-
1 строённая установка
строённая установка ж. воен. Drillingslafette fБольшой русско-немецкий полетехнический словарь > строённая установка
-
2 строённый оконный переплёт
adjwood. TriofensterУниверсальный русско-немецкий словарь > строённый оконный переплёт
-
3 строённая орудийная башня
adjshipb. DrillingsturmУниверсальный русско-немецкий словарь > строённая орудийная башня
-
4 листовёртка пёстро-золотистая
nentomol. Archips xylosteana, Braunbär Wickler (ëàò. Archips xylosteana), Braunfleckiger Wickler (Archips xylosteana)Универсальный русско-немецкий словарь > листовёртка пёстро-золотистая
-
5 пёстро окрашенный
advtextile. buntgefärbt -
6 пёстро разукрашенная бочка
Универсальный русско-немецкий словарь > пёстро разукрашенная бочка
-
7 пёстро раскрашенный
advgener. buntbemalt -
8 пёстро-красный швейцарский скот
adjtextile. RotbuntgebirgsviehУниверсальный русско-немецкий словарь > пёстро-красный швейцарский скот
-
9 остро-пёстро
сMariendistel (f), Frauendistel (f), Marienkörner (pl), Milchdistel (f), Heilanddistel l, Märzveilchen (n), Heilanddistel (f)Русско-немецкий словарь лекарственных растений > остро-пёстро
-
10 строго
в разн. знач. strengстро́го посмотре́ть на кого́-л. — jmdn. streng ánsehen
стро́го наказа́ть кого́-л. — jmdn. streng bestráfen
стро́го соблюда́ть зако́ны — die Gesétze streng [strikt] éinhalten
Учи́тель стро́го ста́вит отме́тки. — Der Léhrer gibt strénge Zensúren.
Он стро́го обраща́ется со свои́ми детьми́. — Er ist streng zu séinen Kíndern [séinen Kíndern gegenüber].
Он стро́го приде́рживается э́того пра́вила. — Er hält sich streng an díese Régel.
стро́го говоря́ — stréng genómmen
стро́го говоря́, э́то неве́рно. — Stréng genommen ist das falsch.
-
11 строгий
1) в разн. знач. strengстро́гий учи́тель — ein strénger Léhrer
стро́гое лицо́ — ein strénges Gesícht
стро́гий контро́ль — éine strénge Kontrólle
стро́гие пра́вила — strénge Régeln
стро́гое пла́тье — ein strénges Kleid
соблюда́ть стро́гую дие́ту — strénge Diät éinhalten
2) в знач. сказ. строг ist streng с кем-л. mit D, к кому-л. zu D, gegenüber D (стоит как перед, так и после существ. но всегда после местоимения)Он стро́гий со свои́ми ученика́ми, к свои́м ученика́м. — Er ist streng mit [zu] séinen Schülern [séinen Schülern gegenüber].
-
12 строиться
Iнесов.1) сооружаться gebáut wérden das wird gebáut, wúrde gebáut, ist gebáut wórden; находиться в процессе строительства im Bau sein das ist im Bau, war im Bau, ist im Bau gewésenЭ́то зда́ние стро́ится бы́стро, но́выми ме́тодами. — Díeses Gebäude wird schnell, nach néuen Methóden gebáut.
Э́та ста́нция метро́ ещё стро́ится. — Díese Métrostation ist noch im Bau.
Я не по́мню, когда́ стро́ился э́тот дом. — Ich hábe vergéssen, wann díeses Haus gebáut wúrde.
2) создаваться - о городах, кварталах и др. áuf|gebaut wérden ↑IIЗдесь стро́ятся но́вые города́. — Hier wérden néue Städte áufgebaut.
несов.; сов. постро́иться и вы́строиться встать в строй ántreten er tritt án, trat án, ist ángetretenстро́иться в ряд, па́рами — in Réihe, in Zwéierreihe ántreten
Ученики́ постро́ились по ро́сту. — Die Schüler sind der Größe nach ángetreten.
-
13 строить
несов.; сов. постро́ить1) сов. тж. вы́строить báuen (h) что-л. A, часто Passiv gebáut wérdenстро́ить бы́стро, хорошо́, дёшево — schnell, gut, bíllig báuen
стро́ить дом, плоти́ну, мост, желе́зную доро́гу — ein Haus, éinen Damm, éine Brücke, éine Éisenbahnlinie báuen
Здесь постро́или но́вую шко́лу. — Hier wúrde éine néue Schúle gebáut.
Э́та це́рковь была́ постро́ена в восемна́дцатом ве́ке. — Díese Kírche wúrde im áchtzehnten Jahrhúndert gebáut.
2) создавать - города, кварталы и др. áuf|bauen ↑ что-л. Aстро́ить но́вые города́, но́вые кварта́лы — néue Städte, néue Stádtviertel áufbauen
3) доклад, сообщение áuf|bauen что-л. Aлоги́чно, интере́сно стро́ить свой докла́д, своё сообще́ние — séinen Vórtrag, séinen Berícht lógisch, interessánt áufbauen
-
14 строго
streng; genáu, strikt ( точно)стро́го приде́рживаться пра́вил — die Régeln genáu éinhalten (непр.), die Régeln streng befólgen
стро́го говоря́ — strénggenommen, genáu geságt
стро́го запреща́ется — es ist streng verbóten
••стро́го-на́строго разг. — aufs stréngste
-
15 строй
м1) ( общественное устройство) Órdnung f; Stáatsform f ( государственный)обще́ственный строй — Geséllschaftsordnung f
конституцио́нный строй — die verfássungsmäßige Órdnung
2) воен. Formatión f; Órdnung fв строю́ — in Reih und Glied
встать в строй — sich éinreihen
вы́йти из стро́я — aus der Réihe tréten (непр.) vi
пе́ред стро́ем — vor ángetretener Trúppe
3) ( языка) Struktúr fграммати́ческий строй — der grammátische Áufbau, die grammatikálische Struktúr
4) муз. Tónart fмажо́рный строй — Dúrtonart f
мино́рный строй — Mólltonart f
••ввести́ в строй — in Betríeb néhmen (непр.) vt, séiner Bestímmung übergében (непр.)
вы́вести из стро́я — únbrauchbar máchen vt; áußer Betríeb sétzen vt (о машине и т.п.); воен. áußer Gefécht sétzen vt
вы́йти из стро́я — áusfallen (непр.) vi (s)
-
16 быстро
schnell; в повседн. речи при подчёркивании стремительности тж. raschбы́стро бежа́ть, идти́, рабо́тать — schnell [rasch] láufen, géhen, árbeiten
бы́стро расти́, развива́ться — schnell wáchsen, sich entwíckeln
Как бы́стро лети́т вре́мя! — Wie schnell die Zeit vergéht!
Нам ну́жно как мо́жно бы́стре́е реши́ть э́ту пробле́му. — Wir müssen möglichst schnell [so schnell wie möglich] díeses Problém lösen.
бы́стре́й! — Mach [Macht] schnell! / Ein bísschen rasch, bítte!
бы́стро домо́й! — Schnell nach Háuse!
-
17 строить
1) báuen vt; áufbauen vt; erríchten vt ( сооружать); тех. erbáuen vt, konstruíeren vt2) перен. máchen vt; báuen vtстро́ить пла́ны — Pläne schmíeden
3) ( ставить в строй) áufstellen vt, ántreten lássen (непр.) vt4) ( организовывать) áufbauen vtстро́ить отноше́ния на но́вой осно́ве — die Bezíehungen auf éiner néuen Grúndlage áufbauen
••стро́ить возду́шные за́мки — Lúftschlösser báuen
-
18 лететь
несов.1) сов. полете́ть flíegen flog, ist geflógen на чём л. → mit DПти́цы летя́т ме́дленно, бы́стро, высоко́, ни́зко. — Die Vögel flíegen lángsam, schnell, hoch, tief.
Пти́цы полете́ли на юг. — Die Vögel flógen nach dem Süden.
Самолёт лети́т в Берли́н, в ФРГ, в А́встрию. — Das Flúgzeug fliegt nach Berlín, in die BRD, nach Österreich.
Мы лети́м на конфере́нцию, на фестива́ль. — Wir flíegen zu éiner Konferénz, zum Festivál [-v-].
Самолёт лети́т сейча́с над океа́ном. — Das Flúgzeug fliegt jetzt über dem Ózean.
Туда́, до Берли́на вы мо́жете лете́ть на самолёте. — Dorthín, bis Berlín können Sie (mit dem Flúgzeug) flíegen.
Пыль лете́ла во все сто́роны. — Der Staub flog nach állen Séiten.
2) сов. пролете́ть о времени verflíegen verflóg, ist verflógen; быстро проходить wie im Flúge vergéhen vergíng wie im Flúge, ist wie im Flúge vergángenВре́мя лети́т о́чень бы́стро. — Die Zeit verflíegt sehr schnell.
Кани́кулы, э́ти дни пролете́ли о́чень бы́стро. — Die Féri|en, díese Táge wáren wie im Flúge vergángen.
-
19 глазок
m (29; ка)1. (pl. st.; 'ок) Äuglein n; на глазок F, одним глазком F flüchtig; строить глазки F schöne Augen machen;* * *глазо́к m (-ка́)1. (pl. st.; ´-ок) Äuglein n;на глазо́к fam, одни́м глазко́м fam flüchtig;стро́ить гла́зки fam schöne Augen machen;* * *глаз|о́к1<-ка́>м Äuglein ntстро́ить кому́-л. гла́зки jdm schöne Augen machenглазо́к2<-ка́>м1. (дверно́й) Guckloch nt* * *ntextile. Jacquardlitze, Weberglas -
20 выход
m Ausgang (у Р am), Ausstieg; Mar. Auslaufen n, Ausfahrt f; Sp. Ausscheiden n; fig. Ausweg; Austritt; Thea. Auftritt; Buch: Erscheinen n; Mil. Abbruch; Ausbruch; Tech. Ertrag; Comp. Ausgabe f (на П an D); Eintritt (a. Raumf.; на В in A); Flgw. Anflug; Pol. Rücktritt; Verlassen n (из Р G); выход из строя Tech. Ausfall; дать выход fig. freien Lauf lassen; найти выход fig. Ausdruck finden* * *вы́ход m Ausgang (у Р am), Ausstieg; MAR Auslaufen n, Ausfahrt f; SP Ausscheiden n; fig. Ausweg; Austritt; THEA Auftritt; Buch: Erscheinen n; MIL Abbruch; Ausbruch; TECH Ertrag; COMP Ausgabe f (на П an D); Eintritt ( auch RAUMF;на В in A); FLGW Anflug; POL Rücktritt; Verlassen n (из Р G);вы́ход из стро́я TECH Ausfall;дать вы́ход fig. freien Lauf lassen;найти́ вы́ход fig. Ausdruck finden* * *вы́ход<-а>м1. (⇔ вход) Ausgang mзапа́сный вы́ход Notausgang m2. (ухо́д) Ausscheiden nt, Austritt mвы́ход из па́ртии Parteiaustritt mвы́ход из догово́ра Vertragsrücktritt m* * *n1) gener. Anfall (напр. отходов, побочных продуктов), Auftritt (на сцену), Aus, Ausbeute (готового продукта из сырья), Ausgang (действие), Ausgangstür, Auskunft (из положения), Ausscheidung (из организации, из соревнования), Ausstieg (напр., из вагона), Austritt (жидкости, газа), Austritt (наружу), Ausweg (из положения), Auszüg, Entweichung, Ergiebigkeit (производительность), Freilaufen (ручной мяч), Rücktritt (из союза, блока), Abgang (в помещении), Ausstieg, Auszug, Erscheinen (из печати), Ausbeute (готового продукта), Ausgang (место), Ausscheiden, (тк.sg) Ausstieg, Austritt (тж. из состава организации), Ausweg, Kreiskehre, Einmarsch (на сцену, спортплощадку и т. п.; маршем)2) comput. Ausgabe3) geol. Aufschluß, Ausbiß (пород, жилы), Ausbiß bisse (горных пород на поверхность), Ausbringen, Ausgehende (на дневную поверхность), Ausgehende (породы), Ausgehendes (на дневную поверхность), Auslauf (источника), Auslauf (пород), Auslieferung (продукции), Austritt (напр., из берегов), Bloßlegung (горных пород), Emergenz, Entweichen (напр. о парах вулканов)4) Av. Ablösen (напр. из гравитационного поля), Ablösung (напр. из гравитационного поля), Ansteuerung (на цель), Ausfluß (напр. из сопла), Ausflußloch (напр. из трубы), Aussteigen (напр. в открытый космос), Beendigung (из режима), Einfang, Einfliegen (напр. на цель), Einflug (напр. на цель), Eintreten (напр. на орбиту), Eintritt (напр. на орбиту), Mündung (сопла)6) milit. Ausbruch (из окружения), Ausstieg (в космос), Ausweichen (из зоны заражения)7) eng. Ausgang (из помещения), Ausbringen (напр. годного металла из шихты), Ausbringung (напр. годного металла из шихты), Ausgangsgröße, Ausgangsseite, Ausgangswert, Ausmündung, Ausströmen, Austreten, Durchfall (напр. при штамповке), Eintritt (на орбиту), Ergiebigkeit, Ertrag (продукта), Mund, Ertrag9) construct. Anfall (напр. газа), Ergiebigkeit (бетонной смеси)10) econ. Ausscheiden (из фирмы, товарищества), Aufkommen (продукции), Ausbringung (напр. готовой продукции), Ertrag (напр. продукта)11) ling. Ausatmen12) auto. Auffahrt13) mining. Abfluß (напр., воды), Ausbeute (напр., угля с 1 м2 пласта), Ausbringen (полезного ископаемого), Ausfahrt (из шахты; на-гора), Ausgehende (пласта под наносы), Austritt (напр., из очистного забоя)14) road.wrk. Durchgang15) forestr. Laubertrag16) electr. Senke, Ausbeute (напр. электронов)17) IT. Outputelement, Output18) oil. Ausbeute (продукта), Ausbeutung (продукта), Ausbringen (продукта), Ausfluß (жидкости)19) paper.ind. Ausgiebigkeit20) food.ind. Anfall (побочного продукта), Anfall (побочного продукта, отходов), Ausbeute (продукции, продукта), Ausbeutegrad (готового продукта), Auslauf (из аппарата), Ertrag (продукции), Ausbeutehöhe (продукции), Ausbeutewert (продукции), Ausstoßen (колбасного фарша из цевки)21) silic. Ausbringen (годного продукта из шихты)22) heat. Ausbringen (напр. продуктов сгорания), Ausbringung (напр. продуктов сгорания)23) weld. Ausfahren, Durchfall (напр., при штамповке), Herausfahren24) busin. Aussteigen (из дела), Ausscheidung (из организации), Aufwand)25) op.syst. Ausgangsentscheidung (из задачи)26) autom. Auslauf (вагонов с замедлителя)27) nucl.phys. Auslaßleitung (напр., газопровода), Austritt (электронов)28) wood. Anfall (продукции), Ausbeute (продукта), Ausbeute (продукции), Ausnutzung (продукции), Austragmenge, Ergiebigkeit (продукции)30) aerodyn. Ausleitung (из штопора), Auspuff, Ausstoß, Ausströmung, Auslaufen31) auto.ctrl. Zielort32) shipb. Abfluss, Törn
См. также в других словарях:
Стро — Стро, Джек Джек Стро Jack Straw … Википедия
строїти — 1 дієслово недоконаного виду шикувати; настроювати; влаштовувати строїти 2 дієслово доконаного виду з єднати по три строїти дієслово доконаного виду струїти діал … Орфографічний словник української мови
стро́го — ; строже. нареч. к строгий (в 1, 2, 3 и 4 знач.). Строго наказать. Строго воспитывать. □ Клим спать! строго крикнула Вера Петровна. М. Горький, Жизнь Клима Самгина. ◊ строго настрого очень строго. строго говоря в знач. вводн. сл. говоря точно, по … Малый академический словарь
стро́го — строго, нареч … Русское словесное ударение
стро́ма — (биол.) … Русское словесное ударение
строёв — (от строй шеренга) … Словарь употребления буквы Ё
строёк — (гриб строчок) (Вологда) … Словарь употребления буквы Ё
строїти — Строїти: одягати [33] (в що) вбирати, вдягати [II] вбирати гарно [IV] гарно зодягатися [XI] … Толковый украинский словарь
Строєв — прізвище … Орфографічний словник української мови
Строїнці — множинний іменник населений пункт в Україні … Орфографічний словник української мови
строїти — I стро/ю, стро/їш, недок., перех. 1) Ставити людей в ряди, шеренги; шикувати. 2) Надавати якому небудь музичному інструментові певної висоти звуку, певного строю; настроювати. 3) розм., рідко. Те саме, що будувати. 4) Організовувати, влаштовувати … Український тлумачний словник