-
41 Slavonian
-
42 печать
1) печать (-ти), печатка. [Ствердили підписами й сенатською печаттю (Куліш). Перстень з печаткою]. Именная -чать - іменова печать. -чать молчания - печать мовчання. Наложить -чать - наложити, покласти печать. [Ухвалили печать наложить на язик мій, на душу (Франко)]. С приложением -ти - з притисненням (з відтисненням) печати. Подписью и приложением -ти свидетельствую - підписом і відтиском печатки свідчу. Приложить -чать к чему - печать (печатку) притиснути до чого, відтиснути на чому. -чать взломана - печать зламана. Взлом -чатей - порушення (зірвання) печатей;2) (переносно: знак) знак, ознака, знамено, печать, (клеймо) тавро. [Печать буденщини лягла на них (Єфр.). Смерть виразно поклала свою страшну похмуру ознаку на зсохлому змученому обличчю (Грінч.)]. Быть отмеченным -тью чего-л., носить -чать чего-л. - бути позначеним чим, мати на собі печать (ознаку) чого. Его сочинения носят на себе -чать гения (гениальности) - його твори мають на собі печать генія (позначені геніяльністю). Наложить свою -чать - покласти свій знак (свою печать, свою ознаку, своє тавро. -чать позора - тавро ганьби;3) друк, (пресса) преса, Приготовить к -ти - виготовити (обробити) до друку. Разрешить, одобрить к -ти (к печатанию) - дозволити, ухвалити до друку. Отдавать книгу в -чать - віддавати книгу до друку, пускати книгу в друк. Книга вышла из -чати - книга вийшла з друку. Опубликовывать, -ковать в -чати - друком подавати, подати, оголошувати, оголосити друком. [Про їх не записано ні одної пісні, ні одного переказу, а що подавано було друком, те було фальсифікатом (Куліш). Оголосив я друком не одно вже своє і чуже компонування (Куліш)]. Появиться в -чати - з'явитися (появитися) друком. Периодическая -чать - періодична преса. Этот вопрос обсуждается в -чати - це питання обмірковується в пресі. Свобода -чати - воля друку (преси). Постановления относящиеся к -чати - постанови про пресу (про друк);4) (шрифт) друк, літери, письмо. Мелкая -чать - дрібний друк. Убористая -чать - тісний (густий) друк. Крупная -чать - буйний друк. [Друк у цій книзі не читкий (не розбірний)]. Церковная -чать - (церковно-)слов'янський друк, (церковно-)слов'янські літери, (церковно-)слов'янське письмо, слов'янка. Гражданская -чать - руський друк, руські літери, руське письмо.* * *1) печа́тка, печа́ть, -ті3) ( печатание) дру́к, -у4) ( о шрифте) дру́к5) ( пресса) пре́сасоломо́нова \печать — бот. купина́, соломо́нова печа́тка
-
43 при
предл. с предлож. пад.1) (возле, у) при кому, при чому, попри кому, попри чому, коло кого, коло чого, край кого, край чого. [Була в мене небога, при мені вона і зросла (М. Вовч.). Одну взяли попри коні, другу взяли попри возі (Пісня). Котору дитину любила-кохала - край себе не маю (Макс.). Насипали край дороги дві могили в житі (Шевч.). З якою бувало жадобою коло книжок історичних приписки перечитуєш (Куліш)]. Город лежит при реке - місто лежить коло річки, понад річкою. При городе слободка - (по)при місті (городі) слобода (слобідка). При входе, при въезде (при обозначении места) - з приходу, з приїзду, на приході, на приїзді. [Згоріло сімнадцять дворів зараз з приїзду (Гр.). З приходу в селі (Радом.). Нора з приходу узенька (Драг.). Його хата у містечку на приході (Звяг.)];2) (в присутствии кого) при кому, перед ким. Это было сказано при свидетелях - це було сказано при свідках, перед свідками. Не при вас будь сказано - не перед вами хай буде сказано. При отце - перед батьком. [Я її перед батьком вилаяла (Проскур.)];3) (для обозначения времени: при жизни кого, во времена кого, чего) за кого, за чого. [Дай-же, Боже, - козаки промовляли, - за гетьмана молодого жити, як за старого (Ант.-Драг. II)]. При мне, при нас (в наше время) - за мене, за нас. [За мене то вже в дворі жили ми спокійненько (М. Вовч.). Не за нас се стало, не за нас і перестане (Номис)]. При покойном отце - за покійного батька. При жизни - за життя. [А сам собі за життя ще похорон справляє (Рудан.)]. При жизни отца - за батькового життя. При крепостном праве - за панського права, за панщини. [Він був ще за панського права кухарем (Грінч.)]. При республиканском правлении - за республіканського урядування. При солнце (до захода солнца, пока оно светит) - за сонця. [Наш господар дозорця вижав жито за сонця (Грінч. III)];4) (для обозначения связи, принадлежности, условного отношения к чему-л.) при кому, при чому, за чого, на чому, на що. Состоять секретарём при ком - бути за секретаря при кому, у кого. Американский посланник при французском дворе - американський посол при французькому дворі. Остаться при университете, при кафедре - залишитися при університеті, при катедрі. При заводе есть и кузница - при заводі є й кузня. При нём нашли бумаги - при ньому знайдено папери. Иметь при себе оружие - мати при собі (з собою) зброю. При ком - за ким. [За нею й скотина плодиться, за нею й дробина водиться (Г. Барв.)]. Читать при свече, при солнечном свете, при электрическом освещении - читати при свічці, при сонячному світі, при електричному світлі. При приближении чего-л. - при наближенні и -нню чого. [Котрі були маєтніші, повиїздили при наближенню зарази в гори (Франко)]. При наступлении грозы - при початку грози, як гроза надходила. При исполнении служебных обязанностей - при виконанню службових обов'язків, під час виконання службових обов'язків. При подписании этого условия - при підписанні цієї умови, під час підписання цієї умови. При заключении договора - при згоді. [При згоді були люди (Кам'ян.)]. При обыске найдено - під час трусу знайдено. При одной мысли об этом - на саму згадку про це. При этом известии - на цю звістку. [Люборацький! підвода до тебе! - хтось гукнув. Аж затрясся малюк на цю звістку (Свидн.)]. При первом слове - на першому слові. При этом слове, при этих словах - на цім слові, на цих словах. [На сім слові чую - торохтять колеса (Кониськ.)]. При этом слове он вздрогнул - на цім слові він здригнувся. При первом же вопросе он смешался - на першому-ж питанні він збентежився, сплутався. При звуке его голоса - з звуком його голоса. При малейшем шуме, шорохе - на найменший шум, шелест. При каждом вздохе - за кожним подихом. [Той пил набивавсь у ніздрі за кожним подихом (Крим.)]. При первом случае, который мне представится - при першій нагоді, з першою нагодою, що матиму, що мені трапиться. При всяком случае - при кожній нагоді, кожної нагоди. При случае поговорите с ним о моём деле - як буде нагода, при нагоді поговоріть з ним про мою справу (в моїй справі). Я вспомню об этом при случае - я згадаю про це при нагоді. При гробовом молчании - при могильній тиші, під могильну тишу. При громких криках толпы - під голосні вигуки натовпу. При помощи - см. Помощь. Быть при оружии - бути при зброї. Быть при деньгах - бути при грошах. При скорости 30 вёрст в час - при скорості 30 верстов у (на) годину. Длина окружности при радиусе равном… - довжина округу при радіусі рівному… При температуре в 100 градусов - при температурі в 100 градусів, під температуру в 100 градусів. При давлении в 740 милиметров - при тисненні (під тисненням) в 740 міліметрів. При прочих равных условиях - (по)при инших однакових умовах, за иншими однаковими умовами. При такой жизни - по такому життю. [Що-дня тов карти грали, то пісеньок співали. Не гадки нашій панії по такому життю (М. Вовч.)]. При таких заработках можно хорошо жить - по таких заробітках можна добре жити. При всех своих значительных недостатках, произведение это имеет и несомненные достоинства - (по)при всіх своїх чималих вадах, твір цей має і безсумнівні вартості. При этих, при таких обстоятельствах, условиях - за цих, за таких обставин, умов, за цими, за такими обставинами, умовами, по цих, по таких обставинах, умовах. [Легко зрозуміти, як почувало себе українське письменство за таких обставин (Єфр.)]. При тех или иных исторических обстоятельствах - за тих чи инших історичних обставин (Єфр.), за тими чи иншими історичними обставинами, по тих чи инших історичних обставинах. При всём своём уме он был обманут - з усім своїм розумом він був одурений. При всём том - з усім тим. Прилагаемое при сем письмо - доданий до цього лист. Лежать, находиться при смерти - лежати, бути при смерті, на смерті, (образно) стояти на божій дорозі. [На смерті побивавсь цілу ніч (Черк.)].* * *предл. с предложн. п.1) ( для обозначения близости по месту) ко́ло, бі́ля (кого-чого), при (кому-чому); ( подле) побі́ля и побіля́ (кого-чого); ( рядом) по́ряд, по́руч (кого-чого, з ким-чим); ( близ) під (чим); (у) край, окра́й (кого-чого)го́род лежи́т при реке́ — мі́сто лежи́ть ко́ло (бі́ля, побі́ля) рі́чки (ріки́)
жи́ть при ста́нции — жи́ти ко́ло (бі́ля, при) ста́нції
при вхо́де стои́т часово́й — ко́ло вхо́ду (бі́ля вхо́ду, при вхо́ді) стої́ть вартови́й
при доро́ге — при доро́зі, край доро́ги
би́тва при Бородине́ — би́тва (бій) під Бородіно́м (ко́ло Бородіна́, бі́ля Бородіна́)
он находи́лся всё вре́мя при мне — він був весь час ко́ло (бі́ля, по́руч) ме́не
при сём прилага́ются докуме́нты — до цьо́го додаю́ться докуме́нти
2) (для указания на наличие чего-л. рядом и в связи с чём-л., а также для указания на службу где-л.) при (кому-чому)при заво́де есть библиоте́ка — при заво́ді є бібліоте́ка
оста́вить при университе́те — залиши́ти (лиши́ти) при університе́ті
чи́слиться при шта́бе — рахува́тися при шта́бі
при дворе́ — при дворі́
быть при ме́сте — бу́ти на поса́ді
3) (для указания на наличие чего-л. у кого-л.) при (чому)быть при де́ньгах — и
при деньга́х — бу́ти при гро́шах
быть при ору́жии — бу́ти при збро́ї
оста́ться при свои́х — ( в результате игры) зали́ши́тися при свої́х
при часа́х — з годи́нником, ма́ючи при собі́ годи́нник
4) (при обозначении лица, имеющего в наличии что-л.; под присмотром, в сопровождении, под начальством кого-л.) при (кому-чому); (с) з, із (ким-чим)де́ньги бы́ли при мне — гро́ші були́ при мені́ (зі мно́ю)
5) ( в присутствии) при (кому-чому), в прису́тності (кого-чого)при посторо́нних — при сторо́нніх
при свиде́телях — при сві́дках
при мои́х глаза́х — на мої́х оча́х, у ме́не на оча́х
6) (для указания на сопутствующие обстоятельства, условия, при которых что-нибудь происходит) при (чому); ( в отдельных выражениях) за (чого), а также переводится другими предлогами или конструкциями без предлоговпри ско́рости в сто киломе́тров — за шви́дкості в сто кіломе́трів
при температу́ре в три́дцать гра́дусов — за температу́ри в три́дцять гра́дусів
при жела́нии — при бажа́нні
при усло́вии за — умо́ви; ( с условием) з умо́вою
при таки́х усло́виях — за таки́х умо́в
при вся́кой пого́де — за вся́кої пого́ди
при гро́мких аплодисме́нтах зри́телей — під гу́чні о́плески глядачі́в
при одно́м воспомина́нии об э́том — на саму́ зга́дку про це; від само́ї зга́дки про це, від само́го спо́гаду (спо́мину) про це
при одно́й мы́сли об э́том — від само́ї ду́мки про це
при э́тих слова́х он поклони́лся — сказа́вши це, він вклони́вся
при зву́ке его́ го́лоса все огляну́лись — почу́вши його́ го́лос, усі́ огляну́лися (озирну́лися)
я присоединю́сь к вам при пе́рвом ва́шем зо́ве — я приєдна́юся до вас на пе́рший ваш за́клик
7) (для указания на обстоятельство, условие, событие, во время которого что-нибудь происходит) під час (чого), при (чому)при исполне́нии служе́бных обя́занностей — під час викона́ння (вико́нування) службо́вих обо́в'язків
при подписа́нии догово́ра — під час підписа́ння до́говору и догово́ру
при пе́рвом появле́нии чего́ — ті́льки (як ті́льки) з'я́виться (в настоящем: з'явля́ється; в прошлом: з'яви́лося) що
при жи́зни — за життя́
при слу́чае — при наго́ді
8) (для указания на эпоху, период, время, в течение которого что-нибудь совершается) за (кого-чого), під час (чого)при Пари́жской комму́не — за Пари́зької кому́ни, під час Пари́зької кому́ни
при Петре́ Пе́рвом — за Петра́ Пе́ршого
9) ( посредством) за допомо́ги (чого), че́рез (що); ( благодаря) завдяки́ (чому); ( вследствие) вна́слідок (чого)при по́мощи чего́ — за допомо́ги (з допомо́гою) чого́
10) ( несмотря на) при (чому); по́при (що)при всех мои́х уси́лиях я не могу́ убеди́ть его́ — по́при всі мої зуси́лля я не мо́жу перекона́ти його́
при всём том — при всьо́му то́му
-
44 take
In1) захоплення, взяття; здобуття, одержання2) виручка; бариші; збір (театральний)3) розм. получка4) улов (риби)5) здобич (на полюванні)6) оренда (землі)7) орендована ділянка8) мед. вдале щеплення9) друк. урок складача10) кін. кінокадр, дубльgive and take — а) взаємні поступки, компроміс; б) обмін люб'язностями (ущипливими зауваженнями)
IIv (past took; p.p. taken)1) брати; хапатиto take smb. by the hand — узяти когось за руку
to take smb. to one's arms — обнімати когось
2) захоплювати, оволодівати, завойовуватиto take prisoners — захоплювати (брати) в полон
3) ловитиto take smb. by surprise — захопити когось зненацька
to take smb. at his word — спіймати когось на слові
4) привласнювати; брати без дозволу6) користуватися; діставати; набувати; одержуватиto take a taxi — брати (користуватися) таксі
I am taking a holiday today — я сьогодні відпочиваю; сьогодні у мене вільний день
7) вибирати8) купуватиto take tickets — купувати (брати) квитки
I take bread here — я купую (беру) хліб тут
9) вигравати10) юр. успадковувати11) видобувати; збирати12) сприймати; реагуватиto take things as they are — сприймати речі такими, якими вони є
13) розуміти, тлумачитиto take smb. in the wrong way — неправильно зрозуміти когось
14) гадати, вважати15) охоплювати, оволодівати16) захоплювати; приваблювати17) мати успіх, ставати популярним18) записувати, реєструвати; протоколювати19) фотографувати, знімати20) виходити на фотографії21) використовувати як приклад22) уміщати23) чіплятися, застрявати; заплутуватися24) одружуватися; виходити заміж25):с.г. the cow took the bull — корова злучена
26) мед., с.г. прийматися; діяти27) споживати, приймати (їжу тощо)28) тех. тужавіти, тверднути29) їздити (на таксі тощо)30) орендувати; наймати31) запрошувати, наймати на роботу32) передплачувати (газету тощо)34) вступати (на посаду)38) набувати (вигляду, форми)39) переборювати, долати (перешкоди)40) відкривати (комусь таємницю)41) вивчати (ремесло тощо)42) вести (заняття тощо)to take the evening service — церк. правити вечерню
44) носити, мати розмір (ноги тощо)45) зазнавати (покарання, втрат тощо)46) витерплювати, зносити (неприємності тощо)47) заразитися; захворіти48) піддаватися (обробці тощо)49) убирати, поглинати, усмоктуватиtake aback — вразити, приголомшити; захопити зненацька
take about, take around — супроводжувати, показувати визначні місця
away — а) забирати, виносити; виводити; б) іти геть; тікати; в) відбирати; г) віднімати
to take away six from ten — від десяти відняти шість; д) захоплюватися
take down — а) знімати (з полиці тощо); б) зносити, руйнувати; в) збивати (в польоті); г) записувати; д) проковтувати; є) знижувати (ціни); є) розм. принижувати; ж) розбирати (на складові частини); з) супроводжувати; і) друк. розбирати (набір)
take from — знижувати, ослабляти
take in — а) приймати (когось), надавати притулок (комусь); б) брати (роботу додому); в) передплачувати, регулярно одержувати (газету тощо); г) включати, містити в собі; д) займати, приєднувати (територію); є) робити учасником; є) збирати; ж) розуміти сутність (чогось), усвідомлювати (щось); з) обдурювати, ошукувати; і) повірити (вигадкам); й) ушивати (одяг); к) супроводжувати; л) передавати; м) дивитися, бачити; амер. оглядати, відвідувати (визначні місця)
take off — а) знімати, нести геть, забирати; б) виводити, вивозити; в) усувати; г) відрізати, відтинати; д) ав. злітати, відриватися (відземлі); є) брати початок; є) убивати, знищувати; ж) знижувати (ціну); з) розм. починати; і) відскакувати; й) брати початок; к) відгалужуватися; л) відгалужувати; м) зменшуватися; припинятися; н) ковтати, пити залпом; о) наслідувати, копіювати, пародіювати; передражнювати
take on — а) брати (роботу); б) приймати, брати (на роботу); в) набувати, набирати (форми тощо); г) брати додатково; д) боротися, мірятися силами; приймати виклик; є) мати успіх, ставати популярним; є) дуже хвилюватися; сердитися, гніватися; ж) мор. брати на борт; з) військ. відкривати вогонь
take out — а) виймати; б) виводити (на прогулянку тощо); в) запросити, повести (в театр тощо); г) виводити (плями); д) виривати (зуби); є) вибирати, виписувати (цитати); є) одержувати (права тощо)
take over — а) приймати від когось (посаду тощо); б) перевозити; в) доставляти
take to — а) звикнути (до чогось); б) удаватися (до чогось)
take up — а) піднімати; б) підтягати; в) закріплювати; г) взяти, підвезти, підібрати (пасажирів); д) опікувати (когось); є) забирати (час); є) зайняти (місце); ж) братися (до чогось); займатися (чимсь); з) продовжити розпочате, повернутися до початого; і) розглянути (питання); й) прийняти, підхопити; к) перервати, спинити; л) арештовувати; м) поліпшуватися (про погоду); н) розм. зблизитися, зустрітися (з кимсь)
to take a back seat — відійти на задній план; зайняти скромне становище
to take a drop — випити, підпити
to take a leaf out of smb.'s book — наслідувати чийсь приклад, запозичити чийсь прийом
to take courage — кріпитися, мужатися
to take to earth — а) лізти в нору (про лисицю тощо); б) сховатися, причаїтися
to take fire — спалахувати, займатися
to take heart — мужатися; не занепадати духом
to take heed — а) звертати увагу, помічати; б) бути обережним
to take hold — а) схопити (щось — of); б) захоплювати, зацікавлювати
to take into account — брати до уваги (щось); зважати (на щось)
to take it easy — не поспішати, не напружувати сили
I take it that... — я гадаю, що...
to take notice of smth. — звертати увагу на щось, помічати щось
to take oath — присягати, давати клятву
to take part in smth. — брати участь у чомусь
to take place — траплятися, відбуватися
to take possession of smth. — оволодіти чимсь
to take rise from smth. — виникати з чогось
to take root — пускати коріння, укорінюватися
to take sides with smb. — бути на чиємусь боці, бути чиїмсь прихильником
to take smb. at his word — піймати когось на слові
to take the cake (biscuit) — розм. перевершити усіх
to take the chair — відкривати збори (засідання), головувати
to take the measure of smb.'s foot — придивлятися до когось; вивчати людину
to take the wind out of smb.'s sails — зруйнувати чиїсь плани
* * *I [teik] n1) захоплення, взяття; одержання; шахм. узяття ( фігури)2) cл. виторг, бариші; збір ( театральний); получкаgreat take of fish — великий улов риби; видобуток ( на полюванні)
5) популярна пісенька, п'єса6) мeд.; cпeц. гарне щеплення, що прийнялося,7) пoлiгp. "урок" складача8) кiнo знятий кадр, кінокадр, дубль9) мeд. пересадка ( шкіри)••give and take — взаємні поступки, компроміс; обмін люб'язностями; обмін жартами, підколками, пікіровка
II [teik] von the take — корисливий, продажний
(took; taken)1) брати; схопитиto take a pencil [a sheet of paper, a spade] — взяти олівець [лист паперу, лопату]
to take smth in one's hand — узяти що-н. у руку
to take smb 's hand, to take smb by the hand — узяти кого-н. за руку
to take smb in one's arms — брати кого-н. на руки; обіймати кого-н.
to take smb 's arm — узяти кого-н. під руку
to take smth in one's arms — узяти що-н. у руки; схопити що-н. руками
to take smb to one's arms /to one's breast/ — обіймати кого-н., притискати кого-н. до грудей
to take smb by the shoulders — узяти /схопити/ кого-н. за плечі
to take smb by the throat — узяти /схопити/ кого-н. за горло
to take smth between one's finger and thumb — узяти що-н. двома пальцями
take a sheet of paper from /out of/ the drawer — візьми лист паперу із шухляди столу
take your bag off the table — зніміть /заберіть, візьміть/ сумку зі столу
take this table out or the room — заберіть /винесіть/ цей стіл з кімнати
2) захоплювати; опановувати, завойовуватиto take a fortress [a town] (by storm) — брати фортецю [місто]( штурмом)
to take prisoners — захоплювати /брати/ полонених
he was taken in the street — його взяли /заарештували/ на вулиці; ловити
a rabbit taken in a trap — заєць, що потрапив в капкан
to take smb in the act — застати кого-н. на місці злочину
to take smb by surprise /off his guard, unawares/ — захопити /застигнути/ кого-н. зненацька
to take smb at his word — піймати кого-н. на слові; оволодіти ( жінкою), брати ( жінку); нести, зводити в могилу
pneumonia took him — запалення легень звело його в могилу, він помер від запалення легенів
3) привласнювати, брати ( без дозволу)who has taken my pen — є хто взяв мою ручкує
he takes whatever he can lay his hands on — він користається ( усім), чим тільки може, він бере усе, що під руку потрапить
he is always taking other people's ideas — він завжди використовує /привласнює собі/ чужі ідеї; ( from) відбирати, забирати
they took his dog from him — вони в нього забрали /відібрали/ собаку
his clothes were taken from him — у нього відібрали одяг
4) користатися; одержувати; здобуватиto take a taxi — брати таксі [див. ІІ 2]
to take one's part — взяти свою частину /частку/ [порівн ІІІ a]
to take a quotation from Shakespeare [from a book] — скористатися цитатою із Шекспіра [із книги], взяти цитату із Шекспіра [із книги]
when are you taking your holiday — є коли ти йдеш у відпусткує; відпочивати
I am taking a holiday today — я сьогодні відпочиваю /не працюю/; сьогодні в мене вільний день; вибирати
to take any means to do smth — використовувати будь-які засоби, щоб зробити що-н.
which route shall you take — є якою дорогою ви підете /поїдете/?; she is old enough to take her own way вона досить доросла, щоб сама вибрати свій власний шлях
take your partners — запросити партнерів ( у танці); купувати
you will take 2 lbs. — купиш /візьмеш/ два фунти (чого-н.)
I shall take it for $3 — я візьму /куплю/ це за три долари; вигравати; брати, бити
to take a bishop — узяти /побити/ слона ( у шахах)
he took little by that move — цей хід /крок/ мало допоміг /мало що дав/ йому; юp. вступати у володіння, успадковувати
according to the will he will take when of age — відповідно до заповіту він вступить у володіння ( майном) з досягненням повноліття
5) діставати, добуватиto take the crop — забирати /збирати/ врожай; стягувати, збирати; домагатися сплати
to take contributions to the Red Cross — збирати пожертвування на користь Червоного Хреста; одержувати, заробляти
6) приймати (що-н.); погоджуватися (на що-н.)to take an offer [presents] — приймати пропозицію [подарунки]
how much less will you take — є на скільки ви зменшите ціну?, скільки ви уступитеє
take what he offers you — візьми /прийми/ те, що він тобі пропонує
I'll take it — добре, я згодний
I will take no denial — відмовлення я не прийму; не здумайте відмовлятися
to take smb 's orders — слухатися кого-н., підкорятися кому-н.
I am not taking orders from you — я вам не підкоряюся, я не буду виконувати ваші накази; = ви мені не укажчик
to take a wager /a bet/ — йти на парі
to take a dare /a, challenge/ — приймати виклик; одержувати
take that (and that)! — на тобі!, ось тобі!
7) сприймати, реагуватиto take smth coolly [lightly] — ставитися до чого-н. спокійно /холоднокровно/ [несерйозно /безтурботно/]; to take smthI can't take him [his words]seriously — я не можу приймати його [його слова]усерйоз, я не можу серйозно ставитися до нього [до його слів]he took the joke in earnest — він не зрозумів жарти, він сприйняв жарт всерйозtake it easy! — не хвилюйся!; дивися на речі простіше!; не перестарайся!to take things as they are /as one finds them, as they come/ — приймати речі такими, які вони єto take smth amiss /ill, in bad part/ — ображатися на що-н.you must not take it ill of him — ви не повинні сердитися на нього; він не хотів вас скривдитиto take kindly to smb — дружньо /тепло/ поставитися до кого-н., to take smthkindly — доброзичливо поставитися до чого-н.I should take it kindly if you would answer my letter — я буду вам дуже вдячний, якщо ви відповісте на мій лист8) розуміти; тлумачитиI take your meaning — я вас розумію, я розумію, що ви хочете сказати
I [don't] take you — icт. я вас [не]розумію, я [не]розумію, що ви хочете сказати
to take smb in the wrong way — неправильно зрозуміти кого-н.
your words may be taken in a bad sense — ваші слова можна витлумачити дурно /перекручено/; думати, вважати; укладатися
to take the news to be true /as true/ — вважати це зведення вірними /відповідними дійсності/; what time do you take it to be є як ви думаєте /як по-вашому/, котра зараз годинає
I take it that we are to wait here [to come early] — треба думати /я так розумію/, що ми повинні чекати тут [прийти рано]
let us take it that it is so — припустимо, що це так; вірити; вважати щирим
take it from me that he means what he says — повірте мені, він не жартує /до того, що він говорить, треба віднестися серйозно/take it from me!, take my word for it — можете мені повірити; от я-ось знаю!, можете не сумніватися!
we must take It at that — нічого не поробиш, приходиться вірити
9) охоплювати, опановуватиhis conscience takes him when he is sober — коли він тверезий, його мучать каяття совісті
what has taken the boy — є що найшло на хлопчикає
he was taken with a fit of coughing [of laughter] — на нього напав приступ кашлю [сміху]
to be taken ill /bad/ — занедужати
10) захоплювати, захоплюватися; подобатисяto take smb 's fancy — вразити чиюсь уяву
the story took my fancy — розповідь вразила мою уяву; сподобатися
he was very much taken with the idea — він дуже захопився цією думкою; мати успіх, ставати популярним ( take on)
11) записувати, реєструвати, протоколюватиto take dictation — писати під диктування; писати диктант
12) знімати, фотографуватиto take a photograph of a tower — сфотографувати вежу, зробити знімок вежі
he liked to take animals — він любив фотографувати /знімати/ тварин; виходити на фотографії
he does not take well, he takes badly — він погано виходить на фотографії; він нефотогенічний
take the French Revolution — візьміть /візьмемо/ ( наприклад) Французьку революцію
14) уміщатиthe typewriter takes large sizes of paper — у цю ( друкарську) машинку входить папір великого формату
15) вимагати; відніматиit takes time, means and skill — на це потрібно час, засоби е уміння
it took him three years to write the book — йому треба буде три роки, щоб написати книгу
this trip will take a lot of money — на цю поїздку піде /буде потрібно/ багато грошей
it takes a man to do this — це під силу тільки ( справжьному) чоловіку
it took four men to hold nim — треба буде чотири чоловіки, щоб його утримати
it would take volumes to relate — потрібні томи, щоб це розповісти
it takes a lot of doing — це зробити досить важко, це не так-то просто зробити
it took some finding [explaining] — це було важко знайти /розшукати/ [пояснити]; he has everything it takes to be a pilot y нього є всі ( необхідні) якості ( для того), щоб стати льотчиком
she's got what it takes — вона дуже приваблива, вона подобається чоловікам; вимагати, бідувати
wait for me, it won't take long — почекай мене, я незабаром звільнюся
he took three years to write /in writing/ the book — йому треба буде три роки, щоб написати книгу; вимагати ( граматичної форми)
a plural noun takesa plural verb — іменник у множині вимагає дієслова /уживається з дієсловом/ у множині
16) (in, on) чіплятися (за що-н.); застрявати, заплутуватися (у чому-н.); the anchor took in the seaweed якір заплутався у водоростях17) женитися; виходити заміжshe wouldn't take him — вона не хотіла виходити за нього заміж, вона йому завзято відмовляла
he took to wife Jane Smith — icт. він взяв у дружини Джейн Смит
18) с.-х. прийматиthe cow [the mare]took the bull [the stallion] — корова [кобила]прийняла бика [жеребця]
19) прийматисяbefore the graft has taken — доти, доки щеплення не прийнялося
the flower took at once — квітка відразу прийнялася; діяти; прийматися
the vaccination did not take — віспа не прищепилася /не прийнялася/: the medicine seems to be taking ліки, здається, подіяли; триматися, закріплюватися, залишатися
20) починатися, розходитися, набирати силу21) aмep. схоплюватися, замерзатиthe pond has taken — ставок змерзнув; тex. твердіти, схоплюватися
22) ставати, робитисяto take sick — занедужати; приболіти
23) приймати (їжу, ліки)to take an early breakfast [dinner] — рано поснідати [пообідати]
to be taken — для внутрішнього вживання ( напис на етикетці ліків); нюхати ( тютюн)
to take snuff — нюхати тютюн; клювати ( про рибу)
the fish doesn't take (the bait /the hook/) — риба не клює
24) їздити (на автобусі, таксі) [див. І 4,]25) знімати, орендувати ( приміщення); наймати, запрошувати ( робітників)he has been taken into the air Ministry — його взяли /прийняли на роботу/ у міністерство авіації; брати (постояльців, учнів)
26) виписувати або регулярно купувати ( газети); підписуватися ( на газету)27) приймати (керівництво, обов'язки); нести ( відповідальність); взяти на себе (відповідальність, керівництво) to take command прийняти командуванняto take the consequences — відповідати за наслідки; вступати ( у посаду)
to take the crown — вступати на престол; отримувати ( ступінь)
to take holy orders — прийняти духовний сан, стати священиком
to take a front seat — сідати попереду [порівн. *]
take a seat! — сідайте! 7. притримуватися ( курсу), рухатися ( у якомусь напрямку)
to take a strong stand — рішуче наполягати на своєму, завзято відстоювати свою точку зору
to take a practical view of the situation — дивитися на справу /ситуацію/ практично /із практичної точки зору/; тверезо дивитися на ситуацію
30) здобувати, приймати (вигляд, форму, значення); одержувати, успадковувати (ім'я, назва)the city of Washington takes its name from George Washington — місто Вашингтон названий на честь Джорджа Вашингтона
31) побороти, справитися ( з перешкодою); взяти ( висоту); вигравати, перемагати, брати верх ( у спортивному змаганні)to take the game — перемогти у грі; вигравати, завойовувати, брати ( приз); займати ( певне місце)
to take (the) first prize — завоювати /одержати/ першу премію; вразити ( ворота у крикеті)
32) ( into) утаємничити, відкрити (таємницю, секрет)to take smth into account /into consideration/ — прийняти щось до уваги, врахувати щось
to take the evening service — цepк. служити вечерню
34) визначати (розмір, відстань); знімати ( показання приладів); вимірювати ( температуру) to take bearings орієнтуватися; з'ясовувати обстановку; пеленгувати35) носити, мати розмір( ноги)36) зазнавати (покарання, втрати)37) витримувати, переносити (неприємності, удари); ( takeit) cл. виносити, терпіти38) занедужати; заразитися ( хворобою)39) піддаватися (обробці, фарбуавнню)40) вбирати, поглинати ( рідину)41) cпopт. приймати (подачу, м'яч)42) to take to a place направлятися кудисьto take to the field — направитися в поле; вийти в поле [порівн. *]
he took to the road again — він знову вийшов /повернувся/ на дорогу [див. 4,;]
to take across smth — перетинати щось, йти через щось
43)to take smb; smth to a place, to smb — доправити, відносити, відводити, відвозити когось, щось кудись, до когось
to take the news — повідомити новину; приводити когось кудись
what took you to the city today — є що привело вас сьогодні в місто?; брати когось, щось ( із собою) кудись; виводити, приводити когось кудись ( про дорогу)
44) to take smb for smth виводити когось ( на прогулянку) [див. *]45) to take to smth захопитися чимсь ( вином)to take to bad habits — надбати дурні звички; виявляти інтерес, симпатію до чогось
to take to tennis — захопитися тенісом; звикати, пристосовуватися до чогось
to take to changes — звикнути до змін; звертатися, вдаватися до чогось
to take to one's bed — злягти, занедужати
47) to take to smb полюбити когось, відчути до когось симпатію; to take against smb виступати проти когось48) to take after smb походити на когось; бути схожим на когось; наслідувати когось ( у поведінці думках)do you take me for a fool — є ви приймаєте мене за дурня?; to take smb; smth to be smb; smth вважати когось, щось комсь, чимсь, приймати когось, щось за когось, щось
to take the saucepan off the fire [the lid off the pan] — зняти каструлю з вогню [кришку з каструлі]; знімати, віднімати щось від чогось
to take 3 shillings off the price — знизити ціну на на три шилінги; запозичити щось (манери, зачіску) у когось, наслідувати, копіювати; пародіювати, передражнювати; відволікати щось, когось від чогось, когось
to take smb 's attention (mind) off smth — відвернути чиюсь увагу ( думки) від чогось
to take smb 's mind off smth — відвернути чиїсь думки від чогось
51) рятувати щось, когось від чогось, когосьto take the responsibility [the blame]off smb — зняти з когось відповідальність [провину]; відстороняти когось від чогось
to take smb off the job — відсторонити когось від роботи
52) викреслювати, вилучати когось з чогось ( зі списку)53) збивати когось з чогось ( з ніг) [порівн. *]54) to take smth from smth віднімати щось від чогось; to take from smth знижувати, послаблятиto take from the value of smth — знижувати цінність, вартість чогось
55) to take smth out of smth виносити щось звідкись; виймати щось звідкись ( руки з кишень); відволікати, розважати когось; усувати когосьto take smb out of one's way — усунути когось ( зі свого шляху)
56) to take smb through smth змусити когось зробити щосьto take smb through a book — змусити когось прочитати книгу; змусити когось пройти через щось (муки, випробування)
58) to take smth up to smth доводити щось до певного часу59) to take smb over some place водити когось, показувати комусь щось (звичн.. приміщення)60) to take smb on /in, across, over / smth попадати комусь по якомусь місці, вдарити когось по чомусьthe ball took him on the chin — м'яч потрапив йому ( прямо) у підборіддя
61) to take upon oneself to do smth братися за щось, брати на себе виконання чогось ІІІ А звичн. у сполученні з наступним віддієслівним іменником виражає одиничний акт або короткочасну дію, що відповідає значенню іменникаto take a walk — погуляти; прогулятися, пройтися
to take a turn — повернути; прогулятися; проїхатися
to take a run — розбігтися [порівн. *]
to take a jump /a leap/ — стрибнути
to take a leak — cл. помочитися
to take a look /a glance/ — глянути
just take a look at that — (ти) тільки глянь на це
to take a risk /a chance/ — ризикнути
to take (a) breath — вдихнути; перевести подих
to take an oath — дати клятву, заприсягтися
62) вiйcьк. приймати присягу; звичн. у сполученні з іменником виражає дію, що носить загальний характерto take action — діяти, вжити заходів юp. порушувати судову справу
to take effect — подіяти ( ліки) набрати сили; набути чинності ( про закон)
to take place — траплятися, відбуватися
to take part — брати участь, приймати участь [порівн. І 4,]
to take root — пустити корені, укоренитися
to take hold — схопити ( за руку) опановувати; оволодіти, захопити ( про почуття)
to take possession — стати власником, вступити у володіння; опанувати, захопити
to take aim /sight/ — прицілюватися
to take counsel — радити; радитися
to take advice — радитися, консультуватися; дотримуватися поради
to take account — брати до уваги, враховувати
to take interest — цікавитися, виявляти інтерес; захоплюватися ( чимось)
to take pleasure /delight/ — знаходити задоволення
to take pity — виявляти жалість /милосердя/; to take trouble намагатися, докладати зусиль
to take comfort — заспокоїтися, утішитися
to take courage /heart/ — мужатися; піднестися духом; підбадьоритися; не сумувати
take courage! — мужайся!, не бійся!
to take cover — сховатися; ховатися
to take refuge /shelter/ — укритися, знайти притулок
to take warning — остерігатися; зважати на попередження
to take notice — зауважувати; звертати ( свою) увагу
to take heed — звертати увагу; зауважувати; бути обережним, дотримувати обережності
to take care of smb; smth — дивитися, доглядати за кимсь, чимось піклуватися про когось, щось
to take a liking /a fancy/ to smb — полюбити когось
to take the salute — вiйcьк. відповідати на складання честі; приймати парад
take and — aмep.; дiaл. взяти
I'll take and bounce a rock on your head от — візьму, трісну тебе каменем по голові
to take a drop — випити, підвипити
to take (a drop /a glass/) too much — випити зайвого
to take the chair — зайняти місце голови, головувати; відкрити засідання [порівн. ІІ А 6]
to take the veil — облачитися в одяг черниці; піти в монастир
to take the floor — виступати, брати слово
63) піти танцюватиto take for granted — вважати таким, не потребуючих доказів/; приймати на віру
to take too much for granted — бути занадто самовпевненим; дозволяти собі занадто багато
to take smth to pieces — розібрати щось
take it or leave it — на ваш розсуд; як хочете, як завгодно
to take a turn for the better, to take a favourable turn — змінитися на краще, піти на лад
to take a turn for the worse — змінитися на гірше, погіршитися
to take stock, (of smth; smb) — [див. stock I]
to take it out of smb — стомлювати, позбавляти сил когось помститися комусь
to take smb 's measure — знімати мірку з когось; придивлятися до когось; визначати чийсь характер; розпізнати /розкусити/ когось
to take sides — приєднатися /примкнути/ до тієї чи іншої сторони
to take smb 's side /part/, to take sides /part/ with smb — стати на /прийняти/ чиюсь сторону
to take to one's heels — втекти, пуститися навтьоки
to take one's nook — змотати вудки, дати тягу
to take it on the lam — aмep.; cл. змиватися, ховатися
to take the cake /the biscuit, the bun/ — зайняти /вийти на/ перше місце; отримати приз
it takes the cake! — це перевершує все, далі йти нікуди!
to take off one's hat to smb — захоплюватися кимсь, схилятися перед кимсь, знімати капелюх перед кимсь
to take a back seat — відійти на задній план, стушуватися; займати скромне положення; [порівн. ІІ А 6]
to take a run at smth — спробувати зайнятися чимось [порівн. ІІІ А]
to take- a shot /a swing/ at smth /at doing smth / — спробувати /ризикнути/ зробити щось [порівн. ІІІ А]
to take liberties with smb — дозволяти собі вольності стосовно когось; бути недозволено фамільярним з кем-л
not to be taking any — не бути схильним (робити что-л)
to take one's hair down — розійтися щосили, розбушуватися
to take smb for a ride — кінчити /прибити/ когось [див. ІІ Б 3]
to take the starch /the frills/ out of smb — aмep. збити пиху з когось, осадити когось
to take smth with a grain of salt — відноситися до чогось скептично /недовірливо, критично/; to take the bit between the /one's/ teeth піти напролом
to take to earth — полюв. іти в нору; сховатися, причаїтися
to take a load from /off/ smb 's mind — зняти камінь з душі в когось
to take a load from /off/ one's feet — сісти
to take a leaf out of smb 's book — дотримуватись чийогось прикладу, наслідувати когось
to take a rise out of smb — див. rise 115; to take in hand взяти в руки, прибрати до рук; взяти у свої руки; узятися, братися ( за щось)
to take smb to task — див
task I *; to take smb off his feet — викликати чийсь захват; вразити / потрясти/ когось [порівн. ІІ Б 8]
64)to take smb out of his way — доставляти комусь зайві турботи
to take one's courage in both hands — набратися хоробрості, зібратися з духом
to take exception to smth — заперечувати /протестувати/ проти чогось
to take a /one's/ call, to take the curtain — миcт. виходити на оплески
to take the field — вiйcьк. починати бойові дії; виступати в похід; вийти на поле ( про футбольну команду); to take out of action — вiйcьк. виводити з бою
take your time! — не поспішай(те)!, to take time by the forelock див
time I O. the devil take him! — чорт би його забрав!
-
45 trip
1. n1) подорож, мандрівка; поїздка; екскурсія; рейсbusiness trip — ділова поїздка, відрядження
2) швидка легка хода; легкий крок3) спотикання; падіння (зачепившись за щось)to make a trip — спіткнутися, упасти
4) хибний крок; помилка; обмовка; помилка на слові, ляпсус5) улов під час прямування судна до промислової ділянки6) спорт. підніжка7) спорт. заслін корпусом8) тех. засувка9) тех. розчіплювальний пристрій; перекидач10) гірн. состав (вагонеток)11) мор. галсtrip ticket — путівка, дорожній лист (водія автомобіля)
2. v1) іти легко і швидко; бігти вистрибом2) спотикатися, падати (спіткнувшись)4) зробити хибний крок; обмовитися, помилитися на слові5) збити з пантелику, заплутати; примусити зробити хибний крок (помилку)6) спіймати на брехні, викрити брехню (тж trip up)7) спорт. підставити ногу (тж trip up)8) танцювати легко й елегантно9) вирушати в подорож; робити екскурсію (поїздку)10) тех. розчіпляти; вимикати* * *I [trip] n1) поїздка, подорож; екскурсія; рейсbusiness trip — ділова поїздка, відрядження
round trip — поїздка туди, назад
a trip abroad — закордонна поїздка, поїздка за кордон
to take a trip — з'їздити, проїхатися
to go for a trip, to make a trip — відправлятися в подорож
extra trips were scheduled by railroad companies — залізничні компанії запланували /передбачили/ додаткові рейси; похід, візит
a trip to the dentist — візит до зубного лікаря, відвідини зубного лікаря; відстань, що покривається в ході однієї поїздки
2) швидка, легка хода, легкий крок3) спотикання; падіння (спіткнувшись через що-н.); to make a trip спіткнутися, впасти4) помилковий крок; помилка; обмовка; ляпсус5) cл. отключка; галюцинація під впливом наркотика (особ. ЛСД); переживання; відчуття; випробуванняthat was a bad trip = — мені довелося погано
to lay a bad trip on smb — зіпсувати кому-н. настрій одержимість, нав'язлива ідея
he's on a nostalgia trip — він не може звільнитися від ностальгії; особливість, риса вдачі
that's his trip — це у його дусі; спосіб життя; обстановка, обставини
6) улов, отриманий риболовецьким судном на шляху до промислової області7) cпopт. підніжка; заслін корпусом8) тex. клямка9) тex. розчіпляючий пристрій; вимикач ( подачі); війск. розобщитель ( у автоматичній зброї)10) тex. перекидач11) горн. склад ( вагонеток)12) мop. галсII [trip] v1) йти легко, швидко; бігти підстрибаючи ( trip away trip down trip in trip out); she came trip ping down the garden path вона прибігла підстрибом по садовій доріжці; she trip ped in / into the room / вона упорхнула в кімнату2) (on, over) спотикатися; падати (спіткнувшись через що-н.); to trip over one's own feet зачепитися ногою за ногу; примушувати спотикатися або сковзатисяthe wet board tripped me — я посковзнувся на мокрій дошці; зупиняти, перегороджувати
3) запинатися, вимовляти із запинкою; спотикатися ( trip up)he drank till his tongue tripped — він пив до тих пір, поки у нього мова не стала заплітатися; = він стільки випив, що вже лика не в'язав
4) ( часто trip up) зробити помилковий крок, помилку, ляпсус; обмовитисяto catch smb tripping — викрити кого-н., зловити кого-н. на місці злочину
all are apt to trip — всім властиво помилятися; збити з пантелику, заплутати; примусити зробити помилковий крок, помилку
questions designed to trip him up — питання, що мають на меті збити його з пантелику
the clever lawyer tripped the witness (up) — розумний адвокат заплутав свідка; зловити, викрити в брехні
she was not sure of her story and was easily tripped — у її розповіді було багато суперечностей, її легко викрили в брехні
the examining board tripped him up several times — екзаменаційна комісія кілька разів ловила його на помилках
5) cл. відключатися під впливом наркотика, починати галюцинувати; бути в отключці ( часто trip out)6) cпopт. ставити підніжку ( часто trip up)the wrestler tripped (up) his opponent — борець зробив підніжку, кинув супротивника на килим
7) танцювати легко, витончено8) icт. відправлятися в подорож; здійснювати поїздку, екскурсію9) тex. розчіпляти; вимикати(запускати, приводити в дію (механізм)); включатися, приходити в дію ( про механізм)10) війск. скидати ( бомбу)11) тex. перекидати12) мop. вивертати з грунту ( якір); підводити ( щоглу), звільняти ( щоглу) від штифта ( перед укладанням її на палубі)••to trip over one another (in doing smth) — робити що-н. поспіхом, наввипередки; розштовхувати один одного
-
46 Slav
[slɑːv] 1. nслов'яни́н; слов'я́нка2. adjслов'я́нський -
47 Slavonian
[slə'vəunɪən] 1. adj1) слов'я́нський2) слове́нський2. n1) слов'я́нська гру́па мов2) слов'яни́н3) слове́нець -
48 Гулак, Микола Іванович
Гулак, Микола Іванович (1822, Золотоніський пов., Полтавщина - 1899) - укр. учений (історик-славіст, математик), педагог, суспільно-політичний діяч, представник просвітницького руху на Кавказі. Закінчив юридичний ф-т Дерптського (Тартуського) ун-ту, кандидат правознавства. Од 1845 р. - службовець в канцелярії Київського генерал-губернатора. Один із засновників Кирило-Мефодіївського т-ва, спрямованого на ліквідацію самодержавництвата кріпацтва, об'єднання слов'ян в демократичну федерацію. Після розгрому т-ва (1847), ув'язнення в Шліссельбурзькій фортеці (З роки), 8-ми річного заслання до м. Перм працював педагогом в Одесі (1859 - 1861), Керчі, Ставрополі (1862 - 1863), Кутаїсі (1863 - 1867), Тифлісі (1867 - 1886). На Кавказі перекладає з англ. мови на рос. твори Лонгфелло, з грузинськ. - Руставелі, з фарсі - Нізамі та Хайяма, з азербайджанськ. - Фізулі. Г. сприяв, з одного боку, формуванню в Україні революційно-демократичної ідеології та появі в Росії серед. XIX ст. укр. національного питання, з другого - теоретичній підготовці радикальних зрушень у природознавстві на зламі XIX - XX ст. З демократичних позицій досліджував економічну та політичну історію слов'ян. У математичних працях був одним з перших послідовників Лобачевського, розробляв ідеї багатомірної геометрії.[br]Осн. тв.: "Міркування про поземельну власність в Малоросії"; "Юридичний побут поморських слов'ян"; "Дослідження трансцендентних рівнянь" (1859); "Досвід геометрії чотирьох вимірів" (1877).Філософський енциклопедичний словник > Гулак, Микола Іванович
-
49 Максимович, Михайло Олександрович
Максимович, Михайло Олександрович (1804, хут.Тимківщина, нині с.Бугуславець Черкаської обл. - 1873) - укр. вчений-енциклопедист, ботанік, натурфілософ, історик, етнограф, письменник. Закінчив словесний (1819 - 1821) та природничий (1821 - 1823) від. філософського ф-ту Московського ун-ту. Магістр фізико-математичних наук, докт. слов'яно-рос. філології, чл.-кор. Петербурзької АН. У 1833 р. очолював кафедру ботаніки Московського ун-ту, в 1834 - 1835 рр. - перший ректор Київського ун-ту, проф. рос. та слов'янської філології (1834 - 1841, 1843 - 1845). Творча спадщина налічує понад 200 назв книг, статей, рецензій. У 1823 - 1834 рр. працював переважно в галузі природознавства. М. - фундатор наукового українознавства. Автор піонерських праць з історії літератури України-Русі, порівняльного аналізу "південно-російської мови" з іншими слов'янськими мовами, один із перших дослідників і перекладачів на укр. мову "Слова о полку Ігоревім", речник концепції самобутності і самостійності укр. мови, тяглості і неперервності (починаючи з Києво-княжої доби) укр. історії. Мислитель-романтик, що орієнтувався у культурознавстві на народні основи культури; свій час усвідомлював як "час народності". Один із перших у Росії (і Європі) дослідників народної поезії. Видав три збірки укр. народних пісень (1827, 1834, 1849), перша з яких стала подією не тільки в літературному, а й світоглядному вимірах культурного життя тогочасної Росії. Натурфілософ з помітною шеллінгіанською тенденцією. Філософія М. відзначається виразним ухилом в кордоцентризм. Природу М. сприймав не як засіб для задоволення утилітарно-матеріальних людських потреб, а як храм, єдність речовинного і духовного, як життя, що "бере свій початок від Бога". Бог, у розумінні М., не Годинникар, а Художник. Тому природа - це не годинниковий механізм, а вражаючий красою художній витвір, в якому немає дрібниць, бо кожна частинка відображає Ціле. За М., кожна наука має бути і філософією - єдністю розуму і серця.[br]Осн. тв.: "Головні засади зоології, або науки про тварин" (1824); "Про системи рослинного царства" (1827); "Основи ботаніки". У 2 кн. (1828, 1831); "Роздуми про природу" (1833); "Лист про філософію" (1833).Філософський енциклопедичний словник > Максимович, Михайло Олександрович
-
50 Мірчук, Іван
Мірчук, Іван (1891, Стрий - 1961) - укр. філософ. Закінчив Віденський ун-т. Докт. філософії (1914). Від 1921 р. - викладач, в 1947 - 1948, 1950 - 1961 рр. - ректор Українського Віденського ун-ту (Прага - Мюнхен). Від 1954 р. - наук, співр. Ін-ту вивчення СРСР (Мюнхен), редактор ж. "Sowjetstudien". Член Української Вільної Академії, чл.-кор. Баварської АН. Один із провідних організаторів укр. науки в діаспорі. Спеціалізувався в галузі грецьк. етики, з кін. 20-х рр. у центрі його уваги - вивчення специфіки світогляду слов'ян, передовсім українців. До рис світогляду слов'ян відносив "погорду" до "абстрактних теорій", тяжіння до "філософії життя", містицизму, месіанізму. Укр. світогляд, або "українську душу", за М., характеризує домінування етики в філософії, тісний зв'язок із землею ("український антеїзм"), персоналізм, конкордизм, "свідомість посланництва" тощо.[br]Осн. тв.: "Історія грецької етики" (1922); "Основні проблеми і засади слов'янської філософії" (1930); "Українська культура у її історичному становленні" (1944). -
51 Потебня, Олександр Опанасович
Потебня, Олександр Опанасович (1835, с. Гаврилівка, Полтавщина - 1891) - укр. мовознавець, етнолог, філософ. Закінчив історико-філологічний ф-т Харківського ун-ту, після чого студіював у Німеччині. Згодом - проф. Харківського ун-ту, чл.-кор. Петербурзької АН. Докторський ступінь здобув у 1874 р. за лінгвістичну працю "Із нотаток з російської граматики", що стала етапною у розвитку вітчизняної філології З. агальносвітоглядні засади сформувалися під впливом Костомарова і громадівців, а філософсько-методологічні орієнтири - у річищі філософії мови Гумбольдта. Відправною для П. була ідея Гумбольдта про мову як діяльність (energeia) духу, про творення думки мовою. У слові-мовленні він виділяє зовнішню форму (артикульований звук), зміст (значення, думку) і внутрішню форму (зображення). Внутрішня форма слова, за П., визначається своєрідністю народної (національної) мови з властивим саме їй способом бачення та самобутнім світосприйняттям. Значну увагу П. приділяв проблемі еволюції значень С. піввідношення в слові образу і значення має історичний характер. У міфологічній свідомості образний і понятійний плани мови невіддеференційовані (у міфі образ і річ, об'єктивне й суб'єктивне, внутрішнє і зовнішнє ототожнюються); у художньо-поетичному мисленні значення подається через образ. Полісемантичність значень становить специфіку поетичної мови. Науковому мисленню, що звертається до мови прози, притаманний пріоритет значення щодо образу. Слово стає прозорим у процесі втрати внутрішньої форми (тим самим воно прагне прирівняти себе до поняття) М. ова для П. є історичною формою народного духу, вона окреслює національну осібність спільноти, кодуючи у структурах створеного нею "проміжного" світу особливий національний світогляд. Крім "мови і мислення" першорядне значення у філософській концепції П. посідають також поняття "народ", "народність", "національний", "націоналізм". Зокрема, поняття "народ" П. пов'язував не з державною приналежністю, а з вищим щаблем самостійного національного і культурного життя. Вбачаючи у мові єдино властиві кожній людині та кожній спільноті спосіб і можливість сприймати світ і мислити його, П. рішуче виступав проти денаціоналізації загалом і деукраїнізації зокрема. Зникнення хоча б однієї мови спричиняє втрату на рівні загальнолюдської культури, яка становить інтегративний продукт різних національних культур. Осмислюючи мовно-культурні аспекти філософії національної ідеї, П. вважав останню "родом месіанізму" і захищав право національних культур на самостійне і рівноправне співіснування і розвиток. Поняття "націоналізм" розглядав як світогляд, що обстоює національну розмаїтість людства, стверджував, що "послідовний націоналізм є інтернаціоналізмом".[br]Осн. тв.: "Про деякі символи у слов'янській народній поезії" (1860); "Думка і мова" (1862); "Про зв'язок деяких уявлень у мові" (1864); "Про долю і споріднені з нею істоти" (1867);"Пояснення малоросійських та споріднених народних пісень". У 2 т. (1883, 1889); "Із нотаток з російської граматики". Т. 1, 2 (1888), т. З (1894); "Психологія поетичного і прозового мислення" (1910) та ін.Філософський енциклопедичний словник > Потебня, Олександр Опанасович
-
52 Шевельов, Юрій Володимирович
Шевельов, Юрій Володимирович (псевдонім і криптонім - Григорій Шевчук, Юрій Шерех, Sherekh, Sher, Гр. Ш., Ю. Ш.) (1908, Ломжа, Польща) - укр. мовознавець, літературознавець, славіст. Закінчив Педагогічний ін-т професійної освіти у Харкові (1931). Захистив канд. дис. (1939). У 1946 - 1949 рр. - доцент Укр. Вільного ун-ту в Мюнхені, у 1950 - 1952 рр. - лектор укр. і рос. мов у Лундському (Швеція), у 1952 - 1954 рр. - у Гарвардському (США) ун-тах, у 1954 - 1958 рр. - доцент, у 1958 - 1977 рр. - проф. кафедри слов'янської філології Колумбійського ун-ту (Нью-Йорк). Співзасновник і заступник голови "Мистецького українського руху" (1945 - 1949 рр., Мюнхен). У 1959 - 1961 рр., 1981 - 1986 рр. - президент Укр. Вільної академії наук (УВАН), од 1989 р. - почесний президент цієї установи. Засновник об'єднання укр. письменників на еміграції "Слово". Мовознавчі дослідження Ш. "Передісторія слов'янської мови І. сторична фонологія загальнослов'янської мови" (1964) та "Історична фонологія загальнослов'янської мови" (1979, обидві англ. мовою) протистояли ідеологічній залежності радянського мовознавства. Ш. обґрунтував виникнення укр. мови близько VII ст. і завершення її формування приблизно в XVI ст., заперечивши концепції слов'янської прамови та виникнення з неї трьох східнослов'янських мов. Інші праці - з проблем укр. літературної мови, діалектології, соціолінгвістики, історичної морфології, лексикології, лінгвостилістики, антропонімії, історіографії укр. мовознавства (наукової спадщини Павловського, Потебні, Ганцова, Курило, Михальчука). Ш. - автор збірок статей на літературні теми "Не для дітей" (1964), "Друга черга" (1978), "Третя сторожа" (1991), а також великої кількості рецензій, оглядів та полемічних виступів, розпорошених по різних виданнях. Сумарно вони охоплюють всю укр. літературу від давніх часів до сучасності, від Барановича і Шевченка до Хвильового і Стуса; в колі його зацікавлень також театр, малярство, архітектура.[br]Осн. тв.: "Пороги і Запоріжжя". У 3 т. (1998).Філософський енциклопедичний словник > Шевельов, Юрій Володимирович
-
53 aphthong
n лінгв.німа літера; літера, що не вимовляється у слові* * *n; лінгв.німа буква; буква, яка не вимовляється в слові -
54 hobble
1. n1) кульгання, шкандибання; припадання на одну ногу2) затинання (у мовленні); заїкання3) пута4) вузька спідниця5) розм. скрутне становище; ніяковість2. v1) кульгати, шкандибати2) затинатися (на слові)3) триножити (коня)4) утруднювати; плутати* * *I n1) накульгування, шкандибання; припадання на одну ногу3) кінські пута; перешкода4) = hobble skirt5) дiaл., icт. скрутний станII a1) кульгати, накульгувати; шкутильгати; заважати ходьбі; змушувати кульгати3) стриножити ( коня); ускладнювати, шкодити, плутати -
55 hyphaeresis
n грам.пропуск літери (складу) у слові* * *[hai'fiːrisis]n; грам.пропуск букви або складу в слові -
56 Slavo-
у складних словах має значення слов'яно-; Slavophobe слов'янофоб -
57 Slavonic
1. nслов'янська моваOld (Church) Slavonic — старослов'янська (церковнослов'янська) мова
2. adj див. Slavonian* * *I nII = Slavonian IIOld /Church/ Slavonic — старослов'янська /церковнослов'янська/ мова
-
58 Slavophil
-
59 Slavophobe
-
60 Slavdom
nслов'янство; слов'яни
См. также в других словарях:
слов'янізм — іменник чоловічого роду … Орфографічний словник української мови
слов. — слов. словарь Словарь: С. Фадеев. Словарь сокращений современного русского языка. С. Пб.: Политехника, 1997. 527 с … Словарь сокращений и аббревиатур
слов — (не) находить слов • Neg, знание (не) слышать последних слов • Neg, восприятие хватает слов • оценка, достаточность … Глагольной сочетаемости непредметных имён
словінці — ів, мн. (одн. слові/нець, нця, ч.; слові/нка, и, ж.). Західнослов янська народність, яка живе у Польщі … Український тлумачний словник
слов'янізм — у, ч., лінгв. 1) Слово або зворот, що ввійшли у східнослов янські мови з церковнослов янської. 2) Слово або зворот, запозичені неслов янськими мовами з будь якої слов янської … Український тлумачний словник
слов'янка — 1 іменник жіночого роду, істота представниця одного з слов янських народів слов янка 2 іменник жіночого роду сорт яблуні … Орфографічний словник української мови
Слов нет — СЛОВО, а, мн. слова, слов, словам, ср. Толковый словарь Ожегова. С.И. Ожегов, Н.Ю. Шведова. 1949 1992 … Толковый словарь Ожегова
слов нет — нареч, кол во синонимов: 8 • безусловно (48) • бесспорно (51) • действительно (79) … Словарь синонимов
слов'янин — іменник чоловічого роду, істота * Але: два, три, чотири слов янина … Орфографічний словник української мови
слов на ветер не бросает — прил., кол во синонимов: 4 • обстоятельный (30) • серьезный (71) • солидный (68) … Словарь синонимов
слов'янізація — іменник жіночого роду … Орфографічний словник української мови