Перевод: с русского на украинский

с украинского на русский

собирать

  • 1 собирать

    несов.; сов. - собр`ать
    1) збира́ти, зібра́ти (зберу́, збере́ш) и мног. позбира́ти; ( созывать) склика́ти и скли́кувати, -кую, -куєш, скли́кати (скли́чу, скли́чеш) и мног. посклика́ти; ( сосредоточивать) ску́пчувати, -чую, -чуєш, ску́пчити и мног. поску́пчувати, ску́плювати, -люю, -люєш, ску́пити, -плю, -пиш; (разрозненное, рассыпанное) визби́рувати, -рую, -руєш, ви́збирати и мног. повизби́рувати; (коллекционируя, с научной целью) призби́рувати, призбира́ти и мног. попризби́рувати; ( убирать) забира́ти, забра́ти и мног. позабира́ти, прибира́ти, прибра́ти и мног. поприбира́ти
    2) ( в дорогу) виряджа́ти, ви́рядити, -джу, -диш и мног. повиряджа́ти, збира́ти, зібра́ти
    3) (подавать на стол - еду, посуду) готува́ти, -ту́ю, -ту́єш, наготува́ти и нагото́вити, -влю, -виш, ла́годити, -джу, -диш, нала́годити, несов. ладна́ти

    \собирать бира́ть на стол — накрива́ти [на] стіл

    4) (механизм, машину) склада́ти, скла́сти (складу́, складе́ш) и мног. посклада́ти, збира́ти, зібра́ти и мног. позбира́ти

    Русско-украинский словарь > собирать

  • 2 собирать

    матем., техн., несов. собира́ть, сов. собра́ть
    1) ( сосредоточить) збира́ти, зібра́ти
    2) (машину, механизм) склада́ти, скла́сти

    Русско-украинский политехнический словарь > собирать

  • 3 собирать

    матем., техн., несов. собира́ть, сов. собра́ть
    1) ( сосредоточить) збира́ти, зібра́ти
    2) (машину, механизм) склада́ти, скла́сти

    Русско-украинский политехнический словарь > собирать

  • 4 собирать

    Словарь металлургической терминов > собирать

  • 5 обирать

    обобрать
    1) (собирать) збирати, зібрати що; (о плодах) зривати, зірвати, обривати, обірвати. [Зривати яблука. Обірвали вишню];
    2) -ать что у кого - відбирати, відібрати;
    3) -ать кого - оббирати, обібрати, обдирати, обдерти, обідрати кого, облуплювати, облупити, обголювати, обголити кого, оббілувати. См. Грабить;
    4) (ощипывать) скубти, скубати, обскубти. Обобранный - зібраний, зірватий, зірваний, обірваний, відібраний, обібраний, обдертий, облуплений, обскублений.
    * * *
    несов.; сов. - обобр`ать
    ( снимать) оббира́ти, обібра́ти и пооббира́ти, обира́ти, обра́ти и пообира́ти; ( собирать) збира́ти, зібра́ти; ( плоды) зрива́ти, зірва́ти и позрива́ти, обрива́ти, обірва́ти и пообрива́ти; (забирать, отнимать), відбира́ти, відібра́ти и повідбира́ти, забира́ти, забра́ти и позабира́ти; (грабить, обкрадывать) оббира́ти, обібра́ти и пооббира́ти, обдира́ти, обде́рти и обідра́ти и пообдира́ти, обира́ти, обра́ти и пообира́ти

    Русско-украинский словарь > обирать

  • 6 подбирать

    подобрать
    1) (подымать) підбирати, підібрати, підіймати, підняти що, (собирая с полу, с земли) збирати, зібрати, (по одному) визбирувати, (во множ.) попідбирати, позбирати, визбирати, (сплошь) повизбирувати що. [В того доля ходить полем, колоски збирає (Шевч.). Дивись, як ловко курятко пшінце визбирує (Хорол.). Визбирай (повизбируй) скло, щоб хто ногу не заскабив]. Прольёшь, не -рёшь - розіллєш, не збереш. -брать платье, юбку - підібрати сукню, спідницю, (подоткнуть) підсмикати, підтикати, підкуцати, під[за]касати спідницю. Срв. Подбираться 2. -бирать полы - підгинати поли. [А я поли підгинаю сідати на лаві (Гол.)]. -брать волосы, косу - підібрати, забрати волосся, косу. [Вона одною рукою миттю зірвала з голови хустку, другою підібрала довгу і чорну, як гайворон, косу (Стор.). Заберу собі волосся так, як жовнір, та й буде мені ліпше йти (Стеф.)]. Сидеть, -бравши ноги под себя - сидіти, під себе ноги підібгавши (підгорнувши, підкорчивши). -рать парус - звивати, звинути вітрило;
    2) (брать чужое) забирати, забрати, підчеплювати, підчепити. Не оставляй тут ничего, как раз -берут - не кидай тут нічого, а то миттю підчеплять;
    3) (о животном: съесть) поїсти, виїсти, визбирати. Лошадь -брала овёс до зерна - кінь овес до зернятка (до зернинки) поїв (виїв, визбирав);
    4) добирати, ді[о]брати (доберу, -реш…), прибирати, прибрати, (во множ.), подобирати, поприбирати кого, що до чого. -рать лошадей под стать, под масть, под цвет - добирати, добрати коней до пари, до масти, до кольору. -рать по образчику - добирати на зразок. -бирать подкладку под цвет материи - підбивку до кольору добирати. -бирать цвета - добирати (прибирати) кольори. -бирать пару кому - добирати (добрати), прибирати (прибрати) пару кому (до кого) и до пари кому, допаровувати (допарувати), підпаровувати, (підпарувати) кого до кого. -рать что-л. лицом к лицу, лучшее к лучшему - личкувати що. -брать карты, чтобы обыграть кого наверняка - підкладати (попідкладати) карти, щоб когось напевне обіграти. -брать ключ к чему - добирати (добрати), прибирати (прибрати) ключа до чого. [Добрав ключа до батьківської скрині (Грінч.). Добираю ключа до комори, бо той загубився (Крим.). І кожен прибере ключа до її пісень (Куліш)]. И слова (выражения, названия) подходящего не -беру - і слова (виразу) підхідного (підхожого), назви підхідної (підхожої) не приберу (не доберу).
    * * *
    несов.; сов. - подобр`ать
    підбира́ти, підібра́ти и попідбира́ти; ( собирать) збира́ти, зібра́ти и позбира́ти; ( собирать по одному) визби́рувати, ви́збирати и повизби́рувати; (выбирать подходящее, сходное) добира́ти, добра́ти и дібра́ти; (подол, полы) підсми́кувати и підсмика́ти, підсми́кати; (несов.: хвост, ноги, губы) підібга́ти и підобга́ти

    Русско-украинский словарь > подбирать

  • 7 скапливать

    несов.; сов. - скоп`ить
    1) (сберегая, собирать) збира́ти, зібра́ти (зберу́, збере́ш), назби́рувати, -рую, -руєш, назбира́ти, призби́рувати, призбира́ти; ( сколачивать) збива́ти, зби́ти (зіб'ю́, зі́б'єш) и мног. позбива́ти; ( деньги) склада́ти, скла́сти (складу́, складе́ш) и мног. насклада́ти, відклада́ти, відкла́сти; ( накоплять) нагрома́джувати, -джую, -джуєш, нагрома́дити, -ма́джу, -ма́диш, накопи́чувати, -чую, -чуєш, накопи́чити; (силы, энергию) копи́ти (коплю́, ко́пиш), скопи́ти

    \скапливатьпи́ть де́нег на мотоци́кл — зібра́ти (назбира́ти, скла́сти, відкла́сти) гро́шей на мотоци́кл

    2) (складывать, собирать в одно место) ску́пчувати, -чую, -чуєш, ску́пчити; ску́плювати, -люю, -люєш, скупи́ти, -плю́, -пиш; (массой, много) згрома́джувати, згрома́дити
    3) (приобретая, увеличивать) набува́ти, набу́ти, -бу́ду, -бу́деш

    Русско-украинский словарь > скапливать

  • 8 стаскивать

    I несов.; сов. - стаск`ать
    (таща, собирать в одно место) стяга́ти и стя́гувати, -гую, -гуєш, стягти́, -гну́, -гнеш и стягну́ти и мног. постяга́ти и постя́гувати
    II несов.; сов. - стащ`ить
    1) (таща, снимать, удалять, перемещать, собирать в одно место) стяга́ти и стя́гувати, -гую, -гуєш, стягти́, -гну́, -гнеш и стягну́ти и мног. постяга́ти и постя́гувати; ( сволакивать) зволіка́ти, зволокти́, -лочу́, -лоче́ш и зволочи́ти, -лочу́, -ло́чиш и мног. позволіка́ти
    2) ( относить) відно́сити, -но́шу, -но́сиш, віднести́
    3) (сов.: заставить пойти) ви́тягти, ви́тягнути; ( насильно отвести) потягти́, потягну́ти
    4) (сов.: украсть, утащить) потягти́, потягну́ти, поцу́пити, -плю, -пиш, зцу́пити, ( грубо) поти́рити

    Русско-украинский словарь > стаскивать

  • 9 монтировать

    техн., физ.
    монтува́ти; ( устанавливать) устано́влювати; ( собирать) склада́ти, збира́ти

    Русско-украинский политехнический словарь > монтировать

  • 10 собрать

    сов. от собирать

    Русско-украинский политехнический словарь > собрать

  • 11 монтировать

    техн., физ.
    монтува́ти; ( устанавливать) устано́влювати; ( собирать) склада́ти, збира́ти

    Русско-украинский политехнический словарь > монтировать

  • 12 собрать

    сов. от собирать

    Русско-украинский политехнический словарь > собрать

  • 13 складати

    техн.; физ. монти́ровать ( собирать), набира́ть ( печатая), техн. скла́дывать, собира́ть (машину, механизм), матем.; техн.; физ. составля́ть, укла́дывать (складывать, упаковывать)

    Українсько-російський політехнічний словник > складати

  • 14 взимать

    -ся брати, -ся, збирати, -ся; (о податях и т. п.) - ви[с]правляти, -ся, стягати, -ся. [В суботу звечора виїхати-б на села податки виправляти (Васильч.)]. Взимаемый - справлюваний, збираний, стяганий, виправлюваний. Мера чего-либо взимаемая в чью пользу - мірчук. [Міряє і мірчук збирає - їдну міру зоставляє, дев'ять мір пускає (Рудан.)].
    * * *
    справля́ти, пра́вити, виправля́ти, стяга́ти, стя́гувати; ( собирать) збира́ти, брати

    Русско-украинский словарь > взимать

  • 15 готовить

    готувати (я готую), готовити, заготовляти, виготовляти; лагодити, ладнувати, ладнати, лаштувати; рихтувати, риштувати, споряджати, строїти (снаряжать); їсти варити, куховарити, кухторитися (стряпать); способити кого до чого (готовить, приспособлять кого к чему-л). [Готувати, лагодити, ладнати, лаштувати - воза, обід, вечерю, весілля. Риштувати, рихтувати - вози в дорогу, гармати до бою. Строїти коня у дорогу. На нас уже лагодив лихо (Потеб.). Мене рихтували в москалі, а я утік. Способили своїх юнаків до козакування (Кул.)].
    * * *
    готува́ти, гото́вити; (собирать в дорогу, для еды) ла́годити, лаштува́ти, ладна́ти, ла́дити, рихтува́ти

    Русско-украинский словарь > готовить

  • 16 гриб

    бот. гриб, губа. В правобережной Украине грибом называют белый гриб, боровик; для всех остальных пород частое общее название - губи. [Ходила по губи та знайшла гриби]. Гриб съесть - облизня піймати (схопити), в сватовстве - гарбуза з'їсти. Любитель собирать грибы - грибар (р. -ря), грибівник.
    * * *
    гриб, -а; (обо всех съедобных, кроме боровика диал.) губа́

    Русско-украинский словарь > гриб

  • 17 ломать

    ломнуть
    1) ламати (-маю, -маєш и ламлю, ламлеш), ломити (-млю, -миш), ло[а]мнути; (крушить) трощити; срв. Ломить 1. [То не вітер, то не буйний, що дуба ламає (Шевч.). Страх ламле життя (Коцюб.). Дурень і м'яло ломить (Номис). Кидалися трощити все, що нагадувало їм про їхню ганьбу (Єфр.)]. -мать себе над чем голову - морочити, ламати, сушити собі голову (мозок), мізкувати, крутити мо[і]зком над чим, морочитися коло чого, над чим. [Бідолашна Маруся морочила собі голову і з тугою безнадійною впевнялася, що пособити вона нічим не може (Грінч.). Міркую собі, голову ламаю, а не тямлю, як дійти до краю (Кониськ.). Даремне крутив мізком над загадковою спадщиною, що мені дісталася (Крим.)]. -мать дверь - ламати, бити двері. [Одчиняй! Ламайте двері! (Шевч.)]. -мать камень, соль - ламати, бити, лупати камінь, лупати сіль. [Били камінь під горою, храми будували (Рудан.). Остався він у Криму, лупає сіль вагову (Рудч.)]. -мать комедию - см. Комедия 3. -мать коноплю - бити, терти, ламати коноплі. -мать копья - ламати, трощити списи; см. Копьё 1. -мать на куски что - трощити, ламати (и трощити) на дрізки (диал. на друзки), на дрі[у]зочки, на скалки, на г[к]амуз що. [Трощіте сосну на дрізки (Чуб.)]. -мать мёд - підрізувати вулика. -мать овёс, яровое - двоїти, (бороной) боронувати, боронити, скородити, (ралом) перералювати овес, ярину. -мать (заламывать) руки - ламати, ломити, заламувати руки. [Ламає руки старець (Франко). Умліває, ломить руки (Рудан.). Благала, заламуючи руки (Коцюб.)]. -мать старые порядки - ламати, (сильнее) нищити старі звичаї. -мать строение, дом - розбирати, буряти будівлю, будинок (хату). -мать (собирать) табак - рубати тютюн, (обрывать листья) обривати тютюн. -мать целину - орати (ворушити) цілину, орати пар, обліг (-логу). -мать язык - ламати язик (язика). [Та говори-бо по- людському, не ламай язика (Богодух.)];
    2) безл. Ветром -ет лёд - вітер ламає лід (кригу). Меня -ет - мене ломить, мне, тре, (корчит) судомить; срв. Ломить 2. Ломан(н)ый, нрч. - ламаний, ломлений; трощений; битий, лупаний и т. п.; срв. Ломан(н)ый, прлг. -ная посуда - битий посуд.
    * * *
    лама́ти, ломи́ти; (разрушать; превращать в щепки) трощи́ти

    \ломать го́лову над чем — суши́ти (моро́чити, ламати) [собі́] го́лову над чим

    Русско-украинский словарь > ломать

  • 18 машина

    1) машина. -на ветровая, водяная, конная, паровая, ручная - машина вітрова (вітряна), водяна, кінна, парова, ручна. -на адская - пекельна (вибухова) машина. -на динамо-электрическая, динамо -на - динамо-машина, динамо-електрична машина, динамо (неполносклон.; твор. -мом). -на жатвенная - жатна машина, жатка, саможатка, жачка, жниварка, (пров.) жалка, женничка, (шутл.) чубогрійка, лобогрійка. -на жнее- сноповязальная - снопов'язка. -на землечерпательная - землечерпальна машина, землечерпалка, землечерпниця. -на камнедробильная - каменодробарка. -на молотильная - см. Молотилка. -на моечная (промывная), мяльная - машина мийна (мийниця), м'яльна (м'ялка). -на низкого давления - машина низького тиску. -на пишущая - друкарська машинка, самописка, скорописка. -на подъёмная, пожарная - машина підіймальна, (для установки в вертикальном положении) зводова, пожежна. -на простого действия - машина простого чину, проста машина. -на ротационная - ротаційна машина. -на сенокосильная - косарка, самокоска. -на скоропечатная, сортировальная - машина скора друкарська, сортувальна (сортувалка). -на для стирки (прачешная) - пральна машина. -на счётная - рахувальна машина. -на швейная - кравецька (швальна) машина. [Не було в мене сили повернути колесо кравецької машини (Кониськ.)]. Приводить, привести -ну в действие, пускать, пустить -ну в ход - пускати, пустити машину (в рух), запускати, запустити машину, ставити, поставити машину на роботу. Разбирать, разобрать -ну - розбирати, розібрати, розкладати, роз(і)класти машину. Собирать, собрать -ну - складати, скласти машину;
    2) (в просторечии: о локомотиве, поезде, велосипеде и т. п.) машина.
    * * *
    маши́на; ( автомобіль) автомобі́ль, -ля

    Русско-украинский словарь > машина

  • 19 накапливать

    -ся
    I. см. I. Накапывать, -ся.
    II. Накапливать, -ся - см. Накоплять, -ся.
    * * *
    тж. накопл`ять; несов.; сов. - накоп`ить
    нагрома́джувати, нагрома́дити, накопи́чувати, накопи́чити; ( приобретать) набувати, набу́ти, -бу́ду, -бу́деш; ( скоплять) ску́пчувати, ску́пчити; (сберегая, собирать) збира́ти, зібра́ти (зберу́, збере́ш), назби́рувати, назбира́ти и мног. поназби́рувати и поназбира́ти, призби́рувати, призбира́ти, попризби́рувати; ( деньги) склада́ти, скла́сти (складу́, складе́ш) и мног. насклада́ти, відклада́ти, відкла́сти назбива́ти

    \накапливать пить денег — зібра́ти (назбира́ти, скла́сти, насклада́ти, відкла́сти) гроше́й

    \накапливать пить зна́ний — набу́ти знань

    \накапливать лять капита́л — нагрома́джувати капіта́л

    Русско-украинский словарь > накапливать

  • 20 накатывать

    накатать
    I. 1) (дорогу колёсами) накочувати, накотити, (полозьями) натирати, натерти, утирати, утерти, протирати, протерти, (торить) торувати, уторовувати, уторувати, (о мног.) понакочувати, пона[пов,попро]тирати, повторовувати що. [Гладкий протерли шлях мужицькі сани (Франко)];
    2) (навивать) навивати, нави(ну)ти, накачувати, накачати, нагортати, нагорнути, (наматывать) намотувати, намотати, (о мног.) понавивати, понакачувати, понагортати, понамотувати що на що. [Навинув картину на качалку (Київ)];
    3) (чего: придавая округлённую, цилиндрич. форму) накачувати, накачати, (шариков из хлеба ещё) накручувати, накрутити, (сена) нагромаджувати, нагромадити, (о мног.) понакачувати, понакручувати, понагромаджувати чого;
    4) (чего: придавая гладкость, плоскость) накачувати, накачати; (о белье) накачувати, накачати, (на станке) намаґльовувати, намаґлювати; (о металлах) накачувати, накачати, навальцьовувати, навальцювати; (о шерсти) навалювати, наваляти и навалити, набити; (о мног.) понакачувати, понамаґльовувати, понавальцьовувати, понавалювати чого; б) (чего: навозить) навозити, навезти и навозити чого;
    6) (кого: навозить) накатувати, накатати, попокатати кого (кіньми). [Добре попокатав дітей (Богодух.)];
    7) (что: наделать во всю) накатувати, накатати, нашкварювати, нашкварити, начісувати, начесати що. [Накатав я йому листа довжелезного (Київ)]. Накатанный -
    1) накочений, натертий, у[про]тертий уторований, понакочуваний, пона[пов,попро]тираний, повторовуваний. -ная дорога - накочена и т. п. дорога, накочений (битий) и т. п. шлях. [Їхав добре накоченим шляхом (Грінч.)];
    2) навитий и навинутий, накачаний, нагорнутий и нагорнений, намотаний, понавиваний, понакочуваний, понагортаний, понамотуваний;
    3) накачаний, накручений, нагромаджений, понакачуваний, понакручуваний, понагромаджуваний;
    4) накачаний, намаґльований, навальцьований, наваляний, набитий, понакачуваний, понамаґльовуваний, понавальцьовуваний, понавалюваний;
    5) навезений;
    6) накатаний, нашкварений. -ться -
    1) накочуватися, накотитися, понакочуватися; бути накочуваним, накоченим, понакочуваним и т. п.;
    2) (покататься вдоволь) - а) (перекатываясь) накачуватися, накачатися; б) (ездя) накатуватися, накататися, (верхом, сов.) наїздитися верхи; (с горки на салазках) наспускатися з гори; (на коньках) набігатися на ковзана[я]х; (по льду) на(с)ковзатися, насовгатися (на льоду).
    II. Накатывать, накатить, накатнуть, действ. з. -
    1) что на что - накочувати, накотити, скочувати, скотити, (о мног.) понакочувати, поскочувати що на що. [Накотили хуру з дровами на терези, зважили (Богодух.). Скотили деревину на дроги (Чорвоногр.)];
    2) -вать, -тить, что, чего куда к чему - накочувати, накотити, (о мног.) понакочувати що, чого, куди, до чого. [Накотили каміння (Київщ.). Накотили діжок до льоху (Канівщ.)]. Накаченный -
    1) накочений, скочений, понакочуваний, поскочуваний;
    2) накочений, понакочуваний. -ться -
    1) накочуватися, накотитися, скочуватися, скотитися, пона[пос]кочуватися; бути накочуваним, накоченим, понакочуваним и т. п. [Колесо накотилося на пень (Брацл.)];
    2) (вином) - см. Накачиваться 2 (под Накачивать);
    3) (о плодах) см. Наливаться 2. II.. Накатывать, накатить, ср. з. -
    1) наїздити и наїжджати, наїхати, понаїздити и понаїжджати. [Наїхало до нас гостей багато, - відкіля їх стільки понаїздило? (Богодух.)];
    2) -ть и -ться (о грозе, туче) насувати(ся), насунути(ся); см. Надвигаться;
    3) (у хлыстов, сов.) насунути, наринути, налетіти на кого.
    * * *
    I несов.; сов. - накат`ать
    1) ( наезжать) нако́чувати, накоти́ти, -кочу́, -ко́тиш и мног. понако́чувати; ( укатывать дорогу) уторо́вувати, и торува́ти, уто́рувати, утира́ти, уте́рти (утру́, утре́ш)
    2) (наготавливать, катая) нака́чувати, накача́ти
    3) (рисунок, резьбу) спец. нака́тувати, наката́ти
    4) (навёртывать, наматывать, катаясь) нака́чувати, накача́ти
    5) ( наглаживать катком) нака́чувати, накача́ти
    6) (сов.: написать быстро) наката́ти
    II несов.; сов. - накат`ить
    1) (надвигать; катя, собирать) нако́чувати, накоти́ти, -кочу́, -коти́ш
    2) ( наезжать) наїжджа́ти и наїзди́ти, -їжджу́, -їзди́ш, наї́хати, -ї́ду, -ї́деш
    3) (перен.: внезапно появляться, возникать) насува́ти, насу́нути, насува́тися, насу́нутися
    4) (на кого - о чувстве, состоянии) нахо́дити, -дить, найти́, -йде и -йде́ (на кого), напада́ти, напа́сти, -паде (на кого, кого)

    на него ча́сто \накатывать тывает — безл. на ньо́го ча́сто находить (нападає)

    Русско-украинский словарь > накатывать

Страницы
  • 1
  • 2

См. также в других словарях:

  • собирать — Набирать, подбирать, скликать, вербовать, комплектовать, копить, накоплять, приумножать. Собирать в кучу, набросать, навалить, нагромоздить. Сформировать полк. Комплектовать особый штат служителей. Сколачивать гроши, деньгу; сколотить (скопить)… …   Словарь синонимов

  • СОБИРАТЬ — и (прост.) сбирать, собираю, собираешь, несовер. 1. несовер. к собрать. 2. что. Отыскивать, срывать, снимать. Собирать грибы. Собирать ягоды в лесу. Толковый словарь Ушакова. Д.Н. Ушаков. 1935 1940 …   Толковый словарь Ушакова

  • собирать — информацию • обладание, начало собирать последние силы • обладание, начало собирать сведения • обладание, начало собрать вече • организация собрать данные • обладание, начало собрать информацию • обладание, начало собрать последние силы •… …   Глагольной сочетаемости непредметных имён

  • собирать — СОБИРАТЬ(СЯ) см. собрать, ся. Толковый словарь Ожегова. С.И. Ожегов, Н.Ю. Шведова. 1949 1992 …   Толковый словарь Ожегова

  • СОБИРАТЬ — и пр. см. сбирать. Толковый словарь Даля. В.И. Даль. 1863 1866 …   Толковый словарь Даля

  • собирать — — [[Англо русский словарь сокращений транспортно экспедиторских и коммерческих терминов и выражений ФИАТА]] Тематики услуги транспортно экспедиторские EN ccxcollect …   Справочник технического переводчика

  • собирать — глаг., нсв., употр. часто Морфология: я собираю, ты собираешь, он/она/оно собирает, мы собираем, вы собираете, они собирают, собирай, собирайте, собирал, собирала, собирало, собирали, собирающий, собираемый, собиравший, собирая; св. собрать; сущ …   Толковый словарь Дмитриева

  • собирать — (получать в каком л. количестве, беря, взимая у разных лиц, из разных источников) с кого, от кого и у кого. Собирать налоги с населения (от населения, у населения). Собирать членские взносы с сотрудников (от сотрудников, у сотрудников) …   Словарь управления

  • собирать — I.     СОБИРАТЬ/СОБРАТЬ     СОБИРАТЬ/СОБРАТЬ, монтировать/смонтировать II. собрание …   Словарь-тезаурус синонимов русской речи

  • собирать — собираться ▲ образоваться ↑ совокупность < > расходовать собирать, ся образовывать совокупность. сосредоточить, ся. копить создавать запас. копиться. накапливать, ся (ошибка накапливается). скапливать, ся. составить, ся. подобрать, ся.… …   Идеографический словарь русского языка

  • собирать мозги в котелок — – собирать разлетевшиеся после аварии останки людей. EdwART. Словарь автомобильного жаргона, 2009 …   Автомобильный словарь

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
… Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»