Перевод: с русского на украинский

с украинского на русский

плотно

  • 1 плотно

    1) (сжато, густо, компактно) щільно, стисло, збито, стекло, лито, ядерно, напруго, дебело, твердо;
    2) (сплошь, без промежутков) щільно, щіпко, щитно, тісно, прикро, твердо, натоптом. [Зачиняй щіпко двері. Гребли сіно і в валочки клали щільно (Мет.). Почав тісно кліпати очима. Натоптом снопи клали];
    3) (поесть) цупко. [А пан справник обідає цупко (Кв.-Осн.)].
    * * *
    нареч.
    1) (сплошь, вплотную, без щелей) щі́льно; (о стрижке, бритье: наголо) наголо́ и наголо; (о бритье, начисто) чи́сто
    2) ( компактно) компа́ктно; ( густо) гу́сто; ( твердо) тве́рдо
    3) ( крепко) мі́цно
    4) ( туго) ту́го
    5) ( сытно) си́тно, си́то
    6) ( зажиточно) замо́жно; ( богато) бага́то; ( домовито) домови́то, хазяйнови́то, хазяїнови́то
    7) (старательно, усердно) диал. стара́нно, рете́льно; ( внимательно) пи́льно

    Русско-украинский словарь > плотно

  • 2 отжиг плотно смотанных рулонов

    відпал щільно змотаних рулонів [сувоїв]

    Словарь металлургической терминов > отжиг плотно смотанных рулонов

  • 3 закрывать

    закрыть
    1) (окна, двери и т. п.) зачиняти, зачинити, захиляти, захилити, (о мн.) позачиняти и позачинювати (вікна, двері); (отверстие) затуляти, затулити, затикати, заткнути и заткати, (о мног.) позатуляти, позатикати, (заслонкой) заслоняти, заслонити, (о мног.) позаслоняти, (запоной и т. п.) запинати, запнути, зап'ясти, заслоняти, заслонити, (о мн.) позапинати, позаслоняти що чим; (что-либо плотно) затушковувати, затушкувати, (пров.) заштурмовувати, заштурмувати. [Без мене й дірочки малої нікому затулити (Номис). Укинув її в піч і заслонив (Рудч. П.). А я вже й піч заслонила (Кониськ.). Робили вони, позаслонявши вікна од двору (Н.-Лев.). Запинає вікно хусткою (Сл. Гр.)]. -крой сундук, крышку - зачини скриню, причини віко, кришку. -крой бутылку - заткни пляшку. -крой кран - закрути кран. -ть уши - затикати, заткнути, заткати (в)уха, защулювати, защулити (в)уха, (о мног.) позатикати, позащулювати (в)уха. [Він сів у куті, скулився, заткав вуха (Франко). Та й мимоволі з одчаєм защулив вуха (Крим.)];
    2) (складывать) згортати, згорнути, стуляти, стулити. -ть книжку - згортати, згорнути книжку, стуляти, стулити книжку. [Книжку згорнув, сховав у свою шаховку (Грінч.)]. -ть зонтик - згортати, згорнути парасольку. -рыть рот - стулити рота, (насм.) зашити губи; (презрительно) замкнути (стулити) писок, заткнутися, заткати каглу. -ть рот кому (заставить замолчать) - заціплювати, заціпити уста, замикати, замкнути губу (уста) кому, зав'язувати, зав'язати язик(а) кому. -крыть рот кому чем - затулити рота кому чим. [Десятник затулив їй уста шапкою (М. Вовч.)]. -ть глаза (веками) - заплющувати (заплющати и плющити), заплющити, сплющувати, сплющити, закривати, закрити, стулювати и стуляти, стулити очі; заплющуватися, заплющитися, (о мног.) позаплющувати, посплющувати, постулювати очі, позаплющуватися; (смежить) склепати, склепити (очі). [Олеся заплющила очі й знов стала як мертва (Н.-Лев.). Плющить він очі (Мирн.). Сплющу очі (Кониськ.). Не дивіться, позаплющуйте очі (Харк. п.). Не стулю ні на хвильку очей (Л. Укр.). Впасти на лаву, як камінь у воду - і вмить склепити очі (Коцюб.)]. -ть глаза умершему - затуляти, затулити, закривати, закрити очі помершому. [Не сумуй, що прийдеться самій у гріб лягать, що не буде кому очей затулить (Франко)]. -крыть глаза (умереть) - с[за]плющити, (смежить) склепити очі. -крыть глаза кому (убить, погубить) - замкнути очі кому. -вать, -крыть глаза на что - заплющувати, заплющити очі на що, не мати очей на що. [Навмисне заплющуючи на правду очі (Єфр.)];
    3) (накрывать) закривати, закрити, накривати, накрити, покривати, покрити, укривати, укрити, (о мног.) позакривати, понакривати, повкривати; (сплошь) крийма крити (укривати, укрити) що. [Зострілася чумаками, закрила дитину (Шевч.)]. -крой крышкой - за[на]крий кришкою. -ть лицо руками - затуляти, затулити обличчя руками, затулятися и затулюватися, затулитися руками, утуляти, утулити лице в долоні. [Він затулив обличчя руками (Крим.). Спустився на лавку і затуливсь руками (Крим.)]. -ть голову платком - запинати, запнути, зап'ясти голову хусткою. -ть глаза чем - затуляти, затулити очі чим. [Зінька затулила хусткою очі і гірко заплакала (Стор.)];
    4) чем (скрывать от глаз, заграждать) - затуляти, затулити, заслоняти, заслонити, заступати, заступити, покривати, крити, покрити кого, що; (застить) застувати; (о тумане: заволакивать) застилати, заслати (-стелю, -стелеш), застеляти, застелити (-стелю; -стелиш); (со всех сторон: о тумане, тьме) обгортати, обгорнути, оповивати, оповити що. [Затуляючи собою мало не все вікно (Васильч.). Чорні хмари непрозорі затулили ясні зорі (Чупр.). Рада- б зірка зійти, чорна хмара заступає (Мет.). І дим хмарою заступить сонце перед вами (Шевч.). Чорна хмара з-за Лиману небо, сонце криє (Шевч.). Неначе якийсь туман застилав йому очі (Грінч.). Не застуй вікна (Київщ.). Одійди, не застуй, бо нічого не видно (Звин.)]. - ть что чем (завешивая) - запинати, запнути и зап'ясти, (о мног.) позапинати, (со всех сторон) обпинати, обіпнути, обіп'ясти що. -вать что чем, заставляя - заставляти, заставити що чим. [Двері заставлено шахвою];
    5) см. Скрывать, Укрывать;
    6) (прекращать, запрещать) закривати, закрити (засідання), припиняти, припинити (засідання, газету, журнал, товариство, приймання вантажу), (счета) замикати, замкнути (рахунки). -крыть кредиты - закрити кредити. -крыть лавку (временно, совсем) зачинити крамницю. Закрытый - зачинений, захилений; затулений, заткнутий, заткнений и затканий, заслонений, запнутий и запнений; згорнений и згорнутий; (о глазах) стулений, заплющений, сплющений, (плотно) засклеплений, склеплений; закритий, по[на]критий; заступлений; застелений; закритий, припинений (журнал), (о лавке) зачинений. -тое учебное заведение - закрита школа, інтернат. -тое заседание - неприлюдне (закрите) засідання. -тое представление - закрита (неприлюдна) вистава. -тое голосование - таємне голосування. -тое платье - закрита сукня. -тое письмо - закритий лист; (заклеиваемое по краям) закритка. -тое море - закрите море. -тый слог - закритий склад. -тый экипаж, вагон - закритий екіпаж (повіз), вагон. Вход, проезд -крыт - вхід, проїзд закрито. Книжный магазин -крыт - книгарня зачинена; (прекратил свою деятельн., запрещен) книгарню зачинено. Магазины по понедельникам -крыты - крамниці понеділками зачинені. Окно -то - вікно зачинено. С -тыми глазами - з заплющеними очима. С плотно -той крышкой - щільно зачинений. Свет -рыт для кого (перен.) - світ зав'язано кому.
    * * *
    несов.; сов. - закр`ыть
    1) закрива́ти, закри́ти и мног. позакрива́ти; (загораживать, заслонять что-л.) затуля́ти и зату́лювати, затули́ти и мног. позатуля́ти и позату́лювати, заслоня́ти, заслони́ти, -слоню́, -сло́ниш и мног. позаслоня́ти; (дверь, окно, ворота; кого-л. в помещении) зачиня́ти, зачини́ти, -чиню́, -чи́ниш и мног. позачиня́ти и позачи́нювати; (застилать, завешивать) запина́ти, запну́ти и зап'ясти́, -пну́, -пне́ш и мног. позапина́ти; (книгу, тетрадь) згорта́ти и зго́ртувати, згорну́ти, -ну́, -неш и мног. позгорта́ти и позго́ртувати

    \закрыватьть буты́лку — затика́ти, заткну́ти (закрива́ти, закри́ти) пля́шку

    \закрыватьть кран — закру́чувати, закрути́ти (закрива́ти, закри́ти) кран

    \закрыватьть рот кому́ — (перен.: заставлять замолчать) затика́ти, заткну́ти (закрива́ти, закри́ти, зама́зувати, зама́зати, затуля́ти, затули́ти) ро́та (рот) кому́, замика́ти, замкну́ти ро́та (рот, вуста́, уста́) кому́, зав'я́зувати, зав'яза́ти (заці́плювати, заці́пити) ро́та (рот, вуста́, уста́, язи́к) кому́; вульг. замика́ти, замкну́ти пи́сок кому́

    2) ( смыкать глаза) заплю́щувати, -щую, -щуєш и плю́щити, заплю́щити и мног. позаплю́щувати, сплю́щувати, сплющити, закрива́ти, закри́ти и мног. позакрива́ти

    Русско-украинский словарь > закрывать

  • 4 вплотную

    1) щільно, тісно. [Правда-бо чиста й добро з красою з'єдналися щільно (Грінч.). Козацькі чайки щільно обступили турецькі галери]. Вплотную подходить к чему - тісно підходити до чого;
    2) (о еде) до схочу, до не(с)хочу, до невпоїду. [Наївсь до несхочу].
    * * *
    нареч.
    1) ( плотно) щі́льно; ( впритык) вприту́л; ( близко) ду́же бли́зько; ( непосредственно) безпосере́дньо
    2) (перен.: серьёзно) серйо́зно; ( как следует) як слід; ( по-настоящему) по-спра́вжньому

    Русско-украинский словарь > вплотную

  • 5 герметически

    герметично, (плотно) щільно, щитно.
    * * *
    нареч.
    гермети́чно

    Русско-украинский словарь > герметически

  • 6 заделывать

    заделать
    1) (проём, дыру) заробляти и зароблювати, заробити, залатувати, залатати, забивати, забити що, (плотно) затушковувати, затушкувати що, (заложить) закладати, закласти що чим, (только камнем) замуровувати, замурувати. -лать окно - забити (закласти, замурувати) вікно. -вать щели в чём-л. чем-л. - зашпаровувати, зашпарувати що чим:
    2) строит. (вделать внутрь стены) - заправляти, заправити, вмуровувати, вмурувати, вмазувати, вмазати що (в стіну);
    3) (долг) відробляти, відробити. Заделанный - зароблений, залатаний закладений, затушкований, зашпарований; заправлений, вмурований, вмазаний; відроблений.
    * * *
    несов.; сов. - зад`елать
    1) ( забивать) забива́ти, заби́ти, -б'ю́, -б'є́ш и мног. позабива́ти; ( закрывать) затуляти, затули́ти и мног. позатуля́ти; ( закладывать) заклада́ти, закла́сти и мног. позаклада́ти; ( замуровывать) замуро́вувати, замурува́ти и мног. позамуро́вувати; ( замазывать) зама́зувати, зама́зати, -ма́жу, -ма́жеш и мног. позама́зувати, (трещины, щели) зашпаро́вувати и шпарува́ти, зашпарува́ти и мног. позашпаро́вувати и пошпарува́ти; ( запаковывать) запако́вувати, запакува́ти и мног. позапако́вувати и попакува́ти; ( заравнивать) зарі́внювати, зарівня́ти и мног. позарі́внювати

    \заделывать лать решёткой — заґратува́ти

    2) ( семена) с.-х. загорта́ти, загорну́ти и мног. позагорта́ти

    Русско-украинский словарь > заделывать

  • 7 закутываться

    закутаться закутуватися, закутатися, укутуватися, укутатися у що, чим, загортатися, загорнутися чим, у що, завиватися, зави(ну)тися чим, у що, (плотно) утушковуватися, утушкуватися у що, чим, затушковуватися, затушкуватися, (толст. платком) закушкуватися, закушкатися чим, (о мн.) поза[пов]кутуватися, позагортатися, позатушковуватися, повтушковуватися; см. Завёртываться, Обвёртываться. [Закутуються з головою в плащі і подаються до дверей (Л. Укр.). І в тумани, як в намітку, завинулись гори (Руданськ.). Повкутуємося добре, то й не буде холодно (Черн. п.)].
    * * *
    несов.; сов. - зак`утаться
    заку́туватися, заку́татися и мног. позаку́туватися; угорта́тися, угорну́тися (угорну́ся, уго́рнешся); завива́тися, зави́нутися и завину́тися, затушко́вуватися, затушкува́тися и зату́шкатися, утушко́вуватися, утушкува́тися

    Русско-украинский словарь > закутываться

  • 8 затворять

    затворить зачиняти, зачинити що, (на замок) замикати, замкнути що, (о мног.) позачиняти, позамикати. -рять, -рить ворота - зачиняти, зачинити ворота. [Вийшов син ворота зачиняти (Звин.)]. -рить ставни - позачиняти віконниці. Просьба плотно -рять двери - прохання щільно за[при]чиняти двері. Затворенный - зачинений, замкнений, (иногда) замиканий, (о многих) позачиняні и -нювані, позамикані. [Воротечка позачиняні (Мил.). Двері цілий день не замикані]. -ряемый - замиканий. -ться - зачинятися, зачинитися, (на замок) замикатися, замкнутися, (о мног.) позачинятися, позамикатися. [Вони чули, як за ними брами зачинились (Рудан.)].
    * * *
    несов.; сов. - затвор`ить
    зачиня́ти, зачини́ти, -чиню́, -чи́ниш и мног. позачиня́ти

    Русско-украинский словарь > затворять

  • 9 комковатый

    1) (с комьями) груд(к)уватий, груднястий. [Грудкувата рілля (Канів. п.). Скачи, легенька бороно, по груднястій ріллі (Мирний)];
    2) (плотно сжатый, о лапе) цупкий, кімлястий;
    3) (о глине с желваками) грудкуватий, глузюватий, (похожий на комок) валькуватий.
    * * *
    грудкува́тий

    Русско-украинский словарь > комковатый

  • 10 наглухо

    нрч. на-глухо, щільно, на-сліпо, на-мертво. [Двері його були на-глухо забиті (Мирн.). Людина, замкнена, щільно забита в цю жахливу діру (Корол.)]. Забить дверь, окно -хо - забити двері, вікно на-сліпо (на-глухо, на-мертво). Переулок застроен -хо - провулок забудовано на-сліпо (на-безвихідь, на-зазубень).
    * * *
    нареч.
    наглухо; ( плотно) щі́льно

    Русско-украинский словарь > наглухо

  • 11 нагружать

    нагрузить
    1) что, кого чем, кем - навантажувати що, кого чим, ким, вантажити що на що, що чим, навантажити що, кого чим, ким, ладувати що на що, налад(н)овувати, налад(н)увати що на що, що чим, ким, облад(н)овувати, облад(н)увати що, кого чим, вилад(н)овувати, вилад(н)увати що чим, ким, накладати, накласти чого на що, на кого, рих[ш]тувати, нарих[ш]товувати, нарих[ш]тувати що на що, (только воз, сани) хурувати, нахурувати що чим (о мног.) понавантажувати и т. п. [Навантажиш було віз снопами (Хата). Не годиться поганенький возик тяжким заліззям вантажити (Сл. Гр.). По весні човни споруджали, медом, воском, бранцями наладовували (Куліш). Він обладував ослів міхами з вином (Л. Укр.). Шістнадцять возів житом нахурували та й повезли (Радомищ.). Високо нахурували воза скринями та подушками (Богодух.)]. Чересчур -ть - (за)надто багато (важко, через лад) навантажувати и т. п., (воз и т. п. ещё, диал.) наричувати, наричити (воза и т. п.); (перегружать) перевантажувати, перевантажити що, кого чим. [Було батько як наричить гарбу, хоч яка пара коней не потягне, - хіба воли (Бердянщ.)];
    2) (возлагать обязанности работу на кого) покладати, покласти обов'язки на кого, навантажувати, навантажити кого чим, (поручать) доручати, доручити кому що, (обременять) обтяжувати, обтяжити кого чим, (перегружать) перевантажувати, перевантажити, перетяжувати, перетяжити кого чим. Нагружённый -
    1) навантажений, ладований, налад(н)ований, облад(н)ований, вилад(н)уваний, нарих[ш]тований, нахурований, понавантажуваний и т. п.; перевантажений. [На возах, навантажених усяким крамом (Н.-Лев.). Він захопив ладовану галеру (Куліш). Хури, наладновані золотими снопами (Коцюб.)];
    2) навантажений, обтяжений, перевантажений, перетяжений. -ться -
    1) навантажуватися, навантажитися, ладуватися, налад(н)овуватися, налад(н)уватися, облад(н)овуватися, облад(н)уватися, вилад(н)овуватися, вилад(н)уватися и т. п., (о мног.) понавантажуватися и т. п.; бути навантажуваним, навантаженим, понавантажуваним и т. п. [Бричка ущерть виладнувалася жінками (Коцюб.)]. Судно, вагон -ется - судно, вагон навантажують. Он -жён обязанностями свыше всякой меры - він обтяжений (його обтяжено) обов'язками над усяку міру (аж надто, через лад);
    2) (выпивать лишнее) перебирати, перебрати через край, (грубо) наливатися, налитися, наджулитися, набратися як квач, насмоктатися. Он сегодня порядочно -зился - він сьогодні таки добре під чаркою, (грубо) він сьогодні набрався (насмоктався) як квач (налився, що й світа не бачить);
    3) (плотно покушать, сов.) добре (цупко) попоїсти, вкласти чималенько чого, напакуватися чим, чого, (грубо) насадитися чого, викласти живота чим. [Так напакувався пирогами, що й не здишеться (Богодух). Насадився галушок, що й не продихне (Зіньківщ.). Викладе живота галушками, - і покинув робити! (Звин.)].
    * * *
    несов.; сов. - нагруз`ить
    наванта́жувати, -жую, -жуєш и ванта́жити, навантажити

    Русско-украинский словарь > нагружать

  • 12 окружать

    окружить
    1) (обвести, очертить кругом) обводити, обвести (кругом), обкружляти, обкружлити, обкреслювати, обкреслити, обче[і]ркувати, обчеркнути що;
    2) (обойти, объехать кругом) обминати, обминути, обходити, обійти, об'їжджати, об'їхати що. [Обминає Ганна великі биті шляхи, йде вона ярами та долинами (Н.-Лев.)];
    3) (обносить чем-либо вокруг) обводити, обвести (напр. ровом, канавою, стіною), обгороджувати, обгородити, обставляти, обставити що чим. [Навкруги замок був обведений глибоким ровом. Обгородив двір тином];
    4) (облегать) оточувати, оточати, оточити (о мног. пообточувати), обступати, обступити, обстати (сов.); о(б)гортати, обгорнути (о мног. пообгортати), облягати, облягти, обложити, (о)повивати, (о)повити, обаранити (сов.), (плотно) обліплювати, обліпити, (неожиданно -жить кого) обскочити, (о собаках) обсідати, обсісти, (о реке) обтікати. [Його оточали бліді, зжовклі обличчя (Коцюб.). А козаки, як та хмара, ляхів обступили (Шевч.). Розбійники облягли навколо табор (Коцюб.). Розкошами, щастям він її повив (Грінч.). Річка обтікає наше місто. Як обсядуть собаки, треба припасти до землі]. Жандармы -жили дом - жандарми оточили (обступили) хату. -жить неприятеля - оточити, облягти, обступити ворога. -жить город валом - обвести місто валом. Постройки, которые -жают площадь - будівлі, що оточують (облягають) площу (майдан). Окружаемый - обкреслюваний, обгороджуваний, оточуваний. Окружаемость - оточуваність (-ности). Окружённый - обведений, обкреслений, обче[і]ркнутий, о(б)городжений, обставлений, оточений, обложений, оповитий. -ный сиянием, ореолом - осяйний. -ный каменной стеной - обмурований.
    * * *
    несов.; сов. - окруж`ить
    1) ото́чувати, оточи́ти; ( обступать) обступа́ти, обступи́ти и пообступа́ти, оступа́ти, оступи́ти; ( осаждать) обляга́ти, облягти́ и пообляга́ти; ( обставлять) обставля́ти, обста́вити; ( облегать) обгорта́ти, обгорну́ти ( нападая со всех сторон) обпада́ти, обпа́сти и пообпада́ти, опада́ти, опа́сти и поопада́ти
    2) (обводить, обносить чем-л.) обво́дити, обвести́ и пообво́дити
    3) несов. ( объехать) об'ї́хати; ( обойти) обійти́

    Русско-украинский словарь > окружать

  • 13 плотный

    1) (сжатый, густой, компактный) щільний, стислий, густий, збитий, литий, ядерний, напругий, дебелий. [Тісно збита купа людей (Франко). Ядерний огірок. Стислі вирази. Дебеле сукно. Густе повітря];
    2) (сплошной, без промежутков) щільний, густий. [Стежка йшла між двома щільними стінами кипарисів (Л. Укр.). Густе покривало];
    3) (о человеке и животных) дебелий, гладкий, грубий, заживний, тілистий, огрядний, опасистий, кремезний, засадистий, окладкуватий, ополистий, натопт[к]уваний, густий. [На княжому дебелім тілі глибокії на ладо рани (Шевч.). Він грубий здоровий чоловік. Запитав він заживного пана середніх літ (Франко). Тілистий він. Огрядна жінка. Маленький кремезний дідок. Окладкуватий чоловік. Козак літ п'ятидесяти, низький, натоптуваний (Мир.). Густий віл];
    4) см. Плоский.
    * * *
    1) (сплошной, плотно прилегающий, без щелей) щі́льний
    2) ( компактный) компа́ктний; ( малопроницаемый) щі́льний; ( густой) густи́й; ( сгустившийся) загу́слий; ( твердый) тверди́й; ( о ткани) цупки́й, дебе́лий

    пло́тная бума́га — цупки́й папі́р

    пло́тное вещество́ — физ. речовина́ з вели́кою густино́ю

    \плотный ка́мень — строит. щі́льний ка́мінь

    3) ( крепкого телосложения) дебе́лий; ( крепкий) міцни́й; ( коренастый) креме́зний и кремезни́й, ( полный) по́вний, опа́систий, огря́дний и огрядни́й, тіли́стий, нато́птаний, нато́птуваний, уто́птаний, диал. зажи́вний и заживни́й, опо́листий; ( толстый) товсти́й
    4) (туго наполненный, набитый) туги́й; нато́птаний, нато́птуваний
    5) ( сытный) си́тний, си́тий
    6) (перен. весомый, существенный) ваго́мий

    Русско-украинский словарь > плотный

  • 14 пожиматься

    несов.; сов. - пож`аться
    1) ( поёживаться) щу́литися (несов.), зщу́люватися, зщу́литися, зіщу́люватися, зіщу́литися; несов. ку́литися, жа́тися
    2) ( тесниться) ти́снутися, поти́снутися; (несов.: размещаться плотно, близко друг к другу) тули́тися, жа́тися
    3) (несов.: проявить нерешительность) пом'я́тися; пому́лятися
    4) (несов.: поскаредничать) пожадува́ти

    Русско-украинский словарь > пожиматься

  • 15 приходиться

    прийтися, приттися и придтися
    1) (быть в пору, в меру, кстати) бути до міри, приходитися, прийтися (до міри), приставати, пристати, припадати, припасти до чого; срв. Подходить 5. [А ну ваша домовина, чи до міри буде? (Рудан.). Ляж у домовину. Чи як- раз вона пристане? (Рудан.)]. Как раз (точь в точь) -тися (образно) - як-раз упасти, так і влипнути куди. [Хватнули той клинчик, розгорнули каптан, - якраз він туди і впав (Март.). Приміряють той черевичок, а він так і влип, як там був (Рудч.)]. Сапоги -шлись мне по ногам - чоботи мені прийшлися до міри (до ноги). Ключ -шёлся к замку - ключ прийшовся, пристав до замка, (к висячему) до колодки. -диться под меру - приходитися до міри. Дверь не плотно -дится - двері не щільно (не щитно) пристають. -ться по вкусу, по сердцу, по душе, по нраву - припадати (припасти) до смаку (до вподоби, до сподоби, до серця, до душі), іти в смак, підходити (підійти) до думки, сподобатися, уподобатися кому, в уподобі кому бути; срв. Вкус. [Ті слова дуже припали їй до смаку (Н.-Лев.). Тут ми й спізналися і одна одній припали до вподоби (Кониськ.). Які книжки більш до душі припадають селянам (Єфр.). Йому до серця припали прості люди (Єфр.). Пристав ми до душі (Франко. Пр.). Мабуть і я йому підійшов до думки (Крим.)]. Не -ться по вкусу, по сердцу и т. д. - не йти в смак, не йти в лад, не приставати до душі (до серця), не лежати на серці кому и т. п.; срв. Вкус. День на день не -дится - день на день не випадає;
    2) (доставаться кому на долю; причитаться) припадати, припасти (редко припастися), упадати, упасти, випадати, випасти, доводитися, довестися кому. [Тепер на душу припадає вдвоє менше землі, ніж було спершу (Грінч.). На день упадає заробітку по півкарбованця (Г. Барв.). Така мені гірка доля випала (М. Вовч.). Чує, чує материне серце, яка доля доні доведеться (Куліш)]. Мне -дится с вас пять рублей - мені припадає з вас (маю одержати з вас) п'ять карбованців. Мне -дится доплатить вам десять рублей - мені треба (мені упадає, я маю) доплатити вам десять карбованців;
    3) припадати, припасти, випадати, випасти. Этот праздник, день -дится в воскресенье, в конце месяца - це свято (цей день) припадає на неділю (и в неділю), на кінець місяця. [На понеділок припадав того року останній день, коли ще можна було вінчати (Єфр.). Тимчасом зближалась друга Пречиста, а припадала в суботу (Свидн.)]. Пасха в том году -дилась 29-го марта - Великдень того року випадав (припадав) на 29-те березня;
    4) кому кем - доводитися кому ким. Он -дится ему в родстве - він доводиться йому родичем. [Макухинський піп доводився нашому родичем, небожем у-других (М. Вовч.)];
    5) (безл.: приводиться) доводитися, довестися, випадати, випасти, упадати, упасти, припадати, припасти, (редко) доходитися, дійтися кому. [Найтяжче доводилося і доводиться селянству (Доман.). На довгім віку усього доведеться (Номис). Випало мені якось бути у його в хаті (М. Вовч.). Упало йому знов іти лісом (Манж.). Там припало нам ночувать (Март.). Припало на безвідді, на безхліб'ї погибати (Ант.-Драг.). В салдати йому не припадало йти (Грінч.). Як мені доходилось - він знає (Черк.)]. Мне -дилось, -шлось много терпеть - мені доводилося (довелося) багато терпіти. Вам -дётся отвечать - вам доведеться відповідати. Мне -шлось проработать всю ночь - мені довелося, випало, працювати цілу ніч; (должен был) мусів працювати цілу ніч. Тяжело ему -шлось - тяжко йому довелося (випало, дійшлося). Не вмочь, не подсилу -дится - несила стає (що робити). Живи как -шлось, как -дётся - треба жить, як набіжить, живи, як трапиться. Когда -дётся - коли (час) випаде, коли трапиться. Где -дётся, -шлось - де припало, де трапиться, де трапилось; срв. Где попало (Попадать). Кого -дётся - кого трапиться. К слову -шлось - до слова припало. [Посватаю, кого трапиться (Н.-Лев.)]. Так жить (делать) не -дится (не подобает) - так жити (робити) не випадає (не впадає, не приходиться, не годиться). [Якось-то не випадає вихваляти своїх (Л. Укр.). Біля границі не впада будувати світлиці (Номис). Не приходиться москаля дядьком звати (Грінч.)].
    * * *
    несов.; сов. - прийт`ись
    1) прихо́дитися, прийти́ся

    прийти́сь кста́ти — прийти́ся до ре́чі (до ладу́); ( пригодиться) знадоби́тися, прида́тися, зда́тися

    2) (падать на какой-л. день, на долю) припада́ти, припа́сти, прихо́дитися, прийти́ся
    3) (быть необходимым, неизбежным) безл. дово́дитися, довести́ся; ( случаться) безл. трапля́тися, тра́питися
    4) (несов.: доводиться) дово́дитися
    5) (обходиться в какую-л. цену) обхо́дитися, обійти́ся; ( стоить) ко́штувати, несов., сов.

    Русско-украинский словарь > приходиться

  • 16 сплачивать

    несов.; сов. - сплот`ить
    1) ( о плотничной и столярной работе) спо́ювати (спо́юю, спо́юєш), спо́їти; ( соединять) з'є́днувати, -ную, -нуєш, з'єдна́ти; ( сбивать) збива́ти, зби́ти (зіб'ю́, зіб'є́ш)
    2) (плотно сближать друг с другом, смыкать) змика́ти, зімкну́ти
    3) перен. згурто́вувати, -то́вую, -то́вуєш, згуртува́ти, -ту́ю, -ту́єш; ( объединять) об'є́днувати, -ную, -нуєш, об'єдна́ти

    Русско-украинский словарь > сплачивать

  • 17 Закутывать

    закутать
    1) (что, чем или во что) закутувати, закутати, загортати, загорнути, угортати, угорнути, завивати, зави(ну)ти, (плотно) утушковувати, утушкувати у що, чим, (толст. платком) закушкувати, закушкати кого чим, (о мн.) позакутувати, повкутувати, поза[пов]гортати, позавивати, (немного) прикутувати, прикутати; срвн. Завёртывать, Обвёртывать. [Закутав дитину хусткою. Та недужную дитину угортає в кожушину (Щог.). Дерева, загорнені у сутінь (Коцюб.). Закутав їх сніг білий (Мог.)];
    2) (обстанавливать для тепла) обтуляти, обтулити, затушковувати, затушкувати (напр. хату);
    3) -ть печь, трубу - затуляти, затулити, затикати, заткати и заткнути (піч, каглу), (о мног.) позатуляти, позитакати (печі). Закутанный - закутаний, загорнений и загорнутий, угорнений, зави(ну)тий и завинений у що, чим; обтулений, затушкований; затулений, заткнутий, заткнений и затканий.

    Русско-украинский словарь > Закутывать

  • 18 Наплотно

    нрч. дуже (зовсім) щільно. Плотно -но - щільно-прещільно, щільнісінько.

    Русско-украинский словарь > Наплотно

  • 19 отжиг

    •
    - отжиг в защитной атмосфере - отжиг в колпаковой печи - отжиг в контейнерах - отжиг в поточной линии - отжиг в разрежённой атмосфере - отжиг в свинцовой ванне - отжиг в соляной ванне - отжиг в ящиках - отжиг второго рода - отжиг для снятия напряжений - отжиг для сфероидизации карбидов - отжиг для устранения отбела - отжиг зоны шва - отжиг на белосердечный ковкий чугун - отжиг на грубое зерно - отжиг на ковкий чугун - отжиг на крупное зерно - отжиг на мелкое зерно - отжиг на черносердечный ковкий чугун - отжиг первого рода - отжиг плотно смотанных рулонов - отжиг при межкритических температурах - отжиг при постоянной температуре - отжиг распушённых рулонов - вакуумный отжиг - высокотемпературный отжиг - гетерогенизационный отжиг - гомогенизационный отжиг - графитизирующий отжиг - двойной отжиг - диффузионный отжиг - дорекристаллизационный отжиг - изотермический отжиг - маятниковый отжиг - межоперационный отжиг - местный отжиг - неполный отжиг - непрерывный отжиг - окончательный отжиг - полный отжиг - промежуточный отжиг - рекристаллизационный отжиг - релаксационный отжиг - светлый отжиг - смягчающий отжиг - стабилизирующий отжиг - сфероидизирующий отжиг - текстурирующий отжиг - ускоренный отжиг - циклический отжиг - электроконтактный отжиг

    Словарь металлургической терминов > отжиг

См. также в других словарях:

  • плотно — грудь в грудь, компактно, густо, вплотную, вплоть, сытно, сплошь, битком, кучно, накрепко, тучно, всплошную, вдоволь, бок о бок, герметически, уплотненно, тесно, наглухо Словарь русских синонимов. плотно 1. компактно 2. см. вплотную. 3. см …   Словарь синонимов

  • Плотно — Характеристика Длина 10 км Бассейн Баренцево море Водоток Устье Баренцево море Расположение Страна …   Википедия

  • ПЛОТНО — ПЛОТНО, нареч. 1. нареч. к плотный. 2. Крепко, тесно сжав, прижав одно (одного) к другому вплотную. Приставить шкаф плоттно к стене. || Наглухо, так, чтобы не было никаких отверстий, никакого промежутка. Плотно заколотить дверь. Толковый словарь… …   Толковый словарь Ушакова

  • плотно — • плотно накормить • плотно поесть …   Словарь русской идиоматики

  • плотно облегающий — прил., кол во синонимов: 5 • крепко стягивающий (3) • плотно обтягивающий (2) • …   Словарь синонимов

  • плотно прилегая — стык в стык, соприкасаясь, встык Словарь русских синонимов. плотно прилегая нареч, кол во синонимов: 3 • встык (4) • …   Словарь синонимов

  • плотно задернутый — прил., кол во синонимов: 1 • плотно задёрнутый (1) Словарь синонимов ASIS. В.Н. Тришин. 2013 …   Словарь синонимов

  • плотно задёрнутый — прил., кол во синонимов: 1 • плотно задернутый (1) Словарь синонимов ASIS. В.Н. Тришин. 2013 …   Словарь синонимов

  • плотно заключенный — прил., кол во синонимов: 1 • плотно заключённый (1) Словарь синонимов ASIS. В.Н. Тришин. 2013 …   Словарь синонимов

  • плотно заключённый — прил., кол во синонимов: 1 • плотно заключенный (1) Словарь синонимов ASIS. В.Н. Тришин. 2013 …   Словарь синонимов

  • плотно заселенный — прил., кол во синонимов: 1 • плотно заселённый (1) Словарь синонимов ASIS. В.Н. Тришин. 2013 …   Словарь синонимов

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
… Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»