-
61 rind
1. n1) кора2) шкірка, шкурка, лушпина3) оболонка, поверхня4) розм. шкіра (людини, тварини);!, v1) здирати кору2) чистити шкірку; знімати шкурку; зрізати кірку* * *I [raind] n2) кірка (сиру, бекону)3) оболонка, поверхняII [raind] vздирати кору; знімати шкірку; очищати шкірочку; зрізати кірку -
62 пятёрка
ж.1) разг. ( цифра) five2) ( группа из пятерых) (group of) fiveвойти́ в пятёрку сильне́йших — be in the top five
3) разг. ( отметка) five (out of five), excellent mark; ≈ A mark; A grade амер.ста́влю тебе́ за э́то пятёрку — I give you five out of five [an excellent mark / grade; the top mark / grade] for this
он получи́л пятёрку по исто́рии — he got an A [five out of five] for history
4) карт. fiveкозырна́я пятёрка — five of trumps
пятёрка черве́й [пик и т.п.] — the five of hearts [spades, etc]
5) разг. (об автобусе, трамвае и т.п.) No 5 bus [tram, etc]пое́хать на пятёрке — take a number five bus [tram, etc]
6) ист. ( купюра достоинством в пять рублей) five-rouble note, five roubles; fiver sl••на пятёрку — excellently; couldn't be better
-
63 he offered the man a bare fiver to do the job
1) Общая лексика: он предложил человеку жалкую (всего лишь) пятёрку за это делоУниверсальный англо-русский словарь > he offered the man a bare fiver to do the job
-
64 подготовка
( к внедрению системы) conversion, background, ballast строит., bed, cushion, ( месторождения) development, preparation, ( этап телепроизводства) preproduction, (напр. из тощего бетона) mattress гидр.* * *подгото́вка ж.1. preparation2. ( обучение) trainingподгото́вка изло́жниц метал. — mould preparationподгото́вка к рабо́те (напр. на приборе и т. п.) — pre-starting [preliminary starting] procedureподгото́вка кро́мок под сва́рку — edge [groove] preparationподгото́вка кро́мок под сва́рку без зазо́ра ( в вершине разделки) — closed rootподгото́вка кро́мок под сва́рку с зазо́ром ( в вершине разделки) — open rootлё́тная подгото́вка — flying trainingподгото́вка поддо́нов литейн. — bottom plate assemblyподгото́вка руды́ к пла́вке — ore preparationподгото́вка самолё́та, предполё́тная — departure check-out procedureподгото́вка самолё́та, предста́ртовая — servicing procedureподгото́вка сери́йного произво́дства — tooling-up for quantity productionподгото́вка сифо́нных устро́йств литейн. — trumpet assemblyподгото́вка хими́ческого аппара́та к очередно́му рабо́чему ци́клу — change-roundподгото́вка ша́хтного по́ля — development of the mine take* * * -
65 сварка
( упаковочной пленки) sealing, weld, welding* * *сва́рка ж.
weldingвести́ сва́рку — conduct the welding operationвозобновля́ть сва́рку ( после перерыва) — pick up the weldingподдаю́щийся сва́рке — weldableпрерыва́ть сва́рку — break off the weldingприго́дный для сва́рки — weldableавтомати́ческая сва́рка — automatic [machine] weldingарго́но-дугова́я сва́рка — argon-arc weldingа́томно-водоро́дная сва́рка — atomic-hydrogen weldingацетиле́новая сва́рка — oxy-acetylene weldingсва́рка без расплавле́ния основно́го мета́лла — nonfusion weldingве́рхняя сва́рка — overhead weldingсва́рка взры́вом — explosion weldingвибродугова́я сва́рка — short-circuited arc weldingсва́рка в контроли́руемой атмосфе́ре — controlled-atmosphere weldingсва́рка в ло́дочку — gravity position weldingсва́рка внахлё́стку — lap weldingсва́рка в ни́жнем положе́нии — down-hand [flat] weldingводоро́дно-кислоро́дная сва́рка — oxyhydrogen weldingсва́рка вольфра́мовым электро́дом в га́зовой среде́ — gas-tungsten arc [GTA] weldingсва́рка вразбро́с — skip [wandering] sequence weldingсва́рка встык — butt weldingвысокочасто́тная сва́рка — high-frequency weldingга́зовая сва́рка — gas weldingгазопре́ссовая сва́рка — pressure-gas weldingсва́рка го́лым электро́дом — bare weldingсва́рка давле́нием — pressure weldingдиффузио́нная сва́рка — diffusion weldingдугова́я сва́рка — (electrical) weldingдугова́я сва́рка в защи́тных га́зах — gas-shielded arc weldingдугова́я сва́рка в ине́ртном га́зе — inert gas arc weldingдугова́я сва́рка в среде́ ге́лия — helium arc weldingдугова́я сва́рка в среде́ углеки́слого га́за — gas-shielded arc weldingдугова́я сва́рка закры́той дуго́й — hidden arc weldingдугова́я, и́мпульсная сва́рка — pulsed [controlled-transfer] arc weldingдугова́я сва́рка короткоза́мкнутой дуго́й — dip-transfer arc weldingдугова́я сва́рка металли́ческим электро́дом — metallic arc weldingдугова́я сва́рка ме́тодом опира́ния ( электрода) — contact arc weldingдугова́я сва́рка накло́нным электро́дом — deck arc weldingдугова́я сва́рка непла́вящимся электро́дом — nonconsumable-electrode arc weldingдугова́я сва́рка откры́той дуго́й — open arc weldingдугова́я сва́рка пла́вящимся электро́дом — consumable-electrode arc weldingдугова́я сва́рка под флю́сом — submerged arc weldingдугова́я сва́рка покры́тым электро́дом — covered-electrode arc weldingдугова́я, ручна́я сва́рка — manual arc weldingдугова́я сва́рка сжа́той дуго́й — constricted arc weldingдугова́я сва́рка у́гольным электро́дом — carbon arc weldingсва́рка каска́дом — cascade weldingконта́ктная сва́рка — resistance weldingконта́ктная сва́рка запасё́нной эне́ргией — stored-energy [energy-storage] resistance weldingконта́ктная, индукцио́нная сва́рка — induction resistance weldingконта́ктная, конденса́торная сва́рка — capacitor stored-energy [capacitance energy-storage] resistance weldingконта́ктная сва́рка оплавле́нием с оса́дкой под то́ком — flash-upset resistance weldingконта́ктная, релье́фная сва́рка — projection resistance weldingконта́ктная, ро́ликовая сва́рка — seam resistance weldingконта́ктная, ро́ликовая сва́рка встык с накла́дкой — bridge resistance weldingконта́ктная, ро́ликовая сва́рка продо́льным швом — longitudinal seam resistance weldingконта́ктная, стыкова́я сва́рка — butt resistance weldingконта́ктная, стыкова́я сва́рка оплавле́нием — flash-butt resistance weldingконта́ктная, стыкова́я сва́рка сопротивле́нием — upset butt resistance weldingконта́ктная, то́чечная сва́рка — resistance spot weldingконта́ктная, то́чечная односторо́нняя сва́рка — indirect resistance weldingконта́ктная, шо́вная сва́рка — seam resistance weldingконта́ктная, шо́вная попере́чная сва́рка — circumferential seam resistance weldingконта́ктная, шо́вная сва́рка с преры́вистым [ша́говым] перемеще́нием дета́лей — stitch resistance weldingконта́ктная, шо́вная сва́рка встык с накла́дкой — bridge resistance weldingконта́ктная, шовностыкова́я сва́рка — butt seam resistance weldingкузне́чная сва́рка — forge [fire] weldingкузне́чная сва́рка вви́лку — fork forge weldingла́зерная сва́рка — laser weldingсва́рка ла́зерным лучо́м — laser weldingсва́рка ле́вым спо́собом — forehand [forward, left-hand] weldingлине́йная сва́рка — seam weldingмагни́тно-и́мпульсная сва́рка — magnetic-discharge weldingметаллодугова́я сва́рка — metallic arc weldingмногопостова́я сва́рка — multiple-operator weldingмногото́чечная сва́рка — multiple-spot weldingмногоэлектро́дная сва́рка — multi-electrode weldingмонта́жная сва́рка — erection [field] weldingсва́рка на весу́ — unsupported weldingсва́рка на переме́нном то́ке — a.c. weldingсва́рка на подъё́м — uphill weldingсва́рка на постоя́нном то́ке — d.c. weldingсва́рка напрохо́д — single-pass weldingсва́рка на спуск — downhill weldingсва́рка неповоро́тных сты́ков — fixed [stationary] butt weldingни́жняя сва́рка — downhand [flat] weldingобратноступе́нчатая сва́рка — back-step weldingоднопрохо́дная сва́рка — single-pass weldingодното́чечная сва́рка — single-spot weldingпечна́я сва́рка ( в печах или горнах) — furnace pressure weldingсва́рка плавле́нием — fusion weldingсва́рка плавле́нием, терми́тная — fusion thermit weldingпла́зменная сва́рка — plasma-arc [plasmajet] weldingсва́рка пласти́ческим деформи́рованием — pressure weldingсва́рка пластма́сс га́зовым теплоноси́телем — hot-gas welding, hot-gas (welding) processсва́рка пластма́сс, конта́ктная — hot-tool welding, hot-tool (welding) processсва́рка пластма́сс, ко́нтурная — frame [pattern] weldingсва́рка пластма́сс нагре́тым инструме́нтом — hot-tool welding, hot-tool (welding) processсва́рка пластма́сс, ша́говая — step weldingподво́дная сва́рка — underwater weldingсва́рка под флю́сом — submerged arc weldingпорошко́вая сва́рка — powder weldingпотоло́чная сва́рка — overhead weldingсва́рка пра́вым спо́собом — backhand [backward, right-hand] weldingпреры́вистая сва́рка — intermittent weldingсва́рка прихва́точным швом — tack weldingсва́рка продо́льным швом — longitudinal weldingсва́рка прока́ткой — roll weldingрелье́фная сва́рка — projection weldingремо́нтная сва́рка — repair weldingро́ликовая сва́рка — seam weldingсва́рка све́рху вниз — downward weldingсва́рка с глубо́ким проплавле́нием — deep penetration weldingсва́рка сжа́той дуго́й — plasma-jet weldingсва́рка сни́зу вверх — upward weldingсва́рка с разде́лкой кро́мок — bevel [groove] weldingсва́рка тре́нием — friction weldingсва́рка угловы́х швов — fillet weldingу́гольно-дугова́я сва́рка — carbon arc weldingуда́рная сва́рка — percussion [percussive] weldingультразвукова́я сва́рка — ultrasonic weldingсва́рка ультразву́ком — ultrasonic weldingхоло́дная сва́рка — cold welding, cold bondingсва́рка ша́хматным швом — staggered intermittent weldingэлектродугова́я сва́рка — electric arc weldingсва́рка электрозаклё́пками — plug weldingэлектроннолучева́я сва́рка — electron-beam weldingэлектроннолучева́я сва́рка в пла́зме — plasma electron-beam [PEB] weldingсва́рка электро́нным лучо́м — electrobeam weldingэлектрошла́ковая сва́рка — electroslag welding* * * -
66 ötös
* * *1. формы прилагательного: ötösek, ötös(e)t, ötösön1) пя́тый, пять (о числе, цифре, номере)2) пя́тый ( помеченный цифрой пять), но́мер пять, под но́мером пятьötös villamos — трамва́й но́мер пять
ötös szoba — ко́мната но́мер пять
3) пя́того разме́раötös kesztyű — перча́тки пя́того разме́ра
4) (состоя́щий) из пяти́ (единиц, человек, элементов)ötös bizottság — коми́ссия из пяти́ челове́к
5) пяти- ( при членении), по пять (при упаковке и т.п.)2. формы существительного: ötöse, ötösök, ötöstötös csomagolás — упако́вка по пять штук
1) (число, номер, цифра) пять, пятёрка2) разг предме́т, поме́ченный ци́фрой пятьaz ötösre felszállni — сади́ться/сесть на пятёрку
ötösre felelni — отвеча́ть/-ве́тить на пятёрку
4) муз квинте́т* * *Imn. [\ötöst] питый;az \ötös villamos — трамвай номер пять; \ötösfogat biz. — пятёрка; ír \ötös jambus — пятистопный ямб; az \ötös szám — питый номер; met. \ötös erősségű szél — пятибалльный ветер; IIaz \ötös autóbusz — питый автобус; biz. пятёрка;
fn. 1. (szám) (цифра) пять;2. isk., biz. (a legjobb osztályzat) пятёрка;a tanuló \ötöst kapott történelemből — ученик получил пятёрку по истории;
3. biz. (pénz) пятёрка;4. zene. (együttes, zenemű) квинтет; 5. kártya. пятёрка;treff \ötös — пятёрка треф;adu \ötös — козырная пятёрка;
6. sp. линия площади ворот -
67 марка
I1) ма́рка (почтовая, профсоюзная) || ма́рочныйгерблы марка — ге́рбовая ма́рка
конвертка марка ябыштыру — прикле́ить ма́рку на конве́рт
марка тартмасы — ма́рочная коро́бка
марка белән түләү системасы — ма́рочная систе́ма опла́ты
2) ма́рка (вид, сорт)корыч маркасы — ма́рка ста́ли
яңа марка машиналар — маши́ны но́вой ма́рки
3) перен. ма́рка (авторитет, престиж)заводның да, коллективның да маркасын тоту — держа́ть ма́рку и заво́да, и коллекти́ва
••марка астында — под ма́ркой чего-л.
II сущ.марканы тоту (төшермәү) — держа́ть (выде́рживать) ма́рку
ма́рка (денежная единица в Германии, Финляндии) -
68 decorticate
v1) здирати (знімати) шкірку; очищати від лушпиння; вирізати серцевину2) знімати кору3) лущити зерно4) здиратися, сходити (про шкіру тощо)5) викривати, зривати машкару* * *v1) cпeц. здирати, знімати шкірку, очищати від лушпиння; видаляти серцевину; обкоровувати, знімати луб; знімати волокно; відокремлювати луб від стебла; лущити зерно; здиратися, сходити (про шкірку, лушпиння)2) викривати, зривати маску -
69 measure
1. n1) міра; система мір2) одиниця виміру3) масштаб, мірило, критерій4) мірка; розмірmade to measure — зроблений на замовлення; пошитий за міркою
5) ступінь; межа6) захід7) прос. розмір, метр; стопа8) муз. такт9) друк. ширина шпальти2. v1) міряти, вимірювати2) відміряти; розподіляти3) знімати міркуto measure smb. for clothes — знімати мірку, щоб пошити одяг
4) оцінювати, визначати (характер тощо)5) мати певні розміриthe room measures 4 by 6 — площа кімнати — 4 на 6
6) порівнювати; помірятися (силами)7) розміряти відповідно до чогось, робити відповідним чомусь, пристосовувати8) поет. визначати межі, розмежовуватиmeasure off, measure out — відміряти
measure up — а) досягати (рівня); б) відповідати (вимогам)
to measure one's length — упасти, простягтися на весь зріст
* * *I n1) міра, система вимірівdry measure — міра сипучих тіл; одиниця виміру, міра; масштаб, мірило, критерій
2) мірка; розмір3) ступінь; межа; міра4) захід5) юp. закон6) мaт. дільник ( який ділить число без залишку)7) пoeт. метр, розмір, стопа8) мyз. такт; розмір9) pl пласти певної геологічної формації; світа10) пoлiгp. формат рядка; ширина шпальти, колонки11) icт. танець (особл. плавний)II v1) вимірювати, міряти; відміряти; відраховувати; видавати за міркою; розподіляти2) знімати мірку; оцінювати; визначати ( характер)3) мати розмір4) порівнювати; помірятися (нaпp., силою); витримувати порівняння5) розміряти; приводити у відповідність; пристосовувати6) пoeт. покривати ( яку-небудь відстань)7) пoeт. визначати межі; розмежовувати -
70 войти
войти́1. eniri, enpaŝi;envagoniĝi (в вагон и т. п.);2. (вместиться) lokiĝi, enspaciĝi, trovi lokon;♦ \войти в дове́рие akiri la konfidon;\войти в си́лу fariĝi valida, validiĝi;\войти в быт eniĝi en la vivon, enradikiĝi;\войти в привы́чку iĝi kutima;\войти в погово́рку fariĝi proverbo (или popoldiro);\войти в аза́рт pasiiĝi, entuziasmiĝi, ardiĝi.* * *сов.1) entrar viвойти́ в дом — entrar en casa
войти́ в го́род — entrar en la ciudad
войти́ в во́ду — entrar (meterse) en el agua
войди́! — ¡entra!, ¡pasa!
войди́те! — ¡entre!, ¡entren!, ¡pase!, ¡pasen!
2) ( проникнуть) penetrar vt (en)лопа́та вошла́ в зе́млю — la pala ha penetrado en la tierra
3) ( вместиться) entrar vi, caber (непр.) vi4) (включиться, принять участие) entrar vi (en), ser incluídoвойти́ в соста́в ( чего-либо) — formar parte (de), integrar vt
войти́ в прави́тельство — entrar en el (formar parte del) gobierno
войти́ в число́ — entrar en el número
войти́ в спи́сок — entrar (figurar) en la lista
войти́ в до́лю — tener una parte (en); pagar (una) parte
5) ( вникнуть) adentrar viвойти́ в дела́ — ponerse al corriente (al tanto) de los asuntos
войти́ в подро́бности — entrar en detalles (en pormenores)
войти́ в положе́ние ( чьё-либо) — hacerse cargo de la situación (de), ponerse en el lugar (de)
6) с + твор. п. (обратиться, представить на рассмотрение) presentar vtвойти́ с докла́дом, с предложе́нием — presentar un informe, una proposición
••войти́ в употребле́ние (в обихо́д) — ponerse en uso, hacerse habitual
войти́ в быт — hacerse corriente (habitual)
войти́ в привы́чку — hacerse costumbre
войти́ в погово́рку — convertirse en proverbio
войти́ в мо́ду — ponerse de moda, estar en boga
войти́ в дове́рие ( к кому-либо) — ganarse (captarse) la confianza (de)
войти́ в си́лу (в де́йствие) — entrar en vigor
войти́ в аза́рт — enardecerse (непр.), acalorarse, perder los estribos
войти́ в долги́ — endeudarse
войти́ в лета́ (в во́зраст, в года́) — hacerse mayor de edad, entrar en años
войти́ в соглаше́ние — llegar a un acuerdo
войти́ в сноше́ния — entablar relaciones, entrar en relaciones
войти́ в конта́кт — entrar en (establecer) contacto; ponerse en contacto (con)
войти́ в исто́рию — entrar en (pasar a) la historia
войти́ во вкус — tomar gusto (afición) a
войти́ в роль — identificarse con un papel
* * *сов.1) entrar viвойти́ в дом — entrar en casa
войти́ в го́род — entrar en la ciudad
войти́ в во́ду — entrar (meterse) en el agua
войди́! — ¡entra!, ¡pasa!
войди́те! — ¡entre!, ¡entren!, ¡pase!, ¡pasen!
2) ( проникнуть) penetrar vt (en)лопа́та вошла́ в зе́млю — la pala ha penetrado en la tierra
3) ( вместиться) entrar vi, caber (непр.) vi4) (включиться, принять участие) entrar vi (en), ser incluídoвойти́ в соста́в ( чего-либо) — formar parte (de), integrar vt
войти́ в прави́тельство — entrar en el (formar parte del) gobierno
войти́ в число́ — entrar en el número
войти́ в спи́сок — entrar (figurar) en la lista
войти́ в до́лю — tener una parte (en); pagar (una) parte
5) ( вникнуть) adentrar viвойти́ в дела́ — ponerse al corriente (al tanto) de los asuntos
войти́ в подро́бности — entrar en detalles (en pormenores)
войти́ в положе́ние ( чьё-либо) — hacerse cargo de la situación (de), ponerse en el lugar (de)
6) с + твор. п. (обратиться, представить на рассмотрение) presentar vtвойти́ с докла́дом, с предложе́нием — presentar un informe, una proposición
••войти́ в употребле́ние (в обихо́д) — ponerse en uso, hacerse habitual
войти́ в быт — hacerse corriente (habitual)
войти́ в привы́чку — hacerse costumbre
войти́ в погово́рку — convertirse en proverbio
войти́ в мо́ду — ponerse de moda, estar en boga
войти́ в дове́рие ( к кому-либо) — ganarse (captarse) la confianza (de)
войти́ в си́лу (в де́йствие) — entrar en vigor
войти́ в аза́рт — enardecerse (непр.), acalorarse, perder los estribos
войти́ в долги́ — endeudarse
войти́ в лета́ (в во́зраст, в года́) — hacerse mayor de edad, entrar en años
войти́ в соглаше́ние — llegar a un acuerdo
войти́ в сноше́ния — entablar relaciones, entrar en relaciones
войти́ в конта́кт — entrar en (establecer) contacto; ponerse en contacto (con)
войти́ в исто́рию — entrar en (pasar a) la historia
войти́ во вкус — tomar gusto (afición) a
войти́ в роль — identificarse con un papel
* * *v -
71 протереть
протере́ть1. (продырявить) truigi;2. (вытереть) viŝi;3. (сквозь решето) trafroti, frotkribri.* * *сов.1) ( износить) agujerear vt, gastar vt ( por el uso)2) ( вытереть) frotar vt, limpiar vt3) (сквозь решето, сито и т.п.) tamizar vt; rallar vt ( сквозь тёрку); hacer puré••протере́ть с песко́м (с песо́чком) прост. — cascar las liendres (las nueces)
* * *сов.1) ( износить) agujerear vt, gastar vt ( por el uso)2) ( вытереть) frotar vt, limpiar vt3) (сквозь решето, сито и т.п.) tamizar vt; rallar vt ( сквозь тёрку); hacer puré••протере́ть с песко́м (с песо́чком) прост. — cascar las liendres (las nueces)
* * *vgener. (âúáåðåáü) frotar, (èçñîñèáü) agujerear, (ñêâîçü ðåøåáî, ñèáî è á. ï.) tamizar, gastar (por el uso), hacer puré, limpiar, rallar (сквозь тёрку) -
72 снять
снять1. demeti, depreni, forigi;2. (урожай) rikolti;3. фото fot(ograf)i;4. (нанять) lui, lupreni;♦ \снять оса́ду forigi la sieĝon;\снять с кого́-л. отве́тственность demeti de iu respondecon;\снять да́чу lui somerdomon (или vilaĝdomon, vilaon);\снять ко́пию kopii;\снять ме́рку preni mezurojn;\снять с учёта malregistri;\сняться 1. фото fotiĝi, fotografiĝi;2. мор.: \сняться с я́коря levi ankron;♦ \сняться с учёта malregistriĝi.* * *(1 ед. сниму́) сов., вин. п.1) coger vt, descolgar (непр.) vt ( что-либо висящее); quitar vt (одежду и т.п.); quitarse ( с себя); retirar vt ( удалить); sacar vt (извлечь, вынуть)снять пальто́ с ве́шалки — quitar (coger) el abrigo de la percha
снять телефо́нную тру́бку — descolgar el auricular
снять дверь с пе́тель — sacar la puerta de los goznes
снять кры́шку с кастрю́ли — destapar una cacerola
снять ска́терть — quitar (retirar) el mantel
снять шля́пу — quitarse el sombrero, descubrirse
снять с себя́ боти́нки — quitarse las botas, descalzarse
снять с себя́ перча́тки — quitarse (descalzarse) los guantes
снять очки́ — quitarse las gafas
снять кожуру́ — quitar la piel (el pellejo), pelar vt, despellejar vt
снять сли́вки с молока́ — quitar la nata a la leche, desnatar la leche
снять пе́ну — quitar la espuma, espumar vt
снять (кора́бль) с ме́ли — desencallar (el barco)
2) с.-х. cosechar vt; coger vt, recoger vt, recolectar vt4) ( отменить) levantar vt; anular vt, abolir vt ( аннулировать); retirar vt ( отказаться от чего-либо)снять запреще́ние — levantar la prohibición
снять аре́ст — levantar el arresto
снять карау́л — quitar la guardia
снять оса́ду — levantar el sitio
снять предложе́ние — retirar la proposición
снять пье́су с репертуа́ра — retirar (quitar) la obra del repertorio
снять вы́говор — anular (conmutar) la amonestación
6) (отстранить, освободить)снять с рабо́ты — destituir (separar) del trabajo
снять с до́лжности — destituir del cargo, deponer del empleo
снять студе́нтов с заня́тий — sacar a los estudiantes de las clases
7) ( воспроизвести)снять рису́нок — calcar un dibujo
снять ко́пию — sacar copia
8) фото fotografiar vt, retratar vt; кино rodar (непр.) vt, filmar vt9) ( нанять) alquilar vtснять в аре́нду — arrendar (непр.) vt
10) карт. cortar vt, destajar vt••снять го́лову ( с кого-либо) — cortar la cabeza (a)
снять отве́тственность ( с кого-либо) — descargar (exonerar) de la responsabilidad (a)
снять с себя́ отве́тственность — descargarse (eximirse) de la responsabilidad; declinar la responsabilidad
снять допро́с, снять показа́ния ( с кого-либо) юр. — someter a interrogatorio (a)
снять ме́рку — tomar la medida, medir (непр.) vt
как руко́й сняло́ — como con la mano, como por encanto
* * *(1 ед. сниму́) сов., вин. п.1) coger vt, descolgar (непр.) vt ( что-либо висящее); quitar vt (одежду и т.п.); quitarse ( с себя); retirar vt ( удалить); sacar vt (извлечь, вынуть)снять пальто́ с ве́шалки — quitar (coger) el abrigo de la percha
снять телефо́нную тру́бку — descolgar el auricular
снять дверь с пе́тель — sacar la puerta de los goznes
снять кры́шку с кастрю́ли — destapar una cacerola
снять ска́терть — quitar (retirar) el mantel
снять шля́пу — quitarse el sombrero, descubrirse
снять с себя́ боти́нки — quitarse las botas, descalzarse
снять с себя́ перча́тки — quitarse (descalzarse) los guantes
снять очки́ — quitarse las gafas
снять кожуру́ — quitar la piel (el pellejo), pelar vt, despellejar vt
снять сли́вки с молока́ — quitar la nata a la leche, desnatar la leche
снять пе́ну — quitar la espuma, espumar vt
снять (кора́бль) с ме́ли — desencallar (el barco)
2) с.-х. cosechar vt; coger vt, recoger vt, recolectar vt4) ( отменить) levantar vt; anular vt, abolir vt ( аннулировать); retirar vt ( отказаться от чего-либо)снять запреще́ние — levantar la prohibición
снять аре́ст — levantar el arresto
снять карау́л — quitar la guardia
снять оса́ду — levantar el sitio
снять предложе́ние — retirar la proposición
снять пье́су с репертуа́ра — retirar (quitar) la obra del repertorio
снять вы́говор — anular (conmutar) la amonestación
6) (отстранить, освободить)снять с рабо́ты — destituir (separar) del trabajo
снять с до́лжности — destituir del cargo, deponer del empleo
снять студе́нтов с заня́тий — sacar a los estudiantes de las clases
7) ( воспроизвести)снять рису́нок — calcar un dibujo
снять ко́пию — sacar copia
8) фото fotografiar vt, retratar vt; кино rodar (непр.) vt, filmar vt9) ( нанять) alquilar vtснять в аре́нду — arrendar (непр.) vt
10) карт. cortar vt, destajar vt••снять го́лову ( с кого-либо) — cortar la cabeza (a)
снять отве́тственность ( с кого-либо) — descargar (exonerar) de la responsabilidad (a)
снять с себя́ отве́тственность — descargarse (eximirse) de la responsabilidad; declinar la responsabilidad
снять допро́с, снять показа́ния ( с кого-либо) юр. — someter a interrogatorio (a)
снять ме́рку — tomar la medida, medir (непр.) vt
как руко́й сняло́ — como con la mano, como por encanto
* * *v1) gener. (ñàñàáü) alquilar, (îáìåñèáü) levantar, abolir (аннулировать), anular, coger, descolgar (что-л. висящее), filmar, quitar (одежду и т. п.), quitarse (с себя), retirar (отказаться от чего-л.), retratar, sacar (извлечь, вынуть), ôîáî fotografiar ***2) navy. abatir tienda3) milit. (÷àñîâúõ è á. ï.) retirar (отвести), inutilizar, matar (обезвредить)4) agric. cosechar, recoger, recolectar5) card.term. cortar, destajar6) special. (получить продукцию) obtener -
73 четвёрка
1) ( цифра) quattro м.2) ( маршрут транспорта) quattro м.3) ( количество) quattro, quartetto м.4) ( упряжка) tiro м. a quattro5) ( лодка) quattro м.6) ( отметка) quattro м.* * *ж.1) (цифра, отметка, карта) quattro m; poker m газет.2) разг. ( о транспорте) numero quattroсесть на четвёрку — prendere il tram / filobus / autobus numero quattro
3) ( упряжка) quadriga, tiro a quattro4) спорт. ( лодка) quattro m5) ( группа людей) quartetto m, quaterna f* * *ngener. quartino (4-я часть листа), quaderna, quaternita, quattro -
74 мера
1) (измерит. величина) міра (мн. міри, мір). [Міра довжини (Сл. Ум.). Золото, як міра вартости (Економ. Наука). Якою мірою міряєте, - відміряється вам (Біблія)]. -ры линейные (погонные), квадратные, кубические - міри лінійні, квадратові, кубічні. -ра времени - міра часу, (измерение) вимір часу. Палата мер и весов - палата мір і ваги. -рою (по счёту) выдавать что - видавцем давати (видавати) що. [Хліб видавцем дали (Н.-Лев.)];2) (четверик хлеба) мірка, міра. [Він мірку гороху насипав (Рудч.)];3) (сосуд для измерения) мірка; (убираемой свёклы) мірниця. [Висип борошно в мірку (Брацлавщ.). Своїми буряками досипає її мірниці (Коцюб.)];4) (в стихосл.) міра, розмір (-ру), метр (-ру);5) (степень, размер, предел и т. п.) міра. -ра наказания - міра (вимір) кари. -ра содеянного - міра заподіяного. В той, в такой -ре (степени) - тією (тою), такою мірою, в тій, в такій мірі. [Твори, що тією чи иншою мірою задовольняють естетичні вимагання (Єфр.). Річ це занадто коротка, щоб бути повною в такій мірі, якої треба (Грінч.)]. В какой -ре - якою мірою, в якій мірі, в яку міру. В большой, в значительной -ре (степени) - великою мірою. [Дещо з тих перспектив великою мірою і справдилося (Єфр.)]. В большей, в меньшей -ре - більшою, меншою мірою, в більшій, в меншій мірі. В одинаковой, в равной, в той же -ре (степени) - однаково, (а) так само, (зап.) зарівно. Не всі однаково своїй долі корились (Куліш). Стережіться зарівно батька, як і сина (Франко)]. В полной -ре - повною мірою, на повну (на цілу) міру, до повної повні (Куліш), ущерть, аж до краю, цілком. [Використати повною мірою (Єфр.). Не розгорнув свого хисту на повну (цілу) міру (Єфр.). Коцюбинський тягся до оригінальних країв і використовував їх ущерть (Єфр.). Почував себе аж до краю героєм (Крим.)]. По -ре чего - відповідно до чого, в міру чого. По -ре моих средств - відповідно до моїх коштів (засобів), в міру моїх коштів (засобів). По -ре трудов и награда - відповідно до праці (в міру праці) й нагорода. По -ре того как - в міру того як. [В міру того як ростуть суперечності (Азб. Ком.)]. По -ре получения, поступления чего - в міру того як одержується, надходить (вступає), (в прошлом) одержувано, надходило (вступало), (в будущем) одержуватиметься, надходитиме (вступатиме) що. По -ре возможности, по -ре сил - в міру спромоги, по змозі (по спромозі), що сила зможе. По -ре сил наших - як наша сила, як наше посилля. По крайней -ре - принаймні, (зап.) принайменше, (диал.) прейма (Свидниц.), (хотя бы) бодай; см. ниже - по меньшей мере. Кинувся миттю униз, щоб принаймні умерти з своїми вкупі (Дніпр. Ч.). Чи ти перестанеш брехати бодай собі самому? (Коцюб.)]. По меньшей (по крайней) -ре (минимум) - що-найменш(е), принайменше, принаймні, бодай. [Щоб здійснити цю програму, треба що-найменше (принаймні) три роки (Київ). Кругом кождої матері роїлося бодай по п'ятеро дітей. (Франко)]. Это по меньшей -ре странно - це, що-найменше, чудно (дивно). По большей -ре - що-найбільш(е); (по большей части) здебільшого, здебільша, побільше. В -ру (соответственно) - до міри, помірно; (об обуви, одежде) до міри, в міру. [Як п'єш до міри, то горілка панує чоловікові (Полтавщ.). У помірно натопленій хаті (Грінч.)]. Сделанный в -ру - зроблений до міри, помірний. Не в -ру - не до міри, (редко) невзаміру; (об обуви, одежде) не до міри, не в міру, не на мірку; (чересчур) занадто, через край, через лад; (неподсилу) не під силу. [Присмачає вона ласощі невзаміру (М. Вовч.)]. Без -ры - без міри, міри нема, незмірно; см. Сверх меры. [Се мук йому без міри завдало-б (Грінч.)]. Сверх, свыше -ры, через -ру - над міру, через лад, надто, занадто; (непосильно) над силу. [Через лад багато набрав, - от і не піднесе (Грінч.). Що надто - то погано (Приказка)]. Свыше всякой -ры - (по)над усяку міру. Всему есть -ра - всьому (на все) є міра (предел: край). Превышать, превысить -ру - переходити, перейти міру. Знать, соблюдать, наблюдать -ру, не знать -ры в чём - знати (держати) міру, додержувати(ся) міри, не знати міри в чому. [Жартуйте та й міру знайте (Н.-Лев.). Держи віру, держи й міру (Приказка)]. Душа -ру знает - душа міру знає. Подойти под -ру - см. Мерка 2. Выше -ры и конь не скачет (не прянет) - понад себе і кінь не цибне;6) (мероприятие) захід (-ходу), (обычно во мн. ч.) заходи (-дів), (редко) запобіг, забіг (-гу), забіги (-гів), (средство) спосіб (-собу). [Репресивні (тактичні) заходи (Єфр.). Своїми школами і иншими забігами (єзуїти) поперевертали багацько руських патронів у латинство (Куліш)]. -ры воздействия - заходи (до) впливу, (щоб) вплинути. -ры к восстановлению - заходи до відновлення. -ры действительного наблюдения - засоби справжнього доглядання. -ра обеспечения - спосіб забезпечення. -ры предосторожности - застережні (пересторожні) заходи, заходи проти небезпеки; см. Предосторожность. -ры предупредительные - запобіжні (попередні) заходи, заходи попередити що. -ры пресечения - припинні (припиняльні) заходи, заходи до припинення. -ры принудительные - примусові заходи. Высшая -ра наказания - найвища кара, розстріл (-лу). Изыскивать -ры - добирати способу. Прибегать к -рам - вдаватися до заходів. Прибегнуть к иным -рам - вжити инших заходів, удатися до иншого способу. Принимать, принять, употреблять, употребить -ры по отношению к кому, к чему - вживати, вжити заходів, робити, зробити заходи (диал. захід) що-до кого, (що-)до чого, над ким, чим, коло чого, добрати способу. [Вам сорому нема всіх заходів ужити, щоб сей побожний пан не став у мене жити (Самійл.). Робити заходи, щоб його силоміць притягли до нас, я не хочу (Крим.)]. Принимать зависящие -ры - вживати належних заходів. Помогайте ему всеми -ми - (до)помагайте йому всяким способом, всіма способами.* * *1) мі́раме́ры длины́, объёма — мі́ри довжи́ни, об'є́му
без ме́ры — без мі́ри; ( безмерно) безмі́рно
2) ( мероприятие) за́хід, -ходу3) ( единица ёмкости сыпучих тел) мі́ра, мі́рка; ( убираемой свёклы) мі́рниця -
75 мерка
1) см. Меряние;2) мірка, міра; (у портных, сапожников ещё) змірок (-рка). [Естетична мірка була-б тільки частковою міркою (Єфр.). Я тобі без змірка чобіт пошию (Короленко)]. Снимать, снять -ку - брати, взяти міру (мірку), здіймати, зняти змірок з кого. [Соломон - із мене ростом, беріть з мене міру (Рудан.). Майстер здійме змірок (Короленко)]. По -ке - до міри. [Зачав робити корабель, сказано, щоб усе до міри було (Рудан.). Оті вікна пороблено до однієї міри (Лубенщ.)]. Всё ставить под одну -ку - прикладати до всього однакову мірку. Подойти под -ку (под меру) (о рекрутах) - підійти під мірку;3) см. Мера 3.* * *1) мі́рка2) см. мера 3) -
76 мор
помір (-мору), помірок (-рку), помір'я (р'я), промір (-мору), промірок (-рку), помірщина, моровиця, мір и мор (р. мору), умирачка, мертвячка, (падёж) упадок (-дку), дох (р. доху). [Пущу помір, стануть люди мором умирати (Рудан.). Помірок на людей великий пішов (Липовеч.). Челядників їх вигубить помір'я, і вдови їх сльозами не заплачуть (Куліш). У Київі, кажуть, великий промір: по 70 чоловіка на день мре (Канівщ.). Як тоді був у нас промірок, померли й батько (Звин.). Будуть-же великі трясення по місцях, і голоди, і мори (Біблія). Тоді була мертвячка скрізь, люди здорово мерли (Сл. Гр.). На скотину моровиця буде (Грінч.). Як єсть упадок на свині, дак скрізь, не тільки у нас (Борз.). Дох був на курей, усі й й подохли (Борз.)].* * *мор, -у, морови́ця, помі́р, -мо́ру, помі́рок, -рку -
77 прогрызать
прогрызть1) прогризати, прогризти, (проесть) проїдати, проїсти, (о мышах и т. п. ещё) проточувати, проточити, (о мн. или местами) попрогризати, попроїдати, попроточувати що. [Глянь, яку дірку прогризли (миші)! Миші дірку проточили і таки долізли до борошна (Харк. п.)];2) -грызть (известн. время) - прогризти (якийсь час). Прогрызенный - прогризений, проточений, проїд(ж)ений, (о мн.) попрогризані, попроточувані. -ться -1) прогризатися, бути прогризеним. [Прогризено велику дірку];2) прогризатися, прогризтися. [Той змій як прогризся скрізь той ліс, і знов летить з ними (Рудч.)].* * *несов.; сов. - прогр`ызть1) прогриза́ти, прогри́зти и попрогриза́ти; ( проедать) проїда́ти, прої́сти, диал. переїда́ти, переї́сти; (о грызунах, насекомых, червях) прото́чувати, проточи́ти2) (несов.: грызть в течение определённого времени) гри́зти [ці́лий день], прогри́зти -
78 четвёрка
ж.1) разг. ( цифра) four2) ( группа из четверых) (group of) four3) ( отметка) four (out of five); ≈ B mark; B grade амер.ста́влю тебе́ за э́то четвёрку — I give you four out of five for this
он получи́л четвёрку по исто́рии — he got a B for history
4) карт. fourчетвёрка черве́й [пик и т.п.] — the four of hearts [spades, etc]
5) разг. (об автобусе, трамвае и т.п.) No 4 bus [tram, etc]пое́хать на четвёрке — take a number four bus [tram, etc]
6) ( лошадей) four-in-hand; team of four horses8) воен. авиа flight of four aircraft••на четвёрку — rather well, quiet well
-
79 проверка
ж1) контроль check(ing), check-up; подтверждение подлинности и т. п. verification; обследование inspection, examinationпрове́рка биле́тов — ticket control
прове́рка ка́чества това́ров — check on the quality of goods
прове́рка докуме́нтов/фа́ктов — verification of sb's papers/of facts
прове́рка паспорто́в — passport control
прове́рка счето́в фин — audit(ing)
2) испытание test(ing), trialпрове́рка надёжности — safety test
проходи́ть прове́рку — to undergo a test/tests/a trial/trials
вы́держать прове́рку вре́менем — to stand/to withstand the test of time
э́то лека́рство прохо́дит клини́ческую прове́рку — this drug is undergoing clinical trials
-
80 стирка
жwashing, laundering, AE washбельё, предназна́ченное в сти́рку — (dirty) wash(ing), AE laundry
э́та руба́шка годи́тся/не годи́тся в сти́рку — this shirt is washable/is not washable
твои́ ве́щи сейча́с в сти́рке — your things are in the wash/AE laundry
См. также в других словарях:
РКУ — рейтинг корпоративного управления Источник: агентство Standard & Poors … Словарь сокращений и аббревиатур
насма́рку — насмарку, нареч.; идтинасмарку … Русское словесное ударение
ақ бүрку — (Монғ.) бәйгеден озып келген ат сауырына сүт, қымыз бүрку. Жаратқанай, неткен жақсылық еді, алдынан шығып а қ б ү р к е й і к ш і (Монғ.) … Қазақ тілінің аймақтық сөздігі
вприти́рку — нареч. разг. Плотно соприкасаясь; вплотную. Во дворах, впритирку к стенам сараев, стояли автомашины медсанбата. Шолохов, Они сражались за Родину. Маленький самолет должен почти впритирку обогнуть Шаман гору. Песков, Край света … Малый академический словарь
насма́рку — нареч. разг. В сочетании с глаголами пойти, идти или в значении сказуемого; оказаться напрасным, безрезультатным. Не удается построение усилителей слабых токов, и вся работа идет насмарку. Добровольский, Трое в серых шинелях. Вся моя жизнь была… … Малый академический словарь
Играть вечёрку — Сиб. 1. Устраивать предсвадебную вечеринку в доме невесты. 2. Справлять свадьбу. ФСС, 85 … Большой словарь русских поговорок
Сидеть вечёрку — Кем. Заниматься рукоделием на посиделках, вечеринке. СКузб., 44 … Большой словарь русских поговорок
Давать/ дать вздёрку — кому. Обл. Сиб. То же, что давать взбучку (ВЗБУЧКА). Мокиенко 1990, 110 … Большой словарь русских поговорок
Восьмёрка на пятёрку — Жарг. угол., Разг. Шутл. О женственной походке. ББИ, 48. Мильяненков, 97; Балдаев 1, 70 … Большой словарь русских поговорок
Давать/ дать восьмёрку [кому] — Жарг. угол. Грабить кого л. Мильяненков, 98; ББИ, 48; Балдаев 1, 71 … Большой словарь русских поговорок
Крутить/ закрутить (кружить) восьмёрку (восьмёрки) — кому. Жарг. угол. 1. Вводить в заблуждение, намеренно обманывать кого л. СВЯ, 18; Мильяненков, 98; ББИ, 48; Балдаев 1, 71, 209. 2. Воровать что л., грабить кого л. Балдаев 1, 210. 3. Вести преступный образ жизни. Балдаев 1, 210. 4. Отбывать… … Большой словарь русских поговорок
