серьё

1) нареч. серйо́зно; пова́жно

2) в знач. вводн. сл. спра́вді, пра́вда; серйо́зно

нежартовий, нежартливий, (серьёзный) серйозний, поважний. -ное дело - не жарти, непереливки; [Та це-ж непереливки: заробив хліба, а довезти не можна (Бердянщ.)].

* * *

ґрунтовний, тривкий, доладний, докладний, (изрядный) добрий, засадний, чималий, (справедливый) слушний. -ное исследование - ґрунтовна розвідка. -ное доказательство, суждение - слушний доказ, слушна думка. -ные причины - слушні, поважні причини. -ный человек - статечна, поважна людина.

* * *

1) ( обоснованный) обґрунто́ваний; ( дельный) слу́шний; ( веский) пова́жний; (разумный, рассудительный) розва́жливий, розва́жний

2) ( солидный) солі́дний; ( о человеке) пова́жний, стате́чний

3) ( прочный) міцни́й

4) (произведённый серьёзно, глубокий - об изучении) ґрунто́вний, догли́бний; ( подробный) докла́дний; ( серьёзный) серйо́зний

5) ( изрядный) до́брий, чима́лий и чимали́й; чимале́нький, здоро́вий, здорове́нний, здорове́зний, здорове́цький

принять

1) что - приймати, прийняти, (зап.) приймити, (брать) брати, взяти, (получать) відбирати, відібрати, отримувати, отримати то. [Гроші на пошті приймають до другої години (М. Гр.). Подарунків не прийняв. Прийми мою мову немудру та щиру (Шевч.). Вони прийняли і зрозуміли, що я зійшов од тебе (Єванг.)]. Кто -нял почту? - хто прийняв, отримав пошту?;

2) кого - приймати, прийняти кого, (о мн.) поприймати; (приветствовать) вітати, привітати кого. [Нікого він до себе не приймав (Мирн.). Його на сім світі ніхто не прийма (Шевч.)]. Приймай мою вірную дружину за рідну дитину (Пісня). Журилися муж з жоною, що дітей не мали; далі взяли та й під старість сироту прийняли (Рудан.). Ой ти тихий Дунай, моїх діток поприймай (Пісня). Президент прийняв послів, делегатів. Добре, коли Господь прийняв: перестала жити, та й терпіти перестала (М. Вовч.). Його й земля не приймає. І ти вітаєш його в свойому домі? (Мова)]. -мать, -нять гостей (с угощением) - вітати, при[по]вітати, приймати, прийняти, гостити, при[по]гостити, шанувати, по[при]шанувати кого (гостей) чим; (об обрядовом приёме гостей) відбувати, відбути кого (гостей). [Раз багаті хазяї цигана приймали і тут йому на біду щільник меду дали (Руд.). Чим-же він буде гостей гостити? (Грінч.)]. -нять как гостя - прийняти як гостя, пригостити кого. У меня нет времени -мать (угощать) этих гостей - мені ніколи з цими гостями гоститися. -ть прошение, жалобу, заявление и т. п. - приймати, прийняти прохання, скаргу, заяву и т. п. -ть работу, заказы - приймати, брати роботу, замовлення. [В одній світлиці шили та приймали роботу (Кониськ.)]. -нять дела, товар, дрова - прийняти справи від кого, крам, дрова. [Привозили дрова і треба було приймати (Коцюб.)]. -ть лекарство (вообще) - заживати, зажити ліків; (пить) пити, випити; (глотать) ковтати, ковтнути ліки. -нять кого по делу - прийняти кого у справі. Доктор -ет от -трёх до шести - лікар приймає від третьої години до шостої. Он -нял меня холодно - він прийняв мене непривітно. -ть во внимание - брати (взяти) кого, що до уваги, на увагу, під розвагу, на думку, з[у]важати, з[у]важити на кого, на що; срв. Внимание. -ть в соображение, в расчёт - брати (взяти) до уваги (на увагу), до рахуби що, оглядатися и оглядуватися на кого, на що; срв. Соображение, Расчёт. -ть к сведению - брати (взяти) до відома, брати (взяти) на замітку що; срв. Сведение. -ть в хорошую, дурную сторону - за добре, за зле (лихе) брати, взяти що. -ть на свой счёт - а) (расходы) брати (взяти) на себе, брати (взяти) кошти на себе, брати (взяти) на свій кошт; б) (отнести к себе) брати (взяти) на свій карб, прикладати, прикласти до себе, приймати, прийняти на себе. [Моя байка ні бійка, ні лайка: нехай ніхто на себе не приймає (Боров.)]. -ть план, проект - ухвалювати, ухвалити план, проєкт (и проєкта). -нять закон, резолюцию - ухвалити закон, резолюцію. -ть известное решение, решение что сделать - ухвалювати, ухвалити певну постанову (см. Решение), ухвалювати, ухвалити, урадити, покласти що зробити. -ть намерение - брати, взяти намір; (намериваться) намірятися, наміритися (що зробити). -мать меры - уживати (ужити) заходів, робити заходи що-до кого, що-до чого, проти кого, проти чого. -мать соответствующие меры - уживати належних заходів. -ть меры предупреждения - уживати, ужити запобіжних заходів; (предупреждать) запобігати, запобігти чому. -ть чью-л сторону - ставати, стати на чий бік, тягти, потягти за кого, тягти, потягти за ким (и за кого), руч, руку тягти, потягти на ким и за кого. -мать под своё покровительство - брати (взяти) під свою опіку, під свою руку кого. -нять что (труд) на себя - взяти що (працю) на себе. [Увесь клопіт він узяв на себе (М. Грінч.)]. -ть на себя обязательство - взяти на себе зобов'язання. -нять вину на себя - взяти на себе провину, перейняти на себе вину (провину), на себе сказати. [Параска на себе сказала і батько не лаяв (Грінч.)]. -нять смерть, муки - прийняти смерть, муки за кого, за що. -ть к сердцу что - брати, взяти до серця що. -мать к сердцу чью участь (заботиться о ком) - журитися ким. -ть участие в чём-л. - брати, взяти участь у чому. [Вся вона (природа) бере участь у подіях і переживаннях людських (Єфр.)]. - ть в шутку - брати, взяти що за жарт. -ть в серьёз - брати, взяти що за правду. -нять как должное - прийняти як належне. -ть на службу - приймати, прийняти кого на службу (посаду). -нять место (должность), команду - об(ій)няти посаду, уряд, команду, стати на посаду, заступити посаду. -нять в школу, на курсы - прийняти до школи, на курси, записати до школи, на курси кого. -нять в союз, в партию - прийняти до спілки, до партії и у спілку, у партію кого. -нять кого в своё общество - прийняти кого до свого гурту (товариства). -нять кого в товарищество (в компанию) - прийняти кого у товариство (у спілку), до товариства (до спілки). -нять предложение - прийняти, (одобрить) ухвалити пропозицію. - мите уверение в чём - прийміть у[за]певнення, будьте певні що-до… -нять на квартиру кого - у сусіди пустити кого, прийняти в комірне кого. -ть у родильницы - брати, взяти дитину у кого, бабувати, бабити в кого. [Баба Оксана у мене усіх дітей брала (Черніг.). Бабувала у його жінки (Рудч.)]. -нять крещение, причастие - хрест (святий) прийняти (на себе), хре[и]ститися, запричаститися. -нять веру, православие - уступити у віру, у православну віру. -нять учение, закон (последовать им) - понимати, поняти науку, закон від кого. [А люди приходили молитися до його, вони од його поняли закон (Кримськ.)]. Душа не -мает (противно) - душа не приймає чого, з душі верне. [Їв-би очима, так душа не приймає (Чуб.)];

3) (брать во внимание) что - зважати, зважити, уважати, уважити на що. [Зважаючи на те, що національний нелад у Австрії спиняє усякий політичний поступ… (Грінч.). Ти знатимеш, яка у мене думка, уваживши, що тут мене спіткало (Куліш)]. Добрые советы -май - на добрі поради зважай, добрі поради приймай;

4) -ть (известные формы, вид, значение и т. п.) - набирати, набрати, прибирати, прибрати чого (певних форм, вигляду, значення і т. п.). [Криза певних і виразних форм ще не прибрала (Н. Рада). Він раптом набирає гоноровитого вигляду (Крим.). Він не сподівався, що розмова набере такого характеру (Крим.). Дим розвіється, і речі знов приберуть справжніх натуральних форм (Єфр.)]. -нять серьёзный вид (о человеке) - споважніти. Дело, разговор -мает, -няло (-нял) другой (иной), хороший, дурной оборот - справа, розмова повертає, повернула на инше, на добре, на лихе. -ть направление, течение - набирати напрямку, течії;

5) -ть кого, что, за кого, за что - вважати, вважити кого, що за кого, за що, брати, взяти кого, що за кого, за що, приймати, прийняти що за що. [Мене часто вважають за мого брата. Вигадку вважив за правду (Яворн.). Кум був у жупані, так він і взяв його за пана (Кониськ.). Я хтів вивідати в баби, за кого вона нас бере (Кониськ.). За зневагу старий боярин візьме, як не вийдеш (Л. Укр.). Захарові слова він узяв за посміх із себе (Кримськ.). І стільки розуму в себе в голівці мала, що за живу тарань солоної не брала (Куліш). Як не прийме біг гріхи за жарт, то буде шелесту багато (Ном.)]. -нять за иностранца - взяти кого за чужоземця. -ть за правило - брати, взяти за правило; срв. Поставлять правилом. -мать за основание - брати як основу (як підвалину), класти основою. [Провідною думкою своїх нарисів кладу принцип громадського слугування письменства народові (Єфр.)];

6) (убирать) приймати, прийняти, при[за]бирати, при[за]брати, (многое) поприймати, попри[поза]бирати що; срв. Убирать, Взять. [Прийми звідси стілець (и стільця). Хліб лежить, - от я зараз поприймаю (Грінч. I). Забери книгу з столу]. -мать что с дороги - приймати що з дороги. Принимаемый - прийманий. Принятый и принятой - прийнятий; привітаний; пригощений; (о лекарстве) зажитий; узятий (до уваги, на себе); ухвалений (закон, проєкт), ужитий; з[у]важений; уважений за кого, за що; прийнятий, при[за]браний звідки. -няты решительные меры - ужито рішучих заходів проти кого, проти чого.

* * *

несов.; сов. - прин`ять

1) прийма́ти, прийня́ти и диал. приня́ти и прийми́ти

2) ( брать) бра́ти, взя́ти

3) ( встречать) зустріча́ти, зустрі́ти и зустрі́нути

4) (закон, проект) ухва́лювати, ухвали́ти, прийма́ти, прийня́ти

5) (что - получать форму, название) набира́ти, набра́ти (чого), прибира́ти, прибра́ти; ( приобретать) набува́ти, набу́ти (чого)

6) (присваивать себе, брать на себя) перейма́ти на се́бе, перейня́ти на се́бе, прийма́ти на се́бе, прийня́ти на се́бе

7) ( считать) вважа́ти (несов.), прийма́ти, прийня́ти; ( признавать) визнава́ти, ви́знати; ( воспринимать) сприйма́ти, сприйня́ти; ( предполагать) припуска́ти, припусти́ти

8) (убирать, уносить) забира́ти, забра́ти

9) ( впитывать) вбира́ти, увібра́ти; \принимать

1) щільно, тісно. [Правда-бо чиста й добро з красою з'єдналися щільно (Грінч.). Козацькі чайки щільно обступили турецькі галери]. Вплотную подходить к чему - тісно підходити до чого;

2) (о еде) до схочу, до не(с)хочу, до невпоїду. [Наївсь до несхочу].

* * *

1) ( плотно) щі́льно; ( впритык) вприту́л; ( близко) ду́же бли́зько; ( непосредственно) безпосере́дньо

2) (перен.: серьёзно) серйо́зно; ( как следует) як слід; ( по-настоящему) по-спра́вжньому

путній, путящий, доладній, до-діла. [Як говорити, то щось путнє. Чоловік він путящий. Доладній хлопець, не шибай-голова якийсь]. Его речь дельная - в нього мова до- діла.

* * *

1) ( толковый) тяму́щий; ( умный) розу́мний; (солидный, серьёзный) пова́жний; ( деловой) ділови́й; ( деловитый) ділови́тий; ( существенный) посу́тній; ( искусный) впра́вний; ( опытный) досві́дчений

2) (основательный, заслуживающий внимания) ділови́й, слу́шний; ( серьезный) пова́жний

3) спец. ділови́й

буйно. [Криши дрібніше, не так буйно (М. Грінч.)]. -но говорить - говорити гостро, з серцем, (фамил.) сердито нівроку.

* * *

1) побі́льшено

2) ( резко) го́стро; ( серьёзно) серйо́зно; ( очень) ду́же

1) ( недостаточно обоснованный) малообґрунто́ваний

2) (недостаточно серьёзный, солидный) не ду́же серйо́зний (солі́дний, стате́чний); ( легкомысленный) легкова́жний

1) напускний, спускний; (напущенный) напущений. -ная затворка - спускна заставка. -ная рыба - напускна (напущена) риба. -ной край крыши - см. Напуск 4. Сапоги с -ными голенищами - брижаті чоботи, чоботи у брижі;

2) (притворный) удаваний, уданий, облудний, нещирий. -ная бодрость - удавана (удана) бадьорість. -ная болезнь - удавана х(в)ороба. -ная весёлость, веселие - удавана (нещира) веселість, удавані (нещирі) веселощі. -ная наивность - удавана наївність. -ная непринужденность, развязность - удавана невимушеність, розв'язність. -ная серьёзность - удавана поважність. -ная смелость, храбрость - удавана сміливість, хоробрість.

* * *

1) ( притворный) уда́ваний, напускни́й

2) ( с напуском) напускни́й

нежартовість, нежартливість, (не шутка) не жарт (-ту), (серьёзность) серйозність, поважність (-ости).

* * *

оказаться

1) (безл.) виявлятися, виявитися, показуватися, показатися, виходити, вийти, (реже) виявляти, виявити себе, показувати, показати себе яким. Он -зался неспособным к серьёзной работе - він виявив (показав) себе нездатним до серйозної роботи (праці). Оказывается, -залось, что… - виявляється, виявилось, що…, виходить, вийшло, що… -вается, что это была ложь - виявляється (виходить), що це була брехня. У него -залась лихорадка - виявилось, що в нього пропасниця. Он -зался невинным - виявилось, що він невинний. Он -вается очень честным человеком - виходить, що він дуже чесна людина. [Остапові ніяково, що його зять виходить душогуб-острожник (Грінч.)]. Не -зываться, не -заться налицо - не ставати, не стати. [Там з вечора було скількись срібних дрібняків, а тепер не стало (Крим.)]. Его це -залось дома - його не було дома. -ваться вредным, полезным - вийти на шкоду, на користь (на пожиток). Это может -заться очень вредным - на дуже велику шкоду може це вийти. -заться, как исключение - ви(й)нятися. [Людей було дуже мало, і з них винявся тільки один курій (Грінч.)]. -заться подходящим (делом), кстати - прийтися до ладу, до діла. -заться к чему-либо годным, способным - см. Годиться, Способный. -заться в силах, в состоянии - см. Сила, Состояние;

2) (очутиться) опинятися, опинитися. Где был, а где -зался - де був, а де опинився. -заться в безвыходном положении - опинитися в скрутному становищі. -заться в дураках - в дурнях опинитися, в дурні пошитися.

* * *

несов.; сов. - оказ`аться

1) (обнаруживаться, являться в действительном виде) виявля́тися, ви́явитися, виявля́ти себе́, ви́явити себе́

2) (попадать, очутиться) опиня́тися, опини́тися

3) ( быть налицо) бу́ти

4) ( проявляться) проявля́тися, прояви́тися; ( сказываться) познача́тися, позначи́тися, дава́ти себе́ взнаки́, да́ти себе́ взнаки́, дава́тися взнаки́, да́тися взнаки́

5) строит. (несов.) роби́тися; чини́тися; виявля́тися, проявля́тися; подава́тися; віддава́тися; виявля́тися, проявля́тися; пока́зуватися

1) ( недостаточно заполненный) порожне́нький, порожнюва́тий, пустува́тий, пустенький

2) ( недостаточно серьёзный) пустува́тий, пусте́нький

1) солі́дний; (крепкий) міцни́й; (прочный, устойчивый) тривки́й

2) (важный, серьёзный) пова́жний, солі́дний; ( представительный) показни́й

3) (значительный, большой) чима́ли́й; солі́дний, значни́й

4) ( о возрасте) лі́тній, немолоди́й, пова́жного (солі́дного) ві́ку

1) стате́чний; ( почтенный) пова́жний; ( солидный) солі́дний; ( серьёзный) серйо́зний

2) ( немолодой) пова́жного ві́ку (род. п.)

3) (в знач. сущ. в обращении, зват.) шано́вний; добро́дію; чолові́че до́брий; фам. го́лубе

1) суво́рий; ( изредка) стро́гий; (серьёзный, суровый диал.) шти́вний

2) охотн. сторожки́й; (чуткий) чутки́й

1) обіця́ти; обіця́тися

2) ( предвещать) віщува́ти, -щу́ю, -щу́єш, пророкува́ти, -ку́ю, -ку́єш, передвіща́ти; ( угрожать) загро́жувати, -жую, -жуєш