-
1 рать
1) поэз., перен. рать, -ті; ( войско) ві́йськоне хвали́сь, е́дучи на \ратьть — погов. не хвали́ся, йдучи́ у бі́й
-
2 Прого[а]рать
прогореть1) горіти, прогоріти якийсь час. [Свічка прогоріла цілу ніч];2) прогорати, прогоріти, вигоріти наскрізь, пропалюватися, пропалитися. [Стіна прогоріла наскрізь]. Дрова в печи -рели - дрова в печі перегоріли;3) (банкротиться) горіти, прогорати, прогоріти, банкрутувати, збанкрутувати, (падать) упадати, упасти. Предприятие -ло - підприємство збанкрутувало, прогоріло. -
3 играть
1) (во что) грати, гуляти в що и в чого, (тешиться) гратися, бавитися в що, (в детск. яз.) гратоньки, граватовьки, гулятоньки, гуляточки. [Гуляють у тісної баби (Рудч.). Гуляєте в креймахи? В дамки гуляєте, чи ні? (Звин.). Чи ти граєш в якоїсь іграшки, чи що? - говорила Олеся (Н.-Лев.). Можна гратися, можна бігати, бурушкатися без кінця (Васильч.). Кругом них бавилася дітвора, дзвінким реготом сповняючи повітря (Черкас.)]. -рать в куклы, в жмурки, в мячик - гуляти, гратися в ляльки, в піжмурки, в м'яча. -рать в карты, в шахматы - грати, гуляти в карти, в шахи. [Троє вірмен зараз-же з боку біля Марка гуляють у карти (Грінч.)]. -рать по большой, по маленькой - грати в велику, в малу гру. -рать на мелок - набір грати. -рать в бубнах, в пиках - грати на дзвінці, на вині. -рать (с) чем - гратися, бавитися, гулятися (з) чим. С ним как с огнём -рать - з ним як з огнем гратися, гулятися, бавитися. -рать кем - гратися, бавитися, гулятися ким. [Чи будеш ним мов пташкою гулятись, на ниточці прив'яжеш для дитини? (Куліш). Вона чула серцем, що Миколай тільки бавиться нею (Гр. Григ.)]. Судьба -рает людьми - доля грається людьми, жартує з людьми. Кошка -рает с котятами - кішка грається з кошенятами. -рает, как кот мышью - грається, як кіт (з) мишею. -рать с кем (иметь партнёром) - грати, гуляти з ким; (тешиться, забавляться) гратися, гулятися, бавитися з ким. [З собакою унучок грався (Шевч.). Вовчиця на сонці з вовченятами грається (Рудч.). Ще недавно вона з їми в ляльки гулялася, а он тепер уже порається (Грінч.)]. -рать на бирже - грати на биржі. -рать на повышение - бити на підвищення;2) (на музык. инструм. и о них) грати (на що и на чому, у що). [Кобзар чутно як грає і співає про Морозенка (М. Вовч.). Бас гуде, скрипка грає (Номис)]. -рать на лире, на скрипке, на дуде, на пианино, на рояли - грати на ліру (и на лірі), на скрипку (и на скрипці), на дудку (и у дудку), на піяніно (и на піяніні), на роялі. [Грає на ліру (Звин.). Сидить кобзар на могилі та на кобзі грає (Шевч.)];3) что - грати що. -рать кого, чью роль изображать на сцене - грати, удавати кого, чию ролю. [Він грає Гамлета (Крим.). Жінок на театрі (грецькім) удавали теж чоловіки (Єфр.). І що-найпишнішії дами з придворних вдавали на сцені субреток моторних, щоб слави і втіхи зажить (Л. Укр.)]. -рать роль чего - грати, (исполнять) відігравати, відбувати ролю чого. Это не -рает роли - це не грає ролі, це не має ваги. -рать главную или руководящую роль, -рать первую скрипку (переносно) - першу скрипку грати, перед вести в чому. [В Київі знайшов Шевченко цілу вже громаду ентузіястичної молоди, між якою перед вели Костомаров та Куліш (Єфр.)]. -рать значительную, выдающуюся роль - чимало, багато важити (в чому). -рать свадьбу - справляти весілля. [Одної неділі справляли весілля Настине з Петром, другої вінчали Гната (Коцюб.)];4) (об игре света, красок, лица) грати (чим), мінитися (чим). [Небо грає усякими барвами (Коцюб.). По той бік Росі грала зірниця (Н.-Лев.). На устах під чорним вусом грала усмішка (Коцюб.)]. Солнце -рает на Пасху - сонце грає, міниться на Великдень. Шампанское -рает в бокале - шампанське грає в келіху. Румянец -рает - рум'янець грає, міниться. [В обох на щоках міниться невгасимою купинкою рум'янець (Васильч.)];5) (бродить) грати, шумувати, мусувати, (только переносно) буяти. [Чи не той то хміль, що у пиві грає? (АД.). Мед вже почав у бочці грати (Сл. Гр.)]. Молодая кровь -рает - молода, юнацька кров грає, буяє, шумує. [Бо то не кров юнацька в мене грає (Грінч.)]. Волна -рает - хвиля грає. Играя, Играючи (шутя) - гуляючи(сь), заіграшки[у]. Это -ючи сделать можно - це гуляючи(сь), заіграшки[у] зробити можна. Игранный - граний, гуляний.* * *1) гра́ти; (во что, с кем-чем) гратися, гуля́ти, гуля́тися; ( забавляться) ба́витися, -влюся, -вишся; ( относиться несерьёзно) жартува́ти\игратьть в зага́дки — гра́ти в за́га́дки, зага́дувати за́га́дки [оди́н о́дному]
\игратьть в ку́клы — гра́тися (гуля́ти, гуля́тися) в ляльки́ (з лялька́ми)
\игратьть в ша́хматы — гра́ти (гуля́ти) в ша́хи
\игратьть глаза́ми — гра́ти очи́ма
\игратьть коме́дию — см. комедия
\игратьть на би́рже — гра́ти на бі́ржі
\игратьть на не́рвах чьих — см. нерв
\игратьть на́ руку (в ру́ку) кому́ — гра́ти на ру́ку кому́
\игратьть огнём (с огнём) — гра́тися з вогне́м
\игратьть роль — а) прям. гра́ти роль; б) перен. відіграва́ти роль
\игратьть сва́дьбу — справля́ти (гуля́ти, гра́ти) весі́лля
\игратьть свое́й жи́знью — гра́ти свої́м життя́м
\игратьть слова́ми — гра́ти слова́ми; ( острить) каламбу́рити
2) ( о вине и шипучих напитках) гра́ти, виграва́ти, -грає́, шумува́ти, -му́є3) (сверкать, отражаясь) гра́ти, виграва́ти, міни́тися, -ни́ться, перелива́ти, перелива́тися, блища́ти, блисті́ти, -ти́ть, ся́яти, ся́ти(ся́є); (о смене оттенков, тонов) лелі́ти\игратьть все́ми цвета́ми [ра́дуги] — гра́ти (виграва́ти, міни́тися, перелива́ти, перелива́тися) всіма́ ба́рвами [ра́йдуги]
4) (о чувствах, мыслях, воображении) гра́ти, шумува́ти, буя́ти5) ( на музыкальном инструменте) гра́ти, виграва́ти\игратьть в две (в четы́ре) руки́ — гра́ти (виграва́ти) в дві (в чоти́ри) руки́
\игратьть на скри́пке — гра́ти (виграва́ти) на скри́пці (на скри́пку)
\игратьть пе́рвую скри́пку — гра́ти пе́ршу скри́пку
6) ( петь) диал. співа́ти\игратьть пе́сни (пе́сню) — співа́ти [пі́сню, пісні́]
-
4 забирать
забрать1) забирати, забрати, (мног.) побрати, позабирати. [Дітей люди позабирали. От поберуть вони коси та й підуть ніби-то косити (ЗОЮР)]. -брать всё, без остатка у кого, откуда - позабирати все в кого, вибрати що звідки, (образно) і кутки випорожнити кому. [Я вже всі свої гроші вибрав]. -рать силой - забирати, забрати силою (силоміць), гарбати, загарбувати, загарбати, грабувати, пограбувати. [Нічим було нам заплатити, так корівку мою пограбували і продали (Г. Барв.)]. -рать в долг - боргуватися, брати набір (на борг), на віру. [Ми в крамниці боргуємося на місяць. Я беру хліб на віру, а як зароблю, тоді віддаю гроші]. -рать в войско - брати, забирати до війська (в армію, в салдати) кого; чуби голити кому. [Король війну замишляє, усіх хлопців забирає. Хлопцям чуби поголили (Пісня)]. -рать в плен - забирати (займати) в полон (у бран, у неволю). -брать в плен всех - усіх виполонити. [Усіх татар вирубаємо й виполонимо (Куліш)]. -рать скот на потраве - займати худобу в шкоді (в спашу). [Ой, лихо! коні в спашу - займайте мерщій];2) (о хмельном, о лекарстве) розбирати, розібрати. [Та вже-ж мою голівоньку та хміль розбирає (Пісня)]. -рать кого - брати кого. Охота -рает кого - хіть бере кого; кортить кому. Злость -рает - злість бере, злість узяла кого. -рает за душу - бере за душу, діймає до серця кого. [Сумна пісня брала за душу. Її плач аж до серця діймає]. -брать в голову - узяти собі думку, убгати в голову. -брать в руки кого - узяти в свої руки, (шутл.) убрати в шори, запетлювати кого. [А що, запетльовано тебе?];3) (о режущем орудии) брати, взяти. [Плуг бере мілко. Гембель товсто бере - підбити треба]. Забранный - забраний и забратий; (без остатка) вибраний; (силой) забраний и забратий силою (силоміць), загарбаний, заграбований; (в долг) узятий на віру, набір; (в войско) забраний до війська; (в плен) забраний, зайнятий у бран (у полон, у неволю); (о скоте на потраве) зайнятий.* * *несов.; сов. - забр`ать1) забира́ти, забра́ти, -беру́, -бере́ш и мног. позабира́ти; (сов.: многое по одному) побра́ти; (яйца, птенцов из гнезда и) видира́ти, ви́дерти и ви́драти, -деру, -дереш; ( скот на потраве) займа́ти, зайня́ти, -йму́, -йме́ш\забирать бра́ть си́лу — ( приобрести силу) ста́ти си́льним (перен.: можним)
2) ( заделывать) заклада́ти, закла́сти и мног. позаклада́ти; ( загораживать) загоро́джувати, загороди́ти и мног. позагоро́джувати; (убирать, заправляя) заправля́ти, запра́вити, підтика́ти, підіткну́ти; (об одежде: убавлять) заву́жувати, заву́зити, -у́жу, -у́зиш, підкоро́чувати, підкороти́ти, -очу́, -о́тиш -
5 перебирать
перебрать1) перебирати, перебрати, (о мног.) поперебирати що. [Перебирати груші, ягоди, книжки. Мовчки струни на бандурі я перебираю (Куліш)]. -рать листы в книге - перегортати листки в книзі, перегортати (гортати) книгу. -рать пальцами, ножками - перебирати пучками (пальцями), ніжками. -рать на себе перья (о птицах) - шолопати на собі пір'я, пустритися, поштритися. [Гуска там поштрилася, милася, пір'я понапускала]. Я вас всех -ру - я до всіх вас доберуся, я вам усім дам. -рать избу, дежку - пересипати (пересипати) хату, кадовба, перекидати (перекидати) хату. -рать кого по косточкам - переминати, перетирати кого на зубах, пересуджувати кого, обсуджувати кого з голови до ніг;2) (прихотничать, привередничать) перебирати ким, чим и що, вередувати, ганьбувати, перебендювати ким, чим. [Наш паниченько-переберниченько коники перебирає. Хочеш їсти - бери що є та й їж, а не вередуй (Грінч.)]; (лишнее) перебирати перебрати чого. [Перебере грошей у хазяїна, більш як зробив візьме (Грінч.)];4) (набрать исподволь) сов. перебрати, поперебирати, набрати, понабирати. Много -брал он у нас (у всех) денег - багато перебрав (набрав) він у нас грошей, багато поперебирав (понабирав) він у всіх грошей. Перебранный - перебраний; пересипаний, перекиданий.* * *несов.; сов. - перебр`ать1) перебира́ти, перебра́ти; (о многом: сортируя) поперебира́ти; полигр. пересклада́ти, перескла́сти2) ( с целью ремонта) перебира́ти, перебра́ти; (полы, печь) переклада́ти, перекла́сти; (постройку, печь) пересипа́ти, переси́пати, перекида́ти, переки́дати и поперекида́ти\перебирать ко́сточки — перемива́ти, переми́ти кісточки́
-
6 подбирать
подобрать1) (подымать) підбирати, підібрати, підіймати, підняти що, (собирая с полу, с земли) збирати, зібрати, (по одному) визбирувати, (во множ.) попідбирати, позбирати, визбирати, (сплошь) повизбирувати що. [В того доля ходить полем, колоски збирає (Шевч.). Дивись, як ловко курятко пшінце визбирує (Хорол.). Визбирай (повизбируй) скло, щоб хто ногу не заскабив]. Прольёшь, не -рёшь - розіллєш, не збереш. -брать платье, юбку - підібрати сукню, спідницю, (подоткнуть) підсмикати, підтикати, підкуцати, під[за]касати спідницю. Срв. Подбираться 2. -бирать полы - підгинати поли. [А я поли підгинаю сідати на лаві (Гол.)]. -брать волосы, косу - підібрати, забрати волосся, косу. [Вона одною рукою миттю зірвала з голови хустку, другою підібрала довгу і чорну, як гайворон, косу (Стор.). Заберу собі волосся так, як жовнір, та й буде мені ліпше йти (Стеф.)]. Сидеть, -бравши ноги под себя - сидіти, під себе ноги підібгавши (підгорнувши, підкорчивши). -рать парус - звивати, звинути вітрило;2) (брать чужое) забирати, забрати, підчеплювати, підчепити. Не оставляй тут ничего, как раз -берут - не кидай тут нічого, а то миттю підчеплять;3) (о животном: съесть) поїсти, виїсти, визбирати. Лошадь -брала овёс до зерна - кінь овес до зернятка (до зернинки) поїв (виїв, визбирав);4) добирати, ді[о]брати (доберу, -реш…), прибирати, прибрати, (во множ.), подобирати, поприбирати кого, що до чого. -рать лошадей под стать, под масть, под цвет - добирати, добрати коней до пари, до масти, до кольору. -рать по образчику - добирати на зразок. -бирать подкладку под цвет материи - підбивку до кольору добирати. -бирать цвета - добирати (прибирати) кольори. -бирать пару кому - добирати (добрати), прибирати (прибрати) пару кому (до кого) и до пари кому, допаровувати (допарувати), підпаровувати, (підпарувати) кого до кого. -рать что-л. лицом к лицу, лучшее к лучшему - личкувати що. -брать карты, чтобы обыграть кого наверняка - підкладати (попідкладати) карти, щоб когось напевне обіграти. -брать ключ к чему - добирати (добрати), прибирати (прибрати) ключа до чого. [Добрав ключа до батьківської скрині (Грінч.). Добираю ключа до комори, бо той загубився (Крим.). І кожен прибере ключа до її пісень (Куліш)]. И слова (выражения, названия) подходящего не -беру - і слова (виразу) підхідного (підхожого), назви підхідної (підхожої) не приберу (не доберу).* * *несов.; сов. - подобр`атьпідбира́ти, підібра́ти и попідбира́ти; ( собирать) збира́ти, зібра́ти и позбира́ти; ( собирать по одному) визби́рувати, ви́збирати и повизби́рувати; (выбирать подходящее, сходное) добира́ти, добра́ти и дібра́ти; (подол, полы) підсми́кувати и підсмика́ти, підсми́кати; (несов.: хвост, ноги, губы) підібга́ти и підобга́ти -
7 затирать
затереть1) затирати, затерти, (о мног.) позатирати що. [Позатирай оте, що поналивала]. -рать кашу салом - затирати кашу салом. -рать пиво, квас - затирати пиво, квас, ставити пиво, квас. -рать что-л. написанное, нарисованное - затирати, затерти, замазувати, замазати, (о мног.) позатирати, позамазувати щось написане, намальоване. -реть кого-л. в толпе - затерти кого в натовпі;2) (загрязнять) забруднювати и забрудняти, забруднити, завожувати, завозити що. -реть пол (грязными ногами) - зґрасувати поміст (долівку, підлогу), наслідити (на підлозі);3) кого, что (перен.: не давать ходу) - затирати, затерти кого, що, одсувати, одсунути кого набік, назад. Затёртый - затертий; замазаний; забруднений.* * *несов.; сов. - затер`етьзатира́ти, зате́рти и мног. позатира́ти -
8 избирать
избрать кого (из среды кого), что (из чего) обирати, обрати и обібрати, вибирати, вибрати, (о мног.) пообирати, повибирати кого (з кого, з-поміж кого), що (з чого). [Та ви, певно, когось уже обрали собі, - так ви й кажіть (М. Вовч.). Він обібрав другий шлях (Крим.). Вибирає злу дорогу (Куліш)]. -рать себе род жизни, деятельности, специальность - обрати собі певне життя, певну діяльність, обрати (вибрати) собі спеціяльність. [Сам добровільно, без чужого примсу, обібрав собі спеціяльність (Крим.)]. -рать поприще для работы - обрати (обібрати) собі поле (терен) для праці. -рать себе место - обрати (обібрати) собі місце. [Обрали собі місце і жили в столиці (Рудан.). Собі місця не обібрав (Чуб. V)]. -бирать, -брать кого, кем или во что (напр. в судьи, в депутаты) - обирати, обрати и обібрати кого на кого, за кого и ким (напр. на суддю, на депутата, за суддю, за депутата, суддею, депутатом, (во множ.) на суддів, на депутатів, за суддів и т. д.); срвн. Определять 3, Поставлять 3. [А що, хлопці, так обираєте його на ватажка? (Стор.). Обібрали його на писаря (Звин.). Хотіли за старшину обрати, та мій не хоче (Коцюб.). Нам сотника Лясковського, кажу, полковником годиться обібрати (Грінч.)]. -брать кого своим преемником - визначити кого собі наступником, за наступника, обрати собі на наступника. - брать кого путём голосования - обрати (обібрати) кого голосуванням, через голосування; зголосувати кого. Избранный - а) прич. обраний, обібраний, вибраний; б) прил. - см. Избранный. -ться - обиратися, бути обраним (обібраним), вибиратися, бути вибраним.* * *несов.; сов. - избр`ать1) ( отдавать предпочтение) обира́ти, обра́ти (оберу́, обере́ш) и обібра́ти и мног. пообира́ти, вибира́ти, ви́брати, -беру, -береш и мног. повибира́ти\избиратьть кратча́йшее расстоя́ние — вибира́ти, ви́брати (обира́ти, обра́ти) найкоро́тшу ві́дстань
2) (кем-чем, кого - выбирать голосованием) обира́ти, обра́ти и мног. пообира́ти, вибира́ти, ви́брати и мног. повибира́ти (ким-чим, на кого-що, за кого-що) -
9 марать
марывать1) (пачкать, грязнить) мазати, замазувати що чим и в що, умазувати що в що, мастити, бруднити, брудити (бруджу, -диш), каляти, (чем.-л. сыпучим, грязным) валяти, (грязью) багнити, багнітувати, (жирным) ялозити, смальцювати, (жидким) ляпати, (о лице ещё) мурзати що чим и в що; срв. Замарывать 1 и Пачкать 1. [Поганий крам - линяє, маже (бруднить) білизну (Брацлавщ.). Не талапайся в болоті, не брудни (не масти) ноги (Київщ.) Не хочеться чобіт каляти (Звин.). Я ноги помила, як же їх валяти? (Біблія)];2) (сквернить, бесславить) каляти, поганити, мерзенити, плямувати, плямити, (грубо) паскудити кого, що. -рать себя, кого - поганити, паскудити себе, кого. [Хіба-ж ви думаєте, що я захтів-би поганити себе, крадучи чужі три карбованці? (Крим.). Нащо мене паскудиш? Хіба я злодій? (Бердичівщ.)]. Он -ет честных людей - він плямить (паскудить) чесних людей. -рать своё имя, репутацию (славу), честь - плямити, плямувати, каляти, поганити, паскудити своє ім'я, славу, честь. [Такими вчинками ти плямиш (поганиш) своє ім'я (Київщ.). Глядіть, діти, слави своєї не каляйте (Г. Барв.)]. -рать руки (перен.) - паскудити, поганити руки об кого, об що. [Рук паскудить не хочу (Тобіл.)];3) (о плохом каллиграфе, живописце, писателе) мазати, ляпати, базграти, партачити, паскудити, (о живоп. и каллигр. ещё) квачем мазати, (выводить каракули) риґувати. [Ото риґує, - такі карлючки, що й не розбереш (Канівщ.)]. Он не пишет, а только бумагу -ет - він не пише, а тільки папір псує;4) (вычёркивать) черкати, вимазувати, викреслювати що. [А цензура ліберальна все черкає, все черкає (Самійл.)]. Маранный -1) мазаний, каляний, валяний; яложений, смальцьований, ляпаний, мурзаний;2) каляний, поганений, плямований, паскуджений;3) мазаний, ляпаний, базграний;4) черканий, вимазаний, викреслений. Срв. Мараный, прлг.* * *\марать бума́гу — перен. псува́ти (перево́дити) папі́р
2) (перен.: пятнать, порочить) плямува́ти; пога́нити3) (плохо писать, рисовать) ма́зати, мазюкати, ля́пати, ба́зграти4) ( вычёркивать) черка́ти, викре́слювати -
10 отбирать
отобрать1) что от (у) кого - відбирати, відібрати що в кого, від кого, (редко) кому. [Дівер відбирає мені (в мене) хату]. -рать силой - відбирати, відібрати силоміць, видирати, видерти; (вооруж. силой) відбивати, відбити или відбирати, відібрати збройно, оружно; (хитростью) видурювати, видурити, вимантачити;2) что от чего (выбирать) - відбирати, відібрати. [Відберіть собі книги, які вам потрібні];3) -рать показания у свидетелей, у подсудимого - допитувати (сов. допитати) свідків, підсудного. По отобранным у свидетелей показаниям оказывается - з того, що свідчили свідки, виходить. -рать мнение - збирати голоси, перепитувати думки. Отобранный - відібраний. -ся - відбиратися, відібратися.* * *несов.; сов. - отобр`атьвідбира́ти, відібра́ти и повідбира́ти; (подбирать, выбирать) добира́ти, добра́ти и дібра́ти -
11 приубрать
1) (комнату, в комнате) прибрати (хату, в хаті, кімнату, в кімнаті), попрятати (в хаті), (о мн. поприбирати, попрятати), причепурити, (диалек.) прикукобити, прихахулити що, де. -рать дом (отделать понаряднее) - причепурити, приоздобити дім. Срв. Прибирать;2) (приодеть) прибрати, причепурити кого; см. Приодеть. [Дівчата гарні, усі прибрані (Кв.)]. -рать невесту - прибрати молоду;3) -рать хлеб с поля - звезти хліб (снопи) з поля. Приубранный - прибраний, попрятаний, причепурений. -ться - прибратися, причепуритися, прахахулитися (о мн.) поприбиратися; см. Приодеться.* * *прибира́ти, прибра́ти -
12 простирать
I. 1) (известное время) пропрати (якийсь час). [Пропрала цілісінький день];2) (всё) випрати, попрати. [Попрала всю білизну].II. Простирать, простереть - простягати, простяг(ну)ти, (о мног.) попростягати що, (стар.) простирати, простерти, (распространять) розпросторювати, розпросторити. -рать, -реть руки к кому, чему - простягати, простягти руки до кого, до чого. [Мати рідна до неї руки простягає (Грінч.)]. -рать руку на что - поривати руку на що. [А на мою долю нехай не пориває руки (Г. Барв.)]. -рать, -реть об'ятия к кому - простягати, простягти для обіймів руки до кого, простягати обійми до кого. [Простягають до неї товариські обійми (Єфр.)]. Простёртый - простягнутий и простягнений, простертий; розпросторений.* * *I см. простирывать II несов.; сов. - простер`еть1) простяга́ти, простягти́ и простягну́ти и попростяга́ти, простира́ти, просте́рти; (руку, руки) порива́ти, порва́ти2) (перен.: распространять, направлять на кого-л., на что-л.) розпросто́рювати, розпросто́рити; ( устремлять) спрямо́вувати, спрямува́ти, скеро́вувати, скерува́ти; ( обращать) зверта́ти, зверну́ти -
13 войско
ед. и войска, мн. військо, рать (р. -ти). [Учив він рать стріляти (Самійл.)]; (навербованное) затяжне військо, затяжці; (добровольческое) охоче військо; (о кавалерии) охочекомонне військо. Разбитое войско - недобитки (р. -ків.).* * *ві́йськовойска́ — мн. війська́, род. п. військ
-
14 задирать
задрать -1) задирати и дерти (вгору), задерти и задрати, задублювати, задубити, (о мн.) позадирати, позадублювати. -рать голову, хвост, ноги задирати (задерти) голову, хвоста, ноги, закопилювати (закопилити) хвоста, задублювати (задубити) хвоста. [Біжить кінь, хвоста задубивши]. -рать нос (голову) - кирпу гнути, губу копилити проти кого, пиндючитися, високо нестися. -драв ноги - задерши ноги. Я тебе как дам, так и ноги -рёшь - як стусону тебе, то й п'ятами вкриєшся (ноги задереш);2) (затрагивать) задирати, задерти, зачіпати, зачепити, займати, за(й)няти кого, заводитися, завестися з ким, чіплятися до кого, налазити на кого. Он всех -рает - він кожного зачіпає, він з кожним заводиться, до кожного чіпляється, на кожного налазить;3) роздирати, роздерти. -драть за живое - дійняти (допекти) до живого, до серця, до печінок. Волк козу -драл - вовк козу розірвав. Задранный - задраний, задертий, задублений.* * *несов.; сов. - задр`ать1) задира́ти, заде́рти и задра́ти, -деру́, -дере́ш и мног. позадира́ти\задиратьть нос — см. нос
2) ( растерзывать) розрива́ти, розірва́ти, роздира́ти, розде́рти и розідра́ти, задира́ти, заде́рти и задра́ти3) ( засекать розгами) засіка́ти, засікти́, -січу́, -січе́ш4) (задевать, вызывать на ссору, драку) задира́ти несов.; зачіпа́ти, зачепи́ти, -чеплю́, -че́пиш, займа́ти, зайня́ти, -йму́, -ймеш -
15 поигрывать
поиграть (в карты, шашки, игры) грати, пограти, (долго) - попограти гуляти, погуляти (часами, иноді, від часу до часу), згуляти в що (у карти, у дамки (в шашки), в якісь гри); (на к.-л. муз. инстр.) грати (часами, иноді), пограти на що, на чому (напр., на скрипочці, на скрипочку), (о дух. инстр.) в що, на чому, на що. [Не в тую дудку грають]; (на бубне) бубнити, побубнити, (на дуде) грати, пограти в дуду, дудіти на дуді и на дуду; (забавляться) грати(ся), пограти(ся), гуляти(ся), погуляти(ся), бавитися, побавитися з ким, з чим, в що; (шалить) пустувати, попустувати, жирувати, пожирувати, жартувати, пожартувати (часами, иноді, від часу до часу) з ким, з чим. -рать кого-л. (обыграть) - пограти кого. [А котрий котрого пограв? (Лубен.)]. -рать в мяча - погуляти в м'яча. Каково вам -вается? -гралось? - як вам гуляється? гулялось?* * *(во что, на чём) (і́ноді, ча́сом, потро́ху) гра́ти (в що, на чому, на що) -
16 карать
покарать кого карати, покарати, с[на]карати, укарати кого; срвн. Покарать. [О боже мій милий! за що-ж ти караєш її молоду? (Шевч.). Доля карає і вельможного і неможного (Номис). І скарав його син божий карою своєю (Руданськ.)]. -рать и миловать - карати і милувати кого, карати і життя дарувати кому. Караемый - караний.* * *кара́ти -
17 набирать
набрать1) набирати, набрати, (о мног.) понабирати що и чого в що, куди. [Набрав хліба, скільки схотів (Сл. Гр.). Вони понабирали за пазуху піску (Рудч.)]. -брать корзинку земляники - набрати (назбирати) кошик суниць. Я -брал много грибов - я назбирав багато грибів. -брать мешок муки - набрати мішок борошна. [Набери мішок борошна (Сл. Гр.)]. -брать материи на платье - краму (матерії) на вбрання набрати. Что (чего) -рёшь, то и понесёшь - чого набереш, те й понесеш. -ть войско - набирати, набрати, збирати, зібрати, вербувати, навербувати військо, (стар.) затягати, затягти військо. [Зібрав війська сорок тисяч (Пісня)]. -рать рекрутов - набирати рекрутів (вульг. некрутів). [Набирали некрутиків в неділеньку вранці (Пісня)];2) (вбирать в себя) набирати, набрати, вбирати, увібрати, вгягати и втягувати, втягти що и чого (в себе). [Уже човник води набира (Чуб. V)]. Губка -рает воду - губка набирає (вбирає, втягає, всмоктує) воду (в себе). Весною вода, тепло -рает - на весні вода тепла набирає. Замолчал, как воды в рот -брал - замовчав, наче води в рот набрав;3) типогр. - складати, скласти и (реже) зложити, набирати, набрати що. Который лист вы уже -раете? - котрий аркуш ви вже складаєте (набираєте)? Набранный -1) набраний, назбираний. -ное войско - набране (навербоване, стар. затяжне) військо;2) набраний, увібраний, втягнений;3) типогр. - складений, зложенний, набраний.* * *несов.; сов. - набр`ать1) набира́ти, набра́ти, -беру́, -бере́ш и мног. понабира́ти2) тип. складати, скла́сти (складу́, складе́ш), набира́ти, набра́ти и мног. понабира́ти -
18 обгорать
обгореть обгоряти, обгоріти, о(б)палятися, о(б)палитися. -рать, -реть несколько - обсмалюватися, обсмалитися. Деревня -рела - село погоріло.* * *несов.; сов. - обгор`етьобгоря́ти и обгора́ти, обгорі́ти и пообгоря́ти и пообгора́ти; (загорать; слегка обугливаться) засма́люватися, засмали́тися -
19 пожирать
пожрать пожирати, жерти, пожерти, (-жеру, -жереш), зажирати, зажерти, поїдати, поїсти, (поглотить) поглинати, поглинути; (вульг.) лигати, полигати, тріскати, потріскати и т. п. - см. Жрать. [Непевність та тривога, мов огонь, жерли Гнатове серце (Коцюб.). Неправда увесь світ зажерла (ЗОЮР). Зілля сухе огонь поїда (Ном.)]. Его -рало нетерпение - нетерплячка жерла його. -рать глазами кого, что - поїдати (їсти) очима кого, що, пасти очі на кому, на чому. Пожирающий - жерущий. Пожранный - пожертий, зажертий. -ться - пожиратися, жертися, бути пожертим.* * *несов.; сов. - пожр`ать -
20 помирать
помереть помирати, померти (пр. вр. помер, померла), конати, с[по]конати, (о мн.) померти, повмирати, поконати від чого, з чого. [Вернись - хвора мати помирає. - Не вернуся - хоч зараз сконає. Дай боже і поконать по правді]. -рать от жажды, со смеху, со скуки - помирати з жаги, з сміху, з нуду (нудоти). -мер от чахотки - помер з сухіт. Помре (ц.-сл.) - помре, помер. Померший - померлий, померший.* * *несов.; сов. - помер`етьпомира́ти, поме́ртипомира́ть со́ смеху — надрива́тися (перерива́тися) від (з) смі́ху (від ре́готу, з ре́готу)
- 1
- 2
См. также в других словарях:
рать — рать, и … Русский орфографический словарь
рать — рать/ … Морфемно-орфографический словарь
рать — (2) 1. Битва, бой, сражение: То было въ ты рати и въ ты плъкы, а сицеи рати не слышано! Съ зараніа до вечера, съ вечера до свѣта летятъ стрѣлы каленыя, гримлютъ сабли о шеломы. 17. Сь убо благовѣрныи Борисъ ... въ ратьхъ хъбъръ (так!), въ… … Словарь-справочник "Слово о полку Игореве"
РАТЬ — жен. брань, пря, ссора, реть с побоищем, война. Мир стоит до рати, а рать до мира, одно сменяет другое. | Воинство, войско, ополченье, воинская, боевая сила, армия. Хивинцы рать набирают, хотят грабить Персию. Рать навалила, нас задавила, постой … Толковый словарь Даля
РАТЬ — РАТЬ, рати, жен. (поэт. и старин.). Войско, военный отряд. «Тесним мы шведов рать за ратью.» Пушкин. «Решено: заутра двину рать.» Пушкин. «Поведем на битву рать.» Плещеев. || Битва, война. «Не хвались, идучи на рать.» погов. Толковый словарь… … Толковый словарь Ушакова
рать — См … Словарь синонимов
РАТЬ — РАТЬ, и, жен. (стар.). 1. То же, что войско. Могучая р. 2. Битва, война. Не хвались, идучи на р., а хвались, идучи с рати (посл.). Толковый словарь Ожегова. С.И. Ожегов, Н.Ю. Шведова. 1949 1992 … Толковый словарь Ожегова
Рать — I ж. устар. 1. Битва. 2. Войско, военный отряд. II ж. предик. устар. Оценочная характеристика количества кого либо как чрезвычайно большого, неисчислимого; многочисленная толпа, большое число сторонников. Толковый словарь Ефремовой. Т. Ф.… … Современный толковый словарь русского языка Ефремовой
рать — іменник жіночого роду … Орфографічний словник української мови
Рать — … Википедия
рать — и, ж. 1. устар. Битва, война. Кровопролитная рать. □ Не хвались, идучи на рать, а хвались, идучи с рати. Пословица. 2. трад. поэт. Войско. Текла за ратью рать, Со старшими мы братьями прощались И в сень наук с досадой возвращались, Завидуя тому,… … Малый академический словарь