Перевод: со всех языков на все языки

со всех языков на все языки

стоїчно

  • 1 стоїчно

    нар.
    стои́чески

    Українсько-російський словник > стоїчно

  • 2 стоїчно

    stojiczno
    присл.

    Українсько-польський словник > стоїчно

  • 3 stoicko

    [стоіцко]
    adv

    Słownik polsko-ukraiński > stoicko

  • 4 Сенека, Луцій Анней

    Сенека, Луцій Анней (бл. І ст. до н. е./ І ст. н. е., Кордуба (Кордова) - 65 н. е.) - римський філософ, письменник і державний діяч, представник пізнього стоїцизму. Спочатку навчався риторському фахові, пізніше - філософії, де виявився послідовником римського стоїка Посидонія. Був вихователем римського імператора Нерона, за владарювання якого обіймав високі державні посади. Проповідуючи аскезу і бідність, домагався водночас, використовуючи своє положення при дворі, подарунків грошима, палацами, маєтками тощо. Звинувачений в участі у змові й державній зраді, був змушений покінчити життя самогубством. Світогляд С. досить суперечливий, заснований на ідеях раннього стоїцизму, він увібрав у себе вплив інших традицій: кінічної, платонівської, епікурейської. Крім того, положення, які С. обстоював у царині філософської теорії моралі, далеко не завжди були практичними регулятивами його власних дій і поведінки. Центральним смисловим вузлом філософського вчення С. є моралістика; саме етика, а не логіка чи фізика, посідає у нього чільне місце серед трьох означених основних складових стоїчної філософії. Мудреця, що у своїй практичній життєдіяльності послідовно керується моральними імперативами, він розглядає не стільки як рідкісний випадок, скільки як своєрідний етичний ідеал, який може бути досягнено лише асимптотично. Звідси твердження про невичерпність і нескінченність морального вдосконалення. Завдяки С. вплив ідей стоїцизму на подальше не тільки духовне, а й політичне та загалом культурне життя пізнього Риму, а потому й на християнство був досить тривалим і відчутним.
    [br]
    Осн. тв.: "Моральні листи до Луцилія"; "Про добродіяння"; "Про милосердя"; "Дослідження про природу"; "Про щасливе життя"; "Про провидіння"; "Про душевний спокій"; "Про дозвілля"; "Про подяку"; "Трагедії".

    Філософський енциклопедичний словник > Сенека, Луцій Анней

  • 5 Зенон з Кітіона

    Зенон з Кітіона (бл. 333 - 262 до н. е.) - давньогрецьк. філософ, основоположник стоїцизму. В Афінах поселився бл. 312 р. до н. е., вчився у кініка Кратета, потім в адепта мегарської школи Стильпона та глави платонівської Академії Полемона. Бл. 300 р. до н. е. заснував власну школу, представники якої спочатку йменувалися зенонівцями, а потім - стоїками (від грецьк. слова στοά - портик в Афінах, в одному з яких збиралися учні З.). Автор низки праць, що збереглися лише у вигляді фрагментів. Основою всього сущого З. вважав наділений божественною силою вогонь. Світ тлумачився ним як одухотворений божественним диханням (пневмою) живий цілісний організм, що не позбавлений, одначе, впливу космічної необхідності. В своїй теорії пізнання З. переосмислює як телеологічні ідеї Сократа, Платона й Аристотеля, так і досвід критики платонівської теорії ідей у кініків і Стильпона. Етика З. заснована на його натурфілософії, вченні про природу (фюсис). Першоелементом людської поведінки є потяг (рух душі, який виникає внаслідок дії на неї сприйманого предмета і зумовлює відповідні вчинки та поведінку людини). З., як і Платон, розрізняв чотири основні чесноти: розумність (найвища), сміливість, стриманість, справедливість. Подібно до Сократа, З. тлумачить ці чесноти раціоналістично, засновуючи їх на знаннях. Вади, відповідно, розглядаються як нестача знань щодо добропорядної поведінки. Те, що не є ні чеснотою, ні вадою - багатство, здоров'я, краса, вдача, талан тощо - З. зараховує до "середніх", байдужих для мудреця речей. Важливим для стоїчної традиції стало обґрунтоване вперше у вченні З. про добрі й погані вчинки поняття про обов'язок - неписаний закон, з яким окрема особа узгоджує свою життєдіяльність і в якому виявляється залежність всього окремого від об'єктивного загального світоустрою С. успільно-політичному вченню З. властиве ототожнення політичного закону з моральним, переконання, що закон цей має віддавати перевагу благу окремої людини перед благом усього загалу.

    Філософський енциклопедичний словник > Зенон з Кітіона

  • 6 stoically

    adv
    стоїчно
    * * *
    adv

    English-Ukrainian dictionary > stoically

  • 7 бароко

    БАРОКО ( від італ. Ьагоссо - вибагливий, химерний) - творчо синтетичний напрям європейської культури, що виник між епохами Ренесансу та Просвітництва і характеризується тяжінням до збуреного світозображення, заглибленим баченням конфліктності і парадоксальності буття, драматичним розкриттям життя як арени дії антагоністичних сил, граничною динамізацією та символізацією реальності.З'явившисьв Італії у XVI ст., Б. набуває різноманітної, іноді протилежної орієнтації у різних регіонах. У католицьких країнах Європи Б. пов'язується з контрреформацією та придворним, аристократичним мистецтвом, із його схильністю до маньєризму та алегоричної символіки. У протестантських країнах та слов'янському світі Б., співіснуючи з "високим стилем" елітарної культури, виявляє патріотичні тенденції, спирається у своїх витоках на лютеранські спільноти або православні братства та козацькі кола, живиться духом національних рухів, оспівує новий тип героя, що відповідає всестановості цих рухів, використовує процеси фольклоризації мистецьких жанрів та (деінде) десакралізації культури. Розвиток Б. в Україні збігається з часом існування Гетьманської держави, дух якої виявляється в уславленні військових подвигів, лицарських чеснот, святої жертви, звершень духу, перемоги життя над смертю. Відповідно, проблематика ілюзорності буття, його трагічності, що притаманна Б., в укр. культурі зміщується у бік героїко-стоїчної тематики, типізації протистояння силам небуття і навіть загрози пекла. Героїчним символом барокової епохи в Україні стає образ воїнавершника, а означенням буття - образ саду як символу "квітучого світу" та його мудрості. Інтенсивно розвивається в цей час гімнографія, музичне потвердження урочистих подій. Розвиток Б. виявляється чутливим до національних умов різних європейських країн. Відповідно до національних особливостей можна констатувати віртуозність та гедоністичністьітал. Б., драматизмісп., містицизм нім., романтизм франц., метафізичність англ. і, нарешті, героїко-стоїчний дух укр. Б. Проте в Україні Б. не було "чистим" стилем, або чітко визначеним культурним напрямом. За концепцією Чижевського, воно було культурним виразом цілої епохи, в якій барокова свідомість запліднювала навіть відмінні від Б. напрями.
    С. Кримський

    Філософський енциклопедичний словник > бароко

  • 8 stoically

    English-Ukrainian dictionary > stoically

  • 9 стоически

    нареч.
    стої́чно

    Русско-украинский словарь > стоически

  • 10 payidar

    сто́йкий, про́чный

    payidar olmak — а) быть сто́йким / про́чным; б) не исчеза́ть, не погиба́ть; ве́чно жить / существова́ть

    Türkçe-rusça sözlük > payidar

  • 11 halten

    I.
    1) tr jdn./etw. gefaßt haben держа́ть по- кого́-н. что-н. damit er/es nicht fällt auch уде́рживать /-держа́ть кого́-н. что-н. festhalten: Dieb auch заде́рживать /-держа́ть кого́-н. jdn./etw. kaum noch [nicht mehr] halten können быть е́ле [бо́льше не] в состоя́нии уде́рживать /- кого́-н. что-н. | jdm. etw. halten Gegenstand держа́ть /- кому́-н. <для кого́-н.> что-н. halte (mir) mal die Tasche! подержи́ (мне) су́мку ! jdm. den Mantel halten подава́ть /-да́ть кому́-н. пальто́. jdm. die Tür halten открыва́ть /-кры́ть кому́-н. дверь | haltet den Dieb! держи́те во́ра ! ich kann das Brett nicht mehr halten я бо́льше не могу́ уде́рживать до́ску | den Kopf schräg <schief, zur Seite geneigt> halten держа́ть го́лову на́ бок. den Kopf gesenkt halten опуска́ть /-пусти́ть <пове́сить pf> го́лову | jdn./etw. an etw. halten держа́ть кого́-н. что-н. за что-н. etw. an etw. halten Hand an Stirn, Finger an Lippen прижима́ть /-жа́ть что-н. к чему́-н. jdn. im Arm < in den Armen> halten a) tragen держа́ть кого́-н. b) umarmen держа́ть кого́-н. в объя́тиях. in die Höhe halten поднима́ть подня́ть. etw. nach oben [nach unten] halten поднима́ть /- [опуска́ть/-] что-н. jdn./etw. über etw. halten держа́ть кого́-н. что-н. над чем-н. jd. hält den Mantel über den Arm halten кто-н. де́ржит пальто́ на руке́, у кого́-н. через ру́ку переки́нуто пальто́. die Hand über < vor> die Augen halten заслоня́ть заслони́ть глаза́ руко́й. unter etw. halten unter Licht, Wasserstrahl держа́ть под чем-н. jdm. etw. unter die Nase halten сова́ть су́нуть кому́-н. что-н. под нос. etw. vor etw. halten Hand, Tuch vor Augen, Gesicht, Mund: völlig закрыва́ть /-кры́ть что-н. чем-н. ein wenig прикрыва́ть /-кры́ть что-н. чем-н. sich die Hand vor den Mund halten прикрыва́ть /- рот руко́й. etw. vor die Augen halten um es besser zu sehen подноси́ть /-нести́ что-н. к глаза́м. etw. vor die Lampe halten держа́ть что-н. перед ла́мпой. jdm. etw. vor das Gesicht [vor die Nase] halten drohend сова́ть /- кому́-н. что-н. в лицо́ [под нос]. etw. weit von sich halten держа́ть что-н. в отведённой руке́
    2) Bauwesen tr: stützen держа́ть, подде́рживать. das Bücherbrett wird von zwei Haken gehalten по́лка де́ржится на двух крючка́х
    3) tr jdn. zurückhalten: an einem Ort, im Betrieb держа́ть <уде́рживать/-держа́ть > кого́-н. was [wer] hält ihn in dieser Stadt? что [кто] его́ уде́рживает <де́ржит> в э́том го́роде ? an diesem Ort hielt es ihn nur kurze Zeit на э́том ме́сте он про́был то́лько коро́ткое вре́мя. es hielt ihn nicht länger zu Hause он бо́льше не хоте́л остава́ться до́ма / ничего́ бо́льше не могло́ удержа́ть его́ до́ма
    4) Militärwesen tr: verteidigen: уде́рживать /-держа́ть. übertr: Betrieb, Geschäft вести́ да́льше. seinen Posten < seine Stellung> halten держа́ться про- на своём посту́
    5) tr (sich) jdn./etw. nutzen: Pers, Tier держа́ть кого́-н. züchten разводи́ть /-вести́ кого́-н.
    6) tr: mit best. Subst a) im A (s. auchunter dem Subst) : Abstand, Diät, Disziplin, Fasten, Gebot, Ordnung, (äußere) Ruhe, best. Tagesregime соблюда́ть /-блюсти́. Tempo, Geschwindigkeit не сбавля́ть сба́вить. Treue, Frieden сохраня́ть /-храни́ть. Rede, Vortrag, Plädoyer произноси́ть /-нести́. Rede auch держа́ть. Predigt, Vorlesung чита́ть про-. Unterricht(sstunde) вести́, проводи́ть /-вести́. Gottesdienst соверша́ть /-верши́ть. Markt устра́ивать /-стро́ить. Eid, sein Wort держа́ть, сде́рживать /-держа́ть. Vertrag, Gelöbnis исполня́ть испо́лнить. Freundschaft, Beziehung(en) , Verbindung подде́рживать /-держа́ть. Gericht твори́ть. Hochzeit справля́ть /-пра́вить. Kur, Rat, Rekord, Wache; v. Ofen - Wärme держа́ть. v. Kleidung - Wärme сохраня́ть /-. Vorsprung уде́рживать /-держа́ть. Zeitung выпи́сывать вы́писать. jd. [etw.] hält, was er [es] verspricht кто-н. выполня́ет вы́полнит [что-н. опра́вдывает оправда́ет] ожида́ния. Einkehr halten заходи́ть зайти́. Einzug halten a) v. Sieger торже́ственно прибыва́ть /-бы́ть <въезжа́ть/-е́хать> b) v. Frühling наступа́ть /-ступи́ть. die Fährte halten v. Jagdhund идти́ по сле́ду. bei jdm. Rückfrage [Umfrage] halten обраща́ться обрати́ться с запро́сом [опро́сом] к кому́-н. Glut [Wärme] halten v. Ofen держа́ть жар [тепло́]. Gottesdienst < Messe> halten auch служи́ть от- слу́жбу. Kurs auf etw. halten брать взять курс на что-н. Mahlzeit halten есть. mittags обе́дать. den Mund halten держа́ть язы́к за зуба́ми. umg заткну́ть pf гло́тку (meist im Imp). Ausschau halten nach etw. высма́тривать что-н. Rückschau halten огля́дываться /-гляну́ться наза́д. Umschau halten огля́дываться /-. ein Schläfchen halten спать по-. ein Mittagsschläfchen halten спа́ть по́сле обе́да. Winterschlaf halten впада́ть <залега́ть> в зи́мнюю спя́чку. Schritt halten (mit jdm./etw.) идти́ пойти́ в но́гу (с кем-н. чем-н.). die Spitze halten занима́ть <держа́ть> пе́рвое ме́сто. Sprechstunde halten принима́ть. die Treue halten auch остава́ться /-ста́ться ве́рным. Zwiesprache halten бесе́довать b) in Verbindung mit best. Subst mit Präp (Adverbialbestimmung) , z. В. in Gang halten, am Leben halten, bei Kräften halten, in Schach halten, im Zaum halten s.unter dem Subst
    7) tr: in Verbindung mit best. Adj - übers. meist mit держа́ть. bereit halten держа́ть нагото́ве. (für jdn.) einen Platz < Stuhl> besetzt < frei> halten занима́ть заня́ть ме́сто (для кого́-н.), держа́ть ме́сто для кого́-н. etw. geschlossen [offen] halten что-н. держа́ть закры́тым [откры́тым]. die Temperatur konstant halten подде́рживать /-держа́ть постоя́нную температу́ру. kühl halten держа́ть в холо́дном ме́сте <на хо́лоде>. jdn. munter halten придава́ть /-да́ть кому́-н. бо́дрости. rein < sauber> halten держа́ть в чистоте́ <в чи́стом состоя́нии>. verborgen halten пря́тать с-, держа́ть в та́йном ме́сте. verschlossen halten держа́ть под замко́м, держа́ть за́пертым. vorrätig halten держа́ть в запа́се. warm halten держа́ть в тепле́ [ im Ofen в пе́чке]. v. Kleidung греть, сохраня́ть тепло́
    8) tr jdn./etw. für jdn./etw. erachten счита́ть кого́-н. что-н. кем-н. чем-н. fälschlich принима́ть приня́ть кого́-н. что-н. за кого́-н. что-н. jdn. für seinen Freund [für klug/für dumm] halten счита́ть кого́-н. свои́м дру́гом [у́мным глу́пым]. man hielt ihn (fälschlich) für einen Ausländer его́ при́няли (оши́бочно) за иностра́нца. jd. hält sich für zu gut für etw. кто-н. счита́ет, что что-н. ни́же его́ досто́инства. sie hält sich für zu gut für diese Arbeit она́ счита́ет, что э́та рабо́та недоста́точно хороша́ для неё. für wie alt halten Sie ihn? ско́лько лет вы ему́ дади́те ? es für das beste [für der Mühe wert] halten счита́ть, что (э́то) са́мое лу́чшее … [что (э́то) сто́ит труда́ …]. es (für) an der Zeit halten mit Inf счита́ть, что пора́ mit Inf. es noch nicht (für) an der Zeit halten счита́ть, что ещё преждевре́менно …
    9) tr etwas < viel> [wenig] von jdm./etw. halten быть высо́кого [невысо́кого] мне́ния о ком-н. чём-н., высоко́ [ма́ло] цени́ть кого́-н. что-н. ich halte nichts von diesem Vorschlag я счита́ю, что э́то предложе́ние никуда́ не годи́тся / я о́чень плохо́го мне́ния об э́том предложе́нии. was hältst du davon? како́го ты об э́том мне́ния ? was hältst du davon, ins Kino zu gehen < wenn wir ins Kino gehen>? как ты отно́сишься к тому́, что́бы пойти́ в кино́ ?
    10) tr: sich verhalten a) es wie halten zu tun pflegen обы́чно де́лать э́то как-н. ich halte es genau so wie er я обы́чно де́лаю э́то то́чно так как он / я обы́чно поступа́ю то́чно так как он b) es wie mit etw. halten zu etw. stehen относи́ться к чему́-н. <рассма́тривать что-н.> как-н. wie hältst du es damit? как ты к э́тому отно́сишься ? halte es (damit), wie du willst рассма́тривай э́то, как хо́чешь c) es mit etw. halten mit Prinzip: sich danach richten приде́рживаться чего́-н. dafür sein быть за что-н. mit der Devise подде́рживать что-н. d) es mit jdm. halten d.a) in Liebesbeziehung име́ть связь с кем-н. er hält es mit ihr у него́ связь с ней d.b) in Freundschaft подде́рживать хоро́шие отноше́ния с кем-н. er hält es mit beiden он подде́рживает хоро́шие отноше́ния с обо́ими / он не хо́чет по́ртить отноше́ния ни с одни́м, ни с други́м d.c) im Streit держа́ть чью-н. сто́рону, быть <стоя́ть> на чье́й-н. стороне́

    II.
    1) itr: stehenbleiben остана́вливаться /-станови́ться. kurz < kurze Zeit> halten приостана́вливаться /-станови́ться. der Zug hält hier nur 5 Minuten по́езд стои́т здесь то́лько пять мину́т. jdn. halten lassen anhalten остана́вливать /-станови́ть кого́-н. befehlen прика́зывать /-каза́ть <веле́ть > кому́-н. останови́ться. zwingen заставля́ть /-ста́вить кого́-н. останови́ться
    2) itr: Bestand haben, ganz bleiben держа́ться, сохраня́ться /-храни́ться. v. Material: v. Stoff, Kleidung, Geschirr, Spielzeug, Strick auch ока́зываться /-каза́ться про́чным. eine best. Zeit держа́ться про-. v. Nagel in Wand, v. Knopf an Kleidung, v. Farbe держа́ть(ся). v. Ölfarbe сохраня́ть /-храни́ть цвет. v. Leim держа́ть. v. Eis держа́ть вы́держать. v. Freundschaft дли́ться. die Strümpfe haben lange ge halten чулки́ держа́лись до́лго / чулки́ до́лго не рвали́сь. nicht lange < gut> halten ока́зываться /- непро́чным, недо́лго держа́ться. der angenähte Knopf wird bestimmt halten приши́тая пу́говица определённо <наверняка́> бу́дет держа́ться. der Torwart hat gut [schlecht] ge halten врата́рь хорошо́ [пло́хо] стоя́л <продержа́лся>
    3) itr auf etw. schießen стреля́ть вы́стрелить во что-н. <по чему́-н.>. zielen це́литься при- во что-н.
    4) itr auf etw. auf Ordnung, Sauberkeit, Anstand, Benehmen: bei sich соблюда́ть что-н. bei anderen: auf Ordnung, Sauberkeit следи́ть за чем-н. auf Anstand, Benehmen следи́ть за соблюде́нием чего́-н., тре́бовать соблюде́ния чего́-н. auf gutes Essen, gute Kleidung, gutes Benehmen, gute Bildung придава́ть /- дать (большо́е) значе́ние чему́-н. auf Abstand < Distanz> halten соблюда́ть диста́нцию. auf seine Ehre halten дорожи́ть свое́й че́стью. auf seine Gesundheit halten забо́титься по- о своём здоро́вье
    5) itr (etwas) auf sich halten a) auf Äußeres achten следи́ть за собо́й b) sich nichts vergeben уважа́ть себя́
    6) itr an sich halten sich beherrschen сде́рживаться /-держа́ться. wir konnten nicht an uns halten und fingen an zu lachen мы не могли́ сдержа́ться и засмея́лись. an sich halten, um nicht + Inf mit zu уде́рживаться /-держа́ться от того́, что́бы не + Inf. jd. muß an sich halten, um nicht loszulachen кому́-н. сто́ит труда́ удержа́ться от сме́ха <от того́, что́бы не засмея́ться>
    7) itr zu jdm. быть с кем-н., подде́рживать кого́-н. im Streit держа́ть чью-н. сто́рону, быть <стоя́ть > на чьей-н. стороне́. zueinander halten держа́ться вме́сте

    III.
    1) sich halten best. Haltung haben держа́ться. sich gerade < aufrecht> halten держа́ться пря́мо. jd. hält sich gut [nicht gut] у кого́-н. хоро́шая [нехоро́шая <плоха́я>] оса́нка. sich tapfer < wacker> halten держа́ться хра́бро, держа́ться му́жественно <сме́ло>
    2) sich halten beim Fallen уде́рживаться /-держа́ться
    3) Militärwesen sich halten erfolgreich Widerstand leisten; übertr : sich behaupten держа́ться, уде́рживаться /-держа́ться. eine Zeitlang держа́ться про-. sich halten gegen einen Gegner противостоя́ть проти́внику
    4) sich halten sich zurückhalten сде́рживаться /-держа́ться. ich konnte mich nicht mehr halten und unterbrach ihn я бо́льше не мог сде́рживаться и прерва́л его́. sich nicht mehr halten können vor Lachen умира́ть со́ смеху
    5) sich halten best. Richtung einhalten держа́ться. sich rechts [links] halten держа́ться пра́вой [ле́вой] стороны́. sich mehr nach Norden [Süden] halten держа́ться бо́льше се́верного [ю́жного] направле́ния, держа́ться бо́льше к се́веру [к ю́гу]. sich dicht hinter jdm. halten держа́ться непосре́дственно за кем-н. sich abseits halten держа́ться в стороне́. entfernt держа́ться на расстоя́нии
    6) sich halten. an etw. an Anweisung, Meinung, Prinzip, Vorlage приде́рживаться чего́-н. an das Gesehene, Erlebte опира́ться на что-н. an Speise, Trank: tüchtig zulangen бра́ться взя́ться за что-н.

    Wörterbuch Deutsch-Russisch > halten

  • 12 go

    go [gəυ]
    1. v (went; gone)
    1) идти́, ходи́ть; быть в движе́нии; передвига́ться ( в пространстве или во времени);

    the train goes to London по́езд идёт в Ло́ндон

    ;

    to go after smb. идти́ за кем-л. [см. тж. go after]

    2) е́хать, путеше́ствовать;

    to go by train е́хать по́ездом

    ;

    to go by plane лете́ть самолётом

    ;

    I shall go to France я пое́ду во Фра́нцию

    3) простира́ться, вести́ (куда-л.), пролега́ть, тяну́ться;

    how far does this road go? далеко́ ли тя́нется э́та доро́га?

    go shopping отправля́ться за поку́пками

    5) пойти́; уходи́ть; уезжа́ть; стартова́ть;

    I'll be going now ну, я пошёл

    ;

    it is time for us to go нам пора́ уходи́ть ( или идти́)

    ;

    let me go! отпусти́те!

    6) быть в де́йствии, рабо́тать (о механизме, машине); ходи́ть ( о часах);

    to set the clock going завести́ часы́

    7) име́ть хожде́ние (о монете, пословице и т.п.); быть в обраще́нии; переходи́ть из уст в уста́;

    the story goes как говоря́т

    8) сде́лать како́е-л. движе́ние;

    go like this with your left foot! сде́лай так ле́вой ного́й!

    9) приводи́ться в движе́ние; направля́ться, руково́дствоваться (by);

    the engine goes by electricity маши́на приво́дится в движе́ние электри́чеством

    ;

    I shall go entirely by what the doctor says я бу́ду руково́дствоваться исключи́тельно тем, что говори́т врач

    10) звуча́ть, звони́ть (о колоколе, звонке и т.п.); бить, отбива́ть ( о часах)
    11) разг. умира́ть, ги́бнуть; теря́ться, пропада́ть;

    she is gone она́ поги́бла; она́ сконча́лась

    ;

    my sight is going я теря́ю зре́ние

    12) проходи́ть; исчеза́ть; рассе́иваться, расходи́ться;

    much time has gone since that day с того́ дня прошло́ мно́го вре́мени

    ;

    summer is going ле́то прохо́дит

    ;

    the clouds have gone ту́чи рассе́ялись

    ;

    all hope is gone исче́зли все наде́жды

    13) гласи́ть, говори́ть (о тексте, статье);

    as the saying goes как говори́тся

    14) подходи́ть, быть под стать (чему-л.);

    the blue scarf goes well with your blouse э́тот голубо́й шарф хорошо́ подхо́дит к ва́шей блу́зке

    15) кла́сть(ся), ста́вить(ся) на определённое ме́сто; постоя́нно храни́ться;

    where is this carpet to go? куда́ постели́ть э́тот ковёр?

    16) умеща́ться, укла́дываться (во что-л.);

    six into twelve goes twice шесть в двена́дцати соде́ржится два ра́за

    ;

    the thread is too thick to go into the needle э́та ни́тка сли́шком толста́, что́бы проле́зть в иго́лку

    17) пройти́, око́нчиться определённым результа́том;

    the election went against him вы́боры ко́нчились для него́ неуда́чно

    ;

    how did the voting go? как прошло́ голосова́ние?

    ;

    the play went well пье́са име́ла успе́х

    18) пройти́, быть при́нятым, получи́ть призна́ние (о плане, проекте)
    19) продава́ться ( по определённой цене; for);

    this goes for 5 pounds э́то сто́ит 5 фу́нтов

    ;

    to go cheap продава́ться по дешёвой цене́

    20) расхо́доваться, тра́титься;

    £200 went on a new coat 200 фу́нтов ушло́ на но́вое пальто́

    21) переходи́ть в со́бственность, достава́ться;

    the house went to the elder son дом доста́лся ста́ршему сы́ну

    22) ру́хнуть, свали́ться, слома́ться, пода́ться;

    the platform went трибу́на обру́шилась

    ;

    first the sail and then the mast went сперва́ пода́лся па́рус, а зате́м и ма́чта

    23) потерпе́ть крах, обанкро́титься;

    the bank may go any day крах ба́нка ожида́ется со дня́ на́ день

    24) отменя́ться, уничтожа́ться;

    this clause of the bill will have to go э́та статья́ законопрое́кта должна́ быть вы́брошена

    25) регуля́рно ходи́ть, посеща́ть ( школу и т.п.)
    26) доходи́ть до (какого-л. предела; to);

    the price went as high as £100 цена́ дошла́ до 100 фу́нтов

    27) быть о́тданным, присуждённым (кому-л.; о призе и т.п.)
    28) стать (кем-л.);

    to go to sea стать моряко́м

    ;

    to go on the stage стать актёром

    ;

    to go on the streets стать проститу́ткой

    1) постоя́нно находи́ться в како́м-л. положе́нии или состоя́нии;

    to go hungry быть, ходи́ть всегда́ голо́дным

    ;

    to go in rags ходи́ть в лохмо́тьях

    ;
    2) де́латься, станови́ться;

    to go mad сойти́ с ума́

    ;

    to go sick захвора́ть

    ;

    to go bust разг. разори́ться

    ;

    he goes hot and cold его́ броса́ет в жар и в хо́лод

    30) в сочетании с последующим герундием означает: чем-то ча́сто или постоя́нно занима́ться;

    he goes frightening people with his stories он постоя́нно пуга́ет люде́й свои́ми расска́зами

    ;

    to go hunting ходи́ть на охо́ту

    31) в обороте be going + inf. смыслового глагола выражает намерение совершить какое-л. действие в ближайшем будущем:

    I am going to speak to her я намерева́юсь поговори́ть с ней

    ;

    it is going to rain собира́ется дождь

    а) расха́живать, ходи́ть туда́ и сюда́;
    б) циркули́ровать, име́ть хожде́ние ( о слухах; о деньгах);
    в) де́лать поворо́т круго́м;
    г) мор. де́лать поворо́т овершта́г;
    а) иска́ть;
    б) добива́ться (чего-л.);
    go against противоре́чить, идти́ про́тив ( убеждений);
    а) дви́гаться вперёд;

    go ahead! вперёд!; продолжа́й(те)! де́йствуй(те)!

    б) идти́ напроло́м;
    в) идти́ впереди́ ( на состязании);
    а) дви́гаться вперёд;
    б) продолжа́ть;
    в) сопровожда́ть (with);
    go at разг.
    а) броса́ться на кого-л.;
    б) энерги́чно бра́ться за что-л.;
    go away уходи́ть, убира́ться;
    а) возвраща́ться;
    б) нару́шить (обещание, слово; on, upon);
    в) отказа́ться (on, uponот своих слов);
    г) измени́ть ( друзьям; on, upon);
    go behind пересма́тривать, рассма́тривать за́ново, изуча́ть (основания, данные);
    go between быть посре́дником ме́жду;
    go beyond превыша́ть что-л.; выходи́ть за преде́лы (чего-л.);
    а) проходи́ть ( о времени);
    б) проходи́ть ми́мо;
    в) суди́ть по;
    г) руково́дствоваться;

    I go by the barometer я руково́дствуюсь баро́метром

    ;
    а) уменьша́ться;
    б) спуска́ться; опуска́ться;

    to go down in the world опусти́ться, потеря́ть было́е положе́ние (в о́бществе)

    ;
    в) снижа́ться, па́дать ( о ценах);
    г) затону́ть;
    д) сади́ться ( о солнце);
    е) стиха́ть ( о ветре);
    ж) быть побеждённым;
    з) быть прие́млемым (для кого-л.); быть одо́бренным ( withкем-л.);
    go far пойти́ далеко́, преуспе́ть;
    а) идти́ за чем-л.;
    б) сто́ить, име́ть це́ну;

    to go for nothing (something) ничего́ не сто́ить (ко́е-что́ сто́ить)

    ;

    to go for a song идти́ за бесце́нок, ничего́ не сто́ить

    ;
    в) разг. стреми́ться к чему-л.;
    г) разг. набро́ситься, обру́шиться на;

    the speaker went for the profiteers ора́тор обру́шился на спекуля́нтов

    ;
    д) быть при́нятым за;
    go forth быть опублико́ванным;
    а) входи́ть;
    б) уча́ствовать ( в состязании; обыкн. for);
    в) затми́ться (о солнце, луне);
    а) ста́вить себе́ (что-л.) це́лью, добива́ться (чего-л.);

    to go in for an examination экзаменова́ться

    ;
    б) увлека́ться (чем-л.);

    to go in for sports занима́ться спо́ртом

    ;

    to go in for collecting pictures заня́ться, увле́чься коллекциони́рованием карти́н

    ;
    в) разг. выступа́ть в по́льзу (кого-л., чего-л.);
    go in with объединя́ться, де́йствовать совме́стно с кем-л.; присоединя́ться к кому-л.;
    а) входи́ть; вступа́ть;

    to go into Parliament стать чле́ном парла́мента

    ;
    б) ча́сто быва́ть, посеща́ть;
    в) впада́ть ( в истерику и т.п.); приходи́ть ( в ярость);
    г) рассле́довать, тща́тельно рассма́тривать;
    а) вы́стрелить ( об оружии); перен. вы́палить;
    б) уходи́ть со сце́ны;
    в) ослабева́ть ( о боли и т.п.);
    г) сойти́, пройти́;

    the concert went off well конце́рт прошёл хорошо́

    ;
    д) стать ху́же; испо́ртиться ( о мясе и т.п.);
    е) засыпа́ть; теря́ть созна́ние;
    ж) умира́ть;
    з) отде́латься от чего-л.; сбыть, прода́ть;
    и) убежа́ть, сбежа́ть;
    а) (упо́рно) продолжа́ть, идти́ да́льше;
    б) дли́ться, продолжа́ться;
    в) говори́ть бесконе́чно до́лго, говори́ть и говори́ть;
    г) разг. отчи́тывать, руга́ть (at);
    д) случа́ться, происходи́ть;
    go on for приближа́ться к (о времени, возрасте);
    а) вы́йти; выходи́ть;
    б) быва́ть в о́бществе;
    в) вы́йти в эфи́р; вы́йти в свет ( о книге);
    г) пога́снуть;
    д) вы́йти в отста́вку;
    е) вы́йти из мо́ды;
    ж) (за)бастова́ть;
    з) конча́ться (о месяце, годе);
    и) амер. обру́шиться;
    к) потерпе́ть неуда́чу;
    а) переходи́ть (на другу́ю сто́рону);
    б) переходи́ть из одно́й па́ртии в другу́ю; перемени́ть ве́ру;
    в) опроки́нуться ( об экипаже);
    г) превосходи́ть;
    д) перечи́тывать, повторя́ть;
    е) изуча́ть в дета́лях;
    ж) быть отло́женным ( о проекте закона);
    з) хим. переходи́ть, превраща́ться;
    а) враща́ться;

    the wheels go round колёса враща́ются

    ;
    б) обхва́тывать, быть доста́точно дли́нным
    в) быть доста́точным, хвати́ть на всех ( за столом);
    г) приходи́ть в го́сти за́просто;
    а) доводи́ть до конца́, зака́нчивать;
    б) тща́тельно разбира́ть пункт за пу́нктом;
    в) упо́рно изуча́ть, занима́ться
    г) испы́тывать, подверга́ться;
    д) находи́ть сбыт, ры́нок ( о товаре);

    to go through several editions вы́держать не́сколько изда́ний ( о книге)

    ;
    е) быть при́нятым (о проекте, предложении);
    ж) израсхо́довать все де́ньги;
    з) проноси́ться ( об одежде);
    и) обы́скивать, обша́ривать;
    go through with smth. довести́ что-л. до конца́;
    go together сочета́ться, гармони́ровать;
    а) тону́ть;
    б) ги́бнуть; амер. разг. умира́ть;
    в) исчеза́ть;
    г) разоря́ться;
    д) не выде́рживать (испытаний, страданий);
    е) заходи́ть, зака́тываться ( о солнце);
    а) поднима́ться; восходи́ть ( на гору);

    go up in smoke улету́читься

    ;
    б) расти́ ( о числе); повыша́ться ( о ценах);

    apples have gone up я́блоки подорожа́ли

    ;
    в) разг. поступи́ть в университе́т;
    г) взорва́ться, сгоре́ть;
    д) амер. разори́ться;
    а) подходи́ть, гармони́ровать; согласо́вываться, соотве́тствовать;
    б) быть заодно́ с кем-л.;
    в) сопровожда́ть;
    г) уха́живать (за кем-л.), встреча́ться (с кем-л.);
    go without обходи́ться без чего-л.

    go about your business! разг. пошёл вон!, убира́йся!

    ;

    it will go hard with him ему́ тру́дно ( или пло́хо) придётся; ему́ не поздоро́вится

    ;
    а) быть изве́стным под и́менем;
    б) быть свя́занным с чьим-л. и́менем;

    to go off the deep end напи́ться

    ;

    to go off the handle вы́йти из себя́

    ;

    to go all out напря́чь все си́лы

    ;

    to go to smb.'s heart печа́лить, огорча́ть кого́-л.

    ;
    а) име́ть большо́е значе́ние, влия́ние (to, towards, with);
    б) хвата́ть надо́лго ( о деньгах);

    to go one better превзойти́ ( соперника)

    ;

    to go right through идти́ напроло́м

    ;

    to go round the bend теря́ть равнове́сие; сходи́ть с ума́

    ;

    to go the rounds ходи́ть по рука́м

    ;

    it goes without saying само́ собо́й разуме́ется

    ;

    (it is true) as far as it goes (ве́рно) поско́льку де́ло каса́ется э́того

    ;

    be gone! прова́ливай(те)!

    going fifteen на пятна́дцатом году́

    ;

    he went and did it он взял и сде́лал э́то

    ;

    to go down the drain разг. быть истра́ченным впусту́ю ( о деньгах)

    ;

    to go easy on smth. быть такти́чным в отноше́нии чего́-л.

    ;

    to go on instruments вести́ ( самолёт) по прибо́рам

    2. n (pl goes [gəυz]) разг.
    1) движе́ние; ход, ходьба́;
    а) быть в движе́нии, в рабо́те;

    he is always on the go он ве́чно куда́-то спеши́т

    ;
    б) собира́ться уходи́ть;
    в) быть пья́ным;
    г) быть на скло́не лет, на зака́те дней
    2) эне́ргия; воодушевле́ние; рве́ние;

    full of go по́лон эне́ргии

    3) разг. успе́х; успе́шное предприя́тие;

    to make a go of it доби́ться успе́ха; преуспе́ть

    ;

    no go бесполе́зный; безнадёжный [см. тж. no go]

    4) разг. попы́тка;

    have a go (at) попыта́ться, рискну́ть

    ;

    let's have a go at it дава́йте попро́буем

    5) разг. обстоя́тельство, положе́ние; неожи́данный поворо́т дел;

    here's a pretty go! ну и положе́ньице!

    6) разг. при́ступ, обостре́ние ( болезни)
    7) разг. по́рция ( кушанья); глото́к ( вина)
    8) разг. сде́лка;

    is it a go? идёт?; по рука́м?

    all ( или quite) the go о́чень мо́дно; предме́т всео́бщего увлече́ния

    ;

    first go пе́рвым де́лом, сра́зу же

    ;

    at a go сра́зу, зара́з

    Англо-русский словарь Мюллера > go

  • 13 ja

    ja I prtc да
    kommst du mit? - Ja! ты идё́шь со мной [с на́ми]? - Да
    ja, das waren glückliche Tage да, э́то бы́ли счастли́вые дни
    wirst du auf mich warten, ja? ты подождё́шь меня́, да?
    wollen wir gehen, ja? дава́йте, пойдё́м, а?
    ja! о, да!
    (ei) ja (doch) ! ну коне́чно же!, а как же!
    ach ja! к сожале́нию, да!; коне́чно, да!; ах да!
    na ja! пусть [э́то] так!; ну да!; да, пожа́луй!
    ja, nun wollen wir anfangen! ита́к, дава́йте начнё́м!
    ja, das weiß ich nicht н-да, э́того я не зна́ю
    ja, da soll er eben mehr arbeiten что же, тогда́ пусть бо́льше рабо́тает
    ja, was mache ich bloß? ах да, что же э́то тако́е я де́лаю?
    ja richtig, ich vergaß ihnen zu sagen... ах да, я забы́л вам сказа́ть...
    ja so, das ist etwas anderes ах так, тогда́ друго́е де́ло
    ja hören Sie mal! да (по)слу́шайте же!
    ja, warum nicht gar? иро́н. (а) почему́ бы и нет?
    zu allem ja sagen во всём [со всем] соглаша́ться, всему́ [во всём] подда́кивать
    ja und amen zu etw. (D) sagen разг. дава́ть своё́ по́лное согла́сие на что-л., целико́м [безогово́рочно] соглаша́ться с чем-л., подписа́ться обе́ими рука́ми под чем-л.
    weder ja noch nein sagen не говори́ть ни да ни нет, не выска́зывать определё́нного мне́ния
    ja, Kuchen! разг. как же!, держи́ карма́н ши́ре!
    ist es so? - Ich glaube, ja э́то так? - Ду́маю, что так
    ja I prtc обяза́тельно, непреме́нно, в любо́м слу́чае; с отрица́нием ни в ко́ем слу́чае, то́лько
    schreib mir, damit ich ja im Bilde bin напиши́ мне, что́бы я обяза́тельно [непреме́нно] был в ку́рсе де́ла
    das mußt du ja tun тебе́ непреме́нно ну́жно сде́лать э́то
    sieh es dir ja an! ты то́лько взгляни́ на э́то!
    er stellte das Bild so auf, dass ja alle es sehen sollten он поста́вил карти́нку так, что́бы все непреме́нно уви́дели её́
    tu es ja nicht! ни в ко́ем слу́чае [то́лько] не де́лай э́того!
    komm ja nicht zu spät! смотри́ то́лько не опа́здывай!
    vergessen Sie es ja nicht! ни в ко́ем слу́чае [то́лько] не забу́дьте э́того!
    ja I prtc зна́чит
    dann ist es ja besser, dass ich hier bleibe тогда́, зна́чит, бу́дет лу́чше, е́сли я оста́нусь здесь; тогда́, зна́чит, мне лу́чше бу́дет оста́ться здесь
    so wäre es ja wahr так, зна́чит, э́то пра́вда
    du bist ja schon wieder zurück! так ты уже́ верну́лся!; вот ты уже́ и верну́лся!
    ja I prtc б.ч. в уступи́тельном значе́нии коне́чно
    sie ist ja hübsch, aber nicht klug она́, коне́чно, хороша́ собо́й, но не умна́
    ich will dir das Buch ja geben, aber gerne tue ich es nicht коне́чно, я дам тебе́ (э́ту) кни́гу, но де́лаю я э́то без осо́бой охо́ты
    er wird ja wohl nicht so dumm sein? коне́чно, он не насто́лько глуп?; наде́юсь, он не насто́лько глуп?
    ja I prtc про́сто (выража́ет си́льную сте́пень удивле́ния и́ли доса́ды)
    das ist ja nicht möglich! э́то про́сто невозмо́жно!
    das ist ja zum Totlachen! тут про́сто умере́ть мо́жно со сме́ху!
    du siehst ja ganz bleich aus ты про́сто весь побеле́л
    das ist ja nicht auszuhalten! э́то про́сто невыноси́мо!
    ja I prtc а вот и... (выража́ет осуществле́ние ожида́емого); das ist ja Otto! а вот и О́тто!; da kommen sie ja! а вот и они́ иду́т!
    ja I prtc в усло́вных предложе́ниях вообще́; er kommt heute, wenn er ja kommt он придё́т сего́дня, е́сли он вообще́ придё́т
    ja I prtc вост.-нем. всё же, всё-таки́, одна́ко, тем не ме́нее; er hat es ja gesagt он, одна́ко, сказа́л э́то
    ja I prtc мор. есть!; ja! ja! офице́р! (отве́т со шлю́пки на о́клик с корабля́)
    ja II cj ведь, же
    wir wollen zu Fuß gehen, es ist ja nicht weit bis dorthin мы пойдё́м пешко́м, туда́ ведь недалеко́
    warum sind die Kinder so vergnügt? - Es schneit ja чему́ так ра́ды де́ти? - Ведь идё́т снег
    gedulde dich etwas, es kann ja nicht immer so bleiben потерпи́ немно́го, так ведь бу́дет не всегда́
    ja II cj да́же
    es ist abwegig, ja grundfalsch э́то оши́бочно, да́же в ко́рне неве́рно
    ich achte, ja verehre ihn я уважа́ю его́, да́же преклоня́юсь пе́ред ним
    Tausende, ja Zehntausende sind gekommen пришли́ ты́сячи, да́же деся́тки ты́сяч (люде́й)

    Allgemeines Lexikon > ja

  • 14 гадәттәгечә

    нареч.
    1) обы́чно, по-обы́чному, обыкнове́нно, по обыкнове́нию; как обы́чно, как всегда́

    гадәттәге́чә елмаеп каршы алу — встреча́ть как обы́чно, с улы́бкой

    гадәттәге́чә булмау — быть необы́чным

    2) про́сто, обыкнове́нно; без измене́ний

    гадәттәге́чә киенгән — оде́т про́сто

    гомер гадәттәге́чә уза — жизнь течёт как обы́чно

    гадәттәге́чә яшәү — жить без измене́ний, по-ста́рому

    3) вводн. сл. как обы́чно, как всегда́; как при́нято, как во́дится; обыкнове́нно

    коридорда, гадәттәге́чә, кешеләр йөреп тора — в коридо́ре, как всегда́, хо́дят лю́ди

    балалар, гадәттәге́чә, урамнарга чыкканнар — де́ти, как обы́чно, вы́шли на у́лицу

    Татарско-русский словарь > гадәттәгечә

  • 15 решительно

    нареч.
    1) рішу́че; ( категорически) категори́чно; ( смело) зва́жливо; (твёрдо, настойчиво) притьмо́м и при́тьмом, притьма́ и при́тьма

    де́йствовать \решительно но — ді́яти рішу́че

    \решительно но возрази́ть — рішу́че (категори́чно) запере́чити

    2) (совершенно, совсем) зо́всім; ( окончательно) остато́чно; ( абсолютно) абсолю́тно

    \решительно но ка́ждый — абсолю́тно ко́жний; усилит. кожні́сінький

    \решительно но никако́й — абсолю́тно нія́кий, усилит. анія́кий, ніякі́сінький, аніякі́сінький

    \решительно но никого́ — абсолю́тно ніко́го, усилит. аніко́го, нікогі́сінько, анікогі́сінько

    \решительно но ничего́ не зна́ет (не уме́ет) — зо́всім нічо́го (абсолю́тно нічо́го, усилит. анічо́го, нічогі́сінько, анічогі́сінько) не зна́є (не вмі́є)

    3) (в сочетании с формами от "весь": без исключения) геть уве́сь; геть-чи́сто весь, усе́ чи́сто;\решительно

    но всё съе́ли — геть усе́ (геть-чи́сто все, все чи́сто, все до кри́хти) з'ї́ли

    Русско-украинский словарь > решительно

  • 16 proprement

    adv.
    1. (typiquement) типи́чно; чи́сто;

    c'est un défaut proprement français — э́то типи́чно <чи́сто> францу́зский недоста́ток

    2. (exactement) со́бственно, в су́щности;

    que signifie proprement ce mot? — что со́бственно <в су́щности> означа́ет э́то сло́во?;

    proprement dit — в со́бственном <стро́гом> смы́сле э́того сло́ва; à proprement parler — со́бственно [говоря́], в су́щности [говоря́]

    3. (avec propreté) аккура́тно, опря́тно; чи́сто;

    manger proprementесть ipf. аккура́тно;

    une maison proprement tenue — дом, ∫ содержа́щийся в поря́дке <где следя́т за чистото́й>; proprement mis — чи́сто <опря́тно> оде́тый

    4. (convenablement) поря́дочно, прили́чно;

    il ne s'est pas conduit proprement — он вёл себя́ непоря́дочно

    il joue proprement du piano — он неду́рно игра́ет на пиани́но

    Dictionnaire français-russe de type actif > proprement

  • 17 gewiß

    1) nicht näher bestimmbar определённый, не́который. vor Eigennamen не́кий. im N auch не́кто. in gewissen Fällen в определённых <изве́стных, не́которых> слу́чаях. eine gewisse Ähnlichkeit определённое <изве́стное, не́которое> схо́дство. aus einem gewissen Grunde по определённой причи́не. zu gewissen Zeiten в определённое вре́мя. in gewisser Hinsicht в не́котором отноше́нии. gewisse Fortschritte machen де́лать с- определённые <изве́стные, не́которые> успе́хи. in gewissen Kreisen в определённых <не́которых> круга́х. es gibt gewisse Dinge есть не́которые ве́щи. jdn. mit einer gewissen Schadenfreude betrachten наблюда́ть за кем-н. с не́которым злора́дством | gewisse Leute не́которые лю́ди, ко́е-кто́. er hat so ein gewisses Etwas в нём есть изю́минка / в нём что́-то есть. eine Dame in einem gewissen Alter да́ма в лета́х. ein gewisses Örtchen одно́ ме́сто | ein gewisser Herr Müller не́кий господи́н Мю́ллер, не́кто Мю́ллер. kennst du eine gewisse Frau К ? зна́ешь ли ты не́кую К ? | ein gewisser Jemand не́кто. man weiß noch nichts Gewisses ещё ничего́ определённого не изве́стно
    2) einer Sache gewiß sein davon überzeugt sein быть уве́ренным в чём-н. dessen kannst du gewiß sein ты мо́жешь быть уве́рен в э́том. du kannst meiner Unterstützung gewiß sein ты мо́жешь быть уве́рен в мое́й подде́ржке. ich bin meiner Sache gewiß я уве́рен в правоте́ [ des Erfolges в успе́хе] своего́ де́ла
    3) etw. ist jdm. gewiß sicher, gesichert что-н. кому́-н. обеспе́чено. der Sieg [eine Belohnung] ist jdm. gewiß побе́да [награ́да] кому́-н. обеспе́чена. eine Strafe ist jdm. gewiß наказа́ние кому́-н. обеспе́чено. die Strafe ist ihm gewiß он не уйдёт от наказа́ния
    4) adv: bestimmt определённо, коне́чно, разуме́ется. wahrscheinlich наве́рно. umg наверняка́. du kannst mir gewiß glauben мо́жешь мне пове́рить. so viel ist gewiß сто́лько бу́дет определённо [наве́рно]. er war es nicht, so viel ist gewiß э́то был не он, э́то уж то́чно. du kommst gewiß zu spät ты определённо [наве́рно] опозда́ешь. das hat er gewiß nicht getan он э́того определённо [наве́рно] не сде́лал / он э́того, коне́чно <разуме́ется>, не сде́лал. du hast gewiß recht gehandelt ты, коне́чно <разуме́ется>, поступи́л пра́вильно / ты определённо поступи́л пра́вильно. gewiß, es geschieht zu einem guten Zweck, aber … коне́чно <разуме́ется>, э́то де́лается с до́брыми наме́рениями, но … wir waren vom ersten Tag an gewiß нам бы́ло я́сно с пе́рвого дня. das ist so gewiß wie das Amen in der Kirche э́то я́сно, как бо́жий день. ( aber) gewiß! als Antwort ну, разуме́ется ! / ну, коне́чно ! gewiß doch! как же ! ganz gewiß! непреме́нно ! безусло́вно !

    Wörterbuch Deutsch-Russisch > gewiß

  • 18 placieren

    I.
    1) tr unterbringen размеща́ть размести́ть. setzen auch сажа́ть посади́ть. stellen auch ста́вить по-. etw. ist dekorativ placiert что-н. краси́во <худо́жественно> размещено́
    2) tr ins Ziel führen: beim Schießen, Werfen направля́ть /-пра́вить. Ballspiele пласирова́ть ipf/pf. Boxen: Schlag наноси́ть /-нести́. genau < gut> placieren направля́ть /- то́чно в цель [то́чно пласирова́ть]. schlecht placieren нето́чно направля́ть /- [пласирова́ть]. der Ball war (gut) [schlecht < nicht>] placiert уда́р < мяч> был пласиро́ванный [нето́чен]. ( den Ball) placiert abspielen пласиро́ванно оты́грывать отыгра́ть (мяч). ein placierter Freistoß пласиро́ванный штрафно́й уда́р
    3) Ökonomie tr помеща́ть помести́ть <инвести́ровать ipf/pf> (капита́л)

    II.
    1) sich placieren. unterbringen размеща́ться размести́ться, располага́ться /-положи́ться. sich setzen уса́живаться /-се́сться, занима́ть заня́ть ме́сто. zu beiden Seiten der Straße haben sich Tausende Zuschauer placiert по обе́им сторона́м доро́ги расположи́лись ты́сячи зри́телей
    2) sich placieren. Sport занима́ть заня́ть ме́сто. sich wie < als wievielter> placieren занима́ть /- како́е-н. ме́сто. sich unter den ersten fünf placieren попада́ть /-па́сть в пе́рвую пятёрку | der Placierte заня́вший призово́е ме́сто

    Wörterbuch Deutsch-Russisch > placieren

  • 19 Punkt

    1) Typographie то́чка. Abschnitt v. einem gegliederten Ganzen, v. Themenkomplex; Maßeinheit пункт. | drei Punkte Zeichen für Unabgeschlossenheit v. Satz многото́чие. der springende Punkt суть де́ла, са́мое основно́е <гла́вное>. der tote Punkt мёртвая то́чка. an einen toten Punkt gelangen достига́ть дости́чь мёртвой то́чки, заходи́ть зайти́ в тупи́к. den toten Punkt überwinden сдвига́ться /-дви́нуться с мёртвой то́чки, преодолева́ть /-одоле́ть мёртвую то́чку. empfindlicher < wunder> [schwacher/dunkler] Punkt больно́е [сла́бое тёмное] ме́сто. kitzliger Punkt щекотли́вый вопро́с. jdn. in einem empfindlichen Punkt treffen затра́гивать /-тро́нуть больно́е ме́сто у кого́-н. das ist sein schwacher Punkt э́то его́ сла́бое ме́сто. einen wunden Punkt berühren < treffen> затра́гивать /- больно́е ме́сто, задева́ть /-де́ть за живо́е. an einen kitzligen Punkt kommen каса́ться косну́ться щекотли́вого вопро́са. dunkle Punkte aufklären выясня́ть вы́яснить тёмные места́. es gibt in seinem Leben ein paar dunkle Punkte в его́ жи́зни есть не́сколько тёмных пя́тен | du wirst an einen Punkt kommen, wo ich nicht mehr weiterkann < wo meine Geduld erschöpft ist> ты приведёшь к тому́, что моему́ терпе́нию насту́пит коне́ц. ich bin an < auf> dem Punkt, wo ich nicht mehr weiterkann я дошёл до тако́го состоя́ния, что сил мои́х бо́льше нет | in einem Punkt verschiedener Meinung sein быть ра́зного мне́ния в отноше́нии како́го-н. пу́нкта. in diesem Punkt kann man ganz unbesorgt sein насчёт э́того (пу́нкта) мо́жно быть соверше́нно споко́йным. Punkt eins der Tagesordnung пе́рвый пункт пове́стки дня. jdn. in allen Punkten von der Anklage freisprechen признава́ть /-зна́ть кого́-н. невино́вным по всем пу́нктам обвине́ния. Punkt für Punkt пункт за пу́нктом. Punkt für Punkt die Wahrheit sagen говори́ть сказа́ть пра́вду от нача́ла до конца́. jd. hat seine Verpflichtungen Punkt für Punkt erfüllt кто-н. от нача́ла до конца́ вы́полнил свои́ обя́занности | die Mannschaft gewann mit zehn zu sechs Punkten кома́нда вы́играла со счётом де́сять - шесть. wieviel Punkte erreichen, auf wieviel Punkte kommen bei Wettbewerb набира́ть /-бра́ть ско́лько-н. очко́в. mit wieviel Punkten siegen побежда́ть победи́ть с результа́том во ско́лько-н. очко́в. nach Punkten rechnen, siegen по очка́м. Punkte holen набира́ть /- очки́. mit 50 Punkten gibt es in der Klassenarbeit eine Eins при пяти́десяти очка́х за кла́ссную рабо́ту ста́вят пятёрку. ein Treffer zählt zwei Punkte за попада́ние (засчи́тывается) два очка́ jd. redet ohne Punkt und Komma кто-н. говори́т без переды́шки. nun mach (aber) mal einen Punkt дово́льно ! / переста́нь ! / хва́тит ! / конча́й ! Punkt, Schluß! всё, коне́ц ! den Punkt auf das i setzen ста́вить по- то́чку над "и" <на "и">. das ist der Punkt auf < über> dem i э́то то́чка над "и"
    2) Geographie, Musik то́чка, пункт. Bewertungseinheit очко́. vor Uhrzeitangabe ро́вно, то́чно. auf den Punkt (genau) ро́вно, то́чно. ankommen, abfahren соверше́нно пунктуа́льно. gehen v. Uhr соверше́нно <абсолю́тно> то́чно. an <in> einem best. Punkt како́й-н. то́чке
    3) Textilindustrie mit best. Punkten mit Tupfen в како́й-н. горо́шек. ein blauer Stoff mit weißen Punkten голуба́я ткань в бе́лый горо́шек

    Wörterbuch Deutsch-Russisch > Punkt

  • 20 таза

    1. прил.
    1) кре́пкого сложе́ния, здоро́вый ( о людях); ту́чный, упи́танный, отко́рмленный ( о скоте)

    таза егет — ро́слый, кре́пкий молодо́й челове́к

    таза бозау — упи́танный телёнок

    2) тяжёлый, уве́систый, кре́пкий

    таза адымнар белән — уве́систыми шага́ми

    таза куллы кеше — челове́к с кре́пкой руко́й

    3)
    а) кре́пкий, про́чный ( о вещах)

    таза бүрәнә — кре́пкое ( без пороков) бревно́

    таза итек — про́чные сапоги́

    б) здоро́вый, не больно́й

    таза чагында таш ташы — пока́ здоро́в - рабо́тай

    4) чи́стый, опря́тный

    таза кием — чи́стая оде́жда

    янгын сүндергәндә таза су сайламыйлар(посл.) когда́ ту́шат пожа́р, не до чи́стой воды́ (букв. не выбира́ют чи́стой воды́)

    5) безупре́чный, беспоро́чный

    таза иман — безупре́чная ве́ра

    2. нареч.
    1) кре́пко, уве́систо, тяжело́; здо́рово; ве́ско

    таза йөрү — ходи́ть уве́систо и тяжело́

    таза әйтү — сказа́ть ве́ско

    таза әйтте — здо́рово сказа́л (сказану́л)

    2) кре́пко, про́чно

    таза эшләнгән — сде́лано (срабо́тано) про́чно

    таза ясалган нәрсә казага юлыкмас — е́сли вещь сде́лаешь про́чно - из-за неё в беду́ не попадёшь

    3) чи́сто; опря́тно

    таза итеп юу — чи́сто мыть (стира́ть)

    4) перен. беспоро́чно

    гомерлектә таза яшә — проживи́ безупре́чно

    - таза тормышлы
    ••

    таза егу — туши́ровать (в борьбе́) вчисту́ю (т. е. не по баллам)

    Татарско-русский словарь > таза

См. также в других словарях:

  • стоїчно — прислівник незмінювана словникова одиниця …   Орфографічний словник української мови

  • стоїчно — Присл. до стоїчний 2) …   Український тлумачний словник

  • романти́чно — нареч. к романтичный. Вероятно, сто лет назад Старый порт выглядел очень романтично: в те времена здесь теснилось множество парусных судов и бушприты кораблей почти упирались в окна домов. Никулин, Во Франции …   Малый академический словарь

  • сточный — сточный, сточная, сточное, сточные, сточного, сточной, сточного, сточных, сточному, сточной, сточному, сточным, сточный, сточную, сточное, сточные, сточного, сточную, сточное, сточных, сточным, сточной, сточною, сточным, сточными, сточном,… …   Формы слов

  • сточно-сортировочный — сто/чно сортиро/вочный …   Слитно. Раздельно. Через дефис.

  • сточно-транспортный — сто/чно тра/нспортный …   Слитно. Раздельно. Через дефис.

  • сточно-фановый — сто/чно фа/новый …   Слитно. Раздельно. Через дефис.

  • сточно-шпигатный — сто/чно шпига/тный …   Слитно. Раздельно. Через дефис.

  • вѣчьныи — (714) пр. к вѣкъ1. 1.Бесконечный во времени, вечный: члв(к)мъ ˫ави сѩ и ѩвѣ проповѣдаѥть(с) || ц(с)рь вѣчныи иѥрѣи въ вѣкы по чинѹ Мелхиседековѹ. ц(с)ртво бо ѥго ц(с)ртво вѣчноѥ и неистлѣѥмоѥ (βασιλεία αἰώνιος) ГА XIII–XIV, 127а–б; и буде(т) Б҃ъ… …   Словарь древнерусского языка (XI-XIV вв.)

  • Мы́шца — ( ы) (musculus, i, PNA, BNA, JNA; син. мускул) орган, обладающий свойством сократимости, обеспечивающий движение того или иного элемента живого организма: состоит преимущественно из поперечнополосатой или гладкой мышечной ткани. Мышца… …   Медицинская энциклопедия

  • Петр I Алексеевич Великий — ПЕТРЪ I АЛЕКСѢЕВИЧЪ ВЕЛИКІЙ, 1 й Имп ръ Всероссійскій, сынъ царя Алексѣя Михайловича, отъ брака его съ Натальей Кирилловной Нарышкиной, род. 30 мая 1672 г., въ тотъ періодъ, когда сквозь сложившіяся вѣков. устои рус. жизни начинало пробиваться… …   Военная энциклопедия

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»