-
41 ток
I1) астр., техн., физ. струм, -му- активный ток
- безваттный ток
- блуждающий ток
- ваттный ток
- вихревой ток
- возбуждающий ток
- возрастающий ток
- вторичный ток
- входной ток
- вызывной ток
- выпрямленный ток
- выходящий ток
- гальванический ток
- двухфазный ток
- действительный ток
- действующий ток
- динамо-ток
- дифференциальный ток
- длительный ток
- длящийся ток
- добавочный ток
- дырочный ток
- ёмкостный ток
- забегающий ток
- замыкательный ток
- запаздывающий ток
- зарядный ток
- затухающий ток
- идеальный ток
- избыточный ток
- измерительный ток
- индуктивный ток
- индуктированный ток
- индуктирующий ток
- индукционный ток
- ионный ток
- ионосферный ток
- катафоретический ток
- квазистационарный ток
- кольцевой ток
- коммутированный ток
- компенсационный ток
- концентрационный ток
- коррозионный ток
- круговой ток
- линейный ток
- магнитосферный ток
- меняющийся ток
- мешающий ток
- мнимый ток
- многофазный ток
- модулирующий ток
- наведённый ток
- наводящий ток
- нагрузочный ток
- наложенный ток
- намагничивающий ток
- направленный ток
- начальный ток
- нерабочий ток
- несинусоидальный ток
- несущий ток
- обратный ток
- опережающий ток
- осевой ток
- ослабевающий ток
- остаточный ток
- ответвлённый ток
- отклоняющий ток
- отстающий ток
- пережигающий ток
- перемежающийся ток
- переменный ток
- переходный ток
- периодический ток
- поверхностный ток
- пилообразный ток
- питающий ток
- подзаряжающий ток
- положительный ток
- полюсный ток
- поляризующий ток
- постоянный ток
- предельный ток
- прерывистый ток
- приведённый ток
- продолжительный ток
- пространственный ток
- прямой ток
- пульсирующий ток
- пусковой ток
- рабочий ток
- разделительный ток
- размагничивающий ток
- размыкательный ток
- разрядный ток
- реактивный ток
- регулирующий ток
- результирующий ток
- сварочный ток
- сверхпереходный ток
- свободный ток
- сглаженный ток
- сдвинутый ток
- сеточный ток
- сильный ток
- синусоидальный ток
- синхронизирующий ток
- слабый ток
- сопровождающий ток
- сопряжённый ток
- теллурический ток
- темновой ток
- термоэлектрический ток
- ток базы
- ток биений
- ток включения
- ток возбуждения
- ток возврата
- ток вызова
- ток зажигания
- ток замыкания
- ток нагрузки
- ток накала
- ток намагничивания
- ток насыщения
- ток отключения
- ток отпадания
- ток отпускания
- ток перегрузки
- ток переноса
- ток питания
- ток повреждения
- ток поглощения
- ток покоя
- ток помех
- ток последействия
- ток проводимости
- ток радиочастоты
- ток размыкания
- ток рассеивания
- ток ротора
- ток слышимости
- ток смещения
- ток срабатывания
- ток торможения
- ток трогания
- ток управления
- ток утечки
- ток шумов
- трансформированный ток
- трёхфазный ток
- уравнительный ток
- усиливающий ток
- установившийся ток
- фазный ток
- фазовый ток
- флюктуационный ток
- флуктуационный ток
- фокусирующий ток
- фотохромический ток
- электрический ток
- эмиссионный ток2) техн., физ. стру́мінь, -меня•II физ.течія́; тік, род. то́ку -
42 экстремум
матем.екстре́мум, -му- безусловный экстремум
- глобальный экстремум
- локальный экстремум
- односторонний экстремум
- относительный экстремум
- сильный экстремум
- слабый экстремум
- тотальный экстремум
- условный экстремум -
43 слабкий
жи́дкий ( слабый), сла́бый -
44 больной
(физически)1) слабий, х(в)орий, недужий, болящий, болючий, немічний, кволий. Вечно больной - болячка (общ. р. иронич.). Тяжело -ной - трудний. [Там такий трудний чоловік, що навряд чи видужає]. Смертельно, безнадёжно -ной - смертенний. [Де вже їй устати! Зовсім смертенна лежить]. Быть -ным - слабувати на що, нездужати на що. [Слабує на живіт, на холеру];2) (морально) болючий. [Болюча тема. Болюча струна]. -ное место - болюче місце, живе (р. -вого), болячка, слаб(к)а сторона. [Зачепив його за живе. Рахунки - моя слаба сторона (Фран.). Нема над тую болячку, що болить (погов.)].* * *1) прил. хво́рий; ( о человеке) слаби́й, неду́жий; ( болезненный) хворобли́вий, хворови́тий, слабови́тий, хирни́й, хире́нний, хи́рий, хирля́вий, хиря́вий; ( слабый) кво́лий, не́мічний2) в знач. сущ. хво́рий, -ого, слаби́й, -о́го, неду́жий -
45 жидкий
1) рідкий (ум. ріденький, рідесенький). [Рідкого борщу наварила. Борода ріденька. Рідке сито]; (мало сгустившийся) молодий. [Тісто молоде - підсип ще борошна]; (о молоке) молоко пісне; о настое - рідкий (тонкий). [Чай дуже рідкий (тонкий). Мені наливайте чаю рідкого (тонкого), не густого];2) (противоположно к твёрдый) рідкий, текучий, пливучий, тічний, плинний, ливний, лійкий. [Міри рідкого (текучого, лійкого) (Шарко). Мед був густий, та як постояв коло грубки, зробивсь текучий (пливучий). Плинні тіла мають форму того посуду, в який їх налито (Троян.)]. Огненно-жидкий - огнисто-текучий (плинний). [Сонце перебуває в газовому і огнисто-текучому стані (Герин.)]. В жидком состоянии - в плинному (в текучому) стані; не замерзле, не ствердле;3) безсилий, кволий, щуплий.* * *1) рідки́й; ( мало сгустившийся) молоди́й2) ( бессильный) безси́лий, кво́лий;(слабый, тщедушный) слабки́й, слаби́й; (тонкий, непрочный - о постройке, мебели) хитли́вий, хитля́вий -
46 захудалый
миршавий, зачучверілий, зачучверений, захужений, (обнищавший) зубожілий, скапцанілий. [Бички миршаві (Н.-Лев.). Зачучверене порося (Бердян. н.). Захужені коні (Н.- Лев.). Скапцанілі пани (Крим.)]. -лый род - здрібніле коліно, переводня. -лые дворяне - здрібніла шляхта, щабльові дворяни (Тобіл.), (дворяне-лапотники) ходачкова шляхта (Франко), нешеретована шляхта (Свидн.), полупанки. -лая корова, лошадь - корівчина, конячин(к)а.* * *1) зубожі́лий; підупа́лий, занепа́лий; здрібні́лий2) (слабый, хилый) ми́ршавий; зачу́чверений, зачу́чверілий3) (плохой, незначительный) незначни́й, аби́який -
47 здоровье
здоров'я, дужість. Отсутствие -вья - безздоров'я. Беречь -вье - шанувати здоров'я. Дай бог -вья кому - дай боже здоров'я кому, поздоров боже кого. Лишить -вья кого - здоров'я збавити кому. Набираться -вья - набирати здоров'я. Ослабевать -вьем - занепадати (занепасти) (на здоров'ї). С надорванным -вьем - занепалий. Его -вье падает - він упадає на здоров'ї. Плохое -вье - лихе здоров'я. Слабый -вьем - кволий. Пить (выпить) за чьё -вье - пити (випити), здоровкатися до кого, поздоровкати кого. Пей (пейте) на -вье - здоров пий, пийте здорові, здорові пивши. Если -вье позволяет, то… - як здоров'я змагає, то… Поправить -вье - порятувати (підправити) здоров'я. Спрашивать о -вьи - питати за (на) здоров'я. Как -вье? - як ся маєш (маєте)? чи живі-здоровї? яково-можете? (гал.) як дужі? На -вье ему - на здоров'я йому, нехай здоров ходить.* * *здоро́в'я -
48 лёгкий
и -гок1) легкий (-ка, -ке). [Паляниця легка, добре випечена (Звин.)]. -кий как перо легкий як пір'їна, легкий як пух. -кий груз, багаж - легкий вантаж, багаж. -кий мусор, горн. - штиб (-бу). -кая почва - легкий ґрунт, перегній (-ною); пухка земля. Да будет ему земля -ка! (о покойнике) - хай йому земля пером! Нехай йому земля легка! Легко йому лежати, пером землю держати (Номис). -кая кавалерия - легка кіннота. -кое войско - легке військо. -кая атлетика - легка атлетика. -кое орудие - легка гармата. -кое ружьё - легка рушниця;2) (малый, незначительный слабый и т. п.) легкий, легенький, невеликий, невеличкий, незначний. -кая проседь - легенька сивина. С -кою проседью - сивуватий, підсивий, шпакуватий. -кие морщины - легенькі (неглибокі) зморшки. -кий ветерок - легенький вітерець, (зефир) легіт (-готу). [У віконце вливається легіт майовий (Л. Укр.)]. -кий порыв ветра - легенький подув (подих) вітру. -кий дымок - легенький, ріденький димок (-мку). -кий морозец - легенький (невеличкий, маленький) морозець. -кий туман, -кая тучка - легкий (легенький) туман, легка (ріденька, прозора) хмарка. [Над долинами стоїть сизий, легкий туман (Неч.-Лев.)]. -кое наказание - неважка (легка) кара. -кая вина - неважка провина. -кий вздох, стон - легеньке зідхання, легенький стогін. -кий смех послышался среди публики - тихий (легенький) сміх почувся серед публіки. -кая улыбка - легенька усмішка. -кий стук, шум - тихий стукіт (гомін). -кий сон - легкий, некріпкий сон. У него -кий сон - він некріпко (нетвердо, чутко, чуйно) спить. -кое движение - легкий (легенький, незначний) рух. С -кою иронией - з легкою (легенькою) іронією. На её лице вспыхнула -кая краска - обличчя в неї (їй) трохи зашарілося (спалахнуло легеньким рум'янцем). -кая поступь, -кий шаг - легка хода. -кий огонь - повільний (легкий) огонь. -кая боль, болезнь, простуда, усталость, рана - легкий біль, легка хороба (застуда, втома, рана). -кий озноб, жар - легкий (невеличкий) мороз (жар). У него -кий озноб, жар - його трохи морозить, у його маленький (невеличкий) жар. -кие роды - неважке (легке) родиво, неважкі (легкі) родини (зап. пологи). -кое лекарство - делікатні (м'які) ліки. Слабит -ко и нежно - проносить м'яко й делікатно. -кие средства, меры - м'які засоби (заходи). -кий характер - м'яка (нетяжка, несувора, лагідна) вдача. -кое сердце - м'яке серце. -кий табак - легкий (неміцний, панський) тютюн. -кое вино, пиво - неміцне (легке) вино, пиво. -кий раствор - неміцний розчин. -кий напиток - легкий напій. -кий запах - легкий, тонкий пах (дух). -кие духи, ароматы - легкі (неміцні) пахощі;3) (необременительный) легкий, необтяжливий, невтяжливий, (о пище: удобоваримый) легкостравний, стравний. [Хліб глевкий, на зуби легкий (Номис)]. -кая должность, -кие обязанности - легка (невтяжлива) посада, необтяжливі обов'язки. -кий труд - легка праця, (осудительно) легкий хліб. Зарабатывать -ким трудом - заробляти легкою роботою, легкобитом. [Сіяти грішми, що заробляв я легкобитом (Кониськ.)]. -кий хлеб - легкий (незагорьований) хліб. -кая жизнь - легке життя, життя в достатках, в розкошах, легкий хліб. Он привык к -кой жизни - він звик до легкого життя, до легкого хліба, він логкобитом вік звікував (Кониськ.). -кий обед, завтрак, ужин - легка (стравна, делікатна) їжа, легка страва, легкий (делікатний) обід (сніданок), легка (делікатна) вечеря; срвн. Тонкий. -кая закуска - легка (легенька) перекуска. -кий воздух - легке, рідке повітря; свіже повітря;4) (нетрудный) легкий, неважкий, (простой) простий, немудрий. -кое дело - легка (немудра, неважка) справа (робота). -кое ли дело! - легко сказати! то не жарт! -кое для понимания изложение, доказательство - виклад, доказ зрозумілий, (иногда) розумний. -кая фраза, задача - легке речення, завдання. -кий слог - легка мова. Этот писатель отличается -ким слогом - у цього письменника легка мова, видко легку мову. -кий стих - легкий вірш. -кий экзамен, -кое испытание - легкий іспит. -кий танец - легкий (неважкий) танець (-нця). Он упивался -ким успехом - він п'янів з легкого успіху. -кая добыча - легка здобич;5) (весёлый) легкий, легенький, веселий, (поверхностный) поверховний, побіжний, легкобіжний, (ветреный) полегкий. -кая жизнь - легке (безжурне) життя. -кая шутка - легенький жарт. -кая радость, -кое настроение - безхмарна радість, безхмарний настрій. -кое отношение к своим обязанностям - легковаження своїми обов'язками. -кое знакомство с чем-л., -кое понятие о чём-л. - побіжне (поверховне, поглибоке) знання чогось (справи, предмету), мала тяма в чомусь. -кий ум - неглибокий (легкобіжний) розум. -кое увлечение - легкобіжне (скороминуще, неглибоке) захоплення. Чувство женское -ко - жіноче почуття полегке (неглибоке, непостійне). -кий характер - неглибока вдача; м'яка (лагідна) вдача. -кий человек - неглибока (легкодумна) людина, полегка людина. -кий взгляд на вещи - поверховне (легковажне) ставлення до справ. -кое обращение в обществе - вільне, невимушене поводження в товаристві. С ним -ко и горе - з ним і лихо не страшне. -кие движения - легкі, вільні (невимушені) рухи. -кий голос - вільний (плавкий) голос. -кая музыка - легка (неповажна) музика. -кое чтение, -кая литература - легке читання, легка лектура; (изящная) красне письменство; (эротическ.) лектура (письменство) про кохання, еротична лектура, еротичне письменство;6) (легкомысленный, ветренный) полегкий, легковажний, легкодумний. -кого поведения девица - полегка дівчина, дівчина легких звичаїв. Искательница, любительница -ких приключений - охоча до легких романтичних пригод, охоча легко поромансувати, романсова авантурниця. -кие нравы - полегкі, вільні звичаї. Пьеса, произведение, музыка -кого содержания, тона - п'єса (твір, музика) легкого змісту, тону;7) (быстрый, расторопный) легкий, швидкий, прудкий, меткий, жвавий, моторний. [Ота смілива, метка Катря (М. Вовч.). Жвавий, як рибка в річці (Номис)]. -кий на ногу - швидкий (прудкий, легкий) на ноги. -кий на подъём - рухливий, ворушкий. -кий на ходу - (о машине) легкий у роботі, (об экипаже колесн.) легкий, розкотистий, котючий, бігкий, (о санях, лодке) легкий, плавкий; срвн. Легкоходный. [Легкий човен (Полт.)]. -кий на кулак (драчливый) - битливий, швидкий на кулак (до бійки). -кий на руку (удачливый) - легкий на руку. С -кой руки - з легкої руки. [З щирого серця та з легкої руки дідусь дарував (Кониськ.)]. Он -гок на руку - у його легка рука, він добрий на почин. [Кароокий чоловік - добрий на почин (Мирг.)]. Делать на -кую руку - робити абияк (на спіх, на швидку руку, на швидку руч). Работа на -кую руку - швидка робота. [Швидкої роботи ніхто не хвалить (Номис)]. -кий на слёзы - тонкосльозий, (сущ.) тонкослізка. -кий на язык - а) язикатий, слизькоязикий; б) говіркий, балакучий, балакливий. -гок на помине - про вовка помовка, а вовк і в хату (Приказка). -кая кисть - легкий пензель (-зля);8) (негромоздкий, стройный) легкий, стрункий. -кая колокольня, беседка, колонна - легка (струнка) дзвіниця, альтанка, колона. -кие украшения - легкі оздоби. Более -кий, наиболее -кий - легший, найлегший и т. д. [Але Олеся була легша на скоки (Н.-Лев.)]. Становиться более -ким - см. Легчать. Довольно -кий - досить легкий, легенький и т. д. - см. Лёгонький.* * *легки́й и ле́гкийлёгкая рука́ у кого́ — легка́ рука́ в ко́го, легки́й на ру́ку хто
с лёгкой руки́ чьей — з легко́ї руки́ чиє́ї
-
49 маломощный
1) малосилий, малосильний, легкосилий, кволий. [Малосила людина. Легкосиле хлоп'я];2) техн. - малопотужний;3) геол. - маломогутний;4) см. Малоимущий.* * *1) (малосильный, слабый) малоси́льний3) техн. малопоту́жний, малоси́льний -
50 наислабейший
превосх. ст.найслабкіший, усилит. якнайслабкі́ший, щонайслабкі́ший; см. слабый -
51 негустой
негустий, (редкий или жидкий) рідкий; (о голосе) негрубий, нетовстий, (слабый) кволий. [Рідкий ліс (Брацл.). Рідка каша (Звин.)].* * *негусти́й; (редкий, жидкий) рідки́й -
52 нежный
1) (негрубый) ніжний, делікатний; тендітний; (мягкий) м'який; (ласковый, кроткий) лагідний. [Ніжна Навзікая, струнка дочка феакського царя (М. Рильськ.). Розбиті ніжні вороги (П. Тичина). Ніжний звук (Франко). Ніжний шелест молодих розмов (М. Рильськ.). Будем іти ми з тобою в ніжному вітрі до рання (Сосюра). Холод торкається делікатного дітського тіла (Коцюб.). Делікатні риси жінчиного обличчя (Грінч.). Кущ черемхи з медовим запахом білих делікатних китиць (Коцюб.). Показав мені трьох дітей, чистеньких, тендітних (Грінч.). Білі тендітні руки (Мирний). Осінь тендітна (Сосюра). Зорі лагідні, як очі дівочі (Л. Укр.)]. -ный взгляд - ніжний (прихильний, лагідний) погляд. -ный вкус - ніжний (делікатний, тонкий) смак. -ный голос - ніжний (делікатний) голос. -ная работа - делікатна (тонка) праця (робота). -ные речи - ніжні слова, ніжні розмови, ніжна мова. -ные слова - ніжні (милі) слова. -ная улыбка - ніжна (лагідна) усмішка (посмішка). -ные чувства - ніжні почуття. Лебяжий пух -нее всякой шерсти - лебединий пух ніжнішій (делікатніший, м'якший) за всяку шерсть;2) (слабый, хрупкий, требующий бережного обращения) ніжний, тендітний, делікатний, (диал.) (в)утлий. [Прибита градом ніжна квітка (Л. Укр.). Ніжне коріння вода з його рідного ліжка вирвала (Грінч.). Нерухомо стояли стрункі берези, мов тендітні панночки в білих суконьках (Черкас.). Лямпа - річ тендітна: торкнеш возом - наробиш шкла (Васильч.). Тендітна лірика (О. Пчілка). Чи ти ба, який делікатний, - йому й слова не можна сказати! (Брацл.). Гречка вутла - боїться морозу (Лебединщ.). Дуже вутла жінка: аж кричить-розривається за родивом (Бердянщ.)]. -ный возраст, -ные лета - ніжний (делікатний) вік, ніжні літа. -ный пол - ніжний (тендітний) рід, жіноцтво. -ное растение - тендітна рослина, ніжна рослина. -ное тело сложение - тендітна будова тіла, тендітна статура;3) (чувствительный, чуткий) ніжний, чулий. [Ніжна душа (Крим.). З ніжним серцем, самотнім і чулим, до села я приїду (Сосюра). Ніжна лірика (Влизько). Материнські очі чулі (Франко). Лунала журливая, чула музика (Л. Укр.). З потоку гуків чулих серенада виринала (Л. Укр.)]. -ный слух - чулий (ніжний) слух;4) (любящий) ніжний. -ная мать - ніжна мати.* * *ні́жний; ( хрупкий) тенді́тний -
53 нездоровый
1) (больной) нездоровий, слабий, х(в)орий, недужий. [А хоч рана й загоїлась, - він… нездоров (Франко)]. Быть -вым - нездужати, бути слабим (х(в)орим). [Він і фізично ще трохи нездужав (Виннич.)];2) (слабый) нездоровий, кволий, млявий, (хилый) хирий, хирний, хирявий. [Хирне, мляве та кволе покоління інтелігенції (Крим.)];3) (вредный для здоровья) нездоровий, непожиточний, шкідливий, вадливий; (неполезный) непожиточний; (о воде) нездоровий, негожий. -вый климат - нездоровий (шкідливий, вадливий) клімат, нездорове (шкідливе, вадливе) підсоння, (воздух) -ве повітря. -вая местность - нездорова місцевість. -вая пища - нездорова (непожиточна) їжа;4) (перен.: болезненный) нездоровий, х(в)оробливий, болісний. -вое любопытство - нездорова (х(в)ороблива) цікавість. -вое явление - х(в)оробливе явище.* * *нездоро́вий; ( больной) хво́рий, слаби́й, неду́жий -
54 немощный
и Немощен немічний, немощний, (усеч. форма им. п. ед. ч. м. р. немощен), нездужалий, (диал.) немощний, (слабый) кволий, благий, слабосилий, (бессильный) безсилий, безвладний, недолугий, (больной) хворий, недужий, слабий, (болезненный) х(в)оровитий, нед(ол)ужний, слабовитий, хирний, хирявий. [Я немічна, зчорніла від праці (Коцюб.). Почуває себе порохном, немічною руїною (Коцюб.). І немощну мою душу за світ посилаю (Шевч.). Руки у нас немощні уже, - не працюють, як колись (Г. Барв.). Думки підрізують немощну силу (Мирний). Я стар був, немощен (Шевч.). Сльози народів Росії: удов, сиріт, батьків нездужалих (Ледянко). Хирного, млявого та кволого покоління російської інтелігенції (Гр. Думка). Се Мойсей, позабутий пророк, се дідусь слабосилий (Франко). І склавши руки, стоїш безвладна перед тим привиддям страшної правди (Л. Укр.). А котрі старі, недолугі, то й навіки пропадали (Пісня). Був недолужний, - усе: «кахи, кахи!» (Кониськ.)]. Дух бодр, а плоть -на - тіло немощне (немічне), та душа силу має (Грінч.).* * *не́мічний -
55 неосновательный
неґрунтовний, (необоснованный) необґрунтований, (несостоятельный) нестійний, (беспочвенный) безґрунтовний, безпідставний, безосновний, (несправедливый) неправдивий, неслушний, (непрочный) нетривалий, нетривкий, неміцний, несталий, (неустойчивый) хиткий, (шаткий) хибкий, (слабый) слабкий, (несолидный) неповажний, (о челов.) нестате[о]чний, недоладни[і]й; срв. Легкомысленный, Неосмотрительный, Поверхностный. [Не треба багато доводити, яка ця теорія безпідставна, ненаукова та нелогічна (Грінч.). Я не кажу, що авторова гіпотеза безпідставна (Грінч.). Зовсім нестійна теорія (Крим.). Неслушний закид (Київ). Неміцна робота (Лубенщ.). Хибка підстава до таких широких узагальнень (Київ). Час заміж, та все якісь недоладні люди трапляються (Н.- Лев.)]. -ные предположения - безпідставні (неслушні) припущення (здогади). -ные претензии - безпідставні претенсії (вимоги).* * *1) ( малообоснованный) необгрунто́ваний, безпідста́вний; (несправедливый - о замечаниях, требованиях) неслу́шний; ( о причине) непова́жний; ( поверхностный) неґрунто́вний, поверхо́вий\неосновательныйые прете́нзии — безпідста́вні прете́нзії
\неосновательныйый аргуме́нт — необгрунто́ваний аргуме́нт
2) (несерьёзный) несерйо́зний; ( легкомысленный) легкова́жний; ( несолидный) несолі́дний; ( о человеке) непова́жний, нестате́чний -
56 плохой
(дурной) поганий, лихий, ледач[щ]ий, ледаякий, недобрий, (скверный) кепський, злий, злецький; (худой, ветхий) благий, плохий, невірний, мізерний, нужденний; (хилый) хир(н)ий, хиренний; (мерзкий, дрянной) мерзенний, паскудний, паршивий; (никудышный) нікчемний, недоладний, негодящий. -хой человек - поганий, лихий, ледачий чоловік. -хой работник - поганий, ледачий, негодящий робітник. -хой музыкант - лихий, ледачий, кепський, злецький музика. -хой обед - недобрий обід. -хая вода - негожа (недобра) вода. -хая одежда - лиха (блага, невірна, нужденна) одежина. -хой товар - лихий (недобрий) крам. -хое здоровье - лихе, плохе здоров'я. -хая рожь, -хой хлеб, урожай - плохе жито, плохий хліб, плохий урожай. -хое слово - лихе (ледаче) слово. -хая слава - недобра слава. -хие вести - недобрі (погані, лихі, кепські) вісті. -хое время - лиха година, лихий час. -хая погода - негода, негідь (-годи). -хая дорога - погана (злецька) дорога. -хое утешение - невелика (мала) втіха. Дело -хо - погана, кепська справа. Вода -хой проводник тепла - вода кепський провідник на тепло. -хое исполнение - недоладнє (невдале) виконання. Он очень плох (о больном) - він дуже слабий, йому дуже погано. Самый -хой - послідущий, найгірший, найпоганіший и найпоганший, найледачіший.* * *1) пога́ний; ( нехороший) недо́брий, нега́рний; (худой, дурной) зли́й; ( скверный) ке́пський; ( негодный) неві́рний, леда́чий; (слабый, ветхий) благи́й, диал. дранти́вий, диал. дранта́вий2) (в знач. сказ.: больной, немощный) слаби́й -
57 слабкий
диал. см. слабый -
58 тощий
1) худи́й; усилит. худю́чий, худю́щий; ( отощалый) ви́снажений, охля́лий; ( чахлый) мізе́рний; ( испитой) ви́смоктаний2) ( пустой) поро́жнійна \тощий желу́док — натще́ и на́тще; натщесе́рце, натощака́, натоща́к
то́щая кишка́ — анат. поро́жня ки́шка
\тощий сыр — пісни́й сир
\тощий у́голь — спец. пісне́ вугі́лля
то́щая гли́на — спец. валка́ гли́на
5) ( недостаточно выразительный) невира́зний; ( слабый) слаби́й -
59 упавший
1) прич. яки́й (що) упа́в2) (в знач. прил.: слабый) осла́блий, слабки́й, слаби́й, упа́лий -
60 хлипкий
1) (непрочный, некрепкий) хистки́й, хитки́й2) (перен.: слабый, хилый) кво́лий; ( о человеке) хи́рний, хирля́вий, хи́рявий, хи́рий, хире́нний, занепа́лий, недолу́гий, недолу́жний, млі́лий, хистки́й3) (разжиженный - о почве, о земле) хлипки́й
Страницы
См. также в других словарях:
СЛАБЫЙ — слабая, слабое; слаб, слаба, слабо. 1. Отличающийся отсутствием, недостатком силы, малой силой (физической, телесной, психической). Слабый удар. Слабо (нареч.) ударить. Слабый голос. Слабое течение. Слабые мышцы. Слабая память. «Никогда не… … Толковый словарь Ушакова
СЛАБЫЙ — или слабкий, говоря о веревке, завязке и пр. ненапряженный, нетугой, незатянутый или нетуго натянутый, свободный, вольный, просторный, отвислый. Скоморохи ходят или пляшут по тугому, по слабому канату. Слабая пробка, втулка. Пуля слабко входит в… … Толковый словарь Даля
слабый — Бессильный, малосильный, слабосильный, расслабленный, изможденный, измученный, изнеможенный, изнуренный, истощенный, надломленный, надорванный, разбитый, переутомленный, дряблый; инвалид, заморыш, слабодушный, бесхарактерный, бесцветный.… … Словарь синонимов
Слабый — СЛАБЧЕНКО СЛАБИНСКИЙ СЛАБНОВ Фамилии в форме прилагательных характерны для европейского севера России, и оттуда прошли за Урал, в Сибирь. Слабый малосильный, болезненй, хилый человек (Даль) Но может и в переносном значении бедный. Остальные… … Русские фамилии
СЛАБЫЙ — СЛАБЫЙ, ая, ое; слаб, слаба, слабо, слабы и слабы. 1. Отличающийся малой силой, мощностью. С. человек. С. голос. С. мотор. Слабые токи. 2. Болезненный, нездоровый, а также (о здоровье) плохой. С. ребёнок. Слабые лёгкие. Слабое здоровье. Слабое… … Толковый словарь Ожегова
слабый — слабый, кратк. ф. слаб, слаба, слабо, слабы и допустимо слабы; сравн. ст. слабее (неправильно слабже) … Словарь трудностей произношения и ударения в современном русском языке
слабый — нестойкий вырожденный — [http://www.rfcmd.ru/glossword/1.8/index.php?a=index&d=5096] Тематики защита информации Синонимы нестойкийвырожденный EN weak … Справочник технического переводчика
слабый — прил., употр. очень часто Морфология: слаб, слаба, слабо, слабы и слабы; слабее; нар. слабо физическая немощь 1. Слабым называют человека, который обладает малой физической силой, а также части тела, которые недостаточно крепки физически.… … Толковый словарь Дмитриева
слабый — ая, ое; слаб, слаба/, сла/бы и слабы/ 1) Обладающий малой физической силой, свидетельствующий о малой физической силе. Слабый человек. Слабые мышцы. Слабое рукопожатие. Пускай я слаб мой меч силен (Жуковский). Синонимы: малоси/ … Популярный словарь русского языка
слабый — Индоевропейское – (s)lab (слабый). Общеславянское – slabъjь. Древнерусское – слабъ, слабый. Слово «слабый» пришло в современный русский из древнерусского, где известно с XI в. Древнерусские «слабъ», «слабый» заимствованы из старославянского, где… … Этимологический словарь русского языка Семенова
слабый — • поразительно слабый • совсем слабый • страшно слабый • удивительно слабый • чрезмерно слабый … Словарь русской идиоматики
