-
61 корчить
1) ( сводить судорогой) contorcere••корчить рожи — far smorfie, far boccacce
2) ( прикидываться) cercare di sembrare, farsi passare, darsi arie* * *несов. разг. В (сов. скорчить)1) ( прикидываться) fingersi, fingere di essere (qc, qd), simulare ( di essere qc), far finta ( di essere qc)ко́рчить из себя святошу — fare l'ipocrita / il bigotto
2)ко́рчить рожи / гримасы — fare smorfie / boccacce
3) безл. перев. личной формой глагола (con)torcersi•* * *vgener. attrappire -
62 рожа
I жен.; мед. II жен.; груб.mug, puss; pan, snoot амер.противная рожа — ugly face, ugly mug, ugly puss
••строить рожи кому-л., корчить рожи кому-л. — разг. to make faces at smb.
-
63 рожа
I [róža] f.1.muso (m.), ceffo (m.)2.◆рожей не вышел — (a) è brutto come un accidente; (b) non è degno di
3.◇II [róža] f. (med.) -
64 ВЕДЕНИЯ
Большой русско-английский фразеологический словарь > ВЕДЕНИЯ
-
65 ДЕЛАТЬ
что делатьчто же делать -
66 КОРЧИТЬ
Большой русско-английский фразеологический словарь > КОРЧИТЬ
-
67 СТРОИТЬ
Большой русско-английский фразеологический словарь > СТРОИТЬ
-
68 корчить
скорчить1. безл.:2. (вн.):корчить рожи, гримасы разг. — pull / make* faces
3. тк. несов. (вн.) разг.: -
69 рожа
1. ж. разг.1. ( лицо) mug2. ( некрасивое лицо) ugly mug2. ж. мед.♢
строить рожи (дт.) — make* faces (at) -
70 корчить
ко́рч||итьнесов1. безл ἔχω σπασμούς, σφαδάζω:его \корчитьит от боли σφαδάζει ἀπ· ιόν πόνο· 2.·, \корчить рожи (гримасы) κά(μ)νω μορφασμούς, κά(μ)νω γκριμάτσες, μορφάζω·3. тк. несов (прикидываться кем-л.) разг παριστάνω, προσποιούμαι, καμώνομαι, κά(μ)νω:\корчить из себя (важничать) κάνω τόν καμπόσο, κάνω τόν σπουδαίο· \корчить из себя ученого παριστάνω τόν σοφὅ \корчить из себя недотрогу παριστάνω τόν μή μοῦ ἄπτου· \корчить дурака κάνω τόν βλάκα. -
71 комический
1) ( комедийный) comico2) ( относящийся к комику) di comico3) (смешной, забавный) comico, buffo, ridicolo* * *прил.коми́ческий эффект — effetto comico
коми́ческая опера — opera buffa
* * *adjgener. buffo, comico -
72 строить
1) (сооружать, возводить) costruire, erigere, edificare2) ( вычерчивать) costruire3) ( составлять) costruire, compilare, comporre4) ( мысленно намечать) fare, tracciare, abbozzare5) ( основывать) basare6) (делать, устраивать) fare, tramare••строить глазки — civettare, fare la civetta
7) ( ставить в строй) schierare8) (представлять, изображать) fare, rappresentare* * *I стр`оитьнесов. В2) перен. ( создавать) edificare vt; costruire vt, fare vt; creare vt3) спец. ( вычерчивать) disegnare vt, tracciare vi4) (организовать, составлять) compilare vt, organizzare vtстроить фразу — comporre / costruire una frase
5) ( намечать) tracciare vt, abbozzare vt; progettare vtстроить предположения — fare / avanzare delle congetture
6) на + П ( основывать) basare vt; impostare vt7) разг. ( устраивать) fare vtстроить козни — ordire trame; macchinare intrighi
строить гримасы — fare smorfie / boccacce
8) воен. ( ставить в строй) formare vt, schierare vtстроить колонну — incolonnare vt, ordinare in colonna
••II стро`итьстроить из себя кого-л. — assumere una posa da..., posare a...; atteggiarsi a...
сов. Вtriplicare vt, rinterzare vt* * *v1) gener. alzare, gettare, architettare (здание), costruire, edificare, erigere, fabbricare, fondare, rizzare, tramare (козни)2) obs. bastire3) liter. congegnare (фабулу, сюжет и т.п.)4) milit. formare, schierare5) gram. costruire (предложение)6) archit. girare -
73 кожа
1) (внешний покров челов. и животных, выделан. шкура) шкура, (ум. и для обозначения деликатности или тонкости выделки) шкурка, шкурочка, (зап.) шкіра, шкірка, шкірочка. [З одного вола двох шкур не деруть (Номис). Лежав довго на сонці, попік собі шкуру (Звин.). Ці палятурки треба зробити з шагреньової шкурки (Крим.)]. Сырая, невыделанная -жа животных, или выделанная -жа с шерстью - сирова, невичинена (невиправлена) шку[і]ра; специальнее: (конская) шкапина (-ни), шкаповина, (коровья) яловиця, (козлиная) козлина, козлятина (-ни), (ягнячья, мех) смух (-ху), смушок (-шку), (овечья) линтвар (-ря), (ум.) линтварець (-рця), линтварик, (старой овцы) стариця. Выделанная -жа - вичинена (виправлена, вигарбувана) шку[і]ра; специальнее: (сапожный товар) товар (-ру), ремінь (-ме[і]ню и -ме[і]ня). [Піду, може де товару дістану на чоботи (Борзенщ.). Чоботи з простого реміню, не бельгійки (Звин.)]. Дублёная, соковая -жа - видублена шку[і]ра, дубленець (-нця) (Верхр.). Сыромятная, квасцованная -жа - сириця (ум. сиричка, сириченька), сировиця, сирівець (-вцю и -вця), лимарщина. Замшевая -жа - замшова шку[і]ра (шкурка), замша. Изнанка -жи - низ (-зу), спід (р. споду) шку[і]ри, бахтарма (-ми). Отрезанная полоса -жи - ремінь, х[к]вашія, (ув.) ременяка, х[к]вашіяка. Кусок, лоскуток -жи - шкур(л)ат (-та), шкураток (-тка), шкуратина, ум. шкураточок (-точка), шкуратинка; соб. шкураття. [Дметься, як шкур(л)ат на огні (Номис). Нікчемний шкураток (Крим.). Позбирав шкураття (Сл. Гр.)]. Снимать, снять, сдирать, содрать -жу с павшего или убит. живот. (и в перен. знач.) - білувати, оббілувати кого. [Сивого коня білували (Рудч.). Спіймавсь - здеруть із тебе шкуру, оббілують до-чиста (Коцюб.)]. С живого -жу дерёт (перен.) - живого білує; з живого шкуру дере. Выделывать -жи - см. Выделывать 1. Заниматься выделкой кож - а) см. Кожевничать; б) см. Скорнячить. Цвет -жи - колір (- льору) шку[і]ри. Нежная -жа - ніжна шку[і]ра. Гусиная -жа (от холода) - сироти (-ріт), пасюрки (-рок), гусяча шку[і]ра. [Так холодно, що в мене аж сироти повиступали (Звин.)]. На нём только -жа да кости - він худий, як тріска (як трістя); він - сама снасть. Ни -жи, ни рожи - ні з очей, ні з плечей (Приказка). [Таке, бачте, воно непоказне: ні з очей, ні з плечей (Кон.)]. Из -жи лезть - рватися з шкури, з-під шкури п'ястися. [Люди аж рвуться з шкури на полі (Кон.). І засіяв, і волочить, із-під шкури пнеться (Рудан.)]. Из -жи вон лезет (о толстяке) - із шкури преться. [Так обріс тілом, що аж із шкури преться (Кон.)]. Мороз по - же дерёт - см. Драть. Мороз по -же подирает - (аж) морозом усипає; мов снігом тре; см. Подирать;2) (плодов, клубней и т. п.) шку[і]рка. лушпайка, лушпинка, соб. лушпайя (ср. р.), лушпиння; см. Кожица 4 и Кожура 1. Девичья -жа, фарм. - проскурняковий (люкрицевий) повидляник, проскурнякова (люкрицева) пастила.* * *1) шкі́ра; ( шкура) шку́раиз ко́жи [вон] лезть — перен. із шку́ри лізти (вила́зити, рва́тися, вибива́тися, пну́тися)
2) ( кожура) шку́ра; шкі́рка, шку́рка, шкури́нка -
74 корчить
скорчить1) (что) корчити, скорчити, (загибать, фамил.) коцюбити, скоцюбити, кандзюбити, скандзюбити, (о мн.) покорчити, покоцюбити, покандзюбити що. [Хлопці сиділи, постолики корчили (Грінч. III)];2) (безлично: сводить судорогой) корчити, скорчити, судомити, зсудомити, судити, зсудити, розсудити, коцюрбити, скоцюрбити, кандзюбити, скандзюбити, конозити, сконозити, (о мн.) покорчити, посудомити, покоцюрбити, покандзюбити, поконозити кого. [Відьму щоб корчило і ломило (Чуб. I). Щоб тобі ноги посудомило (Прилуцьк. п.). А бодай тебе розсудило (Звин.). Судорга судить руку (Борзенщ.)]. -чит его (в припадке) - його б'є, корчить (в нападі хвороби);3) (кого что из себя) удавати, удати, корчити, скорчити, строїти, ламати з себе кого, що. [Удає з себе пана (Сл. Ум.)]. -чить дитя - вдавати дитину, дитинитися. -чить старика - вдавати старого, старувати. -чить рожи - викривлятися, кривитися, викривитися, міни виробляти. -чить казанскую сироту - прибіднятися старця співати; біднитися - мов з татарської неволі втік. Скорченный - скорчений, скоцюблений, скандзюблений.* * *1) безл. ко́рчити, судо́мити, скру́чувати\корчить грима́сы (ро́жи, ми́ны) — криви́тися, викривля́тися, виробля́ти міни
2) ( прикидываться) ко́рчити; удава́ти, стро́їти -
75 мальва
бот. Althaea rosea Cav. рожа, городня (садова) рожа. (редко) мальва, ум. роженька, рожечка, роженочка. [Городня рожа висока, а собача - низенька і цвіте дрібніш (Звин.). Щоб ти, моя дитино, цвіла до віку, як рожа (Н.-Лев.)]. -ва лекарственная, дикая, Althaea officinalis L. - калачики, проскурняк (-ку), проскурки, дика рожа, собача рожа. -ва лесная Malva silvestris L. - слиз лісовий, калачики лісові, дзіндзівер, проскурки (-рок).* * *бот.ро́жа, ма́льва; ( цветок) рожи́на -
76 ни
1) союз - а) ні, (экспрессивнее) ані. [Кругом ні билини! (Шевч.). На небі нема ні зорі (Л. Укр.). На синьому небі ані хмариночки (Н.-Лев.)]. У него ни копейки денег - у його ні шеляга (грошей), (шутл.) у його ані копія. Ни даже - ні (ані) навіть. [А що він за це одержував? - Ні навіть належної пошани (Кінець Неволі)]. Ни души - ні духа (живого), ні (живої) душі, ні людини. [Добіга до полонини віла… леле боже! там нема ні духа, тільки чорна вся трава од крови (Л. Укр.). Ні душі ні в вікнах, ні круг хати не видно (М. Рильськ.). Нігде ні живої душі (Н.-Лев.). Ні людини кругом (Остр. Скарбів)]. На улице ни души - на вулиці (а)ні душі ((а)ні духа живого, нікогісінько, (фам.) ані лялечки). Ни духу (нет) - нічогісінько (нема). Ни капли - см. Капля 2. Ни крошки - см. I. Крошка 1. Ни малейшей надежды и т. п. - (ані) найменшої надії и т. п.; срв. Малейший. Ни с места - см. Место 1. Ни слова - а) ні (ані) слова, (как в рот воды набрал) (а)ні пари з уст. [Ні слова не мовить, мовчить (Л. Укр.). Вона-ж ні пари з уст - і глянула зненацька (М. Рильськ.)]. Не произнёс ни слова - ні (і) слова не промовив (не вимовив), і пари з уст не пустив. [Ніхто й слова не промовить (Шевч.)]; б) (молчать!) ні слова!; см. ещё Нигугу. Не говоря ни слова - не мовлячи й слова. Ни боже мой! - далебі, ні! бігме, ні!, (и думать нечего) і гадки (думки) (такої) не май, і думати не гадай, і думку покинь. Ни гугу - см. Нигугу. Ни в жизнь, (народн.) ни в жисть - см. Ничто (Ни за что). Ни в зуб не знать - нічогісінько (ні бе, ні ме) не знати. Ни один не - жадний (усеч. форма им. п. ед. ч. м. р. жаден) не, (значительно реже) жодний (усеч. форма им. п. ед. ч. м. р. жоден) не и (очень редко) ні жа[о]дний (ні жа[о]ден) не, ні один не; (никто) ніхто не; срв. (ниже) Ни единый и см. Один. [Ласкаве телятко дві матки ссе, а лихе жадної (Номис). З горла мого не виходить і жадного звука (Дніпр. Ч.). Облесник жаден не знав тебе (Грінч.). (Вітер) жодного села, хатинки не минає (П. Тичина). Без брехні ні жоден чоловік не сватався (Квітка). Ніколи ні жодної душі не обідив (ЗОЮР I). Ні одна ще зоря не була така гарна (Л. Укр.). Ні один співець її не вславив і ні один мистець не змалював (Л. Укр.)]. Ни один этого не говорит - ніхто (жадний, жаден) цього не каже. У него много книг, но он не прочёл ни одной - в його (він має) багато книжок, але (та) він не прочитав жадної (ні одної, і одної). Ни единый - жадний, жаднісінький, ні однісінький, (шутл. или торж., напыщ.) ніже єдиний. [Всіх перерізали, не втік ніже єдиний католик (Шевч.)]. Ни на кого, ни на ком, ни с кем и т. п. - см. Никто. Ни на что, ни на чём, ни с чем и т. п. - см. Ничто. Ни за что (на свете) - см. Ничто. Ни к чему, нрч. - см. Никчему. Ни - ни (при перечислении) - ні - ні, ні - ані, ані - ні, ані - ані, ні (ані) - (а) ніже. [Ні батька, ні неньки: одна, як та пташка в далекім краю (Шевч.). Ні руху, ні людей (М. Рильськ.). Ні бога, ні чорта (П. Тичина). Як не було ще нічого: буття й небуття, ні етеру, ні неба (Л. Укр.). Ні на землі, ні в пеклі, ні в раю він (Данте) не забув своєї Беатріче (Л. Укр.). Він не забув його (сонце) ні в темряві понурій, ані при хатньому багатті (Л. Укр.). Ані битись, ні втекти (Рудан.). Ані зустрічи, ні проводу, без мети і навмання (М. Рильськ.). Не дошкуляють тут нас ані Австер, ні те честолюбство, ані пропасниці люті, ні смерти осінній ужинок (М. Зеров). Ані встати, ані сісти (Сл. Гр.). Я ні трохи не хочу заперечити ані високої літературної вартости (цих) творів, ані ваги їх в історії нашого літературного руху, ані їх великих заслуг (Грінч.). Не минайте ані титла, ніже тії коми (Шевч.)]. Ни этот, ни никакой - ні цей і ніякий. Ни он, ни никто - ні він і ніхто. Ни тебе, ни никому - ні тобі і нікому; ні тобі, ні кому. Ни да, ни нет - см. Нет 2. Ни так, ни сяк - ні так, ні сяк; ні сяк, ні так. Ни так, ни сяк, ни этак - ні сяк, ні так, ні о(н)так; ні сяк, ні такечки (ні онтакечки). Ни тот, ни другой - ні той, ні той. Ни туда, ни оттуда - ні туди, ні звідти. Ни туда, ни сюда - ні туди, ні сюди. Ни дать, ни взять какой кто - достоту (достеменно, достеменнісінько, існісінько, точнісінько) який хто, і спереду й збоку який хто, чистісінький, достеменнісінький, існісінький, точнісінький, (вылитый) викапаний хто. [У жупані - кругом пані і спереду й збоку (Шевч.)]. Ни кожи, ни рожи - см. Кожа 1. Ни из короба, ни в короб - см. Короб 1. Ни рыба, ни мясо - см. Мясо. Ни к селу, ни к городу - ні до ладу, ні до прикладу; ні сіло, ні впало, (грубо) ні к лісу, ні к бісу; ні для нашої внучки, ні для бабиної сучки; (некстати) не до речи, недоречно; як Пилип з конопель, як собаці п'ята нога. Ни то, ни сё - ні те, ні се; ні сякої, ні такої; (шутл.) ні теє, ні онеє. [Ви така ось, - ні те, ні се (Влизько)]. Ни с того, ни с сего - ні з того, ні з сього; ні сіло, ні впало; з доброго дива. [Він раптом ні з того, ні з сього здригався (М. Хвильов.). А він - ні сіло, ні впало - причепився до мене (Грінч.). Одного разу сей дурень їй каже так - ні сіло, ні впало: «чи ви-б мене не одружили?» (Грінч.)]. Ни за что, ни про что - ні за що, ні про що; дарма, дурно; б) (перед сказ. в уступит. предлож.) (изредка) не, (обычно конструкции с) хоч. Где ни - хоч де, хоч- би де, хоч де-б, (изредка) де не. [І де вже я не ходив, де вже не молився, але, видно, жаден бог не змилосердився (Рудан.)]. Где бы ни - хоч би де, хоч де-б, (изредка) де-б не. Где бы вы ни были, я вас найду - хоч-би де ви були, я вас знайду. Где бы то ни было, где ни есть - аби-де, будь-де, (диал. будлі-де), де припаде, де трапиться. Как ни, как бы ни, как ни попало - см. Как 4. Как он ни умён, как он ни был умён - хоч який він розумний, хоч який він був розумний. Как вы ни остерегайтесь - хоч-би як ви стереглися (береглися). Уж как ни, как бы ни (было), а… - см. Как 2. Как бы то ни было - хоч-би (там) як, хоч-би (так) що, будь-як-будь, будь-що-будь. [Будь-що-будь, церква місце публічне (Франко)]. Какой ни - хоч який, хоч-би який, хоча-б який, (изредка) який не. Какой бы ни, какой бы то ни было - см. Какой 2. Без какого и т. п. бы то ни было - без будь-якого, без ніякого и т. п. [Наша боротьба проти націоналізму мусить бути безумовна і без ніяких застережень (М. Скрипн.)]. Какой ни есть - аби-який, будь-який, (диал. будлі-який), який припаде, який трапиться, (раскакой) переякий. Когда ни - хоч коли, хоч-би коли, хоч коли-б, (изредка) коли не. [Хоч коли приїду, до тебе, тебе вдома нема (Київ). Коли не приїдеш до тебе, то пуття не бачиш (Мова)]. Когда бы ни - см. Когда 3. Когда бы то ни было - аби-коли, будь-коли, (диал. будлі-коли), коли припаде, коли трапиться. Который бы ни было - см. Который-нибудь. Кто ни - хоч хто, хоч-би хто, хоч хто-б, (изредка) хто-б не. С кем ни говорил, к кому ни обращался, все отвечали мне одно и то же - з ким (тільки) я не говорив (не розмовляв), до кого не звертався (не вдавався), всі відповідали мені те саме. Кто бы ни, кто бы то ни было - см. Кто 3. Куда ни - хоч куди, хоч де, хоч-би куди, хоч-би де, хоч куди-б и т. п., (изредка) куди не, де не; (каким путём) хоч кудою, хоч куди; хоч-би кудою, хоч-би куди, (изредка) кудою не, куди не. [Хоч куди-б пішов я, всі думки - про тебе (Крим.). Де не піду я, всюди твій розумний любий погляд сяє (Л. Укр.)]. Куда ни пойду, где ни бываю, я встречаю этого человека - хоч-би куди пішов, хоч-би де був, я зустрічаю цю людину. Куда бы ни, куда бы то ни было, куда ни есть, куда ни кинься, куда ни шло - см. Куда 3. Сколько ни - хоч скільки, хоч-би скільки, хоч скільки-б, (изредка) скільки не. [Скільки літ не пройде, - під осінніми зорями умиратиме в щасті пливець (М. Рильськ.)]. Сколько бы ни - хоч-би скільки, хоч скільки-б, (изредка) скільки-б не. [Скільки-б терну на тії вінки не стяли, ще зостанеться ціла діброва (Л. Укр.)]. Сколько бы то ни было, сколько ни есть - аби-скільки, будь-скільки, скільки є, скільки припаде, скільки трапиться. Что ни - хоч що, хоч-би що, хоч що-б, (изредка) що не. Что ни сделает, всё неудачно - хоч що зробить (хоч-би що зробив), усе невдало. Кто что ни говори - хоч-би хто що казав. Что он ни говорил, его не послушали - хоч що (вже) він казав (говорив) или чого (вже) він не казав (не говорив), його не послухали. Что бы ни - хоч-би що, хоч що-б, (изредка) що-б не. [Справжніх чуд не буває, хоч-би що там ви говорили (Велз)]. Что бы то ни было - аби-що, будь-що, (диал. будлі-що), хоч що, хоч-би що, що припаде, що трапиться. Во что бы то ни стало - хоч-би (там) що, хоч-би що там було, хоч що-будь, будь-що-будь. [Польський уряд ухвалив хоч що- будь повернутися «лицем до моря» (Пр. Правда)]. Что ни на есть лучший - як-найкращий, що-найкращий, як-найліпший, що-найліпший;2) нрч. - ні, (зап., нелитер.) нє; срв. Нет 2. Ни-ни - ні-ні, аніні, аніже. [Тільки щоб свої знали: щоб начальство ні-ні (Ледянко). Не руш! аніні! (Липовеч.). «Із-за Німану ви отримали щось?» - «Нічого, аніні!» (М. Рильськ.). Сиди тихо! аніже! (Липовеч.)].* * *I1) част. ні, усилит., ані; ніже́ни души́ — ні (ані́) душі́
ни ша́гу да́льше — ні кро́ку да́лі
ни оди́н не... — ні оди́н не..., жо́дний (жо́ден) не...; ( никто) ні́хто не
ни-ни́, ни-ни-ни́ — ні-ні, ні-ні-ні, ані-ні, ані-ані, аніже
2) (част. усилит.: после мест., нареч. перед глаг.) не; переводится также конструкциями с хочкто бы то ни был, кто ни на е́сть — хто б то не бу́в
во что бы то ни стало — що б то не ста́ло; ( любой ценой) за вся́ку ціну; ( как бы то ни было) хоч би [там] що́, хоч би що там було́, хоч що буде́, будь-що-будь
как ни на е́сть — хоч би там я́к
како́й ни на е́сть — хоч би там яки́й, яки́й завго́дно, пе́рший-лі́пший
3) союз ніни..., ни... — ні..., ні
IIни ме́сяца, ни звёзд — ні мі́сяця, ні зіро́к
ни от кого́ не зна́ю — ні від ко́го не зна́ю
-
77 кожа
* * *ни кожи, ни рожи
— ні з стану, ні з твару -
78 Fratze
f рожа; Fratzen schneiden строить рожи -
79 палочка
ж.1) ( бактерия) bacillus, bacillus2) офт. rod3) ( лопаточка) spatula•- болгарская палочка
- бреславская палочка
- брюшнотифозная палочка
- дизентерийная палочка
- дифтерийная палочка
- кишечная палочка
- ложнодифтерийная палочка
- ложнотуберкулёзная палочка
- молочнокислая палочка
- палочка ботулизма
- палочка газовой гангрены
- палочка инфлюэнцы
- палочка озены
- палочка паратифа В
- палочка паратифа С
- палочка проказы
- палочка Пфейффера
- палочка риносклеромы
- палочка сапа
- палочка свиной рожи
- палочка сетчатки
- палочка сибирской язвы
- палочка склеромы
- палочка туляремии
- палочка Фридлендера
- палочка чумы
- паракишечная палочка
- псевдодифтерийная палочка
- псевдотуберкулёзная палочка
- сенная палочка
- синегнойная палочка
- стеклянная глазная палочка
- столбнячная палочка
- туберкулёзная палочка
- чудесная палочка -
80 корчить
несовер. - корчить; совер. - скорчить1) безл. writhe2) (что-л.) make facesкорчить рожи/гримасы — to pull/make faces
3) (только несовер.; кого-л./что-л.; разг.)play, pose, put on airs, set up for
См. также в других словарях:
рожи — корчить рожи • действие … Глагольной сочетаемости непредметных имён
Ни кожи ни рожи — у кого. Грубо прост. Кто либо очень худ, некрасив. Глядеть противно! Скоро уже сорок лет, ни кожи ни рожи, а также, поди ты, напудрилась, завилась, корсет надела (Чехов. Муж). НИ КОЖИ, НИ РОЖИ, НИ ВИДЕНИЯ у кого. Устар. Пренебр. Кто либо не… … Фразеологический словарь русского литературного языка
Ни кожи, ни рожи, ни видения — НИ КОЖИ НИ РОЖИ у кого. Грубо прост. Кто либо очень худ, некрасив. Глядеть противно! Скоро уже сорок лет, ни кожи ни рожи, а также, поди ты, напудрилась, завилась, корсет надела (Чехов. Муж). НИ КОЖИ, НИ РОЖИ, НИ ВИДЕНИЯ у кого. Устар. Пренебр.… … Фразеологический словарь русского литературного языка
Ни кожи, ни рожи — (ни съ кожи, ни съ рожи) (иноск.) плохъ. Ср. Господи! у другихъ начальники, какъ начальники, а у насъ, что называется, ни кожи, ни рожи.... Салтыковъ. Губ. Очерки. 4. Выгодная женитьба. 1. Дерновъ … Большой толково-фразеологический словарь Михельсона (оригинальная орфография)
Ни с рожи, ни с кожи, на всех зверей похожа(ни голосом, ни волосом) — Ни съ рожи, ни съ кожи, на всѣхъ звѣрей похожа (ни голосомъ, ни волосомъ) иноск. плохъ во всѣхъ отношеніяхъ. Ср. Ага... Вы цѣлуетесь здѣсь?.. Пер. Выдумалъ же глупый человѣкъ! У бабы ни рожи, ни кожи, на всѣхъ звѣрей похожа, а онъ... цѣловаться!… … Большой толково-фразеологический словарь Михельсона (оригинальная орфография)
корчить рожи — См … Словарь синонимов
Делать рожи — Прост. Экспрес. Намеренно или непроизвольно гримасничать; строить рожи. Посмотрите, какие рожи делает этот каналья Свежевский. Свежевский действительно выражал своим лицом самое подобострастное и преувеличенное внимание (Куприн. Молох). Я рад был … Фразеологический словарь русского литературного языка
Корчить рожу (рожи) — КОРЧИТЬ РОЖУ (РОЖИ). СКОРЧИТЬ РОЖУ (РОЖИ). Прост. Экспрес. Гримасничать. Сержант с ефрейтором опять переглянулись и, как показалось Сане, усмехнулись нарочито оскорбительно. Сержант Домешек, прекратите корчить рожу и отвечайте на вопрос, почему… … Фразеологический словарь русского литературного языка
Скорчить рожу (рожи) — КОРЧИТЬ РОЖУ (РОЖИ). СКОРЧИТЬ РОЖУ (РОЖИ). Прост. Экспрес. Гримасничать. Сержант с ефрейтором опять переглянулись и, как показалось Сане, усмехнулись нарочито оскорбительно. Сержант Домешек, прекратите корчить рожу и отвечайте на вопрос, почему… … Фразеологический словарь русского литературного языка
ни кожи, ни рожи — (ни с кожи, ни с рожи) иноск.: плох Ср. Господи! у других начальники как начальники, а у нас, что называется, ни кожи, ни рожи.... Салтыков. Губ. очерки. 4. Выгодная женитьба. 1. Дернов … Большой толково-фразеологический словарь Михельсона
ни с рожи, ни с кожи, на всех зверей похожа — (ни голосом, ни волосом) иноск.: плох во всех отношениях Ср. Ага... Вы целуетесь здесь?.. Выдумал же глупый человек! У бабы ни рожи, ни кожи, на всех зверей похожа, а он... целоваться! чудак... А.П. Чехов. Клевета. Ср. Дочери (знатной особы)… … Большой толково-фразеологический словарь Михельсона