(коня)

1. n

1) піт, випоти

2) потіння

3) запотівання, вологість (на поверхні чогось)

4) важка (виснажлива) праця

5) розм. занепокоєння, хвилювання; нетерпіння

6) розминка (коня перед перегонами)

7) ферментація (чаю тощо)

8) паяння

2. v

1) потіти, пітніти

2) спричинювати потіння

3) промочити потом

4) виділяти вологу; сиріти

5) запотівати (про шибки)

6) розм. тяжко працювати

7) експлуатувати

8) зазнавати покарання

9) страждати, жахатися; розкаюватися

10) амер., розм. допитувати із застосуванням катувань

11) розм. вимагати гроші, грабувати

12) розминати (коня перед перегонами)

13) витирати (коня) після розминки

14) піддавати ферментації

15) ферментуватися

16) плавити

17) оплавлятися

18) припаювати

* * *

1) піт

2) потіння

3) запотівання, вологий наліт ( на поверхні чого-небудь); випіт

4) виснажлива праця

5) занепокоєння, хвилювання, тривога

6) труднощі, утруднення, скрута

7) розминка, проминка ( коня перед стрибками)

8) ферментація (листя тютюну, чаю)

9) пайка, паяння

1) потіти, покриватися потом; викликати потіння

2) просочити потом

3) запотівати; виділяти вологу; вологнути, сиріти

4) важко працювати; експлуатувати

5) зазнавати покарання; відчувати страждання, каяття

6) cл. піддавати допиту третього ступеня

7) вимагати гроші, оббирати; шантажувати

8) хвилюватися, тривожитися

9) розминати, проминати ( коня перед стрибками)

10) шкребти або витирати після розминки ( коня)

11) ферментуватися, піддаватися ферментації (про листя тютюну, чаю); ферментувати, піддавати ферментації (листя тютюну, чаю)

12) тex.

13) оплавлятися ( про вогнетривкий матеріал); плавити; припаювати

1. n

1) спина

2) спинка (стільця тощо)

3) спинний хребет; поперек

4) задня (зворотна) сторона; задній план

5) виворіт, спід, підкладка

6) гребінь (хвилі, пагорба)

7) корінець (книги); спинка (палітурки)

8) обух

9) гірн. найвищий рівень (виробки)

10) геол. висячий бік (пласта)

11) спорт. захисник (у футболі)

12) корито; чан; великий бак

2. adj

1) задній

2) віддалений, дальній

3) зворотний

4) запізнілий, відсталий; старий

5) амер. затриманий, прострочений (про платіж:)

6) військ. тиловий

3. adv

1) ззаду, позаду

2) назад, у зворотному напрямі

3) знову

4) осторонь, віддалік

5) тому

6) указує на зворотну дію

4. v

1) підтримувати, підкріпляти

2) закріпляти (якір)

3) зміцнювати, підпирати

4) субсидувати, фінансувати

5) рухатися у зворотному напрямі; відступати, задкувати; осаджувати; іти заднім ходом

6) сідати на коня, їхати верхи

7) класти на підкладку

8) прилягати ззаду

9) амер., розм. носити на спині

10) бути спинкою (підкладкою); бути фоном

* * *

1) спина

2) спинка ( тварини)

3) pl високоякісні, першосортні шкури

4) спинка ( одягу)

5) спинний хребет; хребет; поперек, крижі

6) задня, тильна частина ( чого-небудь)

7) тex. задня грань ( різця); затилок або обух інструмента

8) задня, більш віддалена частина ( чого-небудь); задній план

9) зворотний бік; зворот, виворіт

10) гребінь (хвилі, гори)

11) нагота, неприкрите тіло ( коли мова йде про одяг); одяг

12) cпopт. захисник (тж. full back); half back півзахисник

13) мop. кіль; кільсон

14) гipн. висячий бік ( пласта); покрівля ( вибою); стеля ( виробки); кліважна тріщина

15) нижня дека ( музичного інструмента)

16)

1) задній

2) віддалений, далекий

3) зворотний

4) запізнілий, відсталий; старий; допотопний

5) пepeв.; aмep. затриманий, прострочений; виплачений за минулий час

6) вiйcьк. Тиловий

1) позаду, за

2) назад

3) знову

4) тex. ( у напрямку) проти годинникової стрілки

5) тому

6) із запізненням; з відставанням

7) указує на відповідну дію

8) указує на стримування або затримку

9) у сполученнях

1) підтримувати ( проект), підкріплювати ( аргументацію) (тж. back up)

2) закріплювати ( якір); зміцнювати; підпирати ( стіну); нахиляти; притуляти

3) субсидіювати; фінансувати

4) ставити (на гравця, боксера, коня)

5) (on) сподіватися, розраховувати на (кого-небудь, що-небудь)

6) рухати у зворотному напрямку; осаджувати; відводити

7) рухатися у зворотному напрямку, іти заднім ходом; відходити, відступати; задкувати

8) сідати на коня; їхати верхи; об'їжджати коня

9) покривати; прилаштувати спинку; ставити на підкладку

10) примикати, приєднувати ( ззаду)

11) підписувати, скріплювати підписом; затверджувати; візувати; фін. індосувати ( вексель)

12) акомпанувати; супроводжувати музикою (тж. back up)

13)

1. n

1) кінь, коняка

2) жеребець

3) кавалерія, кіннота

4) вершник; кавалерист

5) рама; стійло; підставка

6) мор. леєр

7) амер., розм. шпаргалка

8) шах., розм. кінь

9) військ., іст. таран

10) геол. включення пустої породи в руді

2. adj

1) кінський; кінний; конярський

2) кінний

3) грубий

3. v

1) постачати коней

2) запрягати (коней, екіпаж)

3) амер., розм. знущатися (з когось); глузувати, висміювати

4) сідати на коня; їхати верхи

5) покривати кобилу

* * *

1) кінь

2) жеребець; мерин; жapг. жеребець ( про чоловіка)

3) кавалерія, кіннота

4) cпopт. кінь ( гімнастика)

5) рама, станок, козла; підставка; рама або підставка для сушіння одягу (drying horse, clothes horse)

6) гeoл. інгресія; включення пустої породи в руді

7) мop. леєр

8) шax. кінь

9) aмep.; жapг. шпаргалка

10) cл. кінська сила ( як одиниця потужності)

11) aмep.; cл. наркотик (особл. героїн)

12) = horseplay

13) вiйcьк.; icт. таран

1) кінський

2) кінний

3) кавалерійський

4) грубий; великий

1) поставляти коней; запрягати ( коней); закласти ( екіпаж)

2) сідати на коня; скочити на коня; їхати верхи; саджати на коня

3) носити ( кого-небудь) на спині; саджати ( кого-небудь) на спину

4) укласти кого-небудь на козла для биття; пороти, шмагати

5) нещадно поганяти, виснажувати роботою

6) aмep. знущатися; розігрувати, висміювати; тягати за собою, втягувати в метушню; грати в конячки; шумно грати ( сценку)

7) вимагати плату за незроблену роботу (звич. to horse it)

8) покривати; злучати ( кобилу); знаходитися в періоді тічки ( про кобилу)

9) неприст. здійснювати статевий акт

10) мop. конопатити

1. int

но! (поганяння коня)

2. v

поганяти (коня)

* * *

int но! ( підганяння коня)

int ать! ( маршова команда)

1. n

1) кидок; стрибок уперед; стрімкий рух

2) спорт. випад (у фехтуванні)

3) швидке пірнання (занурення)

4) корда; круг, по якому ганяють коня на корді

2. v

1) спорт. робити випад (фехтування); завдавати удару від плеча (бокс)

2) кинутися, ринути уперед

3) ганяти на корді

4) ходити на корді (про коня)

* * *

1) випад ( у фехтуванні або при ударі)

2) кидок, стрибок уперед; стрімкий рух

3) швидке пірнання, занурення

1) робити випад ( фехтування); завдавати удару від плеча ( бокс)

2) кинутися, ринути вперед

1) корда

2) коло, по якому ганяють коня на корді

1) (зоол.) кінь (р. коня, зв. коню, мн. коні, -ней), (стар.) комонь; ум.-ласк. коник, коничок (-чка), кониченько, конячка, коненя (мн. конята, коненята); ув. коняка; (пренебр.) шкапа, шкапіка, шкапина, соб. кінва и коньва (Звин.); (резвый) баско, громак; (ратный) румак, бахмат; (дрянной) пакінь (-коня), шевляга; (дикий) дичко, тарпан (-на), (необъезж.) неук; (шагистый) ступак; (имеющий большую гриву) гривань, гривач, довгогривець; (белый с чёрными или рыжими пятнами) таркач; (гнедой) гнідан[ш], гнідко; (вороной) воронько, воронець (-нця). [Швидше, коню, швидше, коню, поспішай додому (Шевч.). Ой у мене був коняка, був коняка-розбишака (Щоголів). Під ним коник вороненький насилу ступає (Шевч.). Під ним кониченько сильне дужий (Пісня). Та купуй уже, купуй, - славная конина! (Рудан.). Війна гогоче, комоні ржуть, грохочуть тулумбаси (Куліш)]. Дарёному коню в зубы не смотрят - дарованому коневі зубів не лічать. Был конь, да изъездился - був кінь та з'їздився. Конь прядёт ушами - кінь стриже вухами. Гарцовать на коне - конем вигравати. На коне, на конях - конем, кіньми, кінно. [Кожен міщанин повинен служити кінно й оружно (Куліш). Слуги їдуть кінно округ воза (Куліш)]. Конь о четырёх ногах да спотыкается - кінь на чотирьох та й то спотикається. Куда конь с копытом, туда и рак с клешнёй - куди кінь з копитом, туди й жаба з хвостом; коваль коня кує, а жаба й собі ногу дає (наставляє) (Приказки). С чужого -ня среди грязи долой - з чужого воза й серед болота злазь (Приказка). Чешись конь с -нём, а свинья с углом - знайся кінь з конем, а віл з волом (Приказка);

2) конь водный - см. Гиппопотам;

3) (рыба) см. Конёк 6;

4) (в шахм. игре) коник.

* * *

кінь; коник — вид печива для дітей, печеться разом із псатирями ММ; ат аран стайня, конюшня СБ; ат атлан- сісти на коня П; ат атлат- посадити на коня, змусити сісти на коня СБ, П; ат (ын) башы повід СМУ, К, СК; ат биле конем, кіньми СБ; ат брычкасы кінний віз Б; ат патлат- загнати коня до смерті П; ат ӱстӱне на коні СБ; ат хошу К, ат чабув О, ат чабуш СБ кінні перегони; йӱк ат гужовий, ломовий, вантажний кінь, ваговоз К; чапан ат скаковий кінь К; ат йуварланған йердэ тӱкӱ халый СГ, ат хаталан ған йердэ тӱкӱ хали СБА де кінь качається, лишається його шерсть; чапхан атны даан урма коня, який біжить, не підганяй СБФ; ат чапан оба пагорб (біля Карані — Гранітного), звідки починалися кінні перегони Г; див. атйабу.

(аты) ім'я СЛ; энди чох та атымыздан худа зараз готових піти сватами від нашого імені багато СЛ; пор. ад.

1) підтримка, допомога; схвалення; підкріплення

2) збірн. прихильники

3) зміцнення; закріплення

4) опора, підпірка, підпора

5) субсидування, фінансування

6) фін. покриття

7) зворотний бік, зворот; виворіт

8) підкладка

9) спинка

10) кін. задник

11) відступ; рух назад; зворотний хід; задній хід

12) об'їжджання (коня)

13) сідання (на коня)

14) друк. друкування на зворотному боці аркуша

15) затримка, запізнення; сповільнення

* * *

1) підтримка; схвалення; підкріплення; прихильники

2) зміцнення, закріплення; опора, підпірка

3) тex. вкладиш підшипника; опора

4) мyз. супровід соліста, акомпанемент

5) субсидування; фінансування; фін. покриття, забезпечення

6) зворотна сторона, зворот; виворіт; підкладка; спинка

7) кiнo задник ( мальований або фотографічний)

8) відступ; зворотний хід, задній хід; тex. реверсування ( машини); рух у зворотний бік

9) об'їжджання коня; посадка на коня

10) пoлiгp. друкування на зворотному боці листа ( часто backing up); закруглювання корінця книжкового блоку

11) рідко уповільнення, затримка, запізнювання

1. n

1) самець оленя (антилопи, зайця, кроля тощо)

2) денді; чепурун

3) смілива (відчайдушна) людина

4) знев. негр

5) амер., розм. долар

6) амер., військ., розм. рядовий

7) брикання, підстрибування коня

8) козли (для пиляння)

9) спорт. козел

10) луг, білильний розчин

11) бак для білизни

12) кількість білизни, що закладається в бак

13) кошик для ловіння вугрів

14) розм. візок

15) гречка

2. v

1) ставати дибки, брикатися (про коня)

2) рвонути, смикнути (про автомашину)

3) покривати, злучати (самку)

4) амер., розм. чинити опір, виступати проти

5) амер., розм. вислужуватися, підлабузнюватися

6) амер. пиляти колоди

7) подрібнювати (руду)

8) ел. знижувати напругу

9) лужити, золити, прати в лужному розчині; вибілювати

* * *

1) самець будь-якої тварини; самець оленя, антилопи; самець зайця, кролика

2) заст. денді, чепурун, франт

3) відважна, смілива людина

4) південноамериканський індіанець або негр

5) = buckskin

6) aмep.; вiйcьк.; жapг. рядовий

1) брикання ( коня)

2) aмep. прохід з м'ячем у зону супротивника ( футбол)

3) хвастощі, похваляння

1) брикати, намагаючись скинути сідока ( про коня); рвонути, смикнути ( про автомашину)

2) aмep. у заперечних реченнях противитися, чинити опір, виступати проти

3) aмep. вислужуватися, підлабузнюватися

4) хвастати, похвалятися

1) козла ( для пиляння)

2) козел ( гімнастичний снаряд)

1) aмep. розпилювати колоди

2) дробити ( руду)

3) eл. знижувати напругу

1) арх. луг, білильний розчин

2) бак для білизни

3) кількість білизни, що закладається в бак

apx. золити; прати в лузі, відбілювати

1. n

1) бот. каштан, каштанове дерево (тж Spanish chestnut, sweet chestnut)

2) каштан (плід)

3) каштановий колір

4) розм. шатенка

5) розм. заяложений анекдот; банальний роман

6) бабка (у коня)

7) розм. гнідий кінь

2. adj

1) каштановий

2) каштанового кольору

3) гнідий (про коня)

4) русявий

* * *

1) бoт. каштан благородний

2) каштан ( плід)

3) каштан, каштанове дерево ( деревина)

4) каштановий колір; шатенка; гнідий ( кінь)

5) бабка ( у коня)

6) кінський каштан

7) банальний, старий анекдот; мотив; роман

8) вiйcьк.; жapг. куля

1) каштановий

2) каштанового кольору; гнідий ( про коня); русявий; каштановий ( про волосся)

1. n

1) вуздечка

2) шори, приборкання; стримування

3) вет. пухлина на нозі у коня

4) цямрина, зруб (колодязя)

5) узбіччя; край тротуару; бордюрний камінь

2. v

1) загнуздати, надіти вуздечку (на коня)

2) приборкувати, стримувати

3) гнути, згинати

4) укладати бордюрний камінь

* * *

1) підгубний ремінь або ланцюжок ( вуздечки)

2) шори, приборкання, стримування

3) вeт. пухлина на нозі у коня

4) зруб ( колодязя)

5) узбіччя; край тротуару ( біля бруківки); cпeц. бордюрний камінь

6) тex. обмеження ( руху)

1) загнуздати, надягти вуздечку ( на коня)

2) приборкувати, стримувати

3) cпeц. класти бордюрный камінь

4) тex. обмежувати ( рух)

1. n

1) ліврея

2) іст. членство у гільдії

3) костюм члена гільдії

4) поет. наряд, убрання; покров

5) амер. прокорм коня, утримання коня (у платній стайні)

6) прокат (коней, екіпажів)

1) платна стайня

8) юр. уведення у володіння; формальна передача власності; документ, що підтверджує право володіння

2. adj

1) темно-каштановий

2) з хворою печінкою

3) жовчний

4) розм. в'язкий; грузький (про грунт)

* * *

1) ліврея

2) icт. костюм члена гільдії; членство в гільдії

3) пoeт. убрання, убір; покрив

4) прокорм або утримання коня ( у платній стайні); прокат (коней, екіпажів); aмep.; = livery stable

5) icт. утримання або видача продовольства е одягу слугам або васалам

6) юp. уведення у володіння; формальна передача власності; документ, що підтверджує право володіння

1) = liver-coloured

2) = liverish

3) грузький ( про ґрунт)

1. n

1) манеж

2) школа верхової їзди

3) мистецтво верхової їзди

4) об'їжджання коня

2. v

об'їжджати коня

* * *

1) манеж; школа верхової їзди

2) мистецтво верхової їзди; виїждження коня

1) обман; обдурювання; хитрість

2) перенапруження

3) засічка (у коня)

1) виходити за межі, поширюватися далі (чогось)

2) перехитрити; досягти (чогось) хитрощами (шахрайством)

3) засікатися (про коня)

* * *

1) обман; хитрість

2) перенапруга, перенапруження, занадто велике напруження

3) засічка ( у коня)

1) виходити за межі, поширюватися далі ( чого-небудь)

2) перехитрити; домогтися ( чого-небудь) хитрістю

3) засікатися ( про коня)

1) кидання; метання; підкидання; відкидання

2) задирання голови

3) поштовх; струс

4) падіння (з коня)

5) підкидання монети

6) метушня, сум'яття

v (past і p.p. tossed, tost)

1) кидати, метати

2) скидати (вершника)

3) закидати, задирати (голову)

4) підкидати

5) піднімати на роги (про бугая)

6) відкидати, шпурляти; кидати угору і вниз (із сторони в сторону)

7) стривожено кидатися (уві сні тощо; тж to toss about)

8) перен. ставити в різні життєві ситуації

9) носитися по хвилях; підніматися і опускатися (про судно)

10) майоріти

11) турбувати, хвилювати

12) гірн. промивати (руду)

13) ав. ковзати на хвіст

6) зробити похапцем

* * *

1) метання, кидання, підкидання; кидок

2) підкидання ( голови)

3) толчок, струс; падіння ( з коня)

4) = toss-up I

5) icт. безлад, суматоха, переполох, сум'яття; збудження

1) кидати; метати

2) підкидати

3) піднімати на роги

4) підкидати, підіймати ( голову)

5) відкидати; кидати вгору, вниз, з одного боку в інший (to toss about, to toss to and fro)

6) рухатися швидко або нетерпляче

7) робити поспішно, нашвидку

8) турбувати, хвилювати

9) cпopт. подавати ( м'яч)

10) гipн. промивати ( руду)

11) aв. ковзати на хвіст

••

1. n

1) дотик; торкання; доторкання, дотикання

2) зв'язок, спілкування, контакт

3) штрих; характерна риса

4) художня манера, художній стиль (прийом)

5) розм. особливий фасон; особлива манера (мода)

6) муз. удар

7) муз. туше

8) присмак; відтінок, наліт

9) легкий приступ (удар)

10) квач (дитяча гра)

11) моральний вплив; навіювання

12) розм. сума

13) гроші, одержані по-шахрайському; позичені гроші

14) проба на якість (золота тощо)

15) мітка, проба, клеймо, тавро (на золоті тощо)

16) пробний камінь

17) мед. обмацування

18) намагнічування (дотиком предмета до магніту)

19) спорт. площа за боковими лініями футбольного поля

20) статевий контакт

2. v

1) торкатися, доторкатися; чіпати

2) доторкатися (до їжі, вина тощо); їсти, пити

3) відчувати на дотик, сприймати дотиком

4) стикатися, прилягати, межувати

5) досягати, діставати

6) зрівнятися (з чимсь)

7) впливати фізично

8) мати відношення (до чогось), стосуватися (чогось)

9) завдавати шкоди; злегка псувати

10) діяти (впливати) на психіку

11) зворушувати, хвилювати

12) сердити, роздратовувати; зачіпати за живе

13) злегка забарвлювати; надавати відтінку

14) незаконно привласнювати (щось)

15) натякати, згадувати

16) мед. обмацувати

17) мат. бути дотичною

18) зачіпати (тему)

19) ставити пробу (тавро, мітку); таврувати, мітити

20) заштриховувати; лініювати

21) змінювати, підправляти; перефарбовувати

22) грати (на музичному інструменті)

23) давати сигнал (дзвінком тощо)

24) одержувати (платню)

25) позичати, канючити, видурювати (гроші)

26) амер. красти (з кишені)

27) намагнічувати (дотиком до магніту)

* * *

1) дотик; торкання

2) дотик

3) зіткнення, спілкування; зв'язок, контакт

4) штрих; риска; деталь

5) чуточка; домішка; відтінок, наліт

6) сума

7) якісна проба (золото, срібло); влучна, клеймо, проба (на золоті, сріблі, ін. металах); проба на ступінь густини сиропу ( у цукроварінні); icт. пробний камінь

8) мeд. обмацування; пальпація

9) намагнічення ( дотик предмету до магніт)

10) cпopт. площа, лежача за бічними лініями футбольного поля

1) торкатися, чіпати

2) (зазапер. або пит.) чіпати (пальцями, руками) visitors are requested not to touch the exhibits відвідувачів просять не чіпати руками експонати

3) стикатися, примикати, граничити

4) досягати; діставати

5) дорівнювати, йти в порівняння з

6) мати відношення (до чого-н.); the question touches you nearly питання близько стосується вас

7) впливати, робити вплив

8) надавати фізичну дію

9) чіпати, хвилювати

10) p. p. злегка офарблювати; додавати відтінок

11) ставити пробу, клеймо, мітку ( на металі)

12) згадувати, натякати

13) мeд. обмацувати, пальпувати

14) мaт. торкатися, бути дотичною

15) cпopт. завдавати удару ( фехтування)

16) icт. намагнічувати ( дотик до магніт ІІ А)

17) зачіпати (тему, питання)

18) наносити (лінії, штрихи); змінювати, підправляти, перефарбовувати (штрихами, мазаннями)

19) давати сигнал (дзвінком, сурмою)

20) отримувати (платню, стипендію)

21) бути наступним за чим-н. ( про масті карт)

22) мop. плисти круто до вітру ( про парусники)

23) to touch at a port заходити в порт (про судн; what ports did your boat touch at on your trip є у які порти заходив ваш пароплав під час подорожіє)

24) to touch smb for smth випрошувати, канючити, займати, виманювати що-н. у кого-н.; he touched John for a dollar він примусив Джона розщедритися на долар; he touched me for a large sum of money він зайняв /виканючив/ у мене велику суму грошей; aмep. красти, красти, виймати з кишені що-н. у кого-н.; to touch smb for his watch вийняти у кого-н. ( з кишені)

25) to touch (up) on smth these questions я вже говорив про це; впливати, робити вплив на щось

26) to touch one's hat to smb торкнутися капелюха, підняти капелюх на знак вітання

27) to touch smth to smth підносити що-н. до чого-н.

1. n

1) архт. склепіння

2) поет. небозвід (тж the vault of heaven)

3) підвал, льох, склеп (винний тощо)

4) сховище; (сталева) камера; сейф

5) фільмосховище

6) печера

7) стрибок (через перешкоду)

8) спорт. опорний стрибок; стрибок з жердиною

2. v

1) архт. будувати склепіння, надбудовувати склепіння (над чимсь)

2) височіти склепінням (над чимсь); накривати, як шатро

3) згинатися

4) стрибати, перестрибувати, перескакувати (через — over)

5) спорт. вольтижувати

* * *

1) архіт. склепіння; cloіster vault монастирське склепіння; поет. небосхил (тж. the vault of heaven); the blue vault блакитний купол; анат. звід; cranіal vault звід черепа

2) підвал, льох (винний)

3) склеп (тж. sepulchral vault); famіly vault фамільний склеп, усипальниця

4) сховище; (сталева) камера; сейф; safety vault сховище (цінностей) (у банку); cash іn vault готівка каси; готівка (у касі банку); фільмосховище

5) печера

1) архіт. покривати зводом; зводити склепіння (над чим-н.); височіти зводом (над чим-н.); накривати (як) куполом (тж. vault over); the sky vaulted over the sea купол неба над морем

2) згинатися; to vault lіke the raіnbow згинатися зводом /веселкою/

1) перестрибувати, перескакувати; стрибати; to vault (over) a fence перескочити через огорожу; to vault іnto the saddle підхопитися на коня /у сідло/; to vault a rіver військ. форсувати ріку

2) стрибати з опорою об що-н. ( гімнастика); вольтижувати ( кінний спорт)

вскочить и вскокнуть (на что и с чего) зіскакувати, зіскочити, скочити [Скочив на коня], схоплюватися, схопитися [Схопився з лави. Схопивсь на коня. Посхоплювалися й кинулися бігти], зриватися, зірватися, порватися [Порвалася Ганнуся з місця. Зірвавсь на рівні ноги], спасти, впасти (на коня), допасти (коня); (во что) вскакувати, вскочити [Вскочив у біду], вганятися, увігнатися, угнатися [За втікачами він угнавсь у мури, і ворітьми його заперто зараз], цибати, цибнути [Цибнув у льох], (поспешно) шурхнути, -ся. [Шурхнула, як пліточка, в першу дірку (Мир.)]; (со сна) кинутися; (о прыщах, чирьях) - сов. вискочити, нарядитися. [На щоці чиряк нарядивсь].

* * *

несов.; сов. - вскоч`ить

1) (на что-л.) виска́кувати, вискочити и мног. повиска́кувати, спли́гувати, сплигну́ти, скака́ти, ско́чити и скакну́ти, стриба́ти, стри́бну́ти, вихо́плюватися, ви́хопитися и мног. повихо́плюватися

2) (во что-л.) уска́кувати, уско́чити и мног. повска́кувати, скака́ти, ско́чити и скакну́ти, стриба́ти, стрибну́ти; уплигувати, уплигну́ти

3) ( быстро вставать) схо́плюватися, схопи́тися, підхо́плюватися підхопи́тися, зіска́кувати, зіско́чити, підкида́тися, підки́нутися, сов. ско́чити

4) ( о прыще) вискакувати, ви́скочити; набіга́ти, набі́гти

1) (вопрос. мест.: кто (что) или какой из двух, из многих), котрий, (в литературе реже) которий. [Той питається (вовків): «Котрий коня ззів?» (Поділля, Дим.). Од котрого це часу ви мене не бачите? (Н.-Лев.). «Підіть-же в ліс, - которий лучче свисне?» (Рудч.)]. -рый (теперь) час? - котра (тепер) година? В -ром часу? - в котрій годині, (зап.) о котрій годині? (когда) коли? Когда вы уезжаете? В -ром часу, то есть? (Турген.) - коли ви їдете? О котрій годині, себ-то? -рое (какое) число сегодня? - котре число сьогодні? В -ром (каком) году это было? - якого року це було? До -рых (каких) же пор? - доки-ж? до якого-ж часу? -рый ей год? - котрий їй рік? -рым ты по списку? - котрим ти в реєстрі (в списку)? -рую из них вы более любите? - котру з них (з їх) ви більше кохаєте? -рого котёнка берёшь? - котре котеня береш? А в -рые двери нужно выходить - в те или в эти? (Гоголь) - а на котрі двері треба виходити - в ті чи в ці? -рый Чацкий тут? (Гриб.) - котрий тут Чацький? Скажи, в -рую ты влюблён? - скажи, в котру ти закоханий? -рый тебя день не видать (очень, долго, давно)! - кот(о)рий день тебе не видк[н]о!;

2) -рый из… (из двух или из многих; числительно-разделит. знач.) - котрий, (в литературе реже) которий. [Коні йому говорять: «ти вирви з кожного з нас по три волосині, і як треба буде тобі котрого з нас, то присмалиш ту волосину, которого тобі треба» (Рудч.). Один із їх - котрий, то тільки Господь відає - упаде мертвий (М. Рильськ.). Розказує їм (вовкам), котрий що має ззісти (Поділля. Дим.). По улиці йшов Василь і не знав, на котру улицю йти (Н.-Лев.). А в Марусі аж два віночки - которий - возьме, плаче (Пісня). Вже у дівчат така натура, що котора якого парубка полюбить, то знарошне стане корити, щоб другі його похваляли (Квітка)]. Она рассказывала, в -ром часу государыня обыкновенно просыпалась, кушала кофе (Пушкин) - вона оповідала, в (о) котрій годині (или коли: когда) государиня звичайно просипалась (прокидалась), пила каву. Он рассказывает, не знаю (в) -рый раз, всё тот же анекдот - він розповідає не знаю, котрий раз ту саму анекдоту. Ни -рого яблока не беру: плохи - ні котрого яблука не беру: погані. [Ні на кого і не дивиться і дівчат ні которої не заньме (Квітка)]. -рый лучший, -рый больший - котрий кращий, котрий більший, (получше) де- кращий, (побольше) де-більший. [Де-кращого шукає (Сл. Гр.)]. Не толпитесь! Которые лишние, уходите! (Чехов) - не товптеся! котрі зайві, йдіть собі;

3) (относ. мест.): а) в придат. предл. после главн. (постпозитивных) (народн. обычно) що (для всех род. ед. и мн. ч. им. п.), (иногда) котрий, которий, (литер.) що, який, котрий, (реже) которий. [Панич, що вкрав бич (Приказка). Приходь до коня, що з мідною гривою (Рудч.). Ізнайшла вже я чоловіка, що мене визволить (М. Вовч.). А де-ж тая дівчинонька, що сонна блудила (Шевч.). Отож тая дівчинонька, що мене любила (Пісня). І це була перша хмара, що лягла на хлопцеву душу (Грінч.). І молодиці молоденькі, що вийшли замуж за старих (Котл.). За степи та за могили, що на Україні (Шевч.). З давніх давен, чути було про збройних людей, що звались козаками (Куліш). Його розпитували про знайомих офіцерів, що там служили (Франко). А нещаслива та дівчинонька, котра любить козака (Пісня). Смерть вільшанського титаря - правдива, бо ще є люди, котрі його знали (Шевч. Передм. до Гайдам.). Про конфедератів так розказують люди, котрі їх бачили (Шевч. Прим. до Гайдам.). Один дід, которий увійшов з нами в церкву… (Стор.). Це ті розбійники, которі хотіли убити (Рудч.). Піднявшись історію України написати, мушу я догодити землякам, которі Україну свою кохають і шанують (Куліш). До кого-ж я пригорнуся і хто приголубить, коли тепер нема того, який мене любить? (Котл.). Но це були все осужденні, які померли не тепер (Котл.). Потім мушу видати книжку про порядки, які завелись на Україні… (Куліш)]; в сложн. предложениях (из стилистических мотивов: для избежания повторения що) авторы употребляют: що, який, котрий, которий. [Червонець, що дав Залізняк хлопцеві і досі єсть у сина того хлопця, котрому був даний; я сам його бачив (Шевч. Прим. до Гайд.). А я багато разів чула від моєї матери, що та жінка не любить свого мужа, котра не любить його кревних (М. Рильськ.). Але й тут стрінемо у Левицького просто блискучі сторінки, які доводять, що він добре знав життя цих наших сусідів (Єфр.)]. -рый, -рая, -рое, -рые - (иногда, для ясности согласования) що він, що вона, що вони (т. е. к що прибавляется личн. мест. 3-го л. соотв. рода и числа). [Біда тому пачкареві (контрабандисту), що він (который) пачки перевозить (Чуб.). Знайшли Ентелла сіромаху, що він під тином гарно спав (Котл.). От у мене була собачка, що вони (которая) ніколи не гризлась із сією кішкою, а тільки грались (Грінч. I). Пішли кликати тую кобіту (женщину), що вона має вмерти (Поділля. Дим.)]. Человек, -рый вас любит - людина, що вас кохає (любить). Берег, -рый виднелся вдали - берег, що мрів (манячив) далеко. Море, -рое окружает нас - море, що оточує нас. Есть одно издание этой книги, -рое продаётся очень дёшево - є одно видання цієї книжки, що (или для ясности согласов що воно) продається дуже дешево. -рого, -рой, - рому, -рой, -рым, -рой, -торых, -рым, -рыми и др. косв. п.ед. и мн. ч. - що його, що її, що йому, що їй, що ним, що нею, що них (їх), що ним (їм), що ними (їми) и т. д. (т. е. при що ставится личн. м. 3-го л. соотв. рода, числа, падежа), якого, якої, якому, якій, яким, якою, яких, яким и т. д., кот(о)рого, кот(о)рої, кот(о)рому, кот(о)рій, кот(о)рих, кот(о)рим и т. д. [Ой чия то хата з краю, що я її (которой) не знаю? (Чуб. V). Ото пішов, найшов іще такого чоловіка, що наймита йому треба було (которому батрака нужно было) (Грінч. I). Переживеш царицю, що їй (которой) служиш (Куліш). У його є висока мета, є святиня, що він їй служить (Грінч.). Піди ще достань мені цілющої води, що стереже її (которую стережёт) баба-яга (Рудч.). В Катерині вже обурювалась гордість, що її мала вона спадщиною від матери (Грінч.). Чи справді є тут якась тайна, що її (которую) ховають від мене? (Франко). Праця, що її подаю тут читачеві… (Єфр.). І отой шлях, що ним (которым) проходить чесна, талановита селянська дівчина (Єфр.). Гущавина ся тяглася аж до муру, що ним обгороджено було сад (Грінч.). А то в його така сопілка була, що він нею звірів своїх скликав (Рудч.). Стоять верби по-над воду, що я їх (которые я) садила (Пісня). Не з гнівом і зневагою обернемось ми до панів, що кості їх (кости которых) взялись уже прахом (Куліш). Про що життя тим, що їм (которым) на душі гірко? (Куліш). Оті забивні шляхи, що ними (которыми) простувала Рудченкова муза (Єфр.). Що-б то такого, коли й жінку не бере (чорт), котру я зоставив на останок? (Рудч.). Задивляючись на невідомі місця, котрі приходилось переходити (Мирний). Це такі докази, котрих показати тобі не можу (Франко). Жий вже собі а вже з тою, котору кохаєш (Чуб. V). Він умовляє, щоб ти сплатив нарешті данину, котору йому винен (М. Рильськ.). Заплатив я великим смутком за ті розмови щирії, которі необачно посилав до вас на папері (Куліш). Хіба-ж є пани, яким гроші не милі? (Номис). З того самого Ромоданового шляху, яким ішов парубок… (Мирний). Почування, яким пронято сі вірші, вразило її надзвичайно (Грінч.). Того протесту, якого повно розлито по всьому творові (Єфр.). Ті нові почуття, яких він досі не знав, зовсім заполонили його (Крим.)]. -рого, -рую, -рые, -рых (вин. п.) - (обычно) що, вм. що його, що її, що їх; иногда и в др. косв. п. - що (т. е. що без личн. мест. 3-го л.). [Хвали мати того зятя, що я полюбила (Пісня). В кінці греблі шумлять верби, що я насадила; нема мого миленького, що я полюбила (Пісня). Все за того п'ятака що вкрав маленьким у дяка (Шевч.). Зайду до тієї кринички, що я чистила, то може там нап'юся (Рудч.). І намітку, що держала на смерть… (Н.-Лев.). Рушниками, що придбала, спусти мене в яму (Шевч.). На ті шляхи, що я міряв малими ногами (Шевч.). Приколень, що (вм. що ним: которым) припинають (Чуб. I). Осиковий прикілок, що (которым) на Ордані дірку у хресті забивають (Грінч. III)]. Книга, - рую я читаю - книга (книжка), що я читаю или що я її читаю. Надежды, -рые мы на него возлагали - надії, що ми на нього покладали (що ми на нього їх покладали). Через какой-то религиозный катаклизм, причины -рого ещё не совсем выяснены - через якийсь релігійний катаклізм, що його причини ще не вияснено гаразд (Крим.). Он (Нечуй-Левицкий) не мало внёс нового в сокровищницу самого нашего литературного языка, хорошим знатоком и мастером -рого он бесспорно был - він (Нечуй-Левицький) не мало вніс нового в скарбницю самої нашої літературної мови, якої добрим знавцем і майстром він безперечно був (Єфр.) или (можно было сказать) що добрим знавцем і майстром її він безперечно був. Великие писатели, на произведениях -рых мы воспитывались - великі письменники, що на їх творах (на творах яких) ми виховувалвсь. Изменил тем, в верности -рым клялся - зрадив тих, що на вірність їм клявся (яким на вірність клявся). С -рым (-рой), к -рому (-рой), в -рого (-рой), в -ром (-рой), в -рых, на -ром, через -рый, о -рых и т. д. - що з ним (з нею), що до його (до нього, до неї), що в його (в нього, в неї), що в йому (в ньому, в ній), що в них (їх), що на йому (на ньому, на ній), що через його (через неї), що про (за) них (їх) и т. д. - з кот(о)рим (з кот(о)рою), до кот(о)рого (до кот(о)рої), в кот(о)рого (в кот(о)рої), в кот(о)рих, на кот(о)рому (на кот(о)рій), через кот(о)рий (через кот(о)ру), про кот(о)рих и т. д., з яким (з якою), до якого (до якої), в якого (в якої), в якім (в якій), на якому (на якій), через який (через яку), в яких, про яких и т. д. [Тоді взяв тую, що з нею шлюб брав (Рудч.). Де-ж ті люди, де-ж ті добрі, що серце збиралось з ними жити (с которыми сердце собиралось жить), їх любити? (Шевч.). Що-то за пан, що в його ніщо не гниє (Номис). От виходе баба того чоловіка, що він купив у його (у которого купил) кабана (Грінч. I). Козаками в Татарщині звано таке військо, що в йому були самі улани, князі та козаки (Куліш). Бачить багато гадюк, що у їх на голові немає золотих ріг (рогів) (Грінч. I). А це сап'янці-самоходи, що в них ходив іще Адам (Котл.). Далека подорож, що ти в неї збирався вирушить уранці (М. Рильськ.). А то про яку (дівчину) ти кажеш, що до неї тобі далеко? (Квітка). Се колесо, що зверху пада на його (на которое) вода (Номис). Нема тії дівчиноньки, що я в їй кохався (Пісня). Вхопилась руками за дошку ту, що він на їй сидів (Рудч.). Картини природи, що на їх такий із Мирного митець (Єфр.). Романи «Голодні годи» та «Палій» (П. Мирного), що про їх маємо відомості… (Єфр.). Дивиться в вікно - ліс: може той, що він через його йшов? (Рудч.). Там був узенький такий волок, суходіл такий, що через його хижаки свої човни переволікали (Куліш). Лиха та радість, по котрій смуток наступає (Номис). Візьму собі молоду дівчину, із котрою я люблюсь (Грінч. III). А парубки, а дівчата, з котрими я гуляв! (Н.-Лев.). Став на гілляці да й рубає ту саму гілляку, на которій стоїть (Рудч.). Побачила, що він бере не тою рукою, на которій перстінь, та й випила сама ту чарку (Рудч.). В ту давнину, до которої не сягає наша писана пам'ять (Куліш). Дивувалися Миколиній енергії, з якою він поспішається до громадського діла (Грінч.). Він (пан) знов був сильний та хитрий ворог, з яким трудно було боротись, який все переможе (Коцюб.). Опріч юнацьких спроб, про які маємо згадки в щоденнику, але які до нас не дійшли (Єфр.)]; иногда сокращенно: що, вм. що в його (у -рого), що з неї (из -рой), що на йому (на -ром), що про неї (о -рой), що в них (в -рых) и т. д. [Пішов до того коня, що (вм. що в його: у которого) золота грива (Рудч.). Хто мені дістане коня, що (вм. що в його: у которого) буде одна шерстина золота, друга срібна, то за того оддам дочку (Рудч.). А де-ж тая криниченька, що (вм. що з неї: из которой) голубка пила? (Чуб. V). Чи це тая криниченька, що я воду брав? (Пісня). Дождавшись ранку, помазала собі очі росою з того дерева, що (вм. що на йому: на котором) сиділа, і стала бачить (Рудч.). Хотів він було заснуть у тій хаті, що (вм. що в ній или де: в которой) вечеряли (Грінч. I). Чи се тая криниченька, що голуб купався? (Пісня). У той день, що (вм. що в його или коли: в который) буде війна, прийдеш раненько та розбудиш мене (Рудч.). А тим часом сестра його пішла в ту комору, що брат казав їй не ходити туди (Рудч.) (вм. що в неї (в которую) брат казав їй не ходити) (Грінч.). Одвези мене в ту нору, що ти лежав там (вм. що в ній (в которой) ти лежав) (Грінч. I). Він пішов до тих людей, що (вм. що в них: у которых) води немає (Грінч. I)]. Это человек, за -рого я ручаюсь - це людина, що я за неї (или сокращенно що я) ручуся; це людина, за котру (за яку) я ручуся. Это условие, от -рого я не могу отказаться - це умова, що від неї я не можу відмовитися (від якої я не можу відмовитися). Материя, из -рой сделано это пальто - матерія, що з неї пошито це пальто. Дело, о -ром, говорил я вам - справа, що я про неї (що про неї я) говорив вам; справа, про яку я вам говорив. Цель, к -рой он стремится - мета, що до неї він (що він до неї) прагне. У вас есть привычки, от -рых следует отказаться - у вас є завички, що (їх) слід позбутися (кинутися). Король, при -ром это произошло - король, що за нього це сталося; король, за якого це сталося. Обстоятельства, при -рых он погиб - обставини, що за них він загинув; обставини, за яких він загинув. Условия, при -рых происходила работа - умови, що за них (за яких) відбувалася праця. Люди, среди -рых он вырос - люди, що серед них він виріс. Многочисленные затруднения, с -рыми приходится бороться - численні труднощі, що з ними доводиться змагатися. В -ром (-рой), в -рых, на -ром (-рой), в -рый (-рую), из -рого (- рой) и т. п. (о месте) - (обычно) де, куди, звідки, (о времени) коли, вм. що в (на) йому (в ній), що в них, що в нього (в ній), що з нього (з неї) и т. д. (т. е. сокращение придат. определит. через соотв. наречия: где, куда, откуда, когда). [Довго вона йшла у той город, де (вм. що в йому: в котором) жив сам цар із сліпою дочкою (Рудч.). Указуючи на те дерево, де (вм. що на йому) сиділа Правда (Рудч.). Високії ті могили, де (вм. що в них) лягло спочити козацькеє біле тіло в китайку повите (Шевч.). В Гадячому Панас (Мирний) вступив до повітової школи, де і провчився чотири роки (Єфр.). Ось і зачервоніло на тій дорозі, де (вм. що нею: по которой) йому треба йти (Квітка). Напровадила Христю саме на той шлях, куди (вм. що на його: на который) пхали її соціяльні умови (Єфр.). Проклятий день, коли я народився (Крим.). Хай буде проклятий той день, коли я вродилася, і той день, коли я ступила на цей корабль (М. Рильськ.)]. Красноярская тюрьма, в -рой (где) сидел т. Ленин - красноярська в'язниця, де сидів т. Ленін («Глобус»). Дом, в -ром я жил - (обычно) дім, де я жив, (можно) дім, що я (там) жив. Река, в -рой мы купались - річка, де ми купались; річка, що (вм. що в ній) ми купались. В том самом письме, в -ром он пищет - у тому самому листі, де він пише (вм. що в йому він пише; в якому він пише (Єфр.)). Страна, в -рую мы направляемся - країна, куди (вм. що до неї) ми простуємо. Источник, из -рого мы почерпнули наши сведения - джерело, звідки ми засягнули наші відомості. Положение, из -рого трудно выйти, нет выхода - становище, де (или що, що з ним) важко дати собі раду, становище, де (или що) нема ради. Постановление, в -рой… - постанова, де… Принято резолюцию, в -рой… - ухвалено резолюцію, де… Произведение, в -ром изображено… - твір, де змальовано. Картина народной жизни, в -рой автором затронута… - картина народнього життя, де (в якій) автор торкнувся… Общество, в -ром… - суспільство, де… В том году, в -ром это произошло - того року, коли це сталось. В тот день, в -рый будет война - того дня, коли буде війна; того дня, що буде війна (Рудч.). Века, в продолжение -рых шли беспрерывные войны - сторіччя, коли (що тоді, що протягом них) точилися безнастанні війни. Эпоха, в продолжение -рой… - доба, що за неї (що тоді, що протягом неї); доба, коли… Эпоха, во время -рой - доба, коли; доба, що за неї, що тоді. Но больше всего, конечно, влияла та самая эпоха, во время -рой всё это совершалось - але найбільше, звичайно, впливав той самий час, за якого все те діялось (Єфр.) или (можно сказать) коли все те діялось. Война, во время -рой погибло так много людей - війна, коли (що під час неї, що за неї, що тоді) загинуло так багато людей (загинула така сила людей). Зима, во время -рой было так холодно, миновала - зима, коли було так холодно, минула. Тот - который - той - що, той - який, той - кот(о)рий. [А той чоловік, що найшов у морі дитину, сказав йому (Грінч. I). Нема того, що любила (Пісня). Два змії б'ють одного змія, того, що в його (у которого) була Олена Прекрасна (Грінч. I). Силкувався не злетіти з того щабля, на який пощастило видряпатись (Єфр.). Щоб догодити вам, я візьму собі жінку, якщо ви найдете ту, котру я вибрав (М. Рильськ.)]. Я тот, -му внимала ты в полуночной тишине (Лермонт.) - я той, що в тиші опівнічній до нього прислухалась ти (Крим.). Такой - который - такий - що, такий - який (кот(о)рий). [Коли такий чоловік і з такими довгими усами, що ними (которыми) він ловив рибу (Грінч. I)]; б) в препозитивных (предшествующих главн. предложению) придаточных предл. - котрий, которий (в главн. предл. обычно соответствует указ. мест. той (тот), иногда указ. мест. опускается). [Два пани, а єдні штани: котрий раньше встав, той ся і вбрав (Номис). Котрі були по селу красивіші і багатіші дівчата, ті все ждали - от-от прийдуть від Костя старости (Квітка). Котрі земляки особисто були знайомі з Димінським, тих Академія дуже просить писати спомини за нього (Крим.). Котрий (чумак) корчму минає, той дома буває, котрий корчми не минає, той у степу пропадає (Чум. Пісня). Которий чоловік отця-матір шанує-поважає, бог йому милосердний помагає, которий чоловік отця-матері не шанує, не поважає, нещасливий той чоловік буває (Дума). Дивись, котора гуска тобі показується красна, ту й лови (Грінч. I). Котра дівчина чорнобривая, то чарівниця справедливая (Чуб. V). Которая сиротина, гине (Чуб. V) (вм. которая сиротина, та гине)]. -рая птичка (пташка) рано запела, той во весь день молчать - котра пташка рано заспівала, тій цілий день мовчати. -рый бог вымочит, тот и высушит - який (котрий) бог змочив, такий і висушить (Номис);

4) (в знач. неопред. мест.: некоторый, иной) котрий, которий декотрий, кот(о)рийсь, який(сь); см. Иной 2. [А вб'є котрий у голову слово яке, - де й треба, де й не треба носиться з ним (Тесл.). Як доживе було которий запорожець до великої старости… (Куліш). Живе до котрогось часу (Звин.)]. -рые меня и знают - котрі (декотрі) мене і знають. Надо бы голубей сосчитать, не пропали бы -рые (Чехов) - слід-би голуби порахувати, не пропали-б котрі;

5) который - который, которые - которые (один - другой, одни - другие: из неопределен. числа) - кот(о)рий - кот(о)рий, кот(о)рі - кот(о)рі, який - який, які - які. [А єсть такі гадюки, що мають їх (роги): у котрої гадюки бувають вони більші, а в котрих менші (Грінч. I). І чоловіки коло їх, і діточки: которий - коником грається, которий - орішки пересипає (М. Вовч.). Которих дівчат - то матері й не пустили в дружки, которі - й сами не пішли, а як й ідуть, то все зідхаючи та жалуючи Олесі (М. Вовч.). Дивлюся - в могилі усе козаки: який безголовий, який без руки, а хто по коліна неначе одтятий (Шевч.). Які - посідали на лаві, а які - стоять (Март.)].

* * *

1) ( вопросительное) котри́й; ( какой) яки́й

2) ( относительное - в придаточном предложении) яки́й, що, котри́й

3) ( неопределённое) котри́й, яки́й; ( некоторый) де́котрий, де́який

(научн. назв., Equus caballus L.) кінь (р. коня, мн. коні, коней); (в просторечье) кінь, коняка (ж. и (реже) м. р.), конина (ж. р.), соб. кінва, коньва. [Коваль коня кує, а жаба й собі ногу дає (Номис). Мучить бідну коняку (Коцюб.). Ой, у мене був коняка (Щог.). Жінки поганяли конину (Франко). Волів у нас менше, ніж коньви тієї нещасної (Звин.)]. -шадь арабская - арабський кінь. -шадь донская - дінський кінь, дінчак (-ка). -шадь вороная - вороний кінь, ворон-кінь, воронько, (кінь-) воронець (-нця). -шадь гнедая - гнідий кінь, гнідаш (-ша), гнідан (-на), гнідко (-ка). -шадь серая, серой масти - сивий (ум. сивенький) кінь, сиваш (-ша), сивко (-ка). -шадь в яблоках - кінь у яблуках, зозулястий кінь. -шадь верховая - верховий кінь. -шадь водовозная - водово[і]зка, водово[і]з (-воза). -шадь вьючная - в'ючний, батовий кінь, в'ючак (-ка). -шадь дышельная - дишельний кінь. -шадь заводская - завідський кінь. -шадь запаленая - запалений, дихавичний кінь. -шадь коренная, оглобельная - см. Коренник 1. -шадь ломовая - см. Ломовик 1. -шадь подручная, пристяжная - см. под Подручный 2, Пристяжной. -шадь седлистая, с вогнутой спиной - линкуватий, лучкуватий кінь. -шадь скаковая, беговая - скаковий, перегоновий кінь. -шадь упряжная - запряжний кінь. Пара -дей, везущих враз - одноразні коні. Одной -дью, парой (на паре) -дей - однокінь, парокінь (удвукінь). [Однокінь везуть мерця (Кониськ.)]. -ди оббили ноги - коні пообсікалися, позасікалися. Править -дью - см. Править 1. Сесть на -шадь - сісти на коня. Пустить -шадь во весь опор - см. Пускать 1. Поскакать на -дях - поскакати кіньми (на конях), побігти кіньми. Водяная -шадь - см. Гиппопотам.

* * *