрасити, закрасити. [Така гожа, така мила, що всі квіти прикрасила (Пісня)]. Делаться, сделаться -ше - кращати, покращати, гарнішати, погарнішати. -ше в гроб кладут - мов з труни встав; як з хреста знятий;

2) нрч. (лучше) - краще, ліпше, гарніше.

* * *

1) прил. кра́щий; гарні́ший

2) нареч. кра́ще; гарні́ше

крутитися, кружи[і]ти, кружляти; (о воде в водовороте) вирувати, нуртувати. [Крутиться, вертиться, не знає, де діться (Номис). Пливла, пливла з рожі квітка та й стала крутиться (Пісня). Був неспокійний, кружив по хаті (М. Вовч.). Вода б'ється об колеса, колеса кружляють (Рудан.)]. -ться вокруг кого, чего - кружляти, крутитися навколо кого, чого, (увиваться) увихатися; (о птицах, пчёлах) витися, кружляти, круженяти. [Ластівки вились над ставком (Коцюб.). Як спускали домовину в яму, то все над нею білі голуби кружляли (М. Вовч.)]. -ться в танце - кружляти, крутитися, звиватися в танку. [Малеча танцювала, дрібно кружляючи (Л. Укр.)]. У веселих таночках звиватись (Л. Укр.)]. -ться в вихре танца - вихритися в танку. -ться вихрем - вихоритися, вихритися. [Думки як завірюха крутились, вихорились (Мирний). Все вихрилося (Грінч.)]. Голова -тся у кого - голова туманіє, морочиться, обертом іде, кружка йде, вернеться кому; (фамил.) світ макітриться (вернеться) кому. [Туманіла обом од тих слів голова (Грінч.). Чогось мені головонька морочиться (Пісня). Голова мені кружка йде (М. Грінч.). Аж світ мені макітриться з того всього. Лежить наша Тетяна вернеться їй світ (Г. Барв.)]. Кружась - крутячись, кружляючи, кружачи, крутька. [Посеред кола замайоріла Дарчина голова, кружачи в парі то з парубоцькою шапкою, то з дівоцькою хусткою (Л. Укр.). Удвох носяться наздибочки і крутька по-панськи (Г. Барв.)]. Кружащийся - см. отдельно.

* * *

1) (вращаться, вертеться) крути́тися, кружи́тися

2) ( на лету описывая круги) крути́тися, кружля́ти, кружи́ти, кружитися

3) см. кружить 3)

напарить

1) кого, чего - напарювати, напарити, (о мног.) понапарювати кого, чого. [Треба напарити обіддя (Київщ.). Напарив ногу в лазні (Київщ.)];

2) (розгами, плетью) парити, напарити кого. [Як напарив мужик ціпом, то й шкура відстала (Пісня)]. Напаренный -

1) напарений, понапарюваний;

2) напарений. -ться - напарюватися, напаритися, понапарюватися; бути напарюваним, напареним, понапарюваним.

* * *

несов.; сов. - нап`арить

кому о чём несповіщання, неповідомляння, оконч. несповіщення, неповідомлення кого про що, недонесення кому про що; (невыдача кого, чего) невиказування, оконч. невиказання, невиказ (-зу) кого, чого.

* * *

обежать и Оббегать, оббежать

1) вокруг чего-л. - оббігати, оббігти, пооббігати;

2) (обогнать) випереджати, випередити, обганяти, обігнати, перебігати, перебігти;

3) (избегать) оббігати, відбігати, уникати. Об(б)егать (сов.) - оббігати, вибігати, обганяти, обгасати. [Вибігав усе село, до кожної хати заходив].

* * *

отогнать

1) відганяти и відгонити, відігнати (б. вр. віджену, -неш), повідгонити кого куди (від чого), обганяти и обгонити, обігнати, пообганяти кого, що чим. -ть стадо на пастбище - відгонити череду на пашу (на пастовень). -ть мух, оводов - обганяти мухи, оводи. [Коні хвостами обганяють оводів (Греб.)]. -ть оводов от лошади - обганяти коня від оводів, обганяти оводи з коня. -ть от себя мух, собак - обганятися, обгонитися від мух, від собак. Неприятель -гнал у нас весь скот - вороги відігнали (відбили, зайняли) усю нашу худобу;

2) (спирт, скипидар и т. п.) переганяти и перегонити, перегнати, попереганяти и поперегонити. Отогнанный - відігнаний; перегнаний.

* * *

1) відганя́ти и відго́нити, відігна́ти; ( прогонять) проганя́ти и прого́нити, прогна́ти и попроганя́ти; (отбиваться от кого-чего-л.) обганя́ти, обігна́ти, обганя́тися, обігна́тися; (несов.: страхом) віджахну́ти

2) ( производить отгонку) спец. відганя́ти, відігна́ти, переганя́ти и перего́нити, перегна́ти и попереганя́ти и поперего́нити

откреститься от кого, чего відхрещуватися, відхреститися від кого, від чого, відпекуватися від кого, від чого.

* * *

несов.; сов. - открест`иться

відносно, розмірно, стосунково. [Сюжетом своїм зрозуміліша вона й цікавіша і відносно менше реторична (Грінч.). Читано його все-ж розмірно мало (Єфр.)]. -но кого, чего - проти, супроти кого, чого, що-до кого, що-до чого. [Проти мого брата ви недобре вчинили. Не розберу, проти, чого він це закидає. Письменство розсовує свої межі і що-до форми, і що-до змісту]. -но этого он неумолим - що-до цього, то його вблагати не можна. -но этого я буду иметь с ним разговор - що-до цього, то я з ним говоритиму. -но этого дела надо ещё подумать - що-до цієї справи, то ще треба подумати. -но и это хорошо - порівнюючи й це гаразд (добре).

* * *

1) нареч. відно́сно

2) предл. с род. п. що́до, про, відно́сно

что заперечувати, відкидати, негувати що. [Заперечує, що він жонатий. Заперечує доведені факти]. -цать существование кого, чего - заперечувати, відкидати існування кого, чого, заперечувати, відкидати кого, що. Срв. Отвергать. Отрицаемый - заперечуваний.

* * *

1) от кого, чего - відчужування, (оконч.) відчуження від кого, від чого, зацурання кого, чого;

2) відчужування, вивлащування, вивласнювання; (оконч.) відчуження, вивлащення, вивласнення.

* * *

1) (прекращение близости между кем-л.) відчу́ження; ( отчуждённость) відчу́женість, -ності

2) ( действие) юр. відчу́ження; відчу́жування

с кем с чем попоратися коло кого, коло чого, поморочитися, пововтузи[а]тися з ким, з чим и коло кого, коло чого, (похлопотать ухаживая, стараясь угодить) попанькатися, попадькатися, поцяцькатися, поцятатися з ким; (с усилительным значением) попопоратися, попоморочитися и т. д. [Багато треба коло того ледачого попововтузатися(Грінч.). Хай лишень старий та стара з онучам поцятаються (Проскурівна)].

* * *

1) пововту́зитися

2) (с кем-чем, над кем-чем, около кого-чего) попо́ратися; ( покопаться) попо́рпатися; (уделить кому-, чему-л. много времени, внимания) поморо́читися, помару́дитися; ( понянчиться) попа́нькатися, поця́цькатися; ( посуетиться) пометуши́тися

1) (нар.) після, опісля, навпісля, упісля, послі, навпослі, упослі, (потом) потім, потому, відтак, (попозже) згодом, (затем) далі. [Так писав він опісля і сам робив раз-у-раз (Єфр.). Гній можна й навпісля вивезти (Неч.-Лев.). На ярмарок тільки замолоду ходив, а після покинув (К. Ст.). Не цуравсь його й послі (Свидн.). А впослі він нарікатиме (Крим.). І потім сам я викрию всю справу (Грінч.)]. Доїхали до Київа, а тоді до Чернігова, а тоді додому (Крим.). Далі я вклався спати (Крим.). Приду -сле - прийду потім (після). Приду -сле (попозже) - прийду згодом. Подумай, а -сле говори - спершу подумай, а тоді кажи. На -сле - напотім. [Це напотім треба зоставити]. А -сле - а після, а там, а тоді, а далі. [Спершу загнате у тій семінарії, а там нестатки ймуть (М. Вовч.)];

2) -сле кого, чего, предл. с род. п. - по кому, чому (предл. п.), після (реже послі) кого, чого, за ким, чим. [Після реакції прийшла революція (Єфр.). Послі смерти Цезаря (Куліш). По муках всіх, до чар твоїх з сльозами щастя припаду (Самійл.). Відпочинок по вашій праці (Руд.). Чи вийдеш по обіді на музики? (Н.-Лев.). По шкоді і лях мудрий (Ном.). По смерті. За борщем подали кашу (Рудан.). За паничевим приходом бенькет розвернувся (Мирн.)]. -сле тебя он первый - по тобі, за тобою (після тебе) він перший. -сле этого - по сьому. -сле этих слов - по сій мові. -сле того - по тому. [По тому минуло вже кілька років (Грінч.)]. -сле всего - по всьому; (под конец) на припослідку, упослідок, упослід. [На припослідку виходить битися той Іван (Гр.)]. -сле кого (чьей-нб. смерти) - по кому. [По батькові взяв землю ще й сам докупив (Крий.)]. -сле воскресенья - по неділі, з неділі. -сле полудня - по полудні, з полудня. -сле обеда - після обід, по обіді, пообід. -сле захода солнца - по заході (сонця). Франко явился, жил -сле Шевченка - Франко з'явився, жив після Шевченка, по Шевченкові. Он пришёл -сле всех - він прийшов останній, після всіх.

3) (предлог в сложении с друг. сл.) по, після [Доба до- татарська і по-татарська. Післямова (послесловие)].

* * *

1) нареч. пі́сля, опі́сля и опісля́; ( потом) по́тім, пото́му; ( затем) відта́к, диал. зати́м

2) предл. с род. п. пі́сля, опі́сля́; по с предложн. п.

1) против кого, чего (неосноват. уверенность) - упередження до кого, до чого и проти кого, проти чого. [Мали до неї упередження (Корол.). Упередження проти української державности (Н. Рада)];

2) (предрассудок) передсуд (-ду), забобон (-ну); см. Предрассудок.

* * *

приносіння, приношення, оконч. принесення. -ние извинения (-ний) - перепрошування кого, перепросини. -ние присяги - присягання, складання, виконування присяги, оконч. зложення, виконання присяги.

* * *