-
81 war song
-
82 warble
1. n1) трель (солов'я тощо)2) спів, щебетання (пташок)3) пісня; мелодія2. v1) виводити трелі, заливатися трелями2) співати, щебетати (про пташок)3) поет. дзюрчати (про струмок)* * *I n II v1) видавати трелі, пускати виводь трелі; співати, заливатися ( про птахів); щебетати2) пoeт. дзюрчати ( про струмочок) -
83 yule-song
-
84 zingaresca
-
85 harvest-home
n1) завершення жнив, закінчення збирання урожаю2) свято урожаю3) пісня женців, пісня урожаю -
86 war-song
n1) войовнича пісня2) похідна пісня -
87 canticle
-
88 canto
-
89 carol
I n1) весела пісняII v2) оспівувати, славити -
90 chant
I n1) пoeт. пісня; спів; наспів2) церковний спів; хорал(и)3) монотонний спів; одноманітна протяжна пісня; сумний наспів4) декламація або читання співучим голосом5) скандування6) гавкіт; голос ( мисливських собак)II v1) пoeт. співати; виспівувати2) оспівувати3) монотонно оповідати або співати5) монотонно повторювати те саме; скандувати6) cл. розхвалювати поганого коня ( при продажу); баришувати -
91 extrusive
[ik'struːsiv]a1) який виштовхує, який витісняє; який витісняє, який виганяє2) який виступає, який стирчить3) який вичавлює, який видавлює4) гeoл. екструзивний -
92 harvest home
-
93 lament
I n1) плач, ридання, стогін; гіркі скарги2) елегія, жалібна пісняII vплакати, оплакувати; стогнати, гірко скаржитися; горювати, журитися; ремствувати; оплакувати, лементувати -
94 rune
[ruːn]n1) лiнгв. рунь2) фінський вірш; пісня у фінському епосі Калевала3) пoeт. поема, вірш; пісня -
95 song
n1) пісня2) спів3) лiт. пісня4) cл. шум, скандал5) cл. зізнання ( арештованого) з видачею спільників; донос ( у поліцію) -
96 war song
-
97 жатвенный
жнивний, жнивовий, жнив'яний, жниварський; (об инструменте) жатний. [Жнивна пісня. Жнивовий час. Це - жниварська пісня: її співають тоді, як жнуть хліб (Конот. п.)]. -ная пора - жнива, жниво; см. Жатва 2. -ная машина (жнейка) - жатка, жатна машина, саможатка, жалка, жнив'ярка. -ный сбор - ужинок (р. -нку); срвн. Жатва 3. Принимать участие в -ных работах - жнивувати. [Влітку жнивувати не будете, скажете, перепелів ловили].* * *с.-х.жни́вний, жни́вовий; ( предназначенный для жатвы) жнива́рський, жа́тний\жатвенныйая маши́на — жнива́рська маши́на, жнива́рка, жа́тка
\жатвенныйая пора́ — жни́вна пора́, пора́ жнив
-
98 забавлять
-ся, забавить, -ся бавити, -ся, забавляти, -ся, забавити, -ся, (реже) вбавити, -ся, тішити, -ся, потішати, -ся, потішити, -ся. [І її колись бавила мама цією пісенькою (Грінч.). Діти так гарненько бавляться. Ти моєї дитини не вбавиш (Пісня). Ой любив тебе, потішав тебе та як мати дитятко (Пісня)].* * *забавля́ти; (преим. ребёнка) ба́вити; ( тешить) тішити, потіша́ти -
99 изводить
извести или известь1) (откуда) виводити, вивести кого звідки. [Виводь коня із кінниці (Пісня)];2) (издерживать) витрачати, витратити, потрачати, потратити марно, переводити, перевести, зводити, звести, занапащати, занапастити, збавляти, збавити, (о мн.) повитрачати, позводити, попереводити, позбавляти що. [Стільки грошей на його науку витрачено марно, бо пуття з його не вийшло ніякого (Харківщ.). Не переводь багато паперу (Харківщ.). Звели ліс батьківський і признаки немає, де ріс (Харківщ.). Стільки часу занапащаємо марно (М. Грінч.). Скільки пашні збавили на той самогон! (Звин.)];3) кого (морить) - в'ялити, зв'ялити, морити, зморити, сушити, зсушити кого, життя збавляти, збавити кому, (образно) виварювати воду з кого. [Сушать мене, в'ялять мене мої недостатки (Пісня). Казала, що підеш за мене, то не мори мене; нехай я пришлю людей, поберімося вже собі (Квітка). Був у Шевченка другий учитель маляр, що замість науки виварював тільки воду з хлопця тяжкою роботою (Єфр.)]. Он меня -дит - він мені жити не дає, він життя моє збавляє, він мій вік занапащає;4) -ть со света - зганяти, зігнати зо світу, зводити, звести, згладити зо світу, (сов.) стеряти, стратити, згубити, (многих) позводити (зо світу), потратити. [Замучать мене, із світу зженуть вороги мої (Васильч.). Надумався звести її з світу (Київщ.). Захотіла вона свого чоловіка стеряти (Липовеч.). Хіба цього гада зовсім із світу згладити? (Ор. Левиц.). А тепер уже он бачиш доходить до чого? що я стратить наміряюсь Максима святого (Шевч.)]. -ти со всем потомством до последнего колена - вигубити до накорінку (Крим.). -ть, -ти мышей, мух, блох и т. п. - вибавляти, вибавити, вигублювати, вигубити, винищувати, винищити, повибавляти, повигублювати, повинищувати (миші, мухи, блохи и мишей, мух, бліх). [Ніяк не можна вибавити тих мух (Борзенщ.)]. Изведенный - виведений; витрачений, потрачений, з[пере]ведений; зв'ялений, зсушений; вибавлені, вигублені.* * *несов.; сов. - извест`и1) (тратить, расходовать) перево́дити, перевести́, стра́чувати, стра́тити (стра́чу, стра́тиш); тра́тити и витрача́ти ма́рно, ви́тратити ма́рно2) (лишать жизни, губить) зво́дити, зве́сти и мног. позво́дити, занапаща́ти, занапасти́ти, -пащу́, -пасти́ш; (уничтожать, истреблять) ни́щити и вини́щувати, ви́нищити и мног. пони́щити и повини́щувати, вигу́блювати и вигубля́ти, ви́губити, вибавля́ти, ви́бавити\изводить ть, \изводить ти́ тарака́нов — зво́дити, звести́ (ни́щити и вини́щувати, ви́нищити и пони́щити, вигу́блювати и вигубля́ти, ви́губити, вибавля́ти, ви́бавити) таргані́в
3) (мучить, терзать) му́чити, зму́чити, заму́чувати, заму́чити; ( раздражать) дратува́ти и роздрато́вувати, -то́вую, -то́вуєш, роздратува́ти4) (повреждать, калечить) калі́чити, покалі́чити5) (выводить откуда-л.) виво́дити, ви́вести, -веду, -ведеш -
100 истаптывать
истоптать1) (копытами, ногами) стоптувати, стоптати, то[у]пцювати, сто[у]пцювати, ґрасувати, зґрасувати (землю, траву), (истолачивать) столочувати, столочити (траву, пашню), (сбивать топча) збивати, збити, (бегая) згарцювати, (измять топча) місити, змісити, (о мн.) постоптувати, постолочувати, потоптати, потолочити що; срвн. Вытаптывать. [Мою червону китайку під ноги стоптав (Пісня). І що воно за знак, що коло дуба так стопцьовано? (Основа). Ой у полі жито копитами збито (Пісня). Гнат кинув Олександру на землю, змісив її ногами (Коцюб.). Коні баштан згарцювали (Мнж.)];2) (загрязнять ногами пол) ступувати, ступати, потупати, ґрасувати, зґрасувати (поміст), (о мн.) поґрасувати, послідити, (реже) друбцювати, здрубцювати, угоцати; срвн. Исследить. [Потупали землю в хаті (Житом. п.). Зґрасували всеньку підлогу (Липовеч.). Бач, як угоцали долівку (Кролев. п.)];3) (обувь) стоптувати, стоптати, сто[у]пцювати, (исшаркать) човгати, зчовгати, (о мн.) постоптувати (чоботи). [Чорт сім пар постолів стоптав, поки їх докупи зібрав (Номис). Зчовгав уже батькові чоботи, у школу ходячи (Берд. п.)]. Истоптанный -1) стоптаний, зґрасований, столочений;2) ступаний, зґрасований;3) стоптаний, зчовганий, (о мн.) постоптувані (напр. чоботи). -ная обувь - см. Истопок. -ться -1) стоптуватися, столочуватися, бути стоптаним, столоченим, зґрасованим;2) (об обуви) стоптуватися, стоптатися, сто[у]пцюватися, зчовгатися.* * *несов.; сов. - истопт`ать1) ( приминать ногами) топта́ти, -пчу́, -пчеш, потопта́ти, вито́птувати, ви́топтати, -топчу, -топчеш, сто́птувати, стопта́ти и мног. посто́птувати; (преим. траву, посевы) толочи́ти, -лочу́, -ло́чиш и толо́чити, столо́чи́ти и потоло́чи́ти; диал. ґрасува́ти, зґрасува́ти2) (следить, натаптывать) зато́птувати, затопта́ти, сов. насліди́ти, -сліджу́, -слі́диш и -сліди́ш, натопта́ти3) ( изнашивать обувь) сто́птувати, стопта́ти и мног. посто́птувати; топта́ти, потопта́ти, підто́птувати, підтопта́ти, відто́птувати, відтопта́ти, вито́птувати, ви́топтати4) ( исхаживать) сто́птувати, стопта́ти
См. также в других словарях:
сня́тый — снятый, снят, снята, снято, сняты, прич.; снятое с руки кольцо … Русское словесное ударение
сня́ться — сняться, снимусь, снимешься; снялся, снялась, снялось, снялись … Русское словесное ударение
сня́ться — снимусь, снимешься; прош. снялся, лась, лось; сов. (несов. сниматься). 1. Отделиться, открепиться, соскочить (о чем л. насаженном, навешенном). Дверь снялась с петель. □ Четыре орудийных запряжки подскакали , с хода завернули, снялись передки. А … Малый академический словарь
сня́тие — я, ср. Действие по знач. глаг. снять и сняться. Снятие блокады. Снятие судимости. Снятие урожая … Малый академический словарь
Сня — п. и ж д. ст. в Печорском р не. Возник в 1975 г. Названы по р. Сыня или Большая Сыня (Ыджыд Сыняю), лев. притоку Усы. Дл. 300 км. Малая Сыня (Дзоля Сыняю), прав, приток р. Большая Сыня: вв. сыня «сырое место; место, где стоит ржавая вода;… … Топонимический словарь Республики Коми
Пісня про рушник — Исполнитель Алла Пугачева,Филипп Киркоров, Дмитрий Гнатюк, Александр Таранец, группа «Волшебная», Ирина Сказина, Александр Малини … Википедия
Жест сня́тия ка́ски — (Жест «снятия каски») движение рукой в направлении от шейно затылочной к теменной и лобной областям при показывании области распространения головных болей; признак заднего шейного симпатического синдрома … Медицинская энциклопедия
ба́сня — басня, и; р. мн. басен … Русское словесное ударение
пісня — і, ж. 1) Словесно музичний твір, признач. для співу. || Мелодійні звуки пташиного співу. •• Пі/сня без слів невеликий наспівний інструментальний твір. 2) Невеликий ліричний вірш, поетичний твір, написаний в музично поетичному стилі … Український тлумачний словник
пісня — див. пісня канону … Словник церковно-обрядової термінології
пісня канону — і пісня Структурна одиниця канону, яка складається з ірмоса, тропарів та катавасії … Словник церковно-обрядової термінології