Перевод: с русского на украинский

с украинского на русский

слушать

  • 1 слушать

    1) слу́хати

    \слушать шай — слу́хай; ( при обращении) слу́хай-но, слу́хай-бо

    2) (слушаться, повиноваться) слу́хатися, слу́хати

    \слушать шаю — ( ответ подчинённого) слу́хаю, слу́хаюсь

    Русско-украинский словарь > слушать

  • 2 внимать

    внять чему, что
    1) (слушать) слухати, вчувати, вчути, почути що. [Природи глас людина серцем слуха (Самійл.). Я тоді його (звук сурми) вчувала, як на волі полювала (Грінч.)];
    2) (относиться со вниманием) - см. Внимание. Внять мольбам - зглянутися (оглянутися) на благання, (умилостивиться) ублагатися. [Може суддя мого благання послухає, може він ублагається].
    * * *
    несов.; сов. - внять
    (кому-чему) ( слушать) слу́хати, почу́ти (кого-що), учува́ти, учу́ти (що); ( вслушиваться) услу́хуватися и услуха́тися, услухатися (в що), дослухатися и дослу́хуватися, дослу́хатися, прислуха́тися и прислу́хуватися и прислухо́вуватися, прислуха́тися (до чо́го)

    \внимать мольба́м (про́сьбам) — згляда́тися, згля́нутися на блага́ння (на проха́ння, на про́сьбу)

    \внимать призы́ву — прислуха́тися (прислу́хуватися, прислухо́вуватися), прислу́хатися до за́клику, сов. почу́ти за́клик

    Русско-украинский словарь > внимать

  • 3 лекция

    лекція. [Не вивчиш лекції, - професорі й слова не скажуть (Н.-Лев.)]. Публичная -ция - публічна (прилюдна) лекція, відчит (-ту). [Бував в українському клубі на всяких відчитах та рефератах (Н. Рада)]. Читать -цию о чём - читати (реже викладати) лекцію про що. [Чи мав-би я йому викладати довгу лекцію про етимологічне словотворення? (Крим.)]. Читать -ции по языковедению - читати лекції я мовознавства, викладати мовознавство. Слушать -ции, ходить на -ции - слухати лекції и лекцій, ходити на лекції.
    * * *
    ле́кція

    Русско-украинский словарь > лекция

  • 4 ловить

    лавливать
    1) ловити, уловлювати, (хватать) хапати, лапати, (захватывать) запопадати, (перенимать) переймати кого, що; срв. Поймать. [Ловили, ловили та й піймали сома (Номис). Нитяна сітка, що нею ловлять перепели (Яворн.)]. -вить вора с поличным - ловити злодія з лицем (з краденим, з крадіжкою). -вить воздух - ловити, хапати повітря. -вить на лету - з льоту ловити; з двох слів розуміти. -вить взгляд - переймати (ловити) погляд. -вить рыбу - ловити рибу, (удой) (в)удити, надити рибу; срв. Удить. [Ходив на річку рибу надити (Грінч.)]. -вить рыбу сачком, на блесну, на перемёт, на кукольван - ловити рибу сачком, на блешню, на перемет, на кукільван, сачити, блешнювати, переймати, кукільванити рибу. -вить рыбу, делая прорубь во льду - на духи ловити рибу. -вить раков в норах - печерувати раки. [З Демком Павло вже печерують раки (Грінч.)]. Двух зайцев -вить, ни одного не поймать - двох зайців ловиш, ні одного не вловиш. -вит волк, -вят и волка - носить вовк, понесуть і вовка. Эта кошка хорошо -вит мышей - цей кіт добре ловить миші, це ловний кіт. -вить ухом (внимательно слушать) - ловити вухом. [У глибокім мовчанню сю річ вухом ловлять гебреї (Франко)]. -вить ворон (переносно) - ловити ґави (вітри, випорожні, виторопні, витрішки), їсти (продавати) витрішки; срв. Глазеть, Ротозейничать;
    2) -вить в чём, на чём; см. Уличать. -вить в проступке - ловити (підловлювати) в (на) провині. -вить на месте преступления - ловити (лапати) на гарячому (вчинкові). -вить на слове - ловити на (в) слові (в мові), брати за слово. [Олександра він бере за слово (Франко)];
    3) (искать, улучать) шукати, вигадувати. -вить случай, момент, время - шукати, вичікувати нагоди (випадку, часини). -вить глазами - шукати очима;
    4) см. Красть. Ловленный - ловлений, хапаний; срв. Пойманный.
    * * *
    лови́ти; диал. лапа́ти, ганя́тися (за ким); ( уличать) викрива́ти

    Русско-украинский словарь > ловить

  • 5 мучение

    I. мучення, катування, мордування, нівечення; срв. Мучить. Вынуждать, -дить -ниями что - вимучувати, вимучити що.
    II.
    I. каламучення, с[за]каламучування, сколочування, бовтання; срв. Мутить.
    III. Мучение - (боль, страдание) мука, мучення, біль (р. болю), катування, мордування, терпіння; (перен.) (за)морока; срв. Мука, Мучить. [Він терпів муку од свого кохання (Н.- Лев.). Оце мені чиста заморока з тими дітьми (Поділля)]. Место -ний - катівня. Это не учение, а -ние - це мука, а не наука. Иному горе - учение, иному - -ние - розумному лихо - наука, а дурному мука. Бьют не ради -ния, а ради учения - б'ють не для муки, а для науки. Предавать -ниям - давати (завдавати, віддавати) на муки. Подвергать -ниям - брати на муки. Он перенёс жестокие -ния во время этой операции - під час ції операції він витерпів люті муки. -ния совести - муки сумління. -ния ревности - муки ревнощів. Для меня -ние слушать его болтовню - мені мука (кара) слухати його базікання (балаканину). Терпеть жесточайшие -ния - терпіти найлютіші муки.
    * * *
    муче́ння; ( мука) му́ка; диал., поэз. кату́ша; ( истязание) мордува́ння, катува́ння; ( о нравственном терзании) гризо́та, торту́ри, -ту́р, торту́ра

    Русско-украинский словарь > мучение

  • 6 приклонять

    приклонить прихиляти, прихилити що, (пригибать) пригинати, пригнути що (дерево, гілку). [Я-б радніший тобі небо прихилити]. -ть голову перед кем - похиляти, похилити, схиляти, схилити голову перед ким. Негде голову -нить - нема де голову прихилити, нема до кого, нема де прихилитися, пригорнутися. [Нема де прихилитись в світі одиноким (Шевч.)]. -нить ухо - прихилити вухо. -нить к чему ухо (слушать со вниманием) - слух до чого, до кого схилити. Приклонённый - прихилений, пригнутий. -ться - прихилятися, прихилитися, пригинатися, пригнутися; (о голове) схилятися, схилитися, похилятися, похилитися.
    * * *
    несов.; сов. - приклон`ить
    прихиля́ти, прихили́ти

    Русско-украинский словарь > приклонять

  • 7 прислушиваться

    прислушаться
    1) прислухатися и прислухуватися, прислухатися до чого, дослухатися и дослухуватися, дослухатися до чого (реже чого), причуватися и причувати, прислухати, дослухати, надслухати и -слухувати, наслухати(ся); (во все стороны) розслухати(ся), розслухатися, ослухатися, ослухатися; (образно) нахиляти ухо до кого, наставляти ухо кому. [До всього приглядавсь і пильно прислухавсь (Гліб.). Вона ждала й прислухувалась (Неч.-Лев.). Вона дослухується до кожного словечка (Грінч.). Дослухаються тих пісень та й собі переймають. Дивиться, як ходять, прислухає, як гомонять (М. Вовч.). Надзираю, надслухаю, що станеться з Хомою (Франко). Я вже давно наслухаю, до чого воно дійде (Основа 1861). Наслухайся, що там горлата голота базіка (Тобіл.). Стане і дослуха усе (Квітка). Причувається Оксана - усі добре сплять (Квітка). Приглядується і причува (Стор.). Можна було-б продати й дорожче, та не розслухався, не розібрав ціни (Васильк.). Нехай з гори розгляда та розслуха, відкіль вітер повіва (Квітка). Нахиляв ухо до січового розбишаки, як той про дику волю і козацьку криваву славу шептав (Куліш)]. -ваться к дыханию - прислухатися до дихання, духу слухати чийого. [Бий го і духу слухай (чи ще живий) (Франко)];
    2) (привыкнуть слушать) призвичаюватися, призвичаїтися до чого слухаючи;
    3) (надоесть) надокучити, обриднути слухаючи.
    * * *
    несов.; сов. - присл`ушаться
    прислуха́тися и прислу́хуватися и прислухо́вуватися и диал. прислуха́ти, прислуха́тися, дослуха́тися и дослу́хуватися, дослу́хатися; диал. причува́тися, причу́тися; ( вслушиваться) вслу́хуватися и вслуха́тися, вслу́хатися

    Русско-украинский словарь > прислушиваться

  • 8 пристально

    (смотреть) пильно, спильна, гостро, прикро. [Пильно-препильно дивився на Явдоху (Кониськ.). Гостро на мене глянув. На синєє море спильна поглядає (Дума)]. -но смотрит в глаза - пильно (прикро) дивиться в очі, дивиться, як в очі не вскочить. Что так -но на меня смотришь? - чого так пильно дивишся на мене? (грубо) чого так визираєшся на мене? -но читать, слушать - уважно (пильно) читати, слухати. -но работать - пильно (щиро) працювати, щирувати. [Так щирує, що аж їй піт очі заливає]. -но делать что - пильно, уважно, невтомно робити що.
    * * *
    нареч.
    пи́льно, спи́льна; уменьш. пильне́нько, пильне́сенько; ува́жно

    Русско-украинский словарь > пристально

  • 9 прослушивать

    прослушать (выслушать от начала до конца) вислухувати (вислуховувати и вислухати), вислухати, переслухувати, переслухати, прослухувати, прослухати, (о мн.) повислухувати, попере[попро]слухувати кого, що; срв. Выслушивать. [Мовчки переслухали, як бурю описано (Грінч.)]. -шать дело в суде - вислухати (переслухати) справу в суді. -шать урок - вислухати лекцію (завдання, урок). Прослушанный - вислуханий, пере[про]слуханий. -ться -
    1) вислухуватися, бути вислуханим, пере[про]слухуватися бути пере[про]слуханим;
    2) см. Ослушиваться, -шаться.
    * * *
    несов.; сов. - просл`ушать
    1) прослу́хувати, прослу́хати; ( выслушивать) вислу́хувати и вислухо́вувати, ви́слухати
    2) (несов.: слушать в течение определённого времени) слу́хати [ці́лий день], прослу́хати

    Русско-украинский словарь > прослушивать

См. также в других словарях:

  • СЛУШАТЬ — слушаю, слушаешь, несов. 1. кого что. Воспринимать слухом что н., направлять слух на производимые кем чем н. звуки, чтобы услышать. Слушать концерт. Слушать радио. Слушать лектора. Слушать рассказчика. Слушайте, говорит Москва (предупредительный… …   Толковый словарь Ушакова

  • слушать — Вслушиваться, прислушиваться, подслушивать, настораживаться, навострить (насторожить) уши, быть настороже, выслушивать, внимать, заслушаться, развесить уши, хлопать ушами (не понимая).. До меня доносилось эхо нескольких голосов. Голос долетел до… …   Словарь синонимов

  • слушать —     СЛУШАТЬ, высок. внимать     СЛУХ, разг. ухо     ПРИСЛУШИВАТЬСЯ/ПРИСЛУШАТЬСЯ, вслушиваться/вслушаться, настораживаться/насторожиться     СЛЫШАТЬ, разбирать, различать, улавливать, разг. слыхать     сов. УСЛЫШАТЬ, сов. заслышать, сов. различить …   Словарь-тезаурус синонимов русской речи

  • СЛУШАТЬ — СЛУШАТЬ, аю, аешь; анный; несовер. 1. кого (что). Направлять слух на что н. С. музыку. Слушай, что тебе говорят (т. е. принимай во внимание). 2. что. Публично разбирать, обсуждать (офиц.). С. дело в суде. 3. кого (что). Изучать, посещая лекции;… …   Толковый словарь Ожегова

  • слушать — (не) слушать возражений • восприятие музыку слушать • восприятие слушать доклад • восприятие слушать команду • восприятие слушать лекции • действие, получатель слушать музыку • восприятие слушать обедню • восприятие слушать пение • восприятие… …   Глагольной сочетаемости непредметных имён

  • слушать — глаг., нсв., употр. очень часто Морфология: я слушаю, ты слушаешь, он/она/оно слушает, мы слушаем, вы слушаете, они слушают, слушай, слушайте, слушал, слушала, слушало, слушали, слушающий, слушаемый, слушавший, слушанный, слушая; св. выслушать,… …   Толковый словарь Дмитриева

  • слушать — аю, аешь, нсв.; вы/слушать (к 1, 3 знач.), послу/шать (к 4 знач.), сов. 1) (кого/что) Воспринимать слухом какие л. звуки, направлять слух на какие л. звуки, чтобы услышать. Слушать певца. Слушать шум моря. ...Едва дыша, без возражений, Татьяна… …   Популярный словарь русского языка

  • слушать — Индоевропейское – k´leu>k´lou (слушать). Общеславянское – slusati (слушать). Старославянское, древнерусское – слоушати. Глагол «слушать» известен с древнерусской эпохи (XI в.), в форме «слоушати» заимствован из старославянского языка. Слово… …   Этимологический словарь русского языка Семенова

  • слушать — аю, укр. слухати, блр. слухаць, др. русск., ст. слав. слоушати ἀκούειν, προσέχειν (Супр.), болг. слушам (Младенов 592), сербохорв. слу̏шати, слу̏ша̑м, словен. slušati, slušam, чеш. slušeti подходить, быть к лицу , ̃еti sе приличествовать,… …   Этимологический словарь русского языка Макса Фасмера

  • слушать — см.: кукушку слушать; Сквозь зубы слушать …   Словарь русского арго

  • слушать — • открыв рот слушать • разинув рот слушать …   Словарь русской идиоматики

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
… Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»